Постанова

від 11.02.2020 по справі 465/2018/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 465/2018/17 Головуючий у 1 інстанції: Кузь В.Я.

Провадження № 22-ц/811/3792/19 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

Категорія: 14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2020 року м. Львів

Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Ванівського О.М.,

суддів: Курій Н.М., Мельничук О.Я.,

секретаря: Матяш С.І.,

з участю: з участю: представника Львівської міської ради - КуликА А.Я., представника ЛМКП Львівводоканал - Космовської Ю.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в залі суду цивільну справу за апеляційними скаргами Львівської міської ради, ЛМКП Львівводоканал , Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради на рішення Франківського районного суду м. Львова від 22 жовтня 2019 року ,-

в с т а н о в и в:

В квітні 2017 року Львівська міська рада звернулась в суд з позовом про витребування із чужого незаконного володіння - ОСОБА_1 на користь територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради об`єкта нерухомого майна - нежитлові приміщення (1-10) площею 132, 7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та зобов`язання повернути вказане майно за актом приймання - передачі територіальній громаді м. Львова; скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на вказаний вище об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , здійснену приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Новосад Ольгою Петрівною (номер запису про право власності : 19382582 від 10.03.2017 року, форма власності - приватна, вид спільна часткова, розмір частки 1/4 рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 34208119 від 10.03.2016 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1039578546101); скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на вказаний об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , здійснену приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Новосад Ольгою Петрівною (номер запису про право власності: 19383227 від 10.03.2017 року, форма власності: приватна, вид спільна часткова, розмір частки 3/4 рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 34208740 від 10.03.2016 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1039578546101).

В обґрунтування позовних вимог покликалась на те, що приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 106,4кв.м законно належало Львівській міській раді на праві комунальної власності. Однак, 28.09.2016р. приватним нотаріусом ЛМНО Загвойською Наталією Ігорівною було прийнято рішення про державну реєстрацію даного приміщення за ПП АВТО-ЛЮКС-СЕРВІС на підставі реєстраційного посвідчення від 17.03.2000р., виданого Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації та на підставі розпорядження Галицької районної адміністрації №52 від 01.03.2000р. В подальшому дане приміщення було відчужене іншим особам. Проте, Львівська міська рада даного нежитлового приміщення не відчужувала та не передавала його ані ПП АВТО-ЛЮКС-СЕРВІС , ані іншим особам. Внаслідок цього порушено права та майнові інтереси власника майна - територіальної громади м. Львова. Окрім цього, стверджує, що реєстраційного посвідчення від 17.03.2000р. Львівського міжміського бюро технічної інвентаризації та розпорядження Галицької районної адміністрації №52 від 01.03.2000р. не існує. Додає, що майно вибуло з володіння позивача без його волі, тому наявні підстави для витребування майна з чужого незаконного володіння згідно вул АДРЕСА_2 388 ЦК України.

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 22 жовтня 2019 року у задоволенні позовної вимоги Львівської міської ради до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад Ольги Петрівни, ОСОБА_1 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ТОВ Електросітьізоляція , ПП АВТО-ЛЮКС-СЕРВІС , приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Пшенична Уляна Вікторівна, ОСОБА_2 , ЛМКП Львівводоканал , Управління комунальної власності ЛМР, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Загвойська Наталія Ігорівна, ТОВ ГАЛИЧ ГРУП КОМПАНІ про витребування із чужого незаконного володіння - ОСОБА_1 на користь територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради об`єкта нерухомого майна - нежитлові приміщення (1-10) площею 132, 7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та зобов`язання повернути вказане майно за актом приймання - передачі територіальній громаді м. Львова - відмовлено за пропуском строку позовної давності.

У задоволенні позовної вимоги Львівської міської ради до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад Ольги Петрівни, ОСОБА_1 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ТОВ Електросітьізоляція , ПП АВТО-ЛЮКС-СЕРВІС , приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Пшенична Уляна Вікторівна, ОСОБА_2 , ЛМКП Львівводоканал , Управління комунальної власності ЛМР, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Загвойська Наталія Ігорівна, ТОВ ГАЛИЧ ГРУП КОМПАНІ про скасування державної реєстрації права власності - відмовлено за безпідставністю позовних вимог.

Рішення суду оскаржили Львівська міська рада, ЛМКП Львівводоканал , Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради.

В своїй апеляційній скарзі Львівська міська рада покликається на те, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з`ясуванні всіх обставин справи. Стверджують, що застосовуючи позовну давність у даному спорі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач мав можливість дізнатись про порушення свого права 01.03.2000 року (з моменту ніби то видачі неіснуючого розпорядження Галицької районної адміністрації) та 31.10.2009 року (на підставі неналежного доказу - листа управління комунальної власності від 31.10.2009 року № 2303 - 5818). В обґрунтування заяви про застосування строків позовної давності представник відповідача покликаються на лист управління комунальної власності від 31.10.2009 року № 2302/5818 відповідно до якого, третя особа ще в 2009 році ніби то знала про відчуження приміщень, які є предметом спору. В судовому засіданні 09.10.2019 року представники управління комунальної власності та позивача зазначили під звукозапис (а ще раніше були подані письмові пояснення) про те, що в управлінні комунальної власності відсутня інформація про наявність такого листа, тобто сторона позивача та третьої особи поставили під сумнів існування документів, а саме листа управління комунальної власності від 31.10.2009 року № 2302/5818. Тому позивач зазначає, що з врахуванням дати листа (31.10.2009 року, якою датований лист № 2302/5818 була субота - вихідний день, що унеможливлює реєстрацію такого листа) та відсутності оригіналів є всі підстави вважати, що таких не існувало взагалі. Крім того, повторно звертає увагу суду, що положеннями статті 95 ЦПК України встановлено, що якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Дана норма є імперативною та не передбачає право суду враховувати поважність неподання оригіналу документів, відсутність такого у особи, а також інші обставини. Спеціальна норма передбачає прямий обов`язок суду не брати до уваги документи, які були поставлені під сумнів іншою стороною без представлення оригіналів останніх.

Разом з тим, суд першої інстанції не оглянувши оригіналів доказів, які були подані відповідачем, визнав їх належними та долучив до матеріалів справи та послався на них при прийнятті рішення.

Також стверджує, що доводи суду, що лист Галицької районної адміністрації Львівської міської ради щодо відсутності розпорядження від 01.03.2000 року № 52 виданий самим позивачем в підтвердження власних інтересів також є надуманими та безпідставними, оскільки такий лист виданий не позивачем (яким є Львівська міська рада), а Галицькою районною адміністрацією, яка є окремою юридичною особою. Крім того, суд першої інстанції в судовому засіданні 09.10.2019 року оглянув оригінал журналу розпоряджень Галицької районної адміністрації Львівської міської ради за 2000 рік з якого вбачається що таке не було зареєстровано.

Враховуючи наведене просить рішення суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В своїй апеляційній скарзі ЛМКП Львівводоканал не погоджується з рішенням суду, вважає його незаконним та необґрунтованим, оскільки судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та недоведено обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. Покликається на те, що згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 07.04.2015р., індексний номер 36030127 та Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, власником будинку площею 106,4 кв. м. є Львівська міська рада на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 20560537 від 07.04.2015 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 615006246101. Проте, за вказаною адресою, відповідно до Витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, ОСОБА_1 належить на праві власності нежитлове приміщення площею 132,7 кв. м. з 10.03.2017 року.

Крім того, ухвалою Львівської міської ради за № 1042 від 04.10.2016 року, затверджено ЛМКП "Львівводоканал" проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано земельну ділянку площею 0,0723 га на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610136900:05:006:0026) у постійне користування для обслуговування існуючої споруди.

Також, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Львівська міська рада передала право постійного користування земельною ділянкою ЛКП "Львівводоканал" на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 32536849 від 24Л1.2016 року.

Нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 106,4 кв. м. є окремо стоячою будівлею, що знаходиться на земельній ділянці, яка належить територіальній громаді м. Львова. Львівська міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє спільні інтереси територіальної громади міста, здійснює відповідно до закону від імені та в інтересах територіальної громади правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом. Об`єкти комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальної громади і передані іншим суб`єктам без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради.

Отже, було порушено право та майнові інтереси законного власника майна - територіальної громади м. Львова внаслідок незаконного вибуття вищезазначеного нежитлового приміщення, оскільки Львівська міська рада не відчужувала вказане майно.

Таким чином, спірне нежитлове приміщення загальною площею 106,4 кв.м (132,7 і вибуло з володіння власника (а саме Львівської міської ради) поза його волею та згоди на його відчуження ЛМР не надавала, що є підставою для витребування майна від недобросовісного набувача, відповідно до статті 388 Цивільного кодексу України.

Крім того, суд не надав жодної оцінки тому факту, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 та розташована на цій ділянці окремо стояча цегляна нежитлова будівля перебуває на балансі ЛМКП "Львівводоканал" відповідно до рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради № 728 від 19.09.2014р.Відповідно до цього рішення Виконавчий комітет ЛМР вирішив зареєструвати територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради право комунальної масності на будівлю загальною площею 106,4 кв.м згідно з технічним паспортом, складеним ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» 16.06.2014р. за інвентарним № НОМЕР_1 та ЛМКП Львівводоканал взяти на баланс будівлю.

Враховуючи наведене просить рішення суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В своїй апеляційній скарзі управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради вважає, що дане рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин справи та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, порушенням норм процесуального права, відтак таким, що підлягає скасуванню зважаючи на наступне.

Стверджує, що судом вірно встановлено, що права та інтереси позивача порушено оскільки майно, яке належало територіальній громаді м. Львова вибуло з комунальної власності м. Львова без волі власника і це надає підстави для застосування положень ст. 388 ЦК України . Разом з тим суд вирішив застосувати до спірних правовідносин сплив строку позовної давності, відлік якої пов`язує із датою листа-запиту №2302/5818, який нібито 31.10.2009 скеровувався управлінням комунальної власності в ОКП ЛОР Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки

При цьому судом при винесенні рішення від 22.10.2019 абсолютно не враховані і заперечення проти застосування строків позовної давності та і врахування цього листа загалом.

Обґрунтовуючи пропуск позовної давності щодо заявлення позовних вимог у справі №4651/20108/17 ОСОБА_1 посилається на лист №2302-5818 від 31.10.2009, який нібито скеровувався управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради в ОКП ЛОР Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки . Проте такий лист не може братися до уваги судом, адже становить собою незасвідчену копію листа невідомого походження. Крім того автор заяви наголошує, що з даного листа випливає обізнаність УКВ про відчуження приміщень ПП Авто-Люкс-Сервіс . але згідно матеріалів справи, до нього позов не пред`являвся. Також просимо суд звернути увагу, що позивачем у даній справі виступає Львівська міська рада, а не управління комунальної власності, а з зазначеного листа, навіть якщо б такий мав місце, хоча цього недоведено, не можна зробити висновку про обізнаність щодо нього/його вмісту Львівською міською радою.

Більше того, даний лист не є оригіналом, що позбавляє можливості стверджувати, що такий мав місце. Згідно відповіді №2302-5307 від 22.09.2017 на адвокатський запит неможливо встановити чи взагалі існувала така переписка між управлінням комунальної власності та ОКП ЛОР Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки , адже згідно з актом №1 від 09.11.2015 Про вилучення для знищення справ (документів), що не входять до Національного архівного фонду листування, яке не мало науково історичної цінності та втратили своє практичне значення і не увійшли до Національного архівного фонду за період з 2000 по 2011 були відібрані до знищення.

Згідно з ч. 1 ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Відтак вважає, що судом не повинен враховуватись лист №2302-5818 від 31.10.2009, адже жодними доказами недоведено, що такий справді присутній в інвентаризаційній справі щодо об`єкта нерухомого майна, розташованого на АДРЕСА_3 як і недоведено самого факту ознайомлення представником у встановленому законом порядку із матеріалами вищенаведеної інвентаризаційної справи. Тобто докази в підтвердження одержання листа № №2302-5818 від 31.10.2009 у встановленому законом порядку також відсутні.

Таким чином стверджують, що додана до клопотання про застосування строків позовної давності копія листа №2302-5818 від 31.10.2009 року не могла братись судом до уваги як доказ пропуску позовної давності оскільки є неналежним, недопустимим, та таким встановити достовірність якого не вдасться можливим.

Враховуючи наведене просить рішення суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Адвокат Хром`як У.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 10.02.2020 року подала в суд клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні.

Інші сторони в судове засідання не з`явилась.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка у судове засідання сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про день, час та місце розгляду справи не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, керуючись положеннями ч.2 ст.372 ЦПК України, причини неявки ОСОБА_1 та її представника - адвоката Хром`як У.В., визнала неповажними та відхилила клопотання про відкладення розгляду справи.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника Львівської міської ради - Кулика А.Я., представника ЛМКП Львівводоканал - Космовської Ю.Л. на підтримання доводів апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційні скарги слід задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду не відповідає зазначеним вимогам.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що Львівською міською радою пропущено строк позовної давності, оскільки позивач належно здійснюючи свої обов`язки в межах повноважень мав об`єктивну змогу дізнатись про наявність рішення про передачу спірного майна у приватну власність юридичній особі ще 01.03.2000р., коли було видано вищевказане розпорядження, при цьому, позивач звернувся з позовом до суду 06.04.2017р., тобто із пропуском встановленого трирічного строку позовної давності.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду зважаючи на наступне.

У статті 1 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Закон № 280/97-ВР) зазначено, що право комунальної власності - це право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах належним їй майном як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Згідно із частиною третьою статті 16 вказаного Закону матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

За змістом статті 30 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, вирішення питань щодо використання нежилих приміщень, будинків і споруд, що належать до комунальної власності.

Частиною першою статті 60 Закону № 280/97-ВР встановлено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Частинами п`ятою, восьмою цієї статті Закону визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Матеріалами справи та судом встановлено, що будинок по АДРЕСА_1 належав на праві комунальної власності Львівській міській раді на підставі свідоцтва про право власності серія та номер 36030127 виданого 07.04.2015р.

В подальшому, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Загвойською Наталією Ігорівною було прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на вказані приміщення за ПП АВТО-ЛЮКС-СЕРВІС на підставі реєстраційного посвідчення від 17.03.2000р. Львівського міжміського бюро технічної інвентаризації та розпорядження Галицької районної адміністрації №52 від 01.03.2000р. форма власності приватна.

02.10.2016р. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Загвойською Наталією Ігорівною було зроблено запис про право власності на вказані приміщення за ОСОБА_2 на підставі договору №777 від 29.09.2016р.

Наступний запис про право власності на спірні приміщення було зроблено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пшеничною Уляною Вікторівною на підставі протоколу загальних зборів учасників, серія та номер 01/10-16, виданим 10.10.2016р. ТОВ Електросітьізоляція та акту приймання-передачі майнового вкладу до статутного капіталу Електросітьізоляція .

Надалі вказане майно було відчужено ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу серія та номер 1412 від 10.03.2017р., виданого приватним нотаріусом Новосад О.П. форма власності приватна, розмір частки ј.

Наступний запис було здійснено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П. на підставі договору купівлі-продажу серія та номер 1416 від 10.03.2017р. форма власності приватна, розмір частки ѕ.

Вказані обставини справи доводяться долученою до матеріалів справи, інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №82844543 від 20.03.2017р. (а.с.18-20).

На підставі протоколу Загальних зборів учасників, серія та номер 3/24/05/18 від 24.05.2018р та акту прийому - передачі від 24.05.2018 року, спірне приміщення було відчужено ТОВ ГАЛИЧ ГРУП КОМПАНІ .

Звертаючись з позовними вимогами Львівська міська рада свої доводи зводила до того, що є власником спірних нежитлових приміщень на АДРЕСА_1 , Львівська міська рада даного нежитлового приміщення не відчужувала та не передавала його ані ПП АВТО-ЛЮКС-СЕРВІС , ані іншим особам , спірне майно вибуло з володіння власника Львівської міської ради поза його волею, тому просила позов задовольнити.

У частині першій статті 2 ЦПК України зазначено, що метою цивільного судочинства визначено ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із статтею 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статі 388 цього Кодексу, майно не може бути витребуване в нього.

Власник має право витребувати майно з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

За статтями 386, 387 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Право власника згідно із частиною першою статті 388 ЦК України на витребування майна від добросовісного набувача пов`язане з тим, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування майна від добросовісного набувача, є вичерпним. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом (пункт 3 частини першої згаданої статті).

Добросовісне придбання в розумінні ст. 388 ЦК України можливе тоді, коли майно придбане не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно. Наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна з чужого незаконного володіння (віндикація).

Відповідно до ч. 8 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

При цьому, згідно із п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо прийняття рішень про відчуження відповідно до закону комунального майна.

Враховуючи наведене, виключно за наявності волевиявлення органу місцевого самоврядування, оформленого рішенням, прийнятим виключно на пленарному засіданні Львівської міської ради, можливе розпорядження спірним нерухомим майном.

При цьому, власник спірного приміщення Львівська міська рада згоди на відчуження спірних приміщень не надавала, не видавалося відповідне розпорядження і не реєструвалося реєстраційне посвідчення.

Крім цього, відповідно до правового висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17 (провадження № 14-183 цс 18) відсутність спрямованого на відчуження майна рішення відповідного органу місцевого самоврядування означає, що власник волю на відчуження не виявляв.

Колегія суддів встановивши, що спірні нежитлові приміщення належать територіальній громаді м. Львова, яка свою волю на їх вибуття не давала, приходить до висновку про обґрунтованість позову про витребування цього нерухомого майна від останнього його набувача, що відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208 цс 18).

За ч. 2 статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої ст. 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Таким чином, вимога про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення (1-10) площею 132, 7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 є також обґрунтованою.

Колегія судді не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Львівською міською радою пропущено строк позовної давності, оскільки відповідно до ст. 261 ЦК України за загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Право особи на власність підлягає захисту протягом усього часу наявності у особи титулу власника, а тому положення про позовну давність до заявлених позовних вимог про витребування майна у порядку ст. 388 ЦК України не застосовується.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 05.10.2016 року у справі № 3-604гс-16 та у постанові ВССУ від 21.12.2016 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Львівської міської ради - є доведеними.

Статтею 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Матеріали справи свідчать про те, що при подачі позовної заяви Львівська міська рада сплатила 6400 гривень судового збору та 4800 гривень судового збору сплачено при поданні апеляційної скарги, ЛМКП Львівводоканал сплачено 2400 гривень судового збору при поданні апеляційної скарги, Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради сплачено 3200 гривень судового збору при поданні апеляційної скарги.

З ОСОБА_1 на користь Львівської міської ради слід стягнути 6400 гривень судового збору сплаченого при поданні позовної заяви та 4800 гривень судового збору сплаченого при поданні апеляційної скарги, на користь ЛМКП Львівводоканал 2400 гривень судового збору сплаченого при поданні апеляційної скарги, на користь управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради 3200 гривень судового збору сплаченого при поданні апеляційної скарги.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є:1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційні скарги Львівської міської ради, ЛМКП Львівводоканал , Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради задовольнити.

Рішення Франківського районного суду м. Львова від 22 жовтня 2019 року скасувати та постановити нове судове рішення, яким позов Львівської міської ради до Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад Ольги Петрівни, ОСОБА_1 , за участю третіх осіб: Товариства з обмеженою відповідальність Електросітьізоляція ; Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Пшеничної Уляни Вікторівни; ОСОБА_2 ; Приватного підприємства Авто-Люкс-Сервіс ; Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Загвойської Наталії Ігорівни;ТОВ ГАЛИЧ ГРУП КОМПАНІ ; Управління комунальної власності Львівської міської ради; Львівського міського комунального підприємства Львівводоканал про витребування із чужого незаконного володіння нежитлового приміщення, скасування державної реєстрації права власності - задовольнити.

Витребувати з чужого незаконного володіння - ОСОБА_1 на користь територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення (1-10) площею 132, 7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та зобов`язати повернути вказане майно за актом приймання - передачі територіальній громаді м. Львова.

Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення (1-10) площею 132, 7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , здійснену приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Новосад Ольгою Петрівною (номер запису про право власності: 19382582 від 10.03.2017 року, форма власності - приватна, вид спільна часткова, розмір частки 1/4 рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 34208119 від 10.03.2016 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1039578546101).

Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна нежитлове приміщення (1-10) площею 132, 7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , здійснену приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Новосад Ольгою Петрівною ( номер запису про право власності: 19383227 від 10.03.2017 року, форма власності: приватна, вид спільна часткова, розмір частки 3/4 рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 34208740 від 10.03.2016 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1039578546101).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівської міської ради 6400 гривень судового збору сплаченого при поданні позовної заяви та 4800 гривень судового збору сплаченого при поданні апеляційної скарги.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ЛМКП Львівводоканал 2400 гривень судового збору сплаченого при поданні апеляційної скарги.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради 3200 гривень судового збору сплаченого при поданні апеляційної скарги.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 21.02.2020 року

Головуючий : О.М.Ванівський

Судді: Н.М.Курій

О.Я.Мельничук