Ухвала

від 21.02.2020 по справі 910/5959/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, з, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

м. Київ

21.02.2020Справа № 910/5959/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., розглянувши матеріали

заяви Малого приватного підприємства Феон

про заміну сторони її правонаступником

у справі № 910/5959/16

За позовом Малого приватного підприємства Феон (49000, м. Дніпро, вул. ГЛАДКОВА, 43)

до Товариства з обмеженою відповідальністю ІНФРОБУД (03148, м.Київ, ВУЛИЦЯ ПШЕНИЧНА, будинок 9)

про стягнення 2 107 445,34 грн.

заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО ПРО МЕНЕДЖМЕНТ" (03164, м.Київ, ВУЛИЦЯ ГЕНЕРАЛА НАУМОВА, будинок 1)

без повідомлення представників учасників справи

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/5959/16 за позовом Малого приватного підприємства Феон до Товариства з обмеженою відповідальністю ІНФРОБУД про стягнення заборгованості у розмірі 2 107 445,34 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.05.2016 року у справі № 910/5959/16 позов задоволено повністю, стягнуто Товариства з обмеженою відповідальністю ІНФРОБУД (03146, м. Київ, вул. Качалова, 5-В; код ЄДРПОУ 38964397) на користь Малого приватного підприємства Феон (03164, м. Київ, вул. Г. Наумова, 1; код 21634795) 2 000 000,00 грн. (два мільйона гривень нуль копійок) безвідсоткової фінансової допомоги на зворотній основі, 39 616,44 грн. (тридцять дев`ять тисяч шістсот шістнадцять гривень сорок чотири копійки) процентів річних, 67 828,90 грн. (шістдесят сім тисяч вісімсот двадцять вісім гривень дев`яносто копійок) інфляційних витрат та 31 611,69 (тридцять одну тисячу шістсот одинадцять гривень шістдесят дев`ять копійок) судового збору.

На примусове виконання рішення у даній справі судом 15.06.2016 року видано наказ строком пред`явлення до 14.06.2017 року.

Через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва 18.02.2020 року від Малого приватного підприємства Феон надійшла заява б/н від 18.02.2020 про заміну сторони (стягувача) її правонаступником, в якій заявник просить замінити сторону (стягувача) - Мале приватне підприємство Феон на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО ПРО МЕНЕДЖМЕНТ" у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу у справі № 910/5959/16.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.02.2020 року вищевказана заява була передана на розгляд судді Селівону А.М.

Згідно частини 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ст. 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Окрім цього за приписами частини 3 статті 169 ГПК України заяви, клопотання і заперечення подаються і розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

За висновками суду, оскільки нормами ГПК України не передбачено порядку подання заяви про заміну сторони правонаступником, господарський суд має застосовувати загальні положення господарсько-процесуального закону, що регулюють порядок здійснення позовного провадження.

Суд зазначає, що відповідний розгляд заяви про заміну сторони виконавчого провадження здійснюється за загальними правилами позовного провадження у межах розглянутої судом справи з урахуванням особливостей щодо суб`єктного складу учасників процесу, передбачених відповідними нормами Закону України "Про виконавче провадження" (стягувач, боржник, державний виконавець, правонаступник стягувача або боржника).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Частиною 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку від 05.03.2009 № 270 розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв`язку є документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Таким чином, належним доказом відправлення іншим учасникам справи копії заяви і доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі.

Як встановлено судом, позивачем в якості доказів направлення на адресу відповідача (боржника) копії заяви та доданих до неї документів надано опис вкладення у цінний лист від 18.02.2020 року та накладну № 0407137077690 від 18.02.2020 року.

Зі змісту поданого опису та накладної вкладення вбачається, що позивачем було направлено позовну заяву та додані до неї докази на ім`я ТОВ Інфробуд на адресу: 03146, м. Київ, вул. Качалова, 5В, що не відповідає місцезнаходженню відповідача за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яким є: 03148, м.Київ, ВУЛИЦЯ ПШЕНИЧНА, будинок 9.

Отже, в порушення вказаних норм заявником до поданої заяви про заміну сторони правонаступником не надано належних доказів на підтвердження надсилання її на адресу відповідача (боржника) по справі.

Суд зазначає, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

При цьому слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством.

Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства і окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").

Відтак, механізм реалізації вищевказаного права, яке закріплене в Основному Законі, включає в себе необхідність дотримання вимог процесуального законодавства при зверненні до суду.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.

Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 № 2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття "обмеження основоположних прав і свобод" від прийнятого у законотворчій практиці поняття "фіксація меж самої сутності прав і свобод" шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визнаючи таку практику допустимою (абзац другий пункту 10 мотивувальної частини).

При цьому, як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 № 9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.

Таким чином, зазначені вимоги до заяв, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, носять не формальний характер, а є обов`язковими для осіб, що звертаються до суду за захистом свої порушених прав, недотримання яких, відповідно, тягне за собою її залишення без руху або повернення.

Суд звертає увагу, що одним із елементів поняття справедливого судового розгляду є принцип рівності сторін, який також включає принцип змагальності процесу, що полягає у наданні рівних процесуальних можливостей сторонам у захисті їхніх прав і законних інтересів.

За приписами ст. 7 ГПК України господарський суд зобов`язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов`язків; однаковим чином застосовувати до сторін заходи процесуальної відповідальності.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що статтею 334 ГПК України передбачено розгляд заяви про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Отже, оскільки нормами ГПК передбачений обмежений строк для розгляду заяви про заміну сторони її правонаступником та обов`язок повідомлення учасників справи про розгляд такої заяви, необхідною передумовою дотримання судом основних засад господарського судочинства під час розгляду зазначеної категорії заяв є направлення заявником учасникам справи тексту самої заяви про заміну сторони правонаступником та доказів на підтвердження викладених в ній обставин, позаяк сторони у справі повинні бути заздалегідь повідомленні про таку заяву для надання їм достатнього часу для ознайомлення з її змістом та можливості підготовити свої пояснення (заперечення) на відповідну заяву.

Таким чином, неотримання учасником справи копії заяви про заміну сторони її правонаступником порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє учасника справи можливості своєчасно ознайомитись з відповідними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.

Окрім цього суд зазначає, що відповідно до приписів ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Судом встановлено, що в обґрунтування поданої заяви про заміну сторони її правонаступником заявник посилається на наявність укладеного між Малим приватним підприємством "ФЕОН" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО ПРО МЕНЕДЖМЕНТ" (код ЄДРПОУ 40290271) договору № 001 про відступлення права вимоги (цесії) від 10 січня 2020 року.

Проте, заявником до матеріалів поданої заяви додано лише копія вказаного договору цесії, без надання доказів фактичного виконання умов п. 1.6 щодо сплати новим кредитором визначеної ціни відступлення в розмірі 1000,00 грн. та умов п. 2.1 щодо передачі новому кредитору всіх документів.

Окрім цього, матеріали заяви МПП "ФЕОН" про заміну сторони (стягувача) правонаступником не містять інформації про стан виконання рішення суду у справі № 910/5959/16 та відповідних письмових доказів.

В свою чергу клопотання про витребування даних доказів та/або повідомлення про неможливість такого надання в матеріалах позовної заяви відсутні.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За наведених обставини, оскільки заява Національного банку України про заміну сторони її правонаступником не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суд вважає за необхідне залишити вказану заяву без руху, надавши заявнику строк для усунення вищевказаних недоліків.

Суд звертає увагу заявника, що відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із відповідною заявою.

На підставі викладеного та керуючись статтями 164, 172, 174, 232, 234, 235, 334 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. Залишити заяву Малого приватного підприємства Феон про заміну сторони (стягувача) її правонаступником без руху.

2. Встановити Малому приватному підприємству Феон строк на усунення недоліків заяви - 5 (п`ять) днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

3. Встановити Малому приватному підприємству Феон усунення недоліків заяви про заміну сторони її правонаступником шляхом подання суду:

- письмових пояснень щодо стану виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/5959/16 від 18.05.2016 року на даний час, з наданням відповідних письмових доказів;

- подання до суду належних та допустимих доказів на підтвердження виконання сторонами умов п. п. 1.7, 2.1 Договору № 001про відступлення права вимоги від 10.01.2020 року;

- подання до суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту надсилання копії заяви про заміну сторони її правонаступником та всіх доданих до неї документів на адресу відповідача (боржника) у справі, яка відповідає місцезнаходженню останнього за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання 21.02.2020 року та оскарженню не підлягає.

Суддя А.М.Селівон