Ухвала

від 19.02.2020 по справі 1.380.2019.004814

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

19 лютого 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.004814 пров. № 857/13842/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Ніколіна В. В. суддів -Гінди О. М. Заверухи О. Б. перевіривши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМСІТІ ТРЕЙД на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року про закриття провадження у справі №1.380.2019.004814 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМСІТІ ТРЕЙД до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Відкрите акціонерне товариство Львівська макаронна фабрика , Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інтерес Груп , Товариство з обмеженою відповідальністю СІТІКОМ ЕСТЕЙТ , ОСОБА_1 , Державний реєстратор комунального підприємства Реєстрація майна і бізнесу Бойко Христина Романівна, Державний реєстратор комунального підприємства Реєстрація майна і бізнесу Ревакович Ірина Ігорівна, Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Гулієв Анатолій Агаджанович, Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Білецький Ігор Миронович, Акціонерне товариство Мегабанк , Акціонерне товариство Піреус Банк МКБ про визнання протиправним і скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

Копію зазначеної ухвали надіслано на адресу: вул.Сигнівка, 3/68, м.Львів, 79040, яка вказана скаржником у апеляційній скарзі, та оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 27 грудня 2019 року.

Проте, конверт із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором №7900728312773, яким було надіслано копію вказаної ухвали апелянту, повернувся на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду з відміткою За закінченням встановленого строку зберігання .

Згідно з пунктом 4 частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день поставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до частини 1 статті 131 КАС України, учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси, повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Частиною 11 статті 126 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

В той же час, до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками за закінченням встановленого строку зберігання , адресат вибув , адресат відсутній і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Отже, скаржник вважається належним чином повідомленим про залишення апеляційної скарги без руху.

Аналогічний висновок міститься в ухвалах Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі №826/3699/17, від 14 березня 2019 року у справі №0940/1233/18.

Дотепер зазначені в ухвалі недоліки апеляційної скарги скаржником не усунуто, жодних клопотань та/або заяв на адресу суду від скаржника не надходило.

Згідно частиною 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обовязки.

Частинами 1, 3 статті 45 КАС України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходив з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах Осман проти Сполученого королівства від 28 жовтня 1998 року та Круз проти Польщі від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У своєму рішенні у справі Пономарьов проти України від 03 квітня 2008 року Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відтак, суд приходить до висновку, що особа, яка подала апеляційну скаргу, у встановлений строк не усунула недоліків апеляційної скарги.

Згідно з частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМСІТІ ТРЕЙД на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року про закриття провадження у справі №1.380.2019.004814 повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач В. В. Ніколін судді О. М. Гінда О. Б. Заверуха