Ухвала

від 02.02.2021 по справі 365/298/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

02 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 365/298/16-ц

провадження № 61-2731св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі : ОСОБА_2 , Згурівська районна державна адміністрація Київської області, Головне управління Держгеокадастру у Київській області, державний реєстратор прав на нерухоме майно, приватний нотаріус Баришівського районного нотаріального округу Позднякова Надія Миколаївна,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Яготинського районного суду Київської області від 03 травня 2019 року у складі судді Кисіль О. А. та постанову Київського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Кулікової С. В., Олійника В. І., Ігнатченко Н. В.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 03 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року, у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Враховуючи, що проект погоджений у відповідності до вимог законодавства, витягом з Державного земельного кадастру підтверджено реєстрацію земельної ділянки, у Головного управління були відсутні підстави для відмови у затвердженні проекту та передачі спірної земельної ділянки в оренду ОСОБА_2 . Крім того, ОСОБА_1 не доведено, що його договір оренди землі зареєстрований у встановленому законом порядку, з клопотанням до органу, вповноваженого на здійснення державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок не звертався, відсутність доказів одночасного існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну земельну ділянку, площа земельної ділянки в договорі де є орендарем ОСОБА_1 відмінна від площі земельної ділянки, яка вказана в договорі оренди землі де орендарем є ОСОБА_2 .

У лютому 2020 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу до Верховного Суду, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що що висновки судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають обставинам справи, факти, якими мотивовані рішення, не підтверджені належними і допустимими доказами, а тому застосовано закон, який не поширюється на спірні правовідносини, у зв`язку з чим судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права через відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, що є підставою касаційного оскарження, передбаченою пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

Крім того, судами не враховано правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 669/985/16-ц (провадження № 61-19379св18), від 26 лютого 2020 року, Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 669/927/16-ц (провадження № 14-192цс19), від 20 листопада 2019 року у справі № 669/930/16-ц (провадження № 14-486цс19) щодо визнання недійсними договорів оренди землі та скасування рішень про державну реєстрацію права оренди (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

У червні 2020 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просив оскаржувані судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Зазначав, що оскільки договір оренди укладений між Згурівською РДА Київської області та ОСОБА_1 не зареєстровано у встановленому на той час законодавством порядку, а тому цей договір є неукладеним, відповідно усі оскаржені розпорядження, рішення та накази не стосуються прав та обов`язків ОСОБА_1 .

Частиною другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційних скарг викликають необхідність перевірки матеріалів справи.

Підстави для виклику сторін відсутні.

За таких обставин розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

З урахуванням категорії та складності справи, з огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду в складі п`яти суддів.

Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

справу за позовом за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Згурівської районної державної адміністрації Київської області, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, державного реєстратора прав на нерухоме майно, приватного нотаріуса Баришівського районного нотаріального округу Позднякової Надії Миколаївни про визнання незаконними дій посадових та службових осіб органів державної влади, визнання незаконними розпоряджень та наказів, їх скасування, визнання недійсним договору оренди землі, скасування його державної реєстрації та зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Яготинського районного суду Київської області від 03 травня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року, призначити до судового розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун

М. Є. Червинська