Постанова
від 25.02.2020 по справі 135/1367/17
ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 135/1367/17

Провадження № 22-ц/801/444/2020

Категорія: 41

Головуючий у суді 1-ї інстанції Бондар О. В.

Доповідач:Якименко М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2020 рокуСправа № 135/1367/17м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача: Якименко М.М.,

суддів: Ковальчука О.В., Сала Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Кирилюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ладижинської міської ради Вінницької області на рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 05 грудня 2019 року, ухвалене суддею Гайсинського районного суду Вінницької області Бондар О.В.,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Ладижинської міської ради, КП Редакція газети Нове місто Ладижинської міської ради з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ПП ТРК Подільські комунікації про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що відповідач - заступник Ладижинського міського голови Ткачук О.М. 21.08.2017 поширив членам виконавчого комітету Ладижинської міської ради недостовірну інформацію можливих правопорушень щодо діяльності позивача , як директора КП РК Лада , які начебто виявила перевірка. В результаті чого члени виконкому прийняли рішення ,яким звернулись до правоохоронних органів щодо порушення кримінального провадження відносно службових осіб КП РК Лада .

13.09.2017 ОСОБА_2 без відповідного доручення - рішення виконкому Ладижинської міської ради надрукував на фірмовому бланку Ладижинської міської ради офіційний лист за вихідним № 35, яким звернувся до редакції газети КП Редакція газети Нове місто Ладижинської міської ради з проханням розмістити його авторську статтю під назвою ІНФОРМАЦІЯ_1 з підзаголовком: Інформація з приводу фінансово-господарської перевірки КП РК Лада з недостовірною інформацією про позивача, як керівника КП РК Лада .

Після чого ОСОБА_1 повідомила міського голову Ладижина, членів виконкому Ладижинської міської ради та головного редактора газети Нове місто про те, що в акті перевірки фінансово-господарської діяльності КП РК Лада міститься неправдива та перекручена інформація, яка ввела в оману членів виконавчого комітету, та попросила вивчити ситуацію, долучивши до Акту перевірки пояснення від посадових осіб РК Лада , чого не зробила комісія під час проведення перевірки.

ОСОБА_1 вказує, що 14.09.2017 в газеті Нове місто №38 надрукована стаття за підписом ОСОБА_2 Переплутали громадське з особистим? , в якій була поширена недостовірна інформація, а саме 12 фрагментів про діяльність позивача на посаді директора КП РК Лада , подана як офіційна інформація з приводу фінансово-господарської перевірки КП РК Лада .

Позивач зазначає, що в даній статті поширено інформацію начеб то ОСОБА_1 розікрала комунальне підприємство, скоїла численні порушення фінансової дисципліни, безпідставно перераховувала кошти на рахунок ПП ТРК Подільські комунікації , незаконно нараховувала зарплати та премії працівникам та собі. Крім того в статті зазначено, що її чоловік шантажував міського голову та розповсюджував плітки.

Після чого позивач 18.09.2017 та 02.10.2017 двічі зверталася листом та вимогою до редакції газети Нове місто з проханням спростувати вказану інформацію, та просила зарезервувати в наступному випуску газети місце для публікації її відповіді-спростування, однак таке спростування у газеті надруковано не було.

Крім того позивач вказує, що редакція газети Нове місто не здійснило перевірку на предмет об`єктивності та достовірності зазначеної у статті інформації та викладених в ній фактів, не були взяті коментарі у зацікавлених осіб для забезпечення балансу різних точок зору. Також не було опубліковано відповідь-спростування, надіслану ОСОБА_1 до редакції, що є її передбаченим законом правом, опублікування якої , надало би змогу позивачу довести до відома читачів газети дійсні обставини її діяльності як директора КП РК Лада .

ОСОБА_1 зазначає, що публікацією вказаної статті їй спричинено моральну шкоду, оскільки змінилось її соціальне життя, завдано додаткових душевних страждань, негативних емоцій, приниження, непоправної шкоди її діловій репутації. Великого стресу зазнали і близькі родичі.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даними позовом, в якому позивач просила суд:

1.зобов`язати заступника міського голови Ладижина Ткачука О.М. та редакцію газети Нове місто спростувати недостовірну інформацію, поширену ними в статті ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмістивши спростування в газеті Нове місто на тій самій шпальті і тим самим шрифтом, у строк 10 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду;

2. зобов`язати редакцію газети Нове місто розмістити в газеті відповідь-спростування позивача, надіслану в редакцію 20.09.2017 в електронній версії або 02.10.2017 в друкованій версії, на 4-й сторінці газети таким самим шрифтом та версткою, як і стаття Переплутали громадське з особистим? , у строк 10 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду;

3. зобов`язати Ладижинську міську раду обмежити публічний доступ до п.2 рішення виконавчого комітету № 254 від 21.08.2017, текст якого порушує конституційні права позивача;

4. зобов`язати Ладижинську міську раду притягнути до відповідальності, передбаченої чинним законодавством, заступника міського голови Ладижина Ткачука О.М. . у зв`язку із порушенням ним положень статті 8 ЗУ Про службу в органах місцевого самоврядування та Кодексу поведінки посадових осіб виконавчих органів Ладижинської міської ради, за використання службового становища та ресурсів комунальної міської газети без законних на те підстав, що призвело до порушення особистих немайнових прав людини та заподіяння моральної шкоди;

5. стягнути з Ладижинської міської ради на користь ОСОБА_1 100 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди за неправомірні дії посадової особи місцевого самоврядування, заступника міського голови Ладижина Ткачука О.М. та поширення ним недостовірної інформації, що призвело до приниження честі, гідності та ділової репутації ОСОБА_1 , нанесення шкоди її здоров`ю та авторитету;

5. стягнути з КП РГ Нове місто Ладижинської міської ради на користь позивача 6 000,00 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди за порушення законного права позивача своєчасно спростувати поширену недостовірну інформацію, шляхом опублікування в газеті відповіді-спростування, а також стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати.

Відповідачі Ладижинська міська рада та КП РГ Нове місто Ладижинської міської ради подали відзиви на позовну заяву, в яких просили відмовити в задоволенні позову за безпідставністю та необґрунтованістю позовних вимог.

Рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 05 грудня 2019 року позов задоволено частково.

Зобов`язано Ладижинську міську раду та КП РГ Нове місто протягом 10 днів після набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію, викладену у статті заступника міського голови Ладижина ОСОБА_2 . Переплутали ІНФОРМАЦІЯ_1 з особистим? , шляхом розміщення спростування в газеті Нове місто таким самим шрифтом та версткою, як і стаття ІНФОРМАЦІЯ_2 з особистим? .

Зобов`язано КП Редакція газети Нове місто в десятиденний строк з дня набрання цим рішенням законної сили розмістити у газеті Нове місто відповідь-спростування ОСОБА_1 , надіслане нею в редакцію 20.09.2017 р. в електронній версії або 2.10.2017 р. в друкованій версії на тій самій сторінці газети таким самим шрифтом та версткою, як і стаття Переплутали громадське з особистим? .

Стягнуто з Ладижинської міської ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 30 тисяч гривень.

Стягнуто з Ладижинської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 4480,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду Ладижинська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

На апеляційну скаргу позивач ОСОБА_1 подала відзив, в якому просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги та в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, дослідивши матеріали та обставини справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам рішення суду не відповідає.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працює на посаді директора КП РК Лада .

18.08.2017 уповноваженою комісією було проведено перевірку фінансово-господарської діяльності КП РК Лада за період з 01.07.2014 по 01.07.2017, що підтверджується Актом (Т.1 а.с. 103-113).

Дана обставина не заперечується сторонами.

21.08.2017 рішенням виконавчого комітету Ладижинської міської ради №254, інформацію, викладену в акті вказаної вище перевірки взято до уваги та зобов`язано заступника міського голови Ткачука О.М., який є головою комісії, звернутись до правоохоронних органів щодо порушення кримінального провадження відносно службових осіб КП РК Лада за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 364 КК України (Т.1 а.с. 26).

П.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи №1 від 27.02.2009 року визначено, що відповідно до ст.40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Суди повинні мати на увазі, що у випадку , коли особа звертається до зазначених органів із заявою , в якій міститься та чи інша інформація, в і разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки ця інформація не знайшла підтвердження, вказана обставина не може бути сама по собі підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права , передбаченого ст.40 Конституції України.

Отже рішення виконавчого комітету Ладижинської міської ради №254 від 21.08.2017, яким було зобов`язано заступника міського голови Ткачука О.М. звернутись до правоохоронних органів щодо порушення кримінального провадження відносно службових осіб КП РК Лада за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 364 КК України є нічим іншим, як реалізацією права, передбаченого ст.40 Конституції України.

Відтак апеляційний суд вважає, що посилання у позовній заяві про порушення прав позивача, передбачених ст.62 Конституції України, в зв`язку з констатацією фактів виконкомом у прийнятому у ним рішенні про вчинення позивачем злочину, передбаченого ст.364 КК України, є необґрунтованим, а сам факт прийнятого рішення щодо звернення у правоохоронні органи не може бути підставою для задоволення позову.

Після прийнятого виконкомом Ладижинської міської ради рішення за №254 ОСОБА_2 листом за №35 від 13.09.2017 звернувся до редакції КП РГ Нове місто , засновником якої є Ладижинська міська рада, з проханням розмістити статтю Переплутали громадське з особистим? з підзаголовком: Інформація з приводу фінансово-господарської перевірки КП РК Лада (Т.1 а.с. 27-30).

У матеріалах справи наявний витяг з газети Нове місто (випуск №38 від 14.08.2017), де на 4 сторінці міститься стаття під назвою ІНФОРМАЦІЯ_1 в якій міститься інформація, яку позивач вважає недостовірною, такою, що порочить її честь, гідність та ділову репутацію. Автором статті є О. Ткачук заступник міського голови Ладижина (Т.2а.с. 49).

12.09.2017 ОСОБА_1 листом №23 повідомила міського голову Ладижина, членів виконкому Ладижинської міської ради та головного редактора газети Нове місто про те, що в акті перевірки фінансово-господарської діяльності КП РК Лада міститься неправдива та перекручена інформація, яка ввела в оману членів виконавчого комітету та попросила вивчити ситуацію, долучивши до Акту перевірки пояснення від посадових осіб РК Лада (Т.1 а.с. 31).

26.09.2017 в.о. міського голови Ладижина Л.Бучко листом №2-20-3117 була надала відповідь, що об`єктивна оцінка інформації, викладеній в акті перевірки фінансово-господарської діяльності КП РК Лада від 18.08.2017 року, а також будь-якій інформації щодо фінансово-господарської діяльності КП РК Лада буде надана в рамках розгляду співробітниками правоохоронних органів кримінального провадження, порушеного за заявою заступника міського голови О.М.Ткачука (Т.1 а.с. 32).

18.09.2017 та 02.10.2017 позивач зверталася листами до редакції газети Нове місто , в яких зазначала, що надрукована стаття відносно неї містить неправдиву та перекручену інформацію, просила зарезервувати в наступному випуску газети місце для публікування відповіді-спростування (Т.1 а.с. 35-39).

Директором КП РГ Нове місто 02.01.2018 року позивачу ОСОБА_1 була надана відповідь, в якій зокрема йшлося, що редакція газети, отримавши звернення ОСОБА_2 , перед публікацією статі, запросила акт перевірки, про якій йшлося у статі. Інформація, яка була викладена у зверненні відповідала даним, зазначеним у акті перевірки. Інша інформація, викладена автором статі є оціночним судженням. Редакція не несе відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, якщо ці відомості одержані від засновника, яким в даному випадку є Ладижинська міська рада.

На переконання апеляційної інстанції інформація, надана Директором КП РГ Нове місто 02.01.2018 року є обґрунтованою, та такою що не суперечить нормам ст.ст.37-1,42 Закону України Про друковані засоби масової інформації .

Задовольняючи частково позов, суд виходив із того, що відповідачами не доведено належними доказами існування факту безвідповідального ставлення директора КП РК Лада до своїх посадових обов`язків, покладених на нею законодавством України, а саме порушення позивачем п.1 ч.3 ст. 28 ЗУ Про запобігання корупції , оскільки розповсюджена інформація в статті, не підтверджена вироком суду, що набрав законної сили, а також містить фактичні твердження про вчинення нею протиправних дій, що порушує презумпцію невинуватості позивача .

Однак такий висновок суду є неправильним та таким, що не відповідає нормам процесуального та матеріального права.

Стаття 32 Конституції України гарантує судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї, а також право на відшкодування, зокрема, моральної шкоди, завданої поширенням недостовірної інформації.

За змістом статей 270 , 277 , 280 , 297 ЦК України , особа має право на повагу до гідності та честі, що є її немайновими правами; фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації; фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Згідно зі статтею 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Ст. 30 Закону України Про інформацію ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Оціночними судженнями визначено висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, головною ознакою того, чи певне висловлювання є оціночним судженням чи фактом, є наявність фактичних даних, на які може таке поняття вказувати, а не тільки наявність визначення такого поняття в законодавстві.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням, чи критикою та чи є вона такою, що виходить за межі допустимої критики за встановлених судами фактичних обставин справи.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначила, що у вищевказаній статті ОСОБА_2 поширив недостовірну інформацію під рубрикою офіційно , в якій вказав про діяльність позивача на посаді директора КП РК Лада , які зводяться до 12 фрагментів, а саме: 1) директор використовуючи службове становище, спільно з головним бухгалтером підприємства направляли кошти з рахунків КП РК Лада на рахунки свого приватного підприємства ; 2) колектив радіокомпанії виготовляв інформаційний продукт для приватних радіостанцій свого керівника. У результаті чого директор та її чоловік отримували гроші на рахунки свого приватного підприємства ; 3) умови цього договору ставлять у незручне становище комунальне підприємство тому що вони передбачають, що у разі, якщо хтось із якихось причин розірве цей договір про співпрацю, то КП РК Лада зобов`язане припинити використовувати найменування Лада , а у разі якщо використання цієї назви буде продовжене, то КП РК Лада має заплатити залежно від періоду використання від 50 до 250 тисяч гривень штрафу приватному підприємству; 4) директор нараховувала сама собі і отримувала щомісячно та окремо ще і до свят грошові премії. Загалом за період з 1 липня 2014 року по 1 липня 2017 року (період перевірки) тільки вона отримала понад 72 тисячі гривень ; 5) на виконання завдання директора співпрацівники комунального підприємства виготовляли різноманітні продукти інформаційного характеру, а гроші за цю роботу розподілялися між комунальним підприємством РК Лада (директор Г.Данилівська) та ПП ТРК Подільські комунікації (співвласником є ОСОБА_3 ); 6) вони уклали один з одним договір, що КП РК Лада платить гроші за використання приватного інтернет-ресурсу, а саме сайту Лада ФМ ; 7) ще один договір, згідно з яким КП РК Лада перераховує ПП ТРК Подільські комунікації плату за надання послуг із транслювання радіопрограм. Директор РК Лада за пі послуги за платіжними дорученнями нею підписаними відправила на приватне підприємство ТРК Подільські комунікації , яке належить їй та її чоловіку, гроші у сумі 410 тисяч гривень ; 8) комісія передбачає, що загальна сума грошей, які були направлені з рахунків комунального підприємства на рахунки ПП Подільські комунікації з урахуванням розподілу прибутків склала далеко за мільйон гривень ; 9) директор даного комунального підприємства та його головний бухгалтер, мабуть, відчули безвідповідальність щодо обов`язків, покладених на них законодавством України ; 10) на думку членів комісії, директор КП РК Лада Г.Данилівська порушила п.1 ч. 3 ст.28 ЗУ Про запобігання корупції ; 11) під час спілкування з членами виконкому, міським головою, першим заступником міського голови, зі мною особисто, коли була спроба отримати відповіді від директора РК Лада на питання щодо її роботи, як директора комунального підприємства Г.Данилівська зайняла, на мій погляд, неправильну позицію. А саме: вона не стала давати пояснень своїх дій, як керівника комунального підприємства ; 12)13 вересня під час спілкування міського голови з членами трудового колективу КП РК Лада присутній при розмові І. ОСОБА_4 своєю поведінкою зірвав дану зустріч. Із цього приводу міський голова зазначив: хочу зазначити про те, що І. ОСОБА_4 , чоловік директора КП РК Лада намагається мене шантажувати, розповсюджує плітки про те, що мене замовили і мені залишилося недовго, - мене не злякає. У кримінальному середовищі слово замовили , яке використав ОСОБА_5 . ОСОБА_4 , означає, що мене хочуть убити .

На переконання апеляційного суду, інформація, викладена в статі ОСОБА_2 і яка, в обґрунтування позову зазначена позивачем, окрім п.п.4, 6, не є фактичним твердженням і не містить фактичних даних відносно ОСОБА_1 , а є як оціночним судженням так і припущенням автора статті.

Як вбачається із змісту статті, у ній відповідач ОСОБА_2 посилається, зокрема на Акт перевірки фінансово-господарської діяльності КП РК Лада за період з 01.07.2014 по 01.07.2017 від 18.08.2017. Даний Акт складений за результатом перевірки фінансово-господарської діяльності КП РК Лада , проведеної на підставі рішення виконавчого комітету Ладижинської міської ради.

Щодо інформації, яка вказана в п.4 та п.6, то вона відповідає даним, вказаним в акті перевірки фінансово-господарської діяльності КП РК Лада за період з 01.07.2014 по 01.07.2017.

Суд не врахував, що таке поширення та оцінка отриманої інформації були зроблені з посиланням на джерело офіційно отриманої інформації, є оціночними судженнями відповідача, які ґрунтуються на його особистому трактуванні отриманої з інших джерел офіційної інформації, а не його твердженням.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Україною, передбачено право кожного на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Зі змісту цієї норми випливає, що свобода слова, преси, як захисника інтересів громадськості, критики представників держави, висловлення своєї думки в процесі обговорення питань, що становлять громадський інтерес, є однією з найважливіших свобод людини.

Апеляційний суд звертає увагу, що звертаючись до суду з даним позовом, позивач, заявляючи вимогу про зобов`язання відповідачів спростувати недостовірну інформацію в прохальній частині позовної заяви не зазначила, яка саме інформація є недостовірною та підлягає спростуванню.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму задовольняючи позов, суд повинен у резолютивній частині рішення зазначити, чи було порушено особисте немайнове право особи, яка саме інформація визнана недостовірною та порочить гідність, честь чи ділову репутацію позивача, а також вказати на спосіб захисту порушеного особистого немайнового права.

В той же час, суд, відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України , розглядає справи не інакше як за зверненням особи та в межах заявлених нею вимог, і не може на власний розсуд, без відповідної вимоги позивача, визначати яка із опублікованої інформації є недостовірною, порочить гідність, честь чи ділову репутацію позивача та підлягає спростуванню.

Задовольняючи позов та зобов`язуючи відповідачів спростувати недостовірну інформацію, суд першої інстанції в резолютивній частині рішення не вказав, яка інформація була визнана ним недостовірною.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції, вирішуючи спір , неналежно оцінив докази і не дав правової оцінки змісту поширеної відповідачем інформації щодо позивача в її системному зв`язку з фактичними обставинами справи.

Позивач не надала суду належних та допустимих доказів, які свідчили б про те, що поширена щодо неї інформація в статті принижує її честь, гідність та ділову репутацію, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Враховуючи те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є похідною від позовної вимоги про захист честі, гідності та ділової репутації, у задоволенні якої апеляційний суд вирішив відмовити, підстав для відшкодування моральної шкоди суд також не вбачає.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією, яку Верховний Суд виклав у постановах від 11 липня 2018 року у справі № 658/1795/17-ц, від 19 вересня 2018 року у справі № 344/10697/15-ц.

Наведені в апеляційній скарзі доводи є вагомими та такими, що впливають на правильність ухваленого судом рішення та спростовують висновки суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми процесуального та матеріального права, його висновки не відповідають фактичним обставинам справи, що є підставою для скасування рішення у частині задоволених вимог з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.

Стаття 141 ЦПК України передбачає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

У відповідності до ч.13 ст. 141 ЦПК України з позивача на користь Ладижинської міської ради підлягає стягненню судовий збірза подання апеляційної скарги в розмірі 3 360,00 грн. (Т.2 а.с. 255).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 367, 374, 376, 382-384, 389 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Ладижинської міської ради Вінницької області задовольнити.

Рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 05 грудня 2019 року в частині задоволення позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову .

В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Ладижинської міської ради Вінницької області 3360 (три тисячі триста шістдесят) гривень судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили із дня її прийняття.

Касаційна скарга на постанову може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів із дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 27 лютого 2020 року.

Головуючий М.М. Якименко

Судді: О.В. Ковальчук

Т.Б. Сало

Дата ухвалення рішення25.02.2020
Оприлюднено28.02.2020

Судовий реєстр по справі —135/1367/17

Ухвала від 22.04.2020

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Сердюк Валентин Васильович

Постанова від 25.02.2020

Цивільне

Вінницький апеляційний суд

Якименко М. М.

Постанова від 25.02.2020

Цивільне

Вінницький апеляційний суд

Якименко М. М.

Ухвала від 21.01.2020

Цивільне

Вінницький апеляційний суд

Якименко М. М.

Рішення від 05.12.2019

Цивільне

Гайсинський районний суд Вінницької області

Бондар О. В.

Рішення від 05.12.2019

Цивільне

Гайсинський районний суд Вінницької області

Бондар О. В.

Ухвала від 07.11.2018

Цивільне

Гайсинський районний суд Вінницької області

Бондар О. В.

Ухвала від 30.05.2018

Цивільне

Гайсинський районний суд Вінницької області

Бондар О. В.

Ухвала від 08.02.2018

Цивільне

Ладижинський міський суд Вінницької області

Патраманський І. О.

Ухвала від 12.02.2018

Цивільне

Ладижинський міський суд Вінницької області

Корнієнко О. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні