Рішення

від 13.02.2020 по справі 824/1137/19-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2020 р. м. Чернівці справа № 824/1137/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Левицького В.К.

участю секретаря судового засідання Сулими М.П.

учасників справи:

представника позивача - Базюка Ю.Р.

представника відповідача - Гончарука В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Чернівецької обласної державної адміністрації

до Мигівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області

про визнання протиправним та скасування рішення.

В С Т А Н О В И В:

Чернівецька обласна державна адміністрація (далі - позивач) звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення XVIII сесії 7 скликання Мигівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області від 02.11.2017 р. № 406-18/17 «Про затвердження генерального плану села Мигове Вижницького району Чернівецької області» .

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджував, що рішення про затвердження генерального плану села Мигове Вижницького району Чернівецької області затверджено без попереднього розгляду матеріалів щодо розроблення генерального плану архітектурно-містобудівною радою, та без дотримання порядку звернення до Чернівецької обласної державної адміністрації щодо визначення державних інтересів для їх урахування під час розроблення генерального плану населеного пункту. Відтак, враховуючи порушення процедури розроблення генерального плану с. Мигово, на думку позивача, вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 07.10.2018 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Пунктом 7 вказаної ухвали зобов`язано Мигівську сільську раду Вижницького району Чернівецької області опублікувати оголошення про оскарження рішення XVIII сесії 7 скликання Мигівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області від 02.11.2017 р. № 406-18/17 «Про затвердження генерального плану села Мигове Вижницького району Чернівецької області» , у виданні, в якому оскаржуваний нормативно-правовий акт був або мав бути офіційно оприлюднений.

На виконання вимог ухвали суду Мигівська сільська рада надала до суду докази опублікування оголошення про оскарження рішення XVIII сесії 7 скликання Мигівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області від 02.11.2017 р. № 406-18/17 «Про затвердження генерального плану села Мигове Вижницького району Чернівецької області» у газеті Вижницькі обрії (Т. 1 а.с. 88, 89).

Мигівська сільська рада Вижницького району Чернівецької області (далі - відповідач) подала до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначила про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки Чернівецька обласна адміністрація не наділена правом на звернення з позовами про оскарження рішень органів місцевого самоврядування про затвердження генерального плану населених пунктів.

Крім того, відповідач вказував, що позивачем пропущено строк звернення до суду щодо оскарження рішення XVIII сесії 7 скликання Мигівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області від 02.11.2017 р.

Відтак, на думку відповідача, оскаржуване рішення прийняте компетентним органом, в порядку визначеному законом та у відповідності до чинного законодавства, а тому є законним та не підлягає скасуванню.

Позивач скористався правом передбаченим ст. 163 КАС України, та подав відповідь на відзив.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 07.11.2019 р. витребувано додаткові докази з Мигівської сільської ради.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду 07.11.2020 р. у задоволенні клопотанні представника відповідача про залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватне підприємство «Центр Європейського розвитку» - відмовлено.

Ухвалами Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.12.2019 р. витребувати додаткові докази з Мигівської сільської ради, Управління містобудування та архітектури Чернівецької обласної державної адміністрації та приватного підприємства «Центр Європейського розвитку» .

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.12.2019 р., занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 22.01.2020 р., занесеною до протоколу судового засідання, за письмовою згодою всіх учасників справи закрито підготовче провадження у справі та розпочато судовий розгляд справи по суті у той самий день.

У вступному слові представник позивача позов підтримав повністю, посилаючись на обставини, викладені в поданих до суду заявах по суті. Просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у вступному слові просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість заявленої вимоги.

Заслухавши вступне слово учасників справи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень щодо предмета позову, дослідивши письмові та електронні докази, судом встановлено наступне.

Розпорядженням Мигівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області № 19 від 30.10.2017 р. «Про скликання позачергової сесії Мигівської сільської ради VII-го скликання» скликано 18 позачергову сесію Мигівської сільської ради VII скликання 02.11.2017 р. об 15:00 год. дня в приміщенні сільської ради. На обговорення сесії винесено питання, в т.ч.: «Про затвердження містобудівної документації - генерального плану села Мигове» (Т.1 а.с. 154).

Вказане розпорядження розміщене (оприлюднене) відповідачем на сайті gromady.cv.ua 02.11.2017 р. та не заперечувалося сторонами в судовому засіданні (Т.1 а.с. 155, 167, Т. 2 а.с. 37, 39).

Рішенням Мигівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області 18 сесії 7 скликання від № 406-18/17 від 02.11.2017 р. Про затвердження генерального плану села Мигове Вижницького району Чернівецької області затверджено генеральний план с. Мигове Вижницького району Чернівецької області розроблений ПП «Центр Європейського розвитку» м. Львів (Т.1 а.с. 161).

Судом встановлено, що проект рішення Про затвердження генерального плану села Мигове Вижницького району Чернівецької області від 02.11.2017 р. розміщений (оприлюднений) відповідачем на сайті gromady.cv.ua. 02.11.2017 р., що підтверджується матеріалами справи (Т.1 а.с. 161, Т.2 а.с. 37, 38, 39).

Наведена обставина не заперечувалася сторонами в судовому засіданні.

Отже, проект рішення та оскаржуване рішення розміщене на сайті gromady.cv.ua. 02.11.2017 р., в один і той же день.

25.03.2019 р. Мигівська сільська рада звернулася із листом за вих. № 46 до управління містобудування та архітектури Чернівецької облдержадміністрації, в якому просила розглянути на засіданні архітектурно-містобудівної ради, яке відбудеться 24.04.2019 р. «Розроблений генеральний план с.Мигове Вижницького району Чернівецької області, розробник ПП «Центр європейського розвитку» м. Львів. До листа надано примірник текстових та графічних матеріалів розробленого генерального плану с. Мигове Вижницького району Чернівецької області на паперових та електронних носіях (Т.1 а.с. 17, 189).

З матеріалів справи видно, що у відповідності до вимог ст. 20 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» управління містобудування та архітектури Чернівецької облдержадміністрації звернулося до уповноважених органів державної влади розглянути та надати відповідну інформацію щодо проекту, який виноситься на розгляд архітектурно-містобудівної ради, а саме розробка проекту генерального плану села Мигове Вижницького району Чернівецької області, розробник ПП «Центр європейського розвитку» м. Львів, що підтверджується копіями листів від 26.03.2019 р. вих. №№ 01-25/13, 01-25/14, від 27.03.2019 р. вих. № №01-25/18, 01-25/19, 01-25/20, 01-25/21, 01-25/22, 01-25/23, 01-25/24, 01-25/25, 01-25/26, від 03.04.2019 р. №01-25/46 (Т.1 а.с. 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29).

На підставі поданих пропозицій та зауважень, що підтверджується листами управління культури облдержадміністрації від 03.04.2019 р. вих. №01/14-153, управління екології та природних ресурсів облдержадміністрації від 05.04.2019 р. вих.№05/541, Басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет від 09.04.2019 р. вих.№388, Головного управління Держпродспоживслужби від 10.04.2019 р. вих.№24.05/02-12-1811, управління інфраструктури облдержадміністрації від 10.04.2019 р. вих.№05.01-02/221, Управління ДСНС України в Чернівецькій області від 11.04.2019 р. вих.№ 10/1724, відділу з питань туризму облдержадміністрації від 11.04.2019 р. вих.№19/175, Служби автомобільних доріг в Чернівецькій області від 12.04.2019 р. вих.№348/1, АТ Чернівціобленерго від 10.04.2019 р. вих. № 20/1145, Вижницького відділення ПАТ Чернівцігаз від 09.04.2019 р. вих. № 580003-СЛ-1304-0419, управління містобудування та архітектури Чернівецької облдержадміністрації поінформувало Мигівську сільську раду листом від 24.04.2019 вих. №01-25/88 з метою виправлення зауважень та пропозицій у містобудівній документації (Т.1 а.с. 30, 31, 32 - 33, 34 - 35, 36, 37 - 38, 39, 40, 41, 42, 43 - 44).

Управління містобудування та архітектури Чернівецької облдержадміністрації листом від 07.05.2019 р. за вих.№01-25/116 «Щодо розгляду генерального плану території с. Мигове Вижницького району Чернівецької області» повідомило відповідача про результати розгляду містобудівної документації органами державної влади, які подали свої висновки для врахування зауважень та пропозицій.

У вказаному листі управлінням містобудування та архітектури обласної державної звернуло увагу відповідача на необхідності врахування наступних пропозиції та зауваження органів державної влади, а саме:

- Управління культури обласної державної адміністрації - у графічній частині не нанесена пам`ятка історії місцевого значення, яка взята на державний облік та під охорону рішенням Чернівецького облвиконкому від 24.10.1969 р. №432 (рештки залізоплавильної печі XIX століття - урочище Майдан);

- Служба автомобільних доріг у Чернівецькій області - передбачити інженерні комунікації вздовж автодоріг загального користування місцевого значення, що проходять через с. Мигове поза межами смуги відведення автомобільних доріг, в звужених місцях за межами земляного полотна. Забезпечити водовідведення від автомобільних доріг, зберігаючи існуюче;

- Управління екології та природних ресурсів обласної державної адміністрації - згідно вимог статті 2 пункту 4 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності містобудівна документація повинна пройти процедуру стратегічної екологічної оцінки;

- Головне управління Держпродспоживслужба в Чернівецькій області - в графічних матеріалах не дотримана санітарно-захисна зона існуючих об`єктів (кладовище, сміттєзвалище, деякі пилорами), в пояснювальній записці зазначено, що проектним рішенням передбачено закриття сміттєзвалища та рекультивація земель, але не позначено межі нової території або наявність угоди із зазначенням місця складування твердих побутових відходів. Також не зазначено СЗЗ резервуарів чистої води та розрахунок продуктивності ОС;

- Басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет - передбачити нормативну ширину прибережної захисної смуги безіменних приток р.Мигова та даної водойми, також відкритка сітка меліоративних каналів разом з захисними смугами відведення вздовж них (не менше 5 м з обох сторін від бровки каналів) є землями водного фонду

- АТ Чернівціобленерго - проектування нових підстанцій не відповідає вимогам галузевих нормативно-правових актів. Слід передбачити будівництво нових трансформаторних підстанцій 10/0,4 кВ із повітряними лініями 10 кВ для їх живлення та охоронними зонами цих об`єктів таким чином, щоб мережі 0,4 кВ, які постачатимуть електричну енергію від ТП-10/0,4 кВ до споживачів становили не більше 400 м і позначити дані мережі на картографічних матеріалах. Запроектувати будівництво на території існуючої забудови з метою зменшення відстаней повітряних ліній електропередачі ПЛ-0,4кВ до споживачів.

Крім того, в листі від 07.05.2019 р. №01-25/116 роз`яснено відповідачу, що відповідно до п. 3 ч. 7 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» необхідно звернутись до обласної державної адміністрації щодо визначення державних інтересів для їх урахування під час розроблення генерального плану. Про усунення зауважень та врахування пропозицій щодо розробленого генерального плану території с.Мигове Вижницького району запропоновано повідомити для подальшого визначення дати розгляду вказаної містобудівної документації на засіданні Ради (Т. 1 а.с. 45-46).

З матеріалів справи видно, що управлінням містобудування та архітектури облдержадміністрації листами від 24.04.2019 р. №01-25/88 та 07.05.2019 №01-25/116 направлено на адресу Мигівської сільської ради, ПП «Центр європейського розвитку» та Вижницької районної державної адміністрації копії висновків для врахування зауважень та пропозицій.

10.05.2019 р. Мигівська сільська рада листом вих. № 72 надала на адресу управління містобудування та архітектури облдержадміністрації перелік відповідей на зауваження органів державної влади, з якими не погоджується розробник містобудівної документації ПП «Центр європейського розвитку» (Т.1 а.с. 47, 48 - 49).

14.05.2019 р. управління містобудування та архітектури облдержадміністрації направило на адресу управління екології та природних ресурсів облдержадміністрації, Басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет, Головного управління Держпродспоживслужби, управління інфраструктури облдержадміністрації та управління культури обласної державної адміністрації поданий відповідачем перелік зауважень та відповідей щодо розгляду Генерального плану с.Мигове для ознайомлення, подання подальших запитань, зауважень та пропозицій стосовно розробленого генерального плану с. Мигове до розробника містобудівної документації (Т.1 а.с. 50).

17.05.2019 р. управлінням містобудування та архітектури облдержадміністрації проведено нараду щодо розгляду переліку зауважень та відповідей по генеральному плану с. Мигове з представниками Мигівської сільської ради, ПП «Центр європейського розвитку» та органів держаної влади, які розглядали генеральний план с. Мигове, що підтверджується протоколом № 2 (Т.1 а.с. 51 - 54).

За результатами наради, 22.05.2019 р. управління містобудування та архітектури облдержадміністрації листом за вих.№01-25/152 направило на адресу Мигівської сільської ради та ПП «Центр європейського розвитку» копію протоколу № 2 від 17.05.2019 р. щодо розгляду переліку зауважень та відповідей по генеральному плану с. Мигове для подальшого врахування (Т. 1 а.с. 55 - 56).

Управління містобудування та архітектури обласної державної адміністрації (далі - Управління) за результатами наради, яка відбулась 17 травня 2019 року, направляє копію протоколу №2 щодо розгляду переліку зауважень та відповідей по генеральному плану с.Мигове Вижницького району Чернівецької області для подальшого врахування.

Із змісту вказаного листа видно, що відповідачу вказано на необхідності доопрацювання містобудівної документації відповідно до вимог чинного законодавства, а саме:

- звернутися до обласної державної адміністрації щодо визначення державних інтересів для їх урахування під час розроблення генерального плану населеного пункту згідно підпункту 3 частини 7 статті 17 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ;

- забезпечити попередній розгляд матеріалів щодо розроблення генерального плану населеного пункту архітектурно-містобудівними радами відповідного рівня згідно підпункту 5 частини 7 статті 17 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ;

- забезпечити здійснення стратегічної екологічної оцінки згідно підпункту 7 частини 7 статті 17 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ;

- привести містобудівну документацію до діючого ДБН Б.2.2-12:2018.

Крім того, в листі запропоновано відповідачу врахувати зауваження щодо попереднього розгляду проекту генерального плану с. Мигове Вижницького району, зокрема:

- нанести пам`ятку історії місцевого значення, яка взята на державний облік та під охорону рішенням Чернівецького облвиконкому від 24.10.1969 р. № 432 (рештки залізоплавильної печі XIX століття - урочище Майдан);

- дотримати санітарно-захисних зон існуючих об`єктів (кладовище, сміттєзвалище, деякі пилорами), позначити межі нової території або наявність угоди із зазначенням місця складування твердих побутових відходів та зазначити СЗЗ резервуарів чистої води і розрахунок продуктивності ОС;

- в графічних матеріалах позначити водойму площею до 3,0 га та нанести прибережно-захисні смуги, де вони не нанесені;

- надати протокол громадських слухань щодо врахування громадських інтересів згідно пункту 4.9 Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 р. № 290;

- подати рецензію в письмовому вигляді на розроблений генеральний план с. Мигове згідно пункту 5.7 Типового положення про створення архітектурно-містобудівні ради затвердженого наказом Мінрегіону України від 07.07.2011 р. № 108.

Про результати усунення зауважень до генерального плану с.Мигове Вижницького району запропоновано повідомити управління в термін до 30.05.2019 р. (Т. 1 а.с. 55-56).

29.05.2019 р. листом № 349 Мигівська сільська рада надала копію протоколу громадських слухань та звернулась про надання державних інтересів (Т.1 а.с. 57, 58-63).

14.06.2019 р. управління містобудування та архітектури облдержадміністрації листом за вих. №01-25/198, посилаючись на положення п.3 ч. 7 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівноїдіяльності» , повідомило Мигівську сільську рада, що не може надати державні інтереси для їх врахування, оскільки звернення щодо визначення державних інтересів передбачено для їх урахування під час розроблення генерального плану населеного пункту, водночас генеральний план с. Мигове розроблений та затверджений рішенням 18 сесії Мигівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області 7 скликання від 02.11.2017 р. №406-1872017 всупереч чинному законодавству (Т.1 а.с. 67).

Вважаючи, що рішення про затвердження генерального плану с. Мигове прийнято з порушенням процедури розроблення, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначає Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р. № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону № 3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

За приписами ч.1 ст.17 Закону № 3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

З огляду на норми ч. 2 ст. 17 Закону № 3038-VI генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Для населених пунктів з чисельністю населення до 50 тисяч осіб генеральні плани можуть поєднуватися з детальними планами всієї території таких населених пунктів.

Для населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, в межах визначених історичних ареалів у складі генерального плану населеного пункту визначаються режими регулювання забудови та розробляється історико-архітектурний опорний план, в якому зазначається інформація про об`єкти культурної спадщини (ч. 3 ст. 17 Закону № 3038-VI).

Згідно ч. 5 ст. 17 Закону № 3038-VI виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до ч. 6 - 7 ст. 17 Закону № 3038-VI рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада. Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації в установлений строк:

1) подають пропозиції до проекту відповідного місцевого бюджету на наступний рік або про внесення змін до бюджету на поточний рік щодо потреби у розробленні містобудівної документації;

2) визначають в установленому законодавством порядку розробника генерального плану населеного пункту, встановлюють строки розроблення та джерела його фінансування;

3) звертаються до обласної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим (для міст обласного та республіканського Автономної Республіки Крим значення), центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (для міст Києва та Севастополя) щодо визначення державних інтересів для їх урахування під час розроблення генерального плану населеного пункту;

4) повідомляють через місцеві засоби масової інформації про початок розроблення генерального плану населеного пункту та визначають порядок і строк внесення пропозицій до нього фізичними та юридичними особами;

5) забезпечують попередній розгляд матеріалів щодо розроблення генерального плану населеного пункту архітектурно-містобудівними радами відповідного рівня;

6) узгоджують проект генерального плану населеного пункту з органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад, з метою врегулювання питань планування територій у приміських зонах;

7) забезпечують здійснення стратегічної екологічної оцінки.

Аналіз наведеної норми свідчить, що рішення про затвердження генерального плану приймається з дотриманням процедури погодження та в порядку звернення до обласної державної адміністрації щодо визначення державних інтересів для їх урахування під час розроблення генерального плану населеного пункту.

Статтею 20 Закону № 3038-VI встановлено, що для професійного обговорення проектних рішень у сфері містобудування центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, уповноважені органи містобудування та архітектури можуть утворювати архітектурно-містобудівні ради як дорадчі органи, що діють на громадських засадах. Результати розгляду проектів містобудівної документації архітектурно-містобудівною радою враховуються під час подальшого доопрацювання та затвердження таких проектів.

Пунктом 4.9 Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 р. № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 р. за № 1468/20206 встановлено, що замовник розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні звертається до обласної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим (для міст обласного та республіканського Автономної Республіки Крим значення), Мінрегіону України (для міст Києва та Севастополя) щодо визначення державних інтересів для їх урахування під час розроблення генерального плану населеного пункту.

Отже, надання державних інтересів передує розгляду містобудівної документації архітектурно-містобудівною радою згідно Закону № 3038-VI.

З матеріалів справи видно, що 25.03.2019 р. відповідач звернувся до управління містобудування та архітектури Чернівецької облдержадміністрації з проханням розглянути на засіданні архітектурно-містобудівної ради, яке відбудеться 24.04.2019 р. «Розроблений генеральний план с.Мигове Вижницького району Чернівецької області, розробник ПП «Центр європейського розвитку» м. Львів.

Судом встановлено, що за результатами розгляду вказаного звернення, управління містобудування та архітектури Чернівецької облдержадміністрації направлено на адресу відповідача листи від 24.04.2019 р., 07.05.2019 р. та 22.05.2019 р. щодо усунення зауважень до генерального плану с. Мигове, які останнім не усунуто.

29.05.2019 р. Мигівська сільська рада надала копію протоколу громадських слухань та звернулась про надання державних інтересів.

Матеріалами справи підтверджується, що володіючи інформацією про допущені порушення в організації розроблення містобудівної документації, відповідач не здійснив заходи щодо їх усунення.

Водночас, рішенням Мигівської сільської ради 18 сесії 7 скликання Мигівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області від № 406-18/17 від 02.11.2017 р. затверджено генеральний план с. Мигове Вижницького району Чернівецької області розроблений ПП «Центр Європейського розвитку» м. Львів.

Відтак, матеріали справи свідчать, що генеральний план с. Мигове Вижницького району Чернівецької області затверджений оскаржуваним рішенням без визначення державних інтересів для їх урахування під час розроблення генерального плану населеного пункту.

Крім того, судом встановлено, що генеральний план с. Мигове Вижницького району Чернівецької області не розглядався на архітектурно - містобудівній раді при управлінні містобудування та архітектури Чернівецької облдержадміністрації.

Статтею 5 Закону № 3038-VI встановлено, що програми розвитку регіонів та населених пунктів, програми господарського, соціального та культурного розвитку повинні узгоджуватися з містобудівною документацією відповідного рівня. Вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону № 3038-VI планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що при розробці містобудівної документації проектні рішення генерального плану населеного пункту с. Мигове Вижницького району не були узгоджені із містобудівною документацією вищого рівня - Схемою планування території Чернівецької області та Схемою планування території Вижницького району, зокрема не враховано: будівництво гелікоптерного майданчика; будівництво автостанції; будівництво СТО та АЗС.

Беручи до уваги наведене, суд приходить до переконання, що відповідачем порушено процедуру розроблення містобудівної документації, яка визначена Законом № 3038-VI та Порядком № 290.

Крім того, судовим розглядом встановлено порушення вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» під час прийняття Мигівською сільською радою оскаржуваного рішення.

Так, приписами ст. 144 Конституції України визначено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правовий статус і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно ст. 2 Закону № 280/97-ВР місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Статтею 4 Закону № 280/97-ВР визначено, що місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах: народовладдя; законності; гласності; колегіальності; поєднання місцевих і державних інтересів; виборності; правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування; судового захисту прав місцевого самоврядування.

Нормами ст. 6 Закону № 280/97-ВР зазначено, що первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Приписами ч. 1 та 3 ст. 24 Закону № 280/97-ВР встановлено, що правовий статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України, цим та іншими законами, які не повинні суперечити положенням цього Закону. Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Загальна компетенція сільських, селищних, міських рад врегульована ст. 25 Закону № 280/97-ВР, згідно якої сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Аналіз наведених норм законодавства свідчить, що сільські, селищні, міські ради повинні представляти інтереси територіальної громади та здійснювати від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією та законами України.

Пунктом 42 ч. 1 ст. 26 Закону № 280/97-ВР визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.

Статтею 59 Закону № 280/97-ВР встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Відповідно до ч. 15 ст. 46 Закону № 280/97-ВР скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради, який вона приймає на першій сесії.

Порядок діяльності сільської ради, її органів та посадових осіб щодо виконання повноважень встановлених Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» , Законом України «Про доступ до публічної інформації» , іншими законодавчими актами визначає Регламент Мигівської сільської ради (далі - Регламент) затверджений рішення ІІ сесії Мигівської сільської ради VІІ скликання від 18.12.2015 р. № 9-2/15 (Т. 1 а.с. 142, 143-151).

Згідно п. 1.2. Регламенту, Регламент встановлює порядок скликання і проведення сесії сільської ради (далі-рада), її пленарних засідань та засідань постійних комісій, формування органів та апарату ради, процедуру окремих видів діяльності ради, а також функції органів ради та її посадових осіб, які випливають з їх повноважень, що визначені Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законодавчими актами.

Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» , сільська рада проводить свою роботу сесійно. Сесія ради складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій, що проводяться у період між пленарними засіданнями. Постійна комісія може проводити своє засідання одночасно з пленарними засіданнями ради у тому разі, коли є доручення ради невідкладно підготувати проект рішення, якщо в цей час пленарне засідання не пов`язане з прийняттям рішень, проведенням виборів, призначенням або затвердженням посадових осіб (п. 2.1.1 Регламенту).

Сесія ради скликається за розпорядженням голови ради в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал. Розпорядження доводиться до відома депутатів і населення не пізніше ніж за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках не пізніше ніж за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається винести на розгляд ради (п. 2.1.4, 2.1.5 Регламенту).

Згідно п. 2.1.8 - 2.1.10 Регламенту для підготовки пропозицій щодо порядку проведення першої сесії новообраної сільської ради та питань, які передбачається внести на її розгляд, формування органів ради, сільською територіальною виборчою комісією може бути утворена робоча група з числа депутатів ради. Пропозиції щодо питань на розгляд наступних сесій ради вносяться головою ради, постійними комісіями ради, депутатами, виконавчим комітетом в межах його компетенції, загальними зборами громадян, керівниками підприємств, організацій, установ, які вносяться не пізніш як за два місяці до відкриття чергової сесії. Узагальнені пропозиції секретар ради подає на розгляд постійних комісій ради для прийняття відповідного рішення у визначений пунктом 2.1.11 цього Регламенту строк. Пропозиції щодо кожного питання, яке пропонується включити до порядку денного сесії повинні бути викладені у формі проекту рішення чи іншого документа та відповідати вимогам, викладеним у розділі 6.

Проект порядку денного готується секретарем ради на основі проектів рішень та інших документів, (з урахуванням положень частини 3 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» ), поданих постійними комісіями, депутатами, головою ради, виконавчим комітетом, керівниками установ і організацій села, загальними зборами громадян, попередньо розглядається головою ради і повідомляється депутатам не пізніше трьох днів до пленарного засідання ради. На засідання ради з формуванням порядку денного сесії, в разі внесення питання, що є в компетенції виконавчого комітету, запрошуються її представники (п. 2.1.11- 2.1.12 Регламенту).

Порядок внесення на розгляд ради питань та проектів рішень врегульовано розділом 6 Регламенту.

За приписами п.6.1- 6.2. Регламенту проекти рішень, що вносяться на розгляд ради суб`єктами, зазначеними у п. 2.1.9. Регламенту, подаються до виконавчого комітету ради після їх погодження (візування) авторами проектів та відповідними посадовими особами районної державної адміністрації, якщо питання стосується її діяльності чи компетенції, керівниками інших державних органів, підприємств, установ чи організацій, яких стосується запропонований проект рішення. Виконавчий комітет здійснює попереднє оприлюднення усіх проектів рішень ради, що підлягають обговоренню, не пізніше як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття. Всі інші проекти рішень, що подані до виконавчого комітету менше як за 20 робочих днів до чергової сесії підлягають розгляду на одній із наступних сесій сільської ради. Водночас з проектом рішення його автор подає покажчик розсилки даного документа, вказавши найменування підрозділу, установи чи організації, якій слід направити документ та кількість примірників. Відповідний працівник виконавчого апарату ради перевіряє відповідність покажчика розсилки тексту рішення, вносить необхідні поправки, доповнення. Заперечення і зауваження зазначених осіб до проектів рішень додаються у письмовій формі.

Згідно п. 6.3 - 6.5 Регламенту проекти рішень ради мають бути кваліфіковано підготовленими. Крім короткого об`єктивного аналізу стану справ з питання, яке пропонується до розгляду, вони повинні передбачити конкретні заходи щодо удосконалення роботи у тій чи іншій галузі, усунення наявних недоліків із зазначенням виконавців та реальних строків виконання. Проекти рішень ради попередньо розглядаються відповідними постійними комісіями. Відповідальність за якість і законність внесеного проекту рішення чи іншого документа покладається на керівника органу чи депутата, який його вносить.

У відповідності до ч. 10 ст. ст. 46 Закону № 280/97-ВР рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.

Частинами 11, 12, 13, 16, 17 ст. 46 Закону № 280/97-ВР встановлено, що сесію сільської, селищної, міської ради відкриває і веде відповідно сільський, селищний, міський голова, а у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті, - секретар ради; сесію районної у місті, районної, обласної ради - голова ради або відповідно заступник голови районної у місті, районної ради чи перший заступник, заступник голови обласної ради. У випадку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, сесію відкриває за дорученням групи депутатів, з ініціативи якої скликана сесія, один з депутатів, що входить до її складу, а веде за рішенням ради - один з депутатів цієї ради.

Сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.

Пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян. Пропозиції щодо прийняття рішень, які відповідно до закону є регуляторними актами, вносяться з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Протоколи сесій сільської, селищної, міської ради, прийняті нею рішення підписуються особисто сільським, селищним, міським головою, районної у місті, районної, обласної ради - головою відповідної ради, у разі їх відсутності - відповідно секретарем сільської, селищної, міської ради, відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради, а у випадку, передбаченому частинами сьомою та восьмою цієї статті, - депутатом ради, який за дорученням депутатів головував на її засіданні.

Сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до закону. Протоколи сесії ради є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Частиною 1, 2, 10, 11 ст. 47 Закону № 280/97-ВР визначено, що постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету. Постійні комісії обираються радою на строк її повноважень у складі голови і членів комісії.

За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності - заступником голови або секретарем комісії. Протоколи засідань комісії підписуються головою і секретарем комісії. Висновки і рекомендації постійної комісії, протоколи її засідань є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Рекомендації постійних комісій підлягають обов`язковому розгляду органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, яким вони адресовані. Про результати розгляду і вжиті заходи повинно бути повідомлено комісіям у встановлений ними строк.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону № 280/97-ВР сільський, селищний, міський голова, в т.ч.: забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; підписує рішення ради та її виконавчого комітету; здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету; скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради; забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання; скликає загальні збори громадян за місцем проживання; представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства; здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів; видає розпорядження у межах своїх повноважень.

За приписами ч. 5, 6 ст. 42 Закону № 280/97-ВР сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень. При здійсненні наданих повноважень сільський, селищний, міський голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед територіальною громадою, відповідальним - перед відповідною радою, а з питань здійснення виконавчими органами ради повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.

У ч. 1 ст. 52 Закону № 280/97-ВР зазначено, що виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради.

Частиною 2 цієї статті Закону № 280/97-ВР визначено, що виконавчий комітет ради: 1) попередньо розглядає проекти місцевих програм соціально-економічного і культурного розвитку, цільових програм з інших питань, місцевого бюджету, проекти рішень з інших питань, що вносяться на розгляд відповідної ради; 2) координує діяльність відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідної територіальної громади, заслуховує звіти про роботу їх керівників; 3) має право змінювати або скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, управлінь, інших виконавчих органів ради, а також їх посадових осіб.

Згідно п. 4, 5 ч. 3 ст. 50 Закону № 280/97-ВР секретар сільської, селищної, міської ради організує підготовку сесій ради, питань, що вносяться на розгляд ради, забезпечує оприлюднення проектів рішень ради відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" та інших законів; забезпечує своєчасне доведення рішень ради до виконавців і населення, організує контроль за їх виконанням, забезпечує оприлюднення рішень ради відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", забезпечує офіційне оприлюднення рішень ради, які відповідно до закону є регуляторними актами, а також документів, підготовлених у процесі здійснення радою регуляторної діяльності, та інформації про здійснення радою регуляторної діяльності.

Приписами ч. 11 ст. 59 Закону № 280/97-ВР визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації" 13.01.2011 р. № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону № 2939-VI розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати в т.ч.: нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності; іншу інформацію про діяльність суб`єктів владних повноважень, порядок обов`язкового оприлюднення якої встановлений законом.

Згідно ч. 3 ст. 15 Закону № 2939-VI проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Невідкладному оприлюдненню підлягає будь-яка інформація про факти, що загрожують життю, здоров`ю та/або майну осіб, і про заходи, які застосовуються у зв`язку з цим (ч. 4 ст. 15 Закон № 2939-VI).

Як видно із матеріалів справи, розпорядженням Мигівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області від 30.10.2017 р. «Про скликання позачергової сесії Мигівської сільсьської ради VII-го скликання» скликано 18 позачергову сесію Мигівської сільської ради VII-го скликання 02.11.2017 р. об 15:00 год. дня в приміщенні сільської ради. На обговорення сесії виносяться питання, в т.ч.: «Про затвердження містобудівної документації - генерального плану села Мигове» . Вказане розпорядження розміщене (оприлюднено) відповідачем на сайті gromady.cv.ua 02.11.2017 р. (Т.1 а.с. 155).

Судом встановлено, що 02.11.2017 р. Мигівською сільською радою проведено 18 позачергову сесії 7 скликання, на якій рішенням № 406-18/17 затверджено генеральний план с. Мигове Вижницького району Чернівецької області, розроблений ПП «Центр Європейського розвитку» м. Львів, чим порушено приписи ч. 9 ст. 46 Закону № 280/97-ВР щодо обов`язку доведення до відома депутатів і населення рішення про скликання сесії ради із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради, не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії.

Суд звертає увагу, що ні Закон № 280/97-ВР, ні Регламент роботи Мигівської сільської ради VII скликання не надають тлумачення, які випадки для скликання позачергової сесії є винятковими.

Водночас, в розумінні ч. 10 ст. 46 Закону № 280/97-ВР та Регламенту Мигівської сільської ради, на позачергову сесію мають виноситися лише питання, що потребують негайного вирішення, а не всі питання, які потребують вирішення відповідною радою.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що питання, яке винесено на 18 позачергову сесію VII скликання Мигівської сільської ради про затвердження містобудівної документації - генерального плану села Мигове, на законодавчому рівні не визнано таким, що потребує негайного вирішення і винесення його на сесію не є винятковим, а тому не було правових підстав у Мигівського сільського голови на скликання позачергової сесії та її проведення через три дні.

Під час розгляду справи по суті відповідачами не доведено та не обґрунтовано, а також не надано до суду докази, які б вказували на наявність виняткових підстав для скликання 02.11.2017 р. 18 позачергової сесії VII скликання Мигівської сільської ради.

Судом також встановлено, що під час прийняття оскаржуваного рішення від 02.11.2017 р. № 406-18/17 Мигівською сільською радою та її посадовими особами не дотримано вимог ст. ст. 46, 47, 50, 52, 59 Закону № 280/97-ВР та ст. 15 Закону № 2939-VI.

Зокрема, Мигівською сільською радою та її посадовими особами в порушення вимог:

- ст. 47 Закону № 280/97-ВР не забезпечено попереднє обговорення та розгляд постійними комісіями ради проекту рішення «Про затвердження генерального плану села Мигове» ;

- ст. 52 Закону № 280/97-ВР не забезпечено попередній розгляд виконавчим комітетом Мигівської сільської ради проект рішення 18 сесії 7 скликання Мигівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області від 02.11.2017 р. № 406-18/17 «Про затвердження генерального плану села Мигове» , що включено до порядку денного позачергової сесії на розгляд ради на 02.11.2017 р.;

- ст. ст. 50, 59 Закону № 280/97-ВР та ст. 15 Закон № 2939-VI не підготовлено та не оприлюднено проект рішення «Про затвердження генерального плану села Мигове» не пізніше як за 20 робочих днів до дати його розгляду.

Отже, оскаржуване рішення прийнято відповідачем з порушенням вимог ст. ст. 46, 47, 50, 52, 59 Закону № 280/97-ВР та ст. 15 Закону № 2939-VI.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на вищевстановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідач під час прийняття оскаржуваного рішення діяв не на підставі, не у межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України.

Згідно ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Позивач під час судового розгляду справи, довів належними засобами доказування обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, натомість відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність та обґрунтованість прийнятого ним рішення.

Згідно ч. 1 - 3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що відповідачем в ході судового розгляду справи не доведено правомірність прийняття оскаржуваного рішення 18 сесії 7 скликання Мигівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області від 02.11.2017 р. № 406-18/17 «Про затвердження генерального плану села Мигове Вижницького району Чернівецької області» , а отже адміністративний позов є таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 18 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.

За наведених обставин, суд вважає, що рішення 18 сесії 7 скликання Мигівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області від 02.11.2017 р. № 406-18/17 «Про затвердження генерального плану села Мигове Вижницького району є нормативно - правовим актом в розумінні КАС України.

Відтак, враховуючи встановлені по справі обставини та наведені норми матеріального права, суд визнає протиправним та нечинним рішення 18 сесії 7 скликання Мигівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області від 02.11.2017 р. № 406-18/17 «Про затвердження генерального плану села Мигове Вижницького району Чернівецької області .

Частиною 1 ст. 265 КАС України встановлено, що резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.

Враховуючи наведену норма процесуального права, суд зобов`язує відповідача відповідно до вимог ч. 1 ст. 265 КАС України невідкладно, після набрання рішенням суду законної сили, опублікувати резолютивну частину рішення суду у виданнях, в яких оскаржуваний нормативно-правовий акт був або мав бути офіційно оприлюднений.

Стосовно доводів відповідача щодо відсутності повноважень в обласної державної адміністрації правом на звернення з позовами про оскарження рішень органів місцевого самоврядування про затвердження генерального плану, суд зазначає наступне.

Відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 р. за № 1697-VII, були скасовані функції прокуратури по нагляду за додержанням і застосуванням законів, а виконання таких завдань, відтак, відведено профільним органам державної влади.

Крім того, відповідно до п. 43 Прикінцевих положень цього Закону, внесено зміни у п. 5 ст. 28 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» , зокрема, для реалізації наданих повноважень місцеві державні адміністрації мають право звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 ст. 20 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» (повноваження в галузі містобудування, житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв`язку) місцева державна адміністрація організовує розробку та проведення експертизи містобудівної документації населених пунктів відповідно до державних норм і стандартів.

В силу вимог ст. 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» місцеві державні адміністрації відносяться до категорії органів, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності.

Управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом, в т.ч: планування територій на державному, регіональному та місцевому рівнях; моніторингу стану розроблення та реалізації містобудівної документації на всіх рівнях; визначення державних інтересів для їх врахування під час розроблення містобудівної документації; контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації (ст. 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» ). Аналогічні правові норми містяться в ст. 7 та 8 Закону України «Про основи містобудування» .

Відповідно до ч. 1 ст. 4 КАС України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

До того ж, наявність повноважень у позивача для самостійного оскарження рішень місцевих рад та відсутність підстав для вжиття заходів Прокуратурою Чернівецької області, та Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області підтверджується листом прокуратури Чернівецької області від 14.02.2018 № 05-97вих18 та листом Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області від 13.06.2019 № 1024-1.14/1027/19 (Т. 1 а.с. 111-112, 113-114).

Отже, в даному випадку позивач правомірно і обґрунтовано звернувся до суду як суб`єкт владних повноважень - державний орган, який володіє спеціальною правосуб`єктністю (визначеними законодавством повноваженнями та контрольними функціями).

Враховуючи наведене, суд вважає, що звернення Чернівецької облдержадміністрації до суду безпосередньо пов`язано з виконанням цим органом владних управлінських функцій, здійснено в межах визначених законодавством повноважень та у відповідності до п. 5 ст. 28 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» право на таке звернення прямо передбачене законом.

Доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, суд не бере до уваги, виходячи з наступного.

Пунктом 18 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

За приписами ст. 264 КАС України передбачено особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 264 КАС України нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

Оскільки оскаржуване рішення 18 сесії Мигівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області 7 скликання від 02.11.2017 р. № 406-18/2017 є чинним на час розгляду в суді та в розумінні КАС України є нормативно-правовим актом, суд вважає, що у спірних правовідносинах має застосовуватись положення ч. 3 ст. 264 КАС України.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки, позов суб`єкта владних повноважень задоволено повністю та за відсутності витрат пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, розподіл судових витрат судом не проводиться.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 139, 243, 245, 246, 255, 264, 265 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та нечинним рішення 18 сесії 7 скликання Мигівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області від 02.11.2017 р. № 406-18/17 «Про затвердження генерального плану села Мигове Вижницького району Чернівецької області» .

3. Зобов`язати Мигівську сільську раду Вижницького району Чернівецької області відповідно до вимог ч. 1 ст. 265 КАС України невідкладно, після набрання рішенням суду законної сили, опублікувати резолютивну частину рішення суду у виданнях, в яких оскаржуваний нормативно-правовий акт був або мав бути офіційно оприлюднений.

Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24.02.2020 р.

Повне найменування сторін:

позивач - Чернівецька обласна державна адміністрація (вул. Грушевського, 1, Чернівці, код ЄДРПОУ 00022680);

відповідач - Мигівська сільська рада Вижницького району Чернівецької області (вулиця Центральна, будинок 153, село Мигове, Вижницький район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 04418274).

Суддя В.К. Левицький