Постанова

від 19.05.2021 по справі 365/298/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

19 травня 2021 року

м. Київ

справа № 365/298/16-ц

провадження № 61-2731св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів : Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі : ОСОБА_2 , Згурівська районна державна адміністрація Київської області, Головне управління Держгеокадастру

у Київській області, державний реєстратор прав на нерухоме майно, приватний нотаріус Баришівського районного нотаріального округу Позднякова Надія Миколаївна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Яготинського районного суду Київської області від 03 травня 2019 року у складі судді Кисіль О. А. та постанову Київського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Кулікової С. В., Олійника В. І., Ігнатченко Н. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , Згурівської районної державної адміністрації Київської області (далі - Згурівська РДА Київської області), про визнання договору оренди землі недійсним.

З урахуванням уточнення позовних вимог, просив визнати недійсним договір оренди землі на земельну ділянку площею 39,1021 га, укладений між Згурівською РДА Київської області та ОСОБА_1 ; визнати ОСОБА_1 таким, що не має права здійснювати володіння та використання земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, державної форми власності, кадастровий номер 3221982300:02:008:0026, площею 39,2864 га, яка розташована на території Жуківської сільської ради Згурівського району Київської області (за межами населеного пункту); зобов`язати ОСОБА_1 не створювати ОСОБА_2 перешкоди у володінні та використанні вищезазначеної земельної ділянки.

Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 08 серпня 2018 року провадження по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Згурівської РДА Київської області про визнання договору оренди землі недійсним, скасування його державної реєстрації, зобов`язання звільнити земельну ділянку та стягнення матеріальної шкоди, залишено без розгляду, в зв`язку із заявою представника позивача про залишення позовної заяви без розгляду.

У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом

до ОСОБА_2 , Згурівська РДА Київської області, Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Київській області), державного реєстратора прав на нерухоме майно, приватного нотаріуса Баришівського районного нотаріального округу Позднякової Н. М. про визнання незаконними дій посадових та службових осіб органів державної влади, визнання незаконними розпоряджень та наказів, їх скасування, визнання недійсним договору оренди землі, скасування його державної реєстрації

та зобов`язання вчинити певні дії.

Зустрічний позов обґрунтовано тим, що він на підставі зареєстрованого договору оренди № 322190004003181 від 29 грудня 2012 року орендує земельну ділянку

з кадастровим номером 3221982300:02:008:0026 площею 39,1021 га, розміщену на території Жуківської сільської ради Згурівського району Київської області. Вказана земельна ділянка була надана йому у користування на 49 років. Право оренди зазначеної земельної ділянки зареєстровано відповідно

із законодавством, що діяло на момент вчинення вказаного правочину. Дана земельна ділянка використовувалася за призначенням протягом двох років

на законних підставах, усі податки та збори пов`язані з використанням

та орендою земельної ділянки сплачувалися вчасно та в повному обсязі.

Однак, не враховуючи те, що він є законним користувачем земельної ділянки площею 39,1021 га з кадастровим номером 3221982300:02:008:0026, наказом

ГУ Держземагентства у Київській області від 27 жовтня 2014 року

ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із кадастровим номером 3221982300:02:008:0026 для ведення фермерського господарства. Підставою для видачі вказаного наказу були матеріали інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів на території Згурівського району Київської області, проведеної на підставі дозволу, наданого розпорядженням від 19 серпня 2013 року № 220 Згурівської РДА за клопотанням Відділу Держземагенства у Згурівському районі Київської області. Матеріали інвентаризації, затверджені розпорядженням Згурівської РДА Київської області № 330 від 11 листопада 2013 року про затвердження технічної документації

із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів на території Згурівського району Київської області, містили неправдиві дані, що послугувало видачі неправомірного наказу ГУ Держземагентства у Київській області

від 27 жовтня 2014 року № 10-8665/15-14-сг. Відділом Держземагенства було приховано та не надано під час проведення інвентаризації відомості

з державного земельного кадастру, що містять інформацію про орендовану ОСОБА_1 земельну ділянку за межами населеного пункту в межах Жуківської сільської ради на території Згурівського району Київської області.

Згурівською РДА видано розпорядження № 220 від 19 серпня 2013 року, згідно якого надано дозвіл на проведення інвентаризації земель. В даному розпорядженні містяться посилання на постанову Кабінету Міністрів України

від 23 травня 2012 року № 513 Про затвердження порядку проведення інвентаризації земель . Однак, дане розпорядження містить в собі грубе порушення норм Порядку проведення інвентаризації земель затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 року № 513. Абзацом 2 частини 1 Порядку визначено, що інвентаризація земель проводиться

за рішеннями, райдержадміністрацій - за межами населених пунктів. При цьому частина 2 Порядку чітко визначає мету, з якою повинна проводитися інвентаризація земель а саме: забезпечення ведення Державного земельного кадастру, здійснення контролю за використанням і охороною земель; визначення якісного стану земельних ділянок, їх меж, розміру, складу угідь, узгодження даних, отриманих у результаті проведення інвентаризації земель,

з їх формацією, що міститься у документах, які посвідчують право на земельну ділянку, та у Державному земельному кадастрі; прийняття за результатами інвентаризації земель Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями та місцевого самоврядування відповідних рішень; здійснення землеустрою. Отже перелік є чітко визначеним

і не містить будь яких посилань на додаткові підстави для проведення інвентаризації в залежності від зміни умов. Натомість, пункт 1 оскаржуваного розпорядження № 220 від 19 серпня 2013 року вказує за мету проведення інвентаризації - встановлення місця розташування земельних ділянок,

що не використовуються, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення Державного земельного кадастру та прийняття на їх основі відповідного рішення. Таким чином, Згурівська РДА Київської області, видаючи оскаржуване розпорядження № НОМЕР_1 вийшла за межі своєї компетенції, наданої чинним законодавством України, що в подальшому зумовило проведення інвентаризації з метою, що прямо суперечить Порядку,

та як наслідок дало можливість Держземагентсву у Згурівському районі Київської області вчинити ряд протизаконних дій, що в свою чергу призвело

до порушення гарантованих Конституцією України та іншими нормами чинного законодавства прав громадян України, зокрема і ОСОБА_1 , який завдяки подальшим протиправним діям на виконання розпорядження № НОМЕР_1 , був позбавлений законного права оренди зазначеної вище земельної ділянки.

Під час проведення інвентаризації земель на підставі протизаконного розпорядження № 220 посадовими особами відділу Держземагентсва

у Згурівському районі Київської області допущено ряд протиправних дій, а саме: безпідставно в державному земельному кадастрі збільшено розмір земельної ділянки з кадастровим номером 3221982300:02:008:0026, тобто площа 39,1021 га змінена на площу 39,2864 га; надано завідомо неправдиву інформацію, з приводу того, що державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 3221982300:02:008:0026 та договору оренди на дану земельну ділянку

не проводилась.

Посадові та службові особи Держземагентства у Згурівському районі Київської області свідомо знаючи про наявність Державної реєстрації земельної ділянки та реєстрації права ОСОБА_1 на оренду такої земельної ділянки, на підставі зареєстрованого договору оренди земельної ділянки, умисно приховали даний факт в процесі проведення інвентаризації і надали завідомо неправдиві дані.

На підставі неправдивих вихідних даних виготовлено технічну документацію,

що спричинило отримання протиправних висновків за результатами проведення інвентаризації. Згурівською РДА Київської області після отримання технічної документації, щодо інвентаризації земельних ділянок, яка містила в собі неправдиві дані видано розпорядження № 330, яким затверджено таку технічну документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель.

Керуючись неправдивими даними, що містилися в матеріалах інвентаризації, проведеної на підставі протиправного розпорядження № 220, виданого Згурівською райдержадмністрацією, та затвердженої протиправним розпорядженням № 330, виданим Згурівською РДА Київської області

ГУ Держземагенства у Київській області наказом від 17 вересня 2014 року

№ 10-5446/15-14-сг надано дозвіл на розроблення документації ОСОБА_2 , відповідно до якого ТОВ Земельні технології розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_2 , для ведення фермерського господарства на території Жуківської сільської ради (за межами населеного пункту) Згурівського району Київської області. 24 вересня 2014 року кадастровим реєстратором Відділу Держземагенства було протиправно сформовано та надано витяг з Державного земельного кадастру на земельну ділянку з кадастровим номером 3221982300:02:008:0026, незважаючи на те,

що дана земельна ділянка уже перебувала в оренді ОСОБА_1 .

ГУ Держземагенства у Київській області видано наказ № 10-8665/15-14-сг

від 27 жовтня 2014 року, яким затверджений зазначений проект, що в свою чергу не був узгоджений належним чином. Внаслідок неналежної підготовки відділом Держземагентсва у Згурівському районі Київської області проекту землеустрою, земельна ділянка з кадастровим номером 3221982300:02:008:0026, яка перебуває в оренді у ОСОБА_1 , не може ним нормально використовуватися через такі протизаконні дії ГУ Держземагенства у Київській області, відділу Держземагентсва у Згурівському районі Київської області та Згурівської РДА Київської області.

22 січня 2016 року відділом Держгеокадастру у Згурівському районі Київської області укладено від імені ГУ Держгеокадастру Київської області з ОСОБА_2 договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3221982300:02:008:0026, а також складено відповідний акт прийому-передачі, хоча законодавство що діяло на момент підписання такого правочину

не передбачало складання акту прийому-передачі. У порушення пункту 4 зазначеного Наказу нормативно-грошова оцінка ОСОБА_2 станом на 04 липня 2016 року не затверджена. Потім, державним реєстратором прав

на нерухоме майно приватним нотаріусом Баришівського районного нотаріального округу Поздняковою Н. М. за №27964248 від 27 січня 2016 року в порушення статті 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень зареєстровано право ОСОБА_2 оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3221982300:02:008:0026 в межах Безуглівської сільської ради, натомість зазначена земельна ділянка знаходиться в межах Жуківської сільської ради, що прямо вказує, що дана реєстрація є недійсною.

Відповідно до частини п`ятої статті 116 ЗК України передача у оренду земельної ділянки можлива виключно після припинення попереднього права користування, а право ОСОБА_1 на користування наданою земельною ділянкою не припинилося, а також приймаючи до уваги те, що оскаржувані накази та розпорядження спрямовані на протизаконне позбавлення права користування земельною ділянкою, яка перебуває у оренді ОСОБА_1 , то накази ГУ Держземагенства у Київській області про надання дозволу на розроблення технічної документації та на її затвердження для ОСОБА_2 , а також дії посадових та службових осіб відділу Держгеокадастру у Згурівському районі Київської області при проведенні інвентаризації та розпорядження Згурівської райдержадміністрації Київської області про надання дозволу на проведення інвентаризації земель та про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів на території Згурівського району Київської області є такими, що суперечать вимогам Земельного кодексу України, та іншим чинним нормативно-правовим актам і є незаконними, що є підставою для визнання недійсним саме договору оренди землі укладеного між ОСОБА_2 та відділом Держгеокадастру у Згурівському районі Київської області.

Враховуючи викладене, позивач за зустрічним позовом, з урахуванням уточнень, просив:

1) визнати незаконними дії посадових та службових осіб відділу Держземагенства у Згурівському районі Київської області при проведенні інвентаризації земель;

2) визнати незаконними та скасувати: розпорядження Згурівської РДА Київської області № 220 від 19 серпня 2013 року про надання дозволу

на проведення інвентаризації земель, розпорядження Згурівської РДА Київської області № 330 від 11 листопада 2013 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів на території Згурівського району Київської області; наказ Головного управління Держземагенства у Київській області

№ 10-8665/15-14-сг від 27 жовтня 2014 року про затвердження проекту землеустрою зі всіма додатками, змінами, доповненнями та уточненнями; наказ Головного управління Держземагенства у Київській області

№ 10-5446/15-14-сг від 17 вересня 2014 року про надання дозволу

на розроблення документації із землеустрою;

3) визнати недійсним договір оренди землі, укладений 22 січня 2016 року представником відділу Держгеокадастру у Згурівському районі Київської області в особі виконуючого обов`язки начальника відділу Перевертайло Ю. В. з Антоненком С. О., згідно якого право оренди ОСОБА_2

на земельну ділянку з кадастровим номером 3221982300:02:008:0026

в межах Жуківської сільської ради Згурівського району Київської області зареєстровано державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Баришівського районного нотаріального округу Поздняковою Н. М. № 27964248 від 27 січня 2016 року;

4) скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень

за № 27964248 від 27 січня 2016 року державного реєстратора прав

на нерухоме майно приватного нотаріуса Баришівського районного нотаріального округу Позднякової Н. М. щодо реєстрації права оренди ОСОБА_2 земельною ділянкою з кадастровим номером 3221982300:02:008:0026 в межах Жуківської сільської ради Згурівського району Київської області;

5) зобов`язати державного кадастрового реєстратора ГУ Держгеокадастру Київської області внести до Державного земельного кадастру відомості про право оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3221982300:02:008:0026, розміщену на території Жуківської сільської ради Згурівського району Київської області, яке зареєстроване у відділі Держкомзему Згурівського району Київської області на підставі договору оренди землі від 29 грудня 2012 року за номером 322190004003181.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 03 травня

2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду

від 18 грудня 2019 року, у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Враховуючи, що проект погоджений у відповідності до вимог законодавства, витягом з Державного земельного кадастру підтверджено реєстрацію земельної ділянки, у Головного управління були відсутні підстави для відмови у затвердженні проекту та передачі спірної земельної ділянки в оренду ОСОБА_2 . Крім того, ОСОБА_1 не доведено, що його договір оренди землі зареєстрований у встановленому законом порядку, з клопотанням до органу, вповноваженого на здійснення державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок не звертався, відсутність доказів одночасного існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну земельну ділянку, площа земельної ділянки в договорі де є орендарем ОСОБА_1 відмінна від площі земельної ділянки, яка вказана в договорі оренди землі де орендарем

є ОСОБА_2 .

Узагальнені доводи касаційної скарги

У лютому 2020 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу до Верховного Суду, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права

та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають обставинам справи, факти, якими мотивовані рішення, не підтверджені належними і допустимими доказами, а тому застосовано закон, який не поширюється на спірні правовідносини, у зв`язку з чим судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права через відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права

у подібних правовідносинах, що є підставою касаційного оскарження, передбаченою пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

Крім того, судами не враховано правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 669/985/16-ц (провадження № 61-19379св18), від 26 лютого 2020 року, Великої Палати Верховного Суду

від 26 червня 2019 року у справі № 669/927/16-ц (провадження № 14-192цс19), від 20 листопада 2019 року у справі № 669/930/16-ц (провадження № 14-486цс19) щодо визнання недійсними договорів оренди землі та скасування рішень про державну реєстрацію права оренди (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Доводи інших учасників справи

У червні 2020 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просив оскаржувані судові рішення залишити без змін,

а касаційну скаргу - без задоволення. Зазначав, що оскільки договір оренди укладений між Згурівською РДА Київської області та ОСОБА_1

не зареєстровано у встановленому на той час законодавством порядку, а тому цей договір є неукладеним, відповідно усі оскаржені розпорядження, рішення

та накази не стосуються прав та обов`язків ОСОБА_1 .

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі № 365/298/16-ц та витребувано її з Яготинського районного суду Київської області.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 січня 2021 року справу призначено судді-доповідачеві Бурлакову С. Ю.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що згідно розпорядження Згурівської РДА Київської області

від 19 серпня 2013 року № 220 надано дозвіл на проведення інвентаризації земель, відповідно до якого розроблено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів на території Згурівського району Київської області.

Матеріали інвентаризації затверджені розпорядженням Згурівської РДА Київської області від 11 листопада 2013 року № 330. Відповідно до матеріалів інвентаризації земельна ділянка площею 39,2864 га проінвентаризована

як вільна, після проведення державної реєстрації земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 3221982300:02:008:0026.

Наказом Головного управління Держземагентства у Київській області

№ 10-5446/15-14-сг від 17 вересня 2014 року, ОСОБА_2 надано дозвіл

на розроблення документації із землеустрою, відповідно до якого ТОВ Земельні технології розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства на території Жуківської сільської ради (за межами населенного пункту) Згурівського району Київської області.

24 вересня 2014 року кадастровим реєстратором Відділу сформовано та надано витяг з Державного земельного кадастру на земельну ділянку з кадастровим номером 3221982300:02:008:0026, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства на території Жуківської сільської ради погоджено Відділом

та затверджено наказом Головного управління Держземагентства у Київській області № 10-8665/15-14-сг від 27 жовтня 2014 року. Станом на 27 січня

2015 року розроблена технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відводиться в оренду ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства на території Жуківської сільської ради, надійшла

до Відділу Держземагентва у Згурівському районі Київської області для подання на сесію Згурівської районної ради на затвердження.

22 січня 2016 року, між ОСОБА_2 та ГУ Держгеокадастру у Київській області в особі виконуючого обов`язки начальника відділу Держгеокадастру

у Згурівському районі Київської області Перевертайло Ю. В. укладено договір оренди від 22 січня 2016 року, згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення (для ведення фермерського господарства) загальною площею 39,2864 га, яка знаходиться за межами населеного пункту

на території Жуківської сільської ради Згурівського району Київської області. В оренду передано земельну ділянку кадастровий номер 3221982300:02:008:0026, площею 39,2864 га, форма власності - державна. Договір укладено на 19 років. Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та проведення державної реєстрації (том 1 а. с. 23-24).

Право оренди за договором від 22 січня 2016 року зареєстровано державним реєстратором прав на нерухоме майно 27 січня 2016 року, про що винесено рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно

та їх обтяжень.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що у 2012 році між Згурівською РДА Київської області в особі голови Явона В. М. та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі для ведення фермерського господарства.

Відповідно до пункту 1 договору оренди землі, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 39,1021 га для ведення фермерського господарства, яка знаходиться за межами с. Жуківка

в адміністративно-територіальних межах Жуківської сільської ради Згурівського району Київської області. Договір укладено на виконання розпорядження голови Згурівської РДА Київської області Про затвердження технічної документації щодо оформлення договору оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 , яка розташована в адміністративно-територіальних межах Жуківської сільської ради Згурівського району Київської області від 19 грудня 2012 року № 551.

Договір укладено строком на 49 років (пункт 8 договору оренди землі).

Відповідно до пункту 20 договору оренди землі, передача земельної ділянки орендарю здійснюється до моменту державної реєстрації цього договору

за актом її приймання-передачі.

Відповідно до пункту 43 договору оренди землі, цей договір набирає чинності після його державної реєстрації в порядку, визначеному чинним законодавством України.

Договір оренди землі містить вказівку на те, що він зареєстрований у Відділі Держкомзему у Згурівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29 грудня 2012 року за № 322190004003181 (том. 1 а. с. 29-30).

Згідно акта прийому-передачі земельної ділянки для ведення фермерського господарства до договору оренди земельної ділянки, 29 грудня 2012 року Згурівська РДА передала, ОСОБА_1 прийняв земельну ділянку загальною площею 39,1021 га, в строкове платне володіння і користування, що перебуває

в державній власності, для ведення фермерського господарства, яка знаходиться поза межами населеного пункту с. Жуківка в адміністративно-територіальних межах Жуківсько сільської ради Згурівського району Київської області (том 1 а. с. 31).

У листі Головного управління держземагенства у Київській області від 24 жовтня 2014 року повідомлено, що розпорядженням Згурівської районної державної адміністрації від 19 грудня 2012 року № 551 на ім`я ОСОБА_1 затверджено технічну документацію щодо оформлення договору оренди на земельну ділянку

з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, площею 39,1021 га та визначеним кадастровим номером 3221982300:02:008:0026. Державна реєстрація земельної ділянки із сформованим кадастровим номером не проводилась, оскільки до Відділу Держземагенства у Згурівському районі Київської області заяви для проведення державної реєстрації зазначеної земельної ділянки не надходило. Крім того, розпорядженням Згурівської РДА Київської області № 220 від 19 серпня 2013 року надано дозвіл на проведення інвентаризації земель, відповідно до якого розроблено технічну документацію

із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів на території Згурівського району Київської області. Матеріали інвентаризації затверджені розпорядженням РДА від 11 листопада 2013 року № 330. Відповідно

до матеріалів інвентаризації земельна ділянка площею 39,2864 га проінвентаризована як вільна (сільськогосподарського призначення державної власності), після проведення державної реєстрації земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 3221982300:02:008:0026 (том 1 а. с. 32).

У листі Відділу Держгеокадастру у Згурівському районі ГУ Держгеокадастру

у Київській області від 18 квітня 2016 року повідомлено, що у Місцевому фонді документації із землеустрою Відділу Держгеокадастру Згурівського району Київської області відсутні Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, ведення їх передбачалось Порядком, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 року № 1021, в тому числі і за період з 27 по 29 грудня 2012 року. У Відділі Держземагенства Згурівського району Київської області велися в декількох варіантах в електронному вигляді нібито реєстри договорів оренди землі.

Ці реєстри довільної форми, не містять повної інформації про земельні ділянки (відсутня більша кількість кадастрових номерів), не містять повної інформації про власників земельних ділянок, не мають захисту від стороннього впливу на дані цього реєстру, складені невідомими особами, за достовірність внесених відомостей ніхто у Відділі не відповідає. Загалом, ці реєстри не містять в собі ознак електронного документа, не можуть бути офіційним документом,

і, відповідно, записи в цьому реєстрі не можуть розцінюватися як доказ твердження чи спростування факту реєстрації того чи іншого договору оренди земельної ділянки. Заявки на реєстрацію договорів оренди землі, зареєстрованих за період з 27 грудня 2012 року (включно) по 29 грудня

2012 року (включно), у Відділі Держземагенства Згурівського району Київської області до Місцевого фонду документації із землеустрою Відділу

не передавались (том 1 а. с. 145).

Відповідно до листа Переяслав-Хмельницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 04 вересня 2015 року, у 2015 році Відділом Держземагентсва

у Згурівськогому районі були надані переліки договорів оренди, які чинні

в 2015 році в яких відсутня інформація по договору оренди з ОСОБА_1

(том. 1 а. с. 163).

У листі Держземагентства України від 13 лютого 2015 року зазначено,

що за інформацією Головного управління розпорядженням Згурівської РДА Київської області від 01 лютого 2012 року № 44 ОСОБА_1 надано дозвіл

на розроблення технічної документації із землеустрою щодо оформлення договору оренди на земельну ділянку для ведення фермерського господарства за межами населеного пункту в адміністративно-територіальних межах Жуківської сільської ради, відповідно до якого ТОВ Терра-07 розроблено технічну документацію із землеустрою щодо оформлення договору оренди

на земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 . Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 року № 749 Про затвердження Тимчасового порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці зазначеній земельній ділянці визначено кадастровий номер 3221982300:02:008:0026. Розпорядженням Згурівської РДА Київської області

від 19 грудня 2012 року № 551 затверджено технічну документацію щодо оформлення договору оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 . Державна реєстрація земельної ділянки із визначеним кадастровим номером

не проводилася, так як ОСОБА_1 не звертався до Відділу Держземагенства

у Згурівському районі Київської області із заявою щодо проведення державної реєстрації договору оренди землі на зазначену земельну ділянку. Відповідно

до Книги реєстрації записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі запис про реєстрацію договору оренди землі на земельну ділянку з кадастровим номером 3221982300:02:008:0026 відсутній (том 2, а. с. 11-12).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини першої, другої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України ) завданням цивільного судочинства

є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України , провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статі 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права

чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Мотиви і доводи, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які

є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина третя статті 400 ЦПК України).

ЦПК України 2004 року передбачав, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, зокрема, з цивільних і земельних відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (частина перша статті 15).

Згідно з частинами першою та другою статті 1 ГПК України 1991 року підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно

з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України,

до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб`єктами підприємницької діяльності.

Позивачами є підприємства та організації, зазначені у статті 1 ГПК України

1991 року, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим кодексом, - фізичні особи, яким пред`явлено позовну вимогу (частини друга та третя статті 21 ГПК України 1991 року).

Отже, на момент звернення до суду у цій справі сторонами у господарському процесі за загальним правилом могли бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 12 ГПК України 1991 року господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб`єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Статтею 20 ГПК України 1991 року визначено особливості предметної

та суб`єктної юрисдикції господарських судів, якими уточнено коло спорів,

що розглядаються господарськими судами, та встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні

і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (в тому числі землю) крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України Про фермерське господарство у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян

зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією

з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються, Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України Про фермерське господарство та іншими нормативно-правовими актами України (стаття 2 цього Закону). У таких правовідносинах Закон України Про фермерське господарство є спеціальним нормативно-правовим актом.

Право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки

із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради (частина перша статті 5, частина перша статті 7 Закону України Про фермерське господарство ).

Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (стаття 8 Закону України Про фермерське господарство ).

Отже, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з одержанням ним державного акта

на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства, що є передумовою для державної реєстрації останнього.

За змістом статей 1, 5, 7, 8 і 12 Закону України Про фермерське господарство після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов`язки орендаря цієї земельної ділянки виконує фермерське господарство,

а не громадянин, якому вона надавалась.

Оскільки фермерські господарства є юридичними особами, їхні земельні спори

з іншими юридичними особами у тому числі з центральним органом виконавчої влади який реалізує політику у сфері земельних відносин щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам.

Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду

у постановах: від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц (провадження

№ 14-5цс18) та від 20 червня 2018 року у справі № 317/2520/15-ц (провадження 14-157цс18).

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, з дати державної реєстрації фермерського господарства обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство,

а не громадянин, якому вона надавалась.

Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій не врахували, що після отримання прав на земельну ділянку, виділену для ведення фермерського господарства, ОСОБА_1 10 лютого 2012 року зареєстрував ФГ Паросток 2012 , що свідчить про створення ним юридичної особи (стаття 8 Закону України Про фермерське господарство ).

Крім того, після укладення договору оренди землі 22 січня 2016 року для ведення фермерського господарства між ОСОБА_2

та ГУ Держгеокадастру у Київській області, 15 лютого 2017 року ним зареєстровано ФГ Агролідер А .

Таким чином, суди попередніх інстанцій не взяли до уваги, що господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами),

у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, помилково розглянули спір в порядку цивільного судочинства, тому рішення суду першої інстанції

та постанова апеляційного суду підлягають скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі.

Згідно з частиною першою та другою статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі з підстав, передбачених статтею 255 цього кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

Однією з підстав для закриття провадження у справі є те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які

є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина третя статті 400 ЦПК України).

Колегія суддів вважає, що суди першої й апеляційної інстанцій порушили правила юрисдикції, а тому касаційну скаргу слід задовольнити частково, рішення Яготинського районного суду Київської області від 03 травня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року скасувати, провадження у справі - закрити.

Щодо наслідків закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 258 ЦПК України розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується прийняттям постанови.

Колегія суддів бере до уваги, що зміни до ЦПК України, внесені Законом

№ 460-IX, пов`язані не лише з розглядом касаційних скарг, який відповідно до частини четвертої статті 258 ЦПК України завершується прийняттям постанови. Законом № 460-IX внесено зміни до порядку повернення справ після закінчення касаційного розгляду.

Так, згідно з пунктом 8 Закону № 460-IX абзац перший частини першої статті 256 ЦПК України викладений у такій редакції: Якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання

в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі .

Отже, закінчивши касаційний розгляд і закриваючи провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, з 08 лютого

2020 року суд касаційної інстанції має роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства.

З огляду на те, що колегія суддів вирішила на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України закрити провадження у справі, вона відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України у редакції Закону № 460-IX роз`яснює позивачеві його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи до відповідного суду господарської юрисдикції.

Керуючись статтями 400, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Яготинського районного суду Київської області від 03 травня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року скасувати.

Провадження у справі за зустрічним позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2 , Згурівської районної державної адміністрації Київської області (далі - Згурівська РДА Київської області), Головного управління Держгеокадастру у Київській області, державного реєстратора прав на нерухоме майно, приватного нотаріуса Баришівського районного нотаріального округу Позднякової Надії Миколаївни про визнання незаконними дій посадових та службових осіб органів державної влади, визнання незаконними розпоряджень та наказів, їх скасування, визнання недійсним договору оренди землі, скасування його державної реєстрації

та зобов`язання вчинити певні дії закрити.

Повідомити ОСОБА_1 , що розгляд його справи віднесений до юрисдикції господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною

і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:М. Є. Червинська С. Ю. Бурлаков В. С. Жданова А. Ю. Зайцев В. М. Коротун