Ухвала
від 12.02.2020 по справі 761/31966/15-к
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №11-кп/824/27/2020 Головуючий в І інстанції ОСОБА_1

Категорія: ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27,

ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК України Суддя - доповідач ОСОБА_2

Ухвала

Іменем України

12 лютого 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження №32014000000000008 за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю прокуратури м. Києва ОСОБА_6 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 02 травня 2019 року щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, українки, громадянки України, освіти неповної вищої, незаміжньої, не працевлаштованої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , не судимої,

обвинуваченої за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_8 ,

обвинуваченої ОСОБА_7 ,

В с т а н о в и л а :

Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 02 травня 2019 року ОСОБА_7 , визнано невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.28, ч. 2 ст.205; ч. 5 ст.27, ч. 3 ст.28, ч. 3 ст.212; ч. 3 ст.28, ч. 3 ст.358 КК Українита виправдано, у зв`язку з недоведеністю, що в її діяннях є склад вказаних кримінальних правопорушень.

Звільнено все рухоме та нерухоме майно обвинуваченої ОСОБА_7 з під арешту, накладеного в рамках даного кримінального провадження відповідно до постанови старшого слідчого з ОВС УРОВС ГСУ ДПС України ОСОБА_9 від 02 серпня 2012 року.

Органами досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувалась в тому, що, вступивши у попередню злочинну змову з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та іншими невстановленими слідством особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, діючи умисно, з корисливих мотивів, в період з 2009 по 2011 роки здійснювала тривалу злочинну діяльність, пов`язану з незаконним збагаченням, організованою групою та скоїла на території м. Києва та Київської області злочини різного ступеня тяжкості за наступними обставинами.

Так, перебуваючи на території м. Києва, в період 2009 року ОСОБА_10 та ОСОБА_7 з метою безпосереднього здійснення злочинів різного ступеня тяжкості направлених на пособництво в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах суб`єктів господарювання, у м. Києві та інших областях України, зорганізувалась у стійке злочинне об`єднання з ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

Дана організована злочинна група діяла в період 2009 - 2011 років, характеризувалась стабільністю, згуртованістю свого складу, тривалим часом своєї діяльності, розробленістю та узгодженням планів, способів і методів скоєння злочинів, наявністю загальних правил поведінки та дотримання їх, домовленістю та готовністю до постійного скоєння злочинів кожним членом організованої групи, отриманням матеріальних благ від злочинної діяльності на постійній основі, плануванням конкретних злочинів та діяльності в цілому.

Учасники злочинної групи, на чолі з ОСОБА_10 та ОСОБА_7 фінансували реєстрацію фіктивних суб`єктів господарювання на „підставних" осіб, відкривали рахунки у банківських установах, отримували печатки, придбавали та використовували техніку, засоби зв`язку - мобільні телефони, виплачували заробітну плату членам групи та службовим особам підприємств, задіяних у злочинних схемах, а також безпосередньо приймали участь в здійсненні злочинів різної тяжкості.

На певних етапах злочинної діяльності ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , за допомогою ОСОБА_11 та ОСОБА_12 залучали до скоєння злочинів ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, матеріали по яких виділено в окреме провадження.

З метою, скоєння злочинів ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , з корисливих мотивів, вирішили використати реквізити та банківські рахунки підконтрольних їй підприємств TOB „Компанія „Вайліс" (код ЄДРПОУ 36445186), ПП „Клер Шато Фиорд" (код ЄДРПОУ 32395460) та TOB „Остін Трейд" (код ЄДРПОУ 37582931), з метою надання послуг іншим суб`єктам господарської діяльності з незаконної мінімізації ними податкових зобов`язань перед бюджетом, за винагороду.

При цьому, з метою вчинення таких злочинів, ОСОБА_7 та зазначені вище особи розробили єдиний план злочинних дій і розподілили обов`язки та ролі кожного, які діяли з єдиним злочинним наміром, відомим всім учасникам групи осіб та безпосередньо брали участь в скоєні злочинів.

За задумом ОСОБА_10 , ОСОБА_7 та члени підконтрольної їм організованої групи, з метою сприяння в ухиленні від сплати податків, повинні були створити, придбати або перереєструвати на підставних осіб ряд фіктивних суб`єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб. В подальшому без наміру ведення діяльності, передбаченої установчими документами, члени групи здійснювали б операції по незаконному переказу безготівкових грошових коштів, отриманих з рахунків підприємств різної форми власності, у готівку (з утриманням відсотку за свої послуги), в якій постійно виникала потреба у суб`єктів господарювання в своїй фінансово-господарській діяльності, що знаходиться в тіньовому секторі економіки.

Такий, не передбачений законодавством рух фінансових ресурсів з безготівкової форми в готівку, за попередньою домовленістю із службовими особами зацікавлених юридичних осіб, дозволяв останнім, по операціях з переказу безготівкових грошових коштів у готівку, завищувати валові витрати з податку на прибуток підприємств і незаконно завищувати податковий кредит з ПДВ та відповідно зменшувати суми податків, що підлягають сплаті до бюджету.

З метою маскування вказаних незаконних операцій членами групи, при безпосередній участі та під контролем ОСОБА_10 , ОСОБА_7 та інших осіб, повинні були оформлятися підроблені бухгалтерські документи від імені службових осіб суб`єктів господарської діяльності, створених з метою прикриття незаконної діяльності, які документально підтверджували законність перерахування грошових коштів під „нібито" закупівлю товарно-матеріальних цінностей, виконанні роботи або надання послуг.

Розробивши план вчинення злочинів, ОСОБА_10 та ОСОБА_7 розподілили ролі кожної особи, які брали участь у скоєнні злочинів.

ОСОБА_7 відвела собі роль співорганізатора групи, який повинен був: організовувати реєстрацію та перереєстрацію суб`єктів господарювання на підставних осіб, підшукувати таких осіб, здійснювати процедуру фінансування реєстрації та перереєстрації, видавати винагороду документально призначеним засновникам та службовим особам таких підприємств; організовувати документообіг первинних бухгалтерських документів; організовувати підроблення первинних бухгалтерських та фінансових документів з боку документально призначених службових осіб; визначати черговість здійснення перерахувань, суми та порядок зняття готівки, встановлювати відсотки, вести облік всіх фінансових операцій по банківським рахункам; здійснювати взаємодію з підприємствами, які потребували зменшення своїх податкових зобов`язань (контрагентами); підшукувати суб`єкти підприємницької діяльності; розподіляти прибутки, отримані від злочинної діяльності в залежності від розподілених ролей у групі; підтримувати функціонування групи осіб; здійснювати загальну координацію діяльності всіх учасників групи осіб.

Згідно узгодженого плану скоєння злочинів члену організованої групи ОСОБА_11 було відведено наступну роль: кур`єра для передачі документів представникам підприємств - вигодонабувачів; кур`єра для передачі до банківських установ платіжних доручень та чеків на зняття готівкових коштів; отримання готівкових коштів та доставка їх до офісних приміщень підприємств, підконтрольних злочинній групі; підшукання підприємств для подальшого використання для прикриття злочинної діяльності; супроводження оформлення документів з державної реєстрації суб`єктів господарювання, їх нотаріальне оформлення; супроводження оформлення документів з відкриття банківських рахунків суб`єктів господарювання; надання порад членам групи та представникам підприємств - контрагентів, з метою маскування злочинної діяльності групи.

Згідно узгодженого плану скоєння злочинів члену організованої групи ОСОБА_12 було відведено роль: кур`єра для передачі документів представникам підприємств - вигодонабувачів; супроводження оформлення документів з державної реєстрації суб`єктів господарювання, їх нотаріальне оформлення; надання порад та консультацій членам групи та представникам підприємств - контрагентів, з метою маскування злочинної діяльності групи; отримання готівкових коштів та доставка їх до офісних приміщень підприємств, підконтрольних злочинній групі; узгодження з представниками підприємств - вигодонабувачів, дати, часу, місця видачі грошових коштів.

Згідно узгодженого плану скоєння злочинів ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , яких залучено до вчинення злочинів, було відведено наступну роль: контролю за здійсненням перерахування грошових коштів; постійного ведення обліку проведених фінансових операцій, облік залишків грошових коштів на банківських рахунках підконтрольних злочинній групі підприємств; взаємодії з підприємствами - вигодонабувачами, підшукання підприємств, які потребують зменшення податкових зобов`язань; оформлення бухгалтерських, інших документів та подальша передача їх кур`єрам і представникам підприємств - вигодонабувачів; отримання та передача для обліку документів від представників підприємств - вигодонабувачів; проведення консультацій та інструктування представників підприємств - вигодонабувачів з обставин документального оформлення начебто проведених господарських операцій; ведення податкового та бухгалтерського обліку, складання податкової та фінансової звітності, контактування з представниками Державної податкової служби при здійсненні податкових перевірок, здача податкової звітності, вчинення інших дій з документообігу підприємств, з метою прикриття злочинної діяльності; контролю за своєчасністю надходження платіжних доручень та чеків для зняття готівки до фінансових установ; проведення звірок з представниками підприємств - контрагентів, щодо перерахування та надходження грошових коштів.

Розподіливши, таким чином свої ролі, учасники групи приступили до реалізації злочинних намірів.

В грудні 2008 року, ОСОБА_7 , як співорганізатор групи, діючи за попередньою злочинною змовою з її учасниками, з метою створення видимості ведення звичайної господарської діяльності з купівлі-продажу товарів (робіт, послуг), прикриття незаконної діяльності, спрямованої на незаконну мінімізацію податкових зобов`язань суб`єктів господарської діяльності, посягаючи на встановлений законодавством України порядок здійснення підприємницької діяльності, підшукали та вирішили придбати ПП "Клер Шато Фиорд".

ПП "Клер Шато Фиорд" зареєстровано Яготинською районною держадміністрацією Київської області 11.08.2004, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 1 351 102 0000 000004, за адресою: Київська область, м. Яготин, вул. Сільгосптехніки, 1, взяте на податковий облік у Яготинській МДПІ Київської області.

Станом на 02.12.2008 засновником та директором Приватного підприємства „Клер Шато Фиорд" є ОСОБА_15 .

Згідно договору банківського рахунку № 031780 від 13.11.2008, укладеного між філією АКБ „Меркурій" (м. Київ, вул. Щекавицька, 7/10) та ПП „Клер Шато Фиорд" в особі директора ОСОБА_15 , останньою в установі банку відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 .

02.12.2008, перебуваючи на території м. Києва, ОСОБА_7 та інші учасники організованої групи, вирішили придбати вказане підприємство, з метою прикриття незаконної діяльності, шляхом введення до складу його засновників ОСОБА_16 та виводу інших учасників.

02.12.2008, нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_17 , за невстановленою слідством адресою, засвідчила справжність підпису ОСОБА_18 у заяві про вихід отанньої зі складу учасників (засновників) Приватного підприємства „Клер ШатоФиорд" та передачі на користь ОСОБА_16 своєї частки у розмірі 100 % статутного капіталу ПП „Клер Шато Фиорд".

Цього ж дня, в м. Яготин, ОСОБА_15 , на виконання домовленості з учасниками групи осіб, оформлено Рішення власника № 11 ПП „Клер Шато Фиорд", яким права засновника та керівника підприємства передаються ОСОБА_16 , а також щодо необхідності затвердження Статуту підприємства у новій редакції та державній реєстрації.

12.02.2009, до Яготинської районної державної адміністрації Київської області, надано реєстраційну картку, заповнену ОСОБА_15 , у відповідності до якої керівником та головним бухгалтером ПП „Клер Шато Фиорд'" є громадянин ОСОБА_16 .

Після чого, учасники організованої групи, отримали документи та печатку ПП „Клер Шато Фиорд", які використовували для прикриття своєї незаконної діяльності.

При цьому, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , виконуючи свою роль у скоєнні злочинів, прикривали незаконну діяльність ПП „Клер Шато Фиорд", шляхом здійснення контролю за надходженням та списанням грошових коштів з банківських рахунків, складання податкової та фінансової звітності, надання її до державних контролюючих органів, представлення інтересів в органах державної влади для створення видимості звичайної господарської діяльності таких суб`єктів господарювання.

Шляхом реєстрації та подальшої перереєстрації на підставних осіб ПП „Клер Шато Фиорд", при вищевказаних обставинах, з метою маскування запланованих злочинів, ОСОБА_7 та інші учасники організованої групи, яким дане підприємство було повністю підконтрольне, скоїли створення та придбання юридичної особи - ПП „Клер Шато Фиорд", з метою прикриття незаконної діяльності.

В квітні 2009 року, ОСОБА_7 , як співорганізатор групи, діючи за попередньою злочинною змовою з її учасниками, з метою створення видимості ведення звичайної господарської діяльності з купівлі-продажу товарів (робіт та послуг), прикриття незаконної діяльності спрямованої на незаконну мінімізацію податкових зобов`язань суб`єктів господарської діяльності, повторно посягаючи на встановлений законодавством України порядок здійснення підприємницької діяльності, вирішила зареєструвати TOB „Компанія „Вайліс".

З цією метою, вказані учасники організованої групи запропонували матеріально залежному від них ОСОБА_19 стати засновником та директором вказаного підприємства, без наміру фактичного здійснення господарської діяльності.

Заздалегідь, з метою реєстрації підприємства, вказані особи зарезервували найменування TOB „Компанія „Вайліс" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

В квітні 2009, невстановленою особою, в Київській області, за вказівкою членів організованої групи, складені Протокол № 1 від 16.04. 2009 засновника TOB „Компанія „Вайліс" - від імені ОСОБА_19 , про намір створення зазначеного підприємства, статутного капіталу та покладення на нього обов`язків директора, статут TOB „Компанія „Вайліс", затверджений 16.04.2009.

В цей же день, ОСОБА_19 прибув до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_20 , за невстановленим досудовим розслідуванням місцем, який засвідчив справжність його підписів у статуті, та справжність фотокопій статуту TOB „Компанія „Вайліс".

Вказане підприємство було зареєстроване за адресою: Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Ватутіна, 69.

05.05.2009 дані щодо створеного суб`єкту TOB „Компанія „Вайліс" внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з присвоєнням ідентифікаційного коду 36445186.

22.05.2009 TOB „Компанія „Вайліс" взято на податковий облік в ДПІ у Вишгородському районі Київської області.

05.06.2009 TOB „Компанія „Вайліс" зареєстровано, як платник ПДВ, з приводу чого видано свідоцтво платника ПДВ № 100229542.

В жовтні 2009, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою з іншими членами групи, з метою маскування своїх злочинних дій, вирішила замінити директора TOB „Компанія „Вайліс". З цією метою, ОСОБА_7 запропонувала матеріально залежному від них ОСОБА_21 , за винагороду, очолити вказане підприємство та стати його директором, без наміру фактичного здійснення господарської діяльності, на що останній погодився.

Для цього, в жовтні 2009 невстановлені досудовим розслідуванням особи на виконання вказівки членів злочинної групи, у невстановленому розслідуванням місці склали протокол загальних зборів учасника TOB „Компанія „Вайліс" № 2 від 15.10.2009 про звільнення з посади директора даного підприємства ОСОБА_19 та про призначення на посаду директора ОСОБА_21 .

Зазначені документи, разом з реєстраційною карткою на внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, невстановленою досудовим розслідуванням особою, надано Державному реєстратору Вишгородської районної державної адміністрації для внесення відповідних змін до державного реєстру.

Заздалегідь плануючи використовувати TOB „Компанія „Вайліс" при здійснені незаконних операцій, направлених на мінімізацію належних до сплати в бюджет податкових зобов`язань різноманітних суб`єктів господарської діяльності, а також для забезпечення надання вигляду здійснюваним на досягнення цієї мети безтоварним та іншим нікчемним операціям вигляду законних та для забезпечення можливості переведення безготівкових коштів у готівку за такими операціями, ОСОБА_7 та інші учасники організованої групи, за участю встановленої досудовим розслідуванням особи, відкрили поточний рахунок № НОМЕР_2 в Філії ПАТ Банку „Меркурій" (МФО 300755), розташованого за адресою: м. Київ, вул. Щекавицька, 7/10.

За рахунок вищевказаних злочинних дій, узгоджених всіма учасниками організованої групи, був створений суб`єкт господарювання, який повноцінно міг діяти при скоєнні запланованих злочинів.

Так, по вказаному рахунку TOB „Компанія „Вайліс", який постійно функціонував та весь час був підконтрольним членам організованої групи, здійснювались перерахування грошових коштів. Контроль за рухом грошових коштів по рахунку здійснювали ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 та залучені ними до скоєнні злочинів ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 . Передачу платіжних доручень до вказаних банківських установ, здійснював ОСОБА_11 , за дорученням, який також отримував готівкові грошові кошти з банківських рахунків, для подальшої їх передачі представникам підприємств - вигодонабувачів.

Таким чином, організована група під керівництвом ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , отримала можливість повністю контролювати та здійснювати фінансові операції по вказаному банківському рахунку, діючи від імені директора TOB „Компанія „Вайліс" ОСОБА_21 .

При цьому, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_11 , виконуючи свою роль у скоєнні злочинів, прикривали незаконну діяльність TOB „Компанія „Вайліс", шляхом здійснення контролю за надходженням та списанням грошових коштів з банківських рахунків, складання податкової та фінансової звітності, надання її до контролюючих органів, представлення інтересів в органах державної влади для створення видимості звичайної господарської діяльності створених суб`єктів господарювання.

В березні 2011 року, ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , як організатори групи, діючи за попередньою злочинною змовою з її учасниками, з метою створення видимості ведення звичайної господарської діяльності з купівлі-продажу товарів (робіт та послуг), прикриття незаконної діяльності спрямованої на незаконну мінімізацію податкових зобов`язань суб`єктів господарської діяльності України, повторно, посягаючи на встановлений законодавством України порядок здійснення підприємницької діяльності, вирішила зареєструвати TOB „Остін Трейд".

З цією метою, вказані учасники організованої групи, запропонували, матеріально залежному від них ОСОБА_22 , стати засновником та директором Товариства з обмеженою відповідальністю „Остін Трейд", без наміру фактичного здійснення господарської діяльності.

Заздалегідь, з метою реєстрації підприємства, вказані особи зарезервували найменування TOB „Остін Трейд" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

В березні 2011 року, невстановленою особою, в Київській області, за вказівкою членів організованої групи під керівництвом ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , складені рішення від 22.03.2011 засновника TOB „Остін Трейд" - від імені ОСОБА_22 , про намір створення зазначеного підприємства, створення статутного капіталу та покладення на нього обов`язків директора (наказ по підприємству № 1 від 31.03.2011), статут TOB „Остін Трейд", затверджений 31.03.2011.

22.03.2011 ОСОБА_22 підписав довіреність на ім`я ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , яка була нотаріально засвідчена та якою він уповноважив останніх бути його представниками в органах державної влади з питань реєстрації та перереєстрації TOB „Остін Трейд".

В цей же день, ОСОБА_22 , прибув до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_20 , за невстановленим досудовим розслідуванням місцем, який засвідчив справжність його підписів у статуті, та справжність фотокопій статуту TOB „Остін Трейд".

29.03.2011 ОСОБА_23 , на виконання вказівок членів групи, на підставі довіреності, оформила реєстраційну картку про державну реєстрацію TOB „Остін Трейд" та надала її разом з екземпляром статуту та рішенням засновника, для проведення державної реєстрації вказаного підприємства Державному реєстратору Згурівської районої державної адміністрації Київської області для проведення реєстраційної дії. Державним реєстратором, в цей же день, було вчинено записи про державну реєстрацію вказаного підприємства. З приводу вказаної дії, ОСОБА_25 , яка є державним реєстратором видано свідоцтво про державну реєстрацію TOB „Остін Трейд" № 603472 від 31.03.2011 (номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 1 336 102 0000 000445).

Вказане підприємство було зареєстроване за юридичною адресою: Київська область, Згурівський район, с. Лизогубова Слобода, вул. Петровського, 2.

31.03.2011 дані, щодо створеного суб`єкту TOB „Остін Трейд" внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з присвоєнням ідентифікаційного коду 37582931.

01.04.2011 TOB „Остін Трейд" взято на податковий облік в Яготинській МДПІ (Згурівське відділення) за № 634.

Заздалегідь плануючи використовувати TOB „Остін Трейд" при здійснені незаконних операцій, направлених на мінімізацію належних до сплати в бюджет податкових зобов`язань суб`єктів господарської діяльності, а також для забезпечення надання вигляду здійснюваним на досягнення цієї мети безтоварним та іншим нікчемним операціям вигляду законних та для забезпечення можливості переведення безготівкових грошових коштів в готівку за такими операціями, ОСОБА_7 та інші учасники організованої групи, за участю ОСОБА_22 , відкрили: 30.05.2011 в філії AT Банку „Меркурій" (м. Київ) рахунок № НОМЕР_3 .

Так, по рахунку вказаного підприємства, який постійно функціонував та весь час був підконтрольний членам організованої групи, під керівництвом ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , проводились перерахування грошових коштів у значних розмірах. Контроль за рухом грошових коштів по рахунку здійснювали ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та залучені ними для вчинення злочинів ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 . Передачу платіжних доручень до банківської установи, здійснював ОСОБА_11 , за дорученням, який також отримував готівкові грошові кошти з рахунку для подальшої їх передачі представникам підприємств - вигодонабувачів.

Таким чином, організована група під керівництвом ОСОБА_10 та ОСОБА_7 отримала можливість повністю контролювати та здійснювати фінансові операції по вказаному рахунку, діючи від імені TOB „Остін трейд" - директора ОСОБА_22 .

При цьому, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_11 виконуючи свою роль у скоєнні злочинів, прикривали незаконну діяльність TOB „Остін трейд", шляхом здійснення контролю за надходженням та списанням грошових коштів з рахунку, складання податкової та фінансової звітності, надання її до контролюючих органів, представлення інтересів в органах державної влади для створення видимості звичайної господарської діяльності створених суб`єктів господарювання.

Шляхом реєстрації на підставну особу TOB „Остін трейд", при вищевказаних обставинах, з метою маскування запланованих злочинів, ОСОБА_7 та інші учасники організованої групи, яким підприємство підконтрольне, повторно, створили юридичну особу, з метою прикриття незаконної діяльності.

Використовуючи реквізити, печатки та рахунки створених, придбаних та зареєстрованих при вищевказаних обставинах: TOB „Компанія „Вайліс" (код ЄДРПОУ 36445186), ПП „Клер Шато Фиорд" (код ЄДРПОУ 32395460) та TOB „Остін Трейд" (код ЄДРПОУ 37582931) у період 2009 - 2011, ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , які діяли в складі організованої групи з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , та у злочинній змові з ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , за розробленою ними схемою скоєння злочинів, сприяли умисному ухиленню від сплати податків службовим особам: директору TOB „Євро клас трейд" ОСОБА_26 , в період липня-грудня 2011, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету держави коштів у вигляді податків (ПДВ) на загальну суму 668 415,72 грн.; директору TOB „Альянс-сервіс", в період 2010, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету держави коштів у вигляді податків (ПДВ) на загальну суму 2 259 866 грн.; а всього податків на загальну суму 2 928 281,72 грн., чим завдали великої матеріальної шкоди державі, яка в п`ять тисяч і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Зазначені дії ОСОБА_7 орган досудового розслідування кваліфікував як вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст.28, ч. 2 ст.205 КК України, а саме як скоєння фіктивного підприємництва, тобто створення та придбання суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), з метоюприкриття незаконної діяльності організованою групою, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, вчинене повторно.

Крім того, ОСОБА_7 обвинувачується у тому, що вона в складі організованої групи з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , залучаючи ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , використовуючи реквізити, печатки та банківські рахунки зареєстрованих та придбаних при вищевказаних обставинах: TOB „Компанія „Вайліс" (код ЄДРПОУ 36445186), ПП „Клер Шато Фиорд" (код ЄДРПОУ 32395460) та TOB „Остін Трейд" (код ЄДРПОУ 37582931), у період з жовтня 2010 по грудень 2011, в складі очолюваної нею організованої групи, шляхом документального оформлення безтоварних операцій, сприяла умисному ухиленню від сплати податків службовим особам: директору TOB „Євро клас трейд" ОСОБА_26 , в період 2011, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету держави коштів у вигляді податків (ПДВ) на загальну суму 668 415,72 грн.; директору TOB „Альянс-сервіс" ОСОБА_27 , в період 2010, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету держави коштів у вигляді податків (ПДВ) на загальну суму 2 259 866 грн.; а всього податків (податку на додану вартість) на загальну суму 2 928 281,72 гривни.

Так, ОСОБА_7 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, в період 2011, вступила у злочинну змову з директором TOB „Євро клас трейд" ОСОБА_26 .

Згідно розробленого плану, спрямованого на умисне ухилення від сплати податків ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , керуючи організованою групою, визначили розподіл ролей між учасниками злочинної групи, посвятивши їх у всі деталі виконання послідовності протиправних дій.

За задумом ОСОБА_7 , як співорганізатор злочинної діяльності, інші учасники злочинної групи, діючи спільно із директором TOB „Євро клас трейд" ОСОБА_26 повинні були: скласти (оформити) ряд мнимих угод та інших первинних бухгалтерських документів щодо постачання для TOB „Євро клас трейд" товарно-матеріальних цінностей з боку TOB „Остін трейд" (код 37582931), підконтрольного злочинній групі, створеного та зареєстрованого на «підставну» особу, при вищевказаних обставинах; документально створити видимість законності надходження грошових коштів та розрахунків із постачальником за товар; здійснити перерахування грошових коштів на рахунки зазначеного підприємства, начебто за товар; за допомогою та при сприянні ОСОБА_11 отримати готівкові грошові кошти з банківського рахунку підконтрольного їм підприємства та передати їх директору TOB „Євро клас трейд" ОСОБА_26 , з утриманням відсотків за надані послуги, на підставі складених первинних бухгалтерських документів з використанням печаток вищевказаного підприємства, створеного з метою прикриття незаконної діяльності, які були у розпорядженні ОСОБА_7 та інших осіб і підписаних від імені керівника вказаного підприємства, які б підтверджували „нібито" продаж товару, скласти податкову звітність з відображенням податкового кредиту з податку на додану вартість, валових витрат та надати до органів Державної податкової служби України декларації з податку на додану вартість.

Таким чином, розробивши схему ухилення від сплати податків, попередньо узгодивши її між всіма учасниками злочинної групи та з директором TOB „Євро клас трейд" ОСОБА_26 , розподіливши ролі при скоєнні злочину та послідовність виконання дій, направлених на досягнення злочинного результату, організована група під керівництвом ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , приступила до її реалізації.

ОСОБА_26 , перебуваючи на посаді директора TOB „Євро клас трейд", достовірно знав про значний розмір сум податкових зобов`язань підприємства, сформованих в період 2011 та усвідомлював свій обов`язок про необхідність їх сплати до бюджету держави в кожному звітному періоді. Впродовж вказаного періоду часу, переслідуючи умисел, спрямований на ухилення від сплати податків, шляхом мінімізації податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що виникав у звітних періодах, ОСОБА_26 систематично, користувався злочинною схемою запропонованою йому ОСОБА_10 та ОСОБА_7 і втіленою іншими учасниками організованої злочинної групи. При цьому він достовірно знав, що його діяння мають злочинний характер, усвідомлював та передбачав суспільно-небезпечні наслідки у вигляді ненадходження до бюджету грошових коштів.

Для втілення злочинного наміру, спрямованого на ухилення від сплати податків, ОСОБА_26 було запропоновано документально оформити договори та первинні бухгалтерські документи щодо постачання TOB „Євро клас трейд" товарів з боку TOB „Остін трейд" (код 37582931), створеного і зареєстрованого організованою групою, без наміру здійснення статутної діяльності, передбаченої засновницькими документами.

Зазначене підприємство, згідно оформлених протягом 2011, первинних бухгалтерських документів, начебто виконувало роль постачальника кухонного, холодильного та торгівельного обладнання.

Фактично, за вказаними первинними бухгалтерськими документами, підписаними ОСОБА_14 від імені директора TOB „Остін трейд" ОСОБА_22 , товарно-матеріальні цінності (кухонне, холодильне та торгівельне обладнання) не постачались. TOB „Євро клас трейд", в період червня, серпня та листопада 2011, самостійно обіймалось придбанням та реалізацією товару (холодильних шкафів; посудомийних машин купольного типу; міксерів; мікрохвильових печей; комфорочних плит; фрітюрниць; овочерізок та тісторозкатувальних машин).

При цьому, переслідуючи мету ухилення від сплати податків, ОСОБА_26 , на підставі наданих йому, організованою групою під керівництвом ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , підробленних первинних бухгалтерських документів: рахунків-фактур, податкових та видаткових накладних та інших документів, що містять необхідні реквізити, друк і підписи службових осіб вищезгаданих підприємств, якими документально були оформлені неіснуючі (вигадані) операції по постачанню товарно-матеріальних цінностей, незаконно формував податковий кредит з ПДВ.

Відображення показників вказаних підроблених первинних бухгалтерських документів по регістрам бухгалтерського та податкового обліку, звільняло TOB „Євро клас трейд" (код 36068723) від обов`язку перед державою в частині сплати податку на додану вартість.

Так, з метою надання видимості законності фінансово-господарських взаємовідносин TOB „Остін трейд" щодо постачання товарів для TOB „Євро клас трейд" групою осіб під керівництвом ОСОБА_10 та ОСОБА_7 оформлені документи бухгалтерського та податкового обліку по безтоварним операціям, а саме: договори постачання, видаткові та податкові накладні та ін. документи на загальну суму - 4 010 494,28 грн. (у тому числі податку на додану вартість в сумі 668 415,72 грн).

ОСОБА_26 , реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на ухилення від сплати податків, шляхом необгрунтованого формування податкового кредиту з ПДВ, достовірно знаючи про те, що фактично ТОВ „Євро клас трейд" вказані товари не отримувало, а операції з TOB „Остін трейд" (код 37582931) носили безтоварний характер, в порушення вимог п.п. 7.2.3, п.7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97 № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) та п.198.3, п.198.6ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI(зі змінами та доповненнями) здійснив дії, пов`язані з документальним оформленням «мнимих» фінансово-господарських операцій для TOB „Євро клас трейд" від суб`єкта підприємницької діяльності, що має ознаки фіктивності.

Так, при настанні відповідних звітних податкових періодів, достовірно знаючи про встановлений чинним законодавством порядок ведення бухгалтерського і податкового обліку, про умови формування податкового кредиту з ПДВ, будучи зобов`язаним своєчасно і в повному обсязі нарахувати та сплатити податки, ОСОБА_26 , розуміючи, що його дії носять незаконний характер, направлений на заниження об`єкту оподаткування по податку на додану вартість, прийняв до обліку підроблені первинні документи по неіснуючих «мнимих» операціях для TOB „Євро клас трейд", оформлених від імені TOB „Остін трейд", на підставі яких, в період липня-грудня 2011, необгрунтовано сформував податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму - 4 010 494,28 грн. (у тому числі податок на додану вартість в сумі 668 415,72 грн.).

Контроль за рухом грошових коштів по банківським рахункам, вищевказаних підприємств, створених з метою прикриття незаконної діяльності, здійснювали ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , та залучені ними до злочинної діяльності ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 . Передачу платіжних доручень до банківських установ, здійснював ОСОБА_11 , за дорученнями, який також отримував готівкові грошові кошти з банківських рахунків, для подальшої їх передачі представникам TOB „Євро клас трейд" з утриманням відповідного відсотку за незаконно надані послуги з переведення безготівкових грошових коштів в готівку та сприяння в ухиленні від сплати податків. При цьому, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_11 , виконуючи свою роль у скоєнні злочинів, прикривали злочинну діяльність вказаного підприємства, шляхом здійснення контролю за надходженням та списанням грошових коштів з банківських рахунків, складання податкової та фінансової звітності, надання її до контролюючих органів, представлення інтересів в органах державної влади для створення видимості звичайної господарської діяльності.

В результаті злочинних дій ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_28 , ОСОБА_14 та ОСОБА_11 , які виразились у сприянні директору TOB „Євро клас трейд" ОСОБА_26 , в умисному ухиленні від сплати податків (податку на додану вартість), державі спричинена шкода в значних розмірах на суму 668 415,72 грн., що в тисячу і більше разів перевищує встановлений чинним законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Отже, ОСОБА_7 , в складі організованої групи за участю ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , залучаючи ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , шляхом документального оформлення безтоварних операцій в період 2011 року сприяли умисному ухиленню від сплати податків: директору TOB „Євро клас трейд" ОСОБА_26 , що призвело до фактичного ненадходження до бюджету держави податків (податку на додану вартість) на загальну суму 668 415,72 грн., чим завдали значної шкоди державі, що в тисячу і більше разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, спричинивши державі збитки в значних розмірах.

Також, ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , діючи в складі організованої групи та керуючи її діяльністю, за попередньою змовою з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, в період 2010 року, вступила у злочинний зговір з директором TOB „Альянс - сервіс" (м. Київ, код 31035740) ОСОБА_27 .

Згідно розробленого плану, спрямованого на умисне ухилення від сплати податків ОСОБА_7 та вказані вище особи, діючи за попередньою змовою, визначили розподіл ролей між учасниками злочинної групи, посвятивши їх у всі деталі виконання послідовності протиправних дій.

За задумом ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , як організаторів злочинної групи, інші учасники, діючи спільно із директором TOB „Альянс - сервіс" ОСОБА_27 повинні були: скласти (оформити) ряд мнимих угод та інших первинних документів щодо постачання в адресу TOB „Альянс - сервіс" товарно-матеріальних цінностей з боку TOB „Компанія „Вайліс" (код 36445186) та ПП „Клер Шато Фиорд" (код 32395460), підконтрольних організованій групі, створених та зареєстрованих на «підставних» осіб, при вищевказаних обставинах; документально створити видимість законності надходження грошових коштів та розрахунків із постачальниками робіт та послуг; здійснити перерахування грошових коштів на банківські рахунки зазначених підприємств, начебто за поставлений товар, за допомогою та при сприянні ОСОБА_11 отримати готівкові грошові кошти з банківського рахунку підконтрольних їм підприємств та передати їх директору TOB „Альянс - сервіс" ОСОБА_27 , з утриманням відсотків за надані послуги, на підставі складених первинних бухгалтерських документів з використанням печаток вищевказаних підприємств, створених з метою прикриття незаконної діяльності, які були у розпорядженні ОСОБА_7 та інших осіб і підписаних від імені керівників вказаних підприємств, які б підтверджували „нібито" надання послуг та виконання робіт, скласти податкову звітність з відображенням податкового кредиту з ПДВ, валових витрат та надати до органів Державної податкової служби України декларації з податку на додану вартість.

Таким чином, розробивши схему ухилення від сплати податків, попередньо узгодивши її між всіма учасниками злочинної групи та з директором TOB „Альянс - сервіс" ОСОБА_27 , розподіливши ролі при скоєнні злочину та послідовність виконання дій, направлених на досягнення злочинного результату, організована група під керівництвом ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , приступила до її реалізації.

ОСОБА_27 , перебуваючи на посаді директора TOB „Альянс - сервіс", достовірно знав розмір сум податкових зобов`язань підприємства, сформованих в період 2010 та усвідомлював свій обов`язок про необхідність їх сплати до бюджету держави в кожному звітному періоді. Впродовж вказаного періоду часу, переслідуючи умисел, спрямований на ухилення від сплати податків, шляхом мінімізації податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що виникав у звітних періодах, ОСОБА_27 систематично користувався злочинною схемою, запропонованою йому ОСОБА_10 та ОСОБА_7 і втіленою іншими учасниками організованої злочинної групи. При цьому він достовірно знав, що його діяння мають злочинний характер, усвідомлював та передбачав суспільно-небезпечні наслідки у вигляді ненадходження до бюджету грошових коштів.

Для втілення злочинного наміру, спрямованого на ухилення від сплати податків, ОСОБА_27 , було запропоновано документально оформити первинні документи стосовно постачання TOB „Альянс - сервіс" товарно-матеріальних цінностей з боку TOB „Компанія „Вайліс" (код 36445186) та ПП „Клер Шато Фиорд" (код 32395460), створеними, придбаними та зареєстрованими при вищезазначених обставинах злочинною групою, без наміру здійснення статутної діяльності, передбаченої засновницькими документами.

Зазначені підприємства, згідно оформлених в період 2010 первинних бухгалтерських документів, начебто виконували роль постачальника товарно-матеріальних цінностей для TOB „Альянс - сервіс".

Фактично, за вказаними первинними документами, підписаними з боку постачальників, невстановленими особами, товарно-матеріальні цінності (алюмінієві чушки А5 та АВ87) на підприємство не поставлялись. TOB „Альянс - сервіс", в період 2010 року самостійно займалось постачанням необхідної для цього сировини та використовуючи свої виробничі площі, їх виробляло.

При цьому, переслідуючи мету ухилення від сплати податків, ОСОБА_27 , на підставі наданих йому, організованою групою, підроблених первинних документів: специфікацій, видаткових та податкових накладних, товарно-транспортних накладних та інших документів, що містять необхідні реквізити, друк і підписи службових осіб вищезгаданих підприємств, якими документально були оформлені неіснуючі (вигадані) операції по постачанню товарно-матеріальних цінностей, незаконно формував податковий кредит з ПДВ.

Відображення показників вказаних підроблених первинних бухгалтерських документів по регістрам бухгалтерського та податкового обліку, звільняло TOB „Альянс - сервіс" (код 31035740) від обов`язку перед державою в частині сплати податку на додану вартість.

З метою надання видимості законності фінансово-господарських взаємовідносин TOB „Компанія „Вайліс" та ПП „Клер Шато Фиорд" щодо постачання товарно-матеріальних цінностей на адресу TOB „Альянс - сервіс", групою осіб під керівництвом ОСОБА_10 та ОСОБА_7 оформлені документи бухгалтерського та податкового обліку по безтоварним операціям, а саме: угоди, додаткові угоди, специфікації, товарно-транспортні накладні, видаткові та податкові накладні та ін. документи на суму податку на додану вартість - 2 259 866 гривень.

ОСОБА_27 , реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на ухилення від сплати податків, шляхом необгрунтованого формування податкового кредиту з ПДВ, достовірно знаючи про те, що фактично TOB „Альянс - сервіс" (код 31035740) вказані товарно-матеріальні цінності не отримувало, а операції з TOB „Компанія „Вайліс" та ПП „Клер Шато Фиорд" носили безтоварний характер, в порушення вимог п.п. 7.4.1. та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97 № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) та п.198.2, п.198.3, п.198.6 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI(зі змінами та доповненнями) здійснив дії, пов`язані з документальним оформленням «мнимих» фінансово-господарських операцій для TOB „Альянс - сервіс" від вказаних суб`єктів підприємницької діяльності, що мають ознаки фіктивності.

При настанні відповідних звітних податкових періодів, достовірно знаючи про встановлений чинним законодавством порядок ведення бухгалтерського і податкового обліку, про умови формування податкового кредиту з податку на додану вартість, будучи зобов`язаним своєчасно і в повному об`ємі нарахувати та сплатити податки, ОСОБА_27 , розуміючи, що його дії носять незаконний характер, направлений на заниження об`єкту оподаткування по податку на додану вартість, прийняв до обліку первинні документи по неіснуючих (вигаданим) операціям з постачання товарно-матеріальних цінностей на адресу TOB „Альянс - сервіс", оформлені від імені вказаних підприємств, на підставі яких, у період 2010 необгрунтовано сформував податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 2 259 866 гривень.

Контроль за рухом грошових коштів по банківським рахункам, вищевказаних підприємств, створених з метою прикриття незаконної діяльності, здійснювали ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 . Передачу платіжних доручень до банківських установ, здійснював ОСОБА_11 , за дорученням, який також отримував готівкові грошові кошти з рахунків, для подальшої їх передачі представникам TOB „Альянс-сервіс" з утриманням відповідного відсотку за незаконно надані послуги з переведення безготівкових грошових коштів в готівку та сприяння в ухиленні від сплати податків. При цьому, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_11 виконуючи свою роль у скоєнні злочинів, прикривали злочинну діяльність вказаних підприємств, шляхом здійснення контролю за надходженням та списанням грошових коштів з банківських рахунків, складання податкової та фінансової звітності, надання її до контролюючих органів, представлення інтересів в органах державної влади для створення видимості звичайної господарської діяльності.

В результаті злочинних дій ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_11 , які виразились у сприянні директору TOB „Альянс - сервіс", в умисному ухиленні від сплати податків (податку на додану вартість), державі спричинена шкода в особливо великих розмірах на суму 2 259 866 грн., що в п`ять тисяч і більше разів перевищує встановлений чинним законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Отже, ОСОБА_7 , в складі організованої групи з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , залучаючи ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , шляхом документального оформлення безтоварних операцій в період 2010 сприяла умисному ухиленню від сплати податків (податку на додану вартість) директору TOB „Альянс - сервіс" ОСОБА_27 , в період 2010, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету держави коштів у вигляді податків (ПДВ) в сумі 2 259 866 грн., чим завдали великої матеріальної шкоди державі, що в п`ять тисяч і більше разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, та спричинила державі збитки в особливо великих розмірах.

Такі дії ОСОБА_7 органом досудового розслідування кваліфіковані за ознаками вчинення злочину, передбаченогоч. 5 ст.27, ч. 3 ст.28, ч. 3 ст.212 КК України, а саме як пособництво в ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, незалежно від форм власності, організованою групою, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в значних розмірах.

Крім того, ОСОБА_7 обвинувачується у тому, що вона за домовленістю з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 та ОСОБА_13 здійснила оформлення документів від імені директора TOB "Остін-трейд" ОСОБА_22 , директора TOB „Компанія „Вайліс" ОСОБА_21 та директора ПП „Клер ІІІато Фиорд" ОСОБА_16 , які в подальшому, у невстановлений слідством час та місці, через ОСОБА_11 та ОСОБА_12 передали в адресу TOB „Євро клас трейд" та TOB „Альянс - сервіс".

Відображені у вказаних офіційних документах відомості не відповідають дійсності, оскільки зазначені в них операції носили безтоварний характер. Метою складання та видачі вказаних документів організованою групою під керівництвом ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , являлось пособництво в умисному ухиленні від сплати податків TOB „Євро клас трейд" та TOB „Альянс - сервіс".

Для втілення злочинного наміру, спрямованого на ухилення від сплати податків, ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 організували, а ОСОБА_14 за їх вказівкою підписала фінансово-господарські документи від імені директора TOB „Остін-трейд" ОСОБА_22 в адресу TOB „Євро клас трейд".

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи від 22.03.2012 року № 244 складеного фахівцями Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Київській області підписи від імені громадянина ОСОБА_22 у документах TOB „Євро клас трейд" по взаємовідносинах з TOB „Остін-трейд", а саме: податковій накладній № 18 від 29.06.2011 року; податковій накладній № 19 від 29.06.2011 року; податковій накладній № 12 від 01.08.2011 року; податковій накладній № 211 від 21.11.2011 року; податковій накладній № 2311 від 23.11.2011 року; податковій накладній № 212 від 21.11.2011 року; податковій накладній № 22 від 02.11.2011 року; податковій накладній № 117 від 17.11.2011 року; податковій накладній № 118 від 18.11.2011 року; податковій накладній № 24 від 02.11.2011 року; податковій накладній № 213 від 21.11.2011 року; податковій накладній № 25 від 02.11.2011 року; рахунку-фактурі № 2111/11 від 21.11.2011 року; рахунку-фактурі № 24 від 02.11.2011 року; рахунку-фактурі № 23 від 02.11.2011 року; рахунку-фактурі № 66 від 18.11.2011 року; рахунку-фактурі № 65 від 17.11.2011 року; рахунку-фактурі № 21 від 02.11.2011 року; рахунку-фактурі № 2111/12 від 21.11.2011 p., виконані громадянкою ОСОБА_14 .

Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачується також у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.28, ч. 3 ст.358 КК України, а саме в повторному підробленні офіційного документу, який видається та посвідчується підприємством, і який надає права та звільняє від обов`язків, з метою його використання, вчинене за попередньою змовою організованою групою осіб.

За результатом судового розгляду суд першої інстанції дійшов висновку, що відносно ОСОБА_7 слід ухвалити виправдувальний вирок, оскільки висунуте ОСОБА_7 обвинувачення за ч. 3 ст.28, ч. 2 ст.205; ч. 5 ст.27, ч. 3 ст.28, ч. 3 ст.212; ч. 3 ст.28, ч. 3 ст.358 КК України, не знайшло свого підтвердження, а належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_7 прокурором в рамках розгляду даного судового провадження не надано.

В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції зазначає, що копії матеріалів за виключенням висновку експерта та протоколу пред`явлення фотознімків для впізнання, на які посилається сторона обвинувачення в обґрунтування винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.28, ч. 2 ст.205; ч. 5 ст.27, ч. 3 ст.28, ч. 3 ст.212; ч. 3 ст.28, ч. 3 ст.358 КК Українине можуть бути процесуальним джерелом доказів в розумінніст. 84 КПК України, а тому не можуть бути покладені в обґрунтування винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих їй діянь.

Також суд зазначає, що дослідженням змісту копій висновку експерта почеркознавця № 244 від 22 березня 2012 року та протоколу пред`явлення свідку ОСОБА_29 фотознімків для впізнання від 03 серпня 2012 року встановлено, що вказані джерела не містять даних, що встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 та підлягають доказуванню, а тому і вони не можуть бути доказами винуватості останньої.

Крім цього, суд вказує на те, що в перебігу судового розгляду прокурором в обґрунтування винуватості ОСОБА_7 було надано суду копії матеріалів кримінального провадження №320130000000000148 від 06 листопада 2013 року щодо ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , отримані ним за наслідками ознайомлення з матеріалами судового провадження, яке перебуває у провадженні судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_30 (№ справи 761/32059/13-к), які були відкриті обвинуваченій ОСОБА_7 вже після направлення обвинувального акту щодо неї до суду, що підтверджується протоколами про відкриття прокурором останній додаткових матеріалів від 02 квітня 2018 року, 20 липня 2018 року та двома від 11 вересня 2018 року. З даного проводу суд з посиланням на правовий висновок, викладений у постанові ВСУ від 16 березня 2017 року N 5-364 кс 16, додаткові матеріали, які були відкриті ОСОБА_7 під час судового розгляду є недопустимими доказами, а відтак відсутні правові підстави для їх врахування при розгляді даного кримінального провадження щодо обвинуваченої ОСОБА_7 .

Окрім того суд вказує на те, що явку до суду жодного свідка обвинувачення прокурором, протягом розумних процесуальних строків, забезпечено не було, не дивлячись на створення судом усіх умов для реалізації прокурором такого права, а показання, допитаного в судовому засіданні свідка сторони захисту ОСОБА_31 суд не поклав в обґрунтування даного вироку, оскільки фактичних даних, що мають значення для кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 та підлягають доказуванню, вони не містять.

Суд стверджує, що прокурором не доведено, що дії ОСОБА_7 несуть кримінально караний характер та не спростовано доводи сторони захисту щодо непричетності останньої до вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень, що в свою чергу свідчить про відсутність у суду підстав для притягнення останньої до кримінальної відповідальності.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, прокурор у кримінальному провадженні подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 02 травня 2019 року у кримінальному провадженні № 32014000000000008 від 03.02.2014 стосовно ОСОБА_7 скасувати і призначити новий судовий розгляд вказаного кримінального провадження у суді першої інстанції.

В обгрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що суд під час розгляду справи 19.02.2018 безпідставно обмежив прокурора у забезпеченні явки свідків у судове засідання до 05.04.2018, при цьому призначивши судові засідання на 28.02.2018, 15.03.2018, 27.03.2018 та 05.04.2018 року. В подальшому, судове засідання 28.02.2018 не відбулося через відсутність головуючого на робочому місті, а тому враховуючи те що дата наступного судового засідання погоджена зі сторонами не була і держобвинувач на мав можливості прийняти участь у засіданні 15.03.2019, а в подальшому не був обізнаний про плани головуючого у розгляді вказаного кримінального провадження та доцільність вжиття заходів щодо явки свідків, оскільки вони у більшості є іноземцями.

Крім цього, прокурор вказує на те, що повістки свідкам судом жодного разу направлено не було, у тому числі і за клопотанням прокурора, що позбавило можливості сторону обвинувачення підтвердити обгрунтованість та законність виклику останніх для допиту, однак, викладене не перешкодило головуючому у засіданні 20.04.2017 зобов`язати прокурора надати підтверджеїшя отримання свідками неіснуючих повісток.

Також апелянт зазначає, що судом, в порушення вимог ст. 350 КПК України, не винесено ухвали про результати розгляду клопотання прокурора, а в подальшому, і аналогічного клопотання захисника про надання доступу до додаткових доказів, які містяться у матеріалах кримінального провадження № 32012000000000001 за підозрою учасників організованої групи у складі ОСОБА_10 , ОСОБА_32 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 ОСОБА_14 та інших осіб за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК України, що перебуває у Шевченківському районному суді міста Києва, з якого і було виділено кримінальне провадження № 32014000000000008 у зв`язку із розшуком підозрюваної ОСОБА_7 , а лише усно безпідставно відмовлено у заловоленні таких клопотань, а клопотання захисника у судовому засіданні 26.12.2018 про витребування yxвaли з іншого кримінального провадження головуючим долучено до матеріалів страви та повідомлено, що воно буде розглянуто пізніше, а потім його розгляд взагалі проігноровано.

Крім цього прокурор зазначає, що в подальшому, головуючий у засіданні 31.07.2018 обмежив прокурора у наданні письмових доказів до 12.09.2018, при цьому судове засідання, в цей день головуючим знято з розгляду.

Апелянт вказує на те, що під час надання письмових доказів прокурор повідомив, що після їх надання та дослідження буде клопотати про долучення та прослуховування аудіофайлів на електронних носіях інформації, які надані на ознайомлення ОСОБА_7 , однак суд, 01.02.2019 після дослідження письмових доказів, позбавив сторону обвинувачення можливості надання вказаних доказів, а після цього, в порушення вимог ст. 363 КПК України, у судовому засіданні головуючий позбавив права сторін визначитися з доповненнями, та прийняв рішення про перехід до стадії судових дебатів.

Прокурор зазначає, що у зв`язку з зауваженнями прокурора на вищевказані порушення кримінального процесуального законодавства суд в наступному засіданні 28.02.2019 року прийняв рішення про позбавлення сторони обвинувачення права виступу у судових дебатах, не занісши дані про це до журналу судового засідання, а відтак, на переконання апелянта, порушуючи принцип змагальності сторін, усупереч вимогам ч. 6 ст. 22 КПК України, судом не створено необхідні умови для реалізації стороною обвинувачення процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, що пoтягнyло неповноту судового розгляду та, як наслідок, прийняття незаконного та необгрунтованого рішення у провадженні.

Крім цього, на думку апелянта, суд першої інстанції, під час прийняття рішення, невірно трактувавши ст. 290 КПК України та постанову ВСУ від 16.03.2017 № 5-364кс-16 не надав оцінку додатковим письмовим доказам, долученим під час судового розгляду (які стороні захисту відкриті після направлеіпія обвинувального акту до суду), а також, не надав оцінку всім наявним у його розпорядженні доказам, а саме актам про результати документальних позапланових перевірок № 388/23-522-36068723 від 09.12.2012 ДПІ у Дніпровському районі міста Києва та № 148/23-6-31035740 від 28.02.2012 ДПІ у Оболонському районі міста Києва (з якими належним чином було ознайомлено сторону захисту до закінчення досудового розслідування у вказаному провадженні).

В запереченнях на апеляційну скаргу прокурора, обвинувачена ОСОБА_7 просить апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції змінити вирок в частині, що стосується встановлення судом фактичних обставин кримінального провадження щодо допиту свідків сторін.

На думку ОСОБА_7 , у тексті апеляційної скарги прокурор не навів обгрунтування своїх вимог, зазначених у апеляційній скарзі, а саме не навів жодного факту, який би відповідно до положень ст.415 КПК України міг бути підставою для призначення нового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції.

Обвинувачена вважає, що твердження прокурора про те, що під час розгляду справи 19.02.2018р. суд безпідставно обмежив прокурора у забезпеченні явки свідків у судове засідання до 05.04.2018р., при цьому призначивши судові засідання на 28.02.2018р., 15.03.2018р., 27.03.2018р. та 05.04.2018р не відповідає дійсності, оскільки таке рішення головуючого дійсно мало місце, і таке рішення, на думку обвинуваченої, зважаючи на процесуальну поведінку прокурорів було доцільним, неупередженим та об`єктивним.

Обвинувачена вказує на те, що група прокурорів, яка на той момент здійснювала підтримання державного обвинувачення, включала шість прокурорів, але жоден з цих прокурорів не здійснював належним чином підтримання державного обвинувачення та не вживав заходів по забезпеченню явки свідків в судове засідання. Така поведінка сторони обвинувачення, на думку ОСОБА_7 , свідчила про ухилення прокурорами від підтримання державного обвинувачення і такі дії (бездіяльність) сторони обвинувачення унеможливлювали здійснення судового розгляду та порушували її права та свободи, в т.ч. її право, яке передбачене статею 21 КПК, а саме право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки, а відтак, обвинувачена вважає, що у головуючого було достатньо підстав для встановлення для прокурора процесуальних строків для допиту свідків обвинувачення до 5 квітня 2018р. на судовому засіданні 19 лютого 2018р.

З приводу твердження прокурора в апеляційній скарзі про те, що дата наступного судового засідання15.03.2018р. погоджена зі сторонами не була, та прокурор в подальшому не був обізнаний про плани головуючого у розгляді вказаного кримінального провадження , обвинувачена зазначає, що положення КПК не передбачають для суду вимогу погоджувати із сторонами кримінального провадження дат призначення судових засідань. Крім того, посилаючись на такі обстаивни, прокурор суперечить сам собі, адже, спочатку вказує, що було визначено чотири дати, а потім вказує, що не знав про дати цих засідань.

З приводу твердження прокурора в апеляційній скарзі про те, що повістки свідкам судом жодного разу направлено не було, у т.ч. за клопотанням прокурора, що позбавило можливості сторону обвинувачення підтвердити обґрунтованість та законність виклику останніх для допиту, ОСОБА_7 зазначає, що це також не відповідає дійсності, оскільки на підготовчому засіданні 30.03.2016р. було визначено порядок судового розгляду справи, а саме: спочатку дослідження доказів, потім допит свідків сторони обвинувачення, дослідження доказів сторони захисту, допит обвинуваченої й дебати. Після призначення справи до розгляду по суті на протязі шести місяців сторона обвинувачення зривала судові засідання. На засіданні 7 жовтня 2016р. нарешті сторона обвинувачення надала суду письмові докази, які були дослідженні судом за одне засідання. На засіданні 26 грудня 2016р. головуючий вперше запитав у прокурора чи забезпечив він явку свідків, і отримавши негативну відповідь, повідомив, що на наступне засідання прокурор має забезпечити явку свідків. На наступне засідання прокурор в судове засідання не з`явився й засідання було перенесено на 21.03.2017р. В судовому засіданні 21.03.2017р. на питання головуючого чи забезпечив прокурор явку свідків, прокурор ОСОБА_6 сказав, що йому колега не передав з приводу того, що він має забезпечити явку свідків, проте, на переконання обвинуваченої це не відповідає дійсності, оскільки на попереднє засідання ніхто з прокурорів не з`явився, а на засіданні перед цим був присутній прокурор ОСОБА_6 , якому суддя особисто повідомив про його зобов`язання забезпечити явку свідків, а на питання суду чи може прокурор надати якісь дані, які б підтверджували те, що стороною обвинувачення проводились якісь дії щодо забезпечення явки свідків, або хоча б надати список прізвищ свідків, яким телефонували з цього приводу, прокурор відповів, що він не може надати таких даних і на питання суду які саме заходи вживались для забезпечення явки свідків прокурор відповів, що він особисто ніяких заходів не вживав та повідомив, що протягом тижня надасть суду список прізвищ свідків з адресами для того, щоб суд надіслав цим свідкам повістки, проте списку прізвищ свідків, яким би суд на прохання прокурора мав би надіслати повістки, за весь час судового розгляду справи, прокурором надано так і не було.

Також ОСОБА_7 зазначає, що твердження прокурора в апеляційній скарзі про те, що ніби то головуючий суддя у засіданні 20.04.2017р. зобов`язав прокурора надати підтвердження отримання свідками неіснуючих повісток, не відповідає дійсності, оскільки головуючий не зобов`язував прокурора надавати підтвердження отримання свідками неіснуючих повісток.

Обвинувачена зазначає, що на засіданні 18.09.2017р. явку свідків прокурор знову не забезпечив. Під час засідання сторона захисту заявила, що вона посприяла тому, щоб до судового засідання з`явився один із свідків сторони обвинувачення і цей свідок був допитаний у судовому засіданні.

Щодо твердження прокурора в апеляційній скарзі про те, що головуючий у засіданні 31.07.2018р. обмежив прокурора у наданні письмових доказів до 12.09.2018р., ОСОБА_7 зазначає, що враховуючи поведінку сторони обвинувачення під час судового процесу (постійний зрив засідань та таким чином блокування судового розгляду справи) за клопотанням обвинуваченої на судовому засіданні 31.07.2018р. судом було встановлено для прокурора процесуальні строки для надання суду письмових доказів до 12 вересня 2018р. На думку обвинуваченої, таке рішення головуючого судді є об`єктивним та доцільним, оскільки дослідження судом письмових доказів, які були відкриті стороні захисту під час досудового слідства, було завершено ще у 2016році. На засіданні 26 грудня 2016р. прокурор заявив про намір надати суду додаткові докази, які не були відкриті стороні захисту. З того часу (з 2016 року) прокурор ніяк не міг знайти можливість ознайомити сторону захисту з доказами, які він мав намір надати суду, а потім, десь з 2018року почав ознайомлювати з цими доказами та надавати їх до суду частинами.

На переконання ОСОБА_7 , такі дії прокурора суперечили вимогам КПК, внаслідок чого вона була змушена на засіданні 31.07.2018р. звернутися з клопотанням до суду і головуючим було прийняте відповідне рішення стосовно розгляду мого клопотання. Відповідно до довідки секретаря судового засідання від 12.09.2018р. судовий розгляд справи був знятий з розгляду у зв`язку з перебуванням судді у нарадчій кімнаті та призначено наступне засідання на 18 жовтня 2018р, а відтак строк для надання прокурором додаткових письмових доказів було продовжено ще на місяць.

Обвинувачена зазначає, що на засіданні 4 лютого 2019р. було завершено дослідження письмових доказів, які були надані стороною обвинувачення. Після завершення дослідження доказів головуючий запитав прокурора, який був присутній на засіданні, чи є в нього в наявності ще якісь докази. На це питання прокурор відповіла, що в неї немає більше доказів. Після чого суд оголосив про завершення дослідження письмових доказів та оголосив про проведення дебатів. Оскільки прокурор була не підготовлена до дебатів, засідання було перенесено на 28 лютого 2019р, а на засіданні 28 лютого 2019р. був присутній прокурор ОСОБА_6 , який заявив, що незгодний з рішенням судді щодо переходу до дебатів та заявив клопотання про те, що він має намір долучити до справи ще якісь аудіо записи.

ОСОБА_7 акцентує увагу на тому, що внаслідок постійного зриву та затягування судового процесу стороні обвинувачення було встановлений процесуальний строк для подачі до суду письмових доказів до 12 вересня 2018р., та потім фактично продовжено цей строк до 18 жовтня 2018р, а відтак, на переконання обвинуваченої, відмова суду у задоволенні клопотання прокурора з приводу надання додаткових доказів, є обгрунтованою.

Щодо твердження прокурора в апеляційній скарзі про те, що під час засідання 28.02.2019р. суд його позбавив права виступу у судових дебатах, обвинувачена зазначає, що це не відповідає дійсності, оскільки під час засідання суд повідомив, що прокурору надається право першого слову на дебатах, проте прокурор ОСОБА_6 відмовився від промови, що підтверджується технічним аудіо записом судового засідання 28.02.2019р.

Також ОСОБА_7 зазначає, що у своєму вироку суд першої інстанції помилково встановив фактичні обставини кримінального провадження, а саме зазначив, що показання допитаного в судовому засіданні свідка сторони захисту ОСОБА_33 не містять фактичних даних, що мають значення для кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 та підлягають доказуванню.

Разом з тим, на думку обвинуваченої, помилка суду полягає в тому, що свідок ОСОБА_34 є свідком сторони обвинувачення. Цей свідок є близьким родичем обвинуваченої, й сторона захисту за власною ініціативою посприяла тому, щоб він з`явився до судового засідання.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримаа апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення обвинуваченої та її захисника, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість вироку суду, провівши судові дебати та вислухавши останнє слово обвинуваченої, дослідивши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги прокурора без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимогст. 370 КПК Українисудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто таким, що ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду і оціненими судом відповідно достатті 94 цього Кодексута в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

При цьому, положеннямист. 94 КПК Українивстановлено обов`язок суду за його внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінювати кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Водночас згідно зіст. 85 КПК Україниналежними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Доказ визнається допустимим, як це визначено уст. 86 КПК України, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

В силу ч. 3ст. 62 Конституції України,ст. 17 КПК Україниобвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, при вирішенні питання про вину обвинуваченої особи, не можна виходити з припушень, а лише з належних доказів, які підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, за умов усунення всіх суперечностей, що мають місце та відсутності будь-яких сумнівів у тому, що вина обвинуваченої особи доведена.

У відповідності до вимог п. 3 ч. 1ст. 373 КПК Українивиправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Згідно з п. 1 ч. 3ст. 374 КПК Українимотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

За змістом цієї норми закону в мотивувальній частині виправдувального вироку мають бути викладені результати дослідження, аналізу та оцінки доказів у справі, як тих, що були зібрані стороною захисту, так і тих, що зібрані стороною обвинувачення, в тому числі і поданих у судовому засіданні.

Цих вимог закону, як вважає колегія суддів, суд першої інстанції дотримався в повному обсязі.

Як убачається з вироку, в ньому викладено формулювання обвинувачення, висунуте ОСОБА_7 і визнане судом недоведеним, а також підстави виправдання із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

Ухвалюючи виправдувальний вирок, суд під час розгляду провадження, відповідно до вимог кримінального процесуального закону,забезпечивши принцип змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів, передбачений ч. 2ст. 22 КПК України, згідно якої сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом, ретельно перевірив представлені сторонами докази, у тому числі й ті, на підставі яких було висунуто ОСОБА_7 обвинувачення, навів аналіз усіх досліджених доказів і дав належну оцінку кожному з них ї їх сукупності у взаємозв`язку.

Перевіривши доводи апеляційної скарги прокурора, колегія суддів вважає, що висновки суду про те, що не доведено, що в діянні обвинуваченої є склад кримінальних правопорушень, в яких вона обвинувачується відповідають фактичним обставинам справи, є обґрунтованими.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.28, ч. 2 ст.205; ч. 5 ст.27, ч. 3 ст.28, ч. 3 ст.212; ч. 3 ст.28, ч. 3 ст.358 КК Українизаперечила та відмовилася від надання показань, скориставшись при цьому своїм правом обвинуваченої, зазначивши, що саме прокурор має довести винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно дост. 91 КПК Україниу кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини, вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Відповідно дост. 92 КПК Україниобов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбаченихст. 91 КПК Українипокладається на прокурора.

Тобто, обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.

Суд же відповідно дост. 26 КПК Україниу кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень.

Відповідно до ч. 1ст. 337 КПК Українисудовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею.

З технічного запису судових засідань та журналів судового засідання суду першої інстанції вбачається, що на судовому засіданні, яке відбулося 30.03.2016р., в зв`язку з невизнанням обвинуваченою ОСОБА_7 вини у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, судом за клопотанням сторін було визначено наступний порядок дослідження доказів у провадженні: спочатку дослідження доказів, потім допит свідків сторони обвинувачення, дослідження доказів сторони захисту, після чого провести допит обвинуваченої та судові дебати.

На засіданні 7 жовтня 2016р. прокурор на обґрунтування винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, посилався, як на докази винуватості ОСОБА_35 та надав наступні копії матеріалів кримінального провадження:

-витяг з кримінального провадження № 32014000000000008, -постанову про заміну групи прокурорів від 07 липня 2014 року в рамках цього ж провадження, -постанову про оголошення підозрюваної ОСОБА_7 в міжнародний розшук в рамках кримінального провадження № 32014000000000008 від 03 лютого 2014 року, -постанову про зупинення досудового розслідування в рамках кримінального провадження № 32014000000000008 від 03 лютого 2014 року, -постанову про об`єднання матеріалів досудового розслідування 32012000000000010 та 32012000000000001 від 06 листопада 2018 року, -постанову про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження від 10 квітня 2012 року; -довідку № 1182/07-6218 від 21 березня 2012 року за наслідками дослідчої перевірки, проведеної співробітниками управління з особливо важливих справ ГУ ПМ ДПС України; -доповідну на окреме доручення слідчого; -повідомлення начальника Київського міського БТІ; -відповідь на окреме доручення слідчого; -повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 18 жовтня 2013 року; -постанову про поновлення досудового розслідування від 10 квітня 2014 року; -постанову про доручення здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування від 10 квітня 2014 року; -висновко експерта почеркознавця № 244 від 22 березня 2012 року; - постанову про поновлення досудового розслідування від 02 жовтня 2015 року; -протокол пред`явлення свідку ОСОБА_36 фотознімків для впізнання від 03 серпня 2012 року. (т. 1 а.с. 99-195).

Всі вищезазначені докази досліджені безпосередньо судом перешої інстанції в судовому засіданні, і як вбачається зі змісту вироку, їм судом надана оцінка.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зазначенні копії матеріалів, за виключенням висновку експерта та протоколу пред`явлення фотознімків для впізнання, не можуть бути процесуальним джерелом доказів в розумінніст. 84 КПК України, а тому суд першої інстанції, правильно не поклав їх в обґрунтування винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих їй діянь, адже, дані, які містять копії наведених матеріалів не свідчать про наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Більш того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що серед наданих прокурором матеріалів містилось повідомлення про підозру у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.28, ч. 2 ст.205; ч. 5 ст.27, ч. 3 ст.28, ч. 3 ст.212; ч. 3 ст.28, ч. 3 ст.358 КК України, висунуту у рамках кримінального провадження № 32012000000000010 від 22.11.2012 р., проте, до матеріалів кримінального провадження не було прокурором долучено доказів вручення ОСОБА_7 повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 32014000000000008 від 03.02.2014 р.

Що ж стосується копій висновку експерта почеркознавця № 244 від 22 березня 2012 року та протоколу пред`явлення свідку ОСОБА_36 фотознімків для впізнання від 03 серпня 2012 року, то дослідженням змісту вказаних доказів, судом першої інстанції правильно встановлено, що вказані джерела не містять даних, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 та інших обставин, які мають значкння для кримінального провадження, а тому судом першої інстанції правильно вказані докази визнані неналежними, та такими, що не можуть бути доказами винуватості останньої.

Крім того, як вбачається з технічного запису судового засідання та журналів, в судовому засіданні 26 грудня 2016р. прокурор заявив про намір надати суду додаткові докази, які не були відкриті стороні захисту, що частково ним згодом і було зроблено, а саме, в ході судового розгляду прокурором в обґрунтування винуватості ОСОБА_7 було надано суду копії матеріалів кримінального провадження №320130000000000148 від 06 листопада 2013 року щодо ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , отримані ним за наслідками ознайомлення з матеріалами судового провадження, яке перебуває у провадженні судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_30 (№ справи 761/32059/13-к). Такі докази поетапно були відкриті обвинуваченій ОСОБА_7 вже після направлення обвинувального акту щодо неї до суду, що, власне, підтверджується протоколами про відкриття прокурором останній додаткових матеріалів від 02 квітня 2018 року, 20 липня 2018 року та двома від 11 вересня 2018 року ( т. 2 а.с.57-202; т. 3 а.с. 17- т. 4 а.с. 250; т. 5 а.с.11-176; т. 6 а.с.1 - т. 7 а.с.74).

На думку колегії суддів, відомості, що містять зазначені копії матеріалів іншого судового провадження, судом першої інстанції обгрунтовано визнано недопустимими доказами, адже, надані прокурором в ході судового розгляду докази існували та були відомі органу досудового розслідування на момент відкриття ОСОБА_7 матеріалів кримінального провадження в порядку вимог ст. 290 КПК України, адже, матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_7 були виділені із матеріалів к риімнального провадження щодо ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . Разом з тим, при виконанні слідчим вимог ст. 290 КПК України, відкриті стороні захисту не були.

Відповідно доч. 2 ст. 290 КПК Українипрокурор або слідчий за його дорученням зобовязаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні.

За нормамич. 12 ст. 290 КПК Україниякщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

Більш того, така позиція суду першої інстанції повністю узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду.

Будь - яких інших письмових доказів на підтвердження вини ОСОБА_7 прокурором суду надано не було.

Доводи ж апеляційної скарги прокурора з приводу того, що суд не надав оцінку всім наявним у його розпорядженні доказам, зокрема, актам про результати документальних позапланових перевірок № 388/23-522-36068723 від 09.12.2012 року ДПІ у Дніпровськомй районі м. Києва та № 148/23-6-31035740 від 28.02.2012 року ДПІ у Оболонськомй районі м. Києва, з якими належним чином було ознайомлено сторону захисту (до закінчення досудового розслідування у вказаному провадженні) є безпідставними. Так, за поясненнями обвинуваченої, їй під час виконання вимог ст. 290 КПК України були надані лише докази, які долучені прокурором в судовому засіданні 07 жовтня 2016 року, при цьому, протоколу про надання доступу до матеріалів на той час слідчий не складав, вона лише, шляхом написання розписки зафіксувала факт ознайомлення її з матеріалами провадження в одному томі. Проте, й такий документ відсутній в матеріалах кримінального провадження, а тому, доводи обвинуваченої про невідкриття їй при виконанні вимог ст. 290 КПК України вказаних двох актів про результати документальних позапланових перевірок, та як наслідок їх недопустимість, залишились неспростованими прокурором.

Більш того, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що прокурором ще на початку 2016 року, в судовому засіданні було заявлено про намір забезпечення свідків у провадженні, яких згідно, реєстру матеріалів досудового розслідування 12 осіб. Проте, протягом всього судового розгляду стороною обвинувачення не була забезпечена явка жодного зі свідків, не дивлячись на створення судом усіх умов для реалізації прокурором такого права. З матеріалів провадження вбачається, що під час судового розгляду у даному кримінальному провадженні було допитано лише одного свідка - свідка ОСОБА_33 , явка якого до суду була забезпечена стороною захисту. При цьому, з вироку вбачається, що дійсно судом першої інстанції помилково вказано, що це свідок захисту, а не свідок обвинувачення, однак, колегія суддів не вбачає підстав для зміни вироку в цій частині, адже, вважає, що судом допущена звичайна технічна описка, яка не впливає на суть рішення, адже, суд першої інстанції обгрунтовано не взяв показання цього свідка до уваги, оскільки, будь - яких фактичних даних, що мають значення для кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 та підлягають доказуванню, показання свідка не містять.(т. 2 а.с. 7-10).

Відтак, надані стороною обвинувачення та досліджені судом першої інстанції докази, на думку колегії суддів, не підтверджують, що в діяннях ОСОБА_7 є склад інкримінованих їй кримінальних правопорушень. А інших, більш переконливих доказів, суду не надано, в звязку з чим, довід апеляційної скарги прокурора про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, є безпідставним.

Доводи ж апеляційної скарги прокурора про те, що під час розгляду справи суд першої інстанції безпідставно обмежив прокурора у забезпеченні явки свідків у судове засідання до 05.04.2018р., та про те, що явка свідків стороною обвинувачення не була забезпечена в тому числі через те, що повістки свідкам судом жодного разу направлено не було є необгрунтованими та спростовуються матеріалами судового провадження.

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що провадження розглядалося судом першої інстанції ще з жовтня 2015 року. Під час проведення підготовчого судового засідання прокурор заявив про намір виклику і допиту в судовому засіданні свідків сторони обвинувачення, чого не відбувалось більше двох років.

Частиною 3 ст. 23 КПК України передбачено, що обов`язок забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення покладено на сторону обвинувачення.

Такий підхід є проявом не лише засади безпосередності дослідження показань, а й засади змагальності та права обвинуваченого на справедливий судовий розгляд. Це право передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ч. 3 якої встановлює, що кожна людина, обвинувачена у вчиненні кримінального злочину, має щонайменше такі права: "...d) допитувати свідків, які свідчать проти неї, або вимагати їх допиту, а також вимагати виклику і допиту свідків з її сторони на тих самих умовах, що і свідків, які свідчать проти неї". Європейський суд з прав людини суворо дотримується правил пункту "d" ст. 6 Конвенції, вважаючи порушенням Конвенції покладення в основу обвинувального вироку показань свідків, які не були допитані під час дослідження доказів у судовому розгляді (судові рішення у справі Костовскі від 20 листопада 1989 р.; у справі Віндіш від 27 вересня 1990 р.; в справі Дельта від 19 грудня 1990 p.).-

З ауіозапису судових засідань вбачається, що 26 грудня 2016р. головуючий вперше запитав у прокурора чи забезпечив він явку свідків, і отримавши негативну відповідь, повідомив, що на наступне засідання прокурор має забезпечити явку свідків. При цьому, прокурор станом на 26 грудня 2016 року не міг визначитись з тим, скількох свідків буде забезпечуватись явка. На наступне судове засідання прокурор не з`явився, в зв`язку з чим розгляд відкладено на 21.03.2017р., на яке явка свідків також забезпечена не була. При цьому,на запитання головуючого чи може прокурор надати якісь дані, які б підтверджували те, що стороною обвинувачення проводились якісь дії щодо забезпечення явки свідків, або хоча б надати список прізвищ свідків, яким телефонували з цього приводу, прокурор відповів, що він не може надати таких даних і на запитання суду які саме заходи вживались для забезпечення явки свідків прокурор відповів, що він особисто ніяких заходів не вживав та повідомив, що протягом тижня надасть суду список прізвищ свідків з адресами , яких є 12 чоловік для того, щоб суд надіслав цим свідкам повістки.

В подальшому, списку прізвищ свідків з зазначенням їх місць проживання, яким би суд на прохання прокурора мав надіслати повістки, за весь час судового розгляду справи, прокурором надано так і не було, що унеможливило направлення свідкам судових повісток, адже, в реєстрі матеріалів досудового розслідування зазначені анкетні дані свідків без зазначення місця їхнього проживання.

При цьому, з аудіозапису судових засідань та журналів судових засідань вбачається, що під час судового засідання 19 лютого 2018р. судом першої інстанції дійсно було встановлено для прокурора процесуальні строки для забезпечення явки свідків обвинувачення до 5 квітня 2018р. (Т. 2 а.п. 34), адже, за весь період часу, зокрема, майже два з половиною роки розгляду справи (жовтень 2015 року - лютий 2018 року) фактично було проведено лише одне засідання по розгляду справи по суті. Інші судові засідання не відбувалися в основному у зв`язку з неявкою сторони обвинувачення, явкою прокурора без належних повноважень, або ж засідання відкладались у зв`язку з тим, що прокурору в цей час необхідно виконувати якісь інші обов`язки.

Саме наведена процесуальна поведінка сторони обвинувачення, на думку колегії суддів, унеможливлювала своєчасне здійснення судового розгляду та, на думку колегії суддів, давала суду першої інстанції підстави на судовому засіданні 19 лютого 2018р. для встановлення прокурору процесуальних строків для забезпечення явки свідків обвинувачення до 5 квітня 2018р.

При цьому, твердження прокурора в апеляційній скарзі про те, що дата наступного судового засідання погоджена зі сторонами не була, в зв`язку з чим прокурор не мав змоги прийняти участь у засіданні 15.03.2018р., а в подальшому не був обізнаний про плани головуючого у розгляді вказаного кримінального провадження та доцільність вжиття заходів щодо явки свідків, є безпідставними. Перш за все, слід відмітити, що з аудіозапису судових засідань вбачається, що в судовому засіданні 19 лютого 2018р. були призначенні дати наступних чотирьох засідань, що свідчить про те, що про призначення засідання на 15 березня 2018 року прокурору було відомо ще 19 лютого 2018 року. Більш того, в матеріалах справи є розписка від 28.02.2018р. щодо повідомлення учасників кримінального провадження про дату та час проведення наступного судового засідання, в якій є особистий підпис прокурора ОСОБА_6 . Даний факт підтверджує повідомлення прокурора ОСОБА_6 про засідання 15.03.2018р. (Т. 2 а.п. 36).

Окрім того, в матеріалах справи наявний лист від 28.02.2018р., який був направлений судом першої інстанції до Прокуратури м.Києва з повідомленням про проведення засідання 15.03.2018р.(Т2 а.п. 37). Наведене свідчить про те, що про дату судового засідання - 15.03.2018р. сторона обвинувачення була повідомлена відповідно до вимог КПК. Разом з тим, з журналу судового засіданні вбачається, що на засідання прокурор не з`явився, причини неявки суду не повідомив (Т 2 а.п. 47 -48), а на наступному засіданні 27.03.2018р., про яке був повідомлений належно (Т. 2 а.п. 49) прокурор вказав, що явка свідків забезпечена ним не була. При цьому, прокурор не заперечував, що пам`ятав про встановлені строки для допиту свідків, що підтверджується технічним аудіо записом судового засідання за 27.03.2018р. При цьому, аудіозаписом судових засдіань, в т.ч. і за 18.09.2017 р. вбачається, що судом прокурору роз`яснювався порядок забезпечення свідків.

Відтак, доводи прокурора про те, що суд першої існтанції безпідставно обмежив прокурора у забезпеченні явки свідків у судове засідання до 05.04.2018р., та про те, що явка свідків стороною обвинувачення не була забезпечена в тому числі через те, що повістки свідкам судом жодного разу направлено не було, є необгрунтованими.

Крім того, згідно аудіозапису судових засідань вбачається, що з клопотаннями про застосування до свідків примусового приводу, як дієвого засобу забезпечення явки свідків, прокурор не звертався також.

Щодо твердження прокурора в апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції у засіданні 31.07.2018р. безпідставно обмежив прокурора у наданні письмових доказів до 12.09.2018р., то і такі доводи є необгрунтованими, адже, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що письмові докази, що були надані прокурором у рамках даного кримінального провадження судом досліджені були ще у 2016 році.

26.12.2016 року прокурором було заявлено клопотання про долучення до матеріалів даного кримінального провадження додаткових доказів з іншого кримінального провадження, а саме, провадження відносно ОСОБА_10 , ОСОБА_32 , ОСОБА_37 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ін., які стороні захисту не відкривались. Таке клопотання прокурора судом було задоволено.

В подальшому, будь - яких дій прокурором до судового засідання 18.09.2017 р. (тобто більше ніж 1,6 роки) по відкриттю таких доказів стороні захисту та долучення їх до матеріалів кримінального провадження здійснено не було, а під час вказаного судового засідання прокурором було надано частину додаткових матеріалів, які не були відкриті стороні захисту, а тому, були повернуті для належного відкриття.

І лише, 02 квітня 2018 року (Т.2 а.п.57), тобто по спливу ще півроку, прокурор відкрив стороні захисту частину додаткових матеріалів.

В судові засідання, призначені на 14.05.2018 р. та 15.06.2018 р., 22.06.2018р., 05.07.2018 р. прокурор не з`явився.

А згодом, 20.07.2018 р. прокурор відкрив ОСОБА_7 ще частину додаткових доказів (Т.3 а.п. 17, Т. 4, а.п. 116).

Зважаючи на тривалість часу, протягом якого прокурор відкривав стороні захисту докази та надавав їх суду, за клопотанням обвинуваченої в судовому засіданні 31.07.2018р. судом першої інстанції, на думку колегії суддів, обгрунтовано було встановлено для прокурора процесуальні строки для надання суду письмових доказів до 12 вересня 2018р., адже, несвоєчасне їх відкриття та надання суду призводило до порушення розумних строків рогляду кримінального провадження ( надходження обвинувального акта до суду в жовтні 2015 року).

Напередодні судового засідання, призначеного на 12.09.2018 р., а саме 11.09.2018 р. прокурор відкрив ще одну частину додаткових доказів (Т. 5, а.п. 11, Т. 6 а.п. 1), проте, саме судове засідання від 12.09.2018р., відповідно до довідки секретаря судового засідання, було знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді у нарадчій кімнаті та наступне судове засідання призначено на 18 жовтня 2018р, чим фактично строк продовжено строк для надання прокурором додаткових письмових доказів. 18.10.2018 р. суду були надані протоколи про відкриття додаткових доказів та самі матеріали, які судом досліджувались в судовому засіданні 10.12.2018 р., 21.12.2018 р., та 01.02.2019 р., протягом яких прокурор мав право подати й інші додаткові докази, за їх наявності, чого зроблено не було.

В судовому засіданні 1 лютого 2019 р. було завершено дослідження письмових доказів, які були надані стороною обвинувачення, після чого головуючий запитав прокурора, який був присутній на засіданні, чи є в нього в наявності ще якісь докази, надаючи тим самим прокурору можливість їх долучити. На це питання прокурор відповіла, що в неї немає більше доказів, але, наскільки їй відомо, такі докази є у її колеги, який відсутній в цьому засіданні. Головуючий, нагадавши про обмеження, встановлені щодо дати надання прокурором додаткових доказів, та за відсутності у прокурора, що приймає участь у судовому засіданні будь - яких клопотань про долучення інших доказів, та інших доповнень, як і відсутності доповнень у інших учасників, завершив стадію з`ясування обставин і перевірки їх доказами та перейшов до судових дебатів.

Оскільки прокурор була не підготовлена до дебатів, судове засідання за її клопотанням було перенесено на 28 лютого 2019р, а на засіданні 28 лютого 2019р. був присутній прокурор ОСОБА_6 , який на пропозицію головуючого щродо виступу в судових деьатах, заявив, що незгодний з рішенням головуючого щодо переходу до стадії судових дебатів та наголосив на тому, що він має намір долучити до справи ще додаткові докази у виді аудіозаписів. Судом прокурору було повідомлено, що питання завершення стадії з`ясування обставин і перевірки їх доказами було вирішено в минулому судовому засіданні та суд перейшов до судових дебатів, та знову запропонував прокурору виступити в судових дебатах, на що прокурор відповів аналогічно попередній промові. Розцінивши таку позицію прокурора як не бажання виступати в судових дебатах, головуючий продовжив їх проведення, надавши можливість захиснику та обвинуваченій виступити в судових дебатах.

Наведені обставини в їх сукупності свідчать про небгрунтованість доводів апеляційної скарги прокурора щодо безпідставності обмеження судом першої інстанції прокурора у наданні письмових доказів, адже, прокурору була надана можливість надання таких доказів, разом з тим, виключно в зв`язку з тим, що прокурором не було дотримано розумних строків під час надання таких доказів (а саме протягом 2,6 років), суд обгрунтовано, дотримуючись як принципу змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, так і розумності строків розгляду кримінального провадження, обмежив прокурора процесуальним строком на надання таких доказів.

Крім того, наведені обставини спростовують і доводи апеляційної скарги прокурора щодо позбавлення судом прокурора права визначитися з доповненнями та права виступити в судових дебатах.

Що стосується доводів апеляційної скарги прокурора про порушення судом першої інстанції вимог ст. 350 КПК України, зокрема, не винесення ухвали за результатами розгляду клопотання прокурора, а в подальшому і аналогічного клопотання захисника про надання доступу до додаткових доказів, які містяться у матеріалах кримінального провадження щодо ОСОБА_10 , ОСОБА_32 , ОСОБА_37 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , то, на думку колегії суддів, і такі доводи апеляційної скарги є безпідставними, зважаючи на наступне.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що дійсно 27.03.2018 року захисник звертався до суду з клопотанням про постановлення ухвали про надання тимчасового доступу до матеріалів кримінального провадження щодо ОСОБА_10 , ОСОБА_32 , ОСОБА_37 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , проте, судом першої інстанції відмовлено в задоволенні такого клопотання, у вз`язку з тим, що захисником не було дотримано форми звернення з таким клопотанням. В цій частині захисник та обвинувачена вважають, що судом не було допущено будь - якого порушення вимог КПК України чи порушення прав обвинуваченої. І вони в подальшому, користуючись своїм правом на доповнення, не заявляли такого клопотання.

З приводу клопотання прокурора про тимчасовий доступ до речей і документів, то з аудіозапису судових засідань та журналів судових засідань вбачається, що безпосередньо з таким клопотанням прокурор до суду не звертався, а звертався лише з клопотаннями про надання дозволу на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження відносно ОСОБА_10 , ОСОБА_32 , ОСОБА_37 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , яке перебуває у судді ОСОБА_38 та витребування таких матеріалів, в задоволенні яких судом обгрунтовано було відмовлено, адже провадження перебуває у провадженні іншого судді. При цьому судом було роз`яснено прокурору можливість звернення з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, з яким в подальшому він не звертався, а по факту знайомився з вказаними матеріалами. Тому, будь - яких порушень судом першої інстанції в цій частині вимог КПК України, колегія суддів не вбачає.

Відтак, перевіривши наведені у апеляційній скарзі доводи та викладені у вироку суду першої інстанції висновки, колегія суддів апеляційну скаргу вважає безпідставною і підстав для скасування вироку суду, як про те просить в апеляційній скарзі прокурор, не вбачає.

Більш того, колегія суддів відмічає, що прокурор, ставлячи питання в апеляційній скарзі про скасування вироку суду, просив призначити новий розгляд в суді першої інстанції, разом з тим, будь - якої з підстав, наведених у ст.ст. 415, 412 КПК України, ні в змісті апеляційної скарги, ні під час апеляційного розгляду не зазначив, як не було встановлено їх і колегією суддів.

Таким чином, вирок суду першої інстанції, як законний та обґрунтований, має бути залишено без змін, а апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні щодо його скасування та призначення нового розгляду в суді першої інстанції - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів,-

П о с т а н о в и л а:

Вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 02 травня 2019 року, яким ОСОБА_7 визнано невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.28, ч. 2 ст.205; ч. 5 ст.27, ч. 3 ст.28, ч. 3 ст.212; ч. 3 ст.28, ч. 3 ст.358 КК Українита виправдано, у зв`язку з недоведеністю, що в її діяннях є склад вказаних кримінальних правопорушень - залишити без змін.

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю прокуратури м. Києва ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4


Суд	Київський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення	12.02.2020
Оприлюднено	06.02.2023
Номер документу	87741762
Судочинство	Кримінальне
Категорія	Злочини у сфері господарської діяльності

Антонюк М. С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Ухвалавід 12.02.2020 по справі 761/31966/15-кКИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —761/31966/15-к

Ухвала
від 12.02.2020 по справі 761/31966/15-к
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД