Рішення

від 13.02.2020 по справі 909/32/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.02.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/32/17

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М. М., секретар судового засідання Попович Л. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "НВС-Трейдінг",

урочище Аеродром, с. Підгір'я, Богородчанський район,

Івано-Франківська область,77706

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Екстрім",

с. Поляниця, Яремчанської міської ради, Івано-Франківська обл,78593

до відповідача 2: Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк",

вул. Щорса, 36-Б, м. Київ, 01133;

поштова адреса: бульвар Дружби Народів, 38, м. Київ, 01001,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Екстрім" - Товариство з обмеженою відповідальністю "Новекс Дім",

вул. Незалежності, буд. 65, м. Івано-Франківськ, 76000,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2: ПАТ "Дельта Банк" - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053,

про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 02.10.14

за участю:

від відповідача: Швець Н.О., ордер КВ №466315 від 21.11.2019, адвокат

третя особа ТОВ "Новекс Дім": не з'явились, (посвідчення № 7391/10 від 01.03.2019, адвокат )

від позивача: Міла-Поляков Д.П., довіреність від 05.12.2017, представник

від відповідача ТОВ "Екстім" не з'явились

третя особа: Музичук Л.В., ордер КВ №466315 від 21.11.2019, адвокат

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "НВС-Трейдінг" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до ТОВ "Екстрім" та ПАТ "Дельта Банк" про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 02.10.2014.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 10.01.2017 порушено провадження у справі і призначено розгляд справи на 07.02.2017.

В період з 2017 року по 2019 рік, судом неодноразово приймалися рішення по даній справи, які в подальшому були скасовані судами вищих інстанцій, а справа передавалася на новий розгляд.

Так, рішенням від 06.02.2019 в позові Товариства з обмеженою відповідальністю "НВС-Трейдінг", до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екстрім", та Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 02.10.2014 відмовлено.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 29.05.2019 рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 06.02.2019 залишено без змін.

16.09.2019 постановою Верховного Суду рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 06.02.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.05.2019 у справи №909/32/17 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 21.10.2019 прийнято справу до розгляду за правилами загального позовного провадження і призначено підготовче засіданні на 21.11.2019. Ухвалою суду від 21.11.2019 відкладено підготовче засіданні на 10.12.2019. В судовому засіданні 10.12.2019 продовжено строк підготовчого засіданні на 30 днів і відкладено підготовче засіданні на 17.01.2020. В судовому засіданні 17.01.2020 закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 13.02.2020.

В судовому засіданні 17.01.2020, яке відбулося в режимі відеоконференції, представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, представник відповідача-2 проти позову заперечив.

Представник відповідача-1 в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву з урахуванням нового розгляду справи - суду не подав.

Відповідно до ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе у відповідності до ст. 202 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, розглянути справу без участі повноважного представника відповідача-1 за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору.

Позиція позивача.

У своїй позовній заяві (вх.№156/17 від 04.01.2017) позивач посилається на те, що оспорюваний ним договір укладено з порушенням ст. 203 ЦК України, оскільки на час його укладення майно, яке за ним передавалося, перебувало під арештом. Відносно порушення своїх прав, позивач послався на те, що він як іпотекодержатель майна, право вимоги на яке перейшло до нього на підставі договору про відступлення права вимоги від 24.05.2016, не може задовольнити свої вимоги за рахунок цього майна, адже воно (майно) в незаконний спосіб перейшло до ПАТ "Дельта Банк" на підставі оспорюваного позивачем договору. Заперечив також твердження відповідача щодо пріоритету відповідача та вказав, що на момент звернення ТзОВ "Укрпромбанк" до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості ТзОВ "Новекс Дім" перед ТзОВ "Український промисловий банк" за укладеним між ними кредитним договором № 194/КВ-08 від 23.12.2008 в розмірі 11 041 340,04грн, на предмет іпотеки згідно іпотечного договору 4/Zкіп-09 від 22.01.2009 та іпотечного договору №1902 від 29.12.2008, договір про передачу Активів від ТзОВ "Укрпромбанк" в рахунок погашення заборговані на користь Дельта Банку від 12.03.2011 укладено ще не було. А тому кредитор, ТзОВ "Укрпромбанк" сам визначив спосіб захисту свого порушеного права та звернувся до суду з позов про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості ТзОВ "Новекс Дім" перед ТзОВ "Український промисловий банк" за укладеним між ними кредитним договором № 194/КВ-08 від 23.12.2008 в розмірі 11041340,04грн, на предмет іпотеки згідно іпотечного договору №194/Zкіп-09 від 22.01.2009 та іпотечного договору №1902 від 29.12.2008, який судом було задоволено.

У своїх вимогах позивач посилається на ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Позиція відповідача-2.

Відповідач-2 проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, просить суд в позові відмовити. Свої заперечення мотивує тим, що він набув право вимоги до ТОВ "Новекс Дім" та до ТОВ "Екстрім", за укладеним між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Укрпромбанк" договором про передачу активів від 12.03.2011, і відповідно до якого, до ПАТ "Дельта Банк" перейшло право вимоги і за іпотечним договором №152-д від 21.02.2007, предметом якого є спірна земельна ділянка і який (іпотечний договір) був укладений набагато раніше, аніж іпотечний договір №1902, датований 29.12.2008, право вимоги за яким перейшло до позивача, що свідчить, в силу ст. 1 Закону України "Про іпотеку" про наявність у ПАТ "Дельта Банк" вищого пріоритету стосовно спірної земельної ділянки, аніж у позивача. При цьому зазначає, що 12 жовтня 2016 року земельна ділянка, яка є предметом спірного договору, і була у власності АТ "Дельта Банк" була перереєстрована у державному реєстрі приватним нотаріусом Щур О.І. на ТОВ "Ловеч ЛТД", чим безпідставно припинено право власності АТ "Дельта Банк".

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Предметом даного спору є визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателявід 02.10.2014 , предметом якого є земельна ділянка площею 7, 1566 кадастровий номер 2611092001:22:001:0123.

Судом встановлено, що між ТзОВ "Український промисловий банк", як кредитором, та ТзОВ "Новекс Дім", як позичальником, 23.12.2008, був укладений кредитний договір № 194/К-08 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті).

В забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором між банком та ТзОВ "Новекс Дім" був укладений іпотечний договір №194/Zкіп-09 від 22.01.2009, відповідно до п.1.1 якого банку в заставу передано земельні дві ділянки.

Також, в забезпечення виконання позичальником зобов'язань за даним кредитним договором, між ТзОВ "Український промисловий банк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Екстрім" був укладений іпотечний договір, посвідчений 29.12.2008 нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Фріс П.Л., за реєстровим № 1902.

Відповідно до вказаного іпотечного договору в заставу передано земельну ділянку площею 7,1566 га, кадастровий №2611092001220010123, що розташована в с. Поляниця, Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, уч. Прохідний.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 16.10.10 задоволено позов ТзОВ "Український промисловий банк" до відповідачів, ТзОВ "Новекс Дім", ТзОВ "Екстрім" - в рахунок погашення заборгованості ТзОВ "Новекс Дім" перед ТзОВ "Український промисловий банк" за укладеним між ними кредитним договором № 194/КВ-08 від 23.12.2008 в розмірі 11 041 340,04грн, звернуто стягнення на предмет застави.

Відповідно до укладеного між ТзОВ "Український промисловий банк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Екстрім" іпотечного договору №1902 від 29.12.2008 звернуто стягнення на земельну ділянку площею 7,1566 га, кадастровий №2611092001220010123, що розташована в с. Поляниця, Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, уч.Прохідний.

На примусове виконання вказаного рішення видано наказ №1769 від 20.09.2010.

Стягувач, ТзОВ "Український промисловий банк" звернув вказаний наказ на примусове виконання до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Постановою головного державного виконавця серії ВП №22191580 від 26.10.2010 відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу №1769 від 20.09.2010.

В зв'язку з відсутністю покупців арештованого майна та відмовою ліквідатора ТзОВ "Український промисловий банк" залишення за собою непроданого майна головним державним виконавцем винесено постанову серії ВП №22191580 від 21.11.2012 про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Стягувач, ТзОВ "Український промисловий банк" повторно звернув наказ №1769 від 20.09.2010 на примусове виконання до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби.

Постановою головного державного виконавця серії ВП №35772370 від 21.12.2012 відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу №1769 від 20.09.2010.

На підставі договору № 31-Л про передавання в управління непроданих активів від 05.09.2013, укладеного між ТОВ "Український промисловий банк", ТзОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" та Національним банком України, Львівський апеляційний господарський суд постановою від 14.05.2014 замінив сторону стягувача у виконавчих провадженнях ВП № 35772370 та ВП № 21785088, що перебувають на виконанні у Відділі примусового виконання рішень ДВС України, з ТзОВ "Український промисловий банк" на його правонаступника ТзОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал".

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби серії ВП №35772370 від 05.09.2014 замінено стягувача у виконавчому провадженні з ТзОВ "Український промисловий банк" на його правонаступника ТзОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал".

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 04.11.2016 винесеної у справі №1/21-22/96 вдруге замінено сторону стягувача у виконавчих провадженнях ВП № 35772370 та ВП № 21785088, що перебувають на виконанні у Відділі примусового виконання рішень ДВС України, з ТpОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" на ТОВ "НВС-Трейдінг".

Таким чином позивачем набуто прав іпотекодержателя за іпотечним договором №1902 від 29.12.2008 року.

З постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби серії ВП №35772370 від 12.02.2015 про повернення виконавчого документа стягувачеві (позивачу) стало відомо, що земельна ділянка площею 7,1566 га, кадастровий №2611092001220010123, що розташована в с. Поляниця, Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, уч. Прохідний є власністю ПАТ "Дельта Банк" на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 02.10.14, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Екстрім" та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк". Вказана обставина стала підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Виходячи з матеріалів справи, в тому числі враховуючи письмові пояснення (вх.№20384/19 від 21.11.2019) та відповідь на відзив поданий позивачем (вх.№20498/19 вд 22.11.2019), поданий відзив (вх.№19609/19 від 11.11.2019), заперечення на відповідь на відзив (вх.№21605/19 від 09.12.2019) та письмові пояснення відповідача (вх.№415/20 від 13.01.20), керуючись вимогами діючого законодавства, в тому числі висновками Верховного Суду, викладеними і постанові від 16.09.2019, суд дійшов в спірному випадку висновків про обґрунтованість вимог позивача з огляду на таке.

За положеннями ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правом оспорювати правочин ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як "заінтересовані особи" (ст.ст. 215, 216 ЦК України).

З огляду на зазначені приписи, а також правила ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов'язковий елемент конкретного суб'єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб'єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Таким чином, оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була його стороною, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (ч. 3 ст. 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Таким чином, враховуючи, що позивачем набуто прав іпотекодержателя за іпотечним договором №1902 від 29.12.2008 року, відповідно до умов якого в заставу передано земельну ділянку площею 7,1566 га, кадастровий №2611092001220010123, що розташована в с. Поляниця, Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, уч. Прохідний - суд дійшов висновку, що позивач, як зацікавлена особа вправі звернутися до суду з даним позов, не будучи при цьому стороною оспорюваного договору.

При цьому, позивач, як на підставу визнання такого договору недійсним посилається на недотримання сторонами вимог закону на момент його вчинення.

Пунктом 2.1. Постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.13 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначено, що правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом. Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України. Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог є підставою для визнання правочину недійсним.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Пунктом 2.5.1. Постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.13 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" встановлено, що визнання правочину (господарського договору) недійсним господарським судом є наслідком його вчинення з порушенням закону, а не заходом відповідальності сторін. Тому для такого визнання, як правило, не має значення, чи усвідомлювали (або повинні були усвідомлювати) сторони протиправність своєї поведінки під час вчинення правочину; винятки з цього правила можливі, якщо вони випливають із закону (див., зокрема, абзац шостий підпункту 3.3, підпункт 3.6 і підпункт 3.7 пункту 3 цієї постанови).

Відповідно до п.2.9. вказаної постанови, відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

В спірному випадку, проаналізувавши зміст спірного договору, суд дійшов висновку про наявність обставин, що пов'язують вчинення такого договору з недотриманням вимог законодавства.

Пунктом 1.1. спірного договору передбачено, що іпотекодавець (ТОВ "Екстрім") в добровільному порядку в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Новекс Дім", за кредитним договором №70/К-07 на відкриття невідновлюваної кредитної лінії від 21.02.2017 року, з врахуванням змін внесених Додатковим договором №1 до кредитного договору від 28.08.2008 року та Додатковим договором №2 до кредитного договору від 02.09.2008 року, укладеними між іпотекодержателем та товариством з обмеженою відповідальністю "Новекс Дім", та на виконання умов іпотечного договору укладеного між іпотекодержателем та іпотекодавцем, посвідченого приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Питлюком В.І. 21 лютого 2007 року за реєстровим №152-Д з урахуванням змін, внесених: договором про внесення змін та доповнень посвідченого 03.09.2008 року Питлюком В.І., нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу за реєстровим №3267, та Договором про внесення змін та доповнень посвідченого Фрісом П.Л., приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу 10 червня 2014 року за реєстровим №263, іпотекодавець (ТОВ "Екстрім") передає, а іпотекодержатель (ПАТ "Дельта Банк") приймає у власність за вартістю і на умовах, визначених цим договором, належне іпотекодавцю на праві приватної власності нерухоме майно, а саме - земельну ділянку площею 7, 1566 га кадастровий номер 2611092001:22:001:0123, що розташована в с. Поляниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, цільове призначення - для будівництва готельно-котеджного комплексу, канатно-трасових витягів та гірськолижної траси.

Об'єкт нерухомості належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІФ№03989, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №020529800006, виданого 28 лютого 2005 року Поляницькою сільською радою Яремчанської міської ради Івано-Франківської області на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29 листопада 2004 року за реєстровим №3097.

Відповідно до п.1.2. спірного договору об'єкт нерухомості перебуває під забороною відчуження та є предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору, укладеного між ТОВ "Укрпромбанк" та іпотекодавцем, посвідченого приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Питлюком В.І.21 лютого 2007 року за реєстровим №152-Д з урахуванням змін, внесених: Договором про внесення змін та доповнень посвідченого 03.09.2008 року Питлюком В.І., нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу за реєстровим №3267, та Договором про внесення змін та доповнень посвідченого Фрісом П.Л., приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу 10 червня 2014 року за реєстровим №263, що був укладений між іпотекодержателем та іпотекодавцем в забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором.

Як вбачається з матеріалів справи, Постановою головного державного виконавця серії ВП №22191580 від 26.10.2010, якою відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу №1769 від 20.09.2010. Відповідно до п.4 вказаної постанови накладено арешт на земельну ділянку площею 7,1566 га, кадастровий номер 2611092001:22:001:0123, відповідно до п.5 постанови - заборонено здійснювати відчуження вищезазначеного майна боржника - ТОВ "Новекс Дім".

Відповідно до ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору) арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Слід вказати, що арешт полягає у накладенні заборони на право розпоряджатися майном боржника, яке з метою виконання судового рішення може бути реалізоване або передано стягувачеві у майбутньому.

Статтею 55 Закону України "Про нотаріат" (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору) передбачено, що угоди про відчуження та заставу майна, що підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності на майно, що відчужується або заставляється. У разі застави майбутнього майна або створення забезпечувального обтяження в майбутньому майні нотаріусу надаються документи, що підтверджують наявність прав на набуття такого майна у власність у майбутньому. При посвідченні угод про відчуження або заставу нерухомого майна перевіряється відсутність заборони відчуження або арешту майна. В разі наявності заборони угода про відчуження майна, обтяженого боргом, посвідчується лише у разі згоди кредитора і набувача на переведення боргу на набувача.

В спірному випадку суду не подано жодних доказів в підтвердження наявності, при укладенні спірного договору, згоди кредитора і набувача на переведення боргу. Таким чином, можна дійти висновку про те, що нотаріальне посвідчення спірного договору на момент існування арешту та заборони відчуження майна, що є предметом спірного договору - є порушенням ст. 55 Закону України "Про нотаріат", а відтак є однією з підстав визнання договору недійсним, як такого, що укладений з порушенням вимог законодавства.

Крім того, слід вказати, що відповідно до ст. 35 Закону України "Про іпотеку" (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору) у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Відповідно до ст. 36 Закону України "Про іпотеку" (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору) сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

В спірному випадку, відсутність в матеріалах справи письмового повідомлення в порядку ст. 35 Закону України "Про іпотеку" вказує на порушення вимог такої статті при укладенні сторонами спірного договору, що є підставою для визнання спірного договору недійсним в порядку ст. 215 Цивільного кодексу України.

Статтею 60 "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору) передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту. У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Судом встановлено, що нотаріальна дія з посвідчення спірного договору була вчинена в момент дії арешту та заборони відчуження майна - земельної ділянки, яка було предметом оскаржуваного договору. Заперечення відповідача-2 про те, що в момент укладення спірного договору такий арешт було знято за рішенням суду не можуть прийматися судом до уваги з огляду на таке. При дослідженні матеріалів справи, судом встановлено, що відповідно до листа від 03.11.2017 року №03-18/369/17, за підписом керівника апарату Апеляційного суду Київської області, 22.09.2014 року Апеляційним судом Київської області судове рішення щодо скасування обтяження - арешту на нерухоме майно, що накладений Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби 01.11.2010 року на земельну ділянку кадастровий номер 2611092001:22:001:0123 площею 7, 15 га, яка належала на праві власності ТОВ "Екстрім" - не ухвалювалось (а.с.157, том 6).

Враховуючи, що інші докази належного зняття арешту та заборони відчуження вказаного майна, в порядку, передбаченому ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" в матеріалах справи відсутні - посилання відповідача - 2 на правомірність укладеного договору в цьому випадку є безпідставними.

Заперечення сторін щодо наявності підстав для визнання договору недійсним не приймаються судом до уваги, оскільки такі заперечення спростовуються наявними матеріалами справи та недоведені належними доказами.

Оцінка іншим запереченням сторін судом не надавалася, виходячи з того, що такі заперечення не стосуються предмету даного спору.

Суд дослідивши подані докази, на підставі цих доказів з урахуванням обставин по справі та діючого законодавства суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір слід покласти на відповідачів порівну.

Керуючись ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, ст. 73, 86, 123, 129, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НВС-Трейдінг" /урочище Аеродром, с. Підгір'я, Богородчанський район, Івано-Франківська область,77706, код ЄДРПОУ 39550697/ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екстрім" /с. Паляниця, Яремчанської міської ради, Івано-Франківська обл,78593, код ЄДРПОУ 31158911/, до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" /вул. Щорса, 36-Б, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 34047020/, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Екстрім" - Товариство з обмеженою відповідальністю "Новекс Дім", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2: ПАТ "Дельта Банк" - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 02.10.14 - задоволити.

Визнати недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 02.10.2014 року, що був укладений 02.10.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Екстрім" та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В. 02.10.2014 року, реєстр. номер 1173.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екстрім" /с. Паляниця, Яремчанської міської ради, Івано-Франківська обл,78593, код ЄДРПОУ 31158911/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НВС-Трейдінг" /урочище Аеродром, с. Підгір'я, Богородчанський район, Івано-Франківська область,77706, код ЄДРПОУ 39550697/ судовий збір в розмірі 689 грн (шістсот вісімдесят дев'ять гривень).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" /вул. Щорса, 36-Б, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 34047020/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НВС-Трейдінг" /урочище Аеродром, с. Підгір'я, Богородчанський район, Івано-Франківська область,77706, код ЄДРПОУ 39550697/ судовий збір в розмірі 689 грн (шістсот вісімдесят дев'ять гривень).

Видати накази після вступу рішення в законну силу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне рішення складено 25.02.2020

Суддя Фрич М. М.