Рішення

від 13.02.2020 по справі 317/4410/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/317/130/2020

Справа № 317/4410/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2020 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Громової І.Б.,

при секретарі Коваль В.В.,

за участю

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Панкова Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Страхова компанія Країна , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Приміські сполучення про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ :

До Запорізького районного суду Запорізької області звернувся ОСОБА_1 з позовом до Публічного акціонерного товариства Страхова компанія Країна , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Приміські сполучення про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 21.04.2017 р. приблизно о 04 год. 50 хв. водій ОСОБА_2 , керуючи пасажирським мікроавтобусом Мерседес Спринтер , (маршрутне таксі №81), реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по проїзній частині пр. Соборного з боку вул. Української в напрямку вул. Гагаріна в м. Запоріжжі, по мокрому дорожньому покриттю зі швидкістю не менше 70 км/год, яка перевищує максимально допустиму швидкість руху в населеному пункті - 60 км/год. ОСОБА_2 , діючи на порушення п.п 12.1, 12.4, 12.9 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМУ №1306 від 10.10.2001, не врахувавши дорожньої обстановки та погодних умов, продовжуючи рух по вказаному проспекту із перевищенням швидкості руху, в районі повороту на вул. Першотравневу, на заокругленні дороги праворуч, допустив занос транспортного засобу та подальше перекидання автомобіля на ліву частину кузова. В результаті необережної дії водія сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пасажири автобуса отримали, в тому числі, середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Зокрема, висновком експерта №1330 М від 25 травня 2017 р. встановлено, що позивач внаслідок ДТП отримав перелом тіла 11-го грудного хребця в області краніальної пластини з відривом переднє-верхнього краю та набряком кісткової речовини, що кваліфікується як тілесне ушкодження середньої тяжкості, що не є небезпечним для життя, але спричинили тривалий розлад здоров`я строком понад 21 день. Дані ушкодження утворилися від дії тупих предметів та могли бути спричинені в результат ударів о виступаючі предмети всередині салону автомобіля в умовах ДТП. Даний факт не потребує доказування на підставі ч. 4 ст. 82 ЦПК України, оскільки встановлений вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18.05.2018 р. по справі № 335/7796/17.

Вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18.05.2018 р. справі №335/7796/17 ОСОБА_2 було визнано винним у вчинені: кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у вигляді 2 років обмеження волі позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 було звільнено від відбування покарання у вигляді 2 років обмеження волі з випробуванням, якщо він протягом 2 років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Вирок набрав законної сили 18.06.2018 р.

Вироком цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 до ОСОБА_2 було залишено без задоволення, оскільки станом на час ДТП ОСОБА_2 працював в ТОВ Приміські сполучення на посаді водія, і злочин вчинив під час виконання своїх посадових обов`язків, що підтверджується копією наказу №104/10-К від 18.10.2013 р. Про прийняття на роботу , за яким ОСОБА_2 було прийнято на роботу на посаду водія автотранспортного засобу категорії D та з 18.10.2013 р. за ним було закріплено автомобіль Mercedes-Benz , тимчасовий номер НОМЕР_2 , копією трудової книжки ОСОБА_2 . Даний факт не потребує, доказування на підставі ч. 4 ст. 82 ЦПК України, оскільки встановлений вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18.05.2018 р. по №335/7796/17.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, скоєної за участі працівника ТОВ Приміські сполучення потерпілому ОСОБА_1 було заподіяно тілесні ушкодження середньої тяжкості, що не є небезпечними для життя, але спричинили-тривалий розлад здоров`я строком понад 21 день.

25.04.2017 р. потерпілий переніс перше оперативне втручання, аутодермапластика рани 0,2% області лівого ліктьового суглоба, а 05.05.2017 р. вдруге - закрита репозиція МОС перелому великого бугорка лівої плечової кістки гвинтом. Даний факт підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 6013. Хворому також було рекомендовано ЛФК для суглобів лівої кінцівки та ліки для відновлення пошкодженої кісткової тканини.

Внаслідок спричиненої ДТП травми, ОСОБА_3 тривалий час перебував на лікарняному, а саме: стаціонарно (з 21.04.2017 по 12.05.2017 р.) та амбулаторно (з 13.05.17 по 15.06.2017 р.), що підтверджують листки непрацездатності, додані до позовної заяви. Повернутися до своїх робочих обов`язків водія у ТОВ Спринт-Авто потерпілий зміг лише 16.06.2017 р.

У період лікування ОСОБА_1 самостійно придбавав всі необхідні засоби для оперативного втручання та ліки, а також оплачував саме оперативне втручання. Загальна сума витрат становить: 9320, 07 грн., що підтверджують фіскальні чеки, додані до позовної заяви.

Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 6013 та консультативного висновку від 05.04.18 завідуючого відділенням травматології КУ Міської клінічної лікарні екстреної та швидкої медичної допомоги м. Запоріжжя ОСОБА_4 потерпілому було рекомендовано фізіо-функціональне відновлювальне реабілітаційне лікування, ЛФК лівої кінцівки.

Задля отримання реабілітації ОСОБА_1 звернувся до Центру реабілітації доктора Бубновського та пройшов необхідний курс вартістю 3640 гривень, що підтверджується квитанціями.

ТОВ Приміські сполучення зазначає, що між ТОВ та СК Країна укладений договір страхування АК № 3010289 від 14.03.2017 р., відповідно до якого ліміт страхового відшкодування становить за шкоду заподіяну життю та здоров`ю - 200000 грн., майну - 100000 грн., франшиза - 1000 грн. та посилається на Закон України Про загальнообов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів .

Відповідно до листа № 9201 від 10.10.2018 р. Публічним акціонерним товариством Страхова компанія Країна розглянуто повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду потерпілої особи за фактом заподіяння шкоди здоров`ю потерпілого 21.04.2017 р та документи по справі. За результатами розгляду матеріалів страхової справи ПАТ СК Країна прийнято рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 9193,77 грн. Даний лист не містив жодних розрахунків та обґрунтування суми виплати.

Таким чином, з огляду на те, що СК Країна не перевищила ліміт страхове відшкодування, не виплатила всю суму по фіскальним чекам, яку витратив позивач обстеження, лікування, реабілітацію, а також суму завданої моральної шкоди, обов`язок відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування покладається саме на страховика.

Відповідач зобов`язаний відшкодувати потерпілому матеріальну шкоду у вигляді витрат на придбання лікарських засобів та матеріали медичного призначення, які були необхідні для проведення операції та лікування після операційний період у розмірі 3766,30 грн., які були придбані потерпілим за власні кошти, що підтверджується фіскальними чеками.

Позивач тривалий час перебував на лікарняному, а саме стаціонарно (з 21.04.2017 по 12.05.2017 р.) та амбулаторно (з 13.05.17 по 15.06.2017 р.), що підтверджують листки непрацездатності серії АГШ №981711 та АДГ №610685, додані до позовної заяви. Повернутися до своїх робочих обов`язків водія у ТОВ Спринт-Авто . потерпілий зміг лише 16.06.2017 р. Таким чином, на підставі аналізу довідки №15.1 . від 15.01.2019 р., позивач втратив 1756,36 грн. заробітної плати.

Позивачу було завдано значної моральної шкоди. Потерпілий, як завжди, поспішаючи на роботу, довірив своє життя та здоров`я водію пасажирського мікроавтобусу. Однак останній, не врахував дорожньої обстановки та погодних умов, продовжуючи рух із перевищенням швидкості, допустив настання дорожньо-транспортної пригоди. Лікування та реабілітація були тяжкими. По-перше, потерпілий не міг самостійно дбати про себе з огляду не обмежену функціональність лівої кінцівки, по- друге, ОСОБА_1 був повністю позбавлений можливості вести звичний спосіб життя для себе та взагалі відчувати себе повноцінною людиною та працювати. Ані морально, ані фінансово позивач не був готовий до такого випробування долі. Навіть через великий проміжок часу, позивача турбують болі у руці, про що свідчить консультаційний висновок від 05.04.2018 р., наданий майже через рік після ДТП, у якому йому постійно рекомендують реабілітацію, лікування у санаторії та періодичне проходження МРТ. Дані факти у сукупності свідчать про те, що життя вже ніколи не буде таким безтурботним, яким було до страшної ДТП.

З огляду на вищевикладене, ОСОБА_1 оцінює моральну шкоду, завдану дорожньо-транспортною пригодою у розмірі 80 000 грн.

Від відповідача ПАТ СК Країна`на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву відповідно якої позовні вимоги позивача вони не визнають в повному обсязі. Зазначають, що на дату подачі позову вже були компенсовані всі необхідні відшкодування.

В судове засідання з`явився позивач ОСОБА_1 , позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити, надав пояснення аналогічні тим, що викладені у позові.

Представник відповідача Панков Д.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі, зазначив, що ПАТ СК Країна виконала всі зобов`язання перед позивачем, вважає. надані розрахунки необґрунтованими, та такими що не підлягають задоволенню.

Належним чином повідомлені про дату час та місце розгляду справи представник третьої особи ТОВ Приміські сполучення до суду не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Первісно позивач ОСОБА_1 звертався до суду з вимогами до ТОВ Приміські сполучення . 13.03.2019 року представник позивача адвокат Яковлева Т.В. звернулась до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача на належного та подала уточнену позовну заяву, де позивач висуває вимоги лише до ПАТ Страхова компанія Країна . Судом зазначене клопотання було задоволено.

В матеріалах справи знаходиться позовна заява, яка уточнювалась від імені позивача 13.03.2019 року. Інших уточнень стороною позивача до суду не надавалось. Згідно уточнених вимог позивач просив стягнути з ПАТ Страхова компанія Країна на користь ОСОБА_1 заподіяну йому матеріальну шкоду спричинену внаслідок ДТП у розмірі 3766 грн 30 коп.; з ПАТ Страхова компанія Країна на користь ОСОБА_1 1756 грн 36 коп страхового відшкодування у зв*язку з тимчасовою непрацездатністю; та з ПАТ Страхова компанія Країна на користь ОСОБА_1 суму моральної шкоди в розмірі 80000 грн. Інших вимог позивач не висував.

ПАТ Страхова компанія Країна у виділений процесуальний строк, як відповідач надала суду відзив 04.11.2019 року.

14.11.2019 року представник позивача адвокат Яковлева Т.В. звернулась до суду з клопотанням про залучення в якості співвідповідача ТОВ Приміські сполучення , але свої дії обмежила поданням заяви. Уточненого позову до суду не подавала, вимог до ТОВ Приміські сполучення висунуто не було. Позивач в судовому засіданні клопотань не заявляв та вимог не висував.

Відповідно до вимог ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Оскільки представником позивача не було виконано вимог ЦПК щодо подачі уточненої позовної заяви відповідно закону, залучення ТОВ Приміські сполучення повторно в якості відповідача, після прийняття рішення про виключення з такого складу не проводилось.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений 13.03.2019 року позов не підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18.05.2018 р. по справі №335/7796/17 встановлено, що 21 квітня 2017 р. приблизно о 04 годині 50 хвилин водій ОСОБА_2 , керуючи пасажирським мікроавтобусом Мерседес Спринтер , (маршрутне таксі №81), реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по проїзній частині пр. Соборного з боку вул. Української в напрямку вул. Гагаріна в м. Запоріжжі, по мокрому дорожньому покриттю зі швидкістю не менше 70 км/год., яка перевищує максимально допустиму швидкість руху в населеному пункті - 60 км/год. ОСОБА_2 , діючи на порушення пп. 12.1, 12.4, 12.9 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМУ №1306 від 10.10.2001, не врахувавши дорожньої обстановки та погодних умов, продовжуючи рух по вказаному проспекту із перевищенням швидкості руху, в районі повороту на вул. Першотравневу, на заокругленні дороги праворуч, допустив занос транспортного засобу та подальше перекидання автомобіля на ліву частину кузова. В результаті необережних дій водія сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пасажири автобуса отримали, в тому числі, середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, яка пов`язана з використанням, зберіганням, або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом.

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована відповідно до полісу 15/АК/3010289 від 13.03.2017 р. у ПАТ СК Країна строком дії з 14.03.2017 р. по 13.09.2017 р.

Згідно до ст. 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 23 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної пригоди, є шкода (в тому числі моральна шкода), пов`язана: з лікуванням потерпілого; з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Згідно зі ст. 24.1 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, які пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбання лікарських засобів. Зазначені витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним медичним закладом охорони здоров`я.

Обґрунтовуючи спричинення шкоди позивач ОСОБА_3 посилається на те, що висновком експерта №1330 М від 25 травня 2017 р. встановлено, що позивач внаслідок ДТП отримав перелом тіла 11-го грудного хребця в області краніальної пластини з відривом переднє-верхнього краю та набряком кісткової речовини, що кваліфікується як тілесне ушкодження середньої тяжкості, що не є небезпечним для життя, але спричинили тривалий розлад здоров`я строком понад 21 день. Дані ушкодження утворилися від дії тупих предметів та могли бути спричинені в результаті ударів о виступаючі предмети всередині салону автомобіля в умовах ДТП.

Зазначені обставини не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, оскільки відповідно відомостей що містяться у вироку Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18.05.2018 р. по справі №335/7796/17, ушкодження які були спричинені ОСОБА_1 були викладені у висновку експерта № 1316 М від 18 травня 2017 р., та виразились у закритому крайовому переламі великого бугра лівої плечової кістки без зміщення кісткових фрагментів, синця в області лівого плечового суглобу з переходом на ліве плече, що в сукупності кваліфікується як тілесні ушкодження середньої тяжкості, що не є небезпечними для життя, але спричинили тривалий розлад здоров`я строком понад 21 день. Рана в нижній третині лівого плеча з розтрощенням м`яких тканин у ОСОБА_1 сама по собі кваліфікується як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я. Дані ушкодження утворилися від дії тупих предметів та могли бути спричинені в результаті ударів о виступаючі предмети всередині салону автомобіля в умовах ДТП.

Копія зазначеного висновку до матеріалів справи не додана, а тому суд був позбавлений можливості достовірно встановити зміст висновка експерта №1330 М від 25 травня 2017 р. на який позивач посилається як на доказ.

Крім того, в обґрунтування спричиненої матеріальної шкоди ОСОБА_1 надав до суду копії фіскальних чеків та квитанцій до прибутково касових ордерів на загальну суму 12960,07 грн.

Відповідно до страхового акту № 15/44541/Ж/2/3.2.29 , АТ СК Країна 09.10.2018 р. сплатило ОСОБА_1 9193,77 грн., з яких 8755,97 грн. шкода пов`язана з лікуванням потерпілого, та 437,80 грн. сума моральної шкоди.

Ця обставина визнається сторонами, а тому згідно ст. 82 ЦПК України не підлягає доказуванню.

З розрахунку наведеного відповідачем вбачається, що виплати не проводились за квитанціями: № 5075 на суму 400,00 грн.(добровільна пожертва); за квитанцією від 25.08.2017 р. на суму 270,00 грн.; квитанцією від 23.08.2017 р на суму 400,00 грн.; квитанцією від 28.08.2017 р. на суму 1500, 00 грн.; квитанцією від 07.09.2017 р. на суму 1470, 00 грн., які були надані центром реабілітації доктора Бубновського, та були виписані за консультаційні послуги.

Крім того, з розрахунку були виключені витрати на банківські послуги, медикаменти які не мають відношення до травми, та пакети.

Позивачем даний розрахунок не спростовано. В судовому засіданні ОСОБА_1 не зміг пояснити які саме медичні послуги йому було надано в центрі реабілітації Бубновського.

Суд погоджується з розрахунком наданим відповідачем, та вважає, що залишок у розмірі 4224,10 грн., не підлягає відшкодуванню з підстав не відношення цих витрат до страхового випадку, або ненадання суду належних документів на підтвердження понесення цих витрат.

Враховуючи вищенаведене, з боку ПАТ СК Країна не було порушень прав або законних інтересів Позивача, що в свою чергу, керуючись ст.4 ЦПК України призводить до необґрунтованості позовних вимого та взагалі безпідставності звернення до суду.

Щодо відшкодування моральної шкоди суд виходив з наступного:

Згідно до ст.26-1 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "і" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров*ю .

Так, враховуючи те, що розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю склав 8755,97 грн., то сума моральної шкоди відповідно складає 437,80 грн. = 8755,97 грн. х 5%.

Вищенаведена сума страхового відшкодування моральної шкоди була сплачена ПАТ СК Країна позивачу 09 жовтня 2018 року, разом з сумою відшкодування витрат на лікування.

Тобто, загальна сума страхового відшкодування, яка була розрахована згідно до вимог діючого Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , склала 9193,77 грн., та складається з відшкодовування витрат на лікування в розмірі 8755,97 грн., та відшкодування моральної шкоди в розмірі 437,80 грн.

Крім того, відповідно до ст.35 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів для отримання страхового відшкодування, страхувальник повинен надати страховику заяву на виплату страхового відшкодування та відповідні документи на підтвердження своїх вимог щодо сплати страхового відшкодування.

Стосовно вирішення питання щодо обґрунтованості вимог з приводу страхового відшкодування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, суд виходить з наступного.

За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Визнання у судовому порядку права, за загальним правилом є способом захисту вже наявного цивільного права, а не підставою для його виникнення.

Позивачем не надано доказів звернення до відповідача з вимогою про відшкодування цих витрат у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності.

Крім того, згідно до ст.25 Закону України Про ОСЦПВВНТЗ у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я час втрати працездатності.

Тобто законодавець чітко зазначив відшкодування у випадку не отримання доходів, однак вимоги позивача, щодо стягнення на його користь нібито втраченого заробітку є необґрунтованими, оскільки згідно до ст. 20 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування : За страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг: 1) допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною) .

Відповідно до ч.1 ст.22 вищенаведеного Закону Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в негодного з таких страхових випадків: 1) тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві

В свою чергу, згідно до листків непрацездатності, копії яких представником Позивача надано до матеріалів судової справи в урізаному стані (тобто лише перша сторінка) потерпілій особі на час тимчасової непрацездатності, призначено допомогу, розмір якої й зазначається на другій сторінці лікарняного листка, тобто Позивачу компенсується шкода пов`язану з тимчасовою втратою працездатності відповідним Фондом з тимчасової втрати працездатності, для чого Позивачем і надаються оригінали цих листків і саме з цих причин Позивач не надавав їх до страховика.

Таким чином, шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності, яку Позивач заявляє до стягнення йому компенсована та не підлягає стягненню в відповідача.

Суд проаналізувавши всі докази у сукупності вважає, що докази надані позивачем ОСОБА_1 на переконання суду, не свідчать про обґрунтованість заявлених позовних вимог, оскільки вони не можуть бути віднесені до числа належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження зазначених позивачем обставин у відповідності до положень ст.ст. 77-80 ЦПК України

Керуючись ст.ст. 6, 22, 23, 24, 26, 26-1 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , ст.ст. 23, 1167, 1187 ЦК України, ст.ст. 3, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Страхова компанія Країна , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Приміські сполучення про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст рішення буде виготовлено до 13.02.2020 р.

Суддя І.Б. Громова