Рішення

від 26.03.2009 по справі 2-1690/09

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДОНЕЦЬКА

2-1690/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

м. Донецьк «26» березня 2009 року

Кіровський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді        Ларіної Н.О. при секретарі Водоп'яновій І. І.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

18 лютого 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу з тих підстав, що вони з відповідачем втратили почуття любові та взаємної поваги один до одного.

Позивачка в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги про розірвання шлюбу та в обгрунтування своєї позиції пояснила, що з відповідачем вона перебуває у шлюбі з 22 серпня 1998 року. Від даного шлюбу мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з позивачкою. Фактично брак розпався вісім років назад, тобто з жовтня 2001 року. Майнового спору не має. На грунті негативних взаємовідносин практично були припинені сімейні відношення.

У судовому засіданні відповідач позов визнав і в обґрунтування своєї позиції пояснив, між ним та позивачкою внаслідок втрати почуття любові і взаємної поваги один до одного склалися неприязні відносини. Вважає, що надалі вони не можуть підтримувати шлюбні відносини з позивачем і наполягає на розірванні шлюбу. Майнового спору в них не має. Судові витрати просить покласти на позивача.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог (ст. 11. ЦПК України) суд встановив наступне:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 22 серпня 1998 року, що було підтверджено свідоцтвом про шлюб. Від шлюбу мають неповнолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно до вимог ст. 112 Сімейного Кодексу України і роз'ясненням п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них, чи інтересам їх дітей.

Вислухавши пояснення сторін, проаналізувавши обставини справи, оцінивши надані в силу ст..60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд визнає, що між подружжям внаслідок розладу і конфліктів виникли неприязні відносини, із жовтня 2001 року вони не мешкають однією родиною, один з подружжя не бажає надалі підтримувати шлюб. При таких обставинах суд дійшов висновку про те, що спільне проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не можливо. Від шлюбу є неповнолітня дитина ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1, яка

проживає з позивачкою. Приймаючи до уваги сформовані взаємини між подружжям, причини конфлікту, тривалість їх спільного не проживання, не бажання кожного з них надалі підтримувати сімейні взаємини, суд вважає, що збереження цього шлюбу стало неможливим, тому визнає позов про розірвання шлюбу обґрунтованим і належним до задоволення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приймає до уваги ступінь відповідальності кожного з подружжя в розпаді шлюбу, враховує їхнє матеріальне і сімейне становище, інші обставини справи та вважає за необхідне судовий збір у розмірі 17 грн. стягнути з позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст.10, 11, 60, 208, 209, 212, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований Андріївською сільською радою Волноваського району Донецької області від 22 серпня 1998 року, актовий запис № 8 - розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути солідарно з ОСОБА_1 в доход держави держмито в розмірі 17 (сімнадцять) грн.,

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.