Рішення

від 13.02.2020 по справі 1.380.2019.002715

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.002715

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Михалюк М.Ю., представника позивача Чупи І.І., розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальність ТВК Західенергосервіс до Львівської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальність ТВК Західенергосервіс (далі - ТЗОВ ТВК Західенергосервіс , позивач) 29.05.2019 на звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 24.07.2019 (а.с.138) до Львівської митниці ДФС з вимогами: - визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/000193/2 від 05.04.2019; - визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2019/00546 від 05.04.2019.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТЗОВ ТВК Західенергосервіс ТЗОВ ТВК Західенергосервіс з метою митного оформлення придбаного в польської компанії Krakow Energo Serwis Sp.z.o.o. транспортного засобу подавав митному органу електронну митну декларацію та всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості. Позивач вказує, що надані документи цілком підтверджували дійсну митну вартість товару за ціною контракту (вартістю операцій) в сумі 8500 євро та не містили жодних розбіжностей, що давало можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу. Відповідач за наслідками розгляду цих документів прийняв рішення про коригування митної вартості, що стало підставою для відмови в митному оформленні автомобіля за ціною угоди. Позивач вважає оскаржуване рішення незаконним, протиправними та такими, що прийняті з порушенням норм Митного кодексу України та Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарі, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012. Вказує, що всупереч вимогам статті 55 Митного кодексу України митний орган не обґрунтував у своєму рішенні, чому заявлена ТЗОВ ТВК Західенергосервіс митна вартість не може бути визнана за ціною договору. Позивач вважає, що митний орган необґрунтовано та безпідставно визначив митну вартість автомобіля за резервним методом на рівні 14150 євро.

Відповідач позов не визнає. Представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позову ТЗОВ ТВК Західенергосервіс в повному обсязі з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с. 68-76). Стверджує, що відповідач правомірно прийняв оскаржуване рішення, оскільки за декларацією №UA209190/2019/31251 сформований АСАУР індикатор ризику, нижня межа діапазону вартості транспортних засобів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваному транспортному засобу в країні експорту, з вирахуванням із такої вартості сум податків, що підлягають поверненню у країні експорту у зв`язку з вивезенням (експортом) таких транспортних засобів, склав 14150 євро, що є значно більше, за задекларовану фактурну вартість - 8500 євро. Тобто задекларована вартість товару не відповідала ринковій вартості ідентичних та подібних транспортних засобів. Окрім того, Львівська митниця ДФС стверджує, що покупець і продавець (Krakow Energo Serwis Sp.z.o.o.) є пов`язаними особами відповідно до пунктів 4 а) та 4d статті 15 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, відтак декларант вніс недостовірні дані до документу, згаданого у частині другій статті 53 МК України.

Позивач подав відповідь на відзив (а.с. 106-112), на спростував доводів відповідача вказав, що Львівська митниця ДФС порушила приписи частини тринадцятої статті 58 МК України, оскільки не надала ТЗОВ ТВК Західенергосервіс письмових обґрунтувань, що взаємозв`язок між ТЗОВ ТВК Західенергосервіс та Krakow Energo Serwis Sp.z.o.o. вплинув на заявлену позивачем митну вартість, чим позбавила декларанта права надати відповідь та докази відсутності впливу взаємозв`язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена за автомобіль.

Суд заслухав доводи сторін, дослідив долучені до матеріалів справи копії письмових доказів та встановив такі фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини:

ТЗОВ ТВК Західенергосервіс відповідно до Контракту №03/2019 від 18.03.2019 придбало у польської фірми KRAKOW ENERGO SERWIS SP. Z О.О. транспортний засіб марки AUDI А6 2.0 TDI, номер кузова НОМЕР_1 , 2013 року виготовлення (а.с. 18-20). Як визначено пункті 1.2, 1.3 цього Контракту загальна вартість товару (як і вартість Контракту) складає 8500 євро. Продавець виписав покупцю рахунок-фактуру (інвойс) VAT nr 1/2019 від 22.03.2019 (а.с.21). ТЗОВ ТВК Західенергосервіс на підставі платіжного доручення в іноземній валюті №4 від 26.03.2019 здійснило перерахування коштів за придбаний автомобіль в сумі 8500 євро (а.с. 22).

Продавець оформив митну декларацію країни відправлення №MRN 19PL402010E0352051, у якій відображено експорт автомобіля марки AUDI А6 AVANT, VIN: НОМЕР_1 , 2013 року виготовлення, у якій відображено загальну ціну автомобіля 36865 польських злотих (а.с. 23).

ТЗОВ ТВК Західенергосервіс склало калькуляцію транспортних витрат за вих.№03-03/04 від 03.04.2019, згідно з якою переїзд автомобілем з м. Краків, Польща до кордону України в пункт пропуску Краків-Корчова , що становить 254 км; при витраті пального 8літ. на 100 км. та ціні дизельного палива 1,16 євро/1 л. транспортні витрати становлять 24 євро; в калькуляції зазначено, що страхування транспортного засобу не здійснювалось. (а.с. 24).

03.04.2019 для здійснення митного оформлення згаданого транспортного засобу уповноважений представник позивача/декларанта ПП Мотолайк подав митниці митну декларацію № UA209190/2019/031251 в електронній формі, в якій заявлено митну вартість транспортного засобу в розмірі 8500 євро. Митну вартість транспортного засобу визначено за основним методом - за ціною договору (вартість операції). Заявлена митна вартість транспортного засобу національній валюті склала 257519,05 грн. (8524 євро по курсу 30,211057 грн., в яку увійшли 24 євро, витрачені на транспортування автомобіля, а.с. 17). З цієї вартості автомобіля позивач сплатив попередні обов`язкові платежі за митне оформлення транспортного засобу в сумі 110000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №154 від 26.03.2019 (а.с. 28).

03.04.2019 митниця скерувала представнику декларанта електронне повідомлення про необхідність подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару (а.с. 82,83), а саме: - якщо рахунок якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. В повідомленні також зазначено, що декларант чи уповноважена особа за власним бажанням може також подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Представник позивача отримав це повідомлення 04.04.2019 та на повідомлені здійснив запис про подання таких документів: - банківського платіжного доручення в іноземній валюті №4 від 26.03.2019; калькуляції транспортних витрат №03-03104 від 03.04.2019; рахунку Faktura VAT nr 1/2019 від 22.03.2019; інформації з інтернет-джерел про вартість аналогічного транспортного засобу від 04.04.2019. Також зазначив, що інших документів не може представити, просив прийняти рішення на підставі наданих документів (а.с. 82).

Так, разом з митною декларацією для підтвердження визначеної у митній декларації митної вартості автомобіля, представник позивача/декларанта надав такі документи: платіжне доручення в іноземній валюті №4 від 26.03.2019; калькуляцію транспортних витрат №03-03104 від 03.04.2019; Faktura VAT nr 1/2019 від 22.03.2019; експортну митну декларацію від 27.03.2019; інформацію з інтернет-джерел про вартість аналогічного транспортного засобу від 04.04.2019; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 ; контракт № 03/2019 від 18.03.2019.

05.04.2019 митниця здійснила коригування митної вартості транспортного засобу та прийняла рішення №UA209000/2019/000193/2, відповідно до якого визначено митну вартість імпортованого автомобіля за резервним методом у розмірі 14150 євро. Прийняте рішення посадова особа митного органу мотивувала тим, що в митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки заявлена митна вартість автомобіля не підтверджена документально і не відповідає інформації щодо вартості даного транспортного засобу, яка згенерована АСАУР ДФС та складає 14150 євро. В рішенні зазначено, що неможливо застосувати метод визначення митної вартості 2а (стаття 59 Митного кодексу України) та 2б (стаття 60 МК України) з причини відсутності в органу доходів та зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, а також метод 2в (стаття 62 МК України) та 2г (стаття 63 МК України) з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органах доходів і зборів. Митну вартість визначена за резервним методом у зв`язку з наявністю в митного органу цінової інформації з системи АСАУР ДФС 14150 євро. Для визначення митної вартості використано ціну, за яку транспортний засіб визначеної марки, комплектації пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції, визначену за результатами опрацювання АСАУР ДФС (а.с. 80).

За результатами розгляду поданої уповноваженою особою декларанта митної декларації №UA209190/2019/031251 від 03.04.2019 та доданих до неї документів, митний орган відмовив у митному оформленні транспортного засобу за заявленою митною вартістю за причин: необхідності внесення змін у гр. 12,45 МД (у зв`язку із коригуванням митної вартості товару №1 після прийняття Рішення про коригування митної вартості товару №UA209000/2019/000193/2 від 05.04.2019). Зазначено, що декларантом порушено умови декларування передбачені п.1 п. 8 статті 257 МК України та наказу Міністерства фінансів України Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку, єдиного адміністративного документа від 30.05.2012 №651; невірно розрахована митна вартість, неправильно заповнена графа 12,45 ВМД. Відмову у митному оформленні транспортного засобу відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2019/00546 (а.с. 81).

З метою отримання транспортного засобу у вільний обіг 05.04.2019 декларант сплатив фінансову гарантію у сумі 54120 грн. (платіжне доручення №177 від 05.04.2019; а.с. 29).

При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами:

У відповідності до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний Кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в У країні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною першою статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 МК України).

Згідно з частиною першою статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Приписами статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами першою, другою статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини п`ята, сьома статті 58 МК України).

Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).

Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частина п`ята статті 53 містити норми, відповідно до яких забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари , декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною першою статті 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (частина четверта, п`ята статті 55 МК України).

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною другою статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 МК України). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

Частиною восьмою статті 57 МК України визначено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Частиною другою статті 64 МК України визначено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Як зазначено в частині четвертій статті 64 МК України у разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Відповідно до частини сьомої статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Згідно з частиною другою статті 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до статті 55 МК України наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 серед іншого затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. В пункті 2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості зазначено, що у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. При вирішенні цього спору суд враховує такі висновки Верховного Суду:

- …органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів , постанова від 18.12.2018 у справі № 821/110/18;

- … витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України […] Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації , постанова від 17.07.2019 у справі №809/872/17;

- … у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом , постанова від 05.02.2019 у справі №816/1199/15;

При прийнятті рішення суд керується такими мотивами:

1. Здійснюючи оцінку аргументів сторін та досліджених письмових доказів щодо правомірності рішення про коригування митної вартості транспортного засобу в частині обґрунтування сумніву в заявленій декларантом по першому методу митній вартості, суд керується такими міркуваннями:

Системний аналіз наведених вище норм МК України дозволяє зробити такі висновки:

- основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) ;

- закон визначає вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а також забороняє вимагати будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в статті 53 МК України;

- митний орган має повноваження витребувати додаткові документи лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- закон визначає чіткий перелік обставин, які зумовлюють виникнення обґрунтованого сумніву щодо визначеної декларантом митної вартості товару.

Отже, посадова особа митного органу для прийняття рішення про витребування в декларанта додаткових документів (з метою підтвердження заявленої митної вартості) зобов`язана встановити та чітко викласти обставини, що свідчать про:

- обґрунтованість сумніву щодо вказаної декларантом митної вартості;

- причини, що унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів.

При цьому посадова особа повинна витребувати документи, що реально необхідні для перевірки сумнівних відомостей, а не вимагати в декларанта надання невичерпного переліку усіх можливих документів.

Основним способом реалізації повноважень митного органу в цій ситуації є процедура консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов:

1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України;

2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості;

3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору);

4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

У цій справі суд встановив, що заявник визначив митну вартість автомобіля за ціною контракту та яка зазначена у рахунку Faktura VAT nr 1/2019 від 22.03.2019 та становить 8500 євро. На підтвердження заявленої митної вартості товару декларант надав митному органу документи, визначені частиною другою статті 53 МК України (контракт №03/2019 від 18.03.2019, Faktura VAT nr 1/2019 від 22.03.2019, платіжне доручення в іноземній валюті №4 від 26.03.2019, калькуляцію транспортних витрат №03-03104 від 03.04.2019, експортну митну декларацію від 27.03.2019; інформацію з інтернет-джерел про вартість аналогічного транспортного засобу від 04.04.2019; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 ).

Як встановив суд декларована митна вартість автомобіля в національній валюті складала 257519,05 грн., що складає 8524 євро по курсу 30,211057. В цю суму увійшли 24 євро витрачених на пальне на перевезення автомобіля з м.Краків, Польща до кордону України в пункт пропуску Краків-Корчова , про що зазначено в калькуляції транспортних витрат №03-03104 від 03.04.2019.

Суд враховує, що митний орган має повноваження вимагати додаткові документи лише у разі, коли подані декларантом для митного оформлення документи містять розбіжності, ознаки підробки або відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Аргументи відповідача у цій справі на підтвердження обґрунтованості сумніву посадової особи митниці в задекларованій митній вартості автомобіля зводяться до того, що ціна автомобіля не підтверджена документально і не відповідає інформації по вартості даного транспортного засобу, яка згенерована АСАУР .

Суд проаналізував зміст наданих декларантом документів та встановив, що такі містять необхідні відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за автомобіль, оскільки в контракті №03/2019 від 18.03.2019 та рахунку Faktura VAT nr 1/2019 від 22.03.2019 чітко вказано ціну автомобіля 8500 євро. ТЗОВ ТВК Західенергосервіс польській фірмі за автомобіль сплатило 8500 євро, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті №4 від 26.03.2019 (а.с. 22).

Відомості про експорт цього автомобіля із зазначенням відомостей про ціну транспортного засобу зазначені в митній декларації країни відправлення №MRN 19PL402010E0352051 (а.с. 23), де вартість автомобіля зазначено в сумі 36865 польських злотих (а.с. 23). Відповідно до інформації, отриманої з сайту Міністерства фінансів Польщі (режим доступу: https://www.podatki.gov.pl/clo/kursy-walyt) середній курс валют, що застосовувався від 01.03.2019 до 31.03.2019 за один євро складав 4,3371 польських злотих, отже сума 36865 польських злотих відповідає сумі 8500 євро (36865/4,3371) (а.с. 192-195).

Суд зауважує, що митний орган не вказав на будь-які розбіжності чи ознаки підробки документів, або відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів тощо.

Щодо зазначення в рішенні про визначення ціни транспортного засобу за результатами опрацювання АСАУР , суд зазначає, що відповідач не надав суду адекватних пояснень щодо механізму цього генерування , а також будь-яких доказів на підтвердження достовірності/правильності згенерованої ціни в розмірі 14150 євро. За таких обставин суд оцінює рішення митного органу в частині, що стосується генерування ціни транспортного засобу як підстави обґрунтування сумнівів в задекларованій митній вартості як свавільне, оскільки відповідач не довів обставин, на які посилається, належними та допустимими доказами.

2. Оцінюючи рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, суд враховує таке:

письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

В оскарженому рішенні про коригування митної вартості товарів:

- відсутнє належне обґрунтування неможливості застосування методів 2а, 2б, 2в, 2г;

- застосування резервного методу та визначення митної вартості в розмірі 14150 євро, базується на твердженні, що це ціна, за яку транспортний засіб, визначеної марки, моделі, комплекції пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі та за умов повної конкуренції, визначену за результатами спрацювання АСАУР .

Оцінюючи таке пояснення суд констатує, що відповідач не пояснив, чому при аргументації застосування ціни на транспортний засіб визначеної марки, моделі та комплекції… митниця не визначала митну вартість за ціною договору подібних (аналогічних) товарів (метод 2б, стаття 60 МК України).

Визначення абревіатури АСАУР та схожих наведено в Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затв. наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684 (в чинному Порядку абревіатуру АСАУР замінено на АСУР ): - АСУР - це автоматизована система управління ризиками (далі - АСУР), сукупність програмно-інформаційних комплексів, які забезпечують функціонування системи управління ризиками (далі - СУР) під час митного контролю та/або митного оформлення товарів і транспортних засобів; - модуль АСУР - одна з підсистем АСУР, що входить до складу модуля автоматизованої системи митного оформлення товарів та транспортних засобів (далі - АСМО) або іншого програмно-інформаційного комплексу ДФС (далі - ПІК ДФС) і забезпечує роботу АСУР під час митного контролю товарів і транспортних засобів. Такий введений в експлуатацію в пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення, що входить до модуля Журнал пункту пропуску автоматизованої системи митного оформлення Інспектор-2006 наказом Державної митної служби України №683 від 28.11.2012.

Відповідач не пояснив суду, яким чином системою АСАУР було визначено ( згенеровано ) вартість транспортного засобу в розмірі 14150 євро, які складові вплинули на формування саме такої вартості. Митний орган не навів жодних розрахунків, за якими було визначено таку вартість транспортного засобу, що свідчить про порушення вимог статті 55 МК України. В оскарженому рішенні не наведено і суду не надано доказів, які підтверджують використання при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів інформації спеціалізованих видань та/або інформаційних ресурсів, які містять відомості про ціни, сформовані у відповідному регіоні світового ринку, з урахуванням марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального та фактичного пробігу оцінюваного транспортного засобу.

Отже, відповідач не зміг пояснити процедури/формули визначення ( генерування ) митної вартості , а також не надав суду будь-яких доказів на підтвердження достовірності згенерованої АСАУР ціни транспортного засобу в розмірі 14150 євро. Тому рішення в частині визначення митної вартості транспортного засобу в розмірі 14150 євро також є свавільним.

Суд також враховує, що в процесі консультацій декларант надав митному органу (на його вимогу) відомості щодо вартості (пропозиції) продажу аналогічного транспортного засобу в Польщі, яка складає 8600 євро (брутто) (а.с. 85). Митний орган цю інформацію не взяв до уваги, мотивів її неврахування в оскарженому рішенні не навів.

Щодо аргументів у відзиві, що покупець ТЗОВ ТВК Західенергосервіс і продавець польська фірма Krakow Energo Serwis Sp.z.o.o., є пов`язаними особами, то такі суд не бере до уваги. Суд при оцінці таких доводів суд враховує норми частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень такий не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Суд також враховує усталені підходи Верховного Суду (у складі Судової палати Касаційного адміністративного суду), висловлені в постанові від 17.12.2018 в справі №509/4156/15-а: […] 45. […] У випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України […] 75. […] адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності ( виправдання ) свого рішення . Оскільки митний орган в оскарженому рішення не вказував на ці обставини (щодо ймовірної пов`язаності осіб покупця та продавця), то такі не оцінюються судом при прийнятті рішення у цій справі.

Враховуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/000193/2 від 05.04.2019 є необґрунтованим, при цьому сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються на припущеннях та документально не підтверджені. Суд дійшов висновку, що позивач під час митного оформлення надав митному органу всі необхідні документи, які ідентифікували оцінюваний товар та підтверджували заявлену за першим методом митну вартість. Відтак, висновки Львівської митниці ДФС про неможливість визнання митної вартості автомобіля в сумі 8500 євро є хибними. Відповідач також не довів правомірності свого рішення про коригування митної вартості в частині визначення митної вартості імпортованого автомобіля в сумі 14150 євро.

Отже, рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2019/000193/2 від 05.04.2019 не відповідає встановленим у частині другій статті 2 КАС України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, а тому підлягає скасуванню як протиправне.

Оскільки фактичною підставою прийняття рішення про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (картки відмови) Львівської митниці ДФС UA209190/2019/00546 є протиправне рішення про коригування митної вартості товарів, то похідні позовні вимоги про скасування картки відмови також підлягають задоволенню.

ТЗОВ ТВК Західенергосервіс подало суду заяву про розподіл судових витрат від 26.09.2019 (а.с. 156). В заяві зазначив, що захист порушених прав позивача, відповідно до укладеного договору про надання правової допомоги від 09.09.2019, здійснює адвокатське об`єднання Юридична фірма Гринчук та партнери . В договорі обумовлено (п. 5.1, 5.2 Договору), що Клієнт зобов`язується сплатити Фірмі гонорар згідно Договору відповідно до виставлених рахунків: 15000 грн. без ПДВ, що оплачуються протягом 2-ох робочих днів з дня підписання Договору і є платою за супровід розгляду справи, яка не залежить від результатів розгляду. При цьому сума гонорару за супровід справи в суді першої інстанції складає 10000 грн. Детальний опис наданих послуг представник позивача зобов`язується надати після ухвалення рішення, про що подав відповідну заяву до початку судових дебатів.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на задоволення позовних вимог ТЗОВ ТВК Західенергосервіс , суд стягує на користь позивача суму сплаченого ним судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в сумі 3842 грн.

Керуючись ст.ст. 9, 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA209000/2019/000193/2 від 05.04.2019 та рішення Львівської митниці ДФС про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оформлене карткою відмови UA209190/2019/00546 від 05.04.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці ДФС (79000, Львівська область, місто Львів, вул. Костюшка, буд. 1; ідентифікаційний код 39420875) на користь товариства з обмеженою відповідальність "Західенергосервіс" (79035, Львівська область, м. Львів, вул. Зелена, буд. 251; РНОКПП 37483603) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) гривні.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 24.02.2020.

Суддя Москаль Р.М.