Рішення

від 15.01.2020 по справі 911/1413/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2020 р. Справа № 911/1413/19

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Белишевій А. В.

за участю представників учасників справи:

від прокурора: Слабковська О. О. (посвідчення № 051060 від 02.10.2018 р.);

від позивача: не з`явились;

від відповідача-1: Шкарбан А. П. (довіреність № 31-10-0.1-2/62-20 від 09.01.2020 р.);

від відповідача-2: не з`явились;

від відповідача-3: Білошук О. П. (адвокат - ордер серії КС № 432678 від 10.06.2019 р.);

від відповідача-4: Білошук О. П. (адвокат - ордер серії КС № 190434 від 14.11.2019 р.);

від третьої особи-1 (на стороні позивача): не з`явились;

від третьої особи-2 (на стороні позивача): не з`явились;

від третьої особи-1 (на стороні відповідачів): не з`явились;

від третьої особи-2 (на стороні відповідачів): не з`явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Першого заступника прокурора Київської області, м. Київ

в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, м. Київ

до:

1) Головного управління Держгеокадастру у Київській області, м. Київ;

2) Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, с. Гора, Бориспільський район;

3) Товариства з обмеженою відповідальністю „Пантера ЛТД", м. Київ;

4) Товариства з обмеженою відповідальністю „Билайн", м. Київ;

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1) Національного наукового центру „Інститут землеробства Національної академії агарних наук України", смт Чабани, Києво-Святошинський район;

2) Державного підприємства „Дослідне господарство „Чабани" Національного наукового центру „Інститут землеробства Національної академії агарних наук України", смт Чабани, Києво-Святошинський район;

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

1) ОСОБА_1 , м. Київ;

2) ОСОБА_2 , м. Київ;

про визнання недійсними наказу та рішення, витребування з незаконного володіння земельних ділянок

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру звернувся в господарський суд Київської області із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, ТОВ „Пантера ЛТД" про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 21.02.2014 р. № КИ/3222481600:02:001/00013584 „Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність"; визнання недійсним рішення Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району від 21.03.2018 р. № 58 „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється ТОВ „Пантера ЛТД"; витребування з незаконного володіння земельної ділянки площею 0, 5761 га з кадастровим номером 3222481600:02:001:5145, земельної ділянки площею 1, 1048 га з кадастровим номером 3222481600:02:001:5146, земельної ділянки площею 0, 3 га з кадастровим номером 3222481600:02:001:5108, які розташовані на території Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Позовні вимоги обґрунтовані прокурором в інтересах позивача тим, що наказ від 21.02.2014 р. № КИ/3222481600:02:001/00013584 „Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" Головного управління Держгеокадастру у Київській області та рішення від 21.03.2018 р. № 58 „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється ТОВ „Пантера ЛТД" Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області були прийняті всупереч положенням Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України „Про землеустрій", іншим нормативно-правовим актам - за відсутності відповідних правових підстав для їх прийняття.

Також, до канцелярії суду від прокурора, одночасно із позовною заявою, надійшла заява № 05/1-1/149вих19 від 05.07.2019 р. про забезпечення позову, у якій він просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0, 5761 га з кадастровим номером 3222481600:02:001:5145, що перебуває у власності ТОВ „Пантера ЛТД" (ЄДРПОУ 35059351) та розташована на території Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та заборони проведення будівельних робіт на вказаній земельній ділянці.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.07.2019 р. відкрито провадження у справі № 911/1413/19 за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру звернувся в господарський суд Київської області із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, ТОВ „Пантера ЛТД" про визнання недійсними наказу та рішення, витребування з незаконного володіння земельних ділянок, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження і призначено її розгляд у підготовчому засіданні із викликом та за участю представників учасників справи на 07.08.2019 р. Також даною ухвалою суду залучено до участі у справі у якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Національний науковий центр „Інститут землеробства Національної академії агарних наук України", Державне підприємство „Дослідне господарство „Чабани" Національного наукового центру „Інститут землеробства Національної академії агарних наук України" та залучено до участі у справі у якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.07.2019 р. відмовлено у задоволенні заяви № 05/1-1/49вих19 від 05.07.2019 р. Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про забезпечення позову.

06.08.2019 р. до канцелярії суду від третьої особи-2 (на стороні позивача) надійшов лист № 21-14/450 від 06.08.2019 р., у якому він просить суд розглянути справу за відсутності його представника.

07.08.2019 р. перед підготовчим засіданням до канцелярії суду від відповідача-1 надійшов відзив б/н б/д на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити прокурору у задоволенні позову повністю.

07.08.2019 р. перед підготовчим засіданням до канцелярії суду від позивача надійшли пояснення б/н б/д, що долучені судом до матеріалів справи.

07.08.2019 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 04.09.2019 р.

08.08.2019 р. до канцелярії суду від третьої особи-1 (на стороні позивача) надійшов лист № 1-14/485 від 05.08.2019 р., у якому він просить суд розглянути справу за відсутності його представника.

16.08.2019 р. до канцелярії суду від відповідача-3 надійшов відзив б/н від 14.08.2019 р. на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити у задоволенні позову повністю, у тому числі, у зв?язку із пропущенням позовної давності.

27.08.2019 р. до канцелярії суду від відповідача-3 надійшла заява б/н від 27.08.2019 р. про застосування позовної давності, у якій він просить суд застосувати позовну давність та відмовити у задоволенні позову повністю.

27.08.2019 р. до канцелярії суду від прокурора надійшли відповідь № 05/2-1107вих-19 від 21.08.2019 р. на відзив та заперечення № 05/2-1106вих-19 від 21.08.2019 р. на пояснення, що долучені судом до матеріалів справи.

04.09.2019 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 18.09.2019 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.09.2019 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті із викликом та за участю представників учасників справи на 16.10.2019 р.

16.10.2019 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 06.11.2019 р.

06.11.2019 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від прокурора надійшов лист б/н б/д із доданими до нього документами та лист б/н б/д, що долучені судом до матеріалів справи.

06.11.2019 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 20.11.2019 р.

11.11.2019 р. до канцелярії суду від відповідача-3 надійшла заява б/н від 11.11.2019 р., у якій він підтвердив продаж земельної ділянки за кадастровим номером 3222481600:02:001:5145 площею 0, 5761 га на користь ТОВ „Билайн", у зв?язку із чим є необхідність у залученні ТОВ „Билайн" у якості співвідповідача у цій справі.

20.11.2019 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 18.12.2019 р. Також даною ухвалою суду залучено до участі у справі співвідповідача - ТОВ „Билайн".

13.12.2019 р. до канцелярії суду від відповідача-4 надійшла заява б/н від 13.12.2019 р. про застосування позовної давності, у якій він просить суд застосувати позовну давність та відмовити у задоволенні позову повністю.

18.12.2019 р. до канцелярії суду від відповідача-4 надійшов відзив б/н від 18.12.2019 р. на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити у задоволенні позову повністю, у тому числі, у зв?язку із пропущенням позовної давності.

18.12.2019 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 15.01.2020 р.

15.01.2020 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від прокурора надійшла заява № 05/09/1-96вих20 від 14.01.2020 р. про залучення співвідповідача, у якому він просить суд залучити до участі у справі в якості співвідповідача - ТОВ „Билайн".

15.01.2020 р. у судовому засіданні за наслідками розгляду вищевказаного клопотання прокурора про залучення співвідповідача судом було відмовлено в його задоволенні за безпідставністю і необґрунтованістю.

15.01.2020 р. у судовому засіданні прокурор надав усні пояснення щодо позовних вимог, заявлених в інтересах позивача, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Представник відповідача-3, 4 у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Представники інших учасників справи у судове засідання не з`явились, хоча про судове засідання були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомили.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

31.05.2001 р. Українська академія аграрних наук надала згоду на вилучення 5,0 га землі із землекористування ДП „Дослідне господарство „Чабани" Національного наукового центру „Інститут землеробства Національної академії агарних наук України" для створення матеріальної бази ГО „Центральний спортивний клуб автомобілістів".

13.06.2001 р. ДП „Дослідне господарство „Чабани" Національного наукового центру „Інститут землеробства Національної академії агарних наук України" погодило ГО „Центральний спортивний клуб автомобілістів" місце розташування спортивно-оздоровчої бази на земельній ділянці 5, 0 га (рілля 4, 8 га, польові шляхи 0, 2 га) за рахунок земель ДП „Дослідне господарство „Чабани" Національного наукового центру „Інститут землеробства Національної академії агарних наук України" при умові надання можливості збору урожаю перспективних сортів ячменю розсадників розмноження 2 року.

30.12.2003 р. Києво-Святошинською районною державною адміністрацією було видано ДП „Дослідне господарство „Чабани" Національного наукового центру „Інститут землеробства Національної академії агарних наук України" державний акт на право постійного користування землею серія І-КВ №001207, відповідно до якого ДП „Дослідне господарство „Чабани" Національного наукового центру „Інститут землеробства Національної академії агарних наук України" у постійне користування надано 330, 92 га землі з цільовим призначенням для проведення науково-дослідних робіт відповідно до розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 19.12.2003 р. № 549.

15.04.2003 р. розпорядженням Київської обласної державної адміністрації було погоджено місце розташування спортивно-оздоровчої бази на земельній ділянці площею 5, 0 га (рілля 4,8 га, польові шляхи 0,2 га) за рахунок земель ДП „Дослідне господарство „Чабани" Національного наукового центру „Інститут землеробства Національної академії агарних наук України" на території Гатненської сільської ради.

01.12.2003 р. розпорядженням Київської обласної державної адміністрації № 764 затверджено проект відведення земельної ділянки загальною площею 5, 0 га (рілля 4,8 га, польові шляхи 0, 2 га) за рахунок земель ДП „Дослідне господарство „Чабани" Національного наукового центру „Інститут землеробства Національної академії агарних наук України" на території Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району, надано ГО „Центральний спортивний клуб автомобілістів" земельну ділянку в оренду на 49 років для будівництва спортивно-оздоровчої бази.

Відповідно до п. 4 розпорядження доручено Києво-Святошинській районній державній адміністрації укласти та підписати від імені Київської обласної державної адміністрації договір оренди вказаної земельної ділянки з ГО „Центральний спортивний клуб автомобілістів" за умови попереднього відшкодування ним втрат сільськогосподарського виробництва у встановленому порядку.

28.07.2004 р. між Київською обласною державною адміністрацією та ГО „Центральний спортивний клуб автомобілістів" був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого Київська обласна державна адміністрація згідно з розпорядженням від 01.12.2003 р. № 764 надало в оренду, а ГО „Центральний спортивний клуб автомобілістів" прийняла у строкове платне володіння і користування земельну ділянку, що перебуває у державній власності, загальною площею 5, 0 га (рілля 4,8 га, польові шляхи 0,2 га), розташовану на території Гатненської сільської ради, Києво-Святошинського району Київської області, за межами населеного пункту.

Відповідно до п. 1.2. договору термін дії договору 49 років з дня підписання його сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

Договір зареєстрований в реєстрі за № 1-1634 терміном на 49 років із цільовим призначенням під розміщення спортивно-оздоровчої бази.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Господарського суду Київської області від 09.02.2013 р. у справі № 911/2892/13 за позовом Прокурора Києво-Святошинського району Київської області в інтересах держави до Київської обласної державної адміністрації, ГО „Центральний спортивний клуб автомобілістів" за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Києво-Святошинської районної державної адміністрації, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1, ДП „Дослідне господарство „Чабани" Національного наукового центру „Інститут землеробства Національної академії агарних наук України" про скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку позов задоволено повністю та вирішено визнати незаконним та скасувати розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 01.12.2003 року № 764 „Про надання в оренду земельної ділянки"; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 28.07.2004 року між Київською обласною державною адміністрацією та Громадською організацією „Центральний спортивний клуб автомобілістів"; зобов`язати Громадську організацію „Центральний спортивний клуб автомобілістів" повернути земельну ділянку, кадастровий номер 3222486200:02:001:0007 площею 5, 0 га (рілля - 4,8 га, польові шляхи - 0,2 га), що знаходиться на території Гатненської сільської ради, Києво-Святошинського району, Київської області у користування держави.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2014 р. рішення Господарського суду Київської області від 09.12.2013 р. у справі № 911/2892/13 скасовано і прийнято нове рішення, яким позов Прокурора Києво-Святошинського району Київської області задоволено повністю та вирішено визнати незаконним та скасувати розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 01.12.2003 року № 764 „Про надання в оренду земельної ділянки"; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 28.07.2004 року між Київською обласною державною адміністрацією та Громадською організацією „Центральний спортивний клуб автомобілістів"; зобов`язати Громадську організацію „Центральний спортивний клуб автомобілістів" повернути державі земельну ділянку, кадастровий номер 3222486200:02:001:0007, площею 5, 0 га (рілля 4,8 га, польові шляхи 0,2 га), що знаходиться на території Гатненської сільської ради, Києво-Святошинського району, Київської області.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин 4, 5, 7 ст. 75 цього ж кодексу обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

5. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

7. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Суд вважає за необхідне зазначити, що вищевказані обставини були встановлені Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2014 р. у справі № 911/2892/13 за позовом Прокурора Києво-Святошинського району Київської області в інтересах держави до Київської обласної державної адміністрації, ГО „Центральний спортивний клуб автомобілістів" за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Києво-Святошинської районної державної адміністрації, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1, ДП „Дослідне господарство „Чабани" Національного наукового центру „Інститут землеробства Національної академії агарних наук України" про скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку.

Отже, суд дійшов висновку, що вищевказані обставини є неспростованими, доведеними і не підлягають доказуванню на підставі ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Наказом Головного управління Держземагентства у Київській області від 21.02.2014 р. № КИ/3222481600:02:001/00013584 затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 на території Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району площею 1, 9809 га з кадастровим номером 3222481600:02:001:5093.

ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 15.07.2014 р. № 2701 відчужила вказану земельну ділянку на користь ОСОБА_2 , який у свою чергу на підставі договору купівлі-продажу від 19.06.2015 р. відчужив її Товариству з обмеженою відповідальністю „Пантера ЛТД".

В подальшому, Товариство з обмеженою відповідальністю „Пантера ЛТД" на підставі заяви від 23.06.2015 р. здійснила поділ земельної ділянки площею 1, 9809 га з кадастровим номером 3222481600:02:001:5093, внаслідок чого утворилися дві ділянки: площею 1, 6809 га з кадастровим номером 3222481600:02:001:5107 та площею 0, 3 га з кадастровим номером 3222481600:02:001:5108.

Також, на підставі заяви від 20.06.2017 р. ТОВ „Пантера ЛТД" здійснило поділ земельної ділянки площею 1, 6809 га з кадастровим номером 3222481600:02:001:5107, як наслідок утворилися дві земельні ділянки: площею 0, 5761 га з кадастровим номером 3222481600:02:001:5145 та площею 1, 1048 га з кадастровим номером 3222481600:02:001:5146.

Як вбачається із матеріалів справи, у вересні 2017 р. Заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Національного наукового центру „Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України" та ДП „Дослідне господарство „Чабани" Національного наукового центру „Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України" звернувся в господарський суд Київської області із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області та ТОВ „Пантера ЛТД", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання недійсним наказу Головного управління Держземагентства у Київській області від 21.02.2014 р. №КИ/3222481600:02:001/00013584 „Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" та витребування на користь держави в особі державного підприємства „Дослідне господарство „Чабани" з незаконного володіння ТОВ „Пантера ЛТД" земельні ділянки: площею 0, 5761 га з кадастровим номером 3222481600:02:001:5145; площею 1, 1048 га з кадастровим номером 3222481600:02:001:5146; площею 0, 3 га з кадастровим номером 3222481600:02:001:5108 загальною вартістю 63 329, 68 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 12.12.2017 р. у справі № 911/2740/17 за позовом Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Національного наукового центру „Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України" та ДП „Дослідне господарство „Чабани" Національного наукового центру „Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України" до Головного управління Держгеокадастру у Київській області та ТОВ „Пантера ЛТД", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання недійсним наказу та витребування земельних ділянок позов задоволено повністю та вирішено визнати недійсним наказ Головного управління Держземагентства у Київській області від 21.02.2014 р. № КИ/3222481600:02:001/00013584 „Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність"; витребувати на користь держави в особі Державного підприємства „Дослідне господарство „Чабани" з незаконного володіння ТОВ „Пантера ЛТД" земельні ділянки: площею 0, 5761 га з кадастровим номером 3222481600:02:001:5145; площею 1, 1048 га з кадастровим номером 3222481600:02:001:5146; площею 0, 3 га з кадастровим номером 3222481600:02:001:5108 загальною вартістю 63 329, 68 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2018 р. рішення Господарського суду Київської області від 12.12.2017 р. у справі № 911/2740/17 скасовано і прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову повністю.

Постановою Верховного Суду від 04.10.2018 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2018 у справі № 911/2740/17 - залишено без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин 4, 5, 7 ст. 75 цього ж кодексу обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

5. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

7. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Суд вважає за необхідне зазначити, що вищевказані обставини були встановлені Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2018 р., залишеною без змін Постановою Верховного Суду від 04.10.2018 р., у справі № 911/2740/17 за позовом Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Національного наукового центру „Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України" та ДП „Дослідне господарство „Чабани" Національного наукового центру „Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України" до Головного управління Держгеокадастру у Київській області та ТОВ „Пантера ЛТД", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання недійсним наказу та витребування земельних ділянок.

Отже, суд дійшов висновку, що вищевказані обставини є неспростованими, доведеними і не підлягають доказуванню на підставі ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, Верховний Суд у своїй постанові від 04.10.2018 р. у справі № 911/2740/17 встановив та зазначив, крім іншого, що апеляційний господарський суд при розгляді справи дійшов висновку про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави у даній справі, оскільки при розгляді справи було встановлено, що ННЦ „ІЗ НААН" та ДП „ДГ „Чабани" ННЦ „ІЗ НААН" не є органами державної влади, органами місцевого самоврядування чи іншими суб`єктами владних повноважень, до компетенції яких віднесено відповідні повноваження. Судом також було встановлено недоведення належними та допустимими доказами належності спірної земельної ділянки до земельної ділянки 5 га особливо цінних земель.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції.

Доводи касаційної скарги про те, що спірну земельну ділянку було надано за рахунок земельної ділянки, користувачем якої є ДП „ДГ „Чабани" ННЦ „ІЗ НААН" та відноситься до особливо цінних земель не приймається до уваги, оскільки апеляційним господарським судом встановлено недоведення належними та допустимими доказами належності спірної земельної ділянки до земельної ділянки розміром 5 га особливо цінних земель, а за змістом статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази

Аргумент скаржника про те, що органи контролю через бездіяльність не виявили зазначених у позові порушень, тому у прокурора виникло право на звернення до суду відповідно до статті 23 Закону України „Про прокуратуру" також слід відхилити, оскільки згідно з пунктами 1, 2 частини 3 статті 23 даного Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу; наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачі до числа таких органів не належать.

Рішенням № 19 від 05.10.2017 р. Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області затверджено детальний план території для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства на земельній ділянці площею 1, 6809 га, що розташована на території с. Гатне Києво-Святошинського району Київської області (кадастровий номер 3222481600:02:001:5107).

Рішенням № 58 від 21.03.2018 р. Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ „Пантера ЛТД" цільове призначення якої змінюється із земель для ведення особистого селянського господарства на землі для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства загальною площею 0, 5761 га, яка знаходиться в с. Гатне Києво-Святошинського району Київської області (кадастровий номер земельної ділянки 3222481600:02:001:5145); віднести земельну ділянку до категорії земель землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що спірні земельна ділянка площею 1, 1048 га з кадастровим номером 3222481600:02:001:5146 та земельна ділянка площею 0, 3 га з кадастровим номером 3222481600:02:001:5108, які розташовані на території Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, станом на час розгляду справи перебувають у власності ТОВ „Пантера ЛТД", та спірна земельна ділянка 0, 5761 га з кадастровим номером 3222481600:02:001:5145, яка розташована на території Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, станом на час розгляду справи перебуває у власності ТОВ „Билайн", що підтверджується інформаційними довідками № 196023294 від 13.01.2020 р., № 155367615 від 07.02.2019 р., № 155367061 від 07.02.2019 р. та № 155366905 від 07.02.2019 р., № 155367550 від 07.02.2019 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, наявними у матеріалах справи.

Як було зазначено вище, прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах позивача, просить суд визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 21.02.2014 р. № КИ/3222481600:02:001/00013584 „Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність"; визнати недійсним рішення Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району від 21.03.2018 р. № 58 „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється ТОВ „Пантера ЛТД"; витребувати з незаконного володіння земельну ділянку площею 0, 5761 га з кадастровим номером 3222481600:02:001:5145, земельну ділянку площею 1, 1048 га з кадастровим номером 3222481600:02:001:5146, земельну ділянку площею 0, 3 га з кадастровим номером 3222481600:02:001:5108, які розташовані на території Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

З приводу вказаних позовних вимог прокурора в інтересах позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ст. 92 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

2. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:

а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;

б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації;

в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності;

г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування".

3. Право постійного користування земельними ділянками може вноситися державою до статутного капіталу публічного акціонерного товариства залізничного транспорту, утвореного відповідно до Закону України „Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування".

Згідно з ч. 1, 2, 5 ст. 116 цього ж кодексу (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

2. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

5. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Статтею 118 цього ж кодексу (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

2. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

3. Громадяни - працівники державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонери з їх числа, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні цих підприємств, установ та організацій, звертаються з клопотанням про приватизацію цих земель до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

4. Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель.

5. Передача земельних ділянок у власність громадянам - працівникам державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа провадиться після затвердження проекту приватизації земель у порядку, встановленому цим Кодексом.

6. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

7. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

8. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186 1 цього Кодексу.

9. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

10. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

11. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 цього ж кодексу (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 125 цього ж кодексу (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 141 цього ж кодексу (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;

е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Статтею 150 цього ж кодексу (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що до особливо цінних земель відносяться:

а) у складі земель сільськогосподарського призначення: чорноземи нееродовані несолонцюваті на лесових породах; лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти; темно-сірі опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті; бурі гірсько-лісові та дерново-буроземні глибокі і середньо глибокі ґрунти; дерново-підзолисті суглинкові ґрунти; коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму, дернові глибокі ґрунти Закарпаття;

б) торфовища з глибиною залягання торфу більше одного метра і осушені незалежно від глибини;

в) землі, надані в постійне користування НВАО "Масандра" та підприємствам, що входять до його складу; землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів;

г) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі історико-культурного призначення.

2. Припинення права постійного користування земельними ділянками особливо цінних земель, визначених у пунктах "в" і "г" частини першої цієї статті, з підстави добровільної відмови від користування ними або шляхом їх вилучення здійснюється за погодженням з Верховною Радою України.

3. Погодження матеріалів вилучення (викупу) земельних ділянок особливо цінних земель, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, провадиться Верховною Радою України за поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, Київської і Севастопольської міських рад.

Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно з ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ст. 330 цього ж кодексу якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до ст. 386 цього ж кодексу держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 387 цього ж кодексу власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Статтею 388 цього ж кодексу передбачено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У процесі розгляду справи прокурором та позивачем у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду усіх належних, допустимих, достатніх і достовірних доказів, що б підтверджували порушення меж земельної ділянки площею 330, 92 га землі з цільовим призначенням для проведення науково-дослідних робіт, щодо якої ДП „Дослідне господарство „Чабани" Національного наукового центру „Інститут землеробства Національної академії агарних наук України" було видано державний акт на право постійного користування землею серія І-КВ №001207, спірними земельними ділянками; що б підтверджували накладання між собою земельної ділянки площею 330, 92 га землі з цільовим призначенням для проведення науково-дослідних робіт, щодо якої ДП „Дослідне господарство „Чабани" Національного наукового центру „Інститут землеробства Національної академії агарних наук України" було видано державний акт на право постійного користування землею серія І-КВ №001207, та спірними земельними ділянками; - тобто підтверджували перебування саме у власності відповідача-3, відповідача-4 спірних земельних ділянок, які б входили до складу земельної ділянки площею 330, 92 га землі з цільовим призначенням для проведення науково-дослідних робіт, щодо якої ДП „Дослідне господарство „Чабани" Національного наукового центру „Інститут землеробства Національної академії агарних наук України" було видано державний акт на право постійного користування землею серія І-КВ №001207; а також що б підтверджували віднесення і належність спірних земельних ділянок до особливо цінних земель.

Докази, додані прокурором до позовної заяви та надані ним у процесі розгляду справи, на підтвердження накладання між собою земельної ділянки площею 330, 92 га землі з цільовим призначенням для проведення науково-дослідних робіт, щодо якої ДП „Дослідне господарство „Чабани" Національного наукового центру „Інститут землеробства Національної академії агарних наук України" було видано державний акт на право постійного користування землею серія І-КВ №001207, та спірними земельними ділянками, а саме зведені картографічні матеріали ТОВ „Регіональний центр розвитку" - розташування земельної ділянки площею 5, 0 га, яка перебувала у користуванні ГО „Центральний спортивний клуб автомобілістів" не є належними та достатніми доказами, що достовірно підтверджують вищевказані обставини та перебування саме у власності відповідача-3, відповідача-4 спірних земельних ділянок, які б входили до складу земельної ділянки площею 330, 92 га землі з цільовим призначенням для проведення науково-дослідних робіт, щодо якої ДП „Дослідне господарство „Чабани" Національного наукового центру „Інститут землеробства Національної академії агарних наук України" було видано державний акт на право постійного користування землею серія І-КВ №001207.

Отже, враховуючи вищевикладене та те, що як було встановлено судом у процесу розгляду справи, прокурором та позивачем не було надано суду усіх належних, допустимих, достатніх і достовірних доказів, що б підтверджували порушення меж земельної ділянки площею 330, 92 га землі з цільовим призначенням для проведення науково-дослідних робіт, щодо якої ДП „Дослідне господарство „Чабани" Національного наукового центру „Інститут землеробства Національної академії агарних наук України" було видано державний акт на право постійного користування землею серія І-КВ №001207, спірними земельними ділянками; що б підтверджували накладання між собою земельної ділянки площею 330, 92 га землі з цільовим призначенням для проведення науково-дослідних робіт, щодо якої ДП „Дослідне господарство „Чабани" Національного наукового центру „Інститут землеробства Національної академії агарних наук України" було видано державний акт на право постійного користування землею серія І-КВ №001207, та спірними земельними ділянками; - тобто підтверджували перебування саме у власності відповідача-3, відповідача-4 спірних земельних ділянок, які б входили до складу земельної ділянки площею 330, 92 га землі з цільовим призначенням для проведення науково-дослідних робіт, щодо якої ДП „Дослідне господарство „Чабани" Національного наукового центру „Інститут землеробства Національної академії агарних наук України" було видано державний акт на право постійного користування землею серія І-КВ №001207; а також що б підтверджували віднесення і належність спірних земельних ділянок до особливо цінних земель, а тому відповідно позовні вимоги прокурора в інтересах позивача до відповідачів про визнання недійсними наказу та рішення, витребування з незаконного володіння земельних ділянок, є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Також, як було зазначено вище, відповідачі-3, 4 у своїх відзивах на позовну заяву та заявах про застосування позовної давності просять суд відмовити прокурору в інтересах позивача у задоволенні позову повністю, у тому числі, у зв`язку із пропущенням позовної давності.

З приводу вказаних заяв відповідачів-3, 4 суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 цього ж кодексу загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст. 261 цього ж кодексу встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з ст. 264 цього ж кодексу перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відповідно до ч. 2-5 ст. 267 цього ж кодексу заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Отже, враховуючи вищевказані положення Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, та інших нормативно-правових актів, та за наслідками їх правового аналізу суд вважає, що перебіг позовної давності по вимогам, пов?язаним із вибуття із володіння власника не з його волі спірного нерухомого майна та про витребування майна із чужого незаконного володіння, починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, тобто від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про вибуття із свого володіння не з його волі спірного нерухомого майна.

Вищевказана правова позиція суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у його постанові від 26.11.2019 р. у справі № 914/3224/16 господарського суду Львівської області.

Як вбачається із матеріалів справи, прокурор в інтересах позивача звернувся в господарський суд Київської області із позовною заявою № 05/1-907вих19 від 29.05.2019 р. до відповідачів про визнання недійсними наказу та рішення, витребування з незаконного володіння земельних ділянок лише 03.06.2019 р.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У процесі розгляду справи прокурором та позивачем у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду належних та допустимих доказів, що б підтверджували переривання або зупинення перебігу позовної давності щодо вказаних його вимог до відповідачів.

Як було зазначено вище, прокурор в інтересах позивача звернувся в господарський суд Київської області із позовною заявою № 05/1-907вих19 від 29.05.2019 р. до відповідачів про визнання недійсними наказу та рішення, витребування з незаконного володіння земельних ділянок лише 03.06.2019 р., тобто із значним спливом трирічного строку позовної давності без поважних причин його пропущення з моменту порушення свого права, тобто від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про вибуття із свого володіння не з його волі спірних земельних ділянок , оскільки позивач в силу своїх повноважень міг довідатись про порушення свого права та про особу, яка його порушила, та про обставини набуття у власність іншими особами спірних земельних ділянок, а тому позовні вимоги прокурора в інтересах позивача до відповідачів про визнання недійсними наказу та рішення, витребування з незаконного володіння земельних ділянок, є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, у тому числі, у зв`язку із спливом строку позовної давності, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову також із цієї підстави.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини, викладені у позовній заяві прокурора, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, його позовні вимоги є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на прокурора.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні позову повністю.

2. Судові витрати покласти на прокурора.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Київської області.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення складено і підписано

14 лютого 2020 р.