Рішення

від 13.02.2020 по справі 915/2156/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2020 року Справа № 915/2156/19

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши матеріали справи

за позовом : Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія Константа" (вул. Блакитна, 4, м. Запоріжжя, 69013, код ЄДРПОУ 20508143)

до відповідача: Комунального підприємства "Миколаївський міжнародний аеропорт" Миколаївської обласної ради (вул. Київське шосе, 9, село Баловне, Новоодеський район, Миколаївська область, 56664, код ЄДРПОУ 40823143)

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державне підприємство "Українська авіаційна транспортна компанія" (вул. Мельникова, 24, корп. 3, м. Київ, 04050, код ЄДРПОУ 24964464)

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт Миколаїв" (вул. Київське шосе, 9, село Баловне, Новоодеський район, Миколаївська область, 56664, код ЄДРПОУ 01130650)

про : витребування майна з чужого незаконного володіння,

за участі представників учасників справи :

від позивача: Мельниченко Р.В., згідно ордеру

від відповідача: Царюк В.В., згідно довіреності

від третьої особи-1: не з`явився

від третьої особи-2: не з`явився

в с т а н о в и в:

21.10.2019 позивач звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою від 18.10.2019 до відповідача, якою просить суд витребувати з чужого незаконного володіння відповідача:

- авіаційний двигун АИ-24ВТ (заводський номер Н441ВТ006) з авіаційним гвинтом АВ-72Т (заводський номер С49Т1900);

- авіаційний двигун АИ-24ВТ (заводський номер Н492ВТ027);

- планер літака АН-26Б (реєстраційний номер UR -UCP, заводський номер 4407).

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2019, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/2156/19 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою суду від 28.10.2019 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідність вимогам п. 8 ч. 3 ст. 162, п. 2 ч. 1 ст. 163 ГПК України, встановлено позивачеві 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали суду.

Ухвалу суду позивачем отримано 06.11.2019, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення №54001 38350998 та витяг з сайту Укрпошта.

15.11.2019 позивачем направлено суду засобами поштового зв`язку заяву про усунення недоліків позовної заяви, яка надійшла на адресу суду 18.11.2019.

Ухвалою суду від 25.11.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №915/2156/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 23.12.2019 року, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Українська авіаційна транспортна компанія" (вул. Мельникова, 24, корп. 3, м. Київ, 04050, код ЄДРПОУ 24964464), Комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт Миколаїв" (вул. Київське шосе, 9, село. Баловне, Новоодеський район, Миколаївська область, 56664, код ЄДРПОУ 01130650), встановлено сторонам процесуальні строки для подання до суду заяв по суті справи.

13.12.2019 року до суду від відповідача надійшов відзив (а.с. 122-123), в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

В обгрунтування заперечень проти позову відповідачем зазначено наступне.

Позовна заява мотивована тим, що два авіаційні двигуни та планер літака перебувають у володінні КП "Миколаївський міжнародний аеропорт" і у володінні незаконному, без достатньої правової підстави.

Позивач у своїй позовній заяві посилається на те, що заборгованість виникла внаслідок того, що третя особа - КП "Міжнародний аеропорт Миколаїв" (КП "МАМ") володів літаком АН-26, належним третій особі - ДП "Українська авіаційна транспортна компанія" (ДП "УАТК"), на підставі договору на аеропортове обслуговування повітряних суден №2/23-03/UСА-293-03 від 16.07.2003 року.

Натомість, умовами даного Договору встановлені основні послуги, які КП "МАМ" надає ДП "УАТК", зокрема, п. 2.1.4. визначена послуга з надання місць стоянок для повітряних суден ДП "УАТК".

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 11.01.2011 року у справі №15/193/10 розірвано Договір на аеропортове обслуговування повітряних суден №2/23-03/UСА-293-03 від 16.07.03 року, укладений між Комунальним підприємством "Міжнародний аеропорт Миколаїв" та Державним підприємством Міністерства оборони України "Українська авіаційна транспортна компанія".

Вказане рішення набрало законної сили.

Крім того, зазначеним рішенням зобов`язано ДП "УАТК" звільнити територію аеропорту від повітряних суден.

Проте, ДП "УАТК" так і не звільнило територію КП "МАМ" від повітряного судна АН-26 і тим самим, з 2011 року цей літак знаходиться на території КП "МАМ" без будь-якої правової підстави.

10.06.2016 року рішенням Миколаївської обласної ради №19 створено Комунальне підприємство Миколаївської обласної ради "Агентство розвитку" код ЄДРПОУ 40823143.

21.03.2016 року розпорядженням Миколаївської обласної державної адміністрації №87-р передано з балансу комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Миколаїв" (код ЄДРПОУ 01130650) майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області, що становить цілісний майновий комплекс, призначений для приймання, обслуговування та відправлення повітряних суден, на баланс комунального підприємства Миколаївської обласної ради "Агентство розвитку" на праві господарського відання згідно з додатком 1.

22.03.2017 року за Актом передачі нерухомого майна КП "Міжнародний аеропорт Миколаїв" на баланс КП Миколаївської обласної ради "Агентство розвитку" майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області, що становить цілісний майновий комплекс, призначений для приймання, обслуговування та відправлення повітряних суден передано на баланс КП Миколаївської обласної ради "Агентство розвитку".

27.04.2017 року рішенням Миколаївської обласної ради №15 перейменовано комунальне підприємство Миколаївської обласної ради "Агентство розвитку" в комунальне підприємство "Миколаївський міжнародний аеропорт" Миколаївської обласної ради.

Відповідач зазначає, що він не є правонаступником КП "Міжнародний аеропорт Миколаїв", і таким чином, не несе відповідальності по зобов`язаннях останнього. Зазначене підтверджується Статутом відповідача, копія якого додається до відзиву.

Також, КП "Миколаївський міжнародний аеропорт" не отримувало від КП "Міжнародний аеропорт Миколаїв" вищевказаних двигунів і планера літака, що витребовуються за жодними договорами, актами або іншими документами, а відтак взагалі не є їхнім володільцем або набувачем.

КП "Міжнародний аеропорт Миколаїв" не перебуває в ліквідації, має юридичну адресу, а отже може самостійно відповідати за своїми зобов`язаннями та розпоряджатися переданим йому на зберігання третіми особами майном.

У зв`язку з тим, що вказаний літак АН-26 з двигунами у його складі перебуває у володінні саме КП "Міжнародний аеропорт Миколаїв" у КП "ММА" відсутні будь-які дані щодо наявності на території аеродрому витребовуваного літака АН-26 та відповідних двигунів у його складі. Позивачем також не надано доказів про те, що двигун АИ-24ВТ, заводський №Н441ВЕ006 та двигун АИ-24ВТ, заводський № Н492ВТ027 , встановлені саме на літаку АН-26, реєстраційний номер UR -UСР та знаходяться на території відповідача.

На території аеродрому перебувають близько десятка безхазяйних повітряних суден, які знаходяться на території аеродрому десятки років, котрих неможливо ідентифікувати за номером, а також власники яких - невідомі. КП "ММА" не має жодного юридичного відношення до даного майна, оскільки воно не знаходиться у його віданні, не несе жодної відповідальності за їх стан і не відповідає за їх збереження.

Судження позивача про те, що власником сертифікату аеродрому "Миколаїв" є саме КП "ММА" жодним чином не свідчить, що підприємство є володільцем/власником або набувачем зазначених двигунів і планера літака АН-26.

На даний час в Державному реєстрі цивільних авіаційних суден України дані про літак АН-26, реєстраційний номер UR-UСР, та його власника взагалі відсутні.

Таким чином, з позовної заяви вбачається, що відносини щодо зазначеного майна існують між третіми особами та позивачем. Відповідач жодним чином не має якихось зобов`язань перед вказаними особами щодо предмету позову ні в договірному, ні в позадоговірному порядку.

Щодо посилань позивача, що відповідач безпідставно притримує у себе вказане майно, про що, нібито, свідчать письмові відповіді останнього листами від 09.01.2019 року та 25.02.2019 року, то вони не спростовують вищенаведених фактів і свідчать лише про бажання відповідача у законний спосіб встановити власника та володільця відповідного майна, яким відповідач не являється, і вирішити питання відповідно до чинного законодавства.

Відповідач у відзиві окремо звертає увагу суду на витрати позивача на оплату правничої допомоги у сумі 32000,00 грн. і вважає їх надмірними і необгрунтованими.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 11.06.2018 року у справі №923/567/17, від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16, від 31.01.2019 року у справі №185/1718/18, від 06.06.2019 року у справі №752/4513/17, відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Зокрема, в постанові від 11.06.2018 року у справі №923/567/17, Верховний Суд вказав, що витрати на правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, а відтак визнав необгрунтованими вимоги про стягнення 1 тисячі грн. витрат, необхідних для аналізу законодавства із розрахунку 2 год. по 500 грн/год.

В позовній заяві позивач зазначає про витрати по 2000 грн. на годину за аналіз документів справи та судової практики, що загалом складає 10000 грн. за 5 годин. Також дві години нібито витрачено на збір невідомо яких доказів, що складає 4000 грн. Написання позовної заяви за тих самих погодинних ставок також оцінено в 10000 грн. За 5 годин роботи сума перевищує мінімальну заробітну плату за місяць в понад два рази. Так само по 2000 грн. за годину оцінено і участь в судових засіданнях.

Виходячи з викладеного, відповідач вважає, що підтверджень на виконання своїх вимог позивачем не надано, відтак і розмір правової допомоги, виходячи з принципу розумності, має бути зменшено щонайменше в чотири рази.

Ухвалою суду від 23.12.2019, яку внесено до протоколу судового засідання, підготовче засідання у справі відкладено на 22.01.2020 року.

02.01.2020 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с. 172-178), в якій зазначено наступне.

Незважаючи на те, що відповідач не є правонаступником КП "Міжнародний аеропорт Миколаїв" і не має будь-якого відношення до договірних відносин між КП "Міжнародний аеропорт Миколаїв" із ДП "Українська авіаційна транспортна компанія", відповідач у своєму листі за вих. №13 від 09.01.2019 стверджує, що: ...зокрема, двигун ЛІ-24ВТ заводський номер Н44ІВТ006 з авіаційним гвинтом ЛВ-72Т заводський номер С49Т1900 та двигун ЛІ -24 ВТ заводський номер Н492ВТ027 починаючи з 2006 року знаходиться на зберіганні на території аеродрому "Миколаїв" у складі літка Ан-26 .

Крім того, у листі за вих. №13 від 09.01.2019 відповідач чітко та недвозначно стверджує, що: Відповідно до ч. 1 ст. 594 ЦК України кредитор (Комунальне підприємство "Миколаївський міжнародний аеропорт"), який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов`язання щодо сплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов`язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов`язання... Комунальне підприємство "Миколаївський міжнародний аеропорт" використовує своє право щодо притримання майна ДП "Українська авіаційна транспортна компанія" та набутого майна ПрАТ "Авіакомпанія Константа" до відшкодування витрат за надання послуг зі зберігання (стоянки, охорони) майна на території підприємства та у зв`язку з цим, допуск ваших фахівців на територію Комунального підприємства "Миколаївський міжнародний аеропорт" для демонтажу та вивозу вищезазначеного майна є передчасним .

Також у п. 4.3. позовної заяви позивач наголошував, що Планер також є складовою літака АН-26 (реєстраційний номер UR-UCP). Таке твердження випливає із змісту рішення Господарського суду Миколаївської області від 11.01.2011 (справа № 15/193/10), зокрема реєстраційний номер літака АН-26, вказаний у вищезгаданому рішенні суду, та реєстраційний номер Планера є ідентичним, а саме UR-UCP.

Отже, посилання відповідача на нібито відсутність факту володіння Авіадвигунами та Планером спростовується змістом листа за вих. №13 від 09.01.2019, що є офіційним документом Комунального підприємства "Миколаївський міжнародний аеропорт", який оформлений за підписом т.в.о генерального директора Барни Ф.П. та рішення Господарського суду Миколаївської області від 11.01.2011 (справа № 15/193/10), зокрема реєстраційний номер літака АН-26, вказаний у вищезгаданому рішенні суду, та реєстраційний номер Планера є ідентичними.

Важливо зауважити, що позивач стверджує тільки про наявність Авіадвигунів та Планера саме у незаконному (без достатньої правової підстави) володінні Комунального підприємства "Миколаївський міжнародний аеропорт", а не про знаходження авіадвигунів саме у складі літака АН-26 з реєстраційним номером UR-UCP.

Відповідно до інформації, що розміщена на офіційному веб-сайті Державної авіаційної служби України власником сертифікату аеродрому "Миколаїв" є саме КП "Миколаївський міжнародний аеропорт". Відповідно до п. 3 Правил сертифікації цивільних аеродромів України, що затверджені наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 25 жовтня 2005 року №796, сертифікат аеродрому - документ, виданий Державіаслужбою України, що засвідчує відповідність аеродрому діючим нормам і правилам і дає право його власнику на експлуатацію аеродрому.

Аеродром, відповідно до пункту 12 частини 1 статті 1 Повітряного кодексу України - це визначена ділянка земної, водної поверхні, включаючи будь-які будівлі, споруди і обладнання, призначена повністю чи частково для вильоту, прибуття, стоянки та руху по такій поверхні повітряних суден.

Відповідно до розпорядження Миколаївської обласної державної адміністрації від 21 березня 2017 року цілісний майновий комплекс (додаток № 1 до розпорядження Миколаївської обласної державної адміністрації від 21 березня 2017 року), що знаходиться за адресою: Миколаївський район, с. Баловне, Київське шосе, 9 був переданий від КП "Міжнародний аеропорт Миколаїв" до КП "Агентство розвитку" Миколаївської обласної ради на праві господарського відання (код ЄДРПОУ 40823143), яке в подальшому було перейменовано на КП "Миколаївський міжнародний аеропорт" (відповідач). З огляду на викладене, власником сертифікату аеродрому "Миколаїв" є КП "Миколаївський міжнародний аеропорт" (відповідач), а цілісний майновий комплекс, зокрема, територія аеродрому, знаходиться на праві господарського відання саме у відповідача.

Наведене свідчить про те, що майно, яке є предметом позовних вимог, знаходиться на території аеродрому "Миколаїв", експлуатантом якого є відповідач.

Через відсутність вирішення питання щодо передачі Авіадвигунів та Планера законному власнику - ПрАТ "Авіакомпанія Константа" у позасудовому порядку, єдиним ефективним способом захисту прав позивача є судовий захист права власності позивача. Як наслідок, необгрунтованим та незрозумілим є твердження відповідача, що листи відповідача від 09.01.2019 року та 25.02.2019 року свідчать лише про бажання позивача у законний спосіб встановити володільця майна і вирішити питання відповідно до чинного законодавства, оскільки вирішення питань у правовій державі, до якої належить і Україна, вбачається можливим тільки у порядку передбаченому чинним законодавством за допомогою визначених інструментів правового захисту.

Позивач наголошує на тому, що інформація наведена у листах Комунального підприємства "Миколаївський міжнародний аеропорт" (відповідач) від 09.01.2019 року та 25.02.2019 року містить офіційні заяви посадових осіб Комунального підприємства "Миколаївський міжнародний аеропорт" (відповідач), яка вказує на те, що саме Комунальне підприємство "Миколаївський міжнародний аеропорт" (відповідач) є володільцем вказаного майна і незаконно, без відповідної правової підстави утримує його.

Щодо заперечень відповідача розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу, позивачем зазначено, що ГПК України не встановлює обов`язку позивача доводити обґрунтованість ринкової вартості послуг з надання професійної правничої допомоги. Так, дана позиція чітко викладена в постанові Верховного Суду від 09 квітня 2019 року по справі №826/2689/15, де зазначено, зокрема, наступне: Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обгрунтованість їх ринкової вартості. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів, що відповідачем не здійснено .

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року по справі №922/445/19: Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Таким чином, вказана орієнтована сума витрат на правничу допомогу, на думку позивача, є обґрунтованою та пропорційною до предмета спору, а доводи Відповідача носять оціночний та недоведений належними та допустимим доказами характер, зокрема в порівнянні сум витрат на правничу допомогу із мінімальною заробітною платою, що встановлена на законодавчому рівні.

Позивач має право заявляти клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною (позивачем) чи тільки має бути сплачено у майбутньому. Так, дана позиція чітко викладена в постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року по справі №922/445/19:

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача зазначених витрат на професійну правничу допомогу, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дослідив зазначені докази і доводи сторін, надав оцінку співмірності суми витрат зі складністю справи, відповідності цієї суми критеріям реальності, розумності розміру витрат, однак визнав правомірним стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу лише у сумі 19 500,00 грн, оскільки саме таку суму, за висновком судів, фактично витратила/понесла (сплатила) сторона, що підтверджується документально (платіжні доручення від 14.03.2019 №34279 на суму 16 300,00 гри, від 05.03.2019 №33807 на суму 3 200,00 грн). При цьому факт падання професійної правничої допомоги адвокатом Максименком А.Ю. (обсяг наданих послуг і виконаних робіт, їх вартість) на спірну суму судами не спростовано.

Однак об`єднана палата не погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для часткового стягнення спірних витрат па професійну правничу допомогу, вважає, що ухвалюючи рішення і постанову у справі в оскарженій частині (щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу) суди допустили неправильне застосування норм процесуального права, зокрема статті 126 Господарського процесуального кодексу України, що призвело до прийняття судами попередніх інстанцій незаконних судових рішень у відповідній частині.

Так, господарські суди першої та апеляційної інстанцій не звернули уваги на те, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу) .

На підставі викладеного, позивач вважає, що заперечення відповідача щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову носять необгрунтований характер без посилань на відповідні норми права та не доведені за допомогою належних та допустимих доказів.

Ухвалою суду від 22.01.2020, яку внесено до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 13.02.2020 року.

Треті особи явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином ухвалою суду від 22.01.2020 року.

06.02.2020 року до суду від третьої особи-1 Державного підприємства "Українська авіаційна транспортна компанія" надійшла заява про розгляд справи без участі її представника. У заяві третя особа-1 зазначає, що вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

13.02.2020 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

18.09.2018 року між Державним підприємством "Українська авіаційна транспортна компанія" (продавець) в особі керуючого санацією Філевського О.В., який діє на підставі Статуту, постанови Київського апеляційного Господарського суду від 28.04.2016 у справі №910/9741/13 та ухвали Господарського суду міста Києва від 30.03.2017 у справі №910/9741/13, постанови Київського апеляційного Господарського суду від 19.06.2018 у справі №910/9741/13 та Розпорядника майна -арбітражного керуючого Ковези А.І, який діє на підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 10.03.2017 у справі №910/9741/13, з однієї сторони, та Приватним акціонерним товариством "Авіакомпанія Константа" (покупець) укладено договір купівлі-продажу майна на аукціоні (далі - Договір-1) (а.с. 35-37).

Відповідно до п. 1.1 Договору-1 метою Договору є оформлення результатів продажу манна на відкритих торгах (аукціоні).

Відповідно до п. 2.1 Договору-1 предметом Договору є передача продавцем у власність покупця майна у порядку та на умовах, передбачених Договором. Продавець зобов`язується передати у власність покупця майно, а саме: Авіаційний двигун АИ-24ВТ, заводський номер Н492ВТ027 (далі - Об`єкт аукціону), а покупець зобов`язується прийняти Об`єкт аукціону, сплатити ціну його продажу і виконати визначені в Договорі умови.

Відповідно до п. 2.2 Договору-1 право власності на Об`єкт аукціону переходить до покупця з моменту сплати його повної вартості відповідно до протоколу про результати торгів, який є невід`ємною частиною цього Договору, та підписання сторонами акту приймання-передачі Об`єкта аукціону.

Відповідно до п. 2.3 Договору-1 згідно з Протоколом проведення відкритих торгів (аукціону) з продажу майна №14 від 12.09.2018 року, ціна продажу Об`єкта аукціону становить 65448 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 3.1 Договору-1 за цим Договором оплаті підлягають грошові кошти в сумі 65448 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 4.2 Договору-1 передача Об`єкта аукціону продавцем і прийняття його покупцем засвідчуються актом приймання-передачі, який підписується сторонами.

Відповідно до п. 5.1 Договору-1 право власності від продавця до покупця переходить з моменту підписання акту приймання-передачі.

Відповідно до п. 11.1 Договору-1 Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами.

07.12.2018 року сторонами підписано акт приймання-передачі майна (а.с. 38), відповідно до якого Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія Константа" як покупець прийняло, а Державне підприємство "Українська авіаційна транспортна компанія" як продавець передало майно, а саме авіаційний двигун АИ-24ВТ, заводський номер Н492ВТ027.

Передачу грошових коштів у сумі 65448 грн. оформлено видатковою накладною №322 від 07.12.2018 року (а.с. 48).

18.09.2018 року між Державним підприємством "Українська авіаційна транспортна компанія" (продавець) в особі керуючого санацією Філевського О.В., який діє на підставі Статуту, постанови Київського апеляційного Господарського суду від 28.04.2016 у справі №910/9741/13 та ухвали Господарського суду міста Києва від 30.03.2017 у справі №910/9741/13, постанови Київського апеляційного Господарського суду від 19.06.2018 у справі №910/9741/13 та Розпорядника майна -арбітражного керуючого Ковези А.І, який діє на підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 10.03.2017 у справі №910/9741/13, з однієї сторони, та Приватним акціонерним товариством "Авіакомпанія Константа" (покупець) укладено договір купівлі-продажу майна на аукціоні (далі - Договір-2) (а.с. 39-41).

Відповідно до п. 1.1 Договору-2 метою Договору є оформлення результатів продажу манна на відкритих торгах (аукціоні).

Відповідно до п. 2.1 Договору-2 предметом Договору є передача продавцем у власність покупця майна у порядку та на умовах, передбачених Договором. Продавець зобов`язується передати у власність покупця майно, а саме: Авіаційний двигун АИ-24ВТ, заводський номер Н441ВТ006, з авіаційним гвинтом АВ-72Т, заводський номер С49Т1900 (далі - Об`єкт аукціону), а покупець зобов`язується прийняти Об`єкт аукціону, сплатити ціну його продажу і виконати визначені в Договорі умови.

Відповідно до п. 2.2 Договору-2 право власності на Об`єкт аукціону переходить до покупця з моменту сплати його повної вартості відповідно до протоколу про результати торгів, який є невід`ємною частиною цього Договору, та підписання сторонами акту приймання-передачі Об`єкта аукціону.

Відповідно до п. 2.3 Договору-2 згідно з Протоколом проведення відкритих торгів (аукціону) з продажу майна №11 від 12.09.2018 року, ціна продажу Об`єкта аукціону становить 69762,72 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 3.1 Договору-2 за цим Договором оплаті підлягають грошові кошти в сумі 69762,72 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 4.2 Договору-2 передача Об`єкта аукціону продавцем і прийняття його покупцем засвідчуються актом приймання-передачі, який підписується сторонами.

Відповідно до п. 5.1 Договору-2 право власності від продавця до покупця переходить з моменту підписання акту приймання-передачі.

Відповідно до п. 11.1 Договору-2 Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами.

07.12.2018 року сторонами підписано акт приймання-передачі майна (а.с. 42), відповідно до якого Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія Константа" як покупець прийняло, а Державне підприємство "Українська авіаційна транспортна компанія" як продавець передало майно, а саме авіаційний двигун АИ-24ВТ, заводський номер Н441ВТ006, з авіаційним гвинтом АВ-72Т, заводський номер С49Т1900 .

Передачу грошових коштів у сумі 69762,72 грн. оформлено видатковою накладною №321 від 07.12.2018 року (а.с. 47).

Листом №776 від 10.12.2018 року Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія Константа" (позивач) звернулось до Комунального підприємства "Миколаївський міжнародний аеропорт" (відповідач), в якому позивач просить відповідача вирішити питання про надання допуску фахівцям позивача, обладнання для демонтажу і вивозу майна, придбаного 12.09.2018 року на аукціоні з продажу майна ДП "Українська авіаційна транспортна компанія", а саме: авіаційний двигун АИ-24ВТ, заводський номер Н492ВТ027; авіаційний двигун АИ-24ВТ, заводський номер Н441ВТ006 , з авіаційним гвинтом АВ-72Т, заводський номер С49Т1900 (а.с. 50).

До вказаного листа позивачем долучено:

- договір купівлі-продажу майна на аукціоні від 18.09.2018 року з актом приймання-передачі авіаційного двигуна АИ-24ВТ, заводський номер Н492ВТ027; видаткову накладну №322 від 07.12.2018 року на суму 65448 грн.;

- договір купівлі-продажу майна на аукціоні від 18.09.2018 року з актом приймання-передачі авіаційного двигуна АИ-24ВТ, заводський номер Н441ВТ006, з авіаційним гвинтом АВ-72Т, заводський номер С49Т1900; видаткову накладну №321 від 07.12.2018 року на суму 69762,72 грн.

У відповідь на зазначений лист №776 від 10.12.2018 року, відповідач листом №13 від 09.01.2019 року повідомив позивачу, що майно, придбане позивачем 12.09.2018 року на аукціоні з продажу майна ДП "Українська авіаційна транспортна компанія", зокрема, авіаційний двигун АИ-24ВТ, заводський номер Н492ВТ027; авіаційний двигун АИ-24ВТ, заводський номер Н441ВТ006 , з авіаційним гвинтом АВ-72Т, заводський номер С49Т1900 , починаючи з 2006 року знаходиться на зберіганні на території аеродрому "Миколаїв" у складі літака АН-26. Підприємство надає послуги зі стоянки повітряного судна та забезпечення його охорони. За весь період перебування цього майна на території підприємства власником не сплачено за послуги зберігання (стоянки, охорони) повітряного судна. Внаслідок чого утворилась заборгованість за надані підприємством послуги. Відповідно до ч. 1 ст. 594 ЦК України кредитор (відповідач), який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов`язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов`язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов`язання. Кредитор має право притримати річ у себе також у разі, якщо права на неї, які виникли після передачі речі у володіння кредитора, набула третя особа (ч. 3 ст. 594). Зважаючи на це, КП "Миколаївський міжнародний аеропорт" (відповідач) використовує своє право щодо притримання майна ДП "Українська авіаційна транспортна компанія" та набутого майна ПрАТ "Авіакомпанія Константа" до відшкодування витрат за надання послуг зі зберігання (стоянки, охорони) майна на території підприємства. У зв`язку із викладеним відповідач зазначає, що допуск фахівців позивача на територію відповідача для демонтажу та вивозу зазначеного майна є передчасним (а.с. 51).

Листом №15 від 10.01.2019 року (а.с. 52) Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія Константа" (позивач) звернулось до Комунального підприємства "Миколаївський міжнародний аеропорт" (відповідач), в якому позивач просить відповідача довести наступні обставини :

- підстава і період виникнення заборгованості;

- сума заборгованості;

- правомірність володіння вищевказаними двигунами у складі літака АН-26 відповідно до ч. 1 ст. 594 ЦК України;

- оскільки на підставі ч. 1 ст. 595 ЦК України на кредитора покладається обов`язок негайно повідомити боржника про те, що він притримує річ -факт повідомлення боржника про притримання двигунів (авіаційний двигун АИ-24ВТ, заводський номер Н492ВТ027; авіаційний двигун АИ-24ВТ, заводський номер Н441ВТ006 , з авіаційним гвинтом АВ-72Т, заводський номер С49Т1900 ) у складі літака АН-26.

Листом №90 від 23.01.2019 року (а.с. 60) Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія Константа" (позивач) звернулось до керуючого санацією Державного підприємства "Українська авіаційна транспортна компанія" Філевському О.В. (копія: директору МУТСБ "ЕПСІЛОН" Щербін М.С.) з проханням вирішити питання допуску фахівців позивача для демонтажу і вивозу двигунів, придбаних на аукціоні з продажу майна ДП "Українська авіаційна транспортна компанія" (авіаційний двигун АИ-24ВТ, заводський номер Н492ВТ027 ; авіаційний двигун АИ -24 ВТ , заводський номер Н441ВТ006 , з авіаційним гвинтом АВ-72Т, заводський номер С49Т1900 ).

В обгрунтування прохання позивачем зазначено, що ПрАТ "Авіакомпанія Константа" 12 вересня 2018 року придбала на аукціоні, який був організований і проведений МУТСБ "ЕПСІЛОН", з продажу майна ДП "Українська авіаційна транспортна компанія" 2 лоти (11, 14): двигун АІ-24ВТ заводський номер Н492ВТ027 ; -двигун АІ-24ВТ заводський номер Н441ВТ006 з авіаційнім гвинтом АВ-72Т заводський номер С49Т1900 . Дане майно, як виявилось згодом, знаходиться у складі літака АН-26 на території КП "Миколаївський міжнародний аеропорт" Миколаївської обласної ради. Для вирішення питання допуску фахівців позивача для демонтажу і вивозу вищевказаного майна керівництво ПрАТ "Авіакомпанія Константа" звернулось письмово (лист №776 від 10.12.2018 року) до в.о. генерального директора КП "Миколаївський міжнародний аеропорт" Миколаївської обласної ради Барна Ф.П. Проте, на адресу позивача надійшла категорична відмова відповідача (лист №13 від 09.01.2019 року). З метою вирішення цього питання ПрАТ "Авіакомпанія Константа" вдруге звернулось до КП "Миколаївський міжнародний аеропорт" (лист №15 від 10.01.2019 року). До теперішнього часу відповідь не надійшла.

Доказів надання відповіді на вказаний лист позивача суду не надано.

У відповідь на лист позивача №15 від 10.01.2019 року, відповідач листом №131 від 23.02.2019 року повідомив позивачу наступну інформацію (а.с. 53-54).

Щодо підстав і періоду виникнення заборгованості відповідачем зазначено, що 16.07.2003 року між Комунальним підприємством "Міжнародний аеропорт Миколаїв" (далі - Аеропорт) та Державним підприємством Міністерства оборони України "Українська авіаційна транспортна компанія" (далі - ДП "УАТК") укладено договір на аеропортове обслуговування повітряних суден № 2/23-03/UСА-293-03 (далі - Договір). Умовами даного Договору встановлені основні послуги, які аеропорт надає ДП "УАТК", зокрема, п. 2.1.4. визначена послуга з надання місць стоянок для повітряних суден останнього.

Відповідно до п. 2.2.5. Договору ДП "УАТК" зобов`язалось здійснювати оплату за надані послуги відповідно до розцінок Аеропорту.

Згідно з п. 3.2. Договору всі види послуг, надані Аеропортом ДП "УАТК" оплачуються відповідно до Додатку 1 і розцінкам на інші види обслуговування.

Пункт 3.8. Договору встановлює право Аеропорту змінювати ціну Договору в залежності від зміни на видаткові матеріали, види послуг, економічної ситуації і чинного законодавства України.

Так, протягом усього періоду Аеропорт належним чином виконував свої договірні зобов`язання з надання послуг ДП "УАТК", зокрема ДП "УАТК" отримував послуги з надання місць стоянок для двох повітряних суден, у тому числі для літака АН-26 і продовжує їх надавати станом до тепер.

Проте, ДП "УАТК" в порушення п.п. 2.2.5., 3.3. Договору не виконує свої зобов`язання з оплати послуг Аеропорту.

У 2011 році Аеропорт звернувся до Господарського суду Миколаївської області (справа №15/193/10) про стягнення заборгованості за надані послуги.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 11.01.2011 року стягнуто з ДП "УАТК" на користь Аеропорту грошові кошти у розмірі 164137,69 грн. у якості заборгованості за надані послуги.

Крім того, зобов`язано ДП "УАТК" звільнити територію Аеропорту від повітряних суден ДП "УАТК".

Станом на сьогодні вказане рішення суду боржником не виконане. Територія Аеропорту не звільнена від повітряних суден, заборгованість не погашена. У зв`язку з тим, що повітряні судна не залишили територію Аеропорту, останній продовжує надавати послуги зі стоянки та охорони повітряних суден за Договором.

Щодо суми заборгованості за надані послуги відповідачем зазначено, що загальна сума заборгованості за надані послуги зі стоянки та охорони повітряного судна АН-26 з 2011 року по 01.02.2019 року становить 4055082,20 грн.

Щодо правомірності володіння вищевказаними двигунами у складі літака АН-26 відповідно до ч. 1 ст. 594 ЦК України відповідач зазначає, що Аеропорт володіє літаком АН-26 та двигунами, що знаходяться у його складі на підставі договору на аеропортове обслуговування повітряних суден №2/23-03/UCA-293-03 від 16.07.2003 року.

Щодо факту повідомлення боржника про притримання майна відповідач зазначає, що Аеропорт неодноразово письмово повідомляв боржника (ДП "УАТК") про необхідність виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 11.01.2011 року у справі №15/193/10 та погашення заборгованості, що утворилась за надані послуги зі стоянки та охорони повітряного судна АН-26.

04.04.2019 року між Державним підприємством "Українська авіаційна транспортна компанія" (продавець) в особі керуючого санацією Філевського О.В., який діє на підставі Статуту, постанови Київського апеляційного Господарського суду від 28.04.2016 у справі №910/9741/13 та ухвали Господарського суду міста Києва від 30.03.2017 у справі №910/9741/13, постанови Київського апеляційного Господарського суду від 19.06.2018 у справі №910/9741/13 та Розпорядника майна -арбітражного керуючого Ковези А.І, який діє на підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 10.03.2017 у справі №910/9741/13, з однієї сторони, та Приватним акціонерним товариством "Авіакомпанія Константа" (покупець) укладено договір купівлі-продажу майна на аукціоні UCA 04-04/19-5 (далі - Договір-3) (а.с. 43-45).

Відповідно до п. 1.1 Договору-3 метою Договору є оформлення результатів продажу манна на відкритих торгах (аукціоні).

Відповідно до п. 2.1 Договору-3 предметом Договору є передача продавцем у власність покупця майна у порядку та на умовах, передбачених Договором. Продавець зобов`язується передати у власність покупця майно, а саме: Планер літака АН-26Б, реєстраційний №UR-UCP, заводський №4407 (далі - Об`єкт аукціону), а покупець зобов`язується прийняти Об`єкт аукціону, сплатити ціну його продажу і виконати визначені в Договорі умови.

Відповідно до п. 2.2 Договору-3 право власності на Об`єкт аукціону переходить до покупця з моменту сплати його повної вартості відповідно до протоколу про результати торгів, який є невід`ємною частиною цього Договору, та підписання сторонами акту приймання-передачі Об`єкта аукціону.

Відповідно до п. 2.3 Договору-3 згідно з Протоколом проведення відкритих торгів (аукціону) з продажу майна №5 від 12.03.2019 року, ціна продажу Об`єкта аукціону становить 119856,70 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 3.1 Договору-3 за цим Договором оплаті підлягають грошові кошти в сумі 119856,70 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 4.2 Договору-3 передача Об`єкта аукціону продавцем і прийняття його покупцем засвідчуються актом приймання-передачі, який підписується сторонами.

Відповідно до п. 5.1 Договору-3 право власності від продавця до покупця переходить з моменту підписання акту приймання-передачі.

Відповідно до п. 11.1 Договору-3 Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами.

04.04.2019 року сторонами підписано акт приймання-передачі майна (а.с. 46), відповідно до якого Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія Константа" як покупець прийняло, а Державне підприємство "Українська авіаційна транспортна компанія" як продавець передало майно, а саме планер літака АН-26Б, реєстраційний № UR -UCP, заводський №4407.

Передачу грошових коштів у сумі 119856,70 грн. оформлено видатковою накладною №50 від 04.04.2019 року (а.с. 49).

18.05.2019 року позивач надіслав на адресу відповідача вимогу №546 від 17.05.2019 року, в якій вимагає протягом трьох днів з моменту отримання цього листа повідомити про дату і час, у яку можливо буде здійснити демонтаж та вивезення майна, що знаходиться на території відповідача та належить ПрАТ "Авіакомпанія Константа" на праві приватної власності на підставі Договорів 1-3 (а.с. 55-59).

При цьому позивачем зазначено, що посилання відповідача у попередніх листах до ПрАТ "Авіакомпанія Константа" на застосування притримання майна зі сторони КП "Миколаївський міжнародний аеропорт" не відповідає вимогам чинного законодавства та грубо порушує положення ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) де зазначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Враховуючи що ДП "Українська авіаційна транспортна компанія" знаходиться у процедурі банкрутства на стадії санації, застосування притримання майна як виду забезпечення виконання зобов`язань до ДП "Українська авіаційна транспортна компанія" є неможливим та не відповідає положенням Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - ЗУ "Про банкрутство"). Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 19 ЗУ "Про банкрутство" мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Згідно з ч. 15 ст. 16 ЗУ "Про банкрутство" з моменту відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.

На додаток, в ухвалі Господарського суду міста Києва від 18.10.2017 у справі №910/9741/13 встановлено обов`язок щодо скасування будь-яких арештів, накладених на майно та грошові кошти ДП "Українська авіаційна транспортна компанія" чи інші обмеження, обтяження щодо розпорядження його майном та заборону накладення будь-яких нових арештів або інших обмежень, обтяжень щодо розпорядження майном ДП "Українська авіаційна транспортна компанія" на час провадження процедури санації у справі №910/9741/13.

Як чітко випливає із положень ЗУ "Про банкрутство" та судових рішень Господарського суду міста Києва у справі №910/9741/13 право притримання до кредитора ДП "Українська авіаційна транспортна компанія", що перебуває на стадії санації не може застосовуватися після порушення справи про банкрутство щодо кредитора ДП "Українська авіаційна транспортна компанія" та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, а у випадку, якщо таке притримання було застосоване до введення мораторію на задоволення вимог кредиторів ДП "Українська авіаційна транспортна компанія" відповідне обтяження у вигляді притримання припинило свою дію в силу норм ЗУ "Про банкрутство" та судових рішень Господарського суду м. Києва.

Тобто, дії КП "Миколаївський міжнародний аеропорт" в особі в.о. Генерального директора Барни Ф.П. щодо притримання майна та перешкоджання здійснення правомірного володіння, користування та розпорядженням майном, що належить ПрАТ "Авіакомпанія Константа" на праві приватної власності, є грубим порушенням чинного законодавства України.

Позивач також зазначає, що у випадку ненадання відповіді щодо можливої дати та часу протягом 3 днів з моменту отримання цього листа уповноважені представники ПрАТ "Авіакомпанія Константа" здійснять безпосередній візит на територію відповідача для вивезення майна ПрАТ "Авіакомпанія Константа". Будь-які дії або бездіяльність посадових осіб, працівників або інших уповноважених представників відповідача, що будуть унеможливлювати вивезення майна з території відповідача будуть розцінені ПрАТ "Авіакомпанія Константа" як такі, що перешкоджають реалізації права приватної власності та порушують основоположні принципи правового порядку.

У випадку будь-якого перешкоджання у формі дій або бездіяльності уповноваженими представниками ПрАТ "Авіакомпанія Константа" буде негайно здійснено звернення до відповідних установ з ініціюванням правових засобів захисту у встановленому законодавством порядку, зокрема, механізму відшкодування збитків, які заподіяні ПрАТ "Авіакомпанія Константа" та притягнення до відповідальності посадових осіб відповідача через вчинення незаконних дій та перешкоджання реалізації непорушного права власності позивача.

До зазначеної вимоги позивачем долучено копії Договорів 1-3 та актів приймання-передачі до них.

Доказів надання відповіді на зазначену вимогу або передачі спірного майна позивачу суду не надано.

Предметом спору у даній справі є вимога позивача витребувати з незаконного володіння відповідача майно, придбане за Договорами 1-3:

- авіаційний двигун АИ-24ВТ (заводський номер Н441ВТ006) з авіаційним гвинтом АВ-72Т (заводський номер С49Т1900 );

- авіаційний двигун АИ-24ВТ (заводський номер Н492ВТ027 );

- планер літака АН-26Б (реєстраційний номер UR -UCP, заводський номер 4407).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2013 порушено провадження у справі №910/9741/13 про банкрутство Державного підприємства "Українська авіаційна транспортна компанія" (ДП "УАТК"), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника з 11.06.13 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2016 у справі №910/9741/13 про банкрутство ДП "УАТК" введено процедуру санації боржника та призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Тищенко О.І. , а розпорядником майна - арбітражного керуючого Ковезу А.І.

Постановою Київського апеляційного Господарського суду м. Києва від 28.04.2016 у справі №910/9741/13 керуючим санацією ДП "УАТК" призначено Філевського О.В.

На виконання ухвали Господарського суду м. Києва від 10.03.2016 у справі №910/9741/13 та керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розроблено план санації ДП "УАТК".

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.09.2016 у справі №910/9741/13 затверджено план санації ДП "УАТК".

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.05.2017 у справі №910/9741/13:

- скасовано будь-які арешти, накладені на майно та грошові кошти Державного підприємства "Українська авіаційна транспортна компанія" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 24, корп. 3; ідентифікаційний код 24964464) чи інші обмеження, обтяження щодо розпорядження його майном;

- заборонено накладення будь-яких нових арештів або інших обмежень, обтяжень щодо розпорядження майном Державного підприємства "Українська авіаційна транспортна компанія" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 24, корп. 3; ідентифікаційний код 24964464) на час провадження процедури санації у справі №910/9741/13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2019 у справі №910/9741/13 призначено Керуючим санацією Державного підприємства "Українська авіаційна транспортна компанія" арбітражного керуючого Ковезу А.І. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №129 від 30.01.2013.

Планом санації ДП "УАТК" передбачені основні заходи, спрямовані на відновлення платоспроможності ДП "УАТК" та задоволення вимог кредиторів, серед яких реалізація рухомого майна, техніки та нерухомості, що не можуть бути задіяні у подальшій виробничій діяльності. Перелік майна, що пропонується до реалізації зазначено у додатках до Плану санації, який є його невід`ємною частиною.

Планом санації передбачено, що продаж майна ДП "УАТК" у процедурі санації відбуватиметься шляхом проведення торгів у формі аукціону відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

12.10.2018 відбувся аукціон з продажу майна Державного підприємства "Українська авіаційна транспортна компанія".

Відповідно до протоколів проведення відкритих публічних торгів (аукціону) №№ 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 61 ПрАТ "Авіакомпанія Константа" визнано переможцем аукціону з продажу майна Державного підприємства "Українська авіаційна транспортна компанія" у лотах №№ 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 61.

З метою оформлення результатів продажу майна на відкритих торгах (аукціоні) між ДП "УАТК" (як продавцем) та ПрАТ "Авіакомпанія Константа" (як покупцем) укладені відповідні договори купівлі-продажу майна на аукціоні.

Згідно з п. 5.1 договорів купівлі-продажу майна на аукціоні право власності від продавця до покупця переходить з моменту підписання акту приймання-передачі.

На виконання умов договорів купівлі-продажу майна на аукціоні протягом грудня 2018 - квітня 2019 року між сторонами підписані акти приймання-передачі майна.

Таким чином, право власності від ДП "УАТК" на спірне майно перейшло до ПрАТ "Авіакомпанія Константа".

Отже, сторонами виконано належним чином умови відповідних договорів купівлі-продажу майна на аукціоні.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 2 ст. 319 ЦК України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 2 ст. 321 ЦК України особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 Господарського кодексу України (далі - ГК України) основу правового режиму майна суб`єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (права володіння, права користування тощо), передбачених Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч. 4 ст. 133 ГК України держава забезпечує рівний захист майнових прав усіх суб`єктів господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ГК України суб`єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб`єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб`єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням , завдатком.

Відповідно до частин 1-3 ст. 594 ЦК України кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов`язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов`язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов`язання. Притриманням речі можуть забезпечуватись інші вимоги кредитора, якщо інше не встановлено договором або законом. Кредитор має право притримати річ у себе також у разі, якщо права на неї, які виникли після передачі речі у володіння кредитора, набула третя особа.

Відповідно до ст. 595 ЦК України кредитор, який притримує річ у себе, зобов`язаний негайно повідомити про це боржника. Кредитор відповідає за втрату, псування або пошкодження речі, яку він притримує в себе, якщо втрата, псування або пошкодження сталися з його вини. Кредитор не має права користуватися річчю, яку він притримує у себе.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який діяв на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон) мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Відповідно до ч. 15 ст. 16 Закону з моменту відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Оскільки боржник - ДП "УАТК" на момент переходу до позивача права власності на спірне майно знаходився у процедурі санації (ухвала Господарського суду м. Києва від 10.03.2016 у справі №910/9741/13), то будь-які обмеження щодо розпорядження всім майном ДП "УАТК" починаючи з 11.06.2013 були припинені в силу частини ст. 19 Закону, а також почала діяти заборона встановлювати будь-які обмеження щодо розпорядження майном ДП "УАТК" в силу частини 15 ст. 19 Закону.

Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України (абз. 2 п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №15 "Про судову практику в справах про банкрутство").

Вказане твердження також підтверджувалося судами касаційної інстанції, зокрема, у постанові Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 915/1855/15).

КП "ММА" (відповідач) листом №13 від 09.01.2019 року прямо вказує, що майно, придбане позивачем 12.09.2018 року на аукціоні з продажу майна ДП "Українська авіаційна транспортна компанія", зокрема, авіаційний двигун АИ-24ВТ, заводський номер Н492ВТ027; авіаційний двигун АИ-24ВТ, заводський номер Н441ВТ006 , з авіаційним гвинтом АВ-72Т, заводський номер С49Т1900 , починаючи з 2006 року знаходиться на зберіганні на території аеродрому "Миколаїв" у складі літака АН-26.

Планер або планер літального апарата - структурна частина конструкції літака або вертольота без силової установки та обладнання.

Таким чином, планер є складовою літака АН-26. Таке твердження випливає із змісту рішення Господарського суду Миколаївської області від 11.01.2011 (справа №15/193/10), зокрема реєстраційний номер літака АН-26 (UR-UCP), вказаний у вищезгаданому рішенні суду, та реєстраційний номер Планера (UR-UCP) є ідентичними.

Відповідно до інформації, що розміщена на офіційному веб-сайті Державної авіаційної служби України власником сертифікату аеродрому "Миколаїв" є саме КП

"ММА".

Відповідно до п. 3 Правил сертифікації цивільних аеродромів України, що затверджені наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 25 жовтня 2005 року №796 сертифікат аеродрому - документ, виданий Державіаслужбою України, що засвідчує відповідність аеродрому діючим нормам і правилам і дає право його власнику на експлуатацію аеродрому.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 1 Повітряного кодексу України аеродром - визначена ділянка земної, водної поверхні, включаючи будь-які будівлі, споруди і обладнання, призначена повністю чи частково для вильоту, прибуття, стоянки та руху по такій поверхні повітряних суден.

Відповідно до розпорядження Миколаївської обласної державної адміністрації від 21 березня 2017 року цілісний майновий комплекс (додаток № 1 до розпорядження Миколаївської обласної державної адміністрації від 21 березня 2017 року), що знаходиться за адресою: Миколаївський район, с. Баловне, Київське шосе, 9 був переданий від КП "Міжнародний аеропорт Миколаїв" до КП "Агентство розвитку" Миколаївської обласної ради (код ЄДРПОУ 40823143).

У свою чергу, 10.05.2017 найменування КП "Агентство розвитку" Миколаївської обласної ради (код ЄДРПОУ 40823143) було змінено на КП "Миколаївський міжнародний аеропорт" Миколаївської обласної ради (код ЄДРПОУ 40823143).

Тобто, цілісний майновий комплекс, до складу якого входять об`єкти, які визначені у Додатку № 1 до розпорядження Миколаївської обласної державної адміністрації від 21 березня 2017, що знаходиться на території аеродрому "Миколаїв" (вул. Київське Шосе, буд. 9, село Баловне) було передано на баланс до КП "ММА" (код ЄДРПОУ 40823143) і володільцем цілісного майнового комплексу на праві господарського відання на сьогодні є саме КП "ММА" (код ЄДРПОУ 40823143), тобто відповідач.

Оскільки спірне майно знаходиться на території аеродрому "Миколаїв", то КП "ММА" відповідно фактично володіє спірним майном та незаконно відмовляється передавати вказане майно законному власнику - позивачу.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Надані позивачем докази на підтвердження своєї правової позиції суд вважає більш вірогідними, ніж докази, надані відповідачем на підтвердження своїх доводів щодо неможливості встановити, чи насправді майно позивача перебуває на його територіїї.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Судовий збір у сумі 3826,01 грн. відповідно до ст. 129 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано:

- копію договору про надання правової допомоги від 15.08.2019 року (а.с. 30), укладеного між Адвокатським об`єднанням "ЮРІМЕКС" в особі керуючого партнера - адвоката Іванця Андрія Юрійовича (адвокат), та Приватним акціонерним товариством "Авіакомпанія Константа" (клієнт), відповідно до якого адвокат бере на себе зобов`язання надати правову допомогу клієнту з метою захисту інтересів клієнта в якості його захисника (відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, Кримінально-процесуального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського процесуального кодексу України) та представника зі всіма правами, що має клієнт (п. 1); за надання правової допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар, розмір і порядок оплати якого погоджується сторонами у Додатку №1 до даного Договору (п. 4);

- копію Додатку №1 до договору про надання правової допомоги від 15.08.2019 року (а.с. 31), відповідно до якого за надання правової допомоги за договором клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню гонорар виходячи з розрахунку її погодинної вартості, яка складає: керуючий партнер - 7250,00 грн.; партнери - 4200,00 грн.; адвокат - 2000,00 грн.; помічник адвоката - 1000,00 грн. Витрати на відрядження обраховуються із розрахунку 4 години за добу до яких додаються витрати на переїзд. У випадку, якщо обсяг робіт у відрядженні впродовж будь-якого дня перевищує 4 години, оплаті підлягають фактичні витрати часу. До визначеної вартості послуг не включаються додаткові витрати (послуги перекладачів, нотаріусів, експертів, державні мита, збори та інші обов`язкові платежі) (п. 1); оплата гонорару Адвокатському об`єднанню здійснюється на підставі рахунку-фактури та акту прийому-передачі наданих послуг (п. 2); клієнт має сплатити гонорар адвокату не пізніше 5 робочих днів з дати підписання акту-прийому передачі наданих послуг шляхом перерахування суми зазначеної у рахунку-фактурі на розрахунковий рахунок Адвокатського об`єднання "ЮРІМЕКС" (п. 3).

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Представником позивача зроблено заяву про відкладення вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу. Зазначено, що представник позивача має намір протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду подати додаткові докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи викладене, судом не здійснюється розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 73, 74, 77, 79, 86, 129, 201, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Витребувати з незаконного володіння Комунального підприємства "Миколаївський міжнародний аеропорт" Миколаївської обласної ради (вул. Київське шосе, 9, село Баловне, Новоодеський район, Миколаївська область, 56664, код ЄДРПОУ 40823143) на користь Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія Константа" (вул. Блакитна, 4, м. Запоріжжя, 69013, код ЄДРПОУ 20508143):

- авіаційний двигун АИ-24ВТ (заводський номер Н441ВТ006) з авіаційним гвинтом АВ-72Т (заводський номер С49Т1900 );

- авіаційний двигун АИ-24ВТ (заводський номер Н492ВТ027 );

- планер літака АН-26Б (реєстраційний номер UR -UCP, заводський номер 4407).

3. Стягнути з Комунального підприємства "Миколаївський міжнародний аеропорт" Миколаївської обласної ради (вул. Київське шосе, 9, село Баловне, Новоодеський район, Миколаївська область, 56664, код ЄДРПОУ 40823143) на користь Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія Константа" (вул. Блакитна, 4, м. Запоріжжя, 69013, код ЄДРПОУ 20508143) судовий збір у сумі 3826,01 грн.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

5. Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Сторони у справі:

позивач: Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія Константа" (вул. Блакитна, 4, м. Запоріжжя, 69013, код ЄДРПОУ 20508143)

відповідач: Комунальне підприємство "Миколаївський міжнародний аеропорт" Миколаївської обласної ради (вул. Київське шосе, 9, село Баловне, Новоодеський район, Миколаївська область, 56664, код ЄДРПОУ 40823143)

Повний текст рішення складено і підписано 21.02.2020.

Суддя В.О. Ржепецький