Ухвала

від 24.02.2020 по справі 910/15520/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 910/15520/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Катеринчук Л. Й., Пєскова В. Г.

розглянув матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланжерон-Інвест

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020

у складі колегії суддів: Буравльова С. І. (головуючого), Андрієнка В. В, Суліма В. В.

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідерс"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтакт",

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланжерон-Інвест"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкстрейдкомпані Київ",

2. Державного реєстратора Одеської філії Комунального підприємства "Реєстрація бізнесу" Коровінської сільської ради Недригайлівського району Сумської області Морозової Ольги Станіславівни

про визнання недійсним договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги та скасування рішення державного реєстратора

ВСТАНОВИВ:

06.02.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ланжерон-Інвест" звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020 в частині відмови у задоволенні клопотання про долучення до матеріалів справи нового доказу та в частині зупинення провадження у справі № 910/15520/18 .

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/15520/18 визначено склад колегії суддів: Банаська О. О. (головуючого), суддів - Катеринчук Л. Й., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2020.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити виходячи з наступного.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Суд зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення Європейського суду з прав людини від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").

Об`єктом касаційного оскарження у даній справі є ухвала Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020, зокрема, в частині відмови у задоволенні клопотання про долучення до матеріалів справи нового доказу .

Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із пунктом 9 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із принципів господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.

Частиною першої статті 304 Господарського процесуального кодексу України визначено, що ухвали суду, зокрема, апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 3 частини першої статті 287 цього Кодексу.

Пунктом 3 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік ухвал суду апеляційної інстанції, на які може бути подано касаційну скаргу.

Однак ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні клопотання про долучення до матеріалів справи нового доказу не охоплюється дією наведеного вище пункту 3 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а тому така ухвала не може бути об`єктом касаційного оскарження.

Згідно з положеннями пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими, ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення Європейського суду з прав людини у справах: "LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE", № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23.10.1996; "BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN", № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19.12.1997).

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним із помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення Європейського суду з прав людини у справі "ZUBAC v. CROATIA", № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05.04.2018).

Таким чином, вичерпний перелік ухвал, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

З урахуванням наведеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланжерон-Інвест" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020 у справі № 910/15520/18 в частині відмови у задоволенні клопотання про долучення до матеріалів справи нового доказу , оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Стосовно ж оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020 в частині зупинення провадження у справі № 910/15520/18, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначає таке.

За приписами пункту 2 частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (у редакції на момент постановлення оскаржуваної ухвали) у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За змістом частини третьої статті 39 Господарського процесуального кодексу України (у редакції на момент постановлення оскаржуваної ухвали) якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 228 цього Кодексу (у редакції на момент постановлення оскаржуваної ухвали) суд може зупинити провадження у справі у випадку надходження заяви про відвід судді.

У зв`язку із тим, що суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, а справу передано для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу, апеляційний господарський суд використав своє право на зупинення провадження у справі.

Конструкція наведених норм не передбачає подвійного тлумачення і їх правильне застосування є очевидним і не викликає розумних сумнівів, а тому у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланжерон-Інвест" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020 у справі № 910/15520/18 в частині зупинення провадження у справі слід відмовити на підставі пункту 2 частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 916/1146/17, від 08.04.2019 у справі № 925/49/18 та від 09.07.2019 у справі № 910/12787/17.

Керуючись статтями 233, 234, 235, 293, 304, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланжерон-Інвест" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020 у справі № 910/15520/18.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланжерон-Інвест" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020 у справі № 910/15520/18 повернути скаржнику разом з доданими до неї матеріалами (у тому числі платіжне доручення № 216 від 05.02.2020 про сплату судового збору за подання касаційної скарги в сумі 2 102,00 грн).

3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько Судді Л. Й. Катеринчук В. Г. Пєсков