Рішення

від 17.05.2007 по справі 18/219

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

18/219

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

№ 18/219                                                                                                         17.05.07 р.

За позовом:          ЗАТ „Банк Петрокоммерц –Україна”;

До:                    ТОВ „Вел”;

Про:                     стягнення 1 788 448,66 грн.

Суддя  Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:          Серебрянська М.В., представник, довіреність

№1.10/1058 від 24.04.2007 р.;

Від відповідача:            не з”явились.

Справа, в порядку статті 77 ГПК України, була відкладена слуханням з 17.05.2007 р. до 06.06.2007 р., про що господарським судом винесена відповідна ухвала від 17.05.2007 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 1 311 706,31 грн. заборгованості за кредит, 476 742,35 грн. заборгованості за відсотками по користуванню кредитом, 17 884,49 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити у повному обсязі.

У поданій до господарського суду позовній заяві позивач також просить з метою забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти відповідача в межах суми позову.

Відповідач—Товариство з обмеженою відповідальністю „Вел”, повноважних представників в судове засідання не направив, незважаючи на визнання судом їх явки обов'язковою, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив. Керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,—

В С Т А Н О В И В:

Між сторонами 04.06.2003 р. укладений кредитний договір №870-06-07, за умовами якого позивач зобов'язався надати відповідачеві грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що відновлюється, у розмірі, на строк та на умовах, передбачених даним договором, а відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, неустойку та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені даним договором.

Відповідно до п. 1.2. кредитного договору загальна сума кредитну не повинна перевищувати 1 800 000,00 грн.

Строк повернення відповідачем кредитних коштів встановлений до 20.08.2003 р. (п. 1.3. договору”.

Пунктом 1.4. договору встановлені відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 19% річних.

Додатковою угодою №1 від 18.08.2003 р. до кредитного договору строк повернення відповідачем кредитних коштів встановлений до 20.12.2003 р.

Додатковою угодою №2 від 17.09.2003 р. до кредитного договору сторони погодили, що загальна сума кредиту не повинна перевищувати 1 100 000,00 грн.

Згідно з умовами додаткової угоди №3 від 10.10.2003 р. до кредитного договору загальна сума кредиту не повинна перевищувати 1 800 000,00 грн.

Додатковою угодою №4 від 19.12.2003 р. до кредитного договору строк повернення відповідачем кредитних коштів встановлений до 05.02.2004 р. за наступним графіком:

—з 20.12.2003 р. до 30.12.2003 р. –300 000,00 грн.;

—з 31.12.2003 р. до 05.02.2004 р. –1500 000,00 грн.

Пунктом 1.4. додаткової угоди №4 визначено, що проценти за користування кредитними коштами з 22.12.2003 р. встановлюються у розмірі 22% річних.

Відповідно до додаткової угоди №5 від 05.02.2004 р. до кредитного договору сторони дійшли до згоди, що з 06.02.2004 р. загальна сума кредиту не повинна перевищувати 1 330 000,00 грн.; строк повернення відповідачем кредитних коштів встановлений до 19.02.2004 р.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором.

Проте, відповідача неналежним чином виконує свої договірні зобов'язання. Станом на день слухання справи у судовому засіданні сума боргу відповідача перед позивачем складає: 1 311 448,66 грн. заборгованості за кредит та 476 742,35 грн. заборгованості за відсотками по користуванню кредитом.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вина відповідача підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги не заперечив, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог, вимоги останнього підлягають задоволенню.

Клопотання позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню. Виходячи зі змісту статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. У даному разі це стосувалося позивача, який би мав довести наявність обставин, визначених статтею 66 ГПК України. Такі докази у матеріалах справи відсутні і господарському суду не надані.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Вел” (інд. 01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 35-а, код ЄДРПОУ 32348541) на користь Закритого акціонерного товариства „Банк Петрокоммерц –Україна” (інд. 01025, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 20, код ЄДРПОУ 22906155) 1 311 706 (один мільйон триста одинадцять тисяч сімсот шість) грн. 31 коп. заборгованості за кредит, 476 742 (чотириста сімдесят шість тисяч сімсот сорок дві) грн. 35 коп. заборгованості за відсотками по користуванню кредитом, 17 884 (сімнадцять тисяч вісімсот вісімдесят чотири) грн. 49 коп. витрат по сплаті держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СуддяО.В. Мандриченко