Рішення

від 13.02.2020 по справі 520/10980/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

13 лютого 2020 р. справа № 520/10980/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Старосєльцевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Кіт С.В.,

представник позивача - Смирного О.С.,

представник відповідача - Марченко С.О.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСТО ІНВЕСТ" до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,-

встановив:

Позов прийнято до розгляду ухвалою від 04.11.2019р. у порядку загального позовного провадження.

Судові засідання у підготовчому провадженні призначались на 26.11.2019р., 10.12.2019р., 16.01.2020р., 29.01.2020р., 03.02.2020р.

У перелічених засіданнях представники учасників справи надали пояснення про те, що правові позиції сторін (як вимоги позову, так і заперечення проти позову) сформульовані остаточно, усі доводи наведені, а докази подані.

Тому ухвалою суду від 03.02.2020р. закрито підготовчого провадження і призначення справи до розгляду по суті на 13.02.2020р.

Суть спору полягає у відповідності закону рішення владного суб`єкта - постанови Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області №32/1020-5720 від 12.07.2019р., якою накладено 1.806.300,00грн. штрафу.

Так, позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Ресто Інвест (далі за текстом - заявник, суб`єкт господарювання, Товариство, ТОВ) у порядку адміністративного судочинства заявив вимогу про визнання протиправною та скасування постанови Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області №32/1020-5720 від 12.07.2019р.

Аргументуючи цю вимогу зазначив, що не вчиняв порушень у сфері містобудівної діяльності, а оскаржене рішення (окрім безпідставного притягнення до відповідальності) винесено також і з порушенням процедури.

Відповідач, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області (далі за текстом - владний суб`єкт, адміністративний орган, Департамент) з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення зазначив, що проведена перевірка показала на виконання будівельних робіт без попереднього одержання дозволу.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Заявник пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, значиться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у якості юридичної особи приватного права під ідентифікаційним кодом - 42587470.

З 15.11.2018р. заявник є власником об`єкту нерухомого майна - нежитлових приміщень підвального поверху та нежитлових приміщень №№1-24 першого поверху будівлі літ. Е-5 за адресою: м.Харків, вул.Чигирина Юлія, 13.

28.05.2019р. Департаментом було видано наказ №90-П про призначення позапланової перевірки об`єкту - Реконструкція будівлі за адресою: м.Харків, вул.Чигирина Юлія, 13 (нежитлові приміщення підвального поверху та нежитлові приміщення №№1-24 першого поверху) з питання дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

У тексті згаданого наказу зазначено, що фактичними підставами для цього рішення послугували викладені у листах від 19.12.2018р. №01-04/978-1/4420 та від 13.02.2019р. 01/04-162-2/413 звернення Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації, в яких повідомлено відповідача про порушення заявником вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

28.05.2019р. Департаментом було видано направлення №403-н для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у формі позапланової перевірки об`єкту - Реконструкція будівлі за адресою: м.Харків, вул.Чигирина Юлія, 13 (нежитлові приміщення підвального поверху та нежитлові приміщення №№1-24 першого поверху) з питання дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Строк дії направлення склав 29.05.2019р.-11.06.2019р.

Таким чином, призначена позапланова перевірка завершилась 11.06.2019р.

Наказом департаменту від 12.06.2019р. №103-П строк позапланової перевірки був продовжений на 2 робочих дня.

Отже, подія прийняття рішення про продовження строку проведення позапланової перевірки мала місце поза межами самої перевірки.

12.06.2019р. Департаментом було видано направлення №460-н на проведення перевірки з 12.06.2019р.-13.06.2019р.

Результати проведеної перевірки оформлені актом від 13.06.2019р. №403/406-А (далі за текстом - Акт).

У тексті Акту викладені судження Департаменту про вчинення порушення у сфері містобудування, а саме: ч.1 ст.37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та абз.2 п.5 Порядку виконання підготовчих і будівельних робіт (затверджено постановою КМУ від 13.04.2011р. №466; далі за текстом - Порядок №466) за рахунок виконання будівельних робіт (демонтаж стін (внутрішніх перегородок), демонтовано заповнення дверних та віконних отворів, облаштування прорізу у несучій конструкції на з`єднання 1-ого поверху будівлі літ Е-5 з новобудовою) на об`єкті - Реконструкція будівлі за адресою: м.Харків, вул.Чигирина Юлія, 13 (нежитлові приміщення підвального поверху та нежитлові приміщення №№1-24 першого поверху) без дозволу на виконання будівельних робіт на об`єктах, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об''єктів зі значними (СС3) наслідками.

Ці ж самі порушення викладені і у тексті складеного 13.06.2019р. протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі за текстом - Протокол).

При цьому, акт містить позначку про використання у ході перевірки засобів фототехніки, але не містить жодних відомостей про індивідуальні ознаки та параметри цих пристроїв.

Доказів направлення матеріалів перевірки (Акт і Протоколу) на адресу заявника Департаментом до суду не подано.

12.07.2019р. з посиланням на Акт і на Протокол Департаментом була прийнята постанова №32/1020-5720 про накладення 1.806.600,00грн. штрафу.

Не погодившись із правомірністю згаданого індивідуального акту, заявник ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі встановлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Частиною 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зміст та обсяг повноважень органів архітектурно будівельного - контролю на перевірку дотримання особами вимог закону у сфері будівельної справи, а також приводи, способи та порядок реалізації таких повноважень унормовані приписами Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Так, за визначенням ч.1 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Суд вважає, що за загальним правилом прийняття рішення про продовження строку проведення заходу нагляду (контролю) є можливим виключно стосовно триваючого заходу (триваючої перевірки).

У спірних правовідносинах строк проведення перевірки збіг о 24:00год. 11.06.2019р.

Рішення про продовження строку перевірки було прийнято Департаментом 12.06.2019р., тобто не під час перевірки, а вже після її закінчення.

Відтак, докази, які були добуті департаментом після 11.06.2019р. та документи, які були складені Департаментом після 11.06.2019р. у межах реалізації наказу від 28.05.2019р. №90-П слід визнати такими, що не мають юридичного значення.

Згідно з ч.6 ст.7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Судом достеменно з`ясовано, що у ході проведення перевірки Департаментом були одержані копії технічної документації на об`єкт нерухомого майна.

Проте, у тексті Акті і Протоколу Департаментом поза розумним сумнівом не деталізовано взагалі будь-яких фізичних параметрів тих будівельних робіт, незаконність проведення яких інкримінується Товариству. Зокрема, не указано які саме стіни чи перегородки демонтовано та між якими приміщеннями, конфігурації яких приміщень зазнали змін, не відображено які заповнення дверних та віконних отворів демонтовані тощо.

Посилання Департаменту на роздруківки фотосвітлин слід відхилити, позаяк владним суб`єктом не подано жодних доказів відповідності фотозйомки конкретній календарній даті та незмінній точці відліку.

Додатково суд звертає увагу і на подію порушення процедури застосування штрафу владним суб`єктом, який при реалізації управлінської функції контролю не вжив достатніх поза розумним сумнівом заходів для забезпечення участі представників Товариства у засіданні Департаменту з питання накладення штрафу.

Так, розв`язуючи спір по суті, суд бере до уваги, що відповідно до п.17 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (затверджений постановою КМУ від 06.04.1995р. №244; далі за текстом - Порядок №244) справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи. Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

За відсутності застереження про протилежне, суд вважає необхідним застосувати у даному конкретному випадку загальне правило правової визначеності, котре є невід`ємним елементом запровадженого ст.8 Конституції України верховенства права та поглинає фактор обізнаності особи з майбутньою подією реалізації адміністративним органом владної управлінської функції з накладення санкції.

Сам лише факт направлення адміністративним органом документів на адресу приватної особи не може бути ототожнений із фактом обізнаності цієї особи з майбутнім розглядом питання про накладення санкцій безвідносно до обставин фізичного одержання особою документів та обставин правової поведінки цієї особи.

Відтак, суд вважає, що згадане у тексті п.17 Порядку №244 дієслово повідомляються слід тлумачити як подію вручення особи кореспонденції або вчинення діяння, котре може бути кваліфіковано у якості відмови особи від одержання кореспонденції.

Тому суд вважає, що владний суб`єкт не подав до суду належних та достовірних доказів доведення до відома заявника відомостей про час і місце розгляду питання про накладення штрафу.

Довід Департаменту про участь представників Товариства у розгляді питання про накладення штрафу спростовується текстом оскарженої постанови, де графа заслухавши осіб, які брали участь у розгляду справи не заповнена.

При цьому, п.3 цієї постанови містить явно та очевидно недостовірні відомості про керівника Товариства, адже фізична особа - громадянин на прізвище, ім`я, по батькові - ОСОБА_1 у спірних правовідносинах на обіймала посаду керівника заявника, що доводить також і самим текстом Акту, і відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Крім того, в наданих до суду пояснень директора ТОВ "РЕСТО ІНВЕСТ" Фоміна Г.В. від 03.02.2020р., зазначено, що ОСОБА_1 ніколи не працювала в ТОВ "РЕСТО ІНВЕСТ" та на цю особу довіреність щодо здійснення представницьких функцій від імені підприємства, перед Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області, не видавались.

Також, суд зважає на практику Верховного Суду, в постанові якого (справа №308/12552/16-а від 30.01.2020р.) викладені наступні висновки: "Колегія суддів враховує, що особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.

Законодавство покладає обов`язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.

Верховний Суд дійшов висновку, що обов`язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти особу, що якої застосовується адміністративне стягнення не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п`ять днів до дати розгляду справи.

Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Такий обов`язок вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п`ять днів до дати розгляду справи."

Крім того, суд бере до уваги, що штраф у розмірі 1.806.300 грн., який було застосовано до позивача, є суттєвим.

Особі, до якої застосовуються такі суттєві санкції відповідальності, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в засіданні, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.

Вказані висновки також наведені в постанові Верховного суду від 12 червня 2019 року по справі №813/3415/18.

Частиною 5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Критерії законності рішення (діяння, тобто управлінського волевиявлення як такого) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України і обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта ч.2 ст.77 КАС України.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що владний суб`єкт повинен доводити обставини фактичної дійсності за стандартом доказування - поза будь-яким розумним сумнівом , у той час як до приватної особи підлягає застосуванню стандарт доказування - баланс вірогідностей .

Суд констатує, що у ході розгляду справи владним суб`єктом не подано доказів відповідності закону оскарженого рішення (діяння), а обсяг використаних доказів та обрані мотиви не дозволяють визнати юридично правильними та фактично обґрунтованими ті підстави, які покладені адміністративним органом в основу оскарженого рішення.

Визначаючись стосовно значимості наслідків допущеного Департаментом порушення (розгляд справи про порушення у сфері містобудування за відсутності будь-яких доказів повідомлення заявника про дату вирішення питання про накладення штрафу), суд вважає, що оскаржене рішення владного органу підлягає скасуванню, позаяк винесено у межах процедури, котра у розумінні ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року не може бути визнана справедливою.

Вирішуючи питання своєчасності звернення позивача з вказаним позовом до суду, з врахуванням встановлених обставин необізнаності позивача про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, судом встановлено, що позивач фактично дізнався про оскаржувану постанову від 12.07.2019р. про накладання штрафу, лише 08.10.2019р., а саме під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №59814274. Отже, позивачем звертаючись з вказаним позовом до суду 18.10.2019р., не було пропущено спеціальний строк оскарження постанови, оскільки позивач звернувся в 10-денний термін з дня, коли дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, суд зважає, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 07.11.2019р. по справі № 826/1647/16 (адміністративне провадження № К/9901/16112/18) порушення вимог закону діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд зазначає, що владний суб`єкт у спірних правовідносинах не забезпечив дотримання ч.2 ст.19 Конституції України.

Отже, у спірних правовідносинах допущені порушення спричинили настання негативних наслідків, що є визначеною процесуальним законом підставою для задоволення позову.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області № 32/1020-5720 від 12.07.2019 р. про накладення 1.806.300,00 грн. штрафу.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСТО ІНВЕСТ" (адреса: вул. Чигирина Юлія, 13, код ЄДРПОУ - 42587470) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (місце знаходження - 01133, м.Київ, вул. Лесі Українки, будинок 26, код ЄДРПОУ - 37471912) витрати зі сплати судового збору у розмірі 19210 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень).

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 15 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України, тобто негайно після підписання.

Роз`яснити, що скарга може бути подана у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України.

Судове рішення у повному обсязі виготовлено у порядку ч. 3 ст. 243 КАС України 24.02.2020р.

Суддя О.В.Старосєльцева