Постанова

від 13.02.2020 по справі 918/703/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2020 року Справа № 918/703/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Грязнов В.В. , суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Гладка Л.А.

за участю представників сторін:

позивача: Терещенко О.М.

відповідача: Мельничук С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Фізичної особи - підприємця Нечипорук Світлани Олександрівни та Фізичної особи - підприємця Погуляєвої Ольги Володимирівни на ухвалу господарського суду Рівненської області від 20.12.2019 р. у справі №918/703/19, постановлену суддею Романюк Ю.Г.

за позовом Фізичної особи - підприємця Нечипорук Світлани Олександрівни

до Фізичної особи - підприємця Погуляєвої Ольги Володимирівни

про усунення перешкод у користуванні майном

Господарським судом Рівненської області розглядається справа за позовом Фізичної особи - підприємця Нечипорук Світлани Олександрівни до Фізичної особи - підприємця Погуляєвої Ольги Володимирівни про усунення перешкод у користуванні майном, провадження у який відкрито ухвалою суду від 07.10.2019 року.

На стадії підготовчого провадження ухвалою господарського суду Рівненської області від 20.12.2019 р. судом вирішені питанні за заявами сторін, а саме визнано повторну заяву ФОП Нечипорук С.О. про виявлення фактів зловживання процесуальними правами від 19.12.2019 року - зловживанням процесуальними правами. Повторну заяву ФОП Нечипорук С.О. про виявлення фактів зловживання процесуальними правами - залишено без розгляду. Визнано заяву ФОП Погуляєвої О.В. про визнання дій позивача зловживанням процесуальними правами - зловживанням процесуальними правами. Заяву ФОП Погуляєвої О.В. про визнання дій позивача зловживанням процесуальними правами - залишено без розгляду. Попереджено ФОП Нечипорук Світлану Олександрівну та ФОП Погуляєву Ольгу Володимирівну про недопустимість зловживання процесуальними правами.

Не погоджуючись із ухвалою господарського суду Рівненської області від 20.12.2019 р. Фізична особа - підприємця Нечипорук Світлана Олександрівна звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Рівненської області від 20.12.2019 року по справі №918/703/19 в частині визнання повторної заяви ФОП Нечипорук С.О. про виявлення фактів зловживання процесуальними правами від 19.12.2019 року, - зловживанням процесуальними правами, залишення без розгляду повторної заяви ФОП Нечипорук С.О. про виявлення фактів зловживання процесуальними правами та попередження ФОП Нечипорук Світлани Олександрівни про недопустимість зловживання процесуальними правами. Прийняти нове рішення в частині, яким визнати зловживанням процесуальними правами введення Фізичною особою-підприємцем Погуляєвою Ольгою Володимирівною суду в оману щодо фактичних обставин справи №918/703/19 за фактами, які викладені в повторній заяві про виявлення фактів зловживання процесуальними правами від 19.12.2019 року та притягнути Фізичну особу-підприємця Погуляєву Ольгу Володимирівну до відповідальності за введення суду в оману щодо фактичних обставин справи №918/703/19.

Апелянтом в обґрунтування апеляційної скарги вказано, що в ухвалі від 20.12.2019 року господарський суд Рівненської області не спростував доводи позивача щодо зловживання процесуальними правами з боку відповідача, натомість аргументував власну позицію тим, що, дії представників як позивача (подання повторної заяви про виявлення фактів зловживання процесуальними правами), так і відповідача (подання заяви про визнання дій позивача зловживання процесуальними правами) ставлять під сумнів їх бажання розглядати дану справу впродовж розумного строку, оскільки дії останніх фактично спрямовані на свідоме невиправдане затягування судового процесу та перешкоджання іншим учасникам процесу використовувати наявні засоби правового захисту, відтак, є зловживанням учасниками справи своїми процесуальним правами та зазначив, що суд вважає необгрунтованими заяви як позивача, так і відповідача, розцінює дії заявників щодо подачі таких заяв, як зловживання сторонами своїми процесуальними правами у відповідності до пункту 1 частини 2 статті 43 ГПК України, а тому залишає їх без розгляду.

Відхиляючи першу заяву про виявлення фактів зловживання процесуальними правами, суд першої інстанції мотивував свою позицію виключно доводами того, що позивачем не надано достатніх та належних доказів, які б підтверджували факти зловживання. Після з`ясування тих обставин, що мали значення для розгляду даної заяви та обґрунтування позиції позивача щодо цих обставин, було подано повторну заяву про виявлення фактів зловживання процесуальними правами з боку відповідача. До того ж, суд першої інстанції сам наголошував на можливості подання такої заяви у судовому засіданні 18.12.2019 року, однак, попри свою власну позицію, визнав дії позивача зловживанням процесуальними правами.

Так, позивач жодним чином не мав на меті зловживати своїми процесуальними правами, натомість, враховуючи непослідовність дій суду, які полягали у розбіжності між тим, що було встановлено у судових засіданнях та тим, що знайшло своє відображення у процесуальних документах, зокрема в ухвалі від 09.12.2019 року та з дозволу суду подав до суд повторну заяву про виявлення фактів зловживання процесуальними правами з боку відповідача з урахуванням вже встановлених обставин.

Таким чином, у суду першої інстанції не було підстав не розглядати ті обставини, що викладені у повторній заяві про виявлення фактів зловживання процесуальним правами та визнавати дії позивача щодо даної заяви зловживанням.

Позивач стверджує, що своєю заявою та повторною заявою про виявлення фактів зловживання процесуальними правами позивач мав на меті лише встановлення істини та недопустимості дій з боку відповідача щодо перешкоджання суду при розгляді справи її правильному вирішенню, а не задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту).

Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця Нечипорук Світлани Олександрівни на ухвалу господарського суду Рівненської області від 20.12.2019 р. у справі №918/703/19, справу призначено до розгляду.

В свою чергу, Фізична особа - підприємець Погуляєва Ольга Володимирівна також не погоджується із ухвалою господарського суду Рівненської області від 20.12.2019 р., у зв`язку з чим звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу від 20 грудня 2019 року в частині: визнати заяву ФОП Погуляєвої О.В. про визнання дій позивача зловживанням процесуальними правами - зловживанням процесуальними правами ; заяву ФОП Погуляєвої О.В. про визнання дій позивача зловживанням процесуальними правами - залишити без розгляду ; попередити ФОП Погуляєву Ольгу Володимирівну про недопустимість зловживання процесуальними правами . Змінити ухвалу від 20 грудня 2019 року в частині: попередити ФОП Нечипорук Світлану Олександрівну про недопустимість зловживання процесуальними правами на застосувати до ФОП Нечипорук Світлани Олександрівни за зловживання процесуальними правами заходи процесуального примусу у вигляді штрафу , в іншій частині що стосується ФОП Нечипорук С.О. ухвалу залишити без змін.

Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник звертає увагу апеляційного суду на те, що 09 грудня 2019 року зі сторони позивача надійшла заява про виявлення фактів зловживання процесуальними правами, зі змісту якої позивач просив суд визнати зловживання процесуальними правами за введення ФОП Погуляєвою О.В. суду в оману щодо фактичних обставин справи №918/703/19 та притягнути до відповідальності.

За наслідками розгляду заяви представника позивача, дослідження та надання правової оцінки наведеному у ній, судом, з підстав відсутності вказаного, ухвалено відмовити у задоволенні заяви про виявлення фактів зловживання процесуальними правами.

18 грудня 2019 року в судовому засіданні, представником позивача, з аналогічних підстав, усно заявлено про зловживання процесуальними правами ФОП Погуляєвою О.В. та про притягнення до відповідальності. Ігноруючи те, що питання зловживання процесуальними правами ФОП Погуляєвою О.В. судом уже досліджувалось та було предметом обговорення, 19 грудня 2019 року від представника позивача надійшла повторна заява про виявлення фактів зловживання процесуальними правами та притягнення до відповідальності за введення суд в оману з підстав заявлених 09 грудня 2019 року та 18 грудня 2019 року.

Відтак, відповідач звертає увагу апеляційного суду на те, що зі сторони позивача, повторно 18 грудня 2019 року та 19 грудня 2019 року подано заяву з аналогічних підстав для вирішення питання, яке вже вирішено судом та постановлено відповідну ухвалу від 09 грудня 2019 року, виходячи з того, що представник позивача не реагує на зауваження суду щодо дотримання судового процесу і виявляти повагу до суду та висловлювати свою думку лише з дозволу головуючого, тому відповідач 20 грудня 2019 року подав заяву про зловживання зі сторони позивача процесуальними правами та застосувати до позивача за зловживання процесуальними правами заходи процесуального примусу у вигляді штрафу.

20 грудня 2019 року в засіданні судом першої інстанції розглянуто заяву відповідача та постановлено відповідну ухвалу про визнання повторної заяви ФОП Нечипорук С.О. про виявлення фактів зловживання процесуальними правами - зловживанням процесуальними правами, та застосовано захід процесуального примусу у вигляді попередження до ФОП Нечипорук С.О. Разом з тим, оскаржуваною ухвалою, заяву відповідача, за наслідками розгляду якої, повторну заяву ФОП Нечипорук С.О. визнано зловживанням процесуальними правами, також визнано як зловживання процесуальними правами.

Однак, відповідач стверджує, що зі сторони відповідача не вчинялися дії, які б можна було б кваліфікувати, як зловживання процесуальними правами з подальшим попередженням.

Оскільки, нема жодної діючої норми Закону в Україні, яка б забороняла відповідачу, як учаснику судового процесу, наголошувати про зловживання процесуальними правами іншими учасниками процесу (у разі виявлення такого факту), для того щоб суд вжив відповідних заходів, з метою подальшого унеможливлення та запобігання зловживання процесуальними правами.

Враховуючи вище викладене відповідач вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що за подачу заяви про зловживання процесуальними правами позивачем, яка розглянута судом та винесено відповідне процесуальне рішення - має місце зловживання процесуальними правами.

Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 р. поновлено Фізичній особі - підприємцю Погуляєвій Ользі Володимирівні строк на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Рівненської області від 20.12.2019 р. у справі №918/703/19. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця Погуляєвої Ольги Володимирівни на ухвалу господарського суду Рівненської області від 20.12.2019 р. у справі №918/703/19. Приєднано апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Погуляєвої Ольги Володимирівни до апеляційного провадження за скаргою Фізичної особи - підприємця Нечипорук Світлани Олександрівни для спільного розгляду.

10.02.2020 р. на адресу апеляційного суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу ФОП Нечипорук С.О., в якому відповідач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ФОП Нечипорук С.О.

11.02.2020 р. на адресу апеляційного суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому апеляційну скаргу ФОП Погуляєвої О.В. від 09.01.2019 року на ухвалу господарського суду Рівненської області від 20.12.2019 р. по справі №918/703/19 залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Рівненської області від 20.12.2019 р. по справі №918/703/19 в частині вимог апеляційної скарги ФОП Погуляєвої О.В. від 09.01.2019 року - без змін.

11.02.2020 р. від Фізичної особи - підприємця Погуляєвої Ольги Володимирівни на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява про виправлення описки, в якій відповідач просить четвертий абзац четвертої сторінки описової частини апеляційної скарги з врахуванням виправленої описки, читати так: Разом з тим, за дії Позивача, які характеризуються нереагуванням на зауваження суду та ігноруванням нормами господарського процесуального законодавства, захід процесуального примусу у вигляді попередження - вважаю занадто м`яким, щоб Позивач зробила відповідні висновки та більш не зловживала процесуальними правами. На мою думку, для Позивача, більш дієвим та оптимальним буде захід процесуального примусу у вигляді штрафу, з метою подальшого запобігання зловживання процесуальними правами .

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача надав пояснення на обґрунтування власної правової позиції. Вважає, на ухвала господарського суду Рівненської області від 20 грудня 2019 р. в справі №918/703/19 є незаконною та такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права. Доводи апеляційної скарги відповідача вважає безпідставними та необґрунтованими.

В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення на обґрунтування власної правової позиції вважає, що ухвала господарського суду Рівненської області від 20.12.2019 р. прийнята з порушенням норм процесуального права, що є підставою для скасування та зміни даної ухвали. Доводи апеляційної скарги позивача вважає безпідставними та необґрунтованими.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1.Зміст ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою суду першої інстанції визнано такими, що є зловживанням процесуальними правами, повторну заяву ФОП Нечипорук С.О. про виявлення фактів зловживання процесуальними правами від 19.12.2019 та заяву ФОП Погуляєвої О.В. про визнання дій позивача зловживанням процесуальними правами і залишено ці заяви без розгляду на підставі частини 3 статті 43 ГПК України. Також суд першої інстанції застосував до обох сторін захід процесуального примусу у вигляді попередження.

Постановляючи ухвалу, суд виходив з того, що заяви як позивача, так і відповідача є необґрунтованими та розцінив дії заявників щодо подачі таких заяв як зловживання сторонами своїми процесуальними правами, у зв`язку з чим дійшов висновку застосувати до сторін захід процесуального примусу у вигляді попередження.

2.Обставини справи, встановлені апеляційним судом.

У жовтні 2019 року Фізична особа - підприємець Нечипорук Світлана Олександрівна звернулась до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Погуляєвої Ольги Володимирівни про усунення перешкод у користуванні приміщенням та заборони вчиняти будь-які перешкоди у доступі до приміщення, посилаючись на те, що ФОП Погуляєва О.В. фактично унеможливила доступ до складського приміщення шляхом вчинення перешкод у проході та проїзді через її земельні ділянки.

26 жовтня 2019 року від представника позивача надійшла заява про зміну предмету позову, зі змісту якої вбачається, що позивач просить: 1.Зобов`язати Фізичну особу-підприємця Погуляєву Ольгу Володимирівну (РНОКПП НОМЕР_1 ) усунути перешкоди у користуванні приміщенням будівлі складу № 4, літ. А-1, загальною площею 138,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що належить Фізичній особі-підприємцю Нечипорук Світлані Олександрівні (РНОКПП НОМЕР_2 ) на праві власності шляхом надання вільного проходу та проїзду шириною 3,5 метри цілодобово у будь-який день тижня через земельні ділянки у АДРЕСА_1 кадастровий номер 5610100000:01:024:0144, кадастровий номер 5610100000:01:024:0242, кадастровий номер 5610100000:01:024:0243 або через земельну ділянку чи земельні ділянки, які можуть бути сформовані шляхом об`єднання чи поділу земельних ділянок кадастровий номер 5610100000:01:024:0144, кадастровий номер 5610100000:01:024:0242, кадастровий номер 5610100000:01:024:0243, та шляхом демонтажу цегляної стіни та металевих воріт, зведених Фізичною особою-підприємцем Погуляєвою Ольгою Володимирівною (РНОКПП НОМЕР_1 ) на межі об`єкту нерухомості, що належить Фізичній Особі-підприємцю Нечипорук Світлані Олександрівні (РНОКПП НОМЕР_2 ): приміщення будівлі складу № 4, літ. А-1 та продовження яких знаходиться на межі земельної ділянки кадастровий номер 5610100000:01:024:0242 або на межі земельної ділянки чи земельних ділянок, які можуть бути сформовані шляхом об`єднання земельної ділянки кадастровий номер 5610100000:01:024:0242 з іншими земельними ділянками чи поділу земельної ділянки кадастровий номер 5610100000:01:024:0242 за адресою: АДРЕСА_1 .; 2. Заборонити відповідачу Фізичній особі-підприємцю Погуляєвій Ользі Володимирівні (РНОКПП НОМЕР_1 ) вчиняти будь-які перешкоди у доступі до приміщення будівлі складу № 4, літ. А-1, загальною площею 138,2 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана заява прийнята судом до розгляду.

09.12.2019 року від представника позивача надійшла заява про виявлення фактів зловживання процесуальними правами, зі змісту якої вбачається, що позивач просить суд визнати зловживання процесуальними правами введення ФОП Погуляєвою О.В. суду в оману щодо фактичних обставин справи №918/703/19 за фактами, які викладені в заяві та притягнути ФОП Погуляєву О.В. до відповідальності за введення суд в оману щодо фактичних обставин справи №918/703/19.

У судовому засіданні 09.12.2019 року, розглянувши заяву, без виходу до нарадчої кімнати, суд відмовив у задоволенні заяви про виявлення фактів зловживання процесуальними правами, про що зазначив в ухвалі про відкладення розгляду справи.

19 грудня 2019 року від представника позивача надійшла повторна заява про виявлення фактів зловживання процесуальними правами, зі змісту якої вбачається, що позивач просить суд визнати зловживання процесуальними правами введення ФОП Погуляєвою О.В. суду в оману щодо фактичних обставин справи №918/703/19 за фактами, які викладені в заяві та притягнути ФОП Погуляєву О.В. до відповідальності за введення суд в оману щодо фактичних обставин справи №918/703/19.

Подана заява мотивована тим, що представником позивача було отримано відповідь на адвокатський запит згідно якого вбачається, що земельна ділянка 5610100000:01:024:0376 була сформована внаслідок об`єднання земельних ділянок кадастровий номер 5610100000:01:024:0144, кадастровий номер 5610100000:01:024:0242, кадастровий номер 5610100000:01:024:0243, а суб`єктом звернення щодо реєстрації земельної ділянки була Погуляева Ольга Володимирівна . Позивач зазначає, що земельна ділянка з кадастровим номером 5610100000:01:024:0376 була зареєстрована в ДЗК 25.10.2019 року.

28 жовтня 2019 року відповідач подала до суду відзив на позовну заяву в якому відповідач вказує, що вона є власником земельних ділянок кадастровий номер 5610100000:01:024:0144, кадастровий номер 5610100000:01:024:0242, кадастровий номер 5610100000:01:024:0243 та, маючи відповідну інформацію, жодним чином не зазначає, що таких земельних ділянок вже не існує, а на їх місці знаходиться нова земельна ділянка, яка сформована внаслідок об`єднання вищевказаних земельних ділянок.

З огляду на викладене, позивач вважає, що відповідач вводить суд в оману щодо фактичних обставин справи.

20.12.2019 року від відповідача надійшла заява про визнання дій позивача зловживанням процесуальними правами, зі змісту якої вбачається, що відповідач просить суд застосувати до позивача за зловживання процесуальними правами заходи процесуального примусу у вигляді штрафу.

Подана заява мотивована тим, що 09 грудня 2019 року зі сторони позивача надійшла заява про виявлення фактів зловживання процесуальними правами, зі змісту якої вбачається, що позивач просить суд визнати зловживанням процесуальними правами введення ФОП Погуляєвою О.В. суду в оману щодо фактичних обставин справи №918/703/19 за фактами, які викладені в заяві та притягнути ФОП Погуляєву О.В. до відповідальності, встановленої процесуальним законом. Твердження сторони про наявність зловживання грунтуються на тому, що відповідачу належить одна земельна ділянка замість трьох, якими позивач прагне безперешкодно користуватись для під`їзду до свого складу, розташованого на землях територіальної громади міста Рівного. За наслідками розгляду заяви, після дослідження та надання правової оцінки наведеному у ній, судом ухвалено відмовити у задоволенні заяви про виявлення фактів зловживання процесуальними правами.

Додатково відповідачем зазначено, що на спростування обставин, наведених позивачем ФОП Нечипорук С.О. і викладених у заяві про зміну предмету позову від 26 листопада 2019 року та у заяві про виявлення фактів зловживання процесуальними правами від 09 грудня 2019 року, її представником 18 грудня 2019 року долучено до матеріалів даної справи копії правовстановлюючих документів на три земельні ділянки з кадастровими номерами - 5610100000:01:024:0144, 5610100000:01:024:0242, 5610100000:01:024:0243 (оригінали пред`явлено в суді): Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1015га (Серія ЯЕ №245148) на ім`я Погуляєвої О.В. від 07 березня 2008 року (реєстраційний номер 010858300308 ); Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0446га (Серія ЯЗ №286026) на ім`я Погуляєвої О.В. від 01 жовтня 2009 року (реєстраційний номер 010958300669 ); Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0256га (Серія ЯЗ №286048) на ім`я Погуляєвої О.В. від 01 жовтня 2009 року (реєстраційний номер 010958300670 ).

Зазначені Державні акти підтверджують належність Погуляєвій О.В. трьох ділянок на праві приватної власності. Реєстрація права власності відповідача на три земельні ділянки є чинною, ніким не скасована.

Разом з тим відповідачем зазначено, що її представником в судовому засіданні надано пояснення, що відбувається процедура об`єднання трьох земельних ділянок в одну з метою оптимізації ведення бухгалтерського обліку та оподаткування, що в свою чергу зменшить навантаження на подачу звітності у три рази. Також, її представником надано пояснення, що по завершенню процесу об`єднання трьох ділянок в одну, відомості про реєстрацію права власності на цю земельну ділянку будуть внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та стануть загальнодоступними у відкритих реєстрах.

Однак, незважаючи на те, що питання зловживання процесуальними правами ФОП Погуляєвою О.В. судом уже досліджувалось та було предметом обговорення під час судового засідання 09 грудня 2019 року та постановлено відповідну ухвалу, 18 грудня 2019 року Позивачем, з аналогічних підстав, повторно заявлено клопотання про зловживання ФОП Погуляєвою О.В. процесуальними правами та притягнення її до відповідальності.

З огляду на викладене, відповідач вважає, що позивач зловживає свої процесуальними правами.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 20.12.2019 р. повторну заяву ФОП Нечипорук С.О. про виявлення фактів зловживання процесуальними правами та заяву ФОП Погуляєвої О.В. про визнання дій позивача зловживанням процесуальними правами - залишено без розгляду. Крім того, суд першої інстанції розцінив подання повторної заяви ФОП Нечипорук С.О. про виявлення фактів зловживання процесуальними правами від 19.12.2019 року та подання заяви ФОП Погуляєвої О.В. про визнання дій позивача, як зловживання процесуальними правами обома сторонами, відтак застосував до заявників захід процесуального примусу у вигляді попередження.

3. Правові норми, які застосовуються апеляційним судом до спірних правовідносин.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку встановленим обставинам, колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Частина 2 ст. 42 ГПК України зобов`язує учасників справи, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Також приписи частини 1 статті 43 ГПК України встановлюють, що учасники процесу та їх представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Зміст та характер дій, які суд може кваліфікувати як зловживання процесуальними правами , наведений у частині 2 статті 43 ГПК України, зокрема такою дією визнається подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом.

Правилами частини 4 статті 43 ГПК України також встановлюється, що у випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених ГПК України випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства (ч. 1 ст. 131 ГПК України).

Згідно ч.1 ст.132 ГПК України заходами процесуального примусу є: попередження; видалення із залу судового засідання; тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; штраф.

Відповідно до ч.1 ст.133 ГПК України до учасників судового процесу та інших осіб, присутніх в судовому засіданні, за порушення порядку під час судового засідання або невиконання ними розпоряджень судді (головуючого судді) застосовується попередження, а у разі повторного вчинення зазначених дій - видалення із зали судового засідання.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право, зокрема, залишити її без розгляду (ч. 3 ст. 43 ГПК України).

4. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.

Встановивши обставини, необхідні для вирішення процесуального питання, апеляційний суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що 09 грудня 2019 року від позивача надійшла заява про виявлення фактів зловживання процесуальними правами, за змістом якої позивач просив суд визнати дії відповідача ФОП Погуляєвої О.В. зловживанням процесуальними правами з метою введення суду в оману щодо фактичних обставин справи №918/703/19 та притягнути сторону до відповідальності за такі дії. Судом першої інстанції у межах проведення підготовчого засідання заяву розглянуто, у задоволенні заяви відмовлено з огляду на відсутність, на думку суду, фактів зловживання процесуальними правами.

Не зважаючи на те, що заява судом була розглянута, 19 грудня 2019 року представником позивача повторно подано заяву про виявлення фактів зловживання процесуальними правами та притягнення до відповідальності за введення суд в оману з підстав, аналогічних заявленим 09 грудня 2019 року.

Оскільки апеляційним судом критично оцінені доводи позивача про наявність у заяві від 19.12.2019 інших підстав, відмінних від підстав, використаних заявником у заяві від 09.12.2019, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що дії представника є невиправданими з точки зору процесуальної доцільності і суперечать засадам здійснення господарського судочинства і обов`язкам учасників судового розгляду щодо добросовісного користування правами. Обгрунтованою є думка суду першої інстанції, що такі дії мають на меті свідоме невиправдане затягування судового процесу та перешкоджання іншим учасникам судового розгляду використовувати наявні засоби правового захисту, відтак, є зловживанням позивачем своїми процесуальним правами, що цілком відповідає пункту 1 частини 2 статті 43 ГПК України.

Також, з оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції визнав заяву ФОП Погуляєвої О.В. про визнання дій позивача зловживанням процесуальними правами у свою чергу зловживанням процесуальними правами, однак такий висновок колегія суддів вважає недостатньо мотивованим.

Враховується, що заява від 20.12.2019 р., яка надійшла на адресу господарського суду від відповідача, містила підстави, які полягали в оцінці наступного. Заявник посилався на те, що представник позивача двічі 09.12.2019 і 19.12.2019 подавав суду заяви з одного і того ж процесуального питання із зазначенням одних і тих самих підстав, не зважаючи на те, що перша заява вже була розглянута судом. Заявник просив суд вжити до сторони засоби процесуального примусу.

Слід наголосити, що стаття 169 ГПК України встановлює порядок, в якому сторонам надається право подавати суду заяви з процесуальних питань. Оскільки сторона наділена правом на подання суду заяв з процесуальних питань, апеляційний суд, враховуючи одноразове звернення сторони відповідача і зміст заяви, яка не спотворювала фактичні обставини щодо заяв сторони позивача, не може погодитись з оцінкою суду першої інстанції щодо цієї дії як такої, що має характер зловживання процесуальними правами. Зокрема, кваліфікація дій сторони як таких, що є зловживанням процесуальними правами, включає наявність таких ознак як повторність, завідома безпідставність, спрямованість на затягування процесу та інше. У діях відповідача щодо подання заяви від 20.12.2019 р. таких ознак не встановлено.

Оскільки заява відповідача від 20.12.2019 була подана заявником до суду вперше, заявник був вправі розраховувати, що його заява буде розглянута судом, з огляду на обов`язок суду здійснити розгляд заяв і клопотань за правилами п.10 частини 2 статті 182 ГПК України.

Таким чином, наведені вище дії відповідача апеляційний суд не вважає такими, що не відповідають цілям та засадам господарського судочинства, не мають ознак очевидного зловживання представником своїми процесуальними правами, яке полягає у їх недобросовісному використанні або прагненні отримати у нелигітимний спосіб певні процесуальні переваги, або ускладнити здійснення судового розгляду чи здійснення іншою стороною процесуальних прав.

Стосовно питання про застосування судом заходів процесуального примусу апеляційний суд зазначає, що у разі встановлення судом факту зловживання процесуальними правами, суд застосовує заходи процесуального примусу.

Заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

З ухвали суду першої інстанції вбачається, що суд застосував до обох сторін захід процесуального примусу у вигляді попередження за зловживання процесуальними правами, яке вважав встановленим в обох випадках. Апеляційний суд вважає таке застосування помилковим застосуванням норми процесуального права, оскільки, за змістом частини 1 статті 133 ГПК України попередження як захід процесуального примусу застосовується до учасників судового процесу та інших осіб, присутніх в судовому засіданні, за порушення порядку під час судового засідання або невиконання ними розпоряджень судді (головуючого судді) застосовується попередження, а у разі повторного вчинення зазначених дій - видалення із зали судового засідання. З наведеного вбачається, що попередження як захід процесуального примусу може і повинний бути застосований до учасника судового розгляду, який порушує порядок у засіданні суду.

Щодо осіб, які зловживають процесуальними правами, відповідно до правил пункту 2 частини 1 статті 135 ГПК України судом застосовується штраф за зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Оцінивши доводи апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця Погуляєвої Ольги Володимирівни в частині вимоги змінити ухвалу від 20 грудня 2019 року і застосувати до ФОП Нечипорук Світлани Олександрівни за зловживання процесуальними правами заходи процесуального примусу у вигляді штрафу, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом статей 43, 131-135 ГПК України суд за наявності підстав застосовує заходи процесуального примусу до учасників судового розгляду з метою забезпечення ефективного здійснення господарського судочинства.

Однак, враховуючи конкретні обставини у цій справі колегія суддів не розцінює подання позивачем заяви про зловживання процесуальними правами, а згодом повторної заяви про зловживання процесуальними правами як підставу для застосування до позивача заходу процесуального примусу у вигляді накладення штрафу.

Сукупний аналіз положень статті 135 ГПК України свідчить, що суд може застосувати до сторони такий захід процесуального примусу як штраф, який стягується до Державного бюджету України, зокрема у випадку, якщо судом встановлено зловживання стороною процесуальними правами. Проте, частина друга статті 135 ГПК України зобов`язує суд урахувати конкретні обставини порушення процесуальних правил і стягнути штраф з їх урахуванням. Таким чином, застосування штрафу як засобу процесуального впливу, враховуючи, що з його застосуванням для сторони настають значні негативні наслідки матеріального характеру (грошові втрати) , повинно бути застосовано судом співмірно вчиненим діями, зважено та адекватно, за об`єктивною оцінкою усіх виявлених обставин.

Враховуючи конкретні обставини, які призвели до висновків суду про зловживання процесуальними правами сторони позивача, апеляційний суд вважає неспівмірним вжиття заходу процесуального примусу у вигляді штрафу діям цієї сторони.

Прийшовши до викладених висновків, апеляційний суд врахував, в порядку частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відтак беруться до уваги висновки ЄСПЛ щодо тлумачення судом статті 6 Конвенції у частині розумного строку розгляду справи судом як елементу забезпечення права сторони на справедливий судовий розгляд.

Так зокрема, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення Суду у справі "Шульга проти України", no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі "Мусієнко проти України", no. 26976/06, від 20.01.2011).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" зробив висновок про те, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

У справі "Сілін проти України" Європейський суд з прав людини з огляду на затримки, що мали місце під час провадження у суді першої інстанції, та обставини справи в цілому, вважав, що тривалість цієї справи була надмірною та порушувала вимогу "розумного строку", а отже, мало місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції. Разом з тим Європейський суд з прав людини наголосив також на тому, що відповідно до українського законодавства суди мали повноваження застосувати до сторін, які сприяють безпідставному затягуванню провадження, адміністративні та кримінальні санкції.

5.Висновки за результатами апеляційного розгляду.

Ураховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що в апеляційній скарзі Фізичної особи - підприємця Погуляєвої Ольги Володимирівни наведено достатні та переконливі доводи, на підставі яких колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги. А відтак, колегія суддів дійшла висновку, що ухвалу господарського суду Рівненської області необхідно скасувати в частині щодо визнання заяви ФОП Погуляєвої О.В. про визнання дій позивача зловживанням процесуальними правами такою, що є зловживанням процесуальними правами, та залишення її без розгляду слід задовольнити.

Стосовно апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Нечипорук Світлани Олександрівни колегія суддів дійшла висновку, доводи апеляційної скарги не є переконливими для задоволення цієї апеляційної скарги.

Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду Рівненської області від 20.12.2019 р. у справі №918/703/19 частково не відповідає вимогам щодо повного та достовірного встановлення обставин, а також щодо правильного застосування норм процесуального права.

За таких обставин, враховуючи положення статті 275 та статті 277 ГПК України апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Погуляєвої Ольги Володимирівни на ухвалу господарського суду Рівненської області від 20.12.2019 р. слід задовольнити частково та у частині пунктів 3 ,4 і 5 скасувати ухвалу суду першої інстанції, прийнявши у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні заяви відповідача ФОП Погуляєвої О.В., в іншій частині ухвалу залишити без змін.

Здійснити розподіл судових витрат пропорційно до задоволених вимог у відповідності до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Нечипорук Світлани Олександрівни на ухвалу господарського суду Рівненської області від 20 грудня 2019 року у справі №918/703/19 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Погуляєвої Ольги Володимирівни на ухвалу господарського суду Рівненської області від 20 грудня 2019 року у справі №918/703/19 задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Рівненської області від 20 грудня 2019 року у справі №918/703/19 у частині пунктів 3 ,4 і 5 скасувати, прийнявши у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні заяви відповідача ФОП Погуляєвої О.В., в іншій частині ухвалу залишити без змін.

Резолютивну частину ухвали викласти у такій редакції:

"1.Визнати повторну заяву позивача ФОП Нечипорук С.О. про виявлення фактів зловживання процесуальними правами від 19.12.2019 зловживанням процесуальними правами.

2. Заяву позивача ФОП Нечипорук С.О. про виявлення фактів зловживання процесуальними правами від 19.12.2019 залишити без розгляду .

3. У задоволенні заяви відповідача ФОП Погуляєвої О.В. від 20.12.2019 про застосування до позивача за зловживання процесуальними правами заходів процесуального примусу у вигляді штрафу відмовити."

Стягнути з ФОП Нечипорук С.О. на користь ФОП Погуляєвої О.В. 1001, 00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги пропорційно до задоволених вимог апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №918/703/19 повернути господарському суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "20" лютого 2020 р.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Мельник О.В.