Ухвала

від 24.02.2020 по справі 761/15720/18

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

24 лютого 2020 року

м. Київ

Провадження № 51-941 ск 20

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 6 лютого 2020 року, якою йому відмовлено у поновленні строку апеляційного оскарження ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 4 травня 2018 року,

встановив:

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 4травня 2018 року ОСОБА_4 , звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, на підставі ч. 2 ст. 258-3 КК України, кримінальне провадження №22017000000000097 від 6 березня 2017 року, закрито.

ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної ухвали.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 6 лютого 2020 року ОСОБА_4 відмовлено у поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 4 травня 2018 року та повернуто апеляційну скаргу.

ОСОБА_4 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Перевіривши доводи касаційної скарги та надані до неї копії судових рішень, суд не вбачає підстав для її задоволення.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку апеляційного оскарження і якщо особа, яка її подала, непорушує питання про поновлення цього строку, або суд апеляційної інстанції зазаявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Як убачається з доданих копій судових рішень, апеляційна скарга ОСОБА_4 подана до суду, згідно поштового відправлення, 20 січня 2020 року, тобто з порушенням встановленого семиденного строку.

Апеляційний суд, відмовляючи в поновленні строку на апеляційне оскарження зазначив, що оскільки ОСОБА_4 та його захисники були присутні в судовому засіданні 4 травня 2018 року, тому не були позбавлені можливості оскаржити вказану ухвалу у передбачені законодавством строки.

Посилання ОСОБА_4 на те, що 7-ми денний строк оскарження ухвали повинен рахуватися з дня його допиту в якості потерпілого у кримінальному провадженні № 62019100000001593, обґрунтовано не визнані апеляційним судом поважними причинами пропуску строку, а тому не можуть бути підставами для його поновлення.

Системний аналіз чинного законодавства свідчить про те, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження судових рішень перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження неєнеобмеженими, оскільки в кожній справі національні суди мають перевіряти, чивиправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип юридичної визначеності.

Частиною 1ст. 117 КПК України передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише у тому випадку, якщо його пропущено з поважних причин. Отже,вініційованому учасником кримінального провадження клопотанні про поновлення процесуального строку має бути наведено причини, через які цей строк пропущено.

Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно зістотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали можливість своєчасного звернення до суду у вищезазначений законом строк.

Ставлячи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, заявник, як на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, зазначав про існування загрози життю його та родини, оскільки, на його думку посадовці СБУ чинили протиправні дії відносно нього та членів його родини.

Разом із тим, слід зазначити, що вказані обставини нічим не підтверджені, а клопотання ОСОБА_4 не містить жодних підстав які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно зістотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали можливість своєчасного звернення до суду у встановлений законом строк.

Сторона, яка не скористалася правом на оскарження судових рішень в межах визначеного законом строку, має миритися зпроцесуальними наслідками прийнятого рішення.

ОСОБА_4 не навів у клопотанні обґрунтованих та підтверджуючих даних про те, що він пропустив строк на апеляційне оскарження з поважних причин, які були бпідставою для його поновлення.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції вважає, що відмовляючи ОСОБА_4 у поновленні строку апеляційного оскарження ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 4 травня 2018 року та повертаючи апеляційну скаргу, апеляційний суд дотримався вимог кримінального процесуального закону.

З урахуванням викладеного, підстав для задоволення касаційної скарги ОСОБА_4 суд не вбачає та вважає, що у відкритті провадження за його касаційною скаргою слід відмовити на підставі п. 2 ч. 2 ст.428 КПК України.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від6 лютого 2020 року, якою йому відмовлено у поновленні строку апеляційного оскарження ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 4 травня 2018 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3