Постанова

від 11.02.2020 по справі 911/743/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 911/743/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Мачульського Г. М.,

секретар судового засідання - Грузицька І. В.,

представники учасників справи:

позивача - не з`явилися,

відповідача - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 (судді: Козир Т. П., Яковлєв М. Л., Коробенко Г. П.) і рішення Господарського суду Київської області від 16.07.2019 (суддя Заєць Д. Г.) у справі

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Богуславкомінвестсервіс"

про стягнення 1 789 864,66 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. У березні 2019 року Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "НАК "Нафтогаз України") звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Богуславкомінвестсервіс" (далі - ТОВ "Богуславкомінвестсервіс") про стягнення 1 789 864,66 грн, у тому числі 539 953,88 грн - основний борг, 785 396,19 грн - пеня, 82 485,60 грн - 3 % річних, 382 028,99 грн - інфляційні втрати.

1.2. Позовні вимоги із посиланням на положення статей 11-16, 509, 525, 526, 530, 549, 610-612, 625, 629, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, статей 173-175, 193, 216-218, 230, 231, 264-265 Господарського кодексу України, а також умови пункту 6.1 договору обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором щодо повної та своєчасної оплати поставленого природного газу.

1.3. У відзиві на позовну заяву ТОВ "Богуславкомінвестсервіс" просило відмовити у стягненні основного боргу у сумі 231 408,75 грн з огляду на його сплату до подання позову, чого не врахував позивач під час розрахунку суми основного боргу.

Відповідач просив відмовити у задоволенні позову про стягнення пені у сумі 667 669,47 грн, 3 % річних - 47 045,30 грн та інфляційних втрат - 287 467,26 грн, акцентуючи, що з 30.11.2016 набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", згідно з частиною 3 статті 7 якого передбачено можливість уникнення боржником відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, як у спосіб ненарахування неустойки, інфляційних втрат і 3 % річних, так і шляхом списання таких нарахувань.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 16.07.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2019, позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Богуславкомінвестсервіс" на користь АТ "НАК "Нафтогаз України" 262 263,38 грн основного боргу, 117 726,72 грн пені, 35 440, 30 грн - 3 % річних, 94 561,73 грн інфляційних втрат. У частині позовних вимог про стягнення 46 281,75 грн провадження у справі закрито. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Суди попередніх інстанцій, установивши факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором щодо повної і своєчасної оплати отриманого у 2015 році природного газу, дійшли висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог з огляду на часткову оплату відповідачем суми основаного боргу, а також з урахуванням положень частини 3 статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".

3. Короткий зміст вимог касаційних скарг

3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями в частині відмови у задоволенні позовних вимог, АТ "НАК "Нафтогаз України" у касаційній скарзі просить рішення Господарського суду Київської області від 16.07.2019 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення вимог про стягнення з ТОВ "Богуславкомінвестсервіс" пені у сумі 667 669,47 грн, 3 % річних у сумі 47 045,30 грн та інфляційних нарахувань у сумі 287 467,26 грн.

Скаржник наголошує на відсутності доказів включення відповідача до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості саме станом на дату виникнення заборгованості, а суди не зазначили, які докази підтверджують факт набуття відповідачем статусу учасника процедури врегулювання, саме чи є ТОВ "Богуславкомінвестсервіс" теплопостачальною або теплогенеруючою організацією.

Отже, заявник касаційної скарги вважає безпідставним і необґрунтованим застосування положень частини 3 статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".

3.2. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Богуславкомінвестсервіс", заперечуючи проти її задоволення, акцентує, що згідно з наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 29.05.2019 № 121 товариство було включено до реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих компаній, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" з обсягом кредиторської заборгованості, що підлягає врегулюванню, у сумі 3 030 706,68 грн.

Так, згідно з частиною 1 статті 7 цього Закону відповідач 05.06.2019 надіслав заяву щодо укладення договору про реструктуризацію заборгованості за спожитий газ і відповідний договір. Отже, до ухвалення судом першої інстанції рішення у справі позивач знав, що спірну заборгованість має бути реструктуризовано, а неустойка (штраф, пеня), 3 % річних та інфляційні втрати не підлягають нарахуванню. Договір про реструктуризацію заборгованості за спожитий газ укладено лише 11.10.2019 і на дату його укладення непогашеною залишалася заборгованість у сумі 5 427,38 грн.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з таких підстав.

4.2. Суди попередніх інстанцій установили, що 23.02.2015 між АТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець, постачальник) і ТОВ "Богуславкомінвестсервіс" (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу, за умовами пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві у 2015 році природний газ на таких умовах:

- газ, що продається за цим договором, покупець використовує виключно для виробництва теплової енергії, яку споживають бюджетні установи та організації (пункт 1.2 договору);

- продавець передає покупцеві з 01.02.2015 по 31.12.2015 газ обсягом до 819,0 тис. м 3 , у кількості та за місяцями, визначеними у договорі (пункт 2.1 договору);

- обсяги газу, що планується передати за договором (далі - плановий обсяг), сторони можуть змінювати протягом місяця продажу в установленому порядку (підпункт 2.1.1 пункту 2.1 договору);

- право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі; після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і бере на себе всю відповідальність, пов`язану із правом власності на газ (пункт 3.1 договору);

- приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця. Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов`язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов`язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати письмову мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (пункти 3.3, 3.4 договору);

- згідно з пунктами 5.1 і 5.2 договору ціна (граничний рівень ціни) на газ і тарифи транспортування установлюються уповноваженим державною владою України органом. Ціна за 1000 м 3 газу становить 5 700,00 грн без урахування податку на додану вартість (далі - ПДВ), збору у виді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у виді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2 %; ПДВ за ставкою 20 %. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 366,70 грн, крім того, ПДВ - 20 % - 73,34 грн, всього з ПДВ - 440,04 грн. До сплати за 1 000 м 3 природного газу - 6 180,70 грн, крім того ПДВ 20 % - 1 236,14 грн, всього з ПДВ - 7 416,84 грн;

- загальна вартість природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу (пункт 5.5 договору);

- за змістом пункту 6.1 договору покупець здійснює оплату за газ виключно коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

- договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює свою дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.02.2015 і діє в частині реалізації газу до 31.12.2015, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (розділ 11 договору).

Суди установили, що сторони вносили зміни до договору згідно з додатковими угодами. Так, згідно з додатковою угодою від 22.10.2015 № 6 сторони погодили внесення змін до пункту 5.2 щодо ціни газу за 1 000 м 3 і тарифу на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами, а також до пункту 3.4 договору щодо порядку та умов передачі газу; доповнили статтю 5 договору "Ціна газу" пунктом 5.6 такого змісту: "У разі погашення покупцем заборгованості перед продавцем за природний газ, використаний в попередніх періодах, покупець звертається до продавця з приводу перегляду умов пункту 5.2 на наступний місяць відповідно до інформації щодо цін, розміщеної на сайті продавця".

Згідно з додатковою угодою від 02.11.2015 № 7 до договору сторони погодили внесення змін до пункту 6.3 договору щодо порядку та умов проведення розрахунків.

4.3. Суди попередніх інстанцій установили, що у період із лютого по грудень 2015 року АТ "НАК "Нафтогаз України" передало ТОВ "Богуславкомінвестсервіс", а товариство прийняло природний газ на загальну суму 3 782 730,88 грн, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу і чого не заперечують сторони.

Однак, як установили суди і не заперечив відповідач, у порушення умов договору, ТОВ "Богуславкомінвестсервіс" узяті на себе зобов`язання зі своєчасної та повної оплати отриманого у 2015 році природного газу виконало не у повному обсязі, із порушенням установлених у договорі строків оплати, що підтверджується, зокрема, довідкою за операціями із 01.01.2015 по 31.12.2017.

4.4. Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога АТ "НАК "Нафтогаз України" про стягнення з ТОВ "Богуславкомінвестсервіс" 539 953,88 грн заборгованості, 785 396,19 грн пені, 82 485,60 грн - 3 % річних, 382 028,99 грн інфляційних втрат, із посиланням на положення статей 11-16, 509, 525, 526, 530, 549, 610-612, 625, 629, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, статей 173-175, 193, 216-218, 230, 231, 264-265 Господарського кодексу України з підстав неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором щодо повної та своєчасної оплати поставленого природного газу.

4.5. Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

4.6. Суди попередніх інстанцій установили, що ТОВ "Богуславкомінвестсервіс" до звернення АТ "НАК "Нафтогаз України" з позовом до суду сплатило заборгованість у сумі 231 408,75 грн згідно з платіжними дорученнями (від 23.01.2019 № 264, від 13.02.2019 № 324, від 21.02.2019 № 354, від 01.03.2019 № 380).

Отже, суди дійшли висновку, що станом на день звернення АТ "НАК "Нафтогаз України" із позовом до суду сума боргу ТОВ "Богуславкомінвестсервіс" за поставлений природний газ становила 293 117,88 грн.

Крім того, під час розгляду справи ТОВ "Богуславкомінвестсервіс" сплатило основний борг у сумі 46 281,75 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 16.05.2019 № 502, від 19.06.2019 № 540, від 15.07.2019 № 581.

4.7. Колегія суддів вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог АТ "НАК "Нафтогаз України" до ТОВ "Богуславкомінвестсервіс" у частині стягнення основного боргу у сумі 231 408,75 грн у зв`язку зі сплатою цього боргу до звернення позивача із позовом до суду, а також у частині закриття провадження у справі стосовно стягнення з ТОВ "Богуславкомінвестсервіс" основного боргу у сумі 46 281,75 грн на підставі частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку зі сплатою цієї суми під час розгляду справи.

Так, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для стягнення з ТОВ "Богуславкомінвестсервіс" на користь АТ "НАК "Нафтогаз України" 262 263,38 грн основного боргу, 117 726,72 грн пені, 35 440,30 грн - 3% річних, 94 561,73 грн інфляційних втрат.

Судових рішень у цій частині учасники справи не оскаржують.

4.8. Водночас суди попередніх інстанцій установили, що АТ "НАК "Нафтогаз України" поставило ТОВ "Богуславкомінвестсервіс" природний газ на загальну суму 3 782 730,88 грн, проте відповідач станом на день подання позову здійснив оплату лише на загальну суму 3 474 185,75 грн, при цьому із порушенням встановлених договором строків.

4.9. У частині 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом статті 625 цього Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних від простроченої суми.

Згідно з частинами 1, 2 статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовується такий вид господарських санкцій як, зокрема штрафні санкції.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом пунктів 7.1 і 7.2 договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим договором. У разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 договору він зобов`язується сплатити продавцеві, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період , за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

4.10. Як свідчать матеріали справи, у зв`язку із порушенням ТОВ "Богуславкомінвестсервіс" умов договору щодо повної і своєчасної оплати поставленого природного газу, за період із 17.03.2015 по 31.12.2017 (за кожним актом приймання-передачі природного газу) АТ "НАК "Нафтогаз України" нараховано до стягнення 785 396,19 грн пені, 82 485,60 грн - 3% річних та 382 028,99 грн інфляційних втрат.

4.11. Водночас 30.11.2016 набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних організацій та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожитті енергоносії".

За змістом статті 2 цього Закону його дія поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Відповідно до частини 3 статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом (до 30.11.2016), неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Зазначена норма є нормою прямої дії, її застосування не узалежнено від виконання будь-яких інших умов, окрім погашення боржником заборгованості за природний газ, отриманий до набрання чинності цим Законом.

4.12. Суди попередніх інстанцій установили, що станом на день набрання чинності Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (30.11.2016) ТОВ "Богуславкомінвестсервіс" сплатило 3 195 941,00 грн основного боргу.

Залишок заборгованості, не сплаченої товариством, становив 586 789,88 грн.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій, що на відповідача поширювалася дія Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" у частині заборгованості, сплаченої ним до набрання Законом чинності (30.11.2016), а нараховані АТ "НАК "Нафтогаз України" пеня, 3 % річних та інфляційні втрати на суму заборгованості, сплачену до 30.11.2016, не підлягають стягненню з відповідача згідно з частиною 3 статті 7 Закону.

Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат з огляду на положення частини 3 статі 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" належить здійснювати на заборгованість відповідача у сумі 586 789,88 грн, яка не була погашена станом на 30.11.2016, що, у свою чергу, становить 117 726,72 грн пені, 35 440,30 грн - 3 % річних, 94 561,73 грн інфляційних втрат.

4.13. АТ "НАК "Нафтогаз України", оскаржуючи судові рішення у частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з ТОВ "Богуславкомінвестсервіс" пені у сумі 667 669,47 грн, 3 % річних у сумі 47 045,30 грн та інфляційних нарахувань у сумі 287 467,26 грн, наголошує на відсутності доказів включення відповідача до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, станом на дату виникнення заборгованості, а суди не зазначили, які саме докази підтверджують факт набуття відповідачем статусу учасника процедури врегулювання, а саме чи є ТОВ "Богуславкомінвестсервіс" теплопостачальною або теплогенеруючою організацією.

Проте колегія судів вважає за необхідне зазначити, що частина 3 статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" є нормою прямої дії, її застосування не узалежнено від виконання будь-яких інших умов, окрім погашення боржником заборгованості за отриманий природний газ до набрання чинності цим Законом.

Зокрема, реалізація наведеної норми не потребує включення підприємства до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості. Таку правову позицію викладено у постановах Верховного Суду, зокрема у справах № 918/882/15, № 904/10294/17, № 925/1584/17, № 925/104/18, № 925/107/18, № 905/2796/17, № 925/106/18, № 925/105/18, № 905/301/18, № 904/1619/18, № 904/2961/18, № 905/299/18, № 927/934/18 тощо.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 08.02.2020, яка діяла на час відкриття касаційного провадження у цій справі), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. За змістом частини 1 статті 309 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.3. Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, встановлені судами, колегія суддів вважає рішення Господарського суду Київської області від 16.07.2019 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 ухваленими із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для їх скасування немає.

5.4. Викладені у касаційній скарзі доводи про порушення і неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послалися суди як на підставу для відмови у задоволенні позову у цій справі, ґрунтуються на переоцінці доказів, зібраних у справі, що за змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України не належить до повноважень суду касаційної інстанції, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржених у справі судових рішень немає.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 і рішення Господарського суду Київської області від 16.07.2019 у справі № 911/743/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді К. М. Пільков

Г. М. Мачульський