Ухвала

від 18.02.2020 по справі 813/2046/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 лютого 2020 року

Київ

справа № 813/2046/17

адміністративне провадження № К/9901/1818/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області, яке є правонаступником Головного управління ДФС у Львівській області, на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2019 у справі №813/2046/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МОБІБУМ до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

14.01.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС) направлена до суду поштою 11.01.2020.

Одночасно ГУ ДПС було подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, яка вмотивована тим, що вперше касаційна скарга у цій справі подавалася 27.02.2019, проте у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору була залишена без руху, а в подальшому ухвалою Верховного Суду від 09.04.2019 повернута. Зазначає, що ним вчинялися дії щодо своєчасної сплати судового збору, проте можливість сплатити судовий збір з`явилася лише 27.12.2019, про що додається платіжне доручення № 906. Отже, відповідачем було вжито всі необхідні заходи щодо своєчасної сплати судового збору за подачу касаційної скарги, проте через обставини, які не залежать від волі відповідача та знаходяться поза межами його контролю (арешт рахунку) судовий збір не був сплачений своєчасно, що свідчить про поважність причин пропуску строку та наявність підстав для його поновлення.

Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, Верховний Суд ухвалою від 24.01.2020 визнав їх неповажними та запропоновав скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали подати заяву про поновлення пропущеного строку із зазначенням інших (поважних) причин пропуску строку на касаційне оскарження.

На виконання вимог цієї ухвали, від ГУ ДПС 13.02.2020 надійшло клопотання, в якому відповідач просить поновити строк на касаційне оскарження. Клопотання обґрунтоване тим, що при зверненні з касаційною скаргою вперше відповідач був позбавлений можливості сплати судовий збір у зв`язку зупиненням операцій з державними коштами, через виконавчі провадження щодо безспірного списання коштів. Разом з тим, ГУ ДПС вживало усіх необхідних заходів та залежних від нього дій щодо здійснення сплати судового збору в цій справі і, звертаючись до суду з касаційною скаргою повторно, судовий збір сплачено. Крім того, на думку заявника Кодекс адміністративного судочинства України передбачає право скаржника звернутися зі скаргою протягом одного року, якщо тридцятиденний строк пропущений з поважної причини. Таким чином, повторне звернення відбулося у межах одного року з дня складення повного тексту судового рішення, отже наявні правові підстави для поновлення пропущеного строку. Звертає увагу, що право на судовий захист входить до переліку тих прав, що захищаються Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, фактично зазначені скаржником підстави для поновлення строку є аналогічними тим, які вже Суд оцінив і визнав неповажними ухвалою про залишення касаційної скарги без руху.

Суд повторно звертає увагу скаржника, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава повинна дотримуватися раніше згаданого принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2, 8 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні від 15 травня 2008 року Надточій проти України , принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Доводи скаржника про наявність поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, а саме: про неможливість сплати судового збору при зверненні з касаційною скаргою у цій справі вперше - колегія суддів визнає їх неповажними, оскільки неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних чи фінансових складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Сама собою сплата судового збору суб`єктом владних повноважень при повторному зверненні до касаційного суду не може бути безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення касаційного оскарження судового рішення.

Посилання ГУ ДПС на те, що КАС України передбачає право скаржника звернутися зі скаргою протягом одного року, якщо тридцятиденний строк пропущений з поважної причини є безпідставними та свідчать про самостійне (довільне) тлумачення ним норм процесуального права, якими визначено присічний строк на касаційне оскарження судових рішень суб`єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку.

Ураховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, якщо вона не залежить від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ (далі - Закон №460-IX), який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України відповідач, який діє як суб`єкт владних повноважень, однак має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти в можливі та залежні від нього дії, використовувати всі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

За змістом пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Отже, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення такого строку є неповажними.

На підставі наведеного, керуючись пунктом 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №460-IX та частиною третьою статті 3, пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Львівській області, яке є правонаступником Головного управління ДФС у Львівській області, про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені в ньому причини пропуску строку неповажними.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області, яке є правонаступником Головного управління ДФС у Львівській області, на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2019 у справі №813/2046/17.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

М.Б. Гусак

Є.А. Усенко ,

Судді Верховного Суду