Герб України

Постанова від 05.02.2020 по справі 910/15279/18

Північний апеляційний господарський суд

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2020 р. Справа№ 910/15279/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Сітайло Л.Г.

Буравльова С.І.

За участю секретаря судового засідання : Кулачок О.А.

представників сторін:

від позивача - Шутий Д.С. (ордер серія КВ № 816203 від 21.10.2019),

від відповідача 1 - Запорожцев В.В. (ордер серія КС № 314698 від 24.10.2019);

від відповідача 2 - Пилипець А.Ю. (ордер серія ЧН № 020948 від 28.10.2019),

від відповідача 3 - не з`явився;

від третьої особи 1 - не з`явився;

від третьої особи 2 - не з`явився;

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2019

у справі №910/15279/18 (суддя Кирилюк Т.Ю.)

за позовом ОСОБА_2

до 1. ОСОБА_3

2. ОСОБА_1

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Творча майстерня "Вісак"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору -

1. ОСОБА_4

2. Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації

про визнання недійсним договору купівлі-продажу корпоративних прав, визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів товариства, скасування реєстраційної дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.07.2019 у справі №910/15279/18 позов задоволено повністю. Визнано недійсним договір купівлі-продажу корпоративних прав товариства з обмеженою відповідальністю Творча майстерня Вісак від 21.05.2018, укладений ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з моменту укладення. Визнано недійсними рішення позачергових загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю Творча майстерня Вісак , оформлених протоколом №4 від 21.05.2018, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Руденком Валерієм Олександровичем за №1015, №1016 від 23.05.2018 з моменту їх прийняття. Скасовано реєстраційну дію, вчинену державним реєстратором - Новік Наталією Юріївною 23 травня 2018 року державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, зміна складу або інформації про засновників 10691050028023519 відносно ТОВ Творча майстерня Вісак . Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 643 грн. 00 коп. судового збору. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2 643 грн. 00 коп. судового збору.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що:

- позбавлення відповідачем 1 та відповідачем 2 шляхом відчуження за договором купівлі-продажу поза волею власника (позивача) права володіти, користуватись та розпоряджатись корпоративними правами з часткою 70% статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю Творча майстерня Вісак є прямим порушенням імперативних вимог статті 41 Конституції України, частини першої статті 1 протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод статті 321 Цивільного кодексу України.

Не погоджуючись з рішенням, відповідач 2 звернуся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2019 у справі №910/15279/18 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі відповідач 2 зазначає про те, що:

- у справі №755/20883/15-ц однією з позовних вимог ОСОБА_3 є саме визнання права власності за ОСОБА_3 на 100% статутного капіталу ТОВ Творча майстерня Вісак , а тому за ОСОБА_3 з 18.10.2017 та по 06.06.2018 визнано право власності та в цей проміжок часу, ОСОБА_3 належали повноваження власника - володіння, користування та розпорядження, тому всі правочини здійснені з 18.10.2017 по 06.06.2018 ОСОБА_3 щодо розпорядження, належними йому на праві особистої приватної власності, корпоративними правами є такими, що здійснені з повним дотриманням вимог, додержання яких є необхідними для чинності правочину за змістом ст. 203 ЦК України.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2019 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді ОСОБА_5., суддів Мальченко А.О., Дикунська С.Я.

Ухвалою Північного апеляційного господарського від 11.09.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2019 у справі №910/15279/18, розгляд справи призначено на 28.10.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2019 відкладено розгляд справи на 25.11.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2019 відкладено розгляд справи на 18.12.2019.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2019 № 09.1-07/570/19 у зв`язку з прийняттям рішення Вищої ради правосуддя від 12.12.2019 про звільнення ОСОБА_5 з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку у справі № 910/15279/18 призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2019 у справі № 910/15279/18 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя: Пашкіна С.А., судді: Сітайло Л.Г., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2019 колегією суддів у складі: головуючий суддя: Пашкіна С.А., судді: Сітайло Л.Г., Буравльов С.І. прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2019 у справі №910/15279/18, справу призначено до розгляду на 18.12.2019. (Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2019 у складі головуючого судді ОСОБА_5., суддів Мальченко А.О., Дикунська С.Я. відкладено розгляд справи на 18.12.2019).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2019 відкладено розгляд справи №910/15279/18 на 15.01.2020. В судовому засіданні апеляційного господарського суду 15.01.2020 оголошено перерву до 23.01.2020 та 23.01.2020 на 05.02.2020.

При дослідженні матеріалів справи судовою колегіє встановлено наступне.

21.10.2019 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 15 липня 2019 без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає про те, що:

- встановивши, що не існує жодного документа, якими би було визнано недійсним договір дарування 70% корпоративних прав в ТОВ Вісак від 15 грудня 2010, укладених між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а також, що скасоване судове рішення, на підставі якого було незаконно позбавлено ОСОБА_2 її власності у вигляді корпоративних прав, власником яких вона є з 15 грудня 2010 року, а оскільки скасований судовий акт не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення, суд дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для визнання недійсним оспорюваного договору купівлі-продажу, наявність якого порушує її право власності.

23.10.2019 від відповідача 2 надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких відповідач 2 зазначає про те, що:

- в п.2 апеляційної скарги помилково недописано вимогу щодо скасування реєстраційної дії, тому відповідач 2 просить рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2019 скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу корпоративних прав, визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів Товариства, скасування реєстраційної дії.

28.10.2019 від відповідача 1 надійшло клопотання про долучення доказів, а саме копію позовної заяви поданої 28.09.2019 до Господарського суду м.Києва, про визнання протиправною та скасування реєстраційної дії №10696670194023519 вчиненої реєстратором Сорокою Валерієм Миколайовичем 19.03.2019 та копії документів, що підтверджують повноваження представника, які приєднуються до матеріалів справи, однак не підлягають оцінці разом з іншими доказами, оскільки не є такими, в розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України.

28.10.2019 від відповідача 2 надійшло клопотання про долучення доказів, а саме копії постанови Верховного Суду у справі №755/20883/15-ц від 24 липня 2019.

Зазначену постанову Верховного Суду у справі №755/20883/15-ц від 24 липня 2019 судова колегія долучає до матеріалів справи, однак така не є доказом, в розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України, оскільки є загальнодоступною в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Від позивача (29.10.2019) надійшли письмові пояснення, в яких позивач просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 16 липня 2019 про задоволення позву - без змін.

У письмових поясненнях позивач зазначає про те, що:

- апелянтом не вказано жодного порушення як в апеляційній скарзі так і в судовому засіданні, яке допустив суд першої інстанції, не наведено обставин, які суд не дослідив, а тому апеляційна скарга зводиться виключно до висловлення незгоди із прийнятим судовим рішенням, проханням про повторний перегляд матеріалів справи, переоцінка доказів та вже встановлених судом обставин.

Від позивача (26.11.2019) надійшли письмові пояснення, в яких позивач наводить судову практику Верховного суду України та Верховного Суду в подібних правовідносинах.

Від відповідача 2, 16.12.2019 надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач 2 зазначає про те, що:

- ОСОБА_1 є добросовісним набувачем і як оскаржуване судове рішення, так і обраний ОСОБА_2 спосіб захисту у справі №910/15279/18 порушує права ОСОБА_1 як власника частки у статутному капіталі ТОВ ТМ Вісак у розмірі 70% з 21.05.2018, які набуті на підставі відплатного договору за ціною у 13 090 000 грн.

Від третьої особи 1 (23.12.2019) надійшли письмові пояснення, в яких третя особа 1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

В поясненнях третя особа 1 зазначає про те, що:

- якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення, тобто з 15 грудня 2010 року ОСОБА_2 є власником корпоративних прав ТОВ ТМ Вісак у розмірі 70% на підставі договору дарування, правомірність якого не спростована.

Від позивача (02.01.2020) надійшли письмові пояснення, в яких позивач зазначає про те, що:

- апелянт зазначає, що набув право власності на корпоративні права шляхом їх придбання у ОСОБА_3 , який не мав права їх відчужувати, оскільки рішення суду, на підставі якого ОСОБА_3 набув право власності на корпоративні права, було скасоване, тому не породжує жодних правових наслідків.

В судове засідання апеляційного господарського суду 05.02.2020 не з`явились представники: від відповідача 3 та третіх осіб.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач 3 надав до суду заяву (26.11.2019) про розгляд апеляційної скарги у справі за відсутності відповідача 3 та просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 16 липня 2019 залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 16 липня 2019 залишити без змін.

Щодо неявки в судове засідання представників третіх осіб, судова колегія зазначає про те, що в судовому засіданні апеляційного господарського суду 15.01.2020 ( в якому були присутні представники третіх осіб) оголошено перерву на 23.01.2020, про що представники третіх осіб ознайомлені (розписка від 15.01.2020) однак про причини неявки в судові засідання 23.01.2020 та 05.02.2020 суду не повідомили.

Отже, враховуючи те, що відповідач 3 просив апеляційну скаргу у справі розглядати без участі його представника а треті особи про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки в судове засідання суду не повідомили, неявка третіх осіб не перешкоджає розгляду апеляційної скарги у справі по суті, треті особи надали свої пояснення щодо апеляційної скарги, судова колегія ухвалила розгляд апеляційної скарги у відсутності третіх осіб 1 та 2.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, відповідача 1 та 2, третіх осіб судовою колегією встановлено.

Між ОСОБА_3 , як дарувальником та позивачкою, як обдаровуваною, 15.12.2010р. укладено договір дарування корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю Творча майстерня Вісак , відповідно до п.1 якого дарувальник ( відповідач 1 у даній справі) безоплатно передає у власність обдаровуваної (позивачка у даній справі), а обдаровувана приймає у власність 70% належних корпоративних прав, як засновника Товариства з обмеженою відповідальністю Творча майстерня Вісак , які відображаються в майні Товариства з обмеженою відповідальністю Творча майстерня Вісак , на умовах, встановлених цим договором.

У листопаді 2015 року відповідач 1 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом про визнання недійсним договору дарування корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю Творча майстерня Вісак від 15.12.2010, укладеного між позивачем та відповідачем 1.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 23 червня 2016 року у справі №755/20883/15-ц визнано недійсним з моменту укладення договір дарування корпоративних прав від 15 грудня 2010 року, укладений позивачем та відповідачем 1, та застосовано відповідні правові наслідки.

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 28 вересня 2016 року у справі №755/20883/15-ц, рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 23 червня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову відповідачу1 (у даній справі) у задоволенні позовних вимог.

Позивачем та третьою особою у справі 10.10.2017 укладено договір дарування частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Творча майстерня "Вісак" у розмірі 51%. Докази виконання сторонами цього договору вимог пункту 4.2 у редакції додаткової угоди №1 матеріали справи не містять. Договір дарування за визначенням є реальним договором, що передбачає набуття права власності обдарованим з моменту фактичної передачі майна, відповідно, суду не доведено, що третя особа у справі набула право власності на 51% частку статутного капіталу. Фактично, третя особа отримала право вимагати передачі частки, проте її власником до моменту фактичної передачі залишається позивач.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 жовтня 2017 року у справі №755/20883/15-ц рішення Апеляційного суду міста Києва від 28 вересня 2016 року скасовано, рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 23 червня 2016 року - залишено в силі.

Відповідачем1 та відповідачем 2 укладено 21.05.2018 договір купівлі - продажу 70% частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Творча майстерня "Вісак".

Постановою Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі №755/20883/15-ц скасовано ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 жовтня 2017 року та залишено в силі рішення Апеляційного суду міста Києва від 28 вересня 2016 року.

Таким чином, остаточним судовим рішенням у справі №755/20883/15-ц підтверджено права позивача як власника 70% частки статутного капіталу з моменту його набуття на підставі договору дарування від 15 грудня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Руденко В.О. (реєстровий номер нотаріальної дії 4997).

З тексту оскарженого договору купівлі-продажу від 21.05.2018 вбачається, що саме ця частка була передана відповідачем 1 відповідачу 2.

Звертаючись з позовом до суду, позивач вказує про те, що відповідач 1 не мав права відчужувати на користь відповідача 2 майно, яке йому не належить. При укладенні спірного договору купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ Творча майстерня Вісак від 21.05.2018, ОСОБА_3 розпорядився корпоративним правами без отримання вільного волевиявлення інших учасників (засновників) Товариства, зокрема ОСОБА_2 , а тому є недійсними з моменту їх укладення з підстав, визначених ст.ст.203, 215 ЦК України.

Заперечуючи щодо позову відповідач 2 зазначає про те, що на момент укладення оспореного договору було чинним рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 жовтня 2017 року та були відсутні будь-які заборони чи будь-які обмеження щодо розпорядження частками статутного капіталу.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Предметом судового дослідження у справі №755/20883/15-ц було лише встановлення факту дійсності або недійсності договору дарування. Відповідно, право позивача не могло бути припиненим під час дії рішення Вищого спеціалізованого суду України, яке в подальшому було скасовано Верховним Судом.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що наведені відповідачем 2 заперечення щодо позову лише доводять відсутність складу правопорушення на час вчинення правочину в діях відповідача1 та відповідача 2, проте не доводять наявність у відповідача 1 права відчуження 70% статутного капіталу, що належав на права власності позивачу.

У той же час, склад цивільно-правового порушення вбачається в подальших діях обох відповідачів, оскільки з моменту ухвалення Верховним Судом остаточного рішення у справі №755/20883/15-ц останні мали вчинити усі необхідні дії для повернення частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Творча майстерня "Вісак" у розмірі 70% її власнику. Зокрема, обов`язок повернути безпідставно набуте майно, у випадку коли підстава його набуття згодом відпала, встановлений частиною першою статті 1212 Цивільного кодексу України.

Придбання ж ОСОБА_1 спірного майна у період дії судового рішення, яке в подальшому було скасовано, не підтверджує порушення його права власності, адже є таким, що не виникло, за обставин відновлення порушеного права власності позивачки на вказані корпоративні права.

Як зазначено у постанові Верховного Суду у справі №207/1071/15-ц від 05 вересня 2018, якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення, тобто у даній справі придбання ОСОБА_1 70% корпоративних прав ТОВ Творча майстерня Вісак у період дії судового рішення, яке у подальшому скасовано, не підтверджує правомірність володіння ним такими правами за обставин відновлення порушеного права власності позивача у справі на 70% корпоративних прав ТОВ Творча майстерня Вісак .

Стаття 41 Конституції України наголошує, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до частини першої статті 1 протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Принцип непорушності права власності також закріплено і статтею 321 Цивільного кодексу України. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Наведені норми імперативного характеру виражають категоричні правила та чітко позначені дії і не допускають ніяких відхилень від вичерпного переліку прав і обов`язків суб`єктів.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України, тобто, зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спори про визнання договорів недійсними, господарський суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання їх недійсними та настання відповідних наслідків, а саме відповідність змісту договору вимогам закону, моральним засадам суспільства, правоздатність сторін договору, у чому конкретно полягає неправомірність та інші обставини, що є істотними для правильного вирішення спору.

Позбавлення відповідачем 1 та відповідачем 2 шляхом відчуження за договором купівлі-продажу поза волею власника (позивача) права володіти, користуватись та розпоряджатись корпоративними правами з часткою 70% статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "Творча майстерня "Вісак" є прямим порушенням вимог статті 41 Конституції України, частини першої статті 1 протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 321 Цивільного кодексу України.

Встановивши наявність фактичних та правових підстав, місцевий господарський суд обґрунтовано задовольнив позовну вимогу про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки розміром 70% статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "Творча майстерня "Вісак", укладеного 21.05.2018 відповідачем 1 та відповідачем 2.

Наслідком укладення недійсного договору купівлі-продажу від 21.05.2018 стало одноособове проведення від імені відповідача 1 громадянкою України ОСОБА_7 позачергових загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Творча майстерня "Вісак", якими було затверджено нову редакцію статуту та прийнято інші рішення з діяльності товариства.

Як зазначалось раніше, позивач є власником 70% частки статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "Творча майстерня "Вісак" з 15 грудня 2010 року.

Відповідно, проведення загальних зборів учасників без позивача (або її представника) є порушенням вимог частини першої статті 60 Закону України "Про господарські товариства", якою було врегульовано станом на 21.05.2018 відповідні правовідносини, в частині мінімально необхідного кворуму у 50% голосів, необхідних для повноважності зборів.

За таких обставин, місцевий господарський суд обґрунтовано задовольнив позовну вимогу про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Творча майстерня "Вісак" (ідентифікаційний код 21505566), які відбулись 21.05.2018 та оформлені протоколом №4, підписи на якому посвідчені 23.05.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Руденком В.О.

Оскільки позовна вимога про скасування реєстраційної дії вчиненої державним реєстратором Новік Н.Ю. 23.05.2018 - державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи; зміна складу засновників або інформації про засновників 10691050028023519 відносно ТОВ "Творча майстерня "Вісак" (ідентифікаційний код 21505566) знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку з першими двома, про визнання недійсним з моменту укладення договору купівлі-продажу корпоративних прав товариства з обмеженою відповідальністю "Творча майстерня "Вісак" від 21.05.2018, укладений ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та визнання недійсними рішення позачергових загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Творча майстерня "Вісак", оформлених протоколом № 4 від 21.05.2018, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Руденком В.О. за № 1015, № 1016 від 23.05.2018 з моменту їх прийняття, то позовна вимога про скасування реєстраційної дії вчиненої державним реєстратором Новік Н.Ю. 23.05.2018 - державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи; зміна складу засновників або інформації про засновників 10691050028023519 відносно ТОВ "Творча майстерня "Вісак" (ідентифікаційний код 21505566) також підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2019 не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273-279, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2019 у справі №910/15279/18 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

В разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 12.02.2020

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді Л.Г. Сітайло

С.І. Буравльов

СудПівнічний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення05.02.2020
Оприлюднено24.02.2020
Номер документу87764607
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/15279/18

Постанова від 08.06.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Студенець В.І.

Ухвала від 22.03.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Студенець В.І.

Ухвала від 08.02.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Студенець В.І.

Ухвала від 21.12.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Мартюк А.І.

Ухвала від 21.12.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Мартюк А.І.

Ухвала від 09.12.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Мартюк А.І.

Ухвала від 03.11.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Мартюк А.І.

Ухвала від 05.10.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Мартюк А.І.

Ухвала від 09.09.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Студенець В.І.

Ухвала від 18.06.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Студенець В.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні