Постанова

від 30.07.2007 по справі 33/51

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33/51

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 30.07.2007                                                                                           № 33/51

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Зеленіна  В.О.

 суддів:                                           

 при секретарі:                       

 За участю представників:

 Від позивача – Тарасун В.Г. – по довіреності  Дем'янюк В.П. – по довіреності  

Від відповідача 1 – Муштей Л.Ю. – по довіреності

Від відповідача 2 – Білецька В.В. – по довіреності

Від відповідача 3 – Муштей Л.Ю. – по довіреності

 від відповідача -

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 22.06.2007

 у справі № 33/51  

 за позовом                               Відкрите акціонерне товариство "Центральний гастроном"

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгові мережі"

                                                  ЗАТ "Сільпо Рітейл"

 третя особа відповідача           Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд"

 третя особа позивача                      

 про                                                  визнання права власності та виселення

ВСТАНОВИВ:

 Відкрите акціонерне товариство «Центральний гастроном» звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгові мережі» та  Закритого акціонерного товариства «Сільпо Рітейл», про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна,  укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгові мережі» (код ЄДРПОУ 33153454) та Закритим акціонерним товариством «Сільпо Рітейл»»  (код ЄДРПОУ 33870708 ), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. 13.10.2006р. за реєстром № з-1618 та зареєстрованим в Державному реєстрі правочинів від 13.10.2006 р. за № 1640817, визнання за позивачем право власності на нежилий будинок, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Перемоги, будинок 47, загальною площею 5019,00 кв.м, зобов'язання Відповідача -2 повернути  Позивачу зазначений нежилий будинок, виселення з нежилого будинку Відповідача 2.

          В ході судового розгляду Позивачем було змінено позовні вимоги, відповідно до яких Позивач просив визнати за ним право власності на нежилий будинок, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Перемоги, будинок 47, загальною площею 5019,00 кв.м, зобов'язати Відповідача -2 повернути  Позивачу зазначений нежилий будинок та  виселити з нежилого будинку Відповідача 2 та Відповідача -3.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.06.2007 року за заявою Відкритого акціонерного товариства «Центральний гастроном» було вжито заходів з забезпечення позову шляхом  заборони ЗАТ «Сільпо Рітейл»» та ТОВ «ФОЗЗІ ФУД» їх посадовим особам вчиняти дії укладати правочини спрямовані на відчуження у будь-який спосіб, спірного будинку.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 22.06.2007 року у справі позовні вимоги позивача задоволено частково: провадження у справі в частині вимог про визнання за Позивачем права власності припинено, зобов'язано Відповідача -2 повернути  Позивачу нежилий будинок, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Перемоги, будинок 47, загальною площею 5019,00 кв.м, та прийнято рішення про виселення з нежилого будинку Відповідача 2 та Відповідача -3.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та ухвалою про забезпечення позову у справі,  Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгові мережі», Закрите акціонерне товариство «Сільпо Рітейл» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ФОЗЗІ-ФУД» звернулись до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять їх скарги задовольнити скасувати рішення та ухвалу повністю та прийняти нове рішення у справі яким в позові відмовити в повному обсязі.

Свої вимоги апелянти обґрунтовують тим, що рішення у справі прийнято за наслідком порушення норма матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянти вважають, що за оскаржуваним рішенням судом було неправильно застосовано норми матеріального права, враховуючи той факт, що договір купівлі – продажу спірного майна, за яким ЗАТ «Сільпо Рітейл» набув право власності на дане майно, в судовому порядку не визнаний недійсним, а отже є дійсним , а тому відповідно до ст.ст. 328, 334, 655, 657 Цивільного кодексу України, саме виключно  ЗАТ «Сільпо Рітейл» є власником майна. За таких обставин дійсності договору купівлі –продажу спірного майна, на думку апелянтів, суд не мав права прийняти рішення про виселення ЗАТ «Сільпо Рітейл» та виселення орендаря - ТОВ «ФОЗЗІ- ФУД» (відповідач-3).

Позивач просив апеляційні скарги відповідачів залишити без задоволення, а рішення  суду – змінити в частині припинення провадження у справі за позовною вимогою про визнання за Позивачем права власності на спірне майно, а саме визнавши право власності на спірний нежилий будинок за позивачем.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

           28 вересня 2004 року між Відкритим акціонерним товариством «Центральний гастроном» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгові мережі» було укладено договір купівлі – продажу нежилого будинку загальною площею 5019,00 кв.м., що розташований за адресою м. Київ, проспект Перемоги, 47, посвідчений від 28.09.2004р., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юрченком В.В. за реєстром №2361.

           13 жовтня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгові мережі» та  Закритим акціонерним товариством «Сільпо Рітейл»», було укладено Договір купівлі – продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. 13.10.2006р. за реєстром № з-1618 та зареєстрований в Державному реєстрі правочинів від 13.10.2006 р. за № 1640817

19 жовтня 2006 року Рішенням Господарського суду м. Києва по справі №6/47, залишеним без змін згідно постанови Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2007 року, постанови Вищого господарського суду України від 27 лютого 2007 року та ухвали Верховного Суду України від 26.04.2007 р. визнано недійсним договір купівлі – продажу нежилого будинку, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юрченком В.В. 28.09.2004р., за реєстром №2361 та визнано право власності на зазначений нежилий будинок за Відкритим акціонерним товариством «Центральний гастроном».

Судом встановлено, що Відповідачем -2 (ЗАТ «СІЛЬПО - РІТЕЙЛ») вказаний нежилий будинок було передано в тимчасове платне користування Відповідачу -3 (ТОВ «ФОЗЗІ ФУД»), з можливістю передачі свого права третім особам (в суборенду).

Таким чином, в зв'язку з прийняттям рішення господарського суду м. Києва у справі №6/47 ТОВ «Торгові мережі» було позбавлено правових підстав здійснення ним прав власника, шляхом визнання договору купівлі – продажу договору спірного майна від 28 вересня 2004 року недійсним.

Згідно п.1. ст. 236 Цивільного кодексу України  визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

За таких обставин, ТОВ «Торгові мережі» не мали належних прав власника (ст.319 ЦК України) на укладання з ЗАТ «Сільпо Рітейл» договору купівлі – продажу нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. 13.10.2006р. за реєстром № з-1618, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів від 13.10.2006 р. за № 1640817 та зареєстрованого в КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» під реєстровим номером 3339п про що видано реєстраційне посвідчення № 024590 від 15.11.2006 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 216 Цивільного кодексу України містить положення, згідно з яким за недійсним правочином кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за правочином, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності правочину не встановлені Законом.

Отже, на договір, укладений з порушенням закону, не поширюється загальне правило про наслідки недійсності угоди (двостороння реституція), якщо сам закон передбачає інші наслідки такого порушення.

З аналізу цивільного законодавства вбачається, що захист прав особи, яка вважає себе власником певного майна, не може бути здійсненим шляхом застосування реституційних наслідків по угоді, стороною якої вона не є, а отже не підлягають захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсності угоди, стороною в якій така особа не є, незалежно від того чи відповідає спірна угода закону.

Проте права цієї особи можуть бути захищені шляхом пред'явлення віндикаційного позову відповідно до положень глави 29 ЦК України.

Згідно ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За змістом ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, коли майно було загублено власником або особою, якій він передав майно у володіння або викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння чи вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі.

Згідно ст. 388  Цивільного кодексу України визначено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у визначених випадках.

Частиною третьою даної статті встановлено, що власник вправі витребувати майно від набувача лише у разі, якщо це майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

           Згідно рішення Господарського суду м. Києва від 19.10.2006 р. у справі 6/47 встановлено, «…  правління ВАТ «Центральний гастроном» на чолі з головою правління Андрущак К.В. прийняло рішення про продаж будівлі по проспекту Перемоги, 47 на підставі обставин, які не відповідають дійсності, а отже діяло недобросовісно, нерозумно та не в інтересах товариства та акціонерів, всупереч вимогам , які встановлюють загальний публічний порядок виконання своїх обов'язків виконавчим органом , та в порушення публічного порядку виконання , встановленого ст.. 41 Конституції України щодо правомочностей власника вільно (на підставі власної дійсної волі) володіти, користуватись, розпоряджатись власним майном»…«Крім того, як зазначено вище, у зв'язку з цим Київським апеляційним судом спростовано висновки про те, що волевиявлення позивача  було наслідком його дійсної волі на продаж будівлі за ціною. 4 738 210,00 грн.»      

          В свою чергу дані обставини встановлені Господарським судом м. Києва у справі 6/47 відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України не потребують повторного доказування та вважаються встановленими.

За таких обставин, оскільки спірне майно вибуло з володіння Позивача в супереч його дійсної волі, що встановлено рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 6/47, позовні вимоги ВАТ «Центральний гастроном» в частині зобов'язання Відповідача -2 повернути  Позивачу  нежилий будинок, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Перемоги, будинок 47, загальною площею 5019,00 кв.м,   виселення з нежилого будинку, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Перемоги, будинок 47, загальною площею 5019,00 кв.м, Відповідача та  виселення з нежилого будинку, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Перемоги, будинок 47, загальною площею 5019,00 кв.м, Відповідача 2, є законними та обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Таким чином, посилання апелянтів на невизнання недійсним в судовому порядку договору купівлі – продажу нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. 13.10.2006р. за реєстром № з-1618, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів від 13.10.2006 р. за № 1640817 та зареєстрованого в КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» під реєстровим номером 3339п про що видано реєстраційне посвідчення № 024590 від 15.11.2006 р., як на підставу для скасування рішення першої інстанції, не є обґрунтованим, оскільки в даних спірних правовідносинах такий спосіб захисту прав позивача, як особи яка не є стороною правочину, чинним законодавством не встановлено.

Судова колегія не може погодитись з обґрунтуванням ТОВ «ФОЗЗІ ФУД» в частині не застосування судом до спірних правовідносин положень ст. 770 ЦК України, враховуючи, той факт що предметом спору не є вимоги щодо визнання недійсним договір оренди.

          Припиняючи провадження у справі в частині  вимоги про визнання за Позивачем права власності на спірне майно, суд першої інстанції виходив з того, що за рішенням № 6/47 за позивачем визнано право власності на нежилий будинок по просп. Перемоги, 47.

           Згідно  положень п.п.2 п.1 ст.80 ГПК України Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо: є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

           Враховуючи, що спірні правовідносини  по даній справі виникли між позивачем та ЗАТ «Сільпо Рітейл» - набувачем спірного майна за договором купівлі – продажу, укладеного ним з ТОВ «Торгові мережі», судова колегія вважає, що є не вірним висновок суду першої інстанції про те що спір у даній справі виник між тими ж сторонами, що й у справі № 6/47.

           Крім того, колегія не може погодитися з висновком суду першої інстанції про те, що рішення у справі № 6/47 про визнання права власності за ВАТ «Центральний гастроном» прийнято з тих же підстав, за яких позивач просить визнати право власності на спірне майно в даній справі.

           Виходячи з викладеного, колегія суддів, вважає що рішення суду першої інстанції в частині припинення провадження у справі за позовною вимогою про визнання за Позивачем права власності на спірне майно прийнято з порушенням норм права.

Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України визначено, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи, що відповідачами у справі не визнається право власності Позивача на нежилий будинок, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Перемоги, будинок 47, загальною площею 5019,00 кв.м, факт наявності  судового рішення у справі № 6/47 за яким ВАТ «Центральний гастроном» визначений власником спірного майна та наявності у ЗАТ «Сільпо Рітейл» договору купівлі – продажу нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. 13.10.2006р. за реєстром № з-1618, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів від 13.10.2006 р. за № 1640817 та зареєстрованого в КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» під реєстровим номером 3339п про що видано реєстраційне посвідчення № 024590 від 15.11.2006 р., на підставі якого останній визначає себе перед третіми особами власником нежилого будинку, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Перемоги, будинок 47, загальною площею 5019,00 кв.м,  судова колегія вважає законним та обґрунтованим, застосовуючи положення ст. ст. 16, 392  ЦК України змінити рішення суду першої інстанції в частині визнання права власності на спірне майно з ВАТ «Центральний гастроном».

Оскільки, позивачем заявлялись вимоги про витребування майна від Відповідача-2 та Відповідача-3,  судом першої інстанції правомірно було вжито заходів з забезпечення позову шляхом  заборони ЗАТ «Сільпо Рітейл»» та ТОВ «ФОЗЗІ ФУД» їх посадовим особам вчиняти дії укладати правочини спрямовані на відчуження у будь-який спосіб, спірного будинку.

Згідно ст. 101 ГПК України у  процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно п.4 ч.1 ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги (подання) має право: змінити рішення.

Враховуючи  викладене вище, судова  колегія  приходить до висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 22.06.2007 р. у справі №33/51 підлягає зміні, а ухвала Господарського суду м. Києва від 18.06.2007 року по справі №33/51 підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційні скарги Закритого акціонерного товариства „Сільпо Рітейл”, Товариства з обмеженою відповідальністю „Фоззі-Фуд” та Товариства з

обмеженою відповідальністю „Торгові мережі” на рішення Господарського суду м. Києва від 22.06.2007 р. та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.06.2007 року у справі №33/51– залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 22.06.2007 р. у справі №33/51 в частині припинення провадження за вимогою позивача Відкритого акціонерного товариство «Центральний гастроном»  про визнання права власності змінити.Визнати за Відкритим акціонерним товариством «Центральний гастроном» (код ЄДРПОУ 01565307)  право власності на нежилий будинок (літ. «А»), що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Перемоги, будинок 47, загальною площею 5019,00 кв.м. В іншій частині рішення господарського суду м. Києва від 22.06.2007 р. у справі №33/51 залишити без змін.

3.Ухвалу Господарського суду м. Києва від 18.06.2007 року по справі №33/51 залишити без змін.  

          4. Матеріали справи №33/51 повернути Господарському суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 30.07.07 (відправлено)