Рішення

від 26.02.2020 по справі 580/3598/19

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 року справа № 580/3598/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом заступника керівника Уманської місцевої прокуратури до відділу освіти Монастирищенської районної державної адміністрації Черкаської області, Монастирищенського ліцей-інтернату «Обдарованість» Монастирищенської районної ради Черкаської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору на стороні позивача управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Заступник керівника Уманської місцевої прокуратури (далі - прокурор, позивач) подав позов, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відділу освіти Монастирищенської районної державної адміністрації (далі - відділ освіти, відповідач-1) щодо невжиття заходів направлених на усунення порушень протипожежної безпеки в діяльності навчального закладу, що зафіксовані у акті № 65 позапланової перевірки проведеної з 14 по 15 травня 2019 року Монастирищенським РС УДСНС у Черкаській області;

- зобов`язати відділ освіти Монастирищенської районної державної адміністрації вжити в межах компетенції заходи направлені на усунення порушень протипожежної безпеки, що зафіксовані в акті № 65 позапланової перевірки проведеної з 14 по 15 травня 2019 року Монастирищенським РС УДСНС у Черкаській області;

- визнати протиправною бездіяльність Монастирищенського ліцей-інтернату «Обдарованість» Монастирищенської районної ради Черкаської області (далі - ліцей-інтернат, відповідач-2) щодо невжиття заходів направлених на усунення порушень протипожежної безпеки в діяльності навчального закладу, що зафіксовані у акті № 65 позапланової перевірки проведеної з 14 по 15 травня 2019 року Монастирищенським РС УДСНС у Черкаській області;

- зобов`язати Монастирищенський ліцей-інтернат «Обдарованість» Монастирищенської районної ради Черкаської області вжити в межах компетенції заходи направлені на усунення порушень протипожежної безпеки, що зафіксовані в акті № 65 позапланової перевірки проведеної з 14 по 15 травня 2019 року Монастирищенським РС УДСНС у Черкаській області.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що Уманською місцевою прокуратурою вивчено стан законності з питань дотримання законодавства України у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки в ході якого виявлено ряд недоліків у вказаній сфері в Монастирищенському ліцеї-інтернаті «Обдарованість» Монастирищенської районної ради Черкаської області, які можуть привести, у разі їх не усунення, до настання тяжких наслідків для дітей. Вказані порушення зафіксовані в акті № 65 від 15 травня 2019 року.

Порушення, які зафіксовані в акті № 65 є такими, що впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю дітей, які перебувають у закладі освіти, а також неможливістю її ефективної ліквідації та рятування людей.

25 листопада 2019 року ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду позовну заяву першого керівника Уманської місцевої прокуратури залишено без руху та встановлено позивачеві строк, протягом якого можуть бути усунуті недоліки.

05 грудня 2019 року перший заступник керівника Смілянської місцевої прокуратури подав до суду супровідним листом копії поштових документів, що підтверджують направлення платіжного доручення.

06 грудня 2019 року перший заступник керівника Смілянської місцевої прокуратури подав до суду супровідним листом копії доказів, які підтверджують повноваження Заболотнього В.М. як заступника керівника Уманської місцевої прокуратури.

10 грудня 2019 року ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 26.12.2019.

26 грудня 2019 року директор Монастирищенського ліцею-інтернату «Обдарованість» Монастирищенської районної ради Черкаської області надіслав до суду клопотання, в якому зазначив, що позов Уманської місцевої прокуратури визнає в повному обсязі і просить провести засідання суду без уповноваженого представника закладу.

Усними ухвалами Черкаського окружного адміністративного суду від 26.12.2019, занесеними до протоколу судового засідання залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору на стороні позивача - управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області та відкладено підготовче засідання до 16.01.2020.

15 січня 2020 року Монастирищенська районна державна адміністрація Черкаської області надіслала до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 16.01.2020, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено розгляд підготовчого засідання до 27.01.2020.

27 січня 2020 року Монастирищенська районна державна адміністрація Черкаської області подала до суду клопотання, в якому зазначила, що відділ освіти Монастирищенської райдержадміністрації просить розглядати справу в порядку письмового провадження, без виклику учасників, позивач подав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області надіслало до суду клопотання про розгляд засідання, призначеного на 27.01.2020, без участі представника третьої особи.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у порядку письмового провадження на підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що 15 травня 2019 року Монастирищениський районний сектор управління ДСНС України в Черкаській області за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Монастирищенського закладу спеціалізованої освіти спортивного профілю-школа-інтернат «Обдарованість» І-ІІІ ступенів Монастирищеської районної ради Черкаської області склав акт № 65.

У вказаному акті № 65 описано виявлені порушення вимог законодавства, а саме:

- не проведено вогнезахисне оброблення дерев`яних конструкцій горищних приміщень будівель навчального закладу (п. 2.5. розділ III наказ МВС від 30 грудня 2014 року № 1417);

- не виконано захист будівлі гуртожитку від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавко захисту будівель і споруд» (п. 1.21 розділ IV ППБУ наказ МВС від 30 грудня 2014 року № 1417);

- не відремонтовано наявну пожежну водойму на території навчального закладу та відсутній літерний індекс «ПВ» з цифровим значенням запасу води в кубічних метрах (п. 2.1 розділ V наказ МВС від 30 грудня 2014 року № 1417);

- не забезпечено персонал навчального закладу засобами індивідуального захисту органів дихання відповідно вимог (п. 1 глава 4 розділ V наказ МВС від 05 листопада 2018 року № 879);

- кожен пожежний кран-комплект в будівлі гуртожитку не укомплектовано пожежними рукавами однакового з ним діаметра та стволами (підпункт 2 п. 2.2. розділ V наказ МВС від 30 грудня 2014 року № 1417);

- не виконано перевірку пристроїв від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів на будівлі навчального корпусу відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавко захисту будівель і споруд» (п. 1.21 розділ IV ППБУ наказ МВС від 30 грудня 2014 року № 1417);

- приміщення навчального корпусу та гуртожитку не обладнано системою протипожежного захисту (СПЗ) з виведенням на пульт цілодобового спостереження відповідно до чинних нормативно-правових актів (п. 1.2. розділ V наказ МВС від 30 грудня 2014 року № 1417).

Жодних зауважень до перевірки від керівництва закладу не надходило.

Відносно директора Монастирищенського ліцею-інтернату «Обдарованість» Монастирищенської районної ради Черкаської області Молдована В.В. складено протокол ЧК № 007398 від 14 травня 2019 року про адміністративне правопорушення відповідно до статті 188-8 КУпАП за невиконання припису № 24 від 17 квітня 2018 року та постанову ЧК № 007398 від 14 травня 2019 року про накладення адміністративного стягнення притягнуто останнього до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Уманською місцевою прокуратурою вивчено стан законності з питань дотримання законодавства України у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Монастирищенський РС УДСНС у Черкаській області надав Монастирищенському відділу Уманської місцевої прокуратури інформацію № 66 від 14.08.2019, відповідно до якої зазначено про невжитття Монастирищенським ЗЗСО спортивного профілю-школа-інтернат «Обдарованість» І-ІІІ ступенів та Монастирищенським ЗЗСО І-ІІІ ступенів № 2 заходів, направлених на усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Позивач вважає, що в ході вивчення виявлено ряду недоліків у вказаній сфері в Монастирищенському ліцеї-інтернаті «Обдарованість» Монастирищенської районної ради Черкаської області можуть привести, у разі їх не усунення, до настання тяжких наслідків для дітей, а тому звернувся до суду.

Під час вирішення спору по суті суд зазначає таке.

Відповідно до частини 4 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 та частиною 4 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України у визначених законом випадках прокурор, зокрема, звертається до суду з позовною заявою та бере участь у розгляді справ за його позовами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Статтею 4 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 (далі Закон № 1697-VII) визначено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, відповідно до пункту 3 статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Наведене свідчить, що Конституцією України передбачено дві обов`язкові вимоги для виникнення у прокурора права на представництво інтересів держави, а саме: 1) доведення, що обставини звернення є виключним випадком і 2) представництво здійснюється в порядку, визначеному законом.

При цьому, частиною 3 статті 23 Закону № 1697-VII передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до частини 4 статті 23 Закону № 1697-VII прокурор здійснює представництво інтересів громадянина України або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

В постанові Верховного суду від 18.10.2019 у справі № 320/1724/19 зазначено, що основний Закон та ординарні закони не визначають перелік випадків, за яких прокурор здійснює представництво в суді, однак встановлюють критерії, орієнтири й умови, коли таке представництво є можливим. Наприклад, таке право виникає тоді, коли прокурор діє в інтересах громадянина, які за певних очевидних і об`єктивних причин не здатні захистити свої порушені або оспорювані права чи реалізувати процесуальні повноваження. Здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Існування інтересу і необхідність його захисту має базуватися на справедливих підставах, які мають бути об`єктивно обґрунтовані (доведені) і переслідувати законну мету. Право на здійснення представництва інтересів держави у суді не є статичним, тобто не має обмежуватися тільки означенням того, у чиїх інтересах діє прокурор, а спонукає і зобов`язує обґрунтовувати існування права на таке представництво або, інакше кажучи, пояснити (показати, аргументувати), чому в інтересах держави звертається саме прокурор, а не органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, які мають компетенцію на звернення до суду, але не роблять цього, або ж звертається в інтересах громадян, які за віком, станом здоров`я чи соціально-правовим статусом самі не спроможні захистити свої права. Таке обґрунтування повинно основуватися на підставах, за якими можна виявити (простежити) інтерес того, на захист якого відбувається звернення до суду, і водночас ситуацію в динаміці, коли суб`єкт правовідносин, в інтересах якого діє прокурор, неспроможний сам реалізувати своє право на судовий захист.

Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити й описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а виокремити ті ознаки, за якими його можна віднести до виняткового випадку, повинен обґрунтувати, що відбулося порушення або існує загроза порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Отже, представництво інтересів держави прокурором в суді не повинно мати на меті підмінювати суб`єкта виконання владних управлінських функцій, а має на меті - спонукати до виконання у разі неналежного виконання таких функцій суб`єктом владних повноважень, якого представлятиме прокурор в суді.

Так, для визначення судом права прокурора на звернення до суду для захисту інтересів держави імперативними є 2 умови:

1) доведення порушення чи загрози порушення саме інтересів держави (а не окремої громади);

2) доведення належними і допустимими доказами, що захист цих інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 826/13768/16.

В адміністративному позові заступник керівника Уманської місцевої прокуратури обґрунтовує своє право на звернення до суду з даним позовом в інтересах держави тим, що управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області не наділено повноваженнями звертатися до суду з позовом про спонукання особи-порушника вчинити певні дії щодо усунення порушень протипожежної безпеки, а має право звертатися до суду лише з позовом про застосування заходів реагування шляхом зупинення діяльності відповідного закладу.

Разом з тим, відповідно до пункту 5 частини 4 статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України юридична особа, яка не є суб`єктом владних повноважень, може бути відповідачем лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право на звернення до суду надано суб`єкту владних повноважень.

Водночас, відповідно до пункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Положеннями частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Отже, саме звернення до адміністративного суду органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, із позовом про застосування заходів реагування є превентивним способом для усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, і зобов`язує відповідний заклад виконати вимоги управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області.

Звернення з іншим позовом Кодекс цивільного захисту України не передбачає, у зв`язку з чим прокурор в даній справі не може користуватись правом на звернення до суду з позовом, право на звернення з яким не має сам суб`єкт владних повноважень, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Звертаючись з цим позовом, прокурор фактично намагається розширити повноваження, надані такому суб`єкту чинним законодавством, що суперечить приписам статті 19 Конституції України про можливість органу державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, з урахуванням завдань та функцій прокуратури у правовій державі та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та окремо від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень.

Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 24 вересня 2019 року у справі № 320/903/19.

Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі «Ф. В. проти Франції» (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява №61517/00, п. 27).

У рекомендаціях Парламентської асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) «Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону» щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Отже, доводи позивача про те, що управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області не наділено повноваженнями звернення до суду з позовом щодо зобов`язання вчинити дії, не є передумовою звернення прокурора з відповідним позовом, оскільки в даному випадку це є неналежним способом реалізації органом державної влади своїх повноважень та суперечить статтям 67, 68 Кодексу цивільного захисту України.

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 0440/4892/18, звернення до суду з позовом особи, якій не належить право вимоги (неналежний позивач), є підставою для відмови у задоволенні такого позову, оскільки права, свободи, чи інтереси цієї особи у сфері публічно-правових відносин не порушено.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні будь які докази того, що управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області зверталося до суду із позовом до Монастирищенського ліцею-інтернату «Обдарованість» Монастирищенської районної ради Черкаської області про застосування заходів реагування для усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, а прокурор у позовній заяві стверджує, що підставою позовних вимог є, зокрема, наявність встановлених порушень правил пожежної безпеки, які створюють таку загрозу.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позовні вимоги заступника керівника Уманської місцевої прокуратури не підлягають задоволенню, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасники справи:

1) позивач - заступник керівника Уманської місцевої прокуратури (20301, Черкаська область, м. Умань, вул. Гайдамацька, 16);

2) відповідач-1 - відділ освіти Монастирищенської районної державної адміністрації (19101, Черкаська область, м. Монастирище, вул. Соборна, 121, код ЄДРПОУ 02147144);

3) відповідач-2 - Монастирищенський ліцей-інтернат «Обдарованість» Монастирищенської районної ради Черкаської області (19101, Черкаська область, м. Монастирище, пров. Спортивний, 2, код ЄДРПОУ 04591535);

4) третя особа - управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (18029, м. Черкаси, вул. прикордонника Лазаренка, 1, код ЄДРПОУ 38646021).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 26.02.2020.

Суддя В.О. Гаврилюк