Постанова

від 17.06.2020 по справі 1.380.2019.002715

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий суддя у першій інстанції : Москаль Р.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.002715 пров. № А/857/4105/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Бруновської Н.В.

суддів: Макарика В.Я., Шавеля Р.М.

за участю секретаря судового засідання: Волошин М.М,

представника апелянта: Тістечка Ю.Я.

представника позивача: Чупи І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року у справі № 1.380.2019.002715 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТВК Західенергосервіс до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними і скасування рішення та картки відмови, -

ВСТАНОВИВ :

29.05.2019р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю ТВК Західенергосервіс (надалі ТОВ ТВК Західенергосервіс ) звернувся в суд з позовом до Галицької митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару № UA209000/2019/000193/2 від 05.04.2019р. та картки відмови № UA209190/2019/00546 від 05.04.2019р.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ПП Мотолайк в інтересах ТОВ ТВК Західенергосервіс подано до відділу митного оформлення Скнилів митного поста Західний митну декларацію № UA209190/2019/031251 з метою здійснення митного оформлення товару за ціною договору, а саме транспортного засобу AUDI А6 2.0 TDI, номер кузова НОМЕР_1 , 2013 року виготовлення в якій зазначено митну вартість у розмірі 8 500 євро. Вважає, що митний орган протиправно, в порушення норм ст.57 МК України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість транспортного засобу та обраного методу його визначення, здійснив визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом (резервним). Внаслідок чого прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості. Вважає, що відповідач протиправно поставив під сумнів весь поданий перелік документів та застосував резервний метод для визначення митної вартості товару. Збільшення такої вартості з 8 500 євро на 14 150 євро суттєво порушує права останньої.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13.02.2020р. позов задоволено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що визначення відповідачем митної вартості транспортного засобу марки, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за резервним методом (залежно від комплектації та технічного стану транспортного засобу), лише на підставі неподання позивачем запитуваних митним органом документів, є необґрунтованим та безпідставним, оскільки не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості транспортного засобу за ціною рахунку, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено, тобто основні документи містили всі числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт Галицька митниця Державної фіскальної служби подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що декларантом до митного оформлення не було подано повний перелік первинних документів, зазначених в ст. 53 МК України, підтверджуючих митну вартість даного транспортного засобу, а саме не було долучено банківського платіжного документу чи будь-якого іншого платіжного та/або бухгалтерського документу, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, висновки про вартість та якісні характеристики оцінюваного товару тощо.

Апелянт просить суд, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.02.2020р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Представник апелянта Тістечко Ю.Я. в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу із підстав у ній зазначених.

Представника позивача Чупа І.І. в судовому засіданні просила суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Як видно із матеріалів справи, позивач ТОВ ТВК Західенергосервіс відповідно до Контракту №03/2019 від 18.03.2019р. придбав у польської фірми KRAKOW ENERGO SERWIS SP. Z О.О . транспортний засіб марки AUDI А6 2.0 TDI, номер кузова НОМЕР_1 , 2013 року виготовлення (а.с. 18-20).

Згідно пункті 1.2, 1.3 цього Контракту загальна вартість товару (як і вартість Контракту) складає 8500 євро, що підтверджено зокрема рахунком-фактуру (інвойс) VAT nr 1/2019 від 22.03.2019р. (а.с.21).

На підставі платіжного доручення в іноземній валюті №4 від 26.03.2019р. позивач здійснив перерахування коштів за придбаний автомобіль в сумі 8500 євро. (а.с. 22).

В подальшому, продавець оформив митну декларацію країни відправлення №MRN 19PL402010E0352051, у якій відображено експорт автомобіля марки AUDI А6 AVANT, VIN: НОМЕР_1 , 2013 року виготовлення, та загальну ціну автомобіля 36865 польських злотих. (а.с. 23).

Згідно калькуляції транспортних витрат за вих.№03-03/04 від 03.04.2019р., переїзд автомобілем з м. Краків, Польща до кордону України в пункт пропуску Краків-Корчова становить 254 км; При витраті пального 8літ. на 100 км. та ціні дизельного палива 1,16 євро/1 л. транспортні витрати становлять 24 євро; В калькуляції зазначено, що страхування транспортного засобу не здійснювалось.

03.04.2019р. для здійснення митного оформлення ПП Мотолайк в інтересах декларанта ТОВ ТВК Західенергосервіс подав до митного органу митну декларацію № UA209190/2019/031251 в електронній формі, в якій заявлено митну вартість транспортного засобу в розмірі 8500 євро. Митну вартість транспортного засобу визначено за основним методом - за ціною договору (вартість операції).

Митний орган 03.04.2019р. надіслав представнику декларанта електронне повідомлення про необхідність подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: - якщо рахунок якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Для підтвердження митної вартості представник декларанта на згаданий вище запит надіслав до митного органу наступні документи (графа 44 та доповнення): платіжне доручення в іноземній валюті №4 від 26.03.2019р.; калькуляцію транспортних витрат №03-03104 від 03.04.2019р.; Faktura VAT nr 1/2019 від 22.03.2019р.; експортну митну декларацію від 27.03.2019р.; інформацію з інтернет-джерел про вартість аналогічного транспортного засобу від 04.04.2019р.; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № 5132982; контракт № 03/2019 від 18.03.2019р.

Із змісту рахунку Faktura VAT nr 1/2019 від 22.03.2019р. (перекладеного з польської на українську мову) видно, що вартість транспортного засобу становить - 8 500 євро., в якому зазначено продавця Krakow Energo Serwis Sp.z.o.o., оплата якого проведена згідно платіжного доручення в іноземній валюті №4 від 26.03.2019р.

05.04.2019р. митний орган прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів № UA2090000/2019/000193/2 згідно якого митна вартість товару визначена за резервним методом - 14 150 євро. ( а.с. 32 )

Зокрема, у графі 33 рішення зазначено, що відповідно до методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні митного контролю митного контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом від 11.09.2015р. №689 та постанови КМУ №1077 від 12.12.2018р. у митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки заявлена митна вартість товару не підтверджена документально і не відповідає інформації по вартості даного транспортного засобу, яка згенерована АСАУР ДФС та складає 14 150 Євро. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступний методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів. Митну вартість визначено за резервним методом у зв`язку з наявністю у митного орту цінової інформації з системи АСАУР ДФС. Виходячи із вищезазначеного, митна вартість товару становитиме 14 150.00 Євро . Джерелом інформації для визначення митної вартості, використано ціну, за яку транспортний засіб визначеної марки, моделі, комплектації пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції, визначену за результатами спрацювання АСАУР. ( а.с. 32 )

З огляду на це, митний орган прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA209190/2019/00546 відповідно до якої декларанту відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів ( а.с. 33)

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до ст.49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. (ч.2 ст.52 МК України).

Відповідно до ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений у частині другій статті цієї статті.

Як визначено у ч.3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною , з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації .

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 МК України (ч.3 ст. 54 МК України).

При цьому, ч.6 ст.54 МК України визначено виключний перелік підстав, за яких митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Колегія суддів погоджується з доводами позивача, що останній надав митному органу для митного оформлення імпортованого товару всі документи, передбачені ст. 53 МК України. Зокрема, подані декларантом до митного оформлення документи (декларація митної вартості та рахунок фактура (інвойс) за назвою та змістом відповідають вимогам п.-3 ч.2 ст. 53 МК України.

При цьому, митний орган зобов`язаний довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Вимоги ч.3-4 ст. 53 та ч.2 ст.58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Так, відповідач, обмежившись у спірному рішенні лише загальним висновком про те, що митна вартість товару документально не підтверджена, не зазначив при цьому, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, в чому полягає невідповідність даних або які розбіжності, наявні в поданих декларантом документах, не повідомив позивача про виявлені недоліки наданих документах для підтвердження числових значень митної вартості.

Такі дії митного органу не узгоджуються з положеннямип.2 ч. 4 ст. 54 МК України та сприяють тому, що декларант будучи необізнаним стосовно фактичних причин, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визнана , позбавляється можливості усунути такі розбіжності ( недоліки, хиби) на стадії здійснення митного контролю правильності визначення задекларованої ним митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості за резервним методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

ч.2 ст.55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визначена органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Апеляційним судом встановлено, що всупереч положенням п. 1, п.2, п.3, ч. 2 ст. 55 МК України в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості митний орган не навів обов`язкових відомостей щодо обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі поданих позивачем документів, не міститься інформація ( в тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних ( аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів) яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів та фактів, які вплинули на таке коригування, а також не зазначив вичерпного переліку вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що митний орган не вказав в оскаржуваному рішенні, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, з яких причин із поданих декларантом документів неможливо встановити заявлену митну вартість товару та які саме документи необхідні для підтвердження вказаної декларантом митної вартості товару. Не наведено жодних конкретних обставин, які викликали сумніви у правильності зазначеної позивачем митної вартості у поданій митній декларації.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що коригування митної вартості товарів лише з мотивів її невідповідності інформації по вартості даного транспортного засобу, яка згенерована АСАУР ні в якому разі не може бути безумовної підставою для відмови в оформленні товару за заявленої декларантом митною вартістю товарів.

Тобто, оскаржуване рішення про коригування митної вартості не містить конкретизованих причин через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано. Не вказано про інформацію наявну в митного органу, яка стала підставою для сумнівів щодо правильності визначення декларантом митної вартості товару. Числове значення скоригованої митної вартості жодним чином не обґрунтовано, а фактори, які вплинули на таке коригування не описані.

ч.2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення , за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Крім того, зазначення та/або не зазначення у документах поданих декларантом інформації, що покупець та продавець є пов`язаними між собою, ніяким чином не впливає на вартість проданого автомобіля, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині також є безпідставними та необґрунтованими.

Колегія суддів також враховує ту обставину, що у оскаржуваному рішенні та картці відмови та митний орган жодним чином не обгрунтовує те що причиною відмови у митному оформленні транспортного засобу є пов`язаність продавця і покупця та зауважень щодо наявності в документах які підтверджують транспорті витрати яких-небудь розбіжностей, неточностей, неповноти відомостей тощо.

При цьому, як видно з матеріалів справи представник декларанта з дотримання вимог ч.2 ст. 53 МК України надав митному орану належним чином завірений документ, який підтверджує суму витрат на транспортування транспортного засобу до місця ввезення на митну територію України - калькуляцію транспортних витрат вих. № 03-03\04 від 03.04.2019 р. Страхування транспортного засобу позивач не здійснював, що зазначено в даній калькуляції.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки відповідач Галицька митниця Держмитслужби як суб`єкт владних повноважень діяв не у спосіб що визначені законами та Конституцією України. Відповідач в порушення вимог ст. 77 КАС України не довів наявність у нього обґрунтованого сумніву у правильності визначення декларантом митної вартості товару за ціною 8 500 євро.. Зазначене, в свою чергу, дає підстави вважати, що рішення про коригування митної вартості товару № UA209000/2019/000193/2 від 05.04.2019р. та картка відмови № UA209190/2019/00546 від 05.04.2019р - є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена в постановах від 27.06.2019р. у справі № 803/667/17, від 02.04.2019р. у справі № 809/784/19, від 06.03.2019р. у справі № 809/278/17, від 20.02.2018 р. у справі № 809/1884/1.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки колегії суддів.

Разом з тим, колегія суддів вважає зазначити, що апелянт у доводах апеляційної скарги наводить обґрунтування порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час винесення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат.

Як видно із матеріалів справи, апеляційна скарга Галицької митниці Держмитслужби подана на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.02.2020р. у справі № 1.380.2019.002715.

Проте, апеляційна скарга в порядку КАС України на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.02.2020р. у справі № 1.380.2019.002715, яким вирішено розподіл судових витрат до суду апеляційної скарги не подана. Тобто, вказане рішення в апеляційному порядку апелянт не оскаржує, а тому відсутні підстави для перегляду цього рішення в суді апеляційної інстанції.

Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року у справі № 1.380.2019.002715 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Бруновська

Суддя В.Я. Макарик

Суддя Р.М. Шавель

Постанова в повному обсязі складена 23.06.2020р.