Ухвала

від 27.02.2020 по справі 922/2776/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

27 лютого 2020 року Справа № 922/2776/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В. , суддя Білоусова Я.О. , суддя Пуль О.А.,

за участю секретаря судового засідання Кладька А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр європейські технології машинобудування" (вх.№252 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 02.12.2019, ухвалене суддею Жиляєвим Є.М. у приміщенні господарського суду Харківської області 02.12.2019 о 12:22 годині (повний текст ухвали складено 11.10.2019) у справі № 922/2776/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр технічної фізики", м. Вишгород Київської області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр європейські технології машинобудування", м. Харків,

про розірвання договору та стягнення 79838,06 грн.

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ "Центр технічної фізики" подало до господарського суду позов до ТОВ "Науково-виробничий центр європейські технології машинобудування", в якому просило суд: розірвати договір №32 від 14.11.2017, укладений між ТОВ "Центр технічної фізики" та ТОВ "Науково-виробничий центр європейські технології машинобудування" та стягнути з відповідача на користь позивача 40800,00 грн. попередньої оплати; 29080,90 грн. пені; 2062,36 грн. 3 % річних та 7894,80 грн. інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.12.2019 позов задоволено частково. Розірвано договір №32 від 14.11.2017, укладений між ТОВ "Центр технічної фізики" та ТОВ "Науково виробничий центр європейські технології машинобудування", стягнуто з ТОВ "Науково-виробничий центр європейські технології машинобудування" на користь ТОВ "Центр технічної фізики" - 40800,00 грн. суми попередньої оплати; 29080,90 грн. пені; витрати зі сплати судового збору у розмірі 3602,41 грн. та 18194,98 грн. витрат на професійну правничу допомогу. В решті позову відмовлено.

Суд першої інстанції зазначив, що позивачем на виконання умов договору № 32 від 14.11.2017 було перераховано відповідачу попередню оплату, однак відповідач в порушення умов договору не виготовив і не поставив позивачу продукцію на протязі 20 календарних днів з моменту зарахування на поточний рахунок виконавця передоплати; зобов`язання з постачання продукції повинні були виконані постачальником не пізніше 14.12.2017 - протягом 20 календарних днів з моменту попередньої оплати (22.11.2017), у зв`язку з вищенаведеними положеннями Договору та враховуючи невиконання зобов`язання по поставці продукції, відповідачу заявлено до стягнення пеню у розмірі 29080,90 грн. Задовольняючи вимогу про розірвання договору, місцевий господарський суд вказав, що відповідачем не спростовано факт порушення умов договору №32 від 14.11.2017, невиконання зобов`язань щодо своєчасного виготовлення та постачання продукції, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що неотримання позивачем очікуваного при укладенні договору у вигляді виготовлення і постачання продукції підтверджує істотність порушення відповідачем умов договору. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, місцевий господарський суд зазначив, що оскільки стягнення суми попередньої оплати, перерахованої за договором, не вважається грошовим зобов`язанням у розумінні статті 625 Цивільного кодексу України, то застосування позивачем частини другої статті 625 Цивільного кодексу України щодо нарахування до стягнення з відповідача суми інфляційних втрат та трьох процентів річних є помилковим. Витрати зі сплати судового збору, а також витрати на професійну правничу допомогу покладено судом на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Апелянт зазначає, що спірний договір не може бути розірвано, оскільки строк його дії закінчився; при пред`явленні вимоги про розірвання договору позивач не може вимагати стягнення виконаного ним за даним договором, а може заявляти вимогу про стягнення збитків; позивачем не надано суду належних доказів перерахування відповідачеві грошових коштів; боржник не міг виконати свій обов`язок, оскільки мало місце прострочення кредитора (представники позивача не з`являлися для отримання виготовленої відповідачем продукції). Також апелянт заперечує проти заявлених вимог про стягнення витрат на професійну правову допомогу, зазначаючи, що неможливо достовірно встановити факт складання позовної заяви саме адвокатом Купчиком О.В., також не підтверджено факт отримання адвокатом коштів в оплату вартості наданих ним послуг.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 відкрито апеляційне провадження за вказаною скаргою, призначено її розгляд на 18.02.2020, встановлено строк до 11.02.2020 для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також для подання учасниками справи заяв, клопотань тощо.

07.02.2020, тобто в межах встановленого судом строку, позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що відповідач у суді першої інстанції не надав будь-яких доказів належного виконання умов договору в частині постачання товару, не зазначив, коли та яким чином було повідомлено позивача про готовність продукції, що є обов`язковим за умовами договору; вже під час судового розгляду, у судовому засіданні 02.12.2019, відповідач передав представнику позивача повідомлення про прогнозовану дату поставки обладнання, яке повинен був виготовити ще у грудня 2017 року; заперечення апелянта щодо розміру витрат на правничу допомогу позивач вважає безпідставними, оскільки всупереч вимогам ст.126 ГПК України відповідач не подав до суду першої інстанції клопотання щодо зменшення розміру таких витрат; відповідач не спростовує факту здійснення позивачем попередньої оплати за договором та факту зарахування коштів на його рахунок. На думку позивача, існують дві самостійні, передбачені чинним законодавством умови для примусового стягнення з відповідача суми попередньої оплати - у відповідності до ч.2 ст.693, 670 ЦК України та згідно зі ст.1212 ЦК України. Позивач також не погоджується із запереченнями апелянта стосовно розірвання договору, термін дії якого закінчився, оскільки вважає, що відповідач своїми діями (зокрема, наданням 02.12.2019 позивачеві повідомлення про прогнозовану дату поставки обладнання) підтвердив, що спірний договір, зобов`язання за яким не виконано, фактично продовжує діяти. Позивач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржуване рішення без змін.

14.02.2020 відповідач надав відповідь на відзив на апеляційну скаргу, у якій зазначає, що ТОВ "Науково-виробничий центр європейські технології машинобудування" не мало змоги здійснити поставку товару через прострочення кредитора, зокрема, враховуючи довірчі та партнерські відносини, що попередньо виникли між сторонами, ТОВ "Науково-виробничий центр європейські технології машинобудування" очікувало, що ТОВ "Центр технічної фізики" виконає взятий на себе обов`язок щодо надання труби 4*0,5 з неіржавіючої сталі 316L в кількості 20 шт., яка повинна мати унікальні елементи з`єднання. Також відповідач зазначає, що позивачем не доведено факт перерахування попередньої оплати, оскільки, на думку позивача, належним доказом відповідного факту має бути лише платіжне доручення, а не довідка або банківська виписка; позивачем у відзиві на апеляційну скаргу наведено посилання на ст.670, 693, 1212 ЦК України, якими не було обґрунтовано позовні вимоги - тобто позивач в апеляційній інстанції змінив підстави позову.

У судовому засіданні 18.02.2020, в якому представники обох сторін підтримали викладену ними письмово правову позицію, було оголошено перерву до 27.02.2020.

26.02.2020 відповідач надав додаткові письмові пояснення, в яких зазначає, що спірний договір є договором підряду, отже, до спірних правовідносин щодо повернення попередньої оплати можуть бути застосовані виключно спеціальні норми ст.849 ЦК України, зі змісту яких вбачається, що замовник не може вимагати повернення передоплати без однозначної односторонньої відмови від договору (за твердженням відповідача, такої відмови ним не було отримано від позивача). Також, зазначаючи про те, що сума передоплати з припиненням дії договору втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутим підрядником без достатньої правової підстави, яке може бути повернута згідно зі ст.1212 ЦК України, однак позивач обрав неналежний спосіб захисту, заявивши вимогу про стягнення коштів у відповідності до інших норм ЦК України. Із посиланням на постанову Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №922/2982/18 та постанову Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/3156/17 відповідач стверджує, що суд не вправі за власною ініціативою вжити інших способів захисту, оскільки це матиме наслідком втручання суду в предмет та підстави позову. Окрім того, із посиланням на постанову Верховного Суду від 09.11.2018 у справі №908/1661/17 відповідач зазначає про неможливість стягнення неустойки після закінчення строку дії договору, враховуючи недобросовісну, на думку відповідача, поведінку позивача, який не вчинив жодних дій стосовно виконання відповідачем умов договору і заявив вимогу про стягнення пені вже після спливу тривалого проміжку часу. Відповідач наполягає на задоволенні вимог апеляційної скарги.

У судовому засіданні 27.02.2020 представник відповідача підтримав викладену ним письмово правову позицію.

Заслухавши вказаного учасника справи, враховуючи відсутність представника позивача, а також ту обставину, що додаткові пояснення відповідача від 26.02.2020, у яких ТОВ "Науково-виробничий центр європейські технології машинобудування" фактично наводить нове правове обгрунтування вимог апеляційної скарги (зокрема, із посиланням на ст.849 ЦК України) станом на 27.02.2020 не отримано позивачем, колегія суддів дійшла висновку про оголошення перерви в судовому засіданні з метою надання ТОВ "Центр технічної фізики" можливості ознайомитися з додатковими поясненнями відповідача та висловити свою правову позицію з урахуванням наведених у них аргументів.

Керуючись статтями 216, 234 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Оголосити перерву у судовому засіданні до "10" березня 2020 р. о 15:15 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань № 104.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя О.В. Шевель

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.А. Пуль