Постанова

від 12.02.2020 по справі 922/2278/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2020 р. Справа № 922/2278/19

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді: при секретарі судового засідання За участі представників сторін: від позивача від відповідача розглянувши апеляційну скаргу Мартюхіна Н.О., Плахов О.В., Шутенко І.А., Голозубовій О.І. Судаков Д.О. - довіренісь №08-21/4464/2-19 від 27.12.2019; Першин В.В. - ордер серія ДН № 105803 від 19.12.2019, Приватного підприємства "Компанія Торгівельна мережа №1", м. Лозова, Харківська область (вх. №3360 Х/2) на рішення Господарського суду від Харківської області 15.10.2019 (повний текст складено 16.10.2019) у справі№922/2278/19 (суддя Смірнова О.В.) за позовом до відповідачаХарківської міської ради, м. Харків Приватного підприємства "Компанія Торгівельна мережа №1", м. Лозова, Харківська область простягнення коштів у сумі 206097,99 грн.

В С Т А Н О В И В:

У липні 2019 Харківська міська рада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Компанія Торгівельна мережа № 1" безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 206097,99 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.10.2019 у справі №922/2278/19 позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 196542,24 грн. та судовий збір у сумі 2948,13 грн.

Не погодившись з ухваленим рішенням, до Східного апеляційного господарського суду звернулось ПП "Компанія Торгівельна мережа №1" з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 15.10.2019 у справі №922/2278/19 в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, заявник посилається на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права, неповне встановлення обставин, що мають значення для справи, та на невідповідність висновків суду, обставинам справи. В обґрунтування своїх доводів, скаржник зазначає наступне:

- судом першої інстанції не враховано, що відповідач є власником лише окремих приміщень в будівлі літ. "У-1", розташованій на АДРЕСА_1 в місті Харкові, а не власником вказаної будівлі в цілому, відтак ПП "Компанія Торгівельна мережа №1" не може використовувати земельну ділянку у той спосіб, про який зазначає Харківська міська рада;

- позивачем не надано, а судом першої інстанції залишено поза увагою відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження конкретного розміру земельної ділянки, за користування якою Харківська міська рада просить стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі орендної плати; за твердженням апелянта, посилання позивача на використання ПП "Компанія Торгівельна мережа №1" саме земельної ділянки кадастровий номер 6310138500:06:003:0507 площею 0,1924 га по АДРЕСА_1 в м. Харкові є абстрактним та не підтверджується жодними належними технічними документами;

- Харківською міською радою при зверненні до суду не надано інформації чи розроблявся відповідний договір оренди землі, чи визначались необхідні істотні умови такого договору та чи надавався такий проект на розгляд сторін, а судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки цим обставинам;

- відповідач також вказує на незрозумілість застосованої позивачем під час розрахунку суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати складових та величин формули нормативно грошової оцінки землі, зокрема, на його думку міською радою не враховувалось фактичне технічне призначення приміщень та особливість господарської діяльності відповідача;

- скаржник доводить, що всупереч приписам діючого законодавства позивачем не було доведено належними та допустимим доказами факт використання відповідачем земельної ділянки згідно з розрахунками та обов`язок останнього сплачувати орендну плату за начебто таке використання.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2019 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у наступному складі: Мартюхіна Н.О. - головуючий (суддя-доповідач), суддя Геза Т.Д. суддя Шутенко І.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 відкрито апеляційне провадження за скаргою ПП "Компанія Торгівельна мережа №1" на рішення Господарського суду Харківської області від 15.10.2019 у справі №922/2278/19; встановлено учасникам справи строк до 28.11.2019 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання учасникам провадження; призначено справу до розгляду на 09.12.2019 о 14:15 год.

У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов на адресу апеляційного суду 19.11.2019 від Харківської міської ради, позивач заперечував проти доводів та вимог апеляційної скарги, просив суд залишити рішення Господарського суду Харківської області від 15.10.2019 у справі №922/2278/19 без змін. Узагальнено мотивує свою юридичну позицію з посиланням на наступні обставини:

- згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності загальна площа всіх приміщень, які зареєстровані за відповідачем складає 1415,5 кв.м., що відповідає загальній площі нежитлової будівлі літ. "У-1" по АДРЕСА_1 в м. Харкові для обслуговування якої й використовується земельна ділянка 6310138500:06:003:0507 площею 0,1924 га, відтак доводи відповідача про наявність інших співвласників приміщень у вказаній будівлі є безпідставним;

- оскільки відомості про земельну ділянку площею 0,1924 га по АДРЕСА_1 в м. Харкові містяться в Державному земельному кадастрі та їй присвоєно кадастровий номер 6310138500:06:003:0507, тому, на думку позивача, ця земельна ділянка сформована як об`єкт цивільних прав, а формування земельної ділянки неможливе без визначення її площі та меж; відповідачем, в свою чергу, не доведено той факт, що він використовує земельну ділянку меншої площі, аніж ту, що відведена для розміщення нежитлової будівлі літ. "У-1";

- враховуючи те, що відповідач, не сплачуючи грошові кошти за використання земельної ділянки комунальної власності, фактично зберіг їх у себе, позивачем для обґрунтування ціни позову на підставі норм земельного та податкового законодавства розрахована сума цих коштів у розмірі орендної плати;

- уповноважені особи Харківської міської ради при здійсненні розрахунків керувались Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Мінагрополітики від 25.11.2016 року №489 "Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів" та рішеннями Харківської міської ради від 27.02.2008 року № 41/08 та від 03.07.2013 року № 1209/13; Департамент територіального контролю Харківської міської ради має право складати ці розрахунки, а особи, які їх підписали, мають на це відповідні повноваження;

- збереження (заощадження) відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання позивачем.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 оголошено перерву у судовому засіданні у справі №922/2278/19 до 19.12.2019 о 14:15 год.

12.12.2019 на адресу апеляційного суду від Харківської міської ради надійшли письмові пояснення, в яких позивач виклав обґрунтування щодо актуальності коефіцієнтів та їхніх значень протягом визначеного у позові періоду, за який здійснено розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2019 оголошено перерву у судовому засіданні у справі №922/2278/19 до 13.01.2020 о 15:00 год.

09.01.2020 на адресу апеляційного суду від Харківської міської ради надійшли письмові пояснення з окремих питань по справі №922/2278/19, в яких позивач виклав обґрунтування застосованого ним коефіцієнту при здійсненні розрахунку суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2020, у зв`язку із відпусткою судді Геза Т.Д. та закінченням процесуальних строків розгляду справи здійснено повторний розподіл судової справи №922/2278/19 та визначено наступний склад колегії суддів для її розгляду: Мартюхіна Н.О. - головуючий (суддя-доповідач), суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.

13.01.2020 на адресу апеляційного суду від ПП "Компанія Торгівельна мережа №1" надійшли письмові пояснення з окремих питань по справі №922/2278/19, в яких відповідач вказав про відсутність в нього інформації про наявність або відсутність інших правовласників на будівлю, що знаходиться за адресою по АДРЕСА_1 у місті Харкові, а також відносно інших землекористувачів спірної земельної ділянки.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.01.2020 оголошено перерву у судовому засіданні у справі №922/2278/19 до 12.02.2020 о 10:00 год.

У судовому засіданні апеляційної інстанції, яке проводилось 12.02.2020, присутній представник ПП "Компанія Торгівельна мережа №1" підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив суд її задовольнити, рішення Господарського суду Харківської області від 15.10.2019 у справі №922/2278/19 в частині задоволення позову та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Присутній у судовому засіданні апеляційної інстанції 12.02.2020 представник Харківської міської ради заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив суд залишити рішення Господарського суду Харківської області від 15.10.2019 у справі №922/2278/19 без змін.

Згідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги і відзиву з письмовими поясненнями, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, згідно інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 16.07.2019 року №173896786 право власності на:

- нежитлові приміщення №№ 1, 7 - 13 першого поверху загальною площею 1256,7 кв.м. нежитлової будівлі літ. "У-1" по АДРЕСА_1 з 19.03.2018 року по теперішній час зареєстровано за ПП "Компанія "Торгівельна мережа № 1" на підставі договору купівлі-продажу від 27.04.2012 року №2016;

- нежитлові приміщення №№ 2 - 6 першого поверху площею 81,8 кв.м. та приміщення антресолі №№ 14 - 18 площею 77,0 кв.м. загальною площею 158,8 кв.м. нежитлової будівлі літ. "У-1" по АДРЕСА_1 з 19.03.2018 року по теперішній час зареєстровано за ПП "Компанія "Торгівельна мережа № 1" на підставі договору купівлі-продажу від 27.04.2012 року № 2016.

Відповідно до інформації з вищевказаних Державних реєстрів право власності на нежитлову будівлю літ. "У-1" загальною площею 1415,5 кв.м. по АДРЕСА_1 як на цілісний об`єкт нерухомого майна з 30.05.2012 зареєстроване за ПП "Компанія "Торгівельна мережа №1" на підставі Договору купівлі-продажу від 27.04.2012 року №2016 (а.с.29, т.1).

За інформацією Комунального підприємства "Харківське міське БТІ" від 02.01.2018 №45 державна реєстрація права власності на нежитлову будівлю літ. "У-1" загальною площею 1415,5 кв.м. по АДРЕСА_1, станом на 31.12.2012, проведена КП "Харківське міське БТІ" Харківської міської ради за ПП "Компанія "Торгівельна мережа № 1" на підставі Договору купівлі-продажу від 27.04.2012 №2016 та акту приймання-передачі від 27.04.2012. Призначення вищезазначеної нежитлової будівлі згідно з матеріалами інвентаризаційної справи - громадська будівля.

Крім того, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.07.2019 № 173897624 на земельну ділянку по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 6310138500:06:003:0507 з 03.11.2014 по 24.07.2017 було зареєстроване право оренди земельної ділянки за ТОВ "Компанія НС". Інше речове право припинено 24.07.2017.

На вказану земельну ділянку 03.11.2014 зареєстроване право власності за Харківською міською радою на підставі Закону України від 06.09.2012 року №5245-VI.

За цією ж інформацією земельна ділянка по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 6310138500:06:003:0507 зареєстрована як об`єкт цивільних прав 04.02.2005. Цільове призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови, для експлуатації та обслуговування овочесховища.

Згідно з інформацією Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 04.01.2018 №65/0/225-18 на земельну ділянку по АДРЕСА_1 обліковується лише договір оренди землі, укладений між Харківською міською радою та ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,1900 га для експлуатації нежитлової будівлі.

Із змісту листа Департаменту земельних відносин Харківської міської ради (вих.№65/0/225-18 від 04.01.2018), направлених у відповідь на звернення Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, вбачається, що вказана земельна ділянка (яка перебуває в оренді у ОСОБА_1 ) є іншою від тієї, яка фактично використовується ПП "Компанія "Торгівельна мережа № 1", що підтверджується план-схемами їхнього розташування.

Також встановлено, що на будь-які інші земельні ділянки по АДРЕСА_1 не обліковується ані право оренди, ані право власності, що підтверджується вищенаведеною інформацією Департаменту земельних відносин, а також інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав на земельну ділянку, та з урахуванням ст. ст. 12, 80, 83 Земельного кодексу України земельна ділянка площею 0,1924 га з кадастровим номером 6310138500:06:003:0507 по АДРЕСА_1 перебуває у власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради.

Департаментом територіального контролю Харківської міської ради 16.07.2019 проведено обстеження земельної ділянки та встановлено, що ПП "Компанія "Торгівельна мережа №1" використовує земельну ділянку з кадастровим номером 6310138500:6:003:0507 (цільове призначення: для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови; категорія земель - землі житлової та громадської забудови) по АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "У-1", право власності на яку зареєстровано за відповідачем.

Згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 6310138500:06:003:0507) від 02.05.2019 року №786/0/45-19, виданого Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області, площа вказаної земельної ділянки складає 0,1924 га.

За результатами обстеження складено акт обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 від 16.07.2019.

Звертаючись до суду першої інстанції Харківська міська рада вказує, що ПП "Компанія "Торгівельна мережа № 1" з 27.04.2012 по теперішній час використовує земельну ділянку площею 0,1924 га з кадастровим номером 6310138500:06:003:0507 по АДРЕСА_1 без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав.

За таких обставин позивач вважає, що відповідач користується спірною земельною ділянкою з порушенням вимог земельного законодавства, тобто без оформлення речових прав на вказану земельну ділянку та без сплати плати за землю в передбаченому законодавством розмірі.

Позовна заява обґрунтована тим, що відповідач як власник нерухомого майна зобов`язаний із часу виникнення права власності на нерухоме майно сплачувати кошти за використання земельної ділянки. Проте, у період з 01.08.2017 по 30.06.2019 ПП "Компанія Торгівельна мережа №1" не сплачувало за користування земельною ділянкою площею 0,1924 га по АДРЕСА_1 плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі і не уклало договір оренди землі. Позивач наголошував, що відповідач без достатніх правових підстав використовував спірну земельну ділянку, яка перебуває в комунальній власності Харківської міської ради. Внаслідок використання відповідачем земельної ділянки без укладення договору оренди територіальна громада позбавлена можливості отримати дохід від здачі земельної ділянки в оренду. З посиланням на ст. 206 Земельного кодексу України, ст. 14, 288 Податкового кодексу України та ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України позивач вказує про порушення охоронюваних законом прав та інтересів територіальної громади у зв`язку із безпідставним збереженням відповідачем коштів.

Як вже зазначалось, Господарським судом Харківської області 15.10.2019 ухвалено рішення у справі №922/2278/19, яким позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 196542,24 грн.

Приймаючи вказане рішення, господарський суд першої інстанції виходив із того, що після набуття відповідачем права власності на нежитлову будівлю літ. "У-1" загальною площею 1415,5 кв.м. по АДРЕСА_1 ПП "Компанія Торгівельна мережа №1" належним чином не оформило право користування земельною ділянкою, на якій розташована зазначена будівля, не уклало з Харківською міською радою договору оренди та не зареєструвало речове право на земельну ділянку, у зв`язку з чим відбулося безпідставне збереження коштів у розмірі орендної плати за рахунок Харківської міської ради. При розгляді справи судом враховано надані відповідачем платіжні доручення, які підтверджують сплату останнім за період з 01.08.2017 по 30.06.2019 податку на землю у розмірі 142009,21 грн., у зв`язку з чим, з метою недопущення подвійного стягнення, позовні вимоги задоволено частково на суму 196542,24 грн. Поряд з цим судом не взято до уваги платіжні доручення відповідача за травень-липень 2017, оскільки оплата за ними здійснена поза межами визначеного позивачем періоду.

Заслухавши суддю-доповідача та присутніх представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, переглянувши справу з урахуванням меж перегляду визначених в ст. 269 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Предметом регулювання Глави 83 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення Глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень Глави 83 ЦК України.

За змістом приписів Глави 83 ЦК України для, кондикційних зобов`язань характерним є приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Предметом розгляду у даній справі є вимога Харківської міської ради про стягнення з власника (ПП "Компанія Торгівельна мережа №1") нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав спірною земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщений.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України.

Відповідно до ч. 2 ст. 120 ЗК України (у редакції, чинній на час здійснення державної реєстрації права власності на нерухоме майно за відповідачем, тобто на 30.05.2012) якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (п. "е" ч. 1 ст. 141 ЗК України).

За змістом Глави 15 ЗК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.

Частина 1 ст. 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (п. "в" ч. 1 ст. 96 ЗК України).

Згідно із ст. 125 ЗК України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Отже, за змістом вказаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте, з огляду на приписи ч. 2 ст. 120 ЗК України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17.

Матеріалами справи підтверджується, що за ПП "Компанія Торгівельна мережа №1" 30.05.2012 оформлено право власності на нерухоме майно, яке належало ТОВ "Компанія НС", а саме: на нежитлову будівлю літ. "У-1" загальною площею 1415,5 кв.м., розташовану за адресою: м. Харків, АДРЕСА_1.

При цьому матеріали справи не містять доказів належного оформлення права користування спірною земельною ділянкою ПП "Компанія Торгівельна мережа №1".

В апеляційній скарзі відповідач не погоджується з висновком суду першої інстанції про факт користування ПП "Компанія Торгівельна мережа №1" спірною земельною ділянкою по АДРЕСА_1 в м. Харкові, а також вказує про відсутність доказів на підтвердження конкретного розміру земельної ділянки, якою, за твердженням позивача, користується ПП "Компанія Торгівельна мережа №1".

Проте, наведені в апеляційній скарзі аргументи скаржника не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення у справі відповідно до ст. 277 ГПК України, оскільки вони суперечать дійсним обставинам справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм Цивільного та Земельного законодавства.

Так, нормами ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України встановлено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків).

З огляду на вищевказані законодавчі приписи, предметом доказування у даному спорі є, зокрема, обставини щодо земельної ділянки, площі, меж та кадастрового номеру земельної ділянки, право на яку перейшло до набувача будівлі за договором купівлі - продажу.

Визначення земельної ділянки наведено в ч. 1 ст. 79 ЗК України, відповідно до положень якої земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Як встановлено приписами ч.ч. 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Зазначені обставини, з урахуванням вимог ст. 77 ГПК України, повинні бути підтверджені певними засобами доказування відповідно до земельного законодавства і не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оренду землі" об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди (ч. 1 ст. 21 названого Закону).

Таким чином при вирішення даного спору слід встановити, чи є земельна ділянка, безпідставне використання якої є підставою даного позову, сформованим об`єктом цивільних прав, за користування яким позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями п. 288.5.1 ст. 288 ПК України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17).

Відповідно до ч. 2 ст. 20 та ч. 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Як свідчать досліджені судом докази, спірна земельна ділянка сформована, 04.02.2005 проведено державну реєстрацію земельної ділянки, визначено її площу - 0,1924 га, відомості про неї внесені до Державного земельного кадастру, їй присвоєно кадастровий номер - 6310138500:06:003:0507, проведено нормативну грошову оцінку, тому земельна ділянка є об`єктом цивільних прав (а.с.22, т.1).

Враховуючи положення ст. 79-1 Земельного кодексу України та ст.ст. 20, 23 Закону України "Про оцінку земель", а також наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що позивачем не доведено розміру земельної ділянки, за який міська рада просить стягнути безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати.

Відносно аргументів скаржника про відсутність доказів користування ПП "Компанія Торгівельна мережа №1" спірною земельною ділянкою, колегія суддів зауважує наступне.

Як вбачається з загальнодоступної інформації Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Господарського суду Харківської області від 20.06.2017 у справі №922/1545/17 задоволено позовні вимоги Харківської міської ради до ТОВ "Компанія НС"; розірвано Договір оренди землі, укладений між Харківською міською радою та ТОВ "Компанія НС", зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга №4) від 26.11.2014 за №85114/04; зобов`язано відповідача повернути земельну ділянку загальною площею 0,1924 га по АДРЕСА_1 у місті Харкові з кадастровим номером 6310138500:06:003:0507 територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради з приведення її у придатний для подальшого використання стан.

У вказаному рішенні судом встановлено, що на підставі рішень Харківської міської ради від 24.06.2003 року №140/03 "Про припинення та надання в користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам" між Харківською міською радою та ТОВ "Компанія НС" було укладено Договір оренди землі від 26.11.2004, зареєстрований 26.11.2004 за №85114/04 у Харківській регіональній філії ДП "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах", відповідно до умов якого відповідачу (ТОВ "Компанія НС") в оренду строком до 31.12.2024 надано земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, загальною площею 0,1924 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

На земельній ділянці знаходиться обєкт нерухомого майна, який належить орендареві на праві колективної власності нежитлова будівля літ. "У-1" (сховище №7), а також інші обєкти інфраструктури (п. 3 Договору оренди).

За таких обставин, судовою колегією апеляційної інстанції встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6310138500:06:003:0507 надавалась Харківською міською радою в оренду та використовувалась попереднім власником (ТОВ "Компанія НС") нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, а саме: нежитлової будівлі літ. "У-1".

При цьому, спірна земельна ділянка була виділена в натурі саме для експлуатації та обслуговування цієї нежитловою будівлі

Викладене свідчить, що перехід права власності на об`єкт нерухомості (нежитлової будівлі літ. "У-1" площею 1415,5 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1), одночасно є підставою для переходу права на землю, в обсязі і на умовах, що існували у попереднього землекористувача, проте обов`язок з оформлення такого права здійснюється у встановленому законом порядку на належну особу - власника.

Отже, з огляду на положення ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України саме до власника - ПП "Компанія Торгівельна мережа №1" з 30.05.2012 перейшло право користування земельною ділянкою кадастровий номер 6310138500:06:003:0507, на якій це майно розташовано, в обсязі і на умовах, визначених для попереднього землекористувача.

Матеріалами справи підтверджується, що спірна земельна ділянка кадастровий номер 6310138500:06:003:0507 перебувала на праві оренди у відповідача - ПП "Компанія Торгівельна мережа №1" з 30.05.2012 (реєстрація право власності на нерухоме майно) по 24.07.2017 (державна реєстрація припинення права оренди на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 20.06.2017 у справі №922/1545/17). Тобто відповідач користувався спірною земельною ділянкою для обслуговування своєї нежитлової будівлі на законних підставах більше 5-ти років.

Разом з тим, відповідачем не надано та в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту припинення користування ПП "Компанія Торгівельна мережа №1" спірною земельною ділянкою після 20.06.2017, а також в заявлений позивачем період, за який міська рада просить стягнути безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати. Акт прийому-передачі або будь-які інші належні та допустимі докази повернення спірної земельної ділянки в комунальну власність Харківської міської ради в матеріалах справи відсутні.

Про відсутність припинення користування спірною земельною ділянкою ПП "Компанія Торгівельна мережа №1" також свідчить наявний в матеріалах справи Акт обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 42-46, т.1), а також додані до нього план-схема та фотографічні знімки. Так, зокрема, Департаментом територіального контролю Харківської міської ради 16.07.2019 здійснено обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 та встановлено, що ПП "Компанія Торгівельна мережа №1" з 24.07.2017 по теперішній час використовує земельну ділянку кадастровий номер 6310138500:06:003:0507 площею 0,1924 га за вказаною адресою для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "У-1" загальною площею 1415,5 кв.м., на які за ним зареєстровано право власності. З доданих до вказаного Акту фотографіних знімків, здійснених під час обстеження земельної ділянки, вбачається факт розміщення на цій території транспортних засобів, в тому числі вантажних, які можуть використовуватись в господарській діяльності відповідача.

Наведеним спростовують посилання апелянта про відсутність доказів, які підтверджують використання ПП "Компанія Торгівельна мережа №1" спірної земельної ділянки, оскільки матеріалами справи підтверджується: 1) перехід права користування до відповідача земельною ділянкою з кадастровим номером 6310138500:06:003:0507, площею 0,1924 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 з 30.05.2012, тобто з моменту державної реєстрації права власності на нерухоме майно; 2) користування земельною ділянкою як після припинення орендних правовідносин (24.07.2017), так і в заявлений позивачем період з 01.08.2017 по 30.06.2019.

Крім того, такі доводи відповідача є взаємосуперечливими та такими, що спростовуються наявними у справі доказами. Зокрема, ПП "Компанія Торгівельна мережа №1" вказує про те, що взагалі не користувалось спірною земельною ділянкою, на якій знаходить нерухоме майно Підприємства. В той же час відповідач надає платіжні доручення за період з 2017 по 2019 роки, якими він підтверджує сплату земельного податку в загальному розмірі 158085,19 грн., котрі свідчать про сплату ним податку за землю на рахунок УДКСУ у Немишлянському районі м. Харкова, тобто в районі міста, в якому й знаходится земельна ділянка з кадастровим номером 6310138500:06:003:0507, площею 0,1924 га. При цьому, доказів сплати податку за користування будь-якою іншою земельною ділянкою, розташованою у Немишлянському районі м. Харкова до матеріалів справи не додано. Також відсутні й правовстановлюючі документи, з яких можливо було б встановити обставини користування відповідачем іншою земельною ділянкою, відмінної від спірної.

Щодо аргументів скаржника про те, що ПП "Компанія Торгівельна мережа №1" є власником лише окремих приміщень, а не будівлі літ. "У-1" в цілому, то наведене спростовується наступними встановленими обставинами справи:

По-перше, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.29,т.1) станом на 30.05.2012 за ПП "Компанія Торгівельна мережа №1" зареєстровано право власності на нежитлову будівлю літ. "У-1" загальною площею 1415,5 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1, тобто станом на вказану дату відповідач був власником об`єкту нерухомості літ. "У-1" в цілому;

По-друге, як вбачається з інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 26, 28, т.1) станом на 19.07.2019 за ПП "Компанія Торгівельна мережа №1" зареєстровані (дата державної реєстрації - 19.03.2018) наступні об`єкти нерухомого майна: нежитлові приміщення №№ 1, 7 - 13 першого поверху загальною площею 1256,7 кв.м. нежитлової будівлі літ. "У-1"; нежитлові приміщення №№ 2 - 6 першого поверху площею 81,8 кв.м. та приміщення антресолі № № 14-18 площею 77,0 кв.м. загальною площею 158,8 кв.м. нежитлової будівлі літ. "У-1".

Отже, судом апеляційної інстанції досліджено та з`ясовано, що наразі за відповідачем зареєстровано 13 нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 1415,5 кв.м., що відповідає загальній площі об`єкту нерухомості літ. "У-1". Тобто, фактично відбувся поділ об`єкту нерухомого майна та державна реєстрація окремих приміщень, проте загальна площа об`єкту нерухомості літ. "У-1" (1415,5 кв.м.), який знаходиться у власності ПП "Компанія Торгівельна мережа №1" не змінилась.

Крім того, у рішенні Господарського суду Харківської області від 20.06.2017 у справі №922/1545/17 (в якому розглядався спір про припинення договору оренди) встановлено обставини, що на земельній ділянці кадастровий номер 6310138500:06:003:0507, площею 0,1924 га, знаходиться обєкт нерухомого майна, який належить орендареві (ТОВ "Компанія НС") на праві колективної власності нежитлова будівля літ. "У-1". Обставин існування на вказаній земельній ділянці будь-якого іншого нерухомого майна, окрім того, яке знаходиться на даний час у власності відповідача, або майна, які б мали іншого власника, аніж ТОВ "Компанія НС" (яке в подальшому реалізувало об`єкт нерухомості на користь ПП "Компанія Торгівельна мережа №1") в судовому рішенні не встановлено.

В свою чергу в судових засіданнях апеляційної інстанції при розгляді справи №922/2278/19 колегією суддів неодноразово задавались питання представнику апелянта, якими саме доказами, на його думку, підтверджується обставини, що ПП "Компанія Торгівельна мережа №1" є власником лише окремих приміщень в будівлі літ. "У-1". Однак, у відповідь на вказані питання скаржником лише зазначено, що ПП "Компанія Торгівельна мережа №1" не розпоряджається та не володіє вищезазначеною інформацією, а тому не може встановити такі дані.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Проте, відповідачем не доведено існування інших власників приміщень в будівлі літ. "У-1", хоча з урахуванням підтвердження обставин перебування у останнього всього об`єкту нерухомого майна з 2012, то докази переходу права власності на інші приміщення повинні бути в наявності саме у ПП "Компанія Торгівельна мережа №1" та обов`язок доказування наявності інших співвласників нерухомого майна покладається саме на відповідача.

Тому колегія суддів, виходячи із наявних у справі доказів, дійшла висновку висновку, що відповідач є власником всіх приміщень в нежитловій будівлі літ. "У-1" за адресою: АДРЕСА_1, у зв`язку з чим доводи апеляційної скарги про зворотнє не приймаються судом до уваги.

Таким чином, колегія суддів погоджується з вірним висновком суду першої інстанції, що відповідач у період з 01.08.2017 по 30.06.2019 користувався спірною земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

З огляду на викладене вище, ПП "Компанія Торгівельна мережа №1" як фактичний користувач спірної земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника (Харківської міської ради) цієї земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику спірної земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Судом апеляційної інстанції не можуть бути прийняті доводи скаржника про відсутність розробленого договору оренди землі, визначення необхідних істотних умов такого договору, а також про те, що проект такого договору не виносився на розгляд сторін, оскільки:

По-перше, у справі, яка розглядається, позивач звернувся із позовом не на підставі ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу, ст. 1166 Цивільного кодексу України (що зумовлює необхідність дослідження судом обставин наявності або відсутності елементів складу цивільного правопорушення, зокрема, щодо невиконання сторонами господарських зобов`язань, які виникли на підставі договору), а в порядку ст.ст. 1212 - 1214 ЦК України, посилаючись на те, що відповідач набув майно (грошові кошти) або зберіг його у себе за рахунок міської ради (потерпілого) без достатньої правової підстави, тому він зобов`язаний повернути потерпілому це майно;

По-друге, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 ЦК України.

Стосовно наданого Харківською міською радою розрахунку безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, з чим не погоджується відповідач, судом апеляційної інстанції з`ясовано наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, розмір доходу відповідача, розрахований Харківською міською радою як розмір плати за користування безпідставно набутим майном (земельною ділянкою комунальної форми власності без оформлення правовстановлюючих документів) у виді орендної плати за землю в період з 01.08.2017 по 30.06.2019 в сумі 206097,99 грн.

При здійсненні розрахунку позивач керувався Порядком нормативно грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Мінагрополітики від 25.11.2016 № 489, рішеннями Харківської міської ради від 27.02.2008 №41/08 та від 03.07.2013 №1209/13.

Судом встановлено, що рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 №41/08 затверджений загальний порядок визначення розміру орендної плати при наданні земельних ділянок у платне користування. Базою для обчислення орендної плати є нормативно грошова оцінка земельної ділянки, яка надається в оренду. Нормативно грошова оцінка земель м. Харкова проводиться у відповідності з чинним законодавством України і підлягає затвердженню Харківською міською радою. Показники оцінки підлягають щорічного станом на 01 січня уточнення на коефіцієнт індексації відповідно до порядку, який затверджується Кабінетом Міністрів України.

Рішенням міської ради від 27.02.2008 №41/03 встановлена формула, за якою розраховується річна орендна плата шляхом перемноження значення нормативно грошової оцінки земельної ділянки; єдиної для м. Харкова базової ставки орендної плати; коефіцієнта, який враховує наявність складних інженерно-геологічних умов земельної ділянки; коефіцієнта, який враховує розмір земельної ділянки.

Всі наведені множники затверджуються відповідним рішенням Харківської міської ради, в даному випадку рішенням № 41/08 та рішенням № 1209/13.

Розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки по АДРЕСА_1 здійснювався на підставі Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий номер 6310138500:06:003:0507) від 02.05.2019 №786/0/45-19, виданий Відділом у м. Харкові Держгеокадастру у Харківській області (а.с.38,т.1).

Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 № 1209/13 затверджена "Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013". Показники, які застосовувались для здійснення розрахунків не змінювались з дати прийняття цього рішення.

Щодо застосування складових Км 2 (2,37) та Км 3 (1,23801), які, за твердженням апелянта, не передбачені формулою визначення нормативної грошової оцінки землі, закріпленої Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до п.3 Розділу ІІ Порядку №489 нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається згідно з формулою 1.

Визначення нормативної грошової оцінки одного квадратного метра земельної ділянки населених пунктів:

Цн = В х Нп/Нк х Кф х Км

де

Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях);

В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях);

Нп - норма прибутку (6%);

Нк - норма капіталізації (3%);

Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки;

Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки.

Відповідно до п. 6 вказаного Порядку, коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки (Км), обумовлюється трьома групами рентоутворювальних факторів регіонального, зонального та локального характеру і обчислюється за формулою:

Км = Км1 х Км2 х Км3,

де:

Км1 - регіональний коефіцієнт, який характеризує залежність рентного доходу від місцеположення населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва і розселення;

Км2 - зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони);

Км3 - локальний коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони.

Разом з тим, п. 1.2. рішення Харківської міської ради від 03.07.2013 №1209/13 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013", яке знаходиться у загальному доступі, затверджено економічно-планувальне зонування земель міста Харкова у складі документів, в тому числі визначено значення коефіцієнтів Км1 х Км2, показники яких залежать від економіко-планувальних зон м. Харкова.

А відтак, судова колегія визнає безпідставними доводи відповідача про те, що складові Км 2 (2,37) та Км 3 (1,23801) не передбачені формулою визначення нормативної грошової оцінки (Цн = В х Нп/Нк х Кф х Км), оскільки такі коефіцієнти (Км 2 та Км 3 ) чітко визначені та закріплені рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 №1209/13, яке є чинним та обов`язковим до виконання, та вони є саме складовою частиною показника Км, що визначено в положеннях Порядку №489.

При цьому, судом перевірено та встановлено, що розрахунки Харківської міської ради, в тому числі показники Км 2 (2,37) та Км 3 (1,23801), які є складовими частинами Км, здійснені позивачем з дотриманням вимог рішення Харківської міської ради від 03.07.2013 №1209/13.

Поряд з викладеним, судом відхиляються аргументи скаржника про необґрунтованість застосування міською радою величини Кф у розмірі 0,7, а також доводи, що позивачем при застосуванні такого коефіцієнту не враховувалось технічне призначення приміщень та особливості діяльності відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, коефіцієнт функціонального призначення за вказаний період застосований Харківською міською радою із значенням 0,7 з урахуванням вимог Наказу Мінагрополітики України №489 від 25.11.2016, яким затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів. Зокрема, Додатком 1 до цього Порядку закріплені коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф), відповідно до якого до земельних ділянок, які використовуються для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (03:15) застосовуються коефіцієнти із значенням 0,7.

Як свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.22, т.1) цільове призначення земельної ділянки кадастровий номер 6310138500:06:003:0507 площею 0,1924 га по АДРЕСА_1 в м. Харкові - землі житлової та громадської забудови для експлуатації та обслуговування овочесховища.

Отже, позивачем при здійсненні арифметичного розрахунку обґрунтовано застосовано коефіцієнт функціонального призначення із значенням 0,7.

Доводи апелянта про необхідність врахування характеристик приміщень відповідача та видів його господарської діяльності при визначенні величини Кф спростовуються вищенаведеним, адже у такому випадку враховується тільки функціональне використання земельної ділянки.

Разом з тим, приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, під час здійснення оцінки наданого Харківською міською радою розрахунку безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати, обґрунтовано взяв до уваги надані відповідачем при розгляді справи платіжні доручення, які підтверджують сплату ним за період з 01.08.2017 по 30.06.2019 податку на землю у розмірі 142009,21 грн., внаслідок чого врахував імовірності подвійного стягнення з відповідача суми безпідставно збережених коштів та можливості її зменшення на суму фактично сплаченого земельного податку. При цьому вірно відхилено платіжні доручення за травень-липень 2017 року, оскільки оплата за ними здійснена поза межами визначеного позивачем періоду.

Таким чином, вартість майна безпідставно збереженого відповідачем за період з 01.08.2017 по 30.06.2019, з урахуванням сплаченого відповідачем податку на землю, становить 196542,24 грн. (338551,45 грн. (сума без урахування сплаченого податку) - 142009,21 грн. (розмір фактично сплаченого податку)).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий господарський суд з урахуванням розміру земельної ділянки 0,1924 га дійшов вірного висновку про обґрунтованість, правомірність та доведеність заявлених вимог в розмірі 196542,24 грн. Отже, рішення місцевого господарського суду в частині їх задоволення законне та обґрунтоване.

Таким чином, доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга ПП "Компанія Торгівельна мережа №1" задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Харківської області від 15.10.2019 у справі №922/2278/19 підлягає залишенню без змін.

З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається судом на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Компанія Торгівельна мережа №1" на рішення Господарського суду Харківської області від 15.10.2019 у справі №922/2278/19 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 15.10.2019 у справі №922/2278/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя О.В. Плахов

Суддя І.А. Шутенко

(У судовому засіданні апеляційної інстанції 12.02.2020 проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено та підписано 20.02.2020).