Рішення

від 16.08.2007 по справі 3/56

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/56

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Рішення  

16.08.2007                                                                                                    Справа  № 3/56

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, м. Ужгород  

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Проект –Консалтінг”,           м. Ужгород

з участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Відкритого акціонерного товариства „Перечинський агрокомплекс”,                           м. Перечин та Дочірнього підприємства „Дж.Д.Ф.Сервіс ЛТД”, м. Перечин

про визнання недійсним звіту про оцінку та висновку про вартість будівель та споруд, що знаходяться за адресою: м. Перечин, вул. Промислова, 5,     

Суддя господарського суду –Мокану  В.В.

представники:

Позивача –Фраткіна Т.Ф., головний спеціаліст юридичного відділу,

                    довіреність № 4 від 03.01.2007 року

Відповідача –Бойко Б.Б., доручення б/н від 12.10.2006 року

Третьої особи ДП „Дж.Д.Ф.Сервіс ЛТД” – Плахотник  О.М.,

                                                                          довіреність б/н від 01.02.2007 року

                                                                          Попюк М.І.,

                                                                          довіреність б/н від 01.02.2007 року

СУТЬ СПОРУ: Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Закарпатській області, м. Ужгород заявлено позов до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Проект –Консалтінг”, м. Ужгород про визнання недійсним звіту про оцінку та висновку про вартість будівель та споруд, що знаходяться за адресою: м. Перечин, вул. Промислова, 5. Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 08.06.2007 року до участі у справі залучено в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Відкрите акціонерне товариство „Перечинський агрокомплекс”, м. Перечин та Дочірнє підприємство „Дж.Д.Ф.Сервіс ЛТД”, м. Перечин.

В судовому засіданні 08.08.2007 року брали участь вищевказані представники сторін, оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 ГПК України до 16.08.2007 року.

продовження рішення господарського суду      Закарпатської області від 16.08.2007 року  у справі № 3/56

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем при укладенні оспорюваного звіту про оцінку будівель  та споруд вимог нормативно-правових актів з оцінки майна, що вплинуло на результат оцінки майна. Спростовуючи твердження третьої особи –ДП „Дж.Д.Ф.Сервіс ЛТД” про недоведеність права позивача на звернення до суду за відсутності доказів порушення його прав або охоронюваних законом інтересів позивач наголошує, що внаслідок застосування оспорюваного звіту занижена оціночна вартість майна ВАТ „Перечинський Агрокомплекс” слугувала підставою для передання більшої частини майна підприємства в обмін на вимоги кредитора ДП „Дж.Д.Ф.Сервіс ЛТД”, що принесло збитки державі в розмірі втраченого майна відповідно до державної частини в статутному фонді товариства, яка складає 44,17 %. На думку позивача, застосування оспорюваного звіту сприяло зменшенню активів ВАТ „Перечинський агрокомплекс”, в тому числі частини активів ВАТ, право на отримання яких позивач має у разі ліквідації акціонерного товариства.    

Відповідач листом № 07 від 02.08.2007 року погодився з тим, що при виконанні спірного звіту про оцінку та висновку  про вартість будівель та споруд були допущені недоліки, що могли вплинути на результат оцінки, і визнав позовні вимоги.

Третя особа ДП „Дж.Д.Ф.Сервіс ЛТД” вважає позов безпідставним з огляду на вимоги Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність”, яким не визначена можливість визнання звіту недійсним в судовому порядку внаслідок негативної рецензії. Стверджує про відсутність визначеного законом та обґрунтованого інтересу позивача до оспорюваного звіту, оскільки він не є органом, який замовляв оцінку, та не затверджував її, а рецензування в даному випадку не було обов'язковою процедурою. Посилаючись на п. 64 Національного стандарту оцінки № 1 висловив сумнів в об'єктивності поданої як доказ рецензії.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників

учасників спору,

суд встановив:

Оспорюваний у справі звіт про оцінку будівель та споруд, що знаходяться  за адресою: вул. Промислова, 5, м. Перечин виконано відповідачем на підставі договору № 09 на проведення оцінки вартості майна від 08.06.2004 року, укладеного між ВАТ „Перечинський агрокомплекс”, як замовником, ТОВ „Проект –Консалтінг”, як експертом та дочірнім підприємством „Дж.Д.Ф.Сервіс ЛТД”, як платником.

Звіт використано при укладенні мирової угоди у справі про банкрутство ВАТ „Перечинський агрокомплекс”, затвердженої ухвалою господарського суду Закарпатської області від 24.06.2004 року у справі № 6/194. Зокрема, п. 4.2 мирової угоди по справі № 6/194 про визнання банкрутом ВАТ „Перечинський Агрокомплекс” передбачено погашення заборгованості ВАТ „Перечинський агрокомплекс” перед кредитором четвертої черги - ДП „Дж.Д.Ф.Сервіс ЛТД”, що становить 138 429 грн. та 27 685 грн. 80 коп. (зобов'язань перед бюджетом по сплаті податку на додану вартість, що виникають у боржника в зв'язку з виконанням п. 4.2 мирової угоди), яке здійснюється шляхом обміну вимог вказаного кредитора на частину майнових активів боржника, оцінку яких здійснено експертним шляхом. З моменту затвердження господарським  судом   мирової   угоди  у   справі   про   банкрутство  №  6/194  право

продовження рішення господарського суду      Закарпатської області від 16.08.2007 року  у справі № 3/56

власності на майно перейшло до кредитора на підставі п. 2 договору про передачу майна у власність шляхом обміну вимог  кредитора на майнові активи  боржника, який є додатком до мирової угоди.

Оцінюючи аргументи учасників спору щодо наявності у позивача права на позов у даній справі суд констатує наступне.

Відповідно до ст. 1 ГПК України зазначені в ній особи мають право звернутись до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.    

ВАТ „Перечинський агрокомплекс” є господарським товариством, створеним за участі держави, державна частка  в статутному фонді товариства складає 44,178%.

Пунктом 4 Тимчасового положення про Фонд державного майна України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 07.07.1992 року № 2558-ХІІ, до основних завдань Фонду віднесено і захист майнових прав України на її території та за кордоном. Здійснення повноважень власника щодо акцій, які належать державі у майні господарських товариств, Положенням про Регіональне відділення ФДМУ від 15.06.2004 року, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 року N 412, покладено на Регіональне відділення ФДМУ. Володіння акціями відповідно  до Закону України „Про цінні папери та фондовий ринок” від 23.02.2006 року № 3480-ІУ посвідчує майнові права власника (акціонера) щодо акціонерного товариства, в тому числі право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації.

За нормою ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права –це права особи, частка якої визначається у статутному фонді господарської організації, що включають ряд правомочностей, зокрема, і на отримання активів у разі ліквідації останнього відповідно до Закону. Аналогічне трактування корпоративних прав держави містить постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Основних концептуальних підходів до підвищення ефективності управління корпоративними правами держави” від 11.02.2004 року № 155. З огляду на викладене суд погоджується з твердженням позивача про те, що застосування при укладенні мирової угоди неякісного звіту з заниженою оціночною вартістю майна боржника могло мати наслідком передання більшої частини майна для погашення вимог кредитора і відповідно зменшення активів господарського товариства, і як наслідок, зменшення частини активів ВАТ, правом на отримання яких у разі ліквідації акціонерного товариства наділений позивач.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа може звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес наведеними у зазначеній статті способами, а також іншим способом, що встановлений договором або законом.

Законом України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” від 12.07.2001 року № 2658-ІІІ регулюються правовідносини, які виникають в процесі здійснення оцінки майна, майнових прав, використання результатів оцінки та  здійснення професійної оціночної діяльності в Україні.

Законом передбачено, що процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна, методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна; положеннях (Національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України,   Методиках   та  інших   нормативно-правових   актах,  які  розробляються  з

продовження рішення господарського суду      Закарпатської області від 16.08.2007 року  у справі № 3/56

урахуванням вимог положень (Національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів  України  або  Фондом  державного  майна України. Положення (Національні

стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Законом визначені обмеження щодо проведення оцінки майна, порушення яких має наслідком визнання недійсними результатів оцінки майна (ст. 8), а також можливість  судових  спорів  за  позовами  до оцінювачів –суб'єктів господарювання,

пов'язаних з проведенням неякісної оцінки (ст. 20). Отже, обраний позивачем спосіб захисту своїх інтересів відповідає змісту Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”.

Відповідно до ст. 13 Закону рецензування звіту про оцінку майна здійснюється, зокрема, на вимогу осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна; рецензування звіту можуть виконувати в тому числі: оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки  майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених у ст. 5 Закону.

Рецензією № 11/06-3 від 20.12.2006 року на звіт про оцінку будівель та споруд, що знаходяться за  адресою: вул. Промислова, 5, м. Перечин, проведеною начальником відділу оцінки майна РВ ФДМУ по Закарпатській області Катуна М.І., свідоцтво від 23.06.2000 року № 284, та заступником начальника відділу оцінки майна РВ ФДМУ по Закарпатській області Бількіна О.Г., свідоцтво від 23.06.2000 року                 № 285, встановлено, що звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, містить значні недоліки, що справили суттєвий вплив на результати оцінки майна, є неякісним і не може бути використаний. Зокрема, встановлено порушення вимог п.п. 53, 54, 56 Національного стандарту № 1 „Загальні засади оцінки майна і майнових прав”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 року № 1440.

Департамент оцінки майна та оціночної діяльності Фонду державного майна України листом № 36-17 від 13.03.2007 року повідомив позивача, що при опрацюванні Департаментом звіту про оцінку майна та рецензії, складеної                      М.І.Катуною, було встановлено об'єктивність рецензування та суттєвий вплив зазначених у рецензії недоліків та помилок на результати оцінки.

Таким чином, неякісність оспорюваного звіту про оцінку майна підтверджена рецензією, проведеною кваліфікованим оцінювачем. Крім того, наявність у звітів недоліків, які могли вплинути на результат оцінки, визнана відповідачем.

Враховуючи, що рецензування звіту про оцінку майна на стадії укладення мирової угоди не було обов'язковим, застосування звіту при укладенні мирової угоди надало йому ознаки акту ненормативного характеру, який може бути оспорений в судовому порядку.

Порушення норм Національного стандарту № 1 при укладенні оспорюваного звіту про оцінку майна є підставою для визнання звіту недійсним.

Заперечення третьої особи ДП „Дж.Д.Ф.Сервіс ЛТД” судом відхилені з огляду на викладене вище. Посилання на п. 64 Національного стандарту оцінки № 1 суд вважає безпідставним, оскільки у рецензії немає власного висновку рецензента про вартість об'єкта оцінки.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 85 грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

продовження рішення господарського суду      Закарпатської області від 16.08.2007 року  у справі № 3/56

Керуючись ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. ст. 167, 168 Господарського кодексу України, Законом України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, Законом України „Про цінні папери та фондовий ринок”, Тимчасовим Положенням про Фонд державного майна України,  Положенням  про  Регіональне  відділення  Фонду державного майна України, Національним стандартом № 1 „Загальні засади оцінки майна і майнових прав”, ст. ст. 1, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Визнати недійсним звіт про оцінку та висновок про вартість будівель та споруд, що знаходяться за адресою: вул. Промислова, 5, м. Перечин, виконаний товариством з обмеженою відповідальністю „Проект –Консалтінг” станом на 31 травня 2004 року.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Проект –Консалтінг”,                  м. Ужгород, вул. Руська, 3 каб. 35 (код ЄДРПОУ 22089868):

а) в доход Державного бюджету України суму 85 (Вісімдесят п'ять гривень) грн. державного мита із зарахуванням по коду бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095;

б) на р/р 31218259700002 в ГУДКУ у Закарпатській області, одержувач Державний бюджет м. Ужгород, МФО 812016, код ОКПО 22108040, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності 259 суму 118 (Сто вісімнадцять гривень) грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

4. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                            В.В.Мокану