Постанова

від 24.02.2020 по справі 922/819/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 922/819/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н.М. - головуючий, Кролевець О.А., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,

представників учасників справи:

позивача - Голубицький С.Г.,

відповідача - Квіцінська А.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Харківської області

у складі судді Добрелі Н. С.

від 10.06.2019 та

на постанову Східного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Пушай В. І., Білецька А. М., Стойка О. В.

від 23.09.2019

за позовом ОСОБА_1

до Акціонерного товариства "Харківобленерго"

про визнання недійсним рішення та стягнення коштів.

Розпорядженням Заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 23.12.2019 № 29.3-02/4049 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 922/819/19 у зв`язку з додатковими днями відпочинку судді Мамалуя О.О.

Згідно із витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 23.12.2019 для розгляду справи № 922/819/19 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у наступному складі: головуючий - Губенко Н.М., судді: Кролевець О.А., Студенець В.І.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства "Харківобленерго" про визнання недійсним рішення наглядової ради Акціонерного товариства "Харківобленерго" від 24.05.2018, оформленого протоколом № 10/2018 в частині встановлення дати виплати дивідендів акціонерам Акціонерного товариства "Харківобленерго" до 16.10.2018, встановивши дату виплати дивідендів акціонерам Акціонерного товариства "Харківобленерго" до 01.07.2018; стягнення інфляційних втрат в сумі 1 091,17 грн та 3 % річних в сумі 305,00 грн за несвоєчасну виплату дивідендів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що встановлення наглядовою радою Акціонерного товариства "Харківобленерго" дати виплати дивідендів до 16.10.2018 є порушенням вимог абзацу 5 частини 5 статті 11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" та статей 25, 30 Закону України "Про акціонерні товариства", оскільки умови виплати дивідендів мають бути однакові для всіх власників акцій одного типу та класу, тому дата виплати дивідендів для всіх акціонерів, у тому числі і для держави і для позивача, мала бути здійснена не пізніше 01.07.2018.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

ОСОБА_1 є акціонером Акціонерного товариства "Харківобленерго", що підтверджується випискою про стан рахунку в цінних паперах (обмежена) на 18.03.2019 та володіє 0,0804% частки у статутному капіталі товариства.

16 квітня 2018 року були проведені річні загальні збори акціонерів Акціонерного товариства "Харківобленерго", які затверджені протоколом № 26 від 16.04.2018, на яких розглядалося питання про розподіл прибутку товариства, отриманого за результатами діяльності товариства у 2017 році, у тому числі затвердження розміру річних дивідендів, з урахуванням вимог передбачених законодавством, відповідно до результатів фінансово-господарської діяльності товариства у 2017 році.

Вказаним рішенням річних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Харківобленерго" затверджено загальний розмір річних дивідендів за підсумками роботи товариства за 2017 рік у розмірі 23 277 264,30 грн, а також встановлено, що виплата дивідендів здійснюється товариством через депозитарну систему України в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

В подальшому, протоколом наглядової ради Акціонерного товариства "Харківобленерго" № 10/2018 від 24.05.2018 вирішено:

- визначити датою складання переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за простими акціями Акціонерного товариства "Харківобленерго" за результатами діяльності товариства у 2017 році - 11.06.2018;

- нарахування та виплату дивідендів здійснити у розмірі, визначеному рішенням річних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Харківобленерго" від 16.10.2018 (протокол № 26) та в порядку визначеному статтею 30 Закону України "Про акціонерні товариства" до 16.10.2018;

- протягом 10 днів із дати складання переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, Акціонерне товариство "Харківобленерго" повідомляє осіб, які мають право на отримання дивідендів про дату, розмір, порядок та строк їх виплати шляхом розміщення повідомлення на офіційному веб-сайті компанії.

На виконання зазначеного рішення наглядової ради Акціонерного товариства "Харківобленерго", відповідачем здійснено виплату дивідендів акціонерам, зокрема, 27.06.2018 Державі в сумі 15 130 465,78 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 13730 від 27.06.2018, та 29.01.2019 позивачу в сумі 17503,39 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 2106 від 29.01.2019.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.06.2019, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.09.2019, позов задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Харківобленерго" на користь ОСОБА_1 149,61 грн 3% річних, 565,93 грн інфляційних втрат. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що:

- спірне рішення наглядової ради Акціонерного товариства "Харківобленерго" не суперечить приписам Закону України "Про акціонерні товариства", зокрема, наглядовою радою дотримано вимоги частини 4 статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо встановлення дати виплати дивідендів саме до 16.10.2018;

- до компетенції господарського суду не віднесено встановлення нової дати виплати дивідендів акціонерам, оскільки така дія належить до виключної компетенції наглядової ради акціонерного товариства;

- доведенням обставин виплати позивачу дивідендів лише у січні 2019 року, що є простроченням відповідача та, відповідно, порушенням грошового зобов`язання.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 10.06.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 у даній справі в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким вказані вимоги задовольнити.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга скаржника мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень порушили норми матеріального права, а саме, не застосували абзац 4 статті 13 Конституції України, неправильно застосували статті 25, 30 Закону України "Про акціонерні товариства", викривлено витлумачили Порядок виплати акціонерним товариством дивідендів, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 12.04.2016 № 391.

6. Доводи інших учасників справи

Акціонерне товариство "Харківобленерго" подало відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, та згідно із компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

8. Джерела права й акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Частиною 1 статті 167 Господарського кодексу України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до вимог закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до частини 1 статті 51 Закону України "Про акціонерні товариства" наглядова рада акціонерного товариства є колегіальним органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, здійснює управління акціонерним товариством, а також контролює та регулює діяльність виконавчого органу.

Учасники товариства (акціонери), а також інші особи, права та законні інтереси яких порушено рішенням наглядової ради чи виконавчого органу товариства, вправі оскаржити до суду відповідні рішення як акти, оскільки наглядова рада та виконавчий орган товариства є його органами управління, що приймають обов`язкові для виконання рішення. Це відповідає також нормі статті 55 Конституції України. Рішення наглядової ради товариства може бути оскаржено в судовому порядку акціонером (учасником) товариства шляхом пред`явлення позову про визнання його недійсним, якщо таке рішення не відповідає вимогам законодавства та порушує права чи законні інтереси учасника (акціонера) товариства. Відповідачем за таким позовом є товариство.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , як акціонер Акціонерного товариства "Харківобленерго", звернувся з даним позовом у зв`язку з тим, що, на думку позивача, рішення наглядової ради Акціонерного товариства "Харківобленерго" від 24.05.2018, оформленого протоколом № 10/2018 в частині встановлення дати виплати дивідендів акціонерам Акціонерного товариства "Харківобленерго" до 16.10.2018 не відповідає вимогам статей 25, 30 Закону України "Про акціонерні товариства" та абзацу 5 частини 5 статті 11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності".

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 25 Закону України "Про акціонерні товариства" кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на отримання дивідендів.

Згідно з частиною 1 статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства" дивіденд - частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів. Виплата дивідендів власникам акцій одного типу та класу має відбуватися пропорційно до кількості належних їм цінних паперів, а умови виплати дивідендів (зокрема щодо строків, способу та суми дивідендів) мають бути однакові для всіх власників акцій одного типу та класу. Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами.

Частиною 2 статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів.

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства" рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, рішенням річних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Харківобленерго", які затверджені протоколом № 26 від 16.04.2018, було затверджено загальний розмір річних дивідендів за підсумками роботи товариства за 2017 рік у розмірі 23 277 264,30 грн та встановлено, що виплата дивідендів здійснюється товариством через депозитарну систему України в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Відповідно до частини 4 статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства" для кожної виплати дивідендів наглядова рада акціонерного товариства встановлює дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати. Дата складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за простими акціями, визначається рішенням наглядової ради, передбаченим першим реченням цієї частини, але не раніше ніж через 10 робочих днів після дня прийняття такого рішення наглядовою радою. Перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів за привілейованими акціями, складається протягом одного місяця після закінчення звітного року. Перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів, складається в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України. Товариство в порядку, встановленому наглядовою радою товариства, повідомляє осіб, які мають право на отримання дивідендів, про дату, розмір, порядок та строк їх виплати. Протягом 10 днів з дня прийняття рішення про виплату дивідендів за простими акціями акціонерне товариство повідомляє про дату, розмір, порядок та строк виплати дивідендів за простими акціями фондову біржу (біржі), на якій (яких) акції допущені до торгів.

Згідно з пунктом 14 частини 2 статті 52 Закону України "Про акціонерні товариства" до виключної компетенції наглядової ради належить визначення дати складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядку та строків виплати дивідендів у межах граничного строку, визначеного частиною другою статті 30 цього Закону.

Як зазначалось вище та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, на виконання рішення річних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Харківобленерго", які затверджені протоколом № 26 від 16.04.2018, наглядовою радою Акціонерного товариства "Харківобленерго" було прийнято рішення, затверджене протоколом № 10/2018 від 24.05.2018, яким вирішено, зокрема, нарахування та виплату дивідендів здійснити у розмірі, визначеному рішенням річних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Харківобленерго" від 16.04.2018 (протокол № 26) та в порядку визначеному статтею 30 Закону України "Про акціонерні товариства" до 16.10.2018.

Як вірно зазначили суди першої та апеляційної інстанцій, враховуючи те, що рішення річних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Харківобленерго", затверджене протоколом № 26 від 16.04.2018 було прийнято 16.04.2018, шестимісячний термін на сплату дивідендів акціонерам спливає 16.10.2018.

З огляду на що, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що визначення спірним рішенням наглядової ради Акціонерного товариства "Харківобленерго" строку виплати дивідендів акціонерам до 16.10.2018 відповідає приписам статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства".

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про безпідставність посилання позивача на те, що акціонерам було встановлено різні строки виплати дивідендів, оскільки, як вірно зазначено судами, спірним рішенням наглядової ради Акціонерного товариства "Харківобленерго" було встановлено однаковий строк виплати дивідендів для всіх акціонерів, а саме до 16.10.2018.

Також судами першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано відхилено доводи позивача про невідповідність спірного рішення наглядової ради Акціонерного товариства "Харківобленерго" пункту 5 Порядку виплати акціонерним товариством дивідендів, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 12.04.2016 № 391, згідно з яким акціонерне товариство здійснює виплату дивідендів шляхом виплати всієї суми дивідендів у повному обсязі або кількома частками, якщо це передбачено рішенням загальних зборів або наглядової ради товариства. У випадку прийняття акціонерним товариством рішення про виплату дивідендів частками, такі виплати здійснюються одночасно всім особам, які мають право на отримання дивідендів, пропорційно.

Оскільки, вказаним пунктом Порядку виплати акціонерним товариством дивідендів визначений порядок виплати дивідендів акціонерам, який передбачає виплату всієї суми дивідендів одразу, або частками, протягом певного періоду, якщо таке рішення було прийнято загальними зборами або наглядовою радою товариства. При цьому, виплата дивідендів одночасно всім особам, які мають право на їх отримання здійснюється у випадку прийняття рішення акціонерним товариством про виплату дивідендів частками.

Натомість, як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, в матеріалах справи відсутні докази того, що загальні збори Акціонерного товариства "Харківобленерго" чи наглядова рада Акціонерного товариства "Харківобленерго" приймали рішення щодо виплати дивідендів акціонерам частками.

Також судами першої та апеляційної інстанцій відхилено аргументи позивача щодо невідповідності спірного рішення наглядової ради Акціонерного товариства "Харківобленерго" абзацу 5 частини 5 статті 11 Закону України від 21.09.2006 № 185-V "Про управління об`єктами державної власності", оскільки, вказана норма не регулює певні відносини між господарським товариством та його всіма учасниками, а лише регулює визначені відносини між господарським товариством та держави, за певних умов.

Суд касаційної інстанції погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанції, з огляду на таке.

У пункті 8 частини 1 статті 2 Закону України "Про акціонерні товариства" також визначено, що корпоративні права - це сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про акціонерні товариства" акціонерами товариства визнаються фізичні і юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства.

Згідно з частиною 1 статті 20 Закону України "Про акціонерні товариства" акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства.

Пунктом 2 частини 1 статті 25 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено, що кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на отримання дивідендів.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства" дивіденд - частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів.

Абзацем 2 частини 1 статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства" встановлено, що виплата дивідендів власникам акцій одного типу та класу має відбуватися пропорційно до кількості належних їм цінних паперів, а умови виплати дивідендів (зокрема щодо строків, способу та суми дивідендів) мають бути однакові для всіх власників акцій одного типу та класу.

Із аналізу вищезазначених норм слідує, що умови щодо строків, способу та суми виплати дивідендів мають бути однакові для всіх власників акцій одного типу та класу, незалежно від самого акціонера - чи фізичної особи, чи юридичної особи, чи держави.

Тобто, приписи пункту 2 частини 1 статті 25, абзацу 1 частини 1 статті 30, абзацу 2 частини 1 статті 30 Закон України "Про акціонерні товариства" декларують рівність прав усіх акціонерів (фізичних осіб, юридичних осіб, держави), зокрема, і у питанні виплати дивідендів.

Натомість, у частині 3 статті 25 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено виняток із правила щодо рівності прав усіх акціонерів. Так, відповідно до зазначеної норми акціонери-власники простих акцій товариства можуть мати й інші права, передбачені актами законодавства та статутом акціонерного товариства.

Абзацем 5 частини 5 статті 11 Закону України від 21.09.2006 № 185-V "Про управління об`єктами державної власності" (у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, сплачують до Державного бюджету України дивіденди у строк не пізніше 1 липня року, що настає за звітним, нараховані пропорційно розміру державної частки (акцій) у їх статутних капіталах.

Тобто, зазначеною нормою для держави, як акціонера акціонерного товариства, визначено "інші (додаткові) права" - виплата акціонерним товариством дивідендів у строк не пізніше 1 липня року, що настає за звітним.

При цьому, Закон України від 21.09.2006 № 185-V "Про управління об`єктами державної власності" визначає правові основи управління об`єктами державної власності, а саме, здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Тобто, зазначений Закон не регулює корпоративних відносин між акціонерами акціонерного товариства - фізичними і юридичними особами та акціонерним товариством, а лише надає "інші (додаткові) права" акціонеру акціонерного товариства - державі.

Тому, визначені Законом України від 21.09.2006 № 185-V "Про управління об`єктами державної власності" "інші (додаткові) права" акціонера акціонерного товариства - держави слід вважати іншими правами, у розумінні приписів частини 3 статті 25 Закону України "Про акціонерні товариства".

Слід зазначити, що у пункті 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 17.09.2008 № 514-VI "Про акціонерні товариства" визначено, що до приведення у відповідність із цим Законом закони України, інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Суд касаційної інстанції зазначає, що Закон України "Про акціонерні товариства" містить одночасно як положення, які декларують рівність прав усіх акціонерів, так і положення про можливість акціонерів мати й інші права.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції вважає, що Закон України від 21.09.2006 № 185-V "Про управління об`єктами державної власності", зокрема, приписи абзацу 5 частини 5 статті 11 вказаного Закону, в частині надання державі, як акціонерові певного акціонерного товариства "інших (додаткових) прав" у порівнянні з іншими акціонерами такого акціонерного товариства, не суперечить Закону України від 17.09.2008 № 514-VI "Про акціонерні товариства". А, навпаки, такими положеннями Закону України від 21.09.2006 № 185-V "Про управління об`єктами державної власності" реалізовано, закріплене у частині 3 статті 25 Закону України від 17.09.2008 № 514-VI "Про акціонерні товариства" право акціонера (у даному випадку держави) певного товариства мати інші права.

Таким чином, встановивши недоведеність позивачем невідповідності спірного рішення наглядової ради Акціонерного товариства "Харківобленерго" вимогам законодавства, суд першої інстанції, з яким вірно погодився суд апеляційної інстанції та погоджується суд касаційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним рішення наглядової ради Акціонерного товариства "Харківобленерго" від 24.05.2018, оформленого протоколом № 10/2018 в частині встановлення дати виплати дивідендів акціонерам Акціонерного товариства "Харківобленерго" до 16.10.2018.

Суд також погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних, з огляду на таке.

За змістом статей 524, 533 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов`язання щодо сплати коштів.

Згідно з частиною 1 статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства" дивіденд - частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами.

Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За положеннями статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Із вказаної статті випливає, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, можуть бути, у тому числі, і рішення загальних зборів про виплату дивідендів.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом вказаної норми нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання. Такі нарахування виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора, який полягає у відшкодуванні його матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації від боржника, який користувався грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, правовідносини, в яких товариство у разі прийняття рішення загальними зборами про виплату акціонеру дивідендів, зобов`язане здійснити таку виплату, є грошовим зобов`язанням, а тому суди правомірно застосували до цих правовідносин положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Таким чином, прийнявши рішення річних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Харківобленерго", затверджене протоколом № 26 від 16.04.2018, про виплату дивідендів та рішення наглядової ради Акціонерного товариства "Харківобленерго", затверджене протоколом № 10/2018 від 24.05.2018, про строки виплати таких дивідендів та не здійснивши виплату дивідендів акціонерам у встановлений строк, а саме до 16.10.2018, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про те, що відповідач не виконав свого грошового зобов`язання та, як наслідок, про підставність позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних за період з 17.10.2018 (з дня наступного за днем кінцевого терміну виплати дивідендів) по 28.01.2019 (оскільки фактично позивачу було виплачено дивіденди 29.01.2019).

Суд касаційної інстанції зазначає, що аргументи касаційної скарги є аналогічними доводам позовної заяви і апеляційної скарги та спростовуються викладеними обставинами та висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального права та зводяться до переоцінки встановлених судами обставин. Водночас оцінка доводів касаційної скарги, спрямованих на заперечення встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи та переоцінку доказів у ній, перебуває поза межами перегляду справи в касаційній інстанції, яка відповідно до частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

На підставі вищевикладеного Верховний Суд, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених господарськими судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та прийшов до висновку, що оскаржувані рішення та постанова є законними та обґрунтованими, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.

10. Судові витрати

З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Харківської області від 10.06.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 у справі № 922/819/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді О.А. Кролевець

В.І. Студенець