Ухвала

від 16.07.2020 по справі 629/6377/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

16 липня 2020 року

м. Київ

справа № 629/6377/19

провадження № 61-9861ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Хлібне на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 25 лютого 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 02 червня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Хлібне до ОСОБА_1 , третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, про визнання недійсним договору та зобов`язання повернути безпідставно набуте майно,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Хлібне звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, про визнання недійсним договору та зобов`язання повернути безпідставно набуте майно.

Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 25 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 02 червня 2020 року, у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Хлібне відмовлено.

03 липня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Хлібне звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 25 лютого 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 02 червня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою , третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Хлібне не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Так, заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначено конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

Крім того, у порушення вимог частини третьої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги, підписаної директором Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Хлібне Черкаським Д. Д. не було додано документ, який посвідчує його повноваження.

Згідно із частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Хлібне на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 25 лютого 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 02 червня 2020 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк до 17 серпня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. В. Черняк