Рішення

від 25.02.2020 по справі 629/6377/19

ЛОЗІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 629/6377/19

Номер провадження 2/629/307/20

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2020 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Каращука Тимура Олександровича, за участю секретаря судового засідання - Котяй А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №629/6377/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Хлібне до ОСОБА_1 , третя особа: Головне Управління Держгеокадастру у Харківській області, про визнання недійсним договору та зобов`язання повернути безпідставно набуте майно, представник відповідача за ордером - адвокат Свистун Андрій Володимирович, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про визнання недійсним договору та зобов`язання повернути безпідставно набуте майно та просить визнати недійсним Договір купівлі-продажу нежитлових будівель, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірмою Хлібне та громадянином ОСОБА_1 27.12.2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Лозівського районного нотаріального округу Харківської області Степанчук О.Ю. та зареєстрований в реєстрі №1214, та зобов`язати ОСОБА_1 повернути ТОВ Агрофірмі Хлібне нежитлові будівлі, набуті без достатньої правової підстави, а саме: - нежитлову будівлю Свинарник №1 літ. Е-1, загальною площею 1062, 3 кв.м., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 907814563239; - нежитлову будівлю Свинарник №5 літ. Г-1, загальною площею 957, 1 кв.м., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 907939963239; -нежитлову будівлю Кормоцех № 10 літ. Ж-1, загальною площею 258, 6 кв.м., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 908008163239. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 27.12.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірмою Хлібне та громадянином ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу нежитлових будівель, згідно договору позивач передав належні йому на праві власності нежитлові будівлі відповідачу, який їх прийняв та сплатив їх вартість. У пункті 5 Договору було визначено, що нежитлові будівлі, що продавалися, розташовані на земельній ділянці площею 2, 000 га, кадастровий номер 6323985500:03:000:0373. Під час підписання Договору сторони досягли домовленості про розмежування земельних ділянок, на яких знаходилися будівлі, право на які набував відповідач, та будівлі, що залишалися у власності товариства. Згідно Акту- кадастрового плану земельних ділянок, розробленого ТОВ Горизонт -Проект , було узгоджено, що нежитлові будівлі відповідача розташовані на земельній ділянці площею 1, 4702 га, а нежитлові будівлі позивача на земельній ділянці площею 3, 4304 га. У 2019 році позивачу стало відомо, що ОСОБА_1 отримав у власність земельну ділянку під будівлями, право на які ним набуто на підставі Договору, значно більшою площею - 1, 7 га. Згідно відповіді Міськрайонного управління у Лозівському районі та місті Лозова ГУ Держгеокадастру у Харківській області на адвокатський запит від 08.08.2019 року, відомості щодо земель, на яких розташований комплекс будівель ТОВ Агрофірма Хлібне , до Державного земельного кадастру не вносилися, кадастровий номер не присвоювався. Враховуючи вказане, позивач вказує на те, що до Договору було внесено неіснуючий кадастровий номер, що свідчить про відсутність такої істотної умови як кадастровий номер земельної ділянки, на якій розташовані нежитлові будівлі. Посилаючись на вказане, позивач звернувся до суду з даним позовом.

13.01.2020 року було відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

21.01.2020 року представник відповідача надав відзив на позов, в якому зазначив, що

міркування позивача є необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу, так як викладені в позові факти є перекручені та не відповідають дійсності. Як вказує представник, особі, які набула право власності на будівлі переходить і право власності на земельну ділянку під ними. Кадастровий номер земельної ділянки є істотною умовою Договору і як вбачається з самого Договору в пункті 5 зазначено кадастровий номер земельної ділянки. У зв`язку з чим, відсутні підстави для визнання Договору недійсним, а також представник відповідача звернув на увагу на те, що довідку з кадастровим номером земельної ділянки нотаріусу надавало ТОВ Агрофірма Хлібне , що спростовує правову позицію позивача щодо недійсності. Так, адвокат зазначив і про те, що в умовах Договору вказано, що Товариство, як продавець заявляє та гарантує, що предмети Договору не мають прихованих недоліків, спрямований на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним, волевиявлення є вільним і відповідає внутрішній волі, договір не має фіктивного та удаваного правочину, не є результатом впливу тяжких для нього обставин і не вчиняється на вкрай невигідних умовах. Зважаючи на викладене, представник просив відмовити у задоволенні позову, оскільки вимоги позивача порушують право власності ОСОБА_1 , набуте на законних підставах.

Зважаючи на вище викладене, суд вважає за можливе, відповідно до ст.279 ЦПК України, розглянути справу за наявними в матеріалах доказами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

27.12.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірмою Хлібне та громадянином ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу нежитлових будівель, посвідчений приватним нотаріусом Лозівського районного нотаріального округу Харківської області Степанчук О.Ю. та зареєстрований в реєстрі №1214(а.с.7-10).

Згідно вище вказаного договору, позивач передав належні йому на праві власності нежитлові будівлі, а саме: а саме: - нежитлову будівлю Свинарник №1 літ. Е-1, загальною площею 1062, 3 кв.м., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 907814563239; - нежитлову будівлю Свинарник №5 літ. Г-1, загальною площею 957, 1 кв.м., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 907939963239; -нежитлову будівлю Кормоцех № 10 літ. Ж-1, загальною площею 258, 6 кв.м., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 908008163239,- відповідачу, який їх прийняв та сплатив їх вартість.

У пункті 5 Договору було визначено, що нежитлові будівлі, що продавалися, розташовані на земельній ділянці площею 2, 000 га, кадастровий номер 6323985500:03:000:0373. Під час підписання Договору сторони досягли домовленості про розмежування земельних ділянок, на яких знаходилися будівлі, право на які набував відповідач, та будівлі, що залишалися у власності товариства.

Згідно Акту- кадастрового плану земельних ділянок(а.с.12-14), було узгоджено, що нежитлові будівлі відповідача розташовані на земельній ділянці площею 1, 4702 га, а нежитлові будівлі позивача на земельній ділянці площею 3, 4304 га.

Як вказує позивач, Товариству у 2019 році стало відомо, що ОСОБА_1 отримав у власність земельну ділянку під будівлями, право на які ним набуто на підставі Договору, значно більшою площею - 1, 7 га, однак даний факт ні чим не підтверджено.

Згідно відповіді Міськрайонного управління у Лозівському районі та місті Лозова ГУ Держгеокадастру у Харківській області на адвокатський запит від 08.08.2019 року(а.с.11), відомості щодо земель, на яких розташований комплекс будівель ТОВ Агрофірма Хлібне , до Державного земельного кадастру не вносилися, кадастровий номер , зазначений в Договорі від 27.12.2016 року не присвоювався, що свідчить про те, що ТОВ АФ Хлібне не є власником земельної ділянки.

Позивач в позові посилається на те, що до Договору було внесено неіснуючий кадастровий номер, що свідчить про відсутність такої істотної умови як кадастровий номер земельної ділянки, на якій розташовані нежитлові будівлі. Однак, як зазначає відповідач у відзиві, довідку з кадастровим номером нотаріусу при укладенні Договору надавав позивач. Твердження ОСОБА_1 позивач не заперечував, відповіді на відзив не надавав.

Спірний договір укладений з дотриманням умов статті 120 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), оскільки містить кадастровий номер земельної ділянки, на якій розташоване спірне нерухоме майно.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Істотними умовами договору купівлі-продажу, за загальним правилом, є умови про предмет та ціну.

Інші умови договору купівлі-продажу можуть набувати значення істотних, якщо щодо них є безпосередня вказівка в інших правових нормах.

Так, за змістом частини другої статті 377 ЦК України та частини шостої статті 120 ЗК України кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків).

Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов`язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

Положення зазначених правових норм спрямовані на впровадження принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та об`єктів нерухомості, які на ній розташовані.

Таким чином, у договорі купівлі-продажу (або іншому договорі про відчуження) будинку (будівлі, споруди) повинен позначатись кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду.

В умовах Договору вказано, що ТОВ АФ Хлібне , як продавець заявляє та гарантує, що предмети Договору не мають прихованих недоліків, спрямований на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним, волевиявлення є вільним і відповідає внутрішній волі, договір не має фіктивного та удаваного правочину, не є результатом впливу тяжких для нього обставин і не вчиняється на вкрай невигідних умовах(а.с.7-10).

Разом із тим відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно із частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених частинами першою - третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства.

Як установлено судом, підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, позивач, який є продавцем за цим договором, зазначив недодержання під час його укладення вимог частини шостої статті 120 ЗК України та частини другої статті 377 ЦК України, а саме незазначення кадастрового номера земельної ділянки, на якій розміщені будівлі.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних

осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

У відповідності до ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

На підставі ч.2 ст.80 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Враховуючи, що договір було укладено правомірно, волевиявлення укладення було вільним, відомості щодо кадастрового номеру були надані ТОВ "АФ "Хлібне" самостійно, достовірність даних зазначених в умовах договору позивач підтвердив, а в обов`язки ОСОБА_1 не входила перевірка існування даного кадастрового номеру, суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у зв`язку з недоведеністю факту недійсності договору та порушення прав позивача, які підлягають захисту.

Згідно ст.141 ЦПК України, у разі відмови у задоволенні позову, судові витрати покладаються на позивача.

На підставі ст.120 ЗК України, ст.377 ЦК України, керуючись ст.ст.12,19,81,133,141,259,264,265,274-279,280-283 ЦПК України, суд,-

вирішив:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Хлібне до ОСОБА_1 , третя особа: Головне Управління Держгеокадастру у Харківській області, про визнання недійсним договору та зобов`язання повернути безпідставно набуте майно - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене в Харківський апеляційний суд через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Інформація про сторони:

Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Хлібне , код ЄДРПОУ 33724843, адреса: Харківська область, Лозівський район, с.Царедарівка, вул.Хлібна, 1.

Відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Головне Управління Держегеокадастру у Харківській області, код ЄДРПОУ 39792822, адреса: м.Харків, вул.Космічна, 21, поверх 8,9.

Суддя Т.О.Каращук