Ухвала

від 04.02.2020 по справі 19/129

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про закриття апеляційного провадження

"04" лютого 2020 р. Справа№ 19/129

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Скрипки І.М.

Тищенко А.І.

секретар судового засідання: Білоус О.О.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 04.02.2020,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Васильківської міської ради

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2003

у справі №19/129 (суддя Саранюк В.І.)

за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України

до 1) Фонду державного майна України;

2) Колективного підприємства Васильківська шкіряна фірма

про визнання договору недійсним,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2003 у справі №19/129 у задоволенні позову Заступника Генерального прокурора України (далі, прокурор) в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України (далі, позивач) до Фонду державного майна України (далі, відповідач-1) та Колективного підприємства Васильківська шкіряна фірма (далі, відповідач-2) про визнання недійсним Договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу орендного підприємства Васильківська шкіряна фірма №КП-276 від 11.01.1994, укладеного між Фондом державного майна України та організацією орендарів Васильківська шкірфірма відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що очисні споруди, які були приватизовані відповідачем-2 згідно з Договором купівлі-продажу цілісного майнового комплексу орендного підприємства Васильківська шкіряна фірма №КП-276 від 11.01.1994, є невід`ємною частиною єдиного цілісного майнового комплексу, вводилися в експлуатацію наказом Міністра легкої промисловості СРСР №635 від 23.10.1969 як структурний підрозділ Васильківського шкірзаводу і з моменту завершення будівництва та введення в 1969 році в експлуатацію перебувають на балансі підприємства, ним експлуатуються і утримуються. Викладене свідчить про те, що зазначені очисні споруди з моменту їх введення в експлуатацію не належали до об`єктів інженерної інфраструктури та благоустрою міста, експлуатувалися підприємством і до інженерної інфраструктури міста не передавалися. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що твердження позивача стосовно того, що Договір купівлі-продажу №КП-276 від 11.01.1994 укладено в порушення вимог пункту 16 додатку №1 до Декрету Кабінету Міністрів України №26-92 від 31.12.1992 є необґрунтованими, оскільки до переліку майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, приватизація яких не допускається, віднесено об`єкти інженерної інфраструктури та благоустрою міст, а не об`єкти інженерної інфраструктури підприємств.

Не погодившись з прийнятим рішенням, 04.09.2019 (про що свідчить відмітка Укрпошти Експрес на конверті), Васильківська міська рада звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2003 у справі №19/129 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити з інших підстав.

У тексті апеляційної скарги апелянтом також було порушено клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження.

Зазначене клопотання мотивоване тим, що Васильківським відділом Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням кримінального провадження, яке розпочато за зверненням Васильківської міської ради за № 42019111200000126 від 23.02.2019.

У рамках даного кримінального провадження щодо використання завідомо неправдивих офіціальних документів, а саме переліку нерухомого майна, яке приватизоване у складі цілісного майнового комплексу орендного підприємства Васильківська шкіряна фірма , до якого включено майно, розташоване в м. Василькові по вулиці Тракторна, 46, з метою отримання відповідних правоустановчих документів, Васильківській міській раді стало відомо про зазначене судове рішення та судову справу №19/129, а саме у зв`язку зі спрямуванням на адресу Васильківської міської ради запиту прокурора Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури від 30.07.19 №12438 вих-19 (копія додана до клопотання).

Апелянт зазначає, що ознайомившись із текстом рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2003 у справі №19/129 було виявлено, що останнє може безпосередньо стосуватися прав, свобод та інтересів Васильківської міської ради, а саме: майнових прав територіальної громади міста Василькова в особі Васильківської міської ради на об`єкт водопровідно-каналізаційного господарства (очисні споруди в місті Василькові по вулиці Тракторна, 46, що були предметом спору у даній справі).

Скаржник зазначає, що 05 серпня 2019 року до Господарського суду міста Києва було подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи №19/129. Згодом, через Єдиний Контакт-центр судової влади України (0-800-501-492), представник апелянта з`ясував, що матеріали справи знаходяться у відділі аналітики, однак у справі є лише ухвала про відкриття провадження та судове рішення, інші матеріали справи відсутні.

З метою встановлення того, чи дійсно рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2003 у справі №19/129 зачіпає законні права, інтереси та (або) обов`язки Васильківської міської ради, 29 серпня 2019 року представником апелянта було подано заяву про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №42019111200000126 від 23.02.2019.

Після ознайомлення 30 серпня 2019 року із матеріалами кримінального провадження №42019111200000126 від 23.02.2019 представником Васильківської міської ради було встановлено, що саме на підставі оскаржуваного рішення у справі №19/129 Фондом державного майна України було видано перелік нерухомого майна по вулиці Тракторна, 46, що приватизоване у складі цілісного майнового комплексу колективним підприємством Васильківська шкіряна фірма на підставі Договору купівлі-продажу державного майна №КП-267 від 11.01.1994. Отже, саме 30 серпня 2019 року було достеменно встановлено, що суд першої інстанції ухвалив рішення у справі №19/129, у якому йдеться про права та інтереси Васильківської міської ради на нерухоме майно (очисні споруди), що розташоване на земельній ділянці площею 12 га по вулиці Тракторна, 46 у місті Василькові.

Як зазначає апелянт, Васильківська міська рада не була учасником справи, в якій постановлено судове рішення, та не мала відомостей про його існування, водночас, скаржник наголошує на наявність у рішенні висновків суду, які впливають на права та законні інтереси територіальної громади. Скаржник при цьому зазначає, що у своїй апеляційній скарзі Васильківська міська рада не ставить питання про надання повторної оцінки оскаржуваного договору купівлі-продажу, а виключно ставить питання про виключення положень мотивувальної частини судового рішення, які явно не відповідають обставинам справи та були використані для посвідчення фактів, які мають юридичне значення, з метою оформлення прав на нерухоме майно, яке підлягало передачі територіальній громаді, а тому поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження в повній мірі відповідає положенням Господарського процесуального кодексу України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2019 апеляційну скаргу Васильківської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2003 у справі №19/129 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Тищенко А.І., Скрипки І.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 поновлено Васильківській міській раді пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2003 у справі №19/129; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Васильківської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2003 у справі №19/129; запропоновано прокурору, позивачу та відповідачам у справі у відповідності до статті 263 Господарського процесуального кодексу України надати відзиви на апеляційну скаргу із доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів апелянту; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також для надання можливості учасникам справи скористатися правами, наданими статтею 267 Господарського процесуального кодексу України, протягом 10-ти днів з дня вручення даної ухвали про відкриття провадження у справі; доведено до відома учасників провадження у справі, що у разі подання до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень, до них мають бути додані докази надсилання (надання) їх копій та доданих до них документів іншим учасникам справи; попереджено учасників справи, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду у відповідності до частини 2 статті 207 Господарського процесуального кодексу України; закінчено проведення підготовчих дій; призначено до розгляду апеляційну скаргу Васильківської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2003 у справі №19/129 на 19.11.2019 об 11 год. 40 хв.

28.10.2019 від Кабінету Міністрів України через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому КМУ просить суд ухвалити законне та обґрунтоване рішення в інтересах Уряду.

29.10.2019 від Фонду державного майна України через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому ФДМУ просить суд визнати поважними причини пропуску строку на подачу відзиву та поновити його, відмовити у задоволенні апеляційної скарги Васильківської міської ради, рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2003 у справі №19/129 залишити без змін. Також ФДМУ у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що оскільки у матеріалах справи знаходиться лише ухвала про відкриття провадження та судове рішення, Фонд вважає за необхідне подати до суду апеляційної інстанції докази, які мають значення для вирішення справи, а саме: копії наказу Міністра легкої промисловості СССР від 23.10.1969 №635, акту державної комісії від 24.10.1969, акту на право користування землею, листа організації орендарів орендного підприємства Васильківська шкіряна фірма , наказ Фонду від 20.09.1993 №25/-ІК, наказ Фонду від 08.12.1993 №96-ДУ, лист Фонду від 25.12.2003 №10-21-16492.

19.11.2019 від скаржника через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшли пояснення на відзив на апеляційну скаргу ФДМУ. У даних поясненнях скаржник, зокрема, наголосив на тому, що ФДМУ у відзиві мотивовано просить суд продовжити строк на подання відзиву на апеляційну скаргу та що підтримує ФДМУ у його клопотанні продовжити строк на подання відзиву та долучити до матеріалів справи подані ФДМУ документи. У той же час скаржник просить суд не враховувати позицію ФДМУ та задовольнити апеляційну скаргу Васильківської міської ради. Крім того, у поясненнях скаржник просить суд зробити перерву в судовому засіданні та надати сторонам додатковий строк для подачі своїх пояснень та додаткових доказів. Також, скаржником у поясненнях заявлено клопотання про долучення документів до матеріалів справи та поновлення строку Васильківській міській раді на подання пояснення та додаткових доказів у справі, а саме: копії рішення Київської обласної ради від 3 листопада 1969 року №830, копії листа Київського обласного управління сільського господарства від 6 жовтня 1969 року; копії розпорядження №763-р від 24 червня 1955 року Ради Міністрів Української PCP з додатком та копією супровідного листа; копію розпорядження №40-р від 23 січня 1970 року Ради Міністрів Української PCP з додатком.

Відповідно до частини 1 статті 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (частини 1, 2 статті 114 Господарського процесуального кодексу України).

Приписами частини 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

За приписами частин 1-3 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Дослідивши наведені відповідачем-1 обставини в обґрунтування причин поважності пропуску процесуального строку для подання відзиву та скаржника в обґрунтування причин поважності пропуску процесуального строку на подання доданих до пояснень на відзив на апеляційну скаргу ФДМУ документів, колегія суддів визнає їх поважними, у зв`язку з чим клопотання відповідача-1 та скаржника про поновлення строків на подання документів підлягають задоволенню.

19.11.2019 від ФДМУ через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про закриття апеляційного провадження у справі на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, мотивоване тим, що оскаржуване рішення суду не порушує права та інтереси Васильківської міської ради на нерухоме майно (очисні споруди). У поданому клопотанні відповідач-1 наголосив на тому, що скаржником не вказано, на підставі якого рішення Васильківською міською радою було прийнято очисні споруди по вул. Тракторній, 46 до комунальної власності Васильківської міської ради. У переліку об`єктів, що наведений у додатку до рішення Васильківської міської ради народних депутатів від 27.10.1992 Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності міської ради народних депутатів не вказується об`єкт очисні споруди по вул. Тракторній, 46 .

У судове засідання 19.11.2019 з`явились представники прокуратури, КМУ, відповідачів та скаржника.

У судовому засіданні головуючий суддя повідомила про те, що 19.11.2019 від представника Колективного підприємства Васильківська шкіряна фірма адвоката Неділько М.М. через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі Михальської Ю.Б., Скрипки І.М. та Тищенко А.І. від розгляду справи №19/129.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2019 заяву представника Колективного підприємства Васильківська шкіряна фірма адвоката Неділько М.М. про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі Михальської Ю.Б., Скрипки І.М., Тищенко А.І. у справі №19/129 визнано необґрунтованою. Передано матеріали справи №19/129 для визначення автоматизованою системою судді, який має вирішити питання про відвід, заявлений представником Колективного підприємства "Васильківська шкіряна фірма" адвокатом Неділько М.М. суддям Михальській Ю.Б., Скрипці І.М., Тищенко А.І.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2019 заяву представника Колективного підприємства Васильківська шкіряна фірма адвоката Неділько М.М. про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі Михальської Ю.Б., Скрипки І.М., Тищенко А.І. передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Куксов В.В., судді: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2019 у справі №19/129 (головуючий суддя Куксов В.В., судді: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю.) у задоволенні заяви представника Колективного підприємства Васильківська шкіряна фірма адвоката Неділько М.М. про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі Михальської Ю.Б., Скрипки І.М., Тищенко А.І. у справі №19/129 відмовлено.

27.11.2019, після вирішення питання про відвід, матеріали справи №19/129 передано колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Михальської Ю.Б., суддів: Скрипки І.М., Тищенко А.І., у провадженні якої перебувала дана справа.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 розгляд справи №19/129 призначено на 17.12.2019.

17.12.2019 засобами електронного поштового зв`язку від представника Колективного підприємства Васильківська шкіряна фірма Неділька М.М. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване неможливістю останнього з`явитись у судове засідання у зв`язку з необхідністю участі представника відповідача-2 у брифінгу Верховної Ради України з питань рейдерського захоплення СВК Новоселецький .

У судове засідання, призначене на 17.12.2019, з`явилися представники прокуратури, відповідача-1 та апелянта.

Представники прокуратури та відповідача-1 поклалися на розсуд суду при вирішенні питання про задоволення клопотання представника відповідача-2 про відкладення розгляду справи.

Представник апелянта заперечував щодо задоволення клопотання представника відповідача-2 про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2019 клопотання представника Колективного підприємства Васильківська шкіряна фірма про відкладення розгляду справи №19/129 задоволено, розгляд справи відкладено на 04.02.2020.

У судове засідання, призначене на 04.02.2020, з`явився представник прокуратури, відповідача-1 та апелянта.

Представник відповідача-2 у судове засідання 04.02.2020 не з`явився, 03.02.2020 засобами електронного поштового зв`язку направив до суду заяву про відкладення розгляду справи, мотивовану неможливістю останнього з`явитись у судове засідання у зв`язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні у Васильківській центральній районній лікарні.

Представники прокуратури, відповідача-1 та скаржника поклалися на розсуд суду при вирішенні питання про задоволення клопотання представника відповідача-2 про відкладення розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Колегія суддів, розглянувши вищевказане клопотання відповідача-2 про відкладення розгляду справи, ухвалила відмовити у його задоволенні з огляду на наступне.

Згідно частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Відповідно до пункту 11 статті 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Поруч із цим, у силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 даної Конвенції (§66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).

Колегія суддів зазначає, що розгляд справи в суді апеляційної інстанції за клопотанням відповідача-2 вже відкладався, а відтак це не перша неявка представника відповідача-2 у судове засідання, про яку йде мова у частині 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, відповідно до положень частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від імені відповідно до закону, статуту, положення (само представництво юридичної особи), або через представника.

Отже, відповідач-2 не був позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частиною 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України. Водночас, неможливість такої заміни представника, як і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах. Однак, до клопотання про відкладення не додано жодних доказів на підтвердження таких обставин.

При цьому, явка представників відповідача-2 у судове засідання суду апеляційної інстанції, призначене на 04.02.2020, обов`язковою не визнавалась, а в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2019 судом було доведено до відома учасників судового процесу, що нез`явлення їх представників у судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів, враховуючи доказове наповнення матеріалів справи, вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача-2 та відмовляє у задоволенні його клопотання про відкладення розгляду справи.

Представники прокуратури та відповідача-2 письмових відзивів на апеляційну скаргу суду не надали, що у відповідності до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Представник скаржника у судовому засіданні 04.02.2020 підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2003 у справі №19/129 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Представник скаржника наголошував, що оскаржуваним рішенням суду порушуються права та інтереси Васильківської міської ради.

Представники прокуратури та відповідача-1 у судовому засіданні 04.02.2020 проти доводів апеляційної скарги Васильківської міської ради заперечували, просили закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Васильківської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2003 у справі №19/129.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, заслухавши присутніх в судовому засіданні представників учасників судового процесу, дійшла висновку про те, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою Васильківської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2003 у справі №19/129 підлягає закриттю з наступних підстав.

Стаття 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів , згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Так, відповідно до частини 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Частиною 3 статті 254 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Пункт 4 частини 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначає, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Отже, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно, після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі. Встановивши ці обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі пункту 4 частини 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, оскільки це порушення норм процесуального права є в будь - якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі, або, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічні правові позиції викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №910/20190/16, від 11.07.2018 у справі №911/2635/17, від 06.08.2018 у справі №910/14369/16, від 17.12.2018 у справі №48/340.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, скаржник - Васильківська міська рада не була учасником справи під час її розгляду в суді першої інстанції.

У свою чергу, узагальнені доводи апеляційної скарги Васильківської міської ради зводяться до того, що жодних, набутих у встановленому законом порядку, прав на очисні споруди, що знаходяться на земельній ділянці площею 12 га по вулиці Тракторна, 46 у місті Василькові відповідач-2 (КП Васильківська шкіряна фірма ) не має, оскільки об`єкти нерухомості по вулиці Тракторна, 46 не були предметом Договору купівлі-продажу від 12.01.1994 №КП-267. Очисні споруди, що знаходяться у місті Василькові по вулиці Тракторна, 46 на земельній ділянці площею 12 га, належній скаржнику, відповідно до приписів статті 6 Закону України Про приватизацію державного майна є об`єктом права власності Українського народу як майно, що становить матеріальну основу суверенітету України, зокрема, є об`єктом інженерної інфраструктури та благоустрою міста Василькова, які пов`язані із відведенням і очищенням стічних вод, а отже не могли бути і не були предметом Договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 12.01.1994 №КП-267. Отже, як зазначає скаржник, висновки суду про те, що очисні споруди, розташовані на земельній ділянці по вулиці Тракторна, 46 у місті Василькові, були приватизовані колективним підприємством Васильківська шкіряна фірма на підставі Договору купівлі-продажу від 12.01.1994 №КП-267, визнання недійсним якого було предметом позову у даній справі, є помилковими, а відтак висновки, викладені в оскарженому рішенні суду, не відповідають реальним обставинам справи та з цих підстав судове рішення має бути скасоване апеляційним судом. Скаржник стверджує, що очисні споруди по вулиці Тракторна, 46 у місті Василькові були прийняті у комунальну власність Васильківської міської ради на підставі рішення виконавчого комітету Київської обласної ради від 26.11.1991 №189 Про організацію виконання постанови КМУ від 05.11.1991 №311 Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю) , рішення виконавчого комітету Київської обласної ради від 27.01.1992 Про розмежування майна комунальної власності Київської області , рішення Васильківської міської ради народних депутатів від 27.10.1992 Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності міської ради народних депутатів (додатком до рішення у розділі житлово-комунальне господарство). Наведені обставини, на думку скаржника, свідчать про те, що суд першої інстанції ухвалив рішення у справі №19/129, у якому йдеться про права та інтереси Васильківської міської ради.

За змістом статей 17, 254 Господарського процесуального кодексу України особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку цих статей Господарського процесуального кодексу України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

Колегія суддів наголошує, що за приписами процесуального законодавства судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не брала участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Однак, колегія суддів, дослідивши зміст оскаржуваного рішення, зазначає, що місцевим господарським судом при прийнятті останнього не вирішувався спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2003 у справі №19/129 не містить жодних суджень про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника - Васильківської міської ради.

Зокрема, резолютивна частина оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2003 у справі №19/129 не містить жодних приписів щодо прав та обов`язків заявника апеляційної скарги; у мотивувальній частині рішення суду також жодним чином про права і обов`язки Васильківської міської ради не вказано.

У свою чергу, саме лише посилання скаржника на те, що очисні споруди, розташовані на земельній ділянці по вулиці Тракторна, 46 у місті Василькові, відповідно до приписів статті 6 Закону України Про приватизацію державного майна є об`єктом права власності Українського народу як майно, що становить матеріальну основу суверенітету України, зокрема, є об`єктом інженерної інфраструктури та благоустрою міста Василькова, які пов`язані із відведенням і очищенням стічних вод, а отже не могли бути і не були предметом Договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 12.01.1994 №КП-267, не свідчить про вирішення оскаржуваним рішенням питань про його права та обов`язки.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою Васильківської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2003 у даній справі підлягає закриттю, оскільки питання про права і обов`язки Васильківської міської ради судом першої інстанції при прийнятті рішення у даній справі не вирішувалися.

Суд апеляційної інстанції також вважає за необхідне зазначити про те, що судовий збір за подання апеляційної скарги у разі закриття апеляційного провадження повертається за клопотанням особи, яка його сплатила у відповідності до вимог статті 7 Закону України Про судовий збір .

Керуючись статтями 234, 235, 254, 264, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Васильківської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2003 у справі №19/129.

2. Матеріали справи №19/129 повернути до Господарського суду міста Києва.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 235 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до статей 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 12.02.2020.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді І.М. Скрипка

А.І. Тищенко