Ухвала

від 28.01.2020 по справі 400/347/19

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 січня 2020 року

м. Київ

Справа № 400/347/19

Провадження № 11-1073апп19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Гриціва М. І.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.

перевірила наявність підстав для прийняття до розгляду справи за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 ) на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2019 року у справі № 400/347/19 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Вознесенської міської ради Миколаївської області (далі - Рада), третя особа комунальне підприємство Вознесенське міжміське бюро технічної інвентаризації (далі - КП ВМБТІ , про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, і

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2019 року ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 звернулися до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Ради, третя особа - КП ВМБТІ , в якому просили суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Ради № 19 від 17 серпня 2018 року Про надання дозволу КП ВМБТІ на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для надання в постійне користування ;

визнати протиправним та скасувати рішення Ради № 66 від 21 вересня 2018 року Про відмову ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на. АДРЕСА_1 для надання в оренду ;

визнати протиправним та скасувати рішення Ради № 67 від 21 вересня 2018 року Про відмову ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 , для надання в оренду ;

визнати протиправним та скасувати рішення Ради № 68 від 21 вересня 2018 року Про відмову ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_3 , для надання в оренду ;

зобов`язати Раду прийняти рішення, яким надати позивачам дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із категорії земель за основним цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови, що знаходиться у АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 АДРЕСА_3 , приблизною площею по 0,0012 га за кожною адресою для надання в оренду терміном на 5 років для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Судами встановлено, що починаючи з 1996 року за вказаними адресами на території міста Вознесенська в користуванні позивачів перебувають земельні ділянки, які призначенні для розміщення тимчасових споруд (металеві кіоски), що належать позивачам на праві власності та ними сплачується орендна плата за користування вказаними земельними ділянками на підставі короткострокових договорів оренди земельних ділянок.

Виконавчий комітет Ради листом повідомив позивачів про закінчення терміну дії вищезазначених договорів оренди землі 25 квітня 2018 року.

Відділ містобудування та архітектури Ради листом від 16 серпня 2018 року №149/12-05/38 звістив позивачів, що за адресою: АДРЕСА_4 , встановлені тимчасові споруди без правовстановлюючих дозвільних документів, що обумовлені Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року № 244 .

Інформували також про рішення відвести земельні ділянки під тимчасовими спорудами в постійне користування КП ВМБТІ .

17 травня та 21 вересня 2018 року Рада прийняла оскаржувані рішення № № 19, 66, 67, 68.

Миколаївський окружний адміністративний суд ухвалою від 12 квітня 2019 року, залишену без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2019 року, закрив провадження у справі та роз`яснив позивачам, що заявлені позовні вимоги належать до розгляду в порядку господарського судочинства.

14 серпня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивачів, у якій скаржники просять передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, скасувати ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2019 року про закриття провадження у справі та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2019 року.

Касаційний адміністративний суду у складі Верховного Суду ухвалою від 22 серпня 2019 року відкрив касаційне провадження у цій справі.

ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 у касаційній скарзі серед іншого зазначають, що спір про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, і про оскарження дій суб`єкта владних повноважень щодо надання чи відмови у наданні такого дозволу є публічно-правовим, а отже підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Скаржники стверджують, що в позові вони не заявляють вимог щодо визнання за ними права власності на земельну ділянку, а заявляють вимоги про визнання протиправними рішень суб`єкта владних повноважень, які перешкоджають в реалізації права на отримання земельної ділянки у користування.

Касаційний адміністративний суду у складі Верховного Суду ухвалою від 18 вересня 2019 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до частини шостої статті 346 КАС України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

Згідно із частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

На час вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про наявність підстав для прийняття до розгляду цієї справи набрав чинності Закон України від 02 жовтня 2019 року № 142-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підстав передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та щодо строків повернення справи (дата набрання чинності 19 жовтня 2019 року; далі - Закон № 142-IX).

Згідно з частиною шостою статті 346 КАС України в редакції цього Закону справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.

Відповідно до частини шостої статті 347 КАС України у редакції цього Закону Велика Палата Верховного Суду через постановлення ухвали повертає (передає) справу відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті), якщо дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, , або якщо Великою Палатою Верховного Суду вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах. Справа, повернута на розгляд колегії суддів (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.

У розумінні наведених положень з дати набрання ними чинності колегія суддів (палата, об`єднана палата) касаційного суду не повинні направляти до Великої Палати Верховного Суду для перегляду справи за наявності виняткових умов, передбачених частиною шостою статті 346 КАС України, а Велика Палата зобов`язана повернути (передати) справу до відповідної колегії чи складу суду, який її направив, якщо будуть встановлені обставини, що унеможливлювали скерування справи до Великої Палати.

Таким, що відповідає вимогам частини сьомої статті 347 КАС України, належить визнавати й рішення, коли Велика Палата Верховного Суду ухвалою поверне або передасть назад до суду, який її направив, справу, що була направлена до Великої Палати раніше, тобто ще до набрання чинності змін до цього Кодексу, внесених Законом № 142-IX, оскільки на час вчинення процесуальної дії щодо прийняття до розгляду Великою Палатою Верховного Суду такої справи вже діє норма процесуального закону, що забороняє брати її до провадження цього суду за наявності підстав, передбачених частиною шостою статті 346 КАС України. Однією з таких підстав власне й є висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у її постанові щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду раніше викладала правову позицію з питань юрисдикції спорів щодо оскарження рішень про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 921/158/18.

Зокрема, у цій справі було встановлено, що ФОП 08 травня 2018 року звернулася до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Міськради про визнання незаконними (протиправними) дій стосовно не затвердження проекту землеустрою щодо відведення їй земельної ділянки в оренду терміном на 5 років для обслуговування нежитлової будівлі (комори) в межах АДРЕСА_5 та про визнання укладеним у редакції позивача договору оренди від 16 березня 2018 року земельної ділянки площею 0,0051 га для обслуговування нежитлової будівлі (комори).

Позов мотивувала тим, що є власником нежитлової будівлі (комори). Міськрада рішенням № 1550 від 25 вересня 2013 року надала їй дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 5 років для обслуговування нежитлової будівлі площею 0,0034 га, тобто лише під будівлею, але без землі в розмірі, необхідної для її обслуговування.

Львівський апеляційний господарський суд у постанові від 30 березня 2016 року у справі № 921/43/15-г/6, яка набрала законної сили та має преюдиційне значення, зазначив, що площа земельної ділянки для відведення в оренду ФОП повинна становити 0,0051 га. З огляду на це позивач замовив виготовлення проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки площею 0,0051 га в оренду терміном на 5 років для обслуговування нежитлової будівлі.

Відповідність зазначеного проекту землеустрою вимогам чинного законодавства встановлена висновком експерта державної експертизи про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Однак Міськрада проекту землеустрою не затвердила, договору оренди з позивачем не уклала.

У цій справі суди попередніх інстанцій встановили, що Міськрада рішенням від 27 червня 2006 року № 151 видала ФОП свідоцтво від 01 вересня 2006 року про право власності на нежитлове приміщення (комору). 14 серпня 2013 року ФОП звернулася до Міськради із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди для обслуговування комори. Міськрада рішенням від 30 серпня 2013 року №1512 доручила постійній комісії ради з питань землекористування вивчити питання про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. На засіданні зазначеної комісії 25 вересня 2013 року ФОП просила загальну площу земельної ділянки встановити в розмірі 0,0051 га. Комісія рекомендувала надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 0,0034 га. Міськрада рішенням від 25 вересня 2013 року № 1550 надала дозвіл ФОП на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0034 га в оренду терміном на 5 років за рахунок земель житлової та громадської забудови, угіддя землі (для комерційного використання).

Теребовлянське районне комунальне підприємство Архпроектсервіс 13 жовтня 2013 року виготовило розрахунок потреби земельної ділянки для будівництва та обслуговування приміщення, відповідно до якого вся площа ділянки складає 0,0051 га, з якої площа забудови 0,0034 га, площа замощення 0,0017 га.

ФОП звернулася до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Міськради про визнання недійсним рішення від 25 вересня 2013 року № 1550 в частині визначення площі земельної ділянки. Львівський апеляційний господарський суд постановою від 30 березня 2016 року у справі № 921/43/15-г/6 визнав недійсним зазначене рішення Міськради в частині визначення розміру земельної ділянки площею 0,0034 га для обслуговування кладової. Суд послався на те, що Міськрада всупереч приписам чинного законодавства України не врахувала площі, необхідної для обслуговування кладової, що перебуває у власності позивача, що призвело до прийняття в цій частині незаконного рішення та порушення його прав на користування земельною ділянкою площею 0,0051 га.

ФОП замовила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0051 га в оренду терміном на 5 років для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (комори).

Міськрада листом від 23 березня 2018 року № 536/02-18 послалася на те, що зазначений проект договору не відповідає вимогам Закону України Про оренду землі та положенням Земельного кодексу України, а також вказала, що договір оренди є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з його усіх істотних умов.

ФОП звернулася до суду зі згаданим вище позовом, оскільки вважала, що Міськрада протиправно не затвердила проект землеустрою щодо відведення у користування позивача земельної ділянки площею 0,0051 га, необхідної для обслуговування комори, що належить позивачу на праві власності, а також через не надання згоди відповідачем на укладення договору оренди.

У цій справі у контексті окреслених фактичних обставин Велика Палата Верховного Суду зазначила, що якщо особа стверджує про порушення своїх прав наслідками, спричиненими рішенням, дією чи бездіяльністю органу місцевого самоврядування, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни або припинення її цивільних прав чи інтересів або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових прав чи інтересів, зокрема і щодо оформлення права на земельну ділянку під набутим у власність будинком або спорудою, то визнання незаконними таких рішень, їх скасування, визнання дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування неправомірними, є способами захисту відповідних цивільних прав та інтересів.

Відтак Велика Палата визнала помилковими висновки судів попередніх інстанцій про те, що спір у вказаній справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки він має вирішуватися з огляду на суб`єктний склад його сторін та характер спірних правовідносин у порядку господарського судочинства.

Отож, зміст та матеріали касаційної скарги, подібність спірних правовідносин до тих, щодо яких формульований правозастосовний висновок Великої Палати Верховного Суду, нормативні положення, які регламентують порядок направлення справи до цього Суду, вказують на існування обставин, за яких касаційна скарга ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 на судові рішення у справі з означеними вище позовними вимогами підлягає поверненню відповідній колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для продовження розгляду.

Керуючись статтями 345, 346, 347 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

Справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Вознесенської міської ради Миколаївської області, третя особа комунальне підприємство Вознесенське міжміське бюро технічної інвентаризації про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії повернути на розгляд відповідній колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. І. Гриців

Судді: Н. О. Антонюк Л. М. Лобойко

Т. О. Анцупова Н. П. Лященко

С. В. Бакуліна О. Б. Прокопенко

В. В. Британчук В. В. Пророк

Д. А. Гудима Л. І. Рогач

В. І. Данішевська О. М. Ситнік

Ж. М. Єленіна О. С. Ткачук

О. С. Золотніков В. Ю. Уркевич

В. С. Князєв О. Г. Яновська