Постанова

від 18.02.2020 по справі 904/5505/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 904/5505/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В., за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І., та представників: позивача: Погорілого А.М., третьої особи 1: Заброди М.Л., відповідачів та третьої особи 2: не з`явились; розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосистем" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.10.2019 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2019 у справі № 904/5505/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазсервіс" до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Земля і право"; 2) Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Проспект Медіум" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Автосистем" про визнання недійсним рішення та відновлення становища, яке існувало до порушення, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Нафтогазсервіс" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою , в якій, з урахуванням уточнень, просило:

- визнати недійсним рішення № 1 "Про визнання земельних торгів з продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення комунальної власності такими, що не відбулися" за лотом №26387 аукціон №13562, кадастровий номер 1210100000:03:014:0011, площею 0,9692 га, місцерозташування: Дніпропетровська область, м. Дніпро, Соборний район, у районі Запорізького шосе та вул. Стартової, для проектування та будівництва автосалону, несільськогосподарського призначення комунальної власності, прийняте 05.10.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕМЛЯ і ПРАВО";

- визнати вказані земельні торги з продажу земельної ділянки зупиненими з моменту постановлення Господарським судом Дніпропетровської області ухвали про забезпечення позову від 04.10.2018 у справі №904/4435/18 та зобов`язати ТОВ "ЗЕМЛЯ і ПРАВО" та Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради провести земельні торги з продажу земельної ділянки, на умовах та за участі осіб, зареєстрованих на торги, які мали відбутися за лотом № 26387 05.10.2018 о 12-00 годині, після постановлення Господарським судом Дніпропетровської області ухвали про скасування заходів забезпечення позову у справі № 904/4435/18.

Розглядаючи заявлений позов, суди встановили, що земельні торги за лотом №26387 з продажу земельної ділянки площею 0,9692 га, розташованої за адресою: м. Дніпро, Соборний район, у районі Запорізького шосе та вул. Стартової (кадастровий номер 1210100000:03:014:0011), за цільовим призначенням для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу з пріоритетними та допустимими видами використання (для містобудівних потреб) для проектування і будівництва автосалону були призначені на 05.10.2018 року о 12 годині 00 хвилин.

Організатором зазначених земельних торгів за рішенням Дніпровської міської ради від 23.05.2018 №10/32 визначено Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради, а виконавцем - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕМЛЯ і ПРАВО". Місце проведення земельних торгів визначено: Дніпропетровська область, Васильківський район, смт. Васильківка, вул. Партизанська, 152.

Позивач зазначає, що 05.10.2018 його представник отримав картку учасника №1 земельних торгів за реєстраційним номером 47 за лотом №2638; прибувши за місцем проведення торгів, зареєструвався на відповідні торги та очікував початку торгів.

Однак 05.10.2018 торги проведені не були, оскільки їх виконавцем - ТОВ "ЗЕМЛЯ і ПРАВО" - прийнято рішення №1 "Про визнання земельних торгів за лотом №26387 з продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення комунальної власності такими, що не відбулися".

Відповідно до змісту вказаного рішення , 05.10.2018 об 11 год. 20 хв. на адресу ТОВ "ЗЕМЛЯ і ПРАВО" надійшла ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2018 у справі №904/4435/18 за позовом ТОВ "Автосистем", якою заборонено ТОВ "ЗЕМЛЯ і ПРАВО" до ухвалення рішення у господарській справі та набрання ним законної сили вчиняти будь-які дії щодо проведення процедури земельних торгів з продажу земельної ділянки у районі Запорізького шосе та вул. Стартової (кадастровий номер 1210100000:03:014:0011) площею 0,9692 га.

Звертаючись з позовом про визнання вказаного рішення недійсним, позивач стверджував, що воно не відповідає вимогам чинного законодавства.

Суди обох інстанцій визнали вимоги позивача обґрунтованими, оскільки дійшли висновку про відсутність підстав для прийняття оскарженого рішення, водночас встановили, що решта позовних вимог направлена на реальне відновлення права позивача, порушеного таким рішенням, не суперечить положенням чинного законодавства, тому задовольнили позов повністю.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2019 та постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.10.2019 у даній справі, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Автосистем" - звернулась з касаційною скаргою, в якій просить Верховний Суд їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, зазначив, що він також подав заявку на участь в цих торгах та сплатив гарантійний і реєстраційний внески. Втім, виконавець торгів без пояснення причин повернув йому гарантійний внесок, тим самим виключив його з учасників торгів, та за його зверненням Господарським судом Дніпропетровської області було вжито заходів забезпечення позову і заборонено ТОВ "Земля і право" до ухвалення рішення у господарській справі та набрання ним законної сили вчиняти будь-які дії щодо проведення процедури торгів. Вважає, що організатор торгів прийняв законне рішення про визнання торгів такими, що не відбулися, та відповідно до положень ст. 138 Земельного кодексу України повинні були призначені повторні торги, в яких він також міг прийняти участь, на що він і розраховував.

Переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного та рішення місцевого господарських судів в оскаржуваній частині, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

В силу ст.127 Земельного кодексу України органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на конкурентних засадах у формі аукціону здійснюється у випадках та порядку, встановлених главою 21 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ч. 2 ст. 135 Земельного кодексу України продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 135 Земельного кодексу України організатором земельних є фізична або юридична особа - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки, які уклали з виконавцем земельних торгів договір про проведення земельних торгів.

Виконавцем земельних торгів є суб`єкт господарювання, який уклав з організатором земельних торгів договір про їх проведення.

Учасником земельних торгів є фізична або юридична особа, яка подала виконавцю земельних торгів документи, зазначені в частині сьомій статті 137 цього Кодексу, сплатила реєстраційний та гарантійний внески, зареєстрована у книзі реєстрації учасників земельних торгів і відповідно до закону може набувати право власності чи користування земельною ділянкою, яка виставляється на земельні торги.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Земельного кодексу України земельні торги за лотом вважаються такими, що відбулися, після укладення договору купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки.

За ч. 2 ст. 138 Земельного кодексу України земельні торги можуть бути скасовані або визнані такими, що не відбулися, чи їх результати можуть бути анульовані.

Частиною 4 ст. 138 Земельного кодексу України визначено вичерпний перелік підстав для визнання земельних торгів такими, що не відбулися, а саме: земельні торги визнаються такими, що не відбулися, у разі: а) відсутності учасників або наявності тільки одного учасника (крім проведення повторних торгів); б) якщо жоден з учасників не запропонував ціну, вищу за стартову ціну лота; в) відмови переможця від підписання протоколу із зазначенням результатів торгів.

Земельні торги визнаються такими, що не відбулися, також у випадку, зазначеному в частині 29 ст. 137 цього Кодексу.

Наведене свідчить, що отримання виконавцем торгів ухвали суду про заборону вчинення будь-яких дій щодо проведення процедури земельних торгів з продажу земельної ділянки не може бути підставою для визнання земельних торгів такими, що не відбулися.

При цьому, алгоритм дій, які слід було вчинити у даному випадку встановлений у ч. 3 ст. 138 Земельного кодексу України, згідно з якою у разі встановлення заборони на відчуження чи передачу в користування земельної ділянки земельні торги до їх проведення скасовуються організатором земельних торгів .

Враховуючи, що під час прийняття оскарженого рішення встановлений законодавством алгоритм дотриманий не був, відповідачем прийнято рішення за відсутності належної правової підстави, висновок судів про обґрунтованість позовних вимог про визнання оскарженого рішення недійсним зроблений з правильним застосуванням норм матеріального права.

Водночас колегія суддів погоджується з позицією судів попередніх інстанцій щодо вимоги про зобов`язання ТОВ "ЗЕМЛЯ і ПРАВО" та Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради провести земельні торги з продажу земельної ділянки після постановлення Господарським судом Дніпропетровської області ухвали про скасування заходів забезпечення позову у справі № 904/4435/18, оскільки по суті вони є вимогами про відновлення становища, яке існувало до порушення, при цьому лише саме по собі визнання рішення відповідача 1 недійсним, через його невідповідність нормам чинного законодавства, не захищає в повній мірі права позивача та не забезпечує їх відновлення.

Так, ч. 6 ст. 138 Земельного кодексу України встановлено, що у разі якщо торги не відбулися або їх результати анульовано, повторні торги можуть бути проведені не раніше ніж через місяць і не пізніше ніж через шість місяців з дня проведення попередніх земельних торгів. Повторні торги проводяться у порядку, встановленому для проведення торгів. До участі у повторних торгах не допускаються переможці попередніх торгів, які не сплатили в установлений строк належної суми за придбаний лот чи відмовилися від підписання протоколу із зазначенням результатів торгів.

Врахувавши вказані положення, судами правильно зазначено, що відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема: визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання.

Правовими підставами такого захисту є ч. 1 ст. 91 Цивільного кодексу України, відповідно до якої юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Ця норма кореспондує положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція), яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України та прецедентному праву, створеному правозастосовною практикою Європейського Суду з прав людини (надалі -ЄСПЛ), яка на підставі ст.17 Закону України від 23.02.2006р. №3477-ІV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права для національних судів.

У рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ) зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Таким чином, оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 Рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2015).

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду України у справі №914/1128/16, постановах Верховного Суду від 07.02.2018 у справі №923/970/16, від 07.03.2018 у справі №910/6004/17, судами попередніх інстанцій вона врахована і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від неї.

За висновком колегії суддів, вимога позивача про зобов`язання в судовому порядку відповідачів провести торги після скасування ухвали, по своїй суті є вимогою про відновлення становища, яке існувало до його порушення, при цьому є дійсно такою, що в повній мірі буде забезпечувати ефективне поновлення порушеного права позивача на участь в торгах.

Між тим, колегія суддів не може погодитись з висновками судів в частині позовних вимог про визнання земельних торгів з продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення комунальної власності за лотом №26387 аукціон №13562 зупиненими з моменту постановлення Господарським судом Дніпропетровської області ухвали про забезпечення позову від 04.10.2018 у справі №904/4435/18, оскільки сам факт постановлення господарським судом ухвали про заборону проведення торгів свідчить про чинність такої заборони з моменту проголошення ухвали, і він не потребує прийняття ще одного судового рішення щодо визнання будь-яких юридичних фактів, що настали внаслідок постановлення такої ухвали.

Так, за приписами ст. 18 Господарського процесуального кодексу, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права чи інтереси.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями) (ст. 235 ГПК України).

Таким чином не можна погодитись з висновками судів про те, що позов в частині визнання торгів зупиненими з моменту постановлення Господарським судом Дніпропетровської області ухвали про забезпечення позову від 04.10.2018 у справі №904/4435/18 підлягає задоволенню, оскільки такі вимоги не узгоджуються із зазначеними способами захисту порушених прав, не направлені на ефективне поновлення прав позивача та не відповідають вимогам чинного законодавства.

За таких обставин, судові рішення про задоволення вказаної частини позову підлягають скасуванню з прийняттям у цій частині нового рішення про відмову в позові.

Щодо решти доводів скаржника про наявність в нього наміру реалізувати своє законне право на участь у торгах та про порушення оскарженими у даній справі рішеннями таких прав, то вони не заслуговують на увагу, оскільки судами встановлено, що позов у справі № 904/4435/18 скаржником подано не було, і це може свідчити лише про те, що дії такої особи, насправді не направлені на реалізацію ним своїх законних прав, а вчинені з метою штучного перешкоджання проведення земельних торгів та, відповідно, завдання шкоди іншій особі. Між тим ч. 3 ст. 13 ЦК України встановлений припис щодо неприпустимості дій, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах .

Враховуючи, що сукупність встановлених судами обставин справи свідчить, що скаржником не доведено наявності в нього будь-яких прав, порушених судовими рішеннями у даній справі, дії скаржника, направлені на безпідставне перешкоджання проведенню торгів можуть розцінюватись як форма зловживання правом .

За висновком колегії суддів, оскаржені судові рішення, за винятком вказаної вище частини, відповідають приписам ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, ґрунтуються на засадах верховенства права, є законними і обґрунтованими; ухвалені судами відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У зв`язку з цим підстави для скасування судових рішень у вказаній частині відсутні.

Керуючись ст.ст. 240, 300, 301, 308, 309 , 311, 314, 315, 317 ГПК України, Суд ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосистем" задовольнити частково.

Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.10.2019 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2019 у справі №904/5505/18 в частині задоволення позову про визнання земельних торгів з продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення комунальної власності за лотом №26387 аукціон №13562 зупиненими з моменту постановлення Господарським судом Дніпропетровської області ухвали про забезпечення позову від 04.10.2018 у справі № 904/4435/18 скасувати. Ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у позові у цій частині.

В решті Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.10.2019 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2019 у справі № 904/5505/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяМогил С.К. Судді:Волковицька Н.О. Случ О.В.