Постанова

від 13.02.2020 по справі 456/2973/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

13 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 456/2973/17

провадження № 61-11886св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С.,

Кузнєцова В. О.,

учасники справи:

позивач-відповідач - ОСОБА_1 ,

відповідачі-позивачі:ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 14 вересня 2018 року у складі судді Яніва Н. М. та постанову Львівського апеляційного суду від 14 травня 2019 року у складі колегії суддів: Шандри М. М., Левика Я. А., Струс Л. Б.,

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділення в натурі частини земельної ділянки.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 . Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входила земельна ділянка площею 2,9205 га. За життя ОСОБА_5 склала заповіт, яким заповіла земельну ділянку на позивача та відповідачів в рівних долях, та в подальшому кожній з них видано свідоцтво про право на спадщину на ј частини спірної земельної ділянки. Позивач ОСОБА_1 з 1998 року обробляє частину земельної ділянки для сільськогосподарських потреб та постійно дбає про покращення структури родючості грунтів на тій частині, яку використовує. Відповідачі ніколи не обробляли, не обробляють і не будуть обробляти спірну земельну ділянку. Відповідачів цікавить не родючість грунтів, а вигідний їх продаж в майбутньому. Вважає, що частина земельної ділянки розміром 18х420 м є прийнятним для всіх. При цьому їй слід виділити частину земельної ділянки позначеної в додатку № 4 експертного висновку № 6991 синім кольором, оскільки вона разом зі своєю сім`єю обробляє таку з 1998 року по даний час. На даній земельній ділянці знаходяться належні їй насадження, в тому числі багаторічні.

З урахуванням уточнених позовних вимог просила виділити їй в натурі ј частини земельної ділянки площею 2,9205 га кадастровий номер 4625384800:03:000:0010, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Нежухівської сільської ради Стрийського району та перебуває у спільній частковій власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (далі - спірна земельна ділянка) - згідно другого варіанту виділу експертного висновку від 27 квітня 2018 року № 6991 з наступними геометричними розмірами по периметру (синій колір додатку № 4 та № 5 до висновку за ходом годинникової стрілки): 16,75; 422,02; 17,96; 421,24 п. м - загальною площею 7 301,25 кв. м.

У листопаді 2017 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про виділ в натурі частин земельної ділянки.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що дійсно всі вони (сторони по справі) є співвласниками спірної земельної ділянки після прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті їх баби ОСОБА_5 . Вони бажають виділити в натурі належні їм на праві спільної часткової власності частки земельної ділянки, однак між ними та ОСОБА_1 виник спір стосовно розташування часток земельної ділянки, якою кожен з них хотів би розпоряджатись. Вважають, що перший варіант виділу чотирьох рівних часток земельної ділянки, запропонований у висновку експерта № 6991, є більш доцільним. Оскільки, згідно другого варіанту виділу, передбачено, що двоє співвласників отримають земельні ділянки з більш вигідними умовами. А саме, земельні ділянки, які на схемі у Додатку № 4 до висновку експерта виділені синім і зеленим кольорами, мають зручну інфраструктуру, більш вигідну ринкову ціну та оброблені, дві інші земельні ділянки, які на цьому ж додатку відмічені жовтим і фіолетовим кольорами, навпаки мають незручну інфраструктуру для під`їзду, заросли березами та кущами та відповідно мають невигідну ринкову ціну. Натомість перший варіант виділу передбачає найбільш рівні умови для всіх співвласників.

З урахуванням уточнених позовних вимог, просили, виділити:

- ОСОБА_4 в натурі ј ідеальної частки спірної земельної ділянки - з геометричними розмірами по периметру (жовтий колір додатку № 2, № 3 до висновку експерта № 6991 за ходом годинникової стрілки): 8,42; 868,86; 9,01; 856,16 п. м загальною площею 7 301,25 кв. м;

- ОСОБА_3 в натурі ј ідеальної частки спірної земельної ділянки - з геометричними розмірами по периметру (фіолетовий колір додатку № 2, № 3 до висновку експерта № 6991 за ходом годинникової стрілки): 8,28; 876,19; 8,99; 872,54 п. м - загальною площею 7 301,25 кв. м;

- ОСОБА_2 в натурі ј ідеальної частки спірної земельної ділянки - з геометричними розмірами по периметру (зелений колір додатку № 2, № 3 до висновку експерта № 6991 за ходом годинникової стрілки): 8,37; 872,54; 8,97; 868,86 п. м - загальною площею 7 301,25 кв. м.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 14 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 14 травня 2019 року первісний та зустрічний позови задоволено частково; здійснено реальний розподіл земельної ділянки загальною площею 2,9205 га кадастровий номер 4625384800:03:000:0010, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Нежухівської сільської ради Стрийського району Львівської області;

- виділено в натурі ОСОБА_1 1/4 частини земельної ділянки в порядку, визначеному варіантом № 1 висновку від 27 квітня 2018 року № 6991 судової земельно-технічної експертизи, яка була проведена в цивільній справі № 456/2973/17, а саме: частину земельної ділянки S1 площею 7 301,25 кв. м, з геометричними розмірами по периметру (дивитись синій колір додатку № 2, № 3 до висновку, за ходом годинникової стрілки): 0,57; 7,66; 874,51; 8,97; 876,19 п. м; контурні лінії ділянки позначено лініями синього кольору на плані на додатку № 3;

- виділено в натурі ОСОБА_2 1/4 частини земельної ділянки в порядку, визначеному варіантом № 1 висновку від 27 квітня 2018 року № 6991 судової земельно-технічної експертизи, яка була проведена в цивільній справі № 456/2973/17, а саме: частину земельної ділянки S2 площею 7 301,25 кв. м, з геометричними розмірами по периметру (дивитись фіолетовий колір додатку № 2, № 3 до висновку, за ходом годинникової стрілки): 8,28; 876,19; 8,99; 872,54 п. м; контурні лінії ділянки позначено лініями фіолетового кольору на плані на додатку № 3;

- виділено в натурі ОСОБА_3 1/4 частини земельної ділянки в порядку, визначеному варіантом № 1 висновку від 27 квітня 2018 року № 6991 судової земельно-технічної експертизи, яка була проведена в цивільній справі № 456/2973/17, а саме: частину земельної ділянки S3 площею 7 301,25 кв. м, з геометричними розмірами по периметру (дивитись зелений колір додатку № 2, № 3 до висновку, за ходом годинникової стрілки): 8,37; 872,54; 8,97; 868,86 п. м; контурні лінії ділянки позначено лініями зеленого кольору на плані на додатку № 3;

- виділено в натурі ОСОБА_4 1/4 частини земельної ділянки в порядку, визначеному варіантом № 1 висновку від 27 квітня 2018 року № 6991 судової земельно-технічної експертизи, яка була проведена в цивільній справі № 456/2973/17, а саме: частину земельної ділянки S4 площею 7 301,25 кв. м, з геометричними розмірами по периметру (дивитись жовтий колір додатку № 2, № 3 до висновку, за ходом годинникової стрілки): 8,42; 868,86; 9,01; 865,16 п. м; контурні лінії ділянки позначено лініями жовтого кольору на плані на додатку № 3.

Невід`ємною частиною рішення визнано обидва варіанти висновку від 27 квітня 2018 року № 6991 судової земельно-технічної експертизи по цивільній справі № 456/2973/17.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, прийнятий варіант поділу земельної ділянки найбільш ефективно захищає права кожного із співвласників, враховує їхні інтереси і не порушує будь-чиї права.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У касаційній скарзі, поданій у червні 2019 року до Верховного Суду ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про поділ землі саме у такому варіанті (№ 1), оскільки ними не врахованого того, що ОСОБА_1 обробляє частину земельної ділянки ще з 1998 року, вкладає кошти у покращення родючості грунтів та має на тій частині землі, яку вона хоче виділити багаторічні насадження. Крім того, вказує, що у разі поділу землі за першим варіантом експертного висновку виділені частини землі є дуже вузькими (близько 7-9 метрів у ширину), що унеможливлює обробіток землі спеціальною сільськогосподарською технікою (комбайном). Зазначає, що судами не враховано того, що суміжні власники земельних ділянок обробляють землю хімікатами, які потрапляють на рослини ОСОБА_1 . Вважає, що за другим експертним варіантом поділу землі права співвласників не будуть порушені та всі власники землі будуть в однакових умовах.

Короткий зміст вимог відзиву на касаційну скаргу

У вересні 2019 року представник ОСОБА_4 - ОСОБА_6 , подав відзив, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 12 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

Указана справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Установлено, що спірна земельна ділянка площею 2,9205 га в межах згідно з планом кадастровий номер 4625384800:03:000:0010, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Нежухівської сільської ради Стрийського району була передана у власність ОСОБА_5 Ділянка прямокутної форми геометричними розмірами по периметру (від точки А за ходом годинникової стрілки) 865,16; 25,64; 7,66; 874,51; 35,94 п. м. Відповідно до списку суміжників кадастрового плану земельна ділянка межує: від А до Б - із землями сільської ради (польовою дорогою); від Б до В із землями ОСОБА_7; від В до Г із землями сільської ради (польова дорога); від Г до А - із землями ОСОБА_8 ..

Згідно свідоцтва про право на спадщину від 23 вересня 2015 року, спадкоємцями майна ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , кожна з яких успадкувала 1/4 частини спадкового майна. Спадкове майно складається з земельної ділянки площею 2,9205 га, в межах згідно з планом кадастровий номер 4625384800:03:000:0010, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Нежухівської сільської ради Стрийського району Львівської області.

У подальшому кожен зі співвласників ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ) спірної земельної ділянки, зареєстрували своє право на 1/4 частини, кожна, що стверджується витягами з державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Однак співвласники земельної ділянки не можуть дійти згоди, щодо виділення кожній з них належної їй частки.

Згідно висновку судової земельно-технічної експертизи від 27 квітня 2018 року № 6991, проведеної Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз, експертом запропоновано два варіанти поділу земельної ділянки площею 2,9205 га кадастровий номер 4625384800:03:000:0010, на чотири рівні по площі частини та площа яких відповідає ідеальним часткам співвласників (по 1/4 ідеальних частки), які відображені в додатках № 2 - 5 до висновку.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У силу частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статей 21, 24, 41 Конституції України, статей 319, 358 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, у тому числі захисту права спільної часткової власності.

Правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 ЦК України, з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування і розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток співвласники мають рівні права.

Згідно зі статтями 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, яке він здійснює на власний розсуд і усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Таким чином, з моменту набуття сторонами права спільної часткової власності на земельну ділянку сторони мають право лише за взаємною згодою володіти та користуватися спільним майном, і за жодних правових підстав не мають права вчиняти дій, які б не були узгоджені усіма співвласниками.

Згідно із частиною першою статті 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Відповідно до статті 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою, при цьому співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Згідно із частинами один, два статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна , що є у спільній частковій власності.

Відповідно до статті 88 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Статтею 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Частиною першою статті 368 ЦК України, передбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Задовольняючи частково первісний і зустрічний позови та виділяючи кожній стороні частину земельної ділянки в натурі, суди обгрунтовано обрали варіант поділу № 1 висновку експертизи, оскільки запропонований варіант є найбільш ефективним способом захисту прав кожного із співвласників, що враховує їхні інтереси і не порушує будь-чиї права. При цьому суди врахував, що земельна ділянка межує: від А до Б - з землями сільської ради (польовою дорогою); від Б до В із землями ОСОБА_7; від В до Г з землями сільської ради (польова дорога); від Г до А - з землями ОСОБА_8 , проте землі від В до Г, з якими межує спірна земельна ділянка, фактично не використовуються як дорога та заросли бур`яном. Викладені обставини підтверджується висновком експерта № 6991 та поясненнями свідка ОСОБА_9 .

Судами враховано, що при розподілі землі згідно із варіантом № 2 експертного висновку земельні ділянки двох власників будуть розташовані в кінці ділянки, куди немає доступу чи проїзду.

Судами враховано також, що ОСОБА_1 не надала доказів того, що на оброблюваній нею земельній ділянці містяться багаторічні насадження, які б не можна було перенести. Суди врахували, яку саме частину земельної ділянки обробляє ОСОБА_1 , а тому виділили їй крайній правий наділ (синій колір).

Посилання у касаційній скарзі ОСОБА_1 на те, що сільськогосподарська техніка не зможе заїхати на її ділянку, оскільки її ділянка занадто вузька для цього, а за варіантом поділу № 2 права співвласників не будуть порушені та всі власники землі будуть в однакових умовах є безпідставними, тому, що в результаті запропонованого нею варіанту поділу інші співвласники будуть позбавлені доступу до дороги, оскільки заїзд на ділянки є лише з одного боку.

Посилання у касаційній скарзі на те, що суміжні землевласники обробляють свою землю хімічними речовинами, що шкодить її продукції не стосується предмету спору у справі, що переглядається, та може бути підставою для звернення до суду з окремим позовом.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються необхідності переоцінки доказів і встановлення на підставі цієї оцінки обставин, які на думку заявника свідчать про відсутність підстав для визнання спірного договору оренди недійсним, що згідно статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року). Оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 14 вересня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 14 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Ігнатенко

В. С. Жданова

В. О. Кузнєцов