Ухвала

від 28.02.2020 по справі 365/298/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

28 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 365/298/16-ц

провадження № 61-2731ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Кузнєцова В. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Яготинського районного суду Київської області від 03 травня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року у справі за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Згурівської районної державної адміністрації Київської області, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, державного реєстратора прав на нерухоме майно, приватного нотаріуса Баришівського районного нотаріального округу Позднякової Надії Миколаївни про визнання незаконними дій посадових та службових осіб органів державної влади, визнання незаконними розпоряджень та наказів, їх скасування, визнання недійсним договору оренди землі, скасування його державної реєстрації та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

10 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Яготинського районного суду Київської області від 03 травня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року, тобто з пропуском строку, встановленого частиною першою статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), відповідно до вимог якої касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на касаційне оскарження, посилаючись на те, що повний текст постанови Київського апеляційного суду від 18 грудня 2019 рокускладений 24 грудня 2019 року та отриманий ним 09 січня 2020 року, на підтвердження чого додає копію поштового конверта та копію переліку поштових відправлень з відповідною розпискою про одержання.

Оскільки повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, заявник має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, відповідно до вимог частини другої статті 390 ЦПК України.

Враховуючи наведене, пропущений строк на касаційне оскарження підлягає поновленню.

Разом з тим, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки подана з порушенням вимог статті 392 ЦПК України.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Відповідно допункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеногоу постанові Верховного Суду, крім випадкунаявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Оскільки посилань на вказані випадки касаційна скарга ОСОБА_1 не містить, заявнику необхідно подати до Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій зазначити підставу (підстави), передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України, на якій (яких) подається касаційна скарга.

У відповідності до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ Про судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції, чинній на час звернення до суду, - липень 2016 року) визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Розмір мінімальної заробітної платистаном на 01 січня 2016 року складав 1 378,00 грн.

За змістом частини третьої статті6 Закону України Про судовий збір у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

На підставі зазначеного, враховуючи наявність у позовній заяві 8 вимог немайнового характеру, розмір судового збору за подання касаційної скарги у цій справі становить 8 819,20 грн (1 378,00 х 0,4 х 8 х 200%).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055) .

На підтвердження сплати судового збору заявникові необхідно надати до суду відповідний документ, або ж документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.

У відповідності до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявникові строку для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Яготинського районного суду Київської області від 03 травня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року .

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Яготинського районного суду Київської області від 03 травня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 30 березня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. О. Кузнєцов