Ухвала

від 27.02.2020 по справі 280/1241/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про залишення касаційної скарги без руху

27 лютого 2020 року

м. Київ

справа №280/1241/19

провадження №К/9901/4844/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А.,

суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.11.2019 у справі № 280/1241/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Росія до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови,

у с т а н о в и в:

19.02.2020 Головне управління Держпраці у Запорізькій області засобами поштового зв`язку надіслало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.11.2019 у справі № 280/1241/19.

Дослідивши зміст касаційної скарги Головного управління Держпраці у Запорізькій області, Верховний Суд дійшов висновку, що вказану скаргу належить залишити без руху з огляду на таке.

08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України, у редакції, чинній з 08.02.2020), провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що предметом касаційного оскарження є постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 28.11.2019 у справі № 280/1241/19.

Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Відповідно до вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається, зокрема, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Колегія суддів встановила, що касаційна скарга не відповідає вимогам, встановленим пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України, оскільки заявник у касаційній скарзі не зазначив жодної з передбачених статтею 328 КАС України підстав, на яких подається касаційна скарга.

Водночас за правилами пунктів 3 та 5 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі, з-поміж іншого, зазначаються судові рішення, що оскаржуються, та вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.

Як убачається з матеріалів касаційної скарги, заявник оскаржує до суду касаційної інстанції постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.11.2019 у справі № 280/1241/19.

Водночас у прохальній частині касаційної скарги заявник просить суд (1) скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.11.2019 у справі № 280/1241/19, (2) залишити в силі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.07.2019, а також (3) ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Росія залишити без задоволення.

З наведеного випливає, що прохальна частина касаційної скарги Головного управління Держпраці у Запорізькій області містить вимоги, задоволення частини з яких виключає можливість задоволення решти з них. Зокрема, Третій апеляційний адміністративний суд, ухваливши постанову від 28.11.2019, скасував рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.07.2019 тільки стосовно позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Росія , у задоволенні яких окружний адміністративний суд відмовив, а в решті погодився з висновками, викладеними в судовому рішення суду першої інстанції.

Зважаючи на це заявнику потрібно уточнити вимоги касаційної скарги стосовно оскарження судових рішень із зазначенням їхніх правильних найменувань (постанова, рішення) та меж їхнього оскарження.

Також відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Заявник не долучив до касаційної скарги документ про сплату судового збору.

За приписами частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI.

Частиною першою статті 4 Закону України Про судовий збір визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту першого пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1921 гривню.

Верховний Суд встановив, що оскарженою в цій справі постановою Головного управління Держпраці у Запорізькій області на позивача накладено як стягнення штраф в розмірі 292 110 грн.

Отже, зазначені постанови породжують підстави для зміни майнового стану позивача, а їхня реалізація призведе до зменшення майна позивача. Відповідно оскарження таких рішень спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах для збереження належного позивачу майна.

Також за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, зокрема у спосіб безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою (зокрема, такий висновок ЄСПЛ виклав у рішенні від 14.10.2010 у справі Щокін проти України ).

Наведене дає підстави для висновку, що позовна заява була подана юридичною особою 2019 року та містила одну позовну вимогу майнового характеру на суму 292 110 грн, тобто розмір судового збору під час подання зазначеного позову становив 4 381,65 грн (292 110 грн х 1,5 %).

Отже, за подання касаційної скарги на вказані судові рішення судовий збір має бути сплачений в розмірі 8 763,30 грн (4 381,65 грн х 200 %).

За таких обставин касаційну скаргу треба залишити без руху та встановити заявнику строк для усунення її недоліків у спосіб надсилання на адресу суду документа про сплату судового збору в розмірі 8 763,30 грн.

Реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007

Код класифікації доходів бюджету: 22030102

Найменування податку, збору, платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055)

Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За правилами частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Беручи до уваги те, що касаційну скаргу подано без дотримання вимог, встановлених КАС України, таку треба залишити без руху на підставі частини другої статті 332 КАС України та надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених вище недоліків, а саме: зазначити передбачену (передбачені) пунктами 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України підставу (підстави), на яких подається касаційна скарга, уточнити вимоги касаційної скарги стосовно оскарження судових рішень із зазначенням їхніх правильних найменувань (постанова, рішення) та меж їхнього оскарження, а також надати суду платіжний документ, який підтверджує сплату судового збору в розмірі 8 763,30 грн.

Керуючись приписами статей 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

у х в а л и в:

1. Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.08.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.12.2019 в справі № 280/1730/19 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб