Постанова

від 02.07.2020 по справі 914/1910/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2020 р. Справа №914/1910/19

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

Гриців В.М. (головуючий), Дубник О.П., Хабіб М.І.

секретар судового засідання Гураль К.О.

за участі представників: третьої особи (скаржник) адвокат Бандирський А.С., позивача адвокат Мельник О.С., відповідача Козій Ю. В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" на рішення Господарського суду Львівської області від 23 січня 2020 року (суддя Галамай О.З., повний текст складено 03 лютого 2020 року) у справі №914/1910/19 за позовом Акціонерного товариства Укртрансгаз до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Рівненське ; треті особи, без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи Львівгаз і Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , про зобов`язання повернути безпідставно набутий природній газ в обсязі 0, 140 тис. куб. метрів та стягнення 935, 56 грн вартості безпідставно набутого природного газу

ВСТАНОВИВ:

У вересні2019 року Акціонерне товариство Укртрансгаз звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Рівненське по вул. Рівна, 21 у м. Львові про зобов`язання відповідача відповідно до ст.1212, 1213 ЦК України повернути безпідставно набутий природній газ в обсязі 0, 140 тис.куб.метрів, у разі відсутності газу -стягнути935, 56 грн вартості такого безпідставно набутого природного газу.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач у квітні 2017 року не подавав до газотранспортної системи жодного обсягу природного газу ні одним постачальником, а відбір 0, 140 тис. куб.м. такого газу здійснений ним з обсягів позивача, що придбані останнім за результатами проведення публічних закупівель та подані до газотранспортної системи на виконання функцій оператора ГРМ.

До позовної заяви додано копії договорів про закупівлю природного газу №1704000321-ВТВ, №1704000324-ВТВ, №1704000325-ВТВ, укладених реєстр ПАТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України з ПАТ Укртрансгаз і актів приймання-передачі газу; докази списання газу на балансування за період з 01.01.2016-30.06.2018;інформація про надходження на точках входу, та розподіл по точках виходу обсягів природного газу, віднесених на Операторів газорозподільних мереж, зазначенням обсягів небалансу за 2017 рік; алокація (звіт) про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ Львівгаз , замовниками послуг транспортування (постачальниками) за квітень 2017 року з додатком № 2(т.1, а.с. 13-107).

Господарський суд Львівської області рішенням від 23 січня 2020 року у справі №914/1910/19 позов задовольнив частково; стягнув з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Рівненське по вул. Рівна, 21 у м. Львові на користь Акціонерного товариства Укртрансгаз 935, 56 грн вартості безпідставно набутого майна та 1 921 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору; у решті позовних вимог відмовив.

Суд встановив, що відповідачу не виділялись номінації на квітень 2017 року та договірних стосунків щодо поставки природного газу в цей ж період не існувало; матеріали справи підтверджують факт прийняття відповідачем у квітні 2017 року природного газу в обсязі 140 м.куб.

Посилання відповідача на описку в акті розподілу природного газу від 30.04.2017, оскільки газ в квітні 2017 року ним не споживався, суд відхилив як недоведені, оскільки немає судового рішення, яке набрало законної сили щодо встановленого такого факту згідно із вимогами ст. 75 ГПК України.

Суд також відхилив доводи відповідача про недоведеність споживання ним газу з посиланням на показники лічильника та вказав, що матеріали справи містять акт розподілу природного газу і акт про надання послуг з його транспортування, щодо якого відповідач не висловив жодних заперечень.

Суд дійшов висновку, що відсутність зміни показників приладу обліку газу не спростовує факту надання послуг з розподілу та транспортування такого газу, оскільки як зазначено третьою особою АТ Оператор газорозподільної системи Львівгаз та не заперечено відповідачем, комерційний вузол обліку ОСББ Рівненське по вул. Рівна, 21 у м. Львові знаходиться не на межі балансової належності; оскільки постачальник не підтвердив виділення газу для відповідача, водночас за наявності в газотранспортній системі природного газу, власником якого є позивач, що підтверджується матеріалами справи, відповідач відібрав у квітні 2017 року природний газ в обсязі 140 куб.м.

Урахувавши приписи ч. 2 ст. 1213 ЦК України та взаємовиключність позовних вимог, суд відмовиву задоволенні вимоги позивача про повернення безпідставно набутого майна та присудив до стягнення його вартість 935, 56 грн.

Акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи Львівгаз (третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача)подало апеляційну скаргу, просить скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що відсутні підстави для визнання судом розподіленого відповідачу природного газу в обсягах та за періоди, які вказані в позовній заяві, безпідставно набутим майном та повернення грошових коштів за набуття безпідставного набутого майна, з таких підстав:

- обов`язок ПАТ НАК Нафтогаз України видати номінації покладений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 №742-р, постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 №658;

- ПАТ НАК Нафтогаз України постачав газ відповідачу за період з січня 2017 року по квітень 2017 року, що підтверджується зведеними реєстрами місячних обсягів газу, що подані в точку виходу до газорозподільної системи Львівгаз січня-лютий 2017 року та звітами про поділ фактичного обсягу газу, відібраного з точки виходу Львівгаз за березень-квітень 2017 року;

-відтак, обсяги споживання природного газу відповідачем не можуть бути кваліфіковані як несанкціонований відбір природного газу, а у разі виникнення будь-яких небалансів газу, такі обсяги повинні бути врегульовані споживачем із власним постачальником природного газу, а не з газорозподільною чи газотранспортною організацією.

У підтвердження своєї правової позиції посилається на судову практику: постанови Верховного Суду від 14.05.2018 у справі №926/608/17, від 21.03.2018 у справі №911/656/17, від 04.08.2018 у справі №922/4187/17, від 22.06.2018 у справі № 904/5621/17; постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2019 у справі № 826/16697/17; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2019 у справі № 904/4361/19 та від 11.12.2019 у справі № 904/4148/19.

ПАТ "НАК "Нафтогаз України" у відзиві на апеляційну скаргу просить суд оскаржуване рішення залишити без змін, апеляційну скарги - без задоволення, вважає рішення законним та обґрунтованим, ухваленим судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права при повному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи. У спростування доводів апеляційної скарги зазначає таке:

Наявність нормативних актів щодо покладення на НАК "Нафтогаз України" спеціальних обов`язків у частині постачання природного газу не може свідчити про здійснення такої поставки природного газу споживачу (відповідачу), оскільки укладений договір, підписаний сторонами акт приймання-передачі природного газу, вчинення фактичних дій, що спричиняють рух активів та капіталу, фіксує проведення господарської операції, що підтверджує факт поставки газу. Так, твердження скаржника стосовно відбору природного газу у 2017 ці не відповідає обставинам справи та не підтверджується належними та допустимими доказами.

У газотранспортній системі фізично був відсутній газ НАК "Нафтогаз України", який міг би спожити відповідач у спірний період, тому припущення скаржника щодо споживання газу з ресурсу НАК "Нафтогаз України" є безпідставними та необгрунтованими.

Відсутні підстави використання у цій справі висновків викладених у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2019 у справі № 826/16697/17, адже Велика Палата Верховного Суду розтлумачила правила про преюдицію п. 32 постанови від 03.07.2018 у справі №917/1345/17.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачу не виділялись номінації на квітень 2017 року та договірних стосунків щодо поставки природного газу в цей ж період не існувало. Дані обставини не заперечуються ні відповідачем, ні третьою особою 2.

Поряд з цим, матеріали справи містять первинні бухгалтерські документи, зокрема, акт наданих послуг з розподілу природного газу від 30.04.2017 та акт наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, а також звіти ПАТ Львівгаз про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках, які підтверджують факт прийняття відповідачем у квітні 2017 року природного газу в обсязі 140 м.куб.

Акціонерне товариство Укртрансгаз у відзиві на апеляційну скаргу просить суд оскаржене рішення залишити без змін, апеляційну скарги - без задоволення. Наводить доводи, подібні тим, які назвав ПАТ "НАК "Нафтогаз України". Крім того, зазначає, що безпідставність доводів апеляційної скарги про отримання відповідачем від НАК "Нафтогаз України" природного газу за спірний період полягає утому, що хоча розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 №742-р встановлено обов`язок ПАТ НАК Нафтогаз України видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені з ними однак, у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що відповідач мав договірні відносини з НАК "Нафтогаз України" у квітні 2017 року. Відтак, відповідач без будь-яких підстав відібрав з газотранспортної системи140 м.куб. природного газу.

У додаткових поясненнях Акціонерне товариство Укртрансгаз зазначає, що основним первинним документом, що підтверджує факт переходу права власності на природний газ, є акти приймання-передачі, що підписуються постачальником чи споживачем, однак у матеріали справи не містять таких актів, відтак факт передачі товару не відбувся.

Обов`язок ПАТ НАК Нафтогаз України видавати номінації не можна оцінювати як підтвердження факту дійсного руху спірного активу між сторонами.

Факт здійснення господарської операції підтверджується не укладеним договором, а вчиненням фактичних дій, що спричиняють рух активів та капіталу.

У матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт правомірного отримання природного газу від постачальника (підписаних актів приймання-передачі, тощо).

Представник відповідача Козій Ю.В. у спростування висновків суду першої інстанції зазначив, що суд не врахував доводи неспоживання відповідачем природного газу у квітні 2017 року за показами приладу обліку, за якими покази станом на 31 березня 2017 року, на 10 квітня 2017 року та на 01 жовтня 2017 тотожні.

Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 13 травня 2020 року відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" на рішення Господарського суду Львівської області від 23 січня 2020 року у справі № 914/1910/19.

Про дату, час та місце розгляду справи сторонам повідомлено належним чином.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Західний апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу в межах доводів і вимог, матеріали справи, заслухав пояснення представників і вважає, що рішення Господарського суду Львівської області належить скасувати з огляду на таке:

Предметом спору є вимога Акціонерного товариства Укртрансгаз (позивач)до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Рівненське (відповідач) про зобов`язання відповідача повернути позивачу безпідставно набутий природній газ в обсязі 0, 140 тис. куб. метрів та стягнення 935, 56 грн вартості безпідставно набутого природного газу відповідно до

Позовні вимоги обґрунтовані статтями 1212,1213 ЦК України та звітами ПАТ Львівгаз .АТ Укртрансгаз стверджує, що для відбору природного газу з газотранспортної системи, оператором якої є позивач, через газорозподільну систему, оператором якої є ПАТ Львівгаз , відповідач у квітні 2017 року повинен був мати постачальника відповідних обсягів природного газу, а за його відсутності - припинити власне газоспоживання, як це передбачено абз.2 п.3 глави 5 розділу VІ Кодексу газотранспортної системи та п.10 розділу 2 Правил постачання природного газу.

Натомість у квітні 2017 року відповідач здійснив несанкціонований відбір 0,140 куб. м. природного газу з обсягів природного газу позивача, які позивач придбав за договорами купівлі-продажу природного газу та актами приймання -передачі та подав до газотранспортної системи на виконання функцій Оператора ГТС.

Доказом безпідставного набуття відповідачем 0,140 куб. м. природного газу з обсягів природного газу позивача АТ Укртрансгаз називає звіти (алокації)ПАТ Львівгаз про фактичні обсяги розподілу природного газу, відібраного з точки виходу за квітень 2017 року та звітом про поділ фактичного обсягу природного газу, відібраного з точки виходу, між замовниками послуги транспортування в розрізі їх контрагентів за квітень 2017 року.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з статтею 1213 ЦК Українинабувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Отже, у цій справі доведенню підлягає факт набуття чи збереження Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Рівненське природного газу в обсязі 0,140 тис. куб. метрів у квітні 2017 року за рахунок Акціонерного товариства Укртрансгаз без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно).

Згідно з актом наданих послуг з розподілу природного газу №ЛВ000047559 від 30.04.2017,на виконання договору розподілу від 01.01.2016укладеного шляхом підписання заяви-приєднання №09420Q2N2WАТ016,у квітні 2017 року Оператор ГРМ(ПАТ Львівгаз ) розподілив, а Споживач (ОСББ Рівненське )прийняв 140 м.куб. природного газу вартістю 116, 96 грн.

Згідно з актом наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами №04-17-1604002042 від 30.04.2017, відповідно до договору № 1604002042 від 01.04.2016,ПАТ Укртрансгаз філія УМГ Львівтрансгаз надала, а Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Рівненське по вул. Рівна, 21 у м. Львові отримало послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами у квітні 2017 року обсягом 0, 140 тис.куб.м. вартістю 4,13 грн.

Акти підписані сторонами, а відповідач оплатив названі в актах суми. Саме відповідач і надав копії цих актів суду.

Проте, відповідач стверджує, що в акті наданих послуг з розподілу природного газу №ЛВ000047559 від 30.04.2017 описка, а фактично відповідач лише прийняв до оплати вартість неспожитого природного газу в обсязі 140 куб.м.

Той факт, що відповідач не споживав природний газ у квітні2017 року доводять місячні звіти про газопостачання за березень (з 01 до31 березня 2017 року) і за жовтень 2017 року (з 01 до 31 жовтня 2017 року), з яких видно, що показники лічильника станом на 31 березня 2017 року (29383) відповідають показникам лічильника станом на 01 жовтня 2017 року (29384).

Також, згідно з актом від 10 квітня 2017 року, представник ПАТ Львівгаз на приладі обліку ОСББ Рівненське за адресою вул. Рівна, 21 у м. Львові закрив вхідну засувку 50 мм і опломбував пломбою №027940072,внаслідок чого припинено подачу газу в котельню. В акті зазначено й показник газового лічильника - 29392.

Означені докази теж надав відповідач, і ці докази не спростовані учасниками справи.

Зважаючи на це, необхідно встановити чи відповідач здійснив несанкціонований відбір 0,140 куб. м. природного газу з обсягів природного газу позивача, чи означений обсяг газу

За визначенням пункту 4 глави "Визначення основних термінів та понять" розділу I "Загальні положення" Кодексу газорозподільних систем в цьому Кодексі терміни вживаються у таких значеннях, зокрема:

комерційний вузол обліку/комерційний ВОГ - вузол обліку природного газу, організований відповідно до вимог цього Кодексу для комерційного обліку природного газу при визначенні об`єму (обсягу) передачі та розподілу (споживання/постачання) природного газу в точці комерційного обліку;

комерційний облік природного газу - визначення об`ємів (обсягів) передачі та розподілу (споживання/постачання) природного газу в точках комерційного обліку на підставі даних комерційних вузлів обліку та інших регламентних процедур у передбачених цим Кодексом випадках;

лічильник газу - засіб вимірювальної техніки, який використовується для вимірювання, запам`ятовування та відображення об`єму (обсягу) природного газу, що проходить через нього, та є складовою комерційного (дублюючого) вузла обліку;

межа балансової належності - точка розмежування газових мереж між суміжними власниками газових мереж за ознаками права власності чи користування, на якій відбувається приймання-передача природного газу;

несанкціонований відбір природного газу - відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 глави 1 "Загальні засади, терміни та скорочення" розділу 1 "Загальні положення" Кодексу газотранспортної системи (в редакції, чинній на момент існування спірних правовідносин), несанкціонований відбір природного газу - відбір природного газу: за відсутності по суб`єкту ринку природного газу підтвердженої номінації (підтвердженого обсягу природного газу) на відповідний розрахунковий період; без укладення відповідного договору з постачальником; шляхом самовільного під`єднання та/або з навмисно пошкодженими приладами обліку природного газу або поза охопленням приладами обліку; шляхом самовільного відновлення споживання природного газу.

Той факт, що відповідач не споживав природний газ у квітні2017 року доводять місячні звіти про газопостачання за березень (з 01 до31 березня 2017 року) і за жовтень 2017 року (з 01 до 31 жовтня 2017 року), з яких видно, що показники лічильника станом на 31 березня 2017 року (29383) відповідають показникам лічильника станом на 01 жовтня 2017 року (29384),а також акт від 10 квітня 2017 року, який підтверджує припинення подачі газу в котельню ОСББ Рівненське за адресою вул. Рівна, 21 у м. Львові.

У матеріалах справи відсутні докази несправності лічильника газу ОСББ Рівненське за адресою вул. Рівна, 21 у м. Львові чи встановлення непридатності названого лічильника на підставі результатів контролю його метрологічних характеристик.

Також згідно з актом від 10 квітня 2017 року, представник ПАТ Львівгаз на приладі обліку ОСББ Рівненське за адресою вул. Рівна, 21 у м. Львові закриввхідну засувку 50 мм і опломбував пломбою №027940072,внаслідок чого припинено подачу газу в котельню. В акті зазначено й показник газового лічильника - 29392.

З цього видно, що відповідач не здійснював відбір природного газу у квітні 2017 року, відповідно, не могло й бути виробничо-технологічних втрат за цей період.

Учасники справи не заперечили і не спростували твердження АТ Львівгаз про те, що комерційний вузол обліку газу ОСББ Рівненське знаходиться не на межі балансової належності, а тому фактичний об`єм природного газу повинен бути приведений до межі балансової належності з урахуванням втрат і витрат природного газу в елементах газової мережі між точкою вимірювання і межею балансової належності (точкою комерційного обліку) шляхом їх додавання до об`єму природного газу, визначеного комерційним вузлом обліку в точці вимірювання. У квітні 2017 року АТ Львівгаз розподілило 140 куб.м. природного газу на виробничо-технологічні втрати відповідно до норм Кодексу газорозподільних систем.

Проте, суду не надано доказів і розрахунків, на підставі яких у квітні 2017 року фактичний об`єм природного газу з дотриманням регламентних процедур Кодексу газорозподільних приведений до межі балансової належності ОСБББ Рівненське за адресою вул. Рівна, 21 у м. Львові і визначений в об`ємі 140 куб. м. природного газу.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає недоведеними твердження АТ Львівгаз про розподіл140 куб.м. природного газу на виробничо-технологічні втрати ОСБББ Рівненське .

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд апеляційної інстанції вважає, що надані відповідачем докази на спростування набуття відповідачем у квітні 2017 року природного газу в обсязі 0,140 тис.куб.м. є більш вірогідними, ніж докази, надані на підтвердження цієї обставини. Тому у позові Акціонерного товариства Укртрансгаз до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Рівненське належить відмовити.

Суд першої інстанції, віддаючи перевагу акту наданих послуг з розподілу природного газу №ЛВ000047559 від 30.04.2017 і акту наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами №04-17-1604002042 від 30.04.2017не урахував, що названі акти, їх заперечення та докази на їх спростування подала добросовісно одна і та ж особа - відповідач, який розраховував бути почутим і отримати справедливе рішення. Тим самим суд визнав встановленими недоведені обставини.

У контексті встановлених обставин справи суд не урахував визначення упункті5 глави 1 "Загальні засади, терміни та скорочення" розділу 1 "Загальні положення" Кодексу газотранспортної системи (в редакції, чинній на момент існування спірних правовідносин) терміну несанкціонований відбір природного газу, як відбір природного газу: за відсутності по суб`єкту ринку природного газу підтвердженої номінації (підтвердженого обсягу природного газу) на відповідний розрахунковий період; без укладення відповідного договору з постачальником; шляхом самовільного під`єднання та/або з навмисно пошкодженими приладами обліку природного газу або поза охопленням приладами обліку; шляхом самовільного відновлення споживання природного газу.

Зважаючи на те, що 10 квітня 2017 року ПАТ Львівгаз опломбувало пломбою лічильник ОСББ Рівненське , а відповідно до місячних звітів про газопостачання (доби) за березень та жовтень 2017 року об`єм становив 29383,00 - 29384,00 м3 за роб. умов, тобто відсутні зміни у об`ємі природного газу, не можна стверджувати, що відповідач здійснив несанкціонований відбір природного газу, адже зафіксовано факт неспоживання відповідачем природного газу з газорозподільної системи. Розрахунок послуг з розподілу газу теж повинен бути виконаний за регламентними процедурами Кодексу газотранспортної системи і підтверджений належними, допустимими і достовірними доказами. Водночас відсутність зміни показників приладу обліку газу та опломбований пломбою лічильник підтверджує припинення власного газоспоживання відповідачем.

Викладене спростовує твердження позивача про набуття Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Рівненське природного газу в обсязі 0,140 тис. куб. метрів у квітні 2017 року за рахунок Акціонерного товариства Укртрансгаз без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), яке полягало у несанкціонованому відборі природного газу.

Отже, у цій справі доведенню підлягає факт набуття чи збереження Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Рівненське природного газу в обсязі 0,140 тис. куб. метрів за рахунок Акціонерного товариства Укртрансгаз без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно).

Відповідно до статті 277 ГПК України однією із підстав для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про скасування рішення Господарського суду Львівської області від 23 січня 2020 року у справі №914/1910/19 та прийняття нового рішення про відмову у позові.

Керуючись, ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 283, 284ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" задовольнити .

Рішення Господарського суду Львівської області від 23 січня 2020 року у справі №914/1910/19 скасувати. Прийняти нове рішення: У позові відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства Укртрансгаз (місцезнаходження: 01201, м. Київ, Кловський узвіз,9/1, ідент. код 30019801) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" (місцезнаходження: 79039, м. Львів, вул.Золота,42,ідент. код 03349039)2 881,50грнсудового збору, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 30 липня 2020 року.

Головуючий-суддя В.М. Гриців

Суддя О.П. Дубник

Суддя М.І. Хабіб