Рішення

від 19.02.2020 по справі 908/3210/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/220/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2020 Справа № 908/3210/19

м.Запоріжжя

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУЗЛОГІСТІК» , код ЄДРПОУ 41701176 (69121, м. Запоріжжя, вул. Дніпровські пороги, буд. 31, кв. 121)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНИЙ СОЮЗ ГАРАНТБУД» , код ЄДРПОУ 42297022 (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 20-А, офіс 93)

про стягнення суми 115672,99 грн.

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Бичківській О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: Соколова Н.І., ордер ЗП № 128290 від 15.11.2019;

від відповідача: Заверико О.В., директор, наказ № 3 від 11.09.2018

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУЗЛОГІСТІК» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНИЙ СОЮЗ ГАРАНТБУД» , про стягнення основного боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 90112 грн., пені в розмірі 23543,02 грн. та 3% річних в розмірі 2017,97 грн., всього - загальної суми 115672,99 грн.

Ухвалою суду від 11.12.2019 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/3210/19, присвоєний номер провадження 9/220/19, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання призначено на 23.12.2019. Ухвалою суду від 23.12.2019 розгляд справи відкладено на 21.01.2020. Ухвалою суду від 21.01.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУЗЛОГІСТІК» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНИЙ СОЮЗ ГАРАНТБУД» , про стягнення суми 115672,99 грн. на підставі ч. 11 ст. 176 ГПК України залишено без руху, надано позивачу строк для усунення виявлених недоліків. 05.02.2020 судом постановлено ухвалу про продовження розгляду справи, судове засідання призначено на 11.02.2020.

04.02.2020 до господарського суду від позивача разом із заявою про усунення недоліків позовної заяви надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до приписів п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

За змістом ч. 2 ст. 118 ГПК України зави, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків залишаються без розгляду.

На підставі викладеного, заява позивача про зменшення розміру позовних вимог залишена судом без розгляду, оскільки подана після закінчення процесуального строку, встановленого п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України.

В судовому засіданні 11.02.2020 оголошено перерву до 19.02.2020, про що поставлено відповідну ухвалу.

19.02.2020 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Предметом розгляду є позовні вимоги, викладені у позовній заяві, які підтримані позивачем та мотивовані наступним. 31.01.2019 між ТОВ «ГРУЗЛОГІСТІК» , як орендодавцем, та ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ СОЮЗ ГАРАНТБУД» , як орендарем, був укладений договір оренди № 1-31/2019-01, згідно з яким позивач за відповідним атом приймання-передачі передав ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ СОЮЗ ГАРАНТБУД» у тимчасове користування нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Тбіліська, 25, загальною площею 143 кв.м., яким користувався на підставі договору оренди. В пункті 3.1 договору визначено, що орендна плата за користування майном повний календарний місяць становить 15000 грн. 31.01.2029 сторонами також укладено додаткову угоду № 1 до договору, за умовами якої відповідач прийняв на себе зобов`язання провести ремонт орендованого майна на загальну суму 38425,19 грн. в період з лютого до липня 2019, а позивач - відшкодувати вартість проведених робіт за рахунок 50% орендної плати. Таким чином, у вказаний період відповідач зобов`язався сплачувати орендну плату у розмірі 7500 грн., після закінчення ремонтних робіт - 15000 грн. В період з лютого по червень 2019 року відповідач щомісячно перераховував орендні платежі в розмірі 7500 грн.; починаючи з липня 2019 припинив вносити орендну плату, ремонтні роботи, передбачені договором, взагалі не виконував. У зв`язку із цим, станом на 11.10.2019 заборгованість відповідача з орендної плати складає: за лютий - червень 2019 - 37500 грн. (з розрахунку 7500 грн. щомісяця через порушення зобов`язань з виконання ремонтних робіт); за липень - вересень 2019 - 45000 грн. (з розрахунку 15000 грн. щомісяця); за 11 днів жовтня 2019 року - 5500 грн. (з розрахунку 50 грн. за кожний день користування, у відповідності до п. 3.2 договору, загальна сума заборгованості зі сплати орендної плати становить 88000 грн. На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача основний борг з урахуванням індексу інфляції у розмірі 90112,00 грн., а також суму 23543,02 грн. - пені та суму 2017,97 - 3% річних. При цьому, в судовому засіданні 19.02.2020 представник позивача просив врахувати здійснений ним розрахунок заявлених до стягнення сум, який був поданий 04.02.2020 на виконання ухвали суду від 21.01.2020. Позов обґрунтовано ст. 526, 610, 611, 625 ЦК України та умовами договору оренди № 1-31/2019-01 від 31.01.2019 та додаткової угоди № 1 від 31.01.2019 (з додатками) до цього договору.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, зазначивши, зокрема, наступне. Орендодавець не виконав передбачене п.4.1.2 договору зобов`язання щодо передачі орендарю майна в стані, придатному для його цільового призначення. На момент передачі майна орендарю в приміщенні № 8 знаходилась кухня, в якій раніше працювала приватна пекаря. При виконанні у лютому 2019 року ремонту приміщення у відповідності до умов Додаткової угоди №1 до договору оренди, який здійснювався під час демонтажу обладнання приватної пекарні попереднього орендаря, орендоване майно піддавалося неодноразовому підтопленню, що сталося через відсутність заглушки на відводі каналізаційного стоку. З червня 2019 через несправний зворотний клапан, встановлений на каналізаційній трубі, почали підніматися каналізаційні стоки, які тривалий час виливалися до приміщення офісу. Під час аварії, на неодноразові телефонні звернення до керівника ТОВ «ГРУЗЛОГІСТІК» , орендодавець до офісу не з`явився, підписати акт № 1 про наслідки залиття приміщення від 14.06.2019 відмовився. Протягом тижня використовувати приміщення через високу вологість та неприємних запах було неможливо. Лише 20.06.2019 орендодавець організував заміну несправного зворотного клапана, однак через його неякісність 24.06.2019 у санвузлі знову почали підніматися каналізаційні стоки, відповідач викликав аварійну службу. Про наслідки залиття було складено акт № 2 від 26.06.2019. 10 липня 2019 ситуація повторилася. У телефонній розмові орендодавець приїхати до приміщення відмовився, відповідач повідомив про непридатність орендованого майна для цільового використання за призначенням, та про відмову у зв`язку і цим від договору та про те, що 01 серпня 2019 приміщення буде звільнено та передано орендодавцю. 29.07.2019 знову відбулась аварійна ситуація, під час випробувань опалювальної системи було затоплено приміщення, про що зроблено відеозапис, на якому видно зіпсований ремонт, який проводило ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ СОЮЗ ГАРАНТБУД» . Про наслідки залиття складено Акт №3 від 29.07.2019. Через несправність усієї внутрішньої системи опалювання та каналізаційної системи орендованого майна, справність якої повинен був забезпечувати орендодавець, подальше виконання ремонтних робіт та використання приміщення було неможливим, орендна плата за липень 2019 не була здійснена. В обумовлений час 01.08.2019 орендодавець для передачі майна не прибув, про що відповідачем був складений акт, примірник якого разом з актом приймання-передачі орендованого майна від 01.08.2019 для підписання у двох екземплярах було залишено у орендованому приміщенні на підвіконні кімнати № 13. Після звільнення приміщення, інформації щодо підписання акту повернення приміщення, а також актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та рахунків на сплату орендної плати за серпень - жовтень 2019, претензій щодо сплати боргу від орендодавця не надходило. Відповідач також зазначив, що ним проводилися ремонтні роботи у приміщенні, зокрема, обклеювання стін шпалерами, ремонт стелі, окраска стін та дверей, покриття підлоги лінолеумом. Під час затоплення 14.06.2019 було складено акт про пошкодження матеріалу (плита стельова), завершити монтаж плит було неможливо. Проведення усіх ремонтних робіт, в тому числі із їх заміною, узгоджувалися з орендодавцем. Наслідки аварійних ситуацій та підтоплень відбилися на результатах проведених ремонтних робіт, матеріали було зіпсовано й орендодавець від підписання будь-яких документів щодо проведених робіт відмовився. Вищенаведені неправомірні дії з боку ТОВ «ГРУЗЛОГІСТІК» стали причиною розірвання орендарем договору. На підставі викладеного, відповідач заявлені позовні вимоги не визнав у повному обсязі, просив у позові відмовити.

Від позивача 09.01.2019 надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказав, що підписанням акту приймання-передачі орендованого майна від 01.02.2019 відповідач підтвердив, що одержав майно у стані, що повністю відповідає його цільовому призначенню, жодних претензій щодо стану майна та строків його передачі не було. Жодних перешкод для виконання орендарем умов договору в частині проведення ремонтних робіт не існувало, будь-яких повідомлень про наявність технічних проблем у приміщенні, а також повідомлень про відмову від договору оренди і звільнення орендованого майна не надходило. Про звільнення відповідачем приміщення позивач дізнався у жовтні 2019 року.

27.01.2020 до господарського суду від відповідача надійшла відповідь на відзив, яка по суті є запереченням на відповідь на відзив та прийнята судом. Відповідач зазначив, що під час підписання акту приймання-передачі орендованого майна від 01.02.2019 та зовнішнього огляду приміщення було неможливо виявити, що технічний стан водопровідної та каналізаційної систем був аварійним. Орендодавцем зобов`язання щодо передачі майна в оренду в стані придатному для використання не виконано. Договором оренди та додаткової угодою № 1 до нього не визначено порядок здачі і приймання виконаних робіт. Тобто письмових підтверджень факту виконання робіт не передбачено. Для виконання робіт були використані матеріали згідно видаткових накладних, копії яких додано до заперечення. Ніяких претензій щодо строків, якості та змісту виконання робіт по ремонту приміщення протягом усього часу від позивача не надходило.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРУЗЛОГІСТІК» (Орендодавець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНИЙ СОЮЗ ГАРАНТБУД» (Орендар, відповідач у справі) був укладений договір оренди № 1-31/2019-01 від 31.01.2019, відповідно до умов якого Орендодавець зобов`язується передати Орендареві у користування за плату нежитлове приміщення загальною площею 143 кв.м., за адресою: м.Запоріжжя, вул. Тбіліська, 25. Строк користування становить 11 місяців з дати фактичного приймання приміщення за актом приймання-передачі, в якому визначається стан майна на момент укладення договору за узгодженим висновком сторін (п.п. 1.1-1.4 договору).

Відповідно до п. 2.2 договору передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Об`єкт оренди належить орендодавцеві на праві користування на підставі договору оренди № 1 від 30.01.2019, а орендар користується ним протягом строку оренди.

Орендар вступає у строкове платне користування майном в термін, вказаний у договорі, але не раніше підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна (п.2.1).

Відповідно до акту приймання-передачі орендованого майна від 01.02.2019 нерухоме майно, яке є предметом договору оренди, було передано відповідачу в користування (а.с.79).

Згідно з п. 8.1, п. 8.4 договору, останній укладено строком до 31.12.2019 включно, та набирає чинності в день його підписання сторонами. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.

За змістом п. 3.1, п. 3.2 договору орендна плата за користування майном становить 15000,00 грн. в т.ч ПДВ, за повний календарний місяць. У разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування.

31.01.2019 сторонами також підписано Додаткову угоду № 1 до вищевказаного договору оренди, відповідно до якої сторони дійшли до взаємної згоди провести ремонт орендованого нерухомого майна за рахунок Орендаря. Вартість ремонтних робіт, визначена кошторисною документацією - Договірною ціною (додаток 1,2,3) і становить 38425,19 грн., в т.ч. ПДВ.

Згідно з п. 3.1 даної угоди орендодавець відшкодовує орендареві вартість ремонту орендованого нерухомого майна за рахунок 50% щомісячної орендної плати, яка становить згідно п. 3.1 договору оренди 15000,00 грн. Тобто орендар перераховує на банківський рахунок орендодавця орендну плату в розмірі 7500,00 грн. за місяць до повного відшкодування вартості ремонтних робіт згідно Графіку відшкодування вартості ремонту орендованого нерухомого майна (Додаток 4).

В Додатку 4 до додаткової угоди - Графіку відшкодування вартості ремонту орендованого нерухомого майна, встановлено, що в лютому, березні, квітні, травні та червні 2019 року розмір відшкодування становить 7500,00 грн., у липні 2019 - 925,19 грн.

В пункті 4.2.4 договору оренди передбачений обов`язок орендаря своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендодавцеві орендну плату.

Згідно з п. 4.2.11 орендар також зобов`язався відшкодовувати витрати орендодавця на утримання орендованого майна та отримання комунальних послуг (електропостачання) протягом п`яти днів на підставі відповідних рахунків на оплату, виставлених орендодавцем.

Оплата за цим договором здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок, зазначений у відповідному рахунку на оплату та/або вимозі (претензії), протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання платником відповідного документа (п. 6.1 договору).

Матеріали справи свідчать, що у лютому, березні, квітні, травні та червні 2019 відповідачем на користь позивача перераховувалась плата за оренду приміщення у розмірі 7500,00 грн., а також відшкодування вартості електричної енергії згідно виставлених рахунків, підписувались акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) з оренди за вказаний період (а.с. 35-40, 80-92).

У листопаді 2019 ТОВ «ГРУЗЛОГІСТІК» звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ СОЮЗ ГАРАНТБУД» заборгованості з орендної плати станом на 11.10.2019 в загальному розмірі 88000 грн., а саме: за лютий, березень, квітень травень, червень 2019 - 37500 грн. (з розрахунку 7500 грн. щомісяця через порушення зобов`язань з виконання ремонтних робіт); за липень, серпень, вересень 2019 - 45000 грн. (з розрахунку 15000 грн. щомісяця) та за 11 днів жовтня 2019 року - 5500 грн. (з розрахунку 50 грн. за кожний день користування, у відповідності до п. 3.2 договору. Також позивачем на всю суму заборгованості нараховано пеню за порушення строків оплати за період з 01.02.2019 по 11.10.2019, втрати від інфляції за лютий-жовтень 2019 та 3% річних за період з 01.02.2019 по 11.10.2019 у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема - договорів.

У відповідності до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 ГК України).

Згідно зі ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 3 ст. 774 ЦК України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Частиною 1 ст. 763 ЦК України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об`єкта оренди; ліквідації суб`єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об`єкта оренди.

Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

В пункті 8.6 договору оренди визначено, що його чинність припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено з урахуванням умов п. 8.4 цього договору; переходу права власності на майно до орендаря; загибелі орендованого майна; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду; банкрутства чи ліквідації орендаря.

Згідно з п.п. 8.9, 8.10 договору оренди у разі припинення або розірвання договору майно повертається орендарем орендодавцю протягом трьох робочих днів. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

Відповідних доказів припинення (розірвання) договору оренди, повернення майна орендодавцю за актом приймання-передачі відповідачем суду не надано. Отже, доводи відповідача щодо припинення договору, шляхом повідомлення орендодавця про відмову від договору у зв`язку із тим, що нерухоме майно було передано орендодавцем у неналежному стані, непринадному для його використання за цільовим призначенням, є безпідставними.

З пунктів 2, 3, 5 акту приймання-передачі орендованого майна від 01.02.2019, за яким позивач передав майно відповідачу, слідує, що технічний стан майна задовільний; орендоване майно передано в комплекті та у належному стані, що відповідають істотним умовам договору оренди та цільовому призначенню майна; під час складання та підписання цього акту сторони не мають одна до одної жодних претензій щодо стану майна та строків його передачі. В пункті 4 акту вказано про повідомлення орендодавцем орендаря про те, що інформацією про особливі властивості та недоліки майна ( в т.ч. приховані), які можуть бути небезпечними або призвести до пошкодження самого майна під час користування ним, він не володіє. Даний акт підписаний з боку ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ СОЮЗ ГАРАНТБУД» без зауважень та заперечень.

Згідно з п. 4.2.5 договору оренди орендар зобов`язався забезпечувати збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, тримати майно в порядку, передбаченому санітарними нормами, підтримувати орендоване майно в належному стані. В пункті 5.2.1 договору оренди встановлено, що орендар, зокрема, має право вимагати від орендодавця своєчасного виконання комплексу робіт по утриманню майна.

Належних доказів звернення до орендодавця з претензіями щодо неналежного стану майна, переданого в оренду або повідомлення останнього про аварійний стан комунікацій, виявлений під час користування орендованим майно, що перешкоджає використанню орендарем нерухомого майна з метою здійснення своєї господарської діяльності, відповідачем не надано.

Із змісту положень ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст.20 ГК України слідує, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб та в порядку, що встановлені договором або законом.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України встановлено право юридичних осіб на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених до юрисдикції господарського суду.

За змістом ст. 2 ГПК України суд при здійсненні судочинства зобов`язаний керуватися принципами верховенства права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та пропорційності.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з приписами ст.ст. 74, 76 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Європейський суд з прав людини (Проніна проти України, № 63566/00, від 18 липня 2006 року) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зі змісту ст.ст. 13, 14, 526 ЦК України слідує, що цивільні права і обов`язки здійснюються та виконуються у межах, наданих договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, не допускається зловживання правами. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За змістом ст. 285 ГК України орендар зобов`язаний, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Частиною 1 статті 762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За змістом ст. 285 ГК України орендар зобов`язаний, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Частина перша статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом статей 6, 627 ЦК України свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору.

Як встановлено судом вище, за умовами Додаткової угоди № 1 від 31.01.2019, яка є невід`ємною частиною укладеного сторонами договору оренди, сторони дійшли згоди, що орендодавець проводить ремонт орендованого нерухомого майна згідно графіку та протягом лютого - червня 2019 вносить орендну плату у розмірі 50% від плати, встановленої в п. 3.1 договору, а саме у розмірі 7500,00 грн. Відповідач за період з лютого по червень 2019 зобов`язання щодо внесення орендної плати у зазначеному розмірі виконував належним чином, що підтверджується відповідними банківськими виписками та платіжними дорученнями.

Умов щодо внесення 100% розміру орендної плати у разі невиконання орендарем обумовлених ремонтних робіт договір оренди та додаткова угода не містять, доказів внесення відповідних змін до умов договору суду також не наданою.

Крім того, сторонами були підписані та скріплені печатками акти здачі-прийняття робіт за оренду приміщення за лютий - червень 2019 (а.с. 81, 83, 88, 90, 92), які свідчать про погодження сторонами сум орендної плати за вказані місяці у розмірі по 7500 грн., а також інших витрат (послуг з електропостачання).

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача орендної плати за період з лютого по червень 2019 року включно в загальному розмірі 37500 грн. (7500х5) є недоведеними та необґрунтованими, тому в цій частині позову судом відмовляється.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За змістом ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У пункті 6.1 договору оренди встановлено, що оплата за договором здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок, зазначений у відповідному рахунку на оплату та/або вимозі (претензії), протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання платником відповідного документа.

Доказів направлення або вручення орендарю відповідних рахунків на оплату орендної плати за липень, серпень, вересень та жовтень 2019 року, а також направлення вимоги (претензії) про її сплату позивачем не надано.

Однак, приймаючи до уваги, що договір у встановленому порядку не припинений і діяв протягом вищевказаного періоду, орендар зобов`язаний виконувати його умови в частині внесення орендної плати, обумовленої договором, незалежно від результатів своєї господарської діяльності.

Крім того, враховуючи реалізацію позивачем гарантованого права кожної особи звернутися за захистом своїх прав та інтересів до суду та подання позивачем даного позову з відповідними вимогами (направлений засобами поштового зв`язку 15.11.2019), на час розгляду даної справи по суті строк виконання грошового зобов`язання в цій частині настав.

Відповідно до ст. 19 Господарського процесуального кодексу України сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом. Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову.

З огляду на викладене, станом на час розгляду справи у відповідача виникло зобов`язання зі сплати на користь позивача орендної плати за період з липня по жовтень 2019 року у заявленому в цій частині розмірі. При цьому, суд не виходить за межі заявлених позовних вимог (розміру) в частині стягнення орендної плати за жовтень 2019 (неповний місяць).

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за липень, серпень, вересень 2019 у розмірі 45000 грн. (15000х3) та за 11 днів жовтня 2019 - у розмірі 5500 грн. заявлено правомірно, є обґрунтованими та доведеними, тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Доводи відповідача, викладені у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив спростовуються наведеним судом вище та наступним.

Щодо посилання відповідача про складені ним акти про наслідки залиття нежитлового приміщення в яких, зокрема, зазначено причину підтоплення - несправний зворотний каналізаційний клапан, суд зазначає, що акти складені в односторонньому порядку, позивачу не надсилались, отже не є належними та допустимими доказами.

Наданий відповідачем до відзиву відеозапис з якого, як він зазначає вбачається проведення ремонту та пошкодження його внаслідок затоплення, не спростовують висновків суду покладених в основу судового рішення. Крім того, з даного відеозапису не можливо встановити зовнішню відмінність стану приміщення на час його передачі в оренду та на момент здійсненого відеофіксування, отже і обсяг виконаного ремонту.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача пеню за порушення строків оплати за період з 01.02.2019 по 11.10.2019, втрат від інфляції за лютий-жовтень 2019 та 3% річних за період 01.02.2019 по 11.10.2019 у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання. Нарахування здійснено на загальну суму заборгованості, яка заявлена позивачем до стягнення (88000 грн.).

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У зв`язку з відмовою у задоволенні вимог про стягнення орендної плати у розмірі 37500 грн. за період: лютий - червень 2019, у задоволенні позовних вимог про стягнення пені, втрат від інфляції та 3% річних, нарахованих на вказану суму боргу, які є похідними, відмовляється.

За відсутності доказів виставлення рахунків, або пред`явлення відповідних вимог про сплату орендної плати за період липень - жовтень 2019 відповідно до п. 6.1 договору, прострочення відповідачем зобов`язання у визначений позивачем період нарахування пені, втрат від інфляції та 3% річних не настало, тому позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Таким чином, в цілому, позовні вимоги задовольняються частково.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНИЙ СОЮЗ ГАРАНТБУД» , код ЄДРПОУ 42297022 (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 20-А, офіс 93) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУЗЛОГІСТІК» , код ЄДРПОУ 41701176 (69121, м. Запоріжжя, вул. Дніпровські пороги, буд. 31, кв. 121) суму 50500 (п`ятдесят тисяч п`ятсот) грн. 00 коп. основного боргу, суму 838 (вісімсот тридцять вісім) грн. 66 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Повне рішення складено та підписано 26.02.2020.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва