Постанова

від 17.02.2020 по справі 922/42/16

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2020 р. Справа № 922/42/16

Cхідний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого (доповідача): судді: при секретарі судового засідання: за участю представників сторін: від прокуратури: від позивача1: від позивача2: від відповідача1: від відповідача2: від відповідача2: від ВДВС:Стойка О.В. Істоміна О.А., Попков Д.О. Склярук С.І. Чалий М.Г. - за довіреністю; Вельма І.О. - за довіреністю; Кирилюк С.О. - за довіреністю; Не з`явився; Андрійко О.В. - за ордером (адвокат); Черкасов О.В. - за ордером (адвокат); Не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Лаптія Ю.М. м.Харків

на ухвалу господарського суду Харківської області від 29.08.2019р. у справі № 922/42/16 (судді Лавренюк Т.А., Жигалкін І.П., Погорелова О.В.) за скаргою за позовом: до відповідачів: Фізичної особи-підприємця Лаптія Ю.М. м.Харків на дії державного виконавця Київського відділу ДВС м.Харкова ГТУЮ у Харківській області Кононенко О.М. м.Харків Військового прокурора Харківського гарнізону м.Харків в інтересах держави, в особі Міністерства оборони України м.Київ Квартирно експлуатаційного відділу м.Харкова м.Харків 1.Харківської міської ради м.Харків 2.Фізичної особи-підприємця Лаптія Ю.М. м.Харків проскасування рішення та договору оренди

В С Т А Н ОВ И В:

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.10.2016, яке залишене без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.01.2017, позовні вимоги Військового прокурора Харківського гарнізону (далі - Прокурор), в інтересах держави в особі Міністерства оборони України(далі - Позивач 1), Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова(далі - Позивач 2) до Харківської міської ради (далі - Відповідач 1), Фізичної особи-підприємця Лаптій Ю.М. (далі - Відповідач 2) задоволені частково: визнано недійсним пункт 19 додатку 4 рішення Відповідача 1 від 24.06.2015 № 1913/15 щодо надання Відповідачу 2 в оренду строком до 01.07.2064 земельної ділянки площею 0,0528 га (кадастровий номер 6310136600:02:008:0053 ) за рахунок житлової та громадської забудови, які належать територіальній громаді м. Харкова для експлуатації та обслуговування торгово-офісної будівлі за літ. "Е-2" по вул. Пушкінській, 61 у м. Харкові, переукладення та припинення Договору оренди від 02.06.2006 № 340667100125; витребувано з володіння Відповідачів та передано на користь Держави в особі Позивача 1 за актом приймання-передачі земельну ділянку загальною площею 0,0528 га по вул. Пушкінській, 61 у місті Харкові (кадастровий номер 6310136600:02:008:0053 ).

На виконання рішення господарським судом Харківської області 01.02.2017 видано відповідний наказ.

На примусовому виконанні в Київському ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області перебувало виконавче провадження ВП № 53607942 з примусового виконання наказу № 922/42/16 господарського суду Харківської області від 01.02.2017, в межах якого

державним виконавцем, зокрема, прийнято постанови про поновлення вчинення виконавчих дій ВП № 53607942 від 07.02.2018, про закінчення виконавчого провадження від 14.02.2018р. та складено акт приймання-передачі спірної земельної ділянки, правомірність прийняття яких скаржник просить дослідити в межах даної справи.

Так, державним виконавцем винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій ВП № 53607942 від 07.02.2018, у зв`язку зі скасуванням ухвали Київського районного суду м. Харкова від 24.02.2017 по справі № 640/2013/17-ц, яка стала підставою для зупинення виконавчого провадження.

Також, у зв`язку з переданням спірної земельної ділянки до Міністерства оборони України, що підтверджується копією постанови Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2015 по справі № 820/6992/15, державним виконавцем складено акт приймання-передачі земельної ділянки та 14.02.2018 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення господарського суду Харківської області від 10.10.2016 у справі № 922/42/16 згідно з виконавчим документом.

Не погоджуючись з такими діями державного виконавця, Відповідач 2 звернувся до господарського суду Харківської області зі скаргою про скасування та визнання зазначених постанов, разом з актом приймання-передачі, незаконними, обґрунтовуючи скаргу відсутністю у державного виконавця правових підстав для винесення вищевказаних документів, а також неналежним повідомленням боржника про відновлення виконавчого провадження та його закінчення, не направлення боржнику копій оскаржуваних постанов, а також наявністю прав інших осіб на спірну земельну ділянку.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.01.2019 скаргу Відповідача 2 на дії державного виконавця залишено без розгляду у зв`язку з поданням скарги з пропуском процесуального строку, встановленого ч.1 ст.341 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Лаптій Ю.М. задоволено, ухвалу господарського суду Харківської області від 28.01.2019 у справі № 922/42/16 скасовано, справу передано на розгляд господарського суду Харківської області.

За результатами нового розгляду справи ухвалою господарського суду Харківської області від 29.08.2019 по справі № 922/42/16 у задоволенні скарги відмовлено за мотивами недоведеності факту порушення прав Відповідача 2 з боку державного виконавця під час вчинення ним виконавчих дій.

Відповідач 2, не погодившись з ухвалою суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу господарського суду - скасувати, а скаргу - задовольнити.

Зокрема, скаржник вважав, що судом першої інстанції при розгляді скарги порушено норми процесуального та матеріального права, а саме:

- судом не досліджено питання направлення боржнику копій оскаржуваних постанов, внаслідок його відбулось неналежне повідомлення боржника про відновлення виконавчого провадження та його закінчення

- суд при розгляді даної ухвали не врахував наявність прав інших осіб на спірну земельну ділянку.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 17.02.2020року Прокурор та представники Позивачів заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення

Представники Відповідача 2 надали пояснення, аналогійні викладеним в апеляційній скарзі, підтримавши свої вимоги.

Державний виконавець та представник Відповідача 1 у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності зазначених учасників справи, оскільки вони не скористались своїми правами, передбаченими статтею 42 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, надане у судовому засіданні Відповідачем 2 клопотання про витребування доказів залишено колегією суддів апеляційної інстанції без розгляду, на підставі ст. 118 Господарського процесуального кодексу України, оскільки подане з порушенням приписів ст. 113 Господарського процесуального кодексу України та без відповідного клопотання про продовження строку встановленого ухвалою судової колегії від 30.09.2019р.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, дискреційні повноваження суду апеляційної інстанції щодо обсягів перегляду справ обмежуються доводами та вимогами апеляційної скарги. Виключення з цього правила можливе лише у разі, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України).

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Питання, що пов`язані з примусовим виконанням судових рішень і рішень інших органів, врегульовано Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі ст.18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим законом.

Стверджуючи про порушення його прав при проведенні державним виконавцем виконавчих дій Відповідач 2, зазначає про не направлення на його адресу постанов про поновлення та закінчення виконавчого провадження.

Колегія суддів вважає такі доводи необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

У вказаній статті чітко визначено перелік документів виконавчого провадження, які надсилаються сторонам та іншим учасникам рекомендованим поштовим відправленням, а саме: постанова про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанови, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону.

Однак, постанови державного виконавця про поновлення вчинення виконавчих дій та про їх закінчення не входить до вказаного переліку, а тому надсилається учасникам виконавчого провадження простим поштовим відправленням, яке, як вже зазначалося, доставляється / вручається без розписки.

Судом першої інстанції встановлено, що оскаржувані постанови були направлені державним виконавцем відділу примусового виконання супровідними листами простою кореспонденцією.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що наявні в матеріалах справи докази свідчать про дотримання приватним виконавцем вимог ст. 28 Закону України Про виконавче провадження , а тому доводи скаржника в цій частині є необґрунтованими.

Також боржник був обізнаний про наявність відкритого виконавчого провадження, а тому колегія суддів вважає, що йому було достовірно відомо, що у разі добровільного невиконання ним протягом встановленого строку вимог виконавчого документа подальше його виконання буде здійснюватися у примусовому порядку.

Відповідачем не наведено доводів та не надано доказів порушення своїх прав як сторони в виконавчому процесі, пов`язаних з відсутністю доказів повідомлення його про прийняття постанов про поновлення та закінчення виконавчого провадження.

Доводи Відповідача 2 про порушення державним виконавцем при вчиненні виконавчих дій законних прав та обов`язків інших співвласників будівлі, яка знаходиться на спірнй земельній ділянці є також безпідставними, оскільки інші співвласники по -перше, не є учасниками даної справи, а по - друге, не наділяли Відповідача 2 повноваженнями щодо здійснення представництва їх інтересів в суді апеляційної інстанції.

Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, пов`язані з незгодою заявника з рішенням суду у даній справі та не входять до предмету дослідження в межах перегляду даної ухвали.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що ухвала господарського суду Харківської області від 29.08.2019 у справі № 922/42/16 ґрунтується на дотриманні норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на Відповідача 2.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 269, 270, 271, 275, 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Лаптія Ю.М. м.Харків на ухвалу господарського суду Харківської області від 29.08.2019р. у справі № 922/42/16 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 29.08.2019р. у справі № 922/42/16 залишити без змін.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції покласти на Фізичну особу-підприємця Лаптія Ю.М. м.Харків.

Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

Повний текст постанови підписано 21.02.2020.

Головуючий суддя О.В. Стойка

Суддя О.А. Істоміна

Суддя Д.О. Попков