Постанова

від 27.02.2020 по справі 923/681/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2020 року м. ОдесаСправа № 923/681/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

Головуючого судді : Колоколова С.І.

суддів : Головея В.М., Разюк Г.П.

секретар судового засідання: Федорончук Д.О.

за участю представників сторін:

від позивача- Мосьпан Ю.В., наказ Голова Фермерського господарства "Максим";

від відповідача - Єхвая М.Т., довіреність № 32-21/0.62-8/62-20, дата видачі : 02.01.20;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області

на рішення Господарського суду Херсонської області від „18» вересня 2019р., повний текст якого складено та підписано „23» вересня 2019р.

у справі № 923/681/19

за позовом Фермерського господарства "Максим"

до відповідача Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області

про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі та визнання договору оренди землі недійсним,

головуючий суддя - Пінтеліна Т.Г.

місце ухвалення рішення: Господарський суд Херсонської області

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 27.02.2020 згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2019 року Фермерського господарства "Максим" звернулось до Господарського суду Херсонської області із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про:

- визнання укладеною між Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області та Фермерським господарством "Максим" додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, зареєстрованого у Генічеському реєстраційному окрузі Херсонської регіональної філії Дії "Центру ДЗК" 24.05.2007 року за № 4АА002176-040772000015 (з Угодою про внесення змін до договору оренди землі, зареєстрованою відділом Держкомзему у Генічеському районі 24.12.2011 року за № 652210004000442), щодо земельної ділянки загальною площею 131,3002 га кадастровий номер 6522182500:04:005:0105 із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за межами населених пунктів на території Озерянської сільської ради Генічеського району Херсонської області, строком на 15 років, з орендною платою у розмірі 4 (чотири) % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

- визнання недійсним договір оренди землі від 22.06.2018 року, укладений між ГУ Держгеокадастру у Херсонській області та ФГ "Максим" на підставі протоколу земельних торгів від 22.06.2018 № 249/06/18, щодо земельної ділянки площею 131,3002 га кадастровий номер 6522182500:04:005:0105 із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за межами населених пунктів на території Озерянської сільської ради Генічеського району Херсонської області, та скасувати його державну реєстрацію від 26.06.2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі", після закінчення строку укладеного між сторонами договору оренди від 24.05.2007, позивач отримав право на поновлення цього договору. Позивач стверджує, що належним чином виконував зобов`язання за договором, на виконання вимог пункту 8 договору направив Головному управлінню Держгеокадастру у Херсонській області листи-повідомлення, які вручено відповідачеві 10.03.2017 та 07.04.2017 із проектом додаткової угоди, та відповіді на які отримав лише 17.06.2017 (через три місяці і 10 днів від дня направлення позивачем листа-повідомлення з проектом додаткової угоди і через 23 дні після закінчення строку договору оренди).

У вказаному листі-повідомленні про припинення договору оренди землі причиною відмови у поновленні договору зазначено - відсутність згоди ФГ Максим на перегляд орендної плати на надісланий лист ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 28.01.2016 року №19-21-0.102-2917/2-16, та зазначено наступну інформацію: Наказом від 17.05.2017 № 21-2256/18-17-СГ "Про відмову у поновленні та припинення договору оренди земельної ділянки" ФГ "Максим" відмовлено у поновленні договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності. Договір вважати припиненим з 24 травня 2017 року. Державну реєстрацію припинення договору оренди землі проведено 31.05.2017 року .

Не погодившись погодившись з вищезазначеним наказом відповідача, позивач звернувся до суду з позовом про визнання його недійсним та зобов`язання Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області розглянути відповідно до вимог законодавства України листи-повідомлення ФГ "Максим" від 06.03.2017, 03.04.2017, 23.05.2017 про поновлення договору оренди землі від 24.05.2007.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 03.10.2017 у справі №923/779/17 зазначений позов задоволено повністю. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 рішення від 03.10.2017 скасовано, в задоволенні позову відмовлено.

Позивач зазначає, що 22.06.2018 між ним та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки площею 131,3002 га сільськогосподарського призначення державної власності кадастровий номер 6522182500:04:005:0105. Строк договору - 7 років. Розмір орендної плати - 15% від нормативної грошової оцінки.

Постановою Верховного Суду від 11.12.2018 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 у справі № 923/779/17 скасовано в частині відмови у позові ФГ "Максим" до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області № 21-2256/18-17-СГ від 17.05.2017, та в цій частині залишено в силі рішення Господарського суду Херсонської області від 03.10.2017. В решті постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 залишено без змін.

Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом, оскільки позивач вважає, що він був змушений взяти спірну земельну ділянку в оренду на вкрай невигідних умовах (з орендною платою 15% від нормативної грошової оцінки), в той час як він має законне право на поновлення попереднього договору оренди з орендною платою в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 18.09.2019 по справі №923/681/19 (суддя Пінтеліна Т.Г.) позов задоволено повністю; визнано укладеною між Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області та Фермерським господарством "Максим" додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, зареєстрованого у Генічеському реєстраційному окрузі Херсонської регіональної філії Дії "Центру ДЗК" 24.05.2007 року за № 4АА002176-040772000015 (з Угодою про внесення змін до договору оренди землі, зареєстрованою відділом Держкомзему у Генічеському районі 24.12.2011 року за № 652210004000442), щодо земельної ділянки загальною площею 131,3002 га кадастровий номер 6522182500:04:005:0105 із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за межами населених пунктів на території Озерянської сільської ради Генічеського району Херсонської області, строком на 15 років, з орендною платою у розмірі 4 (чотири) % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; визнано недійсним договір оренди землі від 22.06.2018 року, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області та Фермерським господарством "Максим" на підставі протоколу земельних торгів від 22.06.2018 № 249/06/18, щодо земельної ділянки площею 131,3002 га кадастровий номер 6522182500:04:005:0105 із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за межами населених пунктів на території Озерянської сільської ради Генічеського району Херсонської області, та скасувати його державну реєстрацію від 26.06.2018 року.

Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області на користь Фермерського господарства "Максим" витрати по сплаті судового збору в сумі 3842 грн.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання укладеною між Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області та Фермерським господарством "Максим" додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 24.05.2007 суд дійшов висновку, що ФГ "Максим" дотримано встановлених ст. 33 Закону України "Про оренду землі" процедури і строків реалізації переважного права на поновлення договору оренди землі, тому мас право для застосування ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за позивачем переважного права на поновлення договору оренди згідно ч.ч. 2-5 цього закону, так як:

- орендар належно виконував свої обов`язки за договором;

- орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк;

- до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди;

- орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Щодо вимоги про визнання недійсним укладеного між сторонами договору оренди землі від 22.06.2018 року та скасування його держреєстрації, то суд дійшов висновку, що позовні вимоги у вказаній частині також підлягають задоволенню з огляду на те, що при укладенні договору оренди від 22.06.2018 волевиявлення позивача не відповідало його внутрішній волі, оскільки він був змушений укласти даний договір через те, що відповідач порушив його переважне право на поновлення договору оренди від 10.05.2007.

Крім того, суд зазначив, що договір оренди від 22.06.2018 суперечить Закону України "Про оренду землі", оскільки в ньому об`єктом оренди є земельна ділянка кадастровий номер 6522182500:04:005:0105, яка вже є об`єктом оренди за договором від 10.05.2007, переважне право на поновлення якого відповідач порушив.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Херсонської області від 18.09.2019р. по справі №923/681/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Звертаючись з апеляційною скаргою, Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області вважає, що при вирішенні спору, суд першої інстанції не в повній мірі розглянув справу, не прийняв до уваги та не дослідив обставини, які мають вагоме значення при прийнятті рішення, а тому рішення Господарського суду Херсонської області від 18.09.2019р. по справі №923/681/19 прийняте з порушенням норм діючого законодавства.

Скаржник зазначає, що позивач, знаючи та усвідомлюючи юридичні наслідки, добровільно подав пакет необхідних документів виконавцю торгів Консалтінговій фірмі Дебет плюс з метою взяття участі у земельних торгах. Це підтверджує, що волевиявлення позивача, як учасника правочину, було вільним і відповідало його волі.

У подальшому, на підставі протоколу земельних торгів №249/06/18, з ФГ Максим , як переможцем, та Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області, як орендодавцем, було укладено договір оренди землі від 22.06.2018р.

Таким чином, скаржник вважає, що договір оренди землі, укладений 22.06.2018 між сторонами у справі, містить всі істотні умови, які передбачені ст. 15 ЗУ Про оренду землі та відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема, вимогам Типового договору оренди землі, затвердженого Постановою КМУ від 03.03.2004 №220.

Отже, на момент укладення договору оренди землі було дотримано всіх вищезазначених вимог законодавства, що повністю унеможливлює будь-які підстави вважати правочин недійсним відповідно ст. 215 ЦК України.

На думку скаржника, поновлення договору оренди землі від 25.05.2007 неможливе, оскільки на теперішній час діє договір оренди землі з того ж предмету, укладений з тими ж сторонами. Крім цього, скаржник вважає, що Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області дотримано всіх вимог законодавства при укладанні договору, а тому підстави визнання його недійсним відсутні.

Крім того, скаржник звернтає увагу, що суд першої інстанції задовольнив позовну вимогу про визнання укладеною додаткової угоди спірної земельної ділянки шляхом укладення додаткової угоди в редакції, наданій позивачем, без викладення в позові та у резолютивній частині судового рішення змісту цієї додаткової угоди.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2019 року клопотання Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено, поновлено Головному управлінню Держгеокадастра у Херсонській області строк на апеляційне оскарження, зупинено дію рішення Господарського суду Херсонської області від 18.09.2019 року у справі № 923/681/19, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області на рішення Господарського суду Херсонської області від „18» вересня 2019р. у справі № 923/681/19.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2019р. призначено розгляд апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області на 16 січня 2020 року о 10:30 год.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 року задоволено клопотання Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про проведення судового засідання у режимі відеоконференції. Призначено апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області до розгляду в режимі відеоконференції на 16 січня 2020 року о 10:30 год. та доручити Херсонському міському суду Херсонської області (73000 м.Херсон вул. Маяковського 6/29) забезпечити проведення судового засідання у справі № 923/681/19 в режимі відеоконференції в приміщенні Херсонського міського суду Херсонської області.

02.01.2020 року від Фермерського господарства "Максим" надійшли пояснення по справі, відповідно до яких позивач просив відмовити ГУ Держгеокадастру у Херсонській області у задоволенні апеляційної скарги на рішення Господарського суду Херсонської області від 18.09.2019 року у справі № 923/681/19 та залишити вказане рішення без змін. Крім того, ФГ "Максим" заявило клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.01.2020 року задоволено клопотання Фермерського господарства "Максим" про проведення судового засідання у режимі відеоконференції; призначено апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області до розгляду в режимі відеоконференції на 16 січня 2020 року о 10:30 год. та доручено Генічеському районному суді Херсонської області забезпечити проведення судового засідання у справі № 923/681/19 в режимі відеоконференції в приміщенні Генічеського районного суду Херсонської області.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.01.2020 року продовжено розгляд апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області на рішення Господарського суду Херсонської області від „18» вересня 2019р. у справі № 923/681/19 на розумний строк; призначено апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області до розгляду в режимі відеоконференції на 27 лютого 2020 року о 14:00 год., доручено Херсонському міському суду Херсонської області забезпечити проведення судового засідання у справі № 923/681/19 в режимі відеоконференції в приміщенні Херсонського міського суду Херсонської області та доручено Генічеському районному суді Херсонської області забезпечити проведення судового засідання у справі № 923/681/19 в режимі відеоконференції в приміщенні Генічеського районного суду Херсонської області.

В судовому засіданні 27.02.2020р. в режимі відеоконференції представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обовязковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та перевірено під час апеляційного перегляду, 10.05.2007 між ФГ «Максим» та Генічеською районною державною адміністрацією укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель резервного фонду Озерянської сільської ради Генічеського району Херсонської області загальною площею 131, 3 га (рілля).

Вказаний договір зареєстрований у Генічеському реєстраційному окрузі Херсонської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» , про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 24.05.2007 №4АА002176-040772000015 (а.с. 15-17).

Пунктом 8 договору передбачено, що він укладений на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 15 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендаря про намір продовжити його дію (а.с. 15).

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 42 Договору).

Отже, договір є чинним протягом 10 років до 24.05.2017 включно.

Пунктом 12 договору передбачено, що розмір орендної плати переглядатися щороку.

16.06.2011 між ФГ «Максим» та Генічеською районною державною адміністрацією укладено Угоду про внесення змін до договору оренди землі, зареєстрованого 24.05.2007 №4АА002176-040772000015 якою сторони домовились про наступне:

- у пункті 9 слова та цифри 60 (шістдесят) гривень за 1 га щороку замінити на слова та цифри 170 гривень 48 копійок за 1 га щороку, що становить 2% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки до 01 вересня 2011 року, та починаючи з 02 вересня 2011 року 255 гривень 72 копійки, за 1 га щороку, що становить 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки .

Договір зі змінами зареєстрований в відділі Держкомзему у Генічевському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.12.2011 за №652210004000442.

На підставі змін в законодавстві цивільні права та обов`язки за спірним договором перейшли від Генічеської районної державної адміністрації до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області як до органу, уповноваженого державою здійснювати функції розпорядження земельними ділянками державної власності.

Так, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» № 5245-VI від 06.09.2012, який набрав чинності з 01.01.2013, землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими. Землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, які перебувають у комунальній власності чи на яких розташовані об`єкти нерухомого майна комунальної власності, є землями державної власності.

Позивачем, до закінчення строку договору, на адресу відповідача спрямовано лист від 06.03.2017 про поновлення терміну дії договору від 10.05.2007 року строком на 15 років (а.с. 26).

До вказаного листа додано: копію паспорту та ідентифікаційного номеру; копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 28.01.2000 року серія А00№208817; статут ФГ Максим ; довідку АБ №655240 з ЄДРПОУ; договір оренди землі від 10.05.2007 року; угоду про внесення змін до договору оренди землі від 16.06.2011 року; проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі та внесення змін до нього; викопіювання місця розташування земельної ділянки; довідку (клопотання) Озерянської сільської ради від 02.03.2017 року №28/02-13; довідку Генічевської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області від 02.03.201' 7 року №347/21-10-12-402; копію витягу з ДЗК про земельну ділянку від 16.01.2017 року №НВ-6502390112017; грошову оцінку земельної ділянки.

В п. 1 проекту вищезазначеної Додаткової угоди, зазначено, що сторони вносять наступні зміни до Договору оренди землі від 24.05.2007, а саме: сторони поновлюють даний Договір з 24.05.2017 на 15 (п`ятнадцять) років терміном дії до 24.05.2032 (1.1. додаткової угоди), для чого п.8 запропоновано викласти в новій редакції щодо строку укладення договору (на 25 років) і строку його дії до 24 травня 2032 року та умов поновлення договору оренди; а також п.1.2. запропоновано нову редакцію п. 9 Договору оренди щодо розміру орендної плати (4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки щорічно) та реквізитів рахунків орендодавця.

Зазначені документи, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, отримані відповідачем 10.03.2017 року.(а.с. 28)

03.04.2017р. позивач повторно звернувся до відповідача листом про поновлення терміну дії договору від 10.05.2007 року строком на 15 років, додавши аналогічні документи (а.с. 29).

Зазначені документи, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, отримані відповідачем 07.04.2017 року.(а.с. 31)

У відповіді Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 08.06.2017 повідомлено позивача, що листом від 28.01.2016 №19-21-0.102-3326/2-16 з метою подальшого використання земельної ділянки відповідно до умов договору, ФГ Максим було запропоновано переглянути орендну плату. Однак, всупереч вимогам ЗУ Про оренду землі та умовам договору, до Головного управління не надійшло клопотання ФГ Максим про перегляд орендної плати. Крім того, відповідачем видано наказ від 17.05.2017 за №21-2256/18-17-СГ «Про відмову у поновленні та припинення договору » .

У вказаному наказі вирішено відмовити ФГ Максим у поновленні договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, укладеного між Генічеською районною державною адміністрацією та ФГ «Максим» , зареєстрованого у Генічеському реєстраційному окрузі Херсонської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» , про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 24.05.2007 №4АА002176-040772000015 загальною площею 131, 3002 га (рілля), в тому числі 131,3002 (кадастровий номер 6522182500:04:005:0105), із ціловим призначенням для ведення товарного сількогосподарського виробництва, розташованої за межами населених пунктів на території Озерянської сільської ради Генічевського району Херсонської області, у зв`язку із закінченням терміну дії та неналежним виконанням пункту 12 договору; вважати договір припиненим з 24.05.2017р.; переведено земельну ділянку площею 131, 3002 га (кадастровий номер 6522182500:04:005:0105) до земель запасу сількогосподарського призначення державної влансоті Озерянської сільської ради Генічевського району Херсонської області.

Крім того, зазначені правовідносини та обставини, що склалися між сторонами, були предметом розгляду у справі № 923/779/17 за участю цих же сторін.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 03.10.2017 у справі №923/779/17 визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області №19-21-0.102-3326/2-16 від 28.01.2016 про відмову ФГ Максим у поновленні та припиненні договору оренди земельної ділянки №4АА002176-040772000015 від 24.05.2007; зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області розглянути відповідно до вимог законодавства України листи-повідомлення фермерського господарства Максим від 06 березня 2017 року, 03 квітня 2017 року, 23 травня 2017 року про поновлення договору оренди землі, зареєстрованого у Генічеському реєстраційному окрузі Херсонської регіональної філії ДП Центру ДЗК 24.05.2007 за № 4АА002176-040772000015 із відповідними змінами, що були внесені на підставі Угоди про внесення змін до договору оренди землі, зареєстрованою відділом Держкомзему у Генічеському районі 24.12.2011 за № 652210004000442, щодо земельної ділянки загальною площею 131,3002 га кадастровий номер 6522182500:04:005:0105 із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за межами населених пунктів на території Озерянської сільської ради Генічеського району Херсонської області (а.с.34-38)

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 рішення Господарського суду Херсонської області від 03.10.2017 скасовано, в задоволенні позову відмовлено (а.с. 39-42)

22.06.2018 відповідач організував земельні торги з продажу права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності кадастровий номер 6522182500:04:005:0105. Відповідно до протоколу № 249/06/18, переможцем зазначених торгів став позивач (а.с. 54-56).

22.06.2018 між позивачем та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки площею 131,3002 га сільськогосподарського призначення державної власності кадастровий номер 6522182500:04:005:0105. Строк договору - 7 років. Розмір орендної плати - 15% від нормативної грошової оцінки.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право оренди позивача за договором від 22.06.2018 зареєстровано в реєстрі 26.06.2018 (а.с. 59).

Постановою Верховного Суду від 11.12.2018 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 у справі № 923/779/17 скасовано в частині відмови у позові ФГ "Максим" до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області № 21-2256/18-17-СГ від 17.05.2017, та в цій частині залишено в силі рішення Господарського суду Херсонської області від 03.10.2017. В решті постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 залишено без змін (а.с. 43-49).

Касаційний суд зазначив, що задоволення позову в частині вимог позивача про зобов`язання відповідача розглянути спірні листи не є ефективним і не призводить до реального відновлення порушеного права позивача за наявності позову про оскарження наказу відповідача від 17.05.2017р. і судового рішення про визнання такого наказу недійсним.

Вказані обставини і стали підставою для звернення ФГ Максим до Господарського суду Херсонської області з відповідним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області.

Колегія суддів не погоджується з висновком господарського суду про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст.202 Цивільного Кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Статтею ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що між сторонами виникли земельні відносини, які ґрунтуються на договорі оренди землі, регулюються земельним законодавством з питань оренди земель державної та комунальної власності, цивільним та господарським законодавством України, зокрема, щодо внесення змін до діючого договору оренди та заміни сторони у зобовязанні.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1-5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 6 ст. 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно із цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі. Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у "мовчазній згоді".

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Отже, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у ч.ч. 1- 5 і ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", не пов`язані одна з іншою.

Таким чином норми статті 33 Закону України "Про оренду землі" дозволяють продовжувати орендні правовідносини, але у першому випадку - це право повинно бути реалізовано до закінчення дії договору оренди на підставі звернення орендаря, а у другому - це право може настати у разі продовження орендарем користування землею за відсутності заперечення іншої сторони протягом визначеного строку після закінчення строку договору оренди, але у будь-якому випадку з укладенням додаткової угоди.

У якості підстави позову у даній справі позивач зазначив ст. 33 Закону України "Про оренду землі", з посиланням на своєчасне звернення до відповідача із повідомленнями ( 06.03.2017 та 03.04.2017) про поновлення терміну дії договору оренди землі від 10.05.2017р.

За змістом ч.ч. 1, 2 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.05.2007 між ФГ «Максим» та Генічеською районною державною адміністрацією укладено договір оренди землі, зареєстрований 24.05.2007 р. за №4АА002176-040772000015, відповідно до якого земельна ділянка сільськогосподарського призначення загальною площею 131,3 га, розташована на території Озерянської сільської ради Генічеського району Херсонської області передана в оренду строком на 10 років.

16.06.2011 між ФГ «Максим» та Генічеською районною державною адміністрацією укладено Угоду про внесення змін до договору оренди землі, зареєстрованого 24.05.2007 №4АА002176-040772000015 якою сторони домовились про наступне:

- у пункті 9 слова та цифри 60 (шістдесят) гривень за 1 га щороку замінити на слова та цифри 170 гривень 48 копійок за 1 га щороку, що становить 2% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки до 01 вересня 2011 року, та починаючи з 02 вересня 2011 року 255 гривень 72 копійки, за 1 га щороку, що становить 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки .

Договір зі змінами зареєстрований в відділі Держкомзему у Генічевському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.12.2011 за №652210004000442.

Відповідно до наказу Головного управління Дергеокадастру у Херсонській області Про відмову у поновленні договору оренди земельної ділянки від 17.05.2017 №21-2256/18-17-СГ відмовлено ФГ Максим у поновленні договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, укладеного між Генічеською районною державною адміністрацією та ФГ «Максим» , зареєстрованого у Генічеському реєстраційному окрузі Херсонської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» , про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 24.05.2007 №4АА002176-040772000015 загальною площею 131, 3002 га (рілля), в тому числі 131,3002 (кадастровий номер 6522182500:04:005:0105), із ціловим призначенням для ведення товарного сількогосподарського виробництва, розташованої за межами населених пунктів на території Озерянської сільської ради Генічевського району Херсонської області, у зв`язку із закінченням терміну дії та неналежним виконанням пункту 12 договору; вирішено вважати договір припиненим з 24.05.2017р.; переведено земельну ділянку площею 131, 3002 га (кадастровий номер 6522182500:04:005:0105) до земель запасу сількогосподарського призначення державної влансоті Озерянської сільської ради Генічевського району Херсонської області.

Проте, рішенням Господарського суду Херсонської області від 03.10.2017 у справі №923/779/17 визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області №19-21-0.102-3326/2-16 від 28.01.2016 про відмову ФГ Максим у поновленні та припиненні договору оренди земельної ділянки №4АА002176-040772000015 від 24.05.2007; зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області розглянути відповідно до вимог законодавства України листи-повідомлення фермерського господарства Максим від 06 березня 2017 року, 03 квітня 2017 року, 23 травня 2017 року про поновлення договору оренди землі, зареєстрованого у Генічеському реєстраційному окрузі Херсонської регіональної філії ДП Центру ДЗК 24.05.2007 за № 4АА002176-040772000015 із відповідними змінами, що були внесені на підставі Угоди про внесення змін до договору оренди землі, зареєстрованою відділом Держкомзему у Генічеському районі 24.12.2011 за № 652210004000442, щодо земельної ділянки загальною площею 131,3002 га кадастровий номер 6522182500:04:005:0105 із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за межами населених пунктів на території Озерянської сільської ради Генічеського району Херсонської області (а.с.34-38).

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 рішення Господарського суду Херсонської області від 03.10.2017 скасовано, в задоволенні позову відмовлено (а.с. 39-42).

Згідно з абз.1 ч.1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

22.06.2018 відповідач організував земельні торги з продажу права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності кадастровий номер 6522182500:04:005:0105. Відповідно до протоколу № 249/06/18, переможцем зазначених торгів став позивач (а.с. 54-56).

Позивач, знаючи та усвідомлюючи юридичні наслідки, добровільно подав пакет необхідних документів виконавцю торгів - Консалтінговій фірмі Дебет плюс з метою взяття участі у земельних торгах.

В подальшому, на підставі протоколу земельних торгів №249/06/18, 22.06.2018 між позивачем та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки площею 131,3002 га сільськогосподарського призначення державної власності кадастровий номер 6522182500:04:005:0105. Строк договору - 7 років. Розмір орендної плати - 15% від нормативної грошової оцінки.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право оренди позивача за договором від 22.06.2018 зареєстровано в реєстрі 26.06.2018 (а.с. 59).

Зазначене підтверджує, що волевиявлення позивача, як учасника правочину, було вільним і відповідало його внутрішній волі.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально (ч. 1 ст.14 Закону України "Про оренду землі").

Передача об`єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі (ч.1 ст.17 Закону України "Про оренду землі").

За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 Цивільного кодексу України , цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Пунктом 1 ст.202 Цивільного Кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу.

Відповідно до ч.1,3 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Враховуючи вимоги вищезазначених норм законодавства, колегія суддів доходить до висновку, що договір оренди укладений 22.06.2018 між позивачем та відповідачем містить всі істотні умови, які передбачені ст. 15 ЗУ Про оренду землі та відповідає вимогам чинного законодавства.

Отже, на момент укладення вказаного договору оренди землі було дотримано всіх вищезазначених вимог законодавства, що повністю унеможливлює будь-які підстави вважати правочин недійсним відповідно до ст. 215 ЦК України.

Також, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ч.9 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов`язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

У постанові Верховного Суду від 06.12.2018 у справі 908/1634/17 вказаний наступний правовий висновок:

5.4. Крім того, як убачається зі змісту позовної заяви, ФГ "Широкий лан" заявило вимогу про визнання поновленим на той самий строк і на тих же умовах договору оренди земельної ділянки від 23.07.2009, укладеного між ФГ "Широкий лан" і Мелітопольською райдержадміністрацією, отже по суті вимогу про визнання юридичного факту поновлення договору оренди, а не про укладення відповідної додаткової угоди, як це передбачено частиною 8 зазначеної норми, позивач не надав редакції проекту угоди про продовження договору, яка з урахуванням частини 9 статті 238 Господарського процесуального кодексу України має бути викладена у резолютивній частині судового рішення на підтвердження умов укладення відповідної угоди.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №921/43/18.

Крім того, в постанові Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №911/1170/17 викладений такий правовий висновок:

"Окрім того, предметом розгляду у даній справі є вимога позивача про зобов`язання відповідача укласти договір про залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури селища Гостомель в запропонованій позивачем редакції.

Натомість, судами попередніх інстанцій встановлено, що проект даного правочину позивач в позовних вимогах не зазначив, хоча згідно з вимогами ч. 9 ст. 238 ГПК України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов`язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Тобто, вирішуючи дану категорію спорів у своїх рішеннях господарські суди повинні зазначати, зокрема, у рішенні про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов`язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект цього договору.

Проте в даному випадку, судова колегія вважає, що вимоги позивача не узгоджуються з положеннями ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не містять відповідних умов з посиланням на поданий позивачем проект додаткової угоди.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №915/1401/17.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в позові та в резолютивній частині судового рішення в обов`язковому порядку мають вказуватися позовні вимоги та рішення суду з кожної спірної умови договору або умови всього договору, якщо інша сторона взагалі відмовляється від укладення відповідного договору.

При цьому, посилання на поданий позивачем проект договору не спростовує необхідності в позові та в резолютивній частині судового рішення в обов`язковому порядку вказувати позовні вимоги та рішення суду з кожної спірної умови договору або умови всього договору, якщо інша сторона взагалі відмовляється від укладення відповідного договору, що має місце в даному випадку.

Проте, ФГ Максим всупереч вищевказаним положенням ч.9 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України звернулося, а суд першої інстанції задовольнив позов про визнання укладеною додаткової угоди спірної земельної ділянки шляхом укладення додаткової угоди в редакції, наданій позивачем відповідачу, без викладення в позові та у резолютивній частині судового рішення змісту цієї додаткової угоди.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції було порушено норми процесуального права та невірно застосовано норми матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідно до ч.1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, Південно-західний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Головного управління Держгеокдастру у Херсонській області на рішення Господарського суду Херсонської області від 18.09.2019 року по справі №923/681/19 підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України, суд постановив:

1. Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокдастру у Херсонській області задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Херсонської області від 18.09.2019р. у справі №923/681/19 скасувати.

В задоволенні позовних вимог Фермерського господарства "Максим" - відмовити в повному обсязі.

Стягнути з Фермерського господарства "Максим" на користь Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області 5763,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Херсонської області видати відповідний наказ із зазначенням повних реквізитів.

Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України.

Повний текст постанови

складено „28» лютого 2020 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя В.М. Головей

Суддя Г.П. Разюк