ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2020 р.Справа № 643/5759/16-а Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Старосуда М.І.,
Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М. ,
за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Московського районного суду м. Харкова від 13.11.2019 року по справі № 643/5759/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області
третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про скасування постанов державного виконавця,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби головного територіального управління у Харківській області, в якому просив скасувати постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень (далі - ВПВР) УДВС ГТУ у Харківській області Шинделя В.А. від 04.05.2016 року ВП № 49353674, ВП № 49353723, ВП№ 49353632.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 13.11.2019 позовні вимоги задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зокрема, зазначив, що відсутність у постанові Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011 у справі № 2а-6788/201 кінцевої дати виконання рішення суду не породжує в Управління обов`язок довічно здійснювати виплату пенсії позивачу в розмірах, встановлених вказаним судовим рішенням.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на Рішення Конституційного Суду України щодо недопущення скасування пільг, компенсацій та гарантій, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що постановою Московського районного суду м. Харкова від 11 травня 2011 року у справі № 2а-6788/10/2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2011 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління ПФУ задоволені частково. Зобов`язано Управління ПФУ здійснити підвищення ОСОБА_1 пенсії на 12% з 09 травня 2011 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 2004 року № 894 Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України Про статус і соціальній захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з виплатою недоотриманих сум. Зобов`язано Управління ПФУ здійснити ОСОБА_1 збільшення йому пенсії у 3,5 рази з 09 травня 2011 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2005 року № 1293 Про збільшення розмірів пенсій деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з виплатою недоотриманих сум пенсії. Зобов`язано Управління ПФУ здійснити ОСОБА_1 підвищення розміру пенсії на коефіцієнт 1,011 з 09 травня 2011 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2010 року Про підвищення розмірів пенсій деяким категоріям громадян у зв`язку із зростанням середньомісячної заробітної плати штатного працівника .
24 жовтня 2013 року Європейський суд з прав людини постановив рішення у справі № 72631/10 Нечепоренко та інші проти України (яке набуло статусу остаточного), яким, з-поміж іншого, постановив: (a) протягом трьох місяців держава-відповідач має виконати рішення національних судів, ухвалені на користь заявників, які залишаються невиконаними, та сплатити 2000 (дві тисячі) євро кожному заявнику або його/її спадкоємцю за заявами, наведеними у Додатку 2 (за винятком заяви № 54124/11), і пану ОСОБА_2 за заявою № 54124/11, ці суми є відшкодуванням матеріальної та моральної шкоди, а також компенсацією судових витрат, і мають бути сплачені разом з будь-якими податками, що можуть нараховуватись, та конвертовані в національну валюту за курсом на день здійснення платежу; (b) зі спливом зазначеного тримісячного строку і до остаточного розрахунку на ці суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
У Додатку 2 до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечепоренко та інші проти України зазначено ОСОБА_1 , який подав заяву № 45587/12 від 25 квітня 2012 року на постанову Московського районного суду м. Харкова від 11 травня 2011 року.
Позивач, у зв`язку з невиконанням постанови Московського районного суду м. Харкова від 11 травня 2011 року, виконати яку зобов`язав Україну Європейський суд з прав людини згаданим рішенням від 24 жовтня 2013 року, звернувся до суду із позовом до Міністерства юстиції України, Пенсійного фонду України, третя особа - Управління ПФУ.
За результатами розгляду справи № 820/5621/15 за вказаним позовом Харківський окружний адміністративний суд ухвалив постанову від 12 серпня 2015 року, якою частково задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 .
Визнав протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України щодо невиконання у повному обсязі стосовно ОСОБА_1 постанови Московського районного суду м. Харкова від 11 травня 2011 року в адміністративній справі №2-а-6788/2011, виконати яку зобов`язав Україну Європейський суд з прав людини своїм остаточним рішенням у справі № 72631/10 Нечепоренко та інші проти України , щодо не виплати грошової суми у розмірі 16065,99 грн.
Зобов`язав Пенсійний фонд України здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до постанови Московського районного суду м. Харкова від 11 травня 2011 року в адміністративній справі № 2-а-6788/2011, виконати яку зобов`язав Україну Європейський суд з прав людини своїм остаточним рішенням по справі № 72631/10 Нечепоренко та інші проти України в частині суми у розмірі 16065,99 грн.
Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 04 листопада 2015 року скасував постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2015 року у справі № 820/5621/15 та ухвалив нову, якою частково задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 .
Визнав незаконною бездіяльність Міністерства юстиції України щодо невиконання у повному обсязі стосовно ОСОБА_1 постанови Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011 року по адміністративній справі №2-а-6788/2011, виконати яку зобов`язав Україну Європейський суд з прав людини своїм остаточним рішенням по справі №72631/10 «Нечепоренко та інші проти України» , а саме:
- щодо нарахування та виплати грошової суми у розмірі 16065 (шістнадцяти тисяч шести десяти п`яти гривень) 99 копійок як недоплаченої ОСОБА_1 пенсії за період з 09.05.2011 року по 31.10.2011 року;
- щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії на 12% відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 року № 894 «Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України «Про статус і соціальній захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.11.2011р. по 31.12.2011р.;
- щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії в 3,5 рази відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 року № 1293 Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за період з 01.11.2011р. по 31.12.2011р.;
- щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення розміру пенсії на коефіцієнт 1,011 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2010 року № 308 «Про підвищення розмірів пенсій деяким категоріям громадян у зв`язку із зростанням середньомісячної заробітної плати штатного працівника» за період з 01.11.2011р. по 19.11.2013р.;
Зобов`язав Міністерство юстиції України вчинити дії по виконанню у повному обсязі стосовно ОСОБА_1 постанови Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011 року по адміністративній справі №2-а-6788/2011, виконати яку зобов`язав Україну Європейський суд з прав людини своїм остаточним рішенням по справі №72631/10 «Нечепоренко та інші проти України» , а саме:
- щодо нарахування та виплати грошової суми у розмірі 16065 (шістнадцяти тисяч шести десяти п`яти гривень) 99 копійок як недоплаченої ОСОБА_1 пенсії за період з 09.05.2011 року по 31.10.2011 року;
- щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії на 12% відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 року № 894 «Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України «Про статус і соціальній захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.11.2011р. по 31.12.2011р.;
- щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії в 3,5 рази відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 року № 1293 Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за період з 01.11.2011р. по 31.12.2011р.;
- щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення розміру пенсії на коефіцієнт 1,011 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2010 року № 308 «Про підвищення розмірів пенсій деяким категоріям громадян у зв`язку із зростанням середньомісячної заробітної плати штатного працівника» за період з 01.11.2011р. по 19.11.2013р.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині нарахування та виплати йому підвищення пенсії після 01.01.2012 року на 12% відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 року № 894 «Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України «Про статус і соціальній захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , підвищення пенсії після 01.01.2012 року в 3,5 рази відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 року № 1293 Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ; підвищення розміру пенсії після 19.11.2013 року на коефіцієнт 1,011 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2010 року № 308 «Про підвищення розмірів пенсій деяким категоріям громадян у зв`язку із зростанням середньомісячної заробітної плати штатного працівника» , колегія суддів вказала, що зазначені постанови Кабінету Міністрів України втратили чинність із зазначених дат, відповідно.
Таким чином, підстави для перерахунку розміру та виплати пенсії ОСОБА_1 , після втратою чинності вищезазначених постанов Кабінету Міністрів України, відсутні.
11 травня 2016 року позивач отримав три копії постанов державного виконавця про закінчення виконавчих проваджень з примусового виконання виконавчих листів відповідно: № 2а-6788/2011 від 22 грудня 2011 року, № 2а-6788/2011 від 22 грудня 2011 року, № 2а-6788/2011 від 27 грудня 2011 року, виданих на підставі постанови суду від 11 травня 2011 року.
Як підставу для закриття виконавчих проваджень відповідач зазначив про те, що на виконання постанови Московського районного суду м. Харкова від 11 травня 2011 року у справі 2а-6788/10/2011 та постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2015 року у справі № 820/5621/15 Управління ПФУ провело перерахунок пенсії позивача, а саме: донараховано грошову суму у розмірі 16065,99 грн. за період з 09 травня 2011 року по 31 жовтня 2011 року; проведено перерахунок пенсії з підвищенням її на 12% за період з 01 листопада 2011 року по 31 грудня 2011 року; проведено перерахунок пенсії з підвищенням її розміру на коефіцієнт 1,011 за період з 01 листопада 2011 року по 19 листопада 2013 року; проведено перерахунок пенсії з підвищенням її у 3,5 рази за період з 01 листопада 2011 року по 31 грудня 2011 року. Окрім того, на виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечепоренко та інші проти України на користь стягувача платіжним дорученням від 15 липня 2014 року № 1062 перераховано кошти в розмірі 31802,10 грн., платіжним дорученням від 10 червня 2014 року № 1871 - кошти в розмірі 77686,85 грн., платіжним дорученням від 12 вересня 2014 року № 5376 - 1572,89 грн. пені. Нараховану доплату до пенсії на загальну суму 66449,89 грн. позивачу сплачено Міністерством юстиції України за платіжним дорученням № 1617 від 21 березня 2016 року. На підставі наведеного державний виконавець дійшов висновку, що постанова Московського районного суду м. Харкова від 11 травня 2011 року у справі № 2а-6788/11, з урахуванням постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2015 року у справі № 820/5621/15, фактично виконана під час виконання рішення Європейського суду з прав людини №72631/10 від 24 жовтня 2013 року у справі Нечепоренко та інші проти України . Тому на підставі пункту 12 частини першої статті 49 Закону № 606-XIV винесено постанови про закриття виконавчих проваджень, які є предметом оскарження у цій справі.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що постановою Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011 року по справі №2-а-6788/2011 не встановлено граничний період виконання постанови суду, тому вона повинна виконуватись довічно.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає, що відсутність у постанові Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011 у справі № 2а-6788/10/2011 кінцевої дати виконання рішення суду не породжує в Управління обов`язок довічно здійснювати виплату пенсії позивачу в розмірах, встановлених вказаним судовим рішенням. Законодавчі норми щодо пенсійного забезпечення можуть змінюватись, а тому судове рішення не є гарантією проти змін в майбутньому.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 30.05.2018 по справі №522/5744/17.
Колегія суддів зазначає, що в рішенні Європейського суду з прав людини у справі Великода проти України від 03.06.2014 року Європейський суд вказав: законодавчі норми щодо пенсійного забезпечення можуть змінюватися, а відповідне судове рішення не може бути гарантією проти таких змін у майбутньому; зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист; подальша дія судового рішення закінчилася, коли у законодавство, яке регулювало пенсійні виплати заявниці, було внесено зміни.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі Ейрі проти Ірландії констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі Кйартан Асмундсон проти Ісландії від 12 жовтня 2004 року. Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
Колегія суддів зазначає, що після ухвалення Московським районним судом м.Харкова постанови від 11.05.2011 у справі № 2а-6788/10/2011 у законодавстві, що регулює порядок нарахування та розміри пенсій особам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відбулися значні зміни. Постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 №894, від 27.12.2005 №1293, від 14.04.2010 № 308, відповідно до яких суд зобов`язав Управління здійснити підвищення пенсії ОСОБА_1 , втратили чинність.
Таким чином, після втрати чинності вищезазначених постанов Кабінету Міністрів України закінчилася подальша дія постанови Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011 у справі № 2а-6788/10/2011. За період дії вказаної постанови суду вона була повністю виконана під час виконання рішення Європейського суду з прав людини №72631/10 від 24.10.2013 у справі Нечепоренко та інші проти України .
З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що державний виконавець правомірно виніс постанови про закінчення виконавчих проваджень за виконавчими листами, виданими на виконання постанови Московського районного суду м.Харкова від 11.05.2011 у справі № 2-А-6788/2010, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно п.4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення було неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, і як наслідок апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328,329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -.
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області задовольнити.
Рішення Московського районного суду м. Харкова від 13.11.2019 по справі № 643/5759/16-а скасувати.
Прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, про скасування постанов державного виконавця відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя М.І. Старосуд Судді Я.М. Макаренко О.М. Мінаєва
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.02.2020 |
Оприлюднено | 19.02.2020 |
Номер документу | 87676386 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Старосуд М.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні