Ухвала

від 20.02.2020 по справі 911/1913/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"20" лютого 2020 р. м. Київ Справа № 911/1913/18

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши заяву Комунального підприємства "Виробниче управління житлово-комунального господарства-1" про розстрочення виконання судового рішення у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дім-Буд Плюс" (адреса: 09161, Київська обл., Білоцерківський р-н, м. Узин, вул. Заводська, буд. 2-Б, код 34436482)

до Комунального підприємства "Виробниче управління житлово-комунального господарства-1" (адреса:09161, Київська обл., Білоцерківський р-н, м. Узин, вул. Леніна, буд. 20-А, код 35088890)

про стягнення 717000,00 гривень

за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився.

встановив:

Рішенням Господарського суду Київської області від 22.11.2018 р. у справі № 911/1913/18, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2019 позов задоволено повністю. Стягнуто з Комунального підприємства "Виробниче управління житлово-комунального господарства-1" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дім-Буд Плюс" 717000,00 гривень основного боргу та 10755,00 гривень судового збору.

На виконання вказаного рішення Господарського суду Київської області було видано наказ.

До Господарського суду Київської області 04.10.2019 надійшла заява комунального підприємства "Виробниче управління житлово-комунального господарства-1" про розстрочення виконання рішення від 22.11.2018 у справі № 911/1913/18, мотивована неможливістю виконати рішення Господарського суду Київської області через складне фінансове становище боржника.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.10.2019 р. відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви Комунального підприємства "Виробниче управління житлово-комунального господарства-1" до повернення матеріалів справи №911/1913/18 з Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.12.2019 розгляд заяви Комунального підприємства "Виробниче управління житлово-комунального господарства-1" про розстрочення виконання судового рішення призначено на 19.12.2019.

16.12.2019 на адресу Господарського суду Київської області надійшов лист вих. № 09.1-14/2356/19 з проханням надіслати матеріали справи №911/1913/18 для розгляду заяви Комунального підприємства "Виробниче управління житлово-комунального господарства-1" про роз`яснення Постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2019.

17.12.2019 матеріали справи №911/1913/18 були направлені до Північного апеляційного господарського суду.

Представник позивача 17.12.2019 року через канцелярію Господарського суду Київської області подав заперечення на заяву відповідача, в яких просить в задоволенні заяви відмовити. В своїх запереченнях позивач вказує на те, що рішення Господарського суду Київської області, про розстрочення виконання якого просить заявник, було ухвалене 22.11.2018 року. Таким чином, розстрочка його виконання на даний час неможлива в силу імперативних приписів ст. 331 ГПК України. Крім того, термін на який відповідач просить розстрочити виконання рішення суду згідно графіку погашення заборгованості перевищує один рік з дня ухвалення рішення, що виходить за межі строку передбаченого ч. 5 ст. 331 ГПК України.

Також позивач вказує, що відсутність коштів не звільняє боржника від обов`язку по оплаті, оскільки підприємницька діяльність здійснюється на власний ризик, відтак відповідні обставини не є винятковими, за наявності яких можливе надання розстрочки виконання рішення; в разі задоволення судом заяви про відстрочення виконання рішення суду будуть порушені матеріальні інтереси позивача, що може призвести до негативних наслідків для нього та за весь час виконання судового рішення відповідач не сплатив жодної гривні заборгованості, що підтверджує його не бажання виконувати рішення суду.

19.12.2019 від представника боржника надійшла заява (уточнена) про відстрочення виконання судового рішення, в якій відповідач просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2018 по справі № 911/1913/18 та затвердити наступний графік погашення: щомісячно в сумі по 59750,00 грн., починаючи з платежа за грудень 2019 року ( до 20.01.2020р.) до 31.12.2020р.

10.02.2020 матеріали справи №911/1913/18 повернено до Господарського суду Київської області.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.02.2020 р. призначено розгляд заяви Комунального підприємства "Виробниче управління житлово-комунального господарства-1" про відстрочення виконання судового рішення у справі № 911/1913/18 в судовому засіданні на 20.02.2020.

18.02.2020 на електронну пошту суду від відповідача надійшла заява про укладення мирової угоди, в якій він просить суд:

Затвердити мирову угоду сторін спору наступного змісту:

На виконання договору про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги від 03.02.2020р. сторони а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю Дім-Буд-Плюс в особі Бондаренка І.М. та Комунальне підприємство Виробниче управління житлово-комунального господарства-1 в особі в.о. начальника Чохленка В.Г. погодили розстрочку виконання КП ВУЖКГ-1 зобов`язань в сумі 727755,00 грн. фактичної заборгованості на період до 30.04.2021 року частковими платежами:

- щомісяця до 20 числа поточного місяця у 2020-2021р.р. по 50000,00 грн., у квітні 2021р. - 27775,00 грн.

2.Судові витрати у даній справі залишаються за КП ВУЖКГ-1.

3.Провадження у справі закрити.

20.20.2020 аналогічна заява надійшла листом на адресу Господарського суду Київської області.

Подану заяву відповідач обґрунтував тим, що між сторонами спору укладений договір про реструктуризацію заборгованості від 03.02.2020, який вже частково був виконаний.

Розглянувши заяву про затвердження мирової угоди суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 192 Господарського процесуального кодексу України, сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву , на будь-якій стадії судового процесу.

З урахуванням того, що заява про затвердження мирової угоди підписана тільки з боку Комунального підприємства "Виробниче управління житлово-комунального господарства-1", суд прийшов до висновку, що така мирова угода не відповідає приписам Господарського процесуального кодексу України та не може бути затверджена.

Стосовно заяви Комунального підприємства "Виробниче управління житлово-комунального господарства-1" про розстрочку виконання рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 вказаної статті передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

Як на підставу для розстрочення виконання рішення суду у даній справі відповідач вказує на те, що КП ВУ ЖКГ-1 перебуває у складному фінансовому становищі, має значну дебіторську заборгованість зі сплати населенням за житлово-комунальні послуги, має заборгованість із виплати заробітної плати своїм працівникам, залишок коштів на його рахунку на даний час є недостатнім для одноразового погашення всієї суми боргу на користь позивача і таке погашення негативно вплине на його законні інтереси, а розстрочення виконання рішення суду дасть можливість добровільно його виконати, збереже відповідача від сплати виконавчого збору за примусове виконання, дасть змогу зберегти комунальне підприємство, яке надає життєво необхідні комунальні послуги населенню Узинської міської ОТГ. Також боржник зазначає, що 2018-2019 рр. відповідач, хоч і залишається комунальним підприємством, з уваги на зміну керівництва регіону з 01.01.2018р., вже не отримує значних фінансових вкладень з місцевого бюджету, які були базою для господарювання у період укладення договору з позивачем у 2016 році.

На підтвердження вказаного, заявник надав звіт про витрати виробництва та фінансові показники діяльності підприємства від надання послуг з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій за січень-червень 2019, звіт про витрати виробництва та фінансові показники діяльності підприємства від надання послуг теплопостачання за січень-червень 2019, копію фінансового звіту та баланс станом на 30.09.2019.

З урахуванням викладених обставин, відповідач просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2018 по справі № 911/1913/18 та затвердити наступний графік погашення: щомісячно в сумі по 59750,00 грн., починаючи з платежу за грудень 2019 року ( до 20.01.2020р.) до 31.12.2020р.

Так, статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

У відповідності до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Суд відзначає, що відповідачем не надано належних доказів того, що на момент розгляду даної заяви дійсно існують виняткові обставини, які спричинюють ускладнення або унеможливлюють виконання судового рішення відповідно до вимог ст. 331 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач просить суд розстрочити виконання рішення суду щомісячно в сумі по 59750,00 грн., починаючи з платежа за грудень 2019 року (до 20.01.2020р.) до 31.12.2020р., проте не надає жодних доказів на підтвердження того, що внаслідок такого розстрочення рішення суду у даній справі буде виконане.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, розстрочення виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Із підстав, умов та меж надання розстрочення виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання розстрочення без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Отже, питання щодо надання розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочення виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд відзначає, що жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту гарантованого надходження до відповідача грошових коштів у строк, вказаний у заяві про розстрочення виконання рішення у даній справі, відповідачем не було надано.

Суд відзначає, що стаття 331 Господарського процесуального кодексу України вимагає наявність конкретних обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Перелічені відповідачем обставини не є виключними та такими, що не унеможливлюють виконання рішення.

При цьому, твердження заявника про скрутне матеріальне становище не є тими обставинами, з якими приписи ст. 331 Господарського процесуального кодексу України пов`язують можливість надання розстрочки, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов`язання.

З огляду на викладене, з урахуванням балансу інтересів сторін та права на справедливий судовий розгляд, яке може бути порушене у випадку довготривалого невиконання рішення суду, заява комунального підприємства "Виробниче управління житлово-комунального господарства-1" про розстрочення виконання рішення господарського суду Київської області від 22.11.2018 року у справі № 911/1913/18 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви комунального підприємства "Виробниче управління житлово-комунального господарства-1" про розстрочення виконання рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2018 року у справі № 911/1913/18 відмовити.

Дана ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена.

Повний текст ухвали складено та підписано 25.02.2020.

Суддя Т.Д. Лилак