Ухвала

від 06.04.2020 по справі 369/14072/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

06 квітня 2020року

м. Київ

справа № 369/14072/19

провадження № 61-5986ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В. О.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Тарасуном Володимиром Григоровичем, на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко Сергій Анатолійович, кооператив по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів Ластівка , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чмирук Олександр Валерійович, про визнання правочинів недійсними та визнання права власності,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулась до суду з указаним до ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко С. А., кооператив по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів Ластівка , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чмирук О. В., про визнання правочинів недійсними та визнання права власності.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 листопада 2019 року відкрито провадження у цивільній справі № 369/14072/19.

Відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що справа підсудна Києво-Святошинському районному суду Київської області.

ОСОБА_2 подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просила вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на:

- земельну ділянку з кадастровим номером 3222484501:01:004:5213 площею 0,0962 га, яка розташована на території АДРЕСА_1 ; н

- земельну ділянку з кадастровим номером 3222484501:01:004:5214 площею 0,1222 га, яка розташована на території АДРЕСА_6 , з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;

- земельну ділянку з кадастровим номером 3222484501:01:004:5214 площею 0,1162 га, яка розташована на території АДРЕСА_3 , з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;

- земельну ділянку з кадастровим номером 3222484501:01:004:5216 площею 0,117 га, яка розташована на території АДРЕСА_4 , з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;

- житловий будинок - об`єкт незавершеного будівництва 11 % готовності, який розташований в АДРЕСА_5 ; гараж № НОМЕР_1 загальною площею 18,9 кв.м. в кооперативі по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів Ластівка , який розташований по вул. Шовковичній, 38-Б в м. Києві ;

- гараж № НОМЕР_2 загальною площею 49,4 кв.м в кооперативі по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів Ластівка , який розташований по вул. Шовковичній, 38-Б в м. Києві .

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 листопада 2019 року заяву ОСОБА_2 задоволено.

Накладено арешт та заборону відчуження на земельну ділянку з кадастровим номером 3222484501:01:004:5213 площею 0,0962 га, яка розташована на території АДРЕСА_1 ; на земельну ділянку з кадастровим номером 3222484501:01:004:5214 площею 0,1222 га, яка розташована на території АДРЕСА_6 , з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; на земельну ділянку з кадастровим номером 3222484501:01:004:5214 площею 0,1162 га, яка розташована на території АДРЕСА_3 , з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; на земельну ділянку з кадастровим номером 3222484501:01:004:5216 площею 0,117 га, яка розташована на території АДРЕСА_4 , з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; на житловий будинок - об`єкт незавершеного будівництва 11 % готовності, який розташований в АДРЕСА_5 ; на гараж № НОМЕР_1 загальною площею 18,9 кв.м. в кооперативі по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів Ластівка , який розташований по вул. Шовковичній, 38-Б в м. Києві ; на гараж № НОМЕР_2 загальною площею 49,4 кв.м в кооперативі по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів Ластівка , який розташований по вул. Шовковичній, 38-Б в м. Києві .

Місцевий суд, задовольняючи заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову, виходячи з обставин, викладених у позовній заяві, дійшов висновку про те, що між сторонами дійсно виник спір, та відповідач не має будь - яких перешкод до завершення розгляду справи відчужити спірне майно.

Постановою Київського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу про відкриття провадження залишено без задоволення.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 листопада 2019 року залишено без змін.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 листопада 2019 змінено, викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції.

Накладено арешт та заборону відчуження на 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 3222484501:01:004:5213 площею 0,0962 га, яка розташована на території АДРЕСА_1 ; на 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 3222484501:01:004:5214 площею 0,1222 га, яка розташована на території АДРЕСА_6 , з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; на 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 3222484501:01:004:5214 площею 0,1162 га, яка розташована на території АДРЕСА_3 , з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; на 1/2 частину земельну ділянку з кадастровим номером 3222484501:01:004:5216 площею 0,117 га, яка розташована на території АДРЕСА_4 , з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; на 1/2 частину житлового будинку - об`єкт незавершеного будівництва 11 % готовності, який розташований в АДРЕСА_5 ; на 1/2 частину гаража № НОМЕР_1 загальною площею 18,9 кв.м. в кооперативі по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів Ластівка , який розташований вул. Шовковичній, 38-Б в м. Києві ; на 1/2 частину гаража № НОМЕР_2 загальною площею 49,4 кв.м в кооперативі по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів Ластівка , який розташований вул. Шовковичній, 38-Б в м. Києві.

Апеляційний суд змінюючи резолютивну частину ухвали місцевого суду, виходив з того, що позивач просила визнати за нею право власності на 1/2 частину зазначених вище об`єктів.

27 березня 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Тарасун В. Г. звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року.

У касаційній скарзі заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволення заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні заяви відмовити.

В обґрунтування касаційної скарги заявник зазначає, що судами вжито заходи забезпечення позову за відсутності будь-яких належних та допустимих доказів. На думку заявника, посилання в заяві ОСОБА_2 на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Верховний Суд, дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї документи, оскаржувані судові рішення, зробив висновок, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником - адвокатом Тарасуном В. Г., на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 лютого 2020 рокунеобхідно відмовити з огляду на наступне.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За змістом статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Види забезпечення позову визначено статтею 150 ЦПК України. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно із пунктами 1, 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач у заяві про забезпечення позову просила забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке є предметом спору.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем зазначено та не спростовано відповідачем, що право власності на всі об`єкти нерухомого майна, які є предметом спору, зареєстровані за ОСОБА_1 .

Суди попередніх інстанцій, виходячи з обставин, викладених у позовній заяві дійшли обґрунтованого висновку про те, що між сторонами дійсно виник спір, та відповідач не має будь - яких перешкод до завершення розгляду справи відчужити спірне майно.

Наведені у касаційній скарзі доводи не заслуговують на увагу, оскільки метою застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на 1/2 частину спірних об`єктів нерухомості є запобігання ускладненню чи унеможливленню захисту прав ОСОБА_2 .

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвал, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником - адвокатом Тарасуном В. Г., на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 лютого 2020 рокуслід відмовити з підстав, встановлених частиною четвертої статті 394 ЦПК України.

Керуючись частинами четвертою, п`ятою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

У Х В А Л И В :

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником - адвокатом Тарасуном Володимиром Григоровичем, на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко Сергій Анатолійович, кооператив по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів Ластівка , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чмирук Олександр Валерійович, про визнання правочинів недійсними та визнання права власності відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:В. С. Жданова В. М. Ігнатенко В. О. Кузнєцов