Ухвала

від 02.03.2020 по справі 914/1910/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

"02" березня 2020 р. Справа № 914/1910/19

Суддя-доповідач Західного апеляційного господарського суду Гриців В.М. (склад колегії суддів Гриців В.М., Дубник О.П., Хабіб М.І.,)

розглянув матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Львівської області від 23 січня 2020 року (суддя Галамай О.З. , повний текст складено 03 лютого 2020 року) у справі №914/1910/19 за позовом Акціонерного товариства Укртрансгаз до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Рівненське , за участі третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз , та третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , про зобов`язання повернути безпідставно набутий природній газ в обсязі 0, 140 тис. куб. метрів та стягнення 935, 56 грн вартості безпідставно набутого природного газу

ВСТАНОВИВ:

25 лютого 2020 року до Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Львівської області від 23 січня 2020 року у справі № 914/1910/19.

Господарський суд Львівської області рішенням від 23 січня 2020 року у справі № 914/1910/19 позов задовольнив частково; стягнув з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Рівненське по вул. Рівна, 21 у м. Львові на користь Акціонерного товариства Укртрансгаз 935, 56 грн вартості безпідставно набутого майна та 1 921 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору; у решті позовних вимог відмовив.

ОСОБА_1 просить скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у позові. Зазначає, що як мешканець та власник квартири АДРЕСА_1 на підставі ст.360 ЦК України зобов`язаний брати участь у витратах ОСББ та постачання тепла у квартири та несе відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями ОСББ по витратах на оплату вартості газу, його розподіл та транспортування, а тому оскарженим рішенням суду порушені його права як споживача цих послуг. Оскільки суд першої інстанції визнав нікчемні договори дійсними, так набув право апеляційного оскарження цього рішення в порядку захисту прав споживача. Також, стверджує, що на підставі ч.3 ст.2 ЗУ Про захист прав споживачів звільнений від сплати судового збору.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Львівської області від 23 січня 2020 року у справі № 914/1910/19 необхідно залишити без руху з наступних підстав.

Статтею 254 Господарського процесуального кодексу України передбачено право учасників справи, осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Установлено, що після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 називає себе третьою особою на стороні відповідача і вказує, що апеляційну скаргу подає в порядку захисту прав споживача.

Однак, ОСОБА_1 не був учасником справи №914/1910/19, у якій Господарський суд Львівської області вирішував господарський спір між суб`єктами господарювання. Відтак його статус учасника справи №914/1910/19 не визначено.

За усталеною позицією Верховного Суду встановлення обставин щодо ухвалення судом рішення про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яку не було залучено до участі у справі, можливе тільки після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою такої особи.

Відтак суд апеляційної інстанції перевіряє матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на предмет їх відповідності статтям 258, 259 Господарського процесуального кодексу України.

Вимоги до апеляційної скарги визначено статтею 258 Господарського процесуального кодексу України. А частинами 3, 4 цієї статті передбачено, що до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору; докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до статті 259 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

До апеляційної скарги ОСОБА_1 не додав доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Натомість вказує на те, що звільнений від сплати судового збору на підставі ч.3 ст.2 Закону України Про захист прав споживачів . Не додано й доказів направлення апеляційної скарги учасникам справи.

За визначенням пункту 22 частини 1 статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України Про захист прав споживачів споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Як уже зазначено, спір у справі №914/1910/19 є господарським. Учасниками справи №914/1910/19 є Акціонерне товариство Укртрансгаз (позивач), Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Рівненське (відповідач), Акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи Львівгаз (третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача), та Акціонерне товариство НАК Нафтогаз України (третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача).

Зважаючи на те, що учасники справи є суб`єктами господарювання, а спір між сторонами - господарським, положення Закону України "Про захист прав споживачів" не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

За змістом статей 1, 2 цього Закону судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Згідно з статтею 4 Закон України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 5 України "Про судовий збір" перелічено категорії осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Проте ОСОБА_1 не назвав, до якої саме з названих у цій статті Закону категорій осіб він належить.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Отже, за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Львівської області від 23 січня 2020 року у справі № 914/1910/19 необхідно сплатити 2881,5 грн судового збору.

Платіжні реквізити для перерахування судового збору в гривнях зазначені на офіційному веб-порталі "Судова влада України" https://court.gov.ua/ .

Також, ОСОБА_1 до апеляційної скарги не додав доказів надсилання копії скарги учасникам справи. Доданий до апеляційної скарги аркуш з фотокопіями квитанцій, описів вкладення таким доказом не є.

Відповідно до вимог частин 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись статтями 174, 234, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Залишити без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Львівської області від 23 січня 2020 року у справі №914/1910/19.

2. ОСОБА_1 усунути недоліки апеляційної скарги - не пізніше десяти днів з дня отримання ухвали про залишення без руху апеляційної скарги надати Західному апеляційному господарському суду докази сплати 2881,5 грн. судового збору і докази надсилання копії апеляційної скарги усім учасникам справи №914/1910/19 (позивачу, відповідачу, третім особам).

3. Копію ухвали надіслати апелянту з повідомленням про вручення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Гриців