Постанова

від 17.02.2020 по справі 347/239/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 347/239/19

Провадження № 22-ц/4808/255/20

Головуючий у 1 інстанції Гордій В. І.

Суддя-доповідач Томин

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2020 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

головуючої Томин О.О.

суддів: Мелінишин Г.П., Пнівчук О.В.

за участю секретаря Мельник О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Косівського районного суду, ухвалене суддею Гордієм В.І. 5 грудня 2019 року в м. Косові у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про реальний розподіл будинковолодіння,

в с т а н о в и в:

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про реальний розподіл будинковолодіння.

Позовні вимоги мотивувала тим, що рішенням Косівського районного суду від 31.05.2018 року за нею як спадкоємцем визнано право власності на 1/2 частину жилого будинку та господарських споруд, що в с. Смодна Косівського району Івано-Франківської області. Постановою апеляційного суду Івано-Франківської області від 25.09.2018 року вказане судове рішення було змінено, виключено з переліку спадкового майна частину господарських споруд, вважаючи їх як самочинне будівництво. В той же час рішення місцевого суду щодо визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину житлового будинку не змінено і воно вступило в законну силу, хоча оскаржено нею у касаційному порядку.

Разом з тим, незважаючи на судове рішення, позивач не може фактично користуватися належним їй майном, оскільки відповідач чинить їй у цьому перешкоди. Вважає, що реальний розподіл цього майна надасть їй можливість користуватись ними.

Зазначає, що в житловому будинку є два окремі входи. Розташування кімнат дає можливість без значних затрат ізолювати їх.

Просила позов задовольнити, виділити їй приміщення у житловому будинку та у господарських будівлях і спорудах, які б відповідали належній їй 1/2 частині відповідно до варіантів поділу, наданих висновком експерта, та 1/2 частину земельних ділянок.

Ухвалою Косівського районного суду від 14.03.2019 року задоволено клопотання позивача про призначення експертизи. Призначено поданій справі судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання: 1. Яка вартість будинковолодіння, що розташоване в с. Смодна Косівського району Івано-Франківської області - в цілому та його складових частин? 2. Які можливі варіанти поділу житлового будинку та господарських будівель і споруд, виходячи з рівних часток по 1/2 частині? 3. Які можливі варіанти поділу земельної ділянки за цільовим призначенням під будівлями та для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, та земельних ділянок за цільовим призначенням для веденення особистого селянського господарства, виходячи з рівних часток по 1/2 частині? 4. Чи допущені порушення будівельних норм і правил при будівництві спірного будинковолодіння садибного типу, якщо так, то чи є вони суттєвими? 5. Чи відповідає фактичне влаштування житлового будинку, господарських споруд та будівель, плану та дозволу на таке будівництво, якщо ні, то в чому це полягає? 6. Які саме конструктивні зміни слід внести в житловий будинок для повної ізоляції приміщень, виділених сторонам, і хто та в якій сумі повинен нести витрати за таку реконструкцію? Проведення даної експертизи доручено експерту Худаку ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ).

Рішенням Косівського районного суду від 05.12.2019 року позов задоволено. Проведено реальний розподіл будинковолодіння, що розташоване в АДРЕСА_2 , що складається з житлового будинку та господарських будівель і споруд та земельних ділянок, а саме: виділено ОСОБА_1 1/2 частину із майна спільної часткової власності по варіанту експертизи №3 як співвласнику АДРЕСА_2 з часткою 1/2: в житловому будинку, що складається з приміщень: 1-1 коридор площею 8,4 кв.м. вартістю 11554 грн., 1-2 кімната площею 34,1 кв.м. вартістю 46903 грн., 1-3 кухня площею 9,0 кв.м. вартістю 12379 грн., 1-4 кладова площею 6,1 кв.м. вартістю 8390 грн., 1-9 кімната площею 13,4 кв.м. вартістю 18431 грн., - а всього по житловому будинку площею 71,0 кв.м. вартістю 97657 грн.; з урахуванням господарських будівель та споруд позначених літерою Б погріб вартістю 9829 грн., 1/2 частки №2, 3, 4 - огорожа вартістю 34371,50 грн., яку надати у спільне користування, а всього по надвірних будівлях і спорудах вартістю 44200,50 грн. Вартість усього по будинковолодінню 141857,50 грн., що становить 1/2 ідеальної частки будинковолодіння та 42/100 реальної частки. Виділено ОСОБА_2 1/2 частину із майна спільної часткової власності по варіанту експертизи №3 як співвласнику АДРЕСА_3 з часткою 1/2: в житловому будинку, що складається з приміщень: 1-5 котельня площею 2,6 кв.м. вартістю 3576 грн., 1-6 ванна площею 4,9 кв.м. вартістю 6740 грн., 1-7 коридор площею 5,5 кв.м. вартістю 7565 грн., 1-8 кімната площею 15,5 кв.м. вартістю 21319 грн., І - сходова клітка - площею 12,8 кв.м. вартістю 17606 грн., 1-10 коридор площею 27,7 кв.м. вартістю 38100 грн., 1-11 кімната площею 16,8 кв.м. вартістю 23107 грн., 1-12 кімната площею 14,1 кв.м. вартістю 19394 грн., ІІ веранда площею 9,6 кв.м. вартістю 13204 грн., - а всього по житловому будинку площею 109,5 кв.м вартістю 150611 грн.; з урахуванням господарських будівель та споруд позначених літерою В - навіс вартістю 6865 грн., №1 криниця вартістю 2377 грн., 1/2 частки №2, 3, 4 - огорожа вартістю 34371,50 грн., яку надати у спільне користування, а всього по надвірних будівлях і спорудах вартістю 43614 грн. Вартість усього по будинковолодінню 194224,50 грн., що становить 1/2 ідеальної частки будинковолодіння та 58/100 реальної частки. Реальна частка перевищує ідеальну частку в грошовому виразі на суму 26183,50 грн., а в площі будинку - на 19,25 кв.м.

Проведено реальний розподіл земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, що розташована в с. Смодна Косівського району Івано-Франківської області, кадастровий номер 2623685801:01:001:0774, площею 0,0855 га по варіанту експертизи №1, а саме: виділено ОСОБА_1 як співвласнику №2 - 1/2 частину земельної ділянки в таких межах: під забудовою літера Б погріб, зі сторони межі від Б до В, зі сторони межі від В до А, зі сторони земельної ділянки № НОМЕР_1 спільного користування; виділено ОСОБА_2 як співвласнику №1 - 1/2 частину земельної ділянки в таких межах: зі сторони межі від А до Б, зі сторони межі від Б до В, зі сторони земельної ділянки № НОМЕР_1 спільного користування.

Виділено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в спільне користування земельну ділянку кадастровий номер 2623685801:01:001:0774 під забудовою житлового будинку та для догляду за будівлями, здійснення їх поточного ремонту в межах: з відступом від фасаду житлового будинку 2,0 м; з відступом від літери Б погріб; під літерою В навіс.

Опис меж: від А до Б ОСОБА_4 ; від Б до В Смоднянська сільська рада (вулиця); від В до А ОСОБА_5 .

Проведено реальний розподіл земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, що розташована в с. Смодна, Косівського району, Івано-Франківської області, кадастровий номер 2623685801:01:001:0776, площею 0,2117 га по варіанту експертизи №1, а саме: виділено ОСОБА_1 як співвласнику №2 - 1/2 частину земельної ділянки в таких межах: зі сторони межі від А до Б; зі сторони межі від Б до В; зі сторони межі від В до Г; по лінії розподілу земельної ділянки. Виділено ОСОБА_2 як співвласнику АДРЕСА_3 - 1/2 частину земельної ділянки в таких межах: зі сторони межі від В до Г; зі сторони межі від Г до Д; зі сторони межі від Д до А; по лінії розподілу земельної ділянки.

Опис меж: від А до Б ОСОБА_6 ; від Б до В ОСОБА_7 ; від В до Г Смоднянська сільська рада (вулиця); від Г до А ОСОБА_4 ; від Д до А ОСОБА_5 .

Проведено реальний розподіл земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, що розташована в с. Смодна Косівського району Івано-Франківської області, кадастровий номер 2623685801:01:001:0068, площею 0,3771 га по варіанту експертизи №1, а саме: виділено ОСОБА_1 як співвласнику №2 - 1/2 частину земельної ділянки в таких межах: зі сторони межі від Б до В; зі сторони межі від В до Г; зі сторони межі від Г до А; по лінії розподілу земельної ділянки. Виділено ОСОБА_2 як співвласнику АДРЕСА_3 - 1/2 частину земельної ділянки в таких межах: зі сторони межі від А до Б; зі сторони межі від Б до В; по лінії розподілу земельної ділянки; зі сторони межі від ОСОБА_8 до ОСОБА_9 .

Опис меж: від А до ОСОБА_10 ОСОБА_11 ; від Б до В Смоднянська сільська рада (дорога); від В до ОСОБА_12 ; від Г до А Смоднянська сільська рада (дорога).

Роботи по переобладнанню для повної ізоляції приміщень по третьому варіанту експертизи по поділу житлового будинку: для обох співвласників: закласти дверний проріз між приміщенням 1-2 кімната, площею 34,1 кв.м. та приміщенням І сходова клітка, площею 12,8 кв.м., вартістю 1180 грн.; закласти дверний проріз між приміщенням 1-3 кухня, площею 9,0 кв.м. та приміщенням І сходова клітка, площею 12,8 кв.м., вартістю 1180 грн.; закласти дверний проріз між приміщенням 1-8 кімната, площею 4,9 кв.м та приміщенням 1-9 кімната, площею 13,4 кв.м., вартістю 1180 грн.

Для ОСОБА_1 : влаштувати дверний проріз між приміщенням 1-3 кухня, площею 9,0 кв.м. та приміщенням 1-2 кімната, площею 34,1 кв.м, вартістю 860 грн.; влаштувати дверний проріз між приміщенням 1-2 кімната, площею 34,1 кв.м. та приміщенням 1-9 кімната, площею 13,4 кв.м., вартістю 860 грн.

Загальна вартість робіт по переобладнанню житлового будинку для повної ізоляції приміщень відповідно до третього варіанта поділу житлового будинку складає: 5260 грн., в тому числі для співвласника ОСОБА_2 - 1770 грн., для ОСОБА_1 - 3490 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 26183,50 грн. компенсації вартості його частки в майні, що перевищує його ідеальну долю, а також 768 грн. оплаченого судового збору.

Додатковим рішенням Косівського районного суду від 23 грудня 2019 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 9268,40 грн. понесених судових витрат.

Не погоджуючись із рішенням Косівського районного суду від 5 грудня 2019 року в частині реального розподілу житлового будинку, господарських будівель та споруд, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали апеляційні скарги.

ОСОБА_1 в поданій нею апеляційній скарзі зазначає, що обраний судом варіант поділу порушує її право на належне їй нерухоме майно.

На її думку, враховуючи їх з відповідачем частки по 1/2, а також те, що вона людина похилого віку, їй важко самостійно пересуватися, а відповідач настоював на залишенні за ним права власності на приміщення 1-6, 2-6, 1-7, де він нібито провів відповідні добудови та поліпшення цих приміщень, суд мав би визнати за нею право власності на приміщення першого поверху за варіантом № АДРЕСА_3 як співвласнику АДРЕСА_2 . Крім того, даний варіант найбільш наближений до їх з відповідачем прав на спірне майно, яке в ідеальній частці становить по 1/2 частині.

Вказує також, що суд зобов`язав саме позивача виконати абсолютну більшість робіт по ізоляції приміщень житлового будинку, що є несправедливим з урахуванням її віку та стану здоров`я.

З огляду на наведене просить скасувати рішення Косівського районного суду від 5 грудня 2019 року та постановити нове, яким провести реальний поділ житлового будинку, господарських будівель і споруд та земельної ділянки відповідно до варіанту №1 судової будівельно-технічної експертизи №22/07/19, визнавши за нею право власності на житло, будівлі та споруди, а також земельну ділянку як співвласнику АДРЕСА_2 за цим варіантом.

ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначив, що позивач не надала жодного доказу мирного врегулювання спору, хоча посилається на це в апеляційній скарзі. Вважає поділ житлового будинку, господарських будівель згідно варіанту №3 неспіврозмірним і несправедливим, у зв`язку з чим ним теж подано апеляційну скаргу на оскаржуване позивачем рішення.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначив, що вважає оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим в частині поділу житлового будинку, господарських будівель та споруд згідно варіанту №3 експертизи. Зазначає, що в судовому засіданні позивач визнала, що вона проживає в іншому житлі, як і факт неподання декларації про початок виконання будівельних робіт до завершення судового розгляду.

Суд за відсутності сторін прийняв ухвалу про призначення експертизи за клопотанням позивача, у зв`язку з чим його було позбавлено права на подання додаткових питань експерту щодо технічного стану будівель і споруд, житлового будинку, надати документи та висловити свої зауваження.

Крім того, позивач та її представник просили суд визнати її частку в житловому будинку, господарських будівлях та спорудах згідно варіанту №1, він же не заперечував проти варіанту №2.

Ним зверталась увага суду на технічний стан приміщень 2 поверху, який не відповідає вимогам для проживання. Однак, суд виділив йому приміщення саме 2 поверху та одну житлову кімнату площею 15,5 кв.м. на 1 поверсі, що є несправедливим у зв`язку з його участю в поліпшенні майна саме на 1 поверсі.

Вважає, що експерт у своєму висновку не дослідив відповідність проектних документів та технічного паспорта реальному стану приміщень, не пересвідчився у відповідності будівництва діючим будівельним нормам та технічній можливості реального поділу будинку.

Вказує, що ним було замовлено технічне обстеження основних несучих будівельних і огороджувальних конструкцій та інженерних мереж з оцінкою їх технічного стану та експлуатаційної придатності, на можливість подальшої безпечної експлуатації, садибного житлового будинку по АДРЕСА_2 , за результатом якого встановлено, що відсоток зносу обстежуваного об`єкту в цілому становить 24,66, що свідчить про те, що такий технічний стан основних несучих будівельних та огороджувальних конструкцій та житлового будинку в цілому не дозволяє його подальшу надійну та безпечну експлуатацію без проведення капітального ремонту.

Вважає, що приміщення 2 поверху не мали б наділятись як житлові, бо не відповідають будівельним нормам, а тому суд мав би застосувати норми ст. 364 ЦК України стосовно поділу 2 поверху будинку та залишити ці приміщення в спільному користуванні співвласників чи з визначенням вартості додаткових робіт по капітальному ремонту, піднятті висоти 2 поверху із відповідним розподілом витрат між співвласниками.

З огляду на наведене просить рішення Косівського районного суду від 5 грудня 2019 року змінити та провести реальний поділ житлового будинку, господарських будівель і споруд з урахуванням повторно призначеної будівельно-технічної експертизи. В частині реального поділу земельних ділянок рішення суду залишити без змін.

ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу відповідача. Зазначає, що відповідач не ставив під сумнів висновок експерта, а тільки хотів отримати реально у власність частину належного йому майна, яка йому подобалась. Питання технічного стану будівлі, необхідність проведення поточного чи капітального його ремонту суд не вирішував, так як таких вимог суду не заявляли. Крім того, суд прислухався до вимог відповідача і надав йому у власність приміщення ванни, котельні на першому поверсі, які нібито ним оздоблені. З огляду на наведене просить апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення за її безпідставністю.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 вимоги поданої нею апеляційної скарги підтримала, в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 просила відмовити.

Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_13 підтримав доводи апеляційної скарги відповідача, в задоволенні апеляційної скарги позивача просив відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки судове рішення оскаржується в частині задоволених позовних вимог щодо реального розподілу житлового будинку, господарських будівель та споруд, то відповідно до положень частини першої статті 367 ЦПК України законність судового рішення, ухваленого в іншій частині, апеляційний суд не перевіряє.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 в цілому належало будинковолодіння по АДРЕСА_2 , про що свідчать копії Технічного паспорта на жилий дім індивідуального житлового фонду від 25.03.1996 року, реєстровий номер 394 (а.с. 6-11), а також земельна ділянка площею 0,2972 га для обслуговування житлового будинку, господарських споруд (0,0855 га) та для ведення особистого підсобного господарства (0,2117 га), про що свідчить копія Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ІФ №007424 від 18.02.2002 року (а.с. 13-14), земельна ділянка площею 0,3771 га для ведення особистого селянського господарства, розташована у с. Смодна, урочище Біля Яким`юка Косівського району Івано-Франківської області, про що свідчить копія Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №576319 від 06.10.2009 року (а.с. 15).

Рішенням Косівського районного суду від 31.05.2018 року задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частину спадкового майна. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину спадкового майна як обов`язкову частку після смерті дочки ОСОБА_4 , а саме: 1/2 частину будинковолодіння, що в АДРЕСА_2 , яке складається із житлового будинку, господарського комплексу (стайня, літня кухня, гараж, пивниця, криниця), огорожі (світлий метал), 1/2 частини земельних ділянок від площі 0,2972 га та 0,3771 га, що в с. Смодна Косівського району Івано-Франківської області (а.с. 16-19).

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 25.09.2018 року рішення Косівського районного суду від 31.05.2018 року змінено в частині визнання за ОСОБА_1 право власності на господарський комплекс, який складається із стайні, літньої кухні, гаража, пивниці, криниці, огорожі (світлий метал). Визнано за ОСОБА_1 право власності на господарські будівлі як обов`язкову частку після смерті дочки ОСОБА_4 , що складається з погреба літера Б, навісу літера В, криниці під №1, огорожі під №2, 3, 4. В решті рішення суду залишено без змін (а.с. 20-28).

Крім того з вищевказаного рішення суду вбачається, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживала в АДРЕСА_2 з 1990 року по день смерті одна. Від імені померлої ОСОБА_4 23.07.2008 року у Смоднянській сільській раді посвідчено Заповіт за №67, номер у спадковому реєстрі 46085124, на користь відповідача по даній справі ОСОБА_2 , який не змінений і не скасований (а.с. 24).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином сторонам у справі належать по 1/2 частині житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами до нього за адресою: АДРЕСА_2 .

Зазначених обставин сторони не заперечили.

Апеляційним судом встановлено також, що ухвалою Косівського районного суду від 14.03.2019 року було задоволено клопотання позивача про призначення експертизи. Призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання: 1. Яка вартість будинковолодіння, що розташоване в с. Смодна Косівського району Івано-Франківської області - в цілому та його складових частин? 2. Які можливі варіанти поділу житлового будинку та господарських будівель і споруд, виходячи з рівних часток по 1/2 частині? 3. Які можливі варіанти поділу земельної ділянки за цільовим призначенням під будівлями та для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, та земельних ділянок за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, виходячи з рівних часток по 1/2 частині? 4. Чи допущені порушення будівельних норм і правил при будівництві спірного будинковолодіння садибного типу, якщо так, то чи є вони суттєвими? 5. Чи відповідає фактичне влаштування житлового будинку, господарських споруд та будівель, плану та дозволу на таке будівництво, якщо ні, то в чому це полягає? 6. Які саме конструктивні зміни слід внести в житловий будинок для повної ізоляції приміщень, виділених сторонам, і хто та в якій сумі повинен нести витрати за таку реконструкцію? Проведення даної експертизи доручено експерту Худаку М ОСОБА_14 Я ОСОБА_14 ( АДРЕСА_1 ) (а.с. 50-51).

Згідно Висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №22/07/19 від 22.07.2019 року, складеного на виконання даної ухвали суду судовим експертом ОСОБА_15 , вартість будинковолодіння, що розташоване в АДРЕСА_2 становить 336082 грн., в тому числі 248268 грн. - вартість житлового будинку, 87814 грн. - вартість господарських будівель та споруд. У дослідницькій частині висновку розроблено три варіанти поділу житлового будинку і господарських будівель та споруд по АДРЕСА_2 з незначним відхиленням від ідеальних часток 1/2 та 1/2 (до 10% від площі або вартості, яка припадає в будинку на частку співвласника). У дослідницькій частині висновку розроблено: два варіанти поділу земельної ділянки з кадастровим номером 2623685801:01:001:0774, площею 0,0855 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) в частках 1/2 та 1/2, що відповідають варіанту №№1-3 та варіанту №2 поділу житлового будинку (конфігурація, проміри та площі графічно зображено на схемі в додатку №5, №6 до висновку експерта); варіант поділу земельної ділянки з кадастровим номером 2623685801:01:001:0776, площею 0,2117 га, для ведення особистого селянського господарства в частках 1/2 та 1/2 (конфігурація, проміри та площі графічно зображено на схемі в додатку №7 до висновку експерта); варіант поділу земельної ділянки з кадастровим номером 2623685801:01:001:0068, площею 0,3771 га, для ведення особистого селянського господарства в частках 1/2 та 1/2 (конфігурація, проміри та площі графічно зображено на схемі в додатку №8 до висновку експерта). Згідно даних, що містяться у матеріалах справи, результатів дослідження по першому, другому, третьому питаннях, порушення будівельних норм і правил при будівництві спірного будинковолодіння садибного типу не виявлено. Оскільки в матеріалах справи відсутній план та дозвіл на будівництво досліджуваного житлового будинку, дослідити чи відповідає фактичне влаштування житлового будинку, господарських будівель та споруд плану та дозволу на таке будівництво неможливо. Перелік будівельних робіт по переобладнанню житлового будинку для повної ізоляції приміщень описано у дослідницькій частині висновку. Визначено загальну вартість робіт по переобладнанню житлового будинку для повної ізоляції приміщень відповідно до кожного варіанту (т. 1, а.с. 53-87).

Як вбачається з наданої до матеріалів апеляційної скарги відповідача копії Технічного звіту Т3-65.12/2019 про проведення обстеження основних несучих будівельних і огороджувальних конструкцій та інженерних мереж з оцінкою їх технічного стану та експлуатаційної придатності, на можливість подальшої безпечної експлуатації, садибного житлового будинку по АДРЕСА_2 , складеного СПД - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_16 на замовлення ОСОБА_2 , відсоток зносу обстежуваного об`єкту в цілому становить 26,92. Технічний стан основних несучих будівельних та огороджувальних конструкцій зокрема та житлового будинку в цілому не дозволяє його подальшу надійну та безпечну експлуатацію без проведення капітального ремонту. Для подальшої експлуатації будівлі слід виконати ряд будівельно-монтажних робіт (а.с. 183-197).

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що зважаючи на подані сторонами докази та пояснення в судовому засіданні, поділ будинковолодіння слід провести по варіанту №3 поділу, вказаному у висновку експерта, який відповідає інтересам сторін та враховує те, що позивач є особою похилого віку з віковими фізичними вадами і не зможе належним чином здійснювати своє право користування приміщеннями другого поверху, а відповідач власними силами та коштами провів ряд ремонтних робіт на першому поверсі будинку, іншого житла не має, а приміщення другого поверху на даний час не придатні для проживання через відсутність належного опалення та ремонту.

Апеляційний суд погоджується із такими висновками з огляду на наступне.

Так, положеннями статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.

Загальні положення про право власності викладені у главі 23 ЦК України.

За правилами частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною першою статті 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Законодавчі обмеження здійснення права власності, які пов`язані із особливостями правового регулювання інституту права спільної власності містяться у спеціальних нормах глави 26 ЦК України.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Як вбачається із ч.ч. 1-3 ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Така компенсація може мати разовий або періодичний характер залежно від домовленості сторін або обставин справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

За змістом ч.ч. 1-2 ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

При вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку, з самостійним виходом (квартиру), яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з врахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилася.

При поділі житлового будинку суд зобов`язаний зазначити в рішенні, яка відокремлена (ізольована після переобладнання) частина будинку конкретно виділяється і яку частку в будинку вона складає, а також які підсобні будівлі передаються власнику.

Наведене узгоджується з правовим висновком, зазначеним у постанові Верховного Суду від 20.06.2018 року у справі №345/1486/15-ц (провадження №61-14258св18).

Аналогічні роз`яснення викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 року №7 Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок .

В судовому засіданні суду першої інстанції та в обґрунтування поданих апеляційних скарг позивач та її представник просили суд визнати її частку в житловому будинку, господарських будівлях та спорудах згідно варіанту №1 висновку експерта, відповідач же не заперечував проти варіанту №2.

Разом з тим, як вбачається з Висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №22/07/19 від 22.07.2019 року, складеного на виконання ухвали суду судовим експертом Худаком М.Я., у випадку виділення часток по варіантах поділу №1 та №2 всі житлові кімнати на першому поверсі будинку належатимуть співвласнику №2, в той час як запропонований експертом варіант поділу житлового будинку АДРЕСА_4 враховує інтереси обох сторін щодо можливості користуватися приміщеннями першого поверху будинку, що відповідає їх інтересам, вимогам розумності та справедливості.

Що стосується посилань позивача на те, що при такому варіанті поділу порушено її право на належне їй нерухоме майно, і при цьому саме їй потрібно виконати більшість робіт по ізоляції приміщень житлового будинку, то такі суд не бере до уваги, оскільки позивачу виділено приміщення на першому поверсі будинку, які дають можливість проживати у даному житлі з урахуванням стану її здоров`я, а кількість робіт по переобладнанню для повної ізоляції приміщень для співвласника АДРЕСА_2 по варіанту поділу №3, який обрав суд, та варіанту №1, який просила позивач, однакові. Крім того суд врахував, що відповідач уже проводив власними силами та коштами ремонтні роботи в даному будинку, чого сторона позивача не заперечила.

Твердження ОСОБА_1 про те, що в даному випадку має місце відхилення від розміру часток кожного власника, також безпідставні, оскільки судом присуджено позивачу відповідну компенсацію, що передбачено нормами чинного законодавства (ст. 358 ЦК України).

Разом з тим, зазначення в апеляційній скарзі відповідача про те, що позивач не проживає у спірному будинку, оскільки має інше житло, не спростовують право останньої на виділення в натурі належної їй частки у даному будинку, яка б забезпечила можливе проживання у ньому.

Щодо посилань апелянта ОСОБА_2 на незаконність проведеної експертизи по справі та невідповідність її висновків виготовленому на його замовлення технічному обстеженню основних несучих будівельних і огороджувальних конструкцій та інженерних мереж з оцінкою їх технічного стану та експлуатаційної придатності, на можливість подальшої безпечної експлуатації, садибного житлового будинку по АДРЕСА_2 , то слід зазначити, що таким апеляційним судом була надана оцінка при постановленні ухвали від 17.02.2020 року про відмову в призначенні повторної будівельно-технічної експертизи.

Крім того, при вирішенні способу поділу житлового будинку між співвласниками судом першої інстанції було враховано, що приміщення другого поверху на даний час не придатні для проживання через відсутність належного опалення та ремонту, як і його участь у поліпшенні майна першого поверху, а тому саме варіант поділу № АДРЕСА_4 по наявному у справі висновку експерта надає останньому можливість користуватися приміщеннями першого поверху, в тому числі житловою кімнатою площею 15,5 кв.м.

Що стосується тверджень сторони відповідача про те, що при складенні висновку експертом не враховано наявність одного з приміщень розміром 3,40*2,8 кв.м., то як вбачається з Висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №22/07/19 від 22.07.2019 року, дана експертиза проводилася з урахуванням Технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок, виготовленого ОКП Коломийське МБТІ від 04.10.2017 року, інвентарний номер 601, реєстровий номер 394 кн2. Відповідно до матеріалів технічної інвентаризації ОКП Коломийське МБТІ від 04.10.2017 року до будівель та споруд будинковолодіння АДРЕСА_2 включено житловий будинок літера А, погріб літера Б, навіс літера В, криниця №1, огорожа №2, 3, 4. При цьому експертом зазначено про наявність будівлі, яка при розробленні варіантів поділу та визначенні вартості будинковолодіння до уваги не приймалася, оскільки не вказана у даному Технічному паспорті (а.с. 57, 77). Також цьому факту була надана оцінка в постанові Івано-Франківського апеляційного суду від 25.09.2018 року, якою змінено рішення Косівського районного суду від 31.05.2018 року в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на господарський комплекс, який складається із стайні, літньої кухні, гаража, пивниці, криниці, огорожі (світлий метал). Із вказаної постанови вбачається, що частина приміщень тільки запроектовані, не введені до експлуатації, а тому не включені до складу майна спадкодавця та не передавались у спадщину (а.с. 27).

Посилання сторони відповідача на те, що позивач не вчиняла дій, спрямованих на досягнення мирних домовленостей щодо поділу в натурі належного їм майна чи отримання компенсації за свою частину не заслуговують на увагу, оскільки такі є правом, а не обов`язком сторони.

З огляду на викладене, місцевим судом правомірно було взято до уваги підтверджену належними доказами по справі наявність технічної можливості переобладнання спірного житлового будинку в ізольовані приміщення та виділення співвласникам їх часток в натурі.

Інші доводи апеляційних скарг також не дають підстав для висновку, що оскаржене судове рішення постановлено без додержанням норм матеріального і процесуального права, та зводяться до переоцінки доказів у справі.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Рішення суду містить вичерпні висновки, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи, та обґрунтування щодо доводів сторін по суті позову, що є складовою вимогою частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У зв`язку з наведеним апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги позивача та відповідача слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до п. 1.6 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

За положеннями п.п. 1.1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір розмір ставки судового збору за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік з 1 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1921 грн. 00 коп.

Частиною 4 ст. 6 Закону України Про судовий збір передбачено, що якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Таким чином розмір судового збору, який апелянту ОСОБА_1 слід було сплатити при зверненні до суду з апеляційною скаргою, становить 2547,42 грн.

Враховуючи те, що за подання апеляційної скарги ОСОБА_1 сплачено судовий збір в сумі 1152,60 грн., що не відповідає розміру, який визначено законом, з ОСОБА_1 слід стягнути недоплачену суму судового збору в розмірі 1394,82 грн.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Косівського районного суду від 5 грудня 2019 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_5 . Смодна Косівського району Івано-Франківської області, 78607) в дохід держави недоплачений за подання апеляційної скарги судовий збір в розмірі 1394 (одна тисяча триста дев`яносто чотири) грн. 82 коп.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 26 лютого 2020 року.

Головуюча: О.О. Томин

Судді: Г.П. Мелінишин

О.В. Пнівчук