Постанова

від 25.02.2020 по справі 369/14072/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2020 року м. Київ

Унікальний номер справи 369/14072/19

Апеляційне провадження 22-ц/824/4153/2020

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача Махлай Л.Д.,

суддів Кравець В.А, Мазурик О.Ф.

при секретарі Гойденко Д.В.

сторони

позивач ОСОБА_1

відповідач ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_2 , подані через представника ОСОБА_3 ,на ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 листопада 2019 року про відкриття провадження та від 20 листопада 2019 року про забезпечення позову, постановлені під головуванням судді Ковальчук Л.М.,у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко Сергій Анатолійович, Кооператив по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів Ластівка , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чмирук Олександр Валерійович про визнання правочинів недійсними та визнання права власності,

в с т а н о в и в :

ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.11.2019 відкрито провадження уданій справі.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_2 через представника подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та передати справу за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва, посилаючись на те, що нерухоме майно з найбільшою вартістю, а саме гараж в„– НОМЕР_1 та гараж АДРЕСА_6 .

У відзиві на апеляційну скаргу, який подано представником позивачки ОСОБА_4 , останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість ухвали суду. Вказує, що нерухомим майном з найбільшою вартістю є житловий будинок, який знаходиться у Києво-Святошинському районі Київської області. Крім того, ще 5 об`єктів із 7, які є предметом спору, а саме земельні ділянки також знаходяться у Києво-Святошинському районі Київської області.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.11.2019 задоволено заяву позивачки про забезпечення позову. Накладено арешт та заборону відчуження на земельну ділянку з кадастровим номером 3222484501:01:004:5213 площею 0,0962 га, яка розташована на території АДРЕСА_4 ; на земельну ділянку з кадастровим номером 3222484501:01:004:5214 площею 0,1222 га, яка розташована на території АДРЕСА_4 , з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; на земельну ділянку з кадастровим номером 3222484501:01:004:5214 площею 0,1162 га, яка розташована на території АДРЕСА_4 , з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; на земельну ділянку з кадастровим номером 3222484501:01:004:5216 площею 0,117 га, яка розташована на території АДРЕСА_4 , з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; на житловий будинок - об`єкт незавершеного будівництва 11 % готовності, який розташований в АДРЕСА_4 ; на гараж № НОМЕР_2 загальною площею 18,9 кв.м. в Кооперативі по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів Ластівка , який розташований за адресою: АДРЕСА_5 ; на гараж в„– НОМЕР_1 загальною площею 49,4 кв.м в Кооперативі по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів Ластівка , який розташований за адресою: АДРЕСА_5 .

Не погоджуючись з даною ухвалою суду ОСОБА_2 через представника подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову, посилаючись на те, що суд не зазначив у чому полягає можлива недобросовісність дій відповідача. Майно належить відповідачу з 2017 року та він не вживав заходів щодо його відчуження. Крім того, суд наклав арешт на все спірне майно, незважаючи на те, що позивач просила визнати за нею право власності на Ѕ частину цього майна.

У відзиві на апеляційну скаргу, який подано представником позивачки ОСОБА_4 , останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість ухвали суду. Вказує, що забезпечення позову є необхідним, оскільки право власності на все нерухоме майно, яке є предметом поділу зареєстроване за відповідачем.

Ухвалою суду від 10.02.2020 апеляційні скарги об`єднано в одне провадження.

У судовому засіданні представники відповідача ОСОБА_5 та ОСОБА_3 підтримали апеляційні скарги та просили їх задовольнити.

Представник позивачки ОСОБА_4 просив апеляційні скарги залишити без задоволення, посилаючись на законність та обгрунтованість ухвал суду.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши надані матеріали, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга на ухвалу про відкриття провадження не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга на ухвалу про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що справа підсудна цьому суду.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають нормам процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Виходячи з положень даної норми, правила виключної підсудності, які застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються також позовів щодо речових (майнових) прав на власне чи чуже нерухоме майно (право володіння, користування тощо); про поділ нерухомого майна, що перебуває у спільній власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу будинку, розірвання договору оренди нерухомого майна у зв`язку з невиконання стороною договору, переводу прав покупця нерухомого майна, стягнення заборгованості з орендної плати за користування нерухомим майном тощо.

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просила визнати недійсними договори дарування та визнати за нею право власності на 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 3222484501:01:004:5213 площею 0,0962 га, яка розташована на території АДРЕСА_4 ; 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 3222484501:01:004:5214 площею 0,1222 га, яка розташована на території АДРЕСА_4 , з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; на 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 3222484501:01:004:5214 площею 0,1162 га, яка розташована на території АДРЕСА_4 , з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; на 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 3222484501:01:004:5216 площею 0,117 га, яка розташована на території АДРЕСА_4 , з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; на житловий будинок - об`єкт незавершеного будівництва 11 % готовності, який розташований в АДРЕСА_4 ; на 1/2 частину гаража № НОМЕР_2 загальною площею 18,9 кв.м. в Кооперативі по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів Ластівка , який розташований за адресою: АДРЕСА_5 ; на 1/2 частину гаража № НОМЕР_1 загальною площею 49,4 кв.м в Кооперативі по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів Ластівка , який розташований за адресою: АДРЕСА_5 .

Відтак предметом позову є сім об`єктів нерухомості, п`ять з яких знаходяться у Києво-Святошинському районі Київської області.

Відповідач не надав звіту чи висновку про оцінку кожного з об`єктів нерухомості на час подачі позову, а відтак колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що вартість двох гаражів більша вартості інших об`єктів, як такі, що не підтверджені доказами.

За вказаних обставин суд першої інстанції дійшов правильних висновків про те, що справа підлягає розгляду за місцезнаходженням земельних ділянок та будинку.

Доводи апеляційної скарги про те, що підсудність слід визначати по вартості лише двох об`єкті нерухомості, суперечать положенням ст. ч. 1 ст. 30 ЦПК України, яка судом застосована правильно.

Відтак судом правильно засновано норми щодо територіальної підсудності справи, а тому ухвала про відкриття провадження є законною та обґрунтованою і не може бути скасована з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначено статтею 150 ЦПК України. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Позивач у заяві про забезпечення позову просила забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майна, яке є предметом спору.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як зазначає позивач та не спростовує відповідач право власності на всі об`єкти нерухомого майна, які є предметом спору зареєстровані за відповідачем.

Суд першої інстанції виходячи з обставин, викладених у позовній заяві дійшов правильних висновків про те, що між сторонами дійсно виник спір, та відповідач не має будь - яких перешкод до завершення розгляду справи відчужити спірне майно.

Разом з тим, накладаючи арешт на всі об`єкти нерухомості, суд не звернув уваги на те, що позивач просила визнати за нею право власності на 1/2 частину цих об`єктів.

Відтак вирішуючи питання про забезпечення позову суд першої інстанції мав би виходити із частки об`єктів нерухомого майна, які є предметом спору.

За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову підлягає зміні та заходи забезпечення позову слід вжити щодо 1/2 частини об`єктів, вказаних в ухвалі суду.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 376, 381-383 ЦПК України, суд

постановив:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу про відкриття провадження залишити без задоволення.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 листопада 2019 року залишити без змін.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 листопада 2019 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції.

Накласти арешт та заборону відчуження на 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 3222484501:01:004:5213 площею 0,0962 га, яка розташована на території АДРЕСА_4 ; на 1/2 частину земельнї ділянки з кадастровим номером 3222484501:01:004:5214 площею 0,1222 га, яка розташована на території АДРЕСА_4 , з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; на 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 3222484501:01:004:5214 площею 0,1162 га, яка розташована на території АДРЕСА_4 , з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; на 1/2 частину земельну ділянку з кадастровим номером 3222484501:01:004:5216 площею 0,117 га, яка розташована на території АДРЕСА_4 , з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; на 1/2 частину житлового будинку - об`єкт незавершеного будівництва 11 % готовності, який розташований в АДРЕСА_4 ; на 1/2 частину гаража № НОМЕР_2 загальною площею 18,9 кв.м. в Кооперативі по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів Ластівка , який розташований за адресою: АДРЕСА_5 ; на 1/2 частину гараж № НОМЕР_1 загальною площею 49,4 кв.м в Кооперативі по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів Ластівка , який розташований за адресою: АДРЕСА_5 .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду в частині забезпечення позову з підстав, викладених у ст. 389 ЦПК України .

Повний текст постанови складено 26.02.2020.

Головуючий Л. Д. Махлай

Судді В. А. Кравець

О. Ф. Мазурик