Рішення

від 20.02.2020 по справі 905/2210/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, НОМЕР_1

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.02.2020 Справа № 905/2210/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.,

при секретарі судового засідання Пузіковій Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Приватного підприємства "ЮАР" (ЄДРПОУ код 32819551, адреса: 54031, м. Миколаїв, вул. Казарського, 1г/50),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АШЕР ПЛЮС" (ЄДРПОУ код 40091732, адреса: 84404, Донецька область, м. Лиман, вул. Деповська буд. 26, кв. 4),

про: стягнення 245551,48 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача: Островська О.В. - адвокат за ордером серія ВЕ №1010306 від 19.02.20., договір про надання правової допомоги №25 від 23.10.2019, свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю серія МК №001274 від 03.11.2017.;

від відповідача: не з`явився, -

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємства "ЮАР" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АШЕР ПЛЮС" 245551,48 грн., з яких: 210400,23 грн. - основного боргу та 35151,25 грн. - пені.

Позовні вимоги мотивовано невиконання відповідачем зобов`язань за договором №04/04/16 від 14.04.2016 щодо поставки товару та повернення сплаченої позивачем передплати.

Нормативно вимоги обґрунтовано положеннями ст. ст. 119, 173, 174, ч.7 ст.179, ст. 193, 216, ч.2 ст.217, ч.1 ст.230, ч.1, 6 ст.265 Господарського кодексу України, ст.ст. 253, 525, 526, ч.1 ст.530, ч.1 ст. 546, ст.ст. 610, 611, 612 ч.1 ст.626, ст. 629, ч.1 ст. 662, ст. 663, ч.1 ст.664, ч. 1 ст. 692, ч. 1,2 ст. 693, ч. 1, 2 ст.712 Цивільного кодексу України.

На підтвердження позовних вимог надано суду: договір поставки №04/04/16 від 14.04.2016; специфікацію №1 від 14.04.2016; акти звірки взаємних розрахунків на 04.12.2018 та 27.11.2019; бухгалтерську довідку ПП "ЮАР" від 27.11.2019; рахунок-фактуру № СФ-0000010 від 23.05.2019; платіжне доручення № 164 від 30.05.2019; лист-вимогу від 07.10.2019 вих.№ 112/14, копії яких долучено до матеріалів справи.

Ухвалою від 21.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/2210/19; визначено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено на 21.01.2020; визначено сторонам строк для вчинення дій процесуального характеру; явка представників сторін у судове засідання визнана не обов`язковою.

Вказана ухвала суду отримана позивачем 27.12.2019, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідачем ухвала суду від 21.12.2019 не отримана, про що свідчить повернення поштового відправлення з відміткою поштового відділення зв`язку: «за закінченням строку зберігання» .

У зв`язку з направленням відповідно до наказу господарського суду Донецької області від 15.01.2020 № 2-а судді Величко Н.В. до Харківського регіонального відділення Національної школи суддів України для участі у запланованому проведенні підготовки суддів господарських судів тривалістю 5 календарних днів з 20 по 24 січня 2020 року, суд повідомив сторін листом від 16.01.2020 та відповідними телефонограмами (телефонограми № 52 та № 53 від 16.01.2020 наявні в матеріалах справи) про те, що судове засідання по справі №905/2210/19, призначене ухвалою від 21.12.2019, відбудеться 04.02.2020.

Станом на 04.02.2020 від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов.

Ухвалою суду від 04.02.2020 відкладено розгляд справи на 20.02.2020; визнано явку уповноважених представників сторін не обов`язковою; запропоновано сторонам виконати вимоги ухвали від 21.12.2019р. у справі № 905/2210/19, провести звірку взаємних розрахунків за спірними зобов`язаннями станом на теперішній час, підписаний акт звірки надати суду; запропоновано позивачу підтвердити документально обставини, викладені у бухгалтерській довідці б/н від 27.11.2019 про дебіторську заборгованість ТОВ "АШЕР ПЛЮС".

На виконання вказаної ухвали від 04.02.2020 від позивача до канцелярії суду за супровідним листом надано документи згідно переліку, копії яких долучено до матеріалів справи (вх.№3676/20 від 19.02.20).

В судове засідання 20.02.2020 з`явився представник позивача, надав пояснення щодо обставин справи, на задоволенні позовних вимог наполягав.

Відповідач свого представника не направив, вимоги ухвали суду від 04.02.2020 не виконав, про причини не повідомив.

Судом встановлено, що ухвала суду від 04.02.2020 відповідачем не отримана. Згідно відомостей відстеження поштового відправлення за трек-номером на офіційному сайті АТ УКРПОШТА в мережі Інтернет, таке поштове відправлення відповідачу не вручено. При спробі повідомити відповідача про зміст ухвали суду від 04.02.2020 телефонограмою № 92 від 05.02.2020, зв`язок не встановлено.

Процесуальні документи суду у цій справі направлені відповідачу за адресою: 84404, Донецька область, м. Лиман, вул. Деповська буд. 26, кв. 4 і така адреса відповідає офіційному місцезнаходженню Товариства з обмеженою відповідальністю "АШЕР ПЛЮС", визначеному у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Заяви про зміну адреси відповідача до суду не надходило.

Ухвали суду від 05.12.2019 про залишення позовної заяви без руху, від 21.12.2019 про відкриття провадження у справі, від 04.02.2020 про відкладення розгляду справи оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень офіційного веб-порталу Судова влада України в мережі Інтернет. Відомості цього Реєстру є офіційними, відкритими для цілодобового та безкоштовного доступу згідно Закону України Про доступ до судових рішень .

Отже, відповідач мав право та можливість самостійно ознайомитися з рухом справи № 905/2210/19 в Єдиному державному реєстрі судових рішень та про необхідність вчинення певних процесуальних дій.

Крім того, керівник відповідача особисто повідомлений про наявність в провадженні господарського суду Донецької області цієї справи телефонограмою № 52 від 16.01.2020 (а.с.66).

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження і встановлений нормами процесуального законодавства строк розгляду справи спливає, а також належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, явка представників сторін в судове засідання обов`язковою визнана не була, відповідач можливістю подати суду відзив на позов не скористався, тому суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

14.04.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АШЕР ПЛЮС" (далі - продавець, відповідач) та Приватним підприємством "ЮАР" (далі - покупець, позивач) укладено договір поставки №04/04/16 (далі - Договір), за умовами якого продавець зобов`язується передати (поставити) вапно комове (далі - товар), а покупець прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, передбачених цим договором, у кількості та по цінам згідно специфікації (п.1.1. Договору).

Відповідно до п.п.2.1., 2.4. Договору, товар поставляється в кількості та в термін, які указані з специфікації до цього договору. Поставка товару покупцю здійснюється на умовах передбачених у відповідних Специфікаціях, та відповідно до правил Инкотермс в редакції 2000 року з урахуванням внутрішньодержавного характеру Договору.

Розділом 4 "Ціна та порядок розрахунків" Договору передбачено, що ціна товару зазначається в специфікації до цього договору та залишається незмінною до повного виконання сторонами обов`язків. Ціна товару може бути змінена у випадках збільшення собівартості продукції, витрат на перевезення, змінах законодавства, ринкових умовах. У цих випадах ціна змінюється за згодою сторін, шляхом підписання нової специфікації до цього договору. Оплата за товар здійснюється шляхом передплати 100% від загальної вартості партії товару, зазначеної в специфікації. Покупець повинен повідомити продавця про здійснення платежів в день переказу грошових коштів.

Згідно пп. б) п.5.1., пп. б) п.5.2. Договору продавець (відповідач) зобов`язаний повідомити покупця (позивача) про дату, коли товар буде надано в його розпорядження, не пізніше ніж за три дні до отримання покупцем товару. Покупець зобов`язаний оплатити товар.

Пунктами 6.1., 6.2. Договору передбачено, що сторони зобов`язуються виконувати свої зобов`язання за даним договором належним чином. За порушення зобов`язань, передбачених даним договором, винна сторона сплачує іншій стороні пеню, передбачену законодавством, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу поставки товару. Сплата пені не звільняє винну сторону від виконання зобов`язання та відшкодування в повному обсязі збитків, завданих неналежним виконанням зобов`язань по цьому договору.

У пунктах 9.2., 9.3. Договору сторони обумовили, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2016 року, але у будь-якому разі до повного виконання зобов`язань сторін. Договір буде вважатися продовженим на той же строк і на тих же умовах, якщо будь-яка сторона по договору не пізніше ніж за два тижні до закінчення дії договору не повідомила іншу сторону про припинення дії договору.

Зміни, доповнення та додатки до договору мають силу, якщо вони виконані в письмовій формі і підписані повноважними представниками сторін. Усі рекламації (повідомлення) по цьому договору будуть вважатись заявленими у разі вручення під розписку або направлення цінним (рекомендованим) листом (п.9.5, п.9.6 договору).

Додатком № 1 до договору поставки № 04/04/16 від 14.04.2016р. (специфікація № 1 від 14.04.2016р.) сторони визначили назву, кількість та ціну товару, строк поставки, а саме: найменування товару - Вапно негашене комове Фр 0-30; одиниця виміру - тона; кількість - 1500; ціна за тонну - 2265,00 грн.; строк поставки товару - 3 дні після оплати рахунку.

Договір та специфікація №1 від 14.04.2016 підписаний обома сторонами без розбіжностей та скріплено печатками обох підприємств.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі на підставі договорів та інших правочинів.

Згідно з статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності правочину).

Доказів внесення змін до договору № 04/04/16 від 14.04.2016, його розірвання або визнання недійсним у встановленому порядку матеріали справи не містять, тому суд вважає, що договір поставки № 04/04/16 від 14.04.2016 є чинним до тепер і обов`язковим до виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що на виконання цього договору відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру №СФ-0000010 від 23.05.2019 на оплату товару в сумі 204424,74 грн. з ПДВ (вапно негашене ДСТУ Б В 2.7-90:2011, кількістю 65,000 тон), який позивачем оплачено за платіжним дорученням №164 від 30.05.2019 на суму 204424,74 грн. (а.с.25).

Зважаючи на відсутність доказів наявності між сторонами іншого договору поставки товару з назвою вапно негашене ДСТУ Б В 2.7-90:2011 , суд вважає, що позивачем була здійснена попередня оплата у розмірі 204424,74 грн. саме за товар, обумовлений сторонами у специфікації № 1 від 14.04.2016 до договору поставки № 04/04/16 від 14.04.2016р.

Як стверджує позивач, а відповідач належними та допустимими доказами не спростовує, що, отримавши від позивача попередню оплату на суму 204434,74 грн., Товариством з обмеженою відповідальністю "АШЕР ПЛЮС" зобов`язання з поставки товару (вапно негашене ДСТУ Б В 2.7-90:2011, кількістю 65,000 тон) не здійснено, чим порушено свої зобов`язання за вказаним договором.

У листі від 07.10.2019 № 112, адресованому ТОВ АШЕР ПЛЮС , позивач вказував, що чекає від відповідача поставки вапна негашеного не пізніше 20.10.2019, а у разі відсутності такої поставки, вимагав повернути Приватному підприємству ЮАР перераховану раніше згідно договору № 04/04/16 від 14.04.2016 та рахунку-фактури № СФ-0000010 від 23.05.2019 попередню оплату в сумі 204424,74 грн.

Цей лист направлявся відповідачу листом з описом вкладення 07.10.2019 на ім`я Братухіна Анатолія Анатолійовича - керівника ТОВ АШЕР ПЛЮС за адресою: 84404, Донецька область, м. Красний Лиман, вул. Кирова, 5, кв.28, яка вказана у договорі № 04/04/16 від 14.04.2016 в розділі 10 Юридичні адреси, реквізити та підписи сторін , але поштове відправлення повернулося позивачу без вручення з відміткою поштового відділення зв`язку: за закінченням встановленого строку зберігання .

Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи описом вкладення у цінний лист, накладної Укрпошти, фіскальним чеком від 07.10.2019 та витягом з офіційного веб-сайту Укрпошти про відправлення №5403103381873 (а.с.27-31).

Отже, позивачем виконано умови договору № 04/04/16 від 14.04.2016, визначені сторонами у п.4.1, п.4.3 та п.9.6 цього договору.

Як зазначає позивач, відповідачем не було виконано ані поставки товару, ані повернення сплаченої позивачем передоплати, вимоги залишені без відповіді та задоволення, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

За приписами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір № 04/04/16 від 14.04.2016 є договором поставки.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 ЦК України).

При цьому до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, зокрема, щодо правових наслідків порушення умов договору щодо кількості товару.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 669, ч. 1 ст. 670 ЦК України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Положення цієї норми кореспондуються з ч. 2 ст. 693 ЦК України, яка також передбачає право покупця вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати, якщо продавець не передав товар у встановлений строк. Згідно з ч. 3 названої статті на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

З аналізу викладених норм вбачається, що за договором поставки у продавця (постачальника) виникає обов`язок передати відповідний товар у власність покупця, якому відповідає обов`язок покупця прийняти цей товар, а також оплатити його. Тобто у постачальника на підставі договору виникає негрошове зобов`язання перед покупцем, і лише в разі порушення цього зобов`язання та за наявності відповідної вимоги покупця в постачальника може виникнути обов`язок щодо повернення суми попередньої оплати.

Матеріалами справи підтверджується невиконання відповідачем обов`язку передати товар (вапно негашене ДСТУ Б В 2.7-90:2011, кількістю 65,000 тон, на суму 204424,74 грн.), у власність позивача, вимога позивача щодо повернення суми попередньої оплати 204424,74 грн. також не виконана відповідачем, тому позовні вимоги Приватного підприємства "ЮАР" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АШЕР ПЛЮС" про стягнення суми передоплати, сплаченої відповідно до рахунку-фактури № СФ-0000010 від 23.05.2019, у розмірі 204424,74 грн. - є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У позовній заяві Приватне підприємство ЮАР зазначало, що у зв`язку з припиненням відповідачем виконувати зобов`язання по договору поставки № 04/04/16 від 14.04.2016, позивачем складено акт звірки взаємних розрахунків між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "АШЕР ПЛЮС" станом на 27.11.2019, за результатами акту звірки виявлено, що заборгованість відповідача за період співпраці з 01.1.2019 по 30.05.2019 склала 210400,23 грн., яка виникла в результаті недопоставок товару з початку 2019 року.

На підтвердження таких обставин надано суду бухгалтерську довідку підприємства про дебіторську заборгованість ТОВ Ашер Плюс (а.с.38) та, на виконання ухвали господарського суду Донецької області від 04.02.2020 у цій справі, видаткові накладні № РН-0000003 від 21.02.2019 на суму 192658,50 грн., № РН-0000005 від 30.03.2019 на суму 207569,73 грн., № РН-0000006 від 03.04.2019 на суму 206154,49 грн., № РН-0000007 від 13.05.2019 на суму 204739,24 грн., № РН-0000001 від 09.01.2019 на суму 204739, № РН-0000002 від 12.01.2019 на суму 211343 грн., скріншоти з Інтернету, рахунки-фактури № СФ-0000001 від 10.01.2019 на суму 210714,73 грн., № СФ-0000004 від 19.02.2019 на суму 195975,00 грн., № СФ-0000006 від 11.03.2019 на суму 210714,73 грн., № СФ-0000007 від 27.03.2019 на суму 210714,73 грн., № СФ-0000008 від 09.04.2019 на суму 210714,73 грн., СФ-0000010 від 23.05.2019 на суму 204424,74 грн., банківські виписки про рух коштів по рахунку, проект акту звірки взаємних розрахунків станом на 10.02.2020 (а.с.85 - 110).

Як вбачається, видаткові накладні № РН-0000003 від 21.02.2019 на суму 192658,50 грн., № РН-0000005 від 30.03.2019 на суму 207569,73 грн., № РН-0000006 від 03.04.2019 на суму 206154,49 грн., № РН-0000007 від 13.05.2019 на суму 204739,24 грн., № РН-0000001 від 09.01.2019 на суму 204739, № РН-0000002 від 12.01.2019 на суму 211343 грн. не підписані ані з боку Приватного підприємства ЮАР , ані з боку ТОВ Ашер Плюс .

Отже, такі видаткові накладні не містять всіх обов`язкових відомостей, притаманних первинним документам бухгалтерського обліку, визначених ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Також в матеріалах справи відсутні довіреності позивача на отримання товару, визначеного такими накладними, а також інших товаросупровідних документів, які б свідчили про реальний рух товару (товарно-транспортні накладні тощо), тому вище перелічені видаткові накладні не є належним доказом поставки повністю чи частково товару, визначеного такими накладними.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази пред`явлення позивачем претензій щодо кількості чи строку поставки товару, визначеного у видаткових накладних № РН-0000003 від 21.02.2019 на суму 192658,50 грн., № РН-0000005 від 30.03.2019 на суму 207569,73 грн., № РН-0000006 від 03.04.2019 на суму 206154,49 грн., № РН-0000007 від 13.05.2019 на суму 204739,24 грн., № РН-0000001 від 09.01.2019 на суму 204739, № РН-0000002 від 12.01.2019 на суму 211343 грн. чи вимог про повернення повністю чи частково оплати, здійсненої позивачем згідно рахунків-фактур № СФ-0000001 від 10.01.2019 на суму 210714,73 грн., № СФ-0000004 від 19.02.2019 на суму 195975,00 грн., № СФ-0000006 від 11.03.2019 на суму 210714,73 грн., № СФ-0000007 від 27.03.2019 на суму 210714,73 грн., № СФ-0000008 від 09.04.2019 на суму 210714,73 грн.

Отже, позивачем не доведено належними доказами недопоставок відповідачем товару з початку 2019 року згідно рахунків-фактур № СФ-0000001 від 10.01.2019 на суму 210714,73 грн., № СФ-0000004 від 19.02.2019 на суму 195975,00 грн., № СФ-0000006 від 11.03.2019 на суму 210714,73 грн., № СФ-0000007 від 27.03.2019 на суму 210714,73 грн., № СФ-0000008 від 09.04.2019 на суму 210714,73 грн., на загальну суму саме 210400,23 грн.

Подані Приватним підприємством "ЮАР" акти звірки взаємних розрахунків між позивачем та відповідачем станом на 27.11.2019 (а.с.37) та станом на 10.02.2020 (а.с.110) підписано та скріплено печаткою тільки зі сторони позивача. Доказів направлення таких актів звірки на адресу відповідача у порядку, обумовленому сторонами в п.9.5, п.9.6 договору (якими обумовлено, що зміни, доповнення та додатки до договору мають силу, якщо вони виконані в письмовій формі і підписані повноважними представниками сторін, а усі рекламації (повідомлення) по цьому договору будуть вважатись заявленими у разі вручення під розписку або направлення цінним (рекомендованим) листом) матеріали справи також не містять.

Суд зазначає, що акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є технічним (фіксуючим) документом, за яким звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та певною мірою рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом. Разом з тим, акт звірення розрахунків має інформаційний характер, та є документом, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, боржником та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу. Втім, матеріали справи таких доказів не містять.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України , доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.

Надані Приватним підприємством "ЮАР" до матеріалів справи скрін-шоти з Інтернету доказового значення у цій справі не мають, тому судом не приймаються, оскільки: по-перше, такі роздруківки не можуть вважатися такими, що підтверджують інформацію, хто є автором повідомлень, коли вони були оформлені і кому адресовані, з них неможливо встановити, що саме направлялось на певну електронну адресу, при цьому у договорі № 04/04/16 від 14.04.2016, укладеному між сторонами, не наведено умов щодо погодження між сторонами адреси електронного листування; по-друге, позивачем не надано доказів, що електронне листування було вчинене за допомогою обов`язкового (з урахуванням положень частини 1 статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" ) реквізиту - електронних підписів.

Зобов`язання згідно із ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Статтею 627 Цивільного Кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду на встановлені судом обставини та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача сплаченої попередньої оплати саме в розмірі 204424,74 грн., а не 210400,23 грн., які просив позивач.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 35151,25 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно п.4 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами статті 549 Цивільного кодексу України , неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України , штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За приписами ч.ч. 4-6 ст. 231 Господарського кодексу України , у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов`язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу . Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктами 6.1., 6.2. Договору передбачено, що сторони зобов`язуються виконувати свої зобов`язання за даним договором належним чином. За порушення зобов`язань, передбачених даним договором, винна сторона сплачує іншій стороні пеню, передбачену законодавством, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу поставки товару. Сплата пені не звільняє винну сторону від виконання зобов`язання та відшкодування в повному обсязі збитків, завданих неналежним виконанням зобов`язань по цьому договору.

Зобов`язання продавця передбачені п.5.1. договору, а саме: надати товар в розпорядження покупця разом зі всіма документами необхідними для того щоб прийняв поставку на умовах цього договору; повідомити покупця про дату, коли товар буде надано в його розпорядження, не пізніше ніж за три дні до отримання покупцем товару.

Зі змісту договору поставки №04/04/16 від 14.04.2016 вбачається, що стягнення пені передбачено сторонами саме за неналежне виконання умов договору щодо розрахунків.

Порядок повернення попередньої оплати не передбачено умовами договору, а тому унормовується приписами ст. 693 Цивільного кодексу України .

Згідно з ч. 3 названої статті на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Вказане є підставою у відмові в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 35151,25 грн.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно зі статтями 76 , 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Тягар доказування (доведення обставин справи) покладається законом на сторону, яка висуває певні вимоги або заявляє заперечення. І в даному випадку цей обов`язок позивачем виконаний не повністю, оскільки ним не доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, що зумовлює часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати, пов`язані з розглядом цієї справи, покладаються у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 91, 123, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АШЕР ПЛЮС" (ЄДРПОУ код 40091732, адреса: 84404, Донецька область, м. Лиман, вул. Деповська буд. 26, кв. 4) на користь Приватного підприємства "ЮАР" (ЄДРПОУ код 32819551, адреса: 54031, м. Миколаїв, вул. Казарського, 1г/50) попередньої оплати в сумі 204424,74 грн. (двісті чотири тисячі чотириста двадцять чотири грн. 74 коп.), а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 2979,28 грн. (дві тисячі дев`ятсот сімдесят дев`ять грн. 28 коп.).

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області.

Повний текст рішення складено 25.02.2020.

Суддя Н.В. Величко