Постанова

від 25.02.2020 по справі 904/9537/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 904/9537/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Суховий В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Новотроїцьке рудоуправління" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.2019 (Вечірко І.О., Кузнецов В.О., Чус О.В.) у справі №904/9537/17 Господарського суду Дніпропетровської області

за позовом Приватної виробничо-комерційної фірми "Даск Транс Сервіс" до 1)Приватного акціонерного товариства "Новотроїцьке рудоуправління", 2)Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітотранс" про стягнення заборгованості в сумі 177 094,24 грн та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Новотроїцьке рудоуправління" до Приватної виробничо-комерційної фірми "Даск Транс Сервіс" про стягнення неустойки в сумі 298 111,22 грн

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. Приватна виробничо-комерційна фірма "Даск Транс Сервіс" (далі - Позивач за первісним позовом) звернулася в Господарський суд Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Новотроїцьке рудоуправління" (далі - Відповідач-1 за первісним позовом) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітотранс" (далі - Відповідач-2 за первісним позовом) про стягнення заборгованості в сумі 177 094,24 грн за договором №355/8-16 від 07.09.2016.

2. Первісні позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем-1 за первісним позовом зобов`язань за договором №355/8-16 від 07.09.2016 в частині повної оплати за виконані роботи. Вимоги до Відповідача-2 за первісним позовом обґрунтовані неналежним виконанням останнім умов договору поруки від 01.02.2017 в частині виконання зобов`язання, забезпеченого порукою.

3. В подальшому, Відповідач-1 за первісним позовом звернувся в суд із зустрічним позовом до Позивача за первісним позовом про стягнення неустойки в сумі 298 111,22 грн за договором №355/8-16 від 07.09.2016 (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

4. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Позивачем за первісним позовом умов договору в частині своєчасного виконання поставки обладнання, проведення монтажних та інших робіт, передбачених договором.

Короткий зміст рішення, ухваленого судом першої інстанції

5. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2019 в задоволенні первісного позову відмовлено в повному обсязі, а зустрічний позов задоволено частково. Суд стягнув з Позивача за первісним позовом на користь Відповідача-1 за первісним позовом 110 682,74 грн штрафних санкцій. В решті позовних вимог за зустрічним позовом відмовлено.

6. Рішення суду мотивовано тим, що, як встановлено висновком судової будівельно-технічної експертизи № 782/783 від 28.09.2018, фактично виконані роботи на об`єкті "Встановлення вагонних тензометричних ваг типу ВВ 150-2-50 (ВВЕТ-150-ТД2-ЕП-2-ДП-СД) на під`їзній колії Відповідача-1 за первісним позовом частково не відповідають робочому проекту, а саме: не виконано водовідведення від вагонних ваг з улаштуванням дренажного колодязя та бетон, використаний для улаштування фундаменту, частково не відповідає класу міцності В25 (М350), заявленому в акті виконаних робіт. Здійснивши оцінку наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що Позивачем за первісним позовом не в повному обсязі були виконані передбачені договором роботи, зокрема, не було здійснено облаштування стійки електроживлення вагового комплексу, призначеної для електроживлення вагоповірних вагонів, будівництво та обладнання якої, згідно робочого проекту, є обов`язковим до виконання. Таким чином, як зазначив суд, будівельна частина робіт виконана Позивачем за первісним позовом не в повному обсязі, що виключає обов`язок Відповідача-1 за первісним позовом з їх прийняття та, відповідно, обов`язок щодо здійснення остаточного розрахунку за умовами договору. Нарахування неустойки за зустрічним позовом обґрунтовано здійснено за частиною 6 статті 233 ГК України . Щодо зустрічних позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних, місцевий господарський суд дійшов висновку, що такі вимоги задоволенню не підлягають, оскільки положення стаття 625 ЦК України передбачають здійснення відповідних нарахувань на суму простроченого грошового зобов`язання, а обов`язок своєчасно виконати підрядні роботи до грошових зобов`язань не відноситься.

Короткий зміст оскаржуваної постанови, прийнятої судом апеляційної інстанції

7. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.2019 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2019 в частині відмови у задоволенні первісного позову скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. В частині зустрічного позову рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2019 змінено. Викладено абзац 3 резолютивної частини рішення в наступній редакції: "Стягнути з Приватної виробничо-комерційної фірми "Даск Транс Сервіс" на користь Приватного акціонерного товариства "Новотроїцьке рудоуправління" 8 561,10 грн штрафних санкцій, 128,41 грн витрат зі сплати судового збору".

8. Постанова суду мотивована тим, що суд першої інстанції необґрунтовано вдався до дослідження факту наявності недоліків виконання робіт Позивачем за первісним позовом з огляду на недодержання Відповідачем-1 за первісним позовом порядку заявлення про недоліки виконаних робіт та здійснення ним заходів по підготовці та підписанню акта введення в експлуатацію вагонних ваг, в зв`язку з чим, не можуть бути прийняті до уваги висновки проведеної судової експертизи від 28.09.2018. Матеріалами справи доведено введення в експлуатацію обладнання, а тому Відповідач-1 за первісним позовом безпідставно ухилився від здійснення остаточного розрахунку у розмірі 20% від суми договору, що свідчить про обґрунтованість первісних позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення. Щодо зустрічного позову, то суд, врахувавши акт введення в експлуатацію вагонних ваг від 23.01.2017, дійшов висновку, що період стягнення неустойки має бути обрахований з 09.01.2017 по 22.01.2017 і, здійснивши перерахунок, суд визнав обґрунтованим стягнення з Позивача за первісним позовом неустойку в сумі 8 561,10 грн. Апеляційний господарський суд погодився із судом першої інстанції в частині зустрічних позовних вимог щодо відсутності підстав для задоволення вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Короткий зміст вимог касаційної скарги Відповідача-1 за первісним позовом

9. Відповідач-1 за первісним позовом подав касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції, в якій просить її скасувати, а справу направити на новий розгляд до апеляційного господарського суду.

Аргументи учасників справи

Доводи Відповідача-1 за первісним позовом, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

10. Суд послався на недопустимий доказ (копія акта введення в експлуатацію ваг ВВЕ-150-ТД2-ЕА2-ДП-СД зав.№043), який було подано Структурним підрозділом "Лиманський центр з вантажної та комерційної роботи" на вимогу суду з порушенням порядку, передбаченого частиною 10 статті 80 та частини 3 статті 269 ГПК України.

11. Також, недостовірним доказом є показання свідка ОСОБА_1 , оскільки на підставі такого доказу неможливо встановити дійсні обставини справи.

12. Судом апеляційної інстанції не з`ясовано, чи були усунені Позивачем за первісним позовом всі недоліки, зазначені Відповідачем-1 за первісним позовом в листах від 09.02.2017 та 12.06.2017, що стало підставою для відмови від підписання акта приймання-передачі робіт.

13. В частині зустрічного позову суд апеляційної інстанції не врахував, що Позивач за первісним позовом фактично не виконав своїх обов`язків, передбачених пунктом 3.1 договору, а тому при обрахуванні суми стягуваної неустойки судом неправильно застосовано частину 4 статті 231 ГК України.

Позиція Позивача за первісним позовом у відзиві на касаційну скаргу

14. Суд апеляційної інстанції, надавши оцінку листам Відповідача-1 за первісним позовом від 09.02.2017 та 12.06.2017, врахувавши положення частини 1 статті 853 ЦК України, дійшов вірного висновку, що недоліки, зазначені у цих листах, не пов`язані з фактом невиконання або відступлення виконання Виконавцем від умов договору.

15. Посилання скаржника на неправильне обрахування судом апеляційної інстанції суми неустойки за зустрічним позовом є необґрунтованим. Відповідач-1 за первісним позовом відповідно до положень частини 1 статті 853 ЦК України втратив право заявляти про недоліки стосовно строку виконання договірних робіт, оскільки така заява не була ним зроблена безпосередньо по завершенню таких строків за договором.

16. Доказ, який було витребувано судом апеляційної інстанції від Структурного підрозділу "Лиманський центр з вантажної та комерційної роботи", був поданий відповідно до частини 7 статті 81 ГПК України, а тому посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції частини 10 статті 80 та частини 3 статті 269 ГПК України при прийнятті такого доказу до матеріалів справи є помилковим.

17. Посилання скаржника на те, що показання свідка ОСОБА_1 є недостовірним доказом є необґрунтованим, оскільки Відповідач-1 за первісним позовом не зазначає, в чому саме показання цієї особи суперечать фактичним обставинам справи. До того ж, якщо письмові покази свідка викликали у скаржника сумніви, він міг скористатися наданим йому частиною 1 статті 89 ГПК України правом заявити клопотання про виклик свідка до суду для допиту, проте цього зроблено не було.

Позиція Відповідача-2 за первісним позовом у відзиві на касаційну скаргу

18. Відповідач-2 за первісним позовом відзив на касаційну скаргу не надав, що у відповідності до частини 3 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення у даній справі у касаційному порядку.

Інші документи

19. Позивачем за первісним позовом подано клопотання про стягнення з Відповідачів витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції в сумі 2 500,00 грн за підготовку та направлення до Верховного Суду відзиву на касаційну скаргу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

20. Між Позивачем за первісним позовом (Виконавець) та Відповідачем-1 за первісним позовом (Замовник) 07.09.2016 укладено договір № 355/8-16, за умовами якого Виконавець взяв на себе зобов`язання щодо передачі у власність Замовнику та встановлення ваг вагонних електронних двоплатформних статико-динамічних ВВ 150-2-50 (ВВЕТ-150-ТД2-ЕП2-ДП-СД) (Обладнання). Найменування, технічні характеристики, комплект поставки обладнання та розподіл обов`язків вказані у даному договорі та додатку № 1, що є невід`ємною частиною даного договору.

Сума договору складає 720 000,00 грн, у тому числі ПДВ 20% - 120 000,00 грн (пункт 2.1 договору).

Замовник зобов`язався провести оплату обладнання шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця у наступні етапи та терміни:

- перший авансовий платіж у розмірі 50% від суми договору (пункт 2.2.1 договору);

- другий платіж у розмірі 30% від суми договору перед відвантаженням обладнання Замовнику (пункт 2.2.2 договору);

- остаточний розрахунок у розмірі 20% від суми договору після здачі ваг в експлуатацію (пункт 2.2.3 договору).

Поставка обладнання, монтаж та інші роботи, передбачені цим договором та додатками до нього, здача обладнання в експлуатацію повинні бути виконані Виконавцем в строк 60 календарних днів від дати здійснення Замовником авансового платежу згідно з пунктами 2.2.1 та 2.2.2 договору (пункт 3.1 договору).

Протягом 30 календарних днів з дня здійснення Замовником платежу згідно з пунктом 2.2.2 договору виготовляється металоконструкція платформи та поставляється Виконавцем на місце встановлення. При цьому уповноважені представники сторін підписують акт здачі-приймання на відповідальне зберігання металоконструкції платформи обладнання, що передається (пункт 3.6 договору).

Відповідно до пункту 3.7 договору протягом 10 календарних днів після виконання пунктів 3.6 та 2.2.2, але не пізніше 10 календарних днів від дня здійснення платежу згідно з пунктом 2.2.1 договору (за умов вчасного та повного виконання Замовником пункту 2.2.2 договору), здійснюється монтаж обладнання.

Протягом 10 календарних днів після виконання пунктів 3.6, 3.7 та 2.2.2, але не пізніше 40 календарних днів від дня здійснення платежу згідно з пунктом 2.2.1 договору, Виконавець проводить монтаж комплекту електронної апаратури обладнання, за умов вчасного та повного виконання Замовником пункту 2.2.2 договору (пункт 3.9 договору).

Здача обладнання/робіт Виконавцем і приймання Замовником здійснюється підписанням акту здачі-приймання фактично виконаних робіт комісією, згідно з наказом по підприємству після проведення приймально-здавальних випробувань. Перед приймально-здавальними випробуваннями ваги повинні експлуатуватися в тестовому режимі протягом 240 годин (пункт 3.14 договору).

Пунктом 3.16 договору визначено, що роботи вважаються виконаними з дня підписання сторонами акту здачі-приймання обладнання/робіт.

21. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Замовником здійснено платежі відповідно до пунктів 2.2.1, та 2.2.2 договору, але платіж, передбачений пунктом 2.2.3 договору Замовник не здійснив, оскільки, за твердженням останнього, Виконавцем не виконано в повному обсязі умови договору. Так, Виконавцем 08.02.2017 складений та підписаний акт приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2В, проте акт Замовником не підписаний. Листами № 35/9 від 09.02.2017 та №613/13 від 12.06.2017 Замовник повідомив Виконавця про існування зауважень стосовно наданих актів виконаних робіт та необхідність надання виконавчої документації, розрахунків витрат на відрядження, на здачу вагів комісії залізниці, метрологічної атестації та здійснення коригування робіт з урахуванням фактично виконаного обсягу. У листі від 12.06.2017 також зазначено, що за вказаних недоліків акти виконаних робіт не будуть підписані.

22. Звертаючись до суду з позовом, Позивач за первісним позовом послався на те, що він виконав свої зобов`язання за договором у повному обсязі, здійснив поставку та монтаж обладнання, що підтверджується технічним паспортом № 0105 засобу ваговимірювальної техніки (ЗВВС), та листом Структурного підрозділу Регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Українська залізниця" №189 від 02.11.2017 про прийняття ЗВВТ в експлуатацію 23.02.2017 заводський номер 043. Натомість, Відповідач-1 за первісним позовом свої зобов`язання з остаточного розрахунку у розмірі 20% від суми договору не виконав, після здачі ваг в експлуатацію оплату в сумі 142 000,00 грн не здійснив, чим порушив умови пункту 2.2.3 договору. В зв`язку з чим, Позивач за первісним позовом просив стягнути з Відповідача-1 зазначену суму заборгованості, а також, пеню, інфляційні втрати та 3% річних на підставі статті 625 ЦК України . Крім того, Позивач за первісним позовом зазначив, що на підставі укладеного між ним та Відповідачем-2 за первісним позовом договору поруки від 01.02.2017, останній поручився за виконання Відповідачем-1 за первісним позовом своїх зобов`язань за договором в межах суми 2 000,00 грн, в зв`язку із чим, суму основаного боргу 2 000,00 грн Позивач за первісним позовом просив стягнути солідарно з Відповідачів.

23. Здійснюючи розгляд справи, судом першої інстанції було призначено будівельно-технічну експертизу, за висновками якої встановлено, що фактично виконані роботи на об`єкті "Встановлення вагонних тензонометричних ваг типу ВВ 150-2-50 (ВВЕТ-150-ТД2-ЕП-2-ДП-СД) на під`їзній колії Відповідача-1 за первісним позовом частково не відповідають робочому проекту, а саме: не виконано водовідведення від вагонних ваг з улаштуванням дренажного колодязя та бетон, використаний для улаштування фундаменту частково не відповідає класу міцності В25 (М350), заявленому в акті виконаних робіт.

24. Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (статті 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (стаття 525 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до частин 4 та 6 статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

25. Відмовляючи в задоволенні первісного позову, суд першої інстанції, посилаючись на висновок судової експертизи, виходив з того, що Позивачем за первісним позовом не в повному обсязі виконані передбачені договором роботи, зокрема, не було здійснено облаштування стійки електроживлення вагового комплексу, призначеної для електроживлення вагоповірних вагонів, будівництво та обладнання якої, згідно робочого проекту, є обов`язковим до виконання. Таким чином, як зазначив суд, будівельна частина робіт виконана Позивачем за первісним позовом не в повному обсязі, що виключає обов`язок Відповідача-1 за первісним позовом з їх прийняття та, відповідно, обов`язок щодо здійснення остаточного розрахунку за умовами договору.

26. Частиною 1 статті 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 ГПК України).

Частиною 1 статті 77 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтею 104 ГПК України визначено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

27. Водночас, як зазначив суд апеляційної інстанції, відмовляючись від підписання акта приймання виконаних будівельних робіт, замовник в листах №35/9 від 09.02.2017 та №613/13 від 12.06.2017 повідомив Виконавця про існування зауважень стосовно наданих актів та необхідність надання виконавчої документації, розрахунків витрат на відрядження, на здачу вагів комісії залізниці, метрологічної атестації та здійснення коригування робіт з урахуванням фактично виконаного обсягу. У листі від 12.06.2017 також зазначено, що в разі не усунення недоліків, наведених в листі від 09.02.2017, акти виконаних робіт не будуть підписані.

27.1. При цьому, пунктом 3.15 договору передбачено, що Замовник повинен підписати акт протягом трьох робочих днів, або надіслати на адресу Виконавця вмотивовану відмову. До усунення недоліків Виконавцем, Замовник призупиняє всі оплати за цим договором.

28. Відхиляючи висновки судової експертизи від 28.09.2018, суд апеляційної інстанції вважав, що Відповідачем-1 за первісним позовом не було дотримано порядку заявлення про недоліки виконаних робіт, а тому суд першої інстанції необґрунтовано вдався до дослідження факту наявності недоліків виконання робіт Виконавцем, які були встановлені та зазначені у експертному висновку.

28.1. Проте, колегія суддів звертає увагу на те, що апеляційний господарський суд хоча й зазначив, але не врахував фактично заявлені в листах від 09.02.2017 та 12.06.2017 Замовником в порядку частини 1 статті 853 ЦК України недоліки. Суд мав встановити та надати оцінку тому, чи були усунені Виконавцем саме ті недоліки, про які було заявлено Замовником у вказаних вище листах і які стали підставою для невиконання пункту 2.2.3 договору, адже, відповідно до пункту 3.15 договору, до усунення недоліків Виконавцем, Замовник призупиняє всі оплати за цим договором. З`ясування вказаних обставин та дослідження певних доказів, які б встановлювали чи спростовували факт усунення Виконавцем недоліків, про які заявлено Замовником, могло б бути підставою для висновку про наявність тих обставин, з якими пов`язаний обов`язок Замовника виконати пункт 2.2.3 договору. З огляду на наведене, доводи касаційної скарги, зазначені в пункті 12 постанови, заслуговують на увагу.

29. Крім того, як визначено статтею 882 ЦК України, про відмову від підписання акта однією із сторін зазначається в самому акті і він підписується другою стороною. Водночас, апеляційним господарським судом не було дано оцінку наданому до матеріалів справи Виконавцем акту приймання-передачі виконаних робіт від 08.02.2017 (а.с. 134-140, т.с. 1) на відповідність його вимогам статті 882 ЦК України щодо наявності в ньому відмітки сторони, яка відмовилася від його підписання, а також наявності доказів надання цього акта для підписання Замовнику. При цьому, суд також не надав оцінки й примірнику акта приймання-передачі виконаних робіт, який наданий в матеріали справи Замовником (а.с. 213-216, т.с. 1).

30. Також, в порушення частини 3 статті 86 ГПК України суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки умовам пункту 3.14 договору, яким визначено порядок здачі обладнання Виконавцем та його прийняття Замовником, в той же час, як належними та допустимими доказами введення в експлуатацію обладнання, суд визнав акт введення в експлуатацію вагонних ваг від 23.01.2017, наданий на вимогу суду апеляційної інстанції Структурним підрозділом "Лиманський центр з вантажної та комерційної роботи "Регіональної філії "Донецька залізниця" АТ "Українська залізниця" та заяву свідка від 27.12.2017 ОСОБА_1

30.1. Колегія суддів погоджується з доводами касаційної скарги, наведеними в пунктах 10, 11 постанови, що акт від 23.01.2017 та заяву свідка від 27.12.2017 ОСОБА_1 не можна вважати допустимими та достовірними доказами з огляду на те, що, по-перше, Структурний підрозділ "Лиманський центр з вантажної та комерційної роботи "Регіональної філії "Донецька залізниця" АТ "Українська залізниця" не є стороною договору від 07.09.2016 та, відповідно, особою, яку уповноважено згідно з пунктом 3.14 договору на приймання робіт, а тому, належним та допустимим доказом здачі/прийняття робіт за договором, як визначено пунктом 3.16 договору, є акт здачі-приймання обладнання/робіт, підписаний саме сторонами договору , що, в свою чергу, є підставою для виконання пункту 2.2.3 договору.

По-друге, як зазначає суд апеляційної інстанції, за змістом заяви свідка ОСОБА_1 встановлено, що роботи по договору від 07.09.2016 Виконавцем виконані належним чином, обладнання запущене в експлуатацію, тобто, роботи за договором зі сторони Виконавця виконані в повному обсязі. Проте, колегія суддів звертає увагу на те, що на підставі показань свідка не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах (частина 2 статті 87 ГПК України). До того ж, заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів (частина 4 статті 88 ГПК України), що судом апеляційної інстанції не враховано. Крім того, як зазначалося вище, за умовами пункту 3.16 договору встановлення факту виконання робіт засвідчується лише підписаним між сторонами договору акту здачі-приймання обладнання/робіт, що також не було враховано судом апеляційної інстанції під час здійснення апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.

30.2. Натомість, апеляційний господарський суд зазначеного не врахував та не надав оцінки посиланням на вказані вище обставини, про які було зазначено Замовником у відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву (а.с. 163-167, т.с. 1).

31. Отже, судом апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині первісних позовних вимог, не досліджено всі зібрані у справі докази, а обставини, що мають суттєве значення, суд встановив на підставі недопустимих доказів (акт введення в експлуатацію вагонних ваг від 23.01.2017, наданий Структурним підрозділом "Лиманський центр з вантажної та комерційної роботи "Регіональної філії "Донецька залізниця" АТ "Українська залізниця" та заява свідка від 27.12.2017 ОСОБА_1 ).

32. Вирішуючи спір за зустрічним позовом, суд апеляційної інстанції виходив з того, що акт введення в експлуатацію вагонних ваг від 23.01.2017, наданий Структурним підрозділом "Лиманський центр з вантажної та комерційної роботи "Регіональної філії "Донецька залізниця" АТ "Українська залізниця" свідчить про фактичне виконання Виконавцем зобов`язань, передбачених пунктом 3.1 договору, а тому правильним є період нарахування неустойки з 09.01.2017 по 22.01.2017.

33. Водночас, з огляду на те, що, як вже зазначалось вище, акт введення в експлуатацію вагонних ваг від 23.01.2017 не може вважатися допустимим доказом виконання робіт за договором, тому це виключає можливість прийняття його як доказ, на підставі якого суд може встановити наявність або відсутність обставин (фактів) для задоволення зустрічного позову в частині стягнення з Позивача за первісним позовом неустойки, заявленої відповідно до пункту 7.2 договору.

34. Доводи Позивача за первісним позовом, наведені в пунктах 14-17 постанови, Судом відхиляються з підстав, наведених у пунктах 29-34 постанови.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

35. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

36. Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази та встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

37. Оскільки передбачені статтею 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції не надають йому права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, прийнята у цій справі постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, оскільки саме цим судом, здійснюючи перегляд рішення суду першої інстанції встановлено обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів та не досліджено зібрані у справі докази.

38. З огляду на викладене колегія суддів вбачає підстави для задоволення касаційної скарги. Під час нового розгляду справи апеляційному господарському суду слід врахувати наведене в даній постанові, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Щодо судових витрат

39. Оскільки справа передається на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, в тому числі за клопотанням Позивача за первісним позовом про стягнення з Відповідачів витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції, не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України (в редакції до 08.02.2020), суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Новотроїцьке рудоуправління" задовольнити.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.2019 у справі №904/9537/17 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.