Рішення

від 02.03.2020 по справі 910/15566/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.03.2020Справа № 910/15566/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

За позовом Акціонерного товариство Комерційний банк "Приватбанк"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово - промислова компанія "Вест"

2. ОСОБА_1

про стягнення 222836,51 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово - промислова компанія "Вест" (далі - відповідач 1) та ОСОБА_1 (далі - відповідач 2) про стягнення 222836,51 грн, з яких: заборгованість за кредитом 114449,82 грн, заборгованість за відсотками - 39256,29 грн, 69130,40 грн пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово - промислова компанія "Вест" зобов`язань за кредитним договором від 19.07.2017, а також неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань за укладеним з позивачем договором поруки №Р1522679168801981753 від 02.04.2018, яким передбачено забезпечення виконання зобов`язання відповідача 1 за вказаним кредитним договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2019 у справі №910/15566/19 позовну заяву залишено без руху; встановлено позивачу строки та спосіб усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений судом строк позивачем були усунуті недоліки, вказані в ухвалі Господарського суду міста Києва від 12.11.2019 у справі №910/15566/19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2019 відкрито провадження у справі №910/15566/19; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та строк для подання заперечень на відповідь на відзив, якщо такі будуть подані - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив на позов, якщо такий буде подано - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов.

Також ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2019 суд звернувся до Відділу адміністративних послуг Лисичанської міської ради із запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за формою, наведеною в додатку № 3 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету міністрів України №207 від 02.03.2016; зобов`язано Відділ адміністративних послуг Лисичанської міської ради надати інформацію про місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

У відповідь на запит суду Відділом адміністративних послуг Лисичанської міської ради повідомлено про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_1 .

Частиною 5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.

Відповідно до ч.11 ст.242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Нормами ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч.1 ст.7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, з метою повідомлення відповідача 1 про розгляд справи, ухвала від 16.12.2019 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача 1, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01042, м.Київ, вул.Чигоріна, будинок 49, приміщення 82, офіс 5.

Однак, конверт з ухвалою Господарського суду міста Києва був повернутий до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".

Суд зазначає, що повернення відділенням поштового зв`язку до суду поштового конверту з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання" свідчить, що рішення не вручено з причин, які не залежать від суду, який у установленому законодавством порядку вчинив необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи Господарським судом міста Києва.

Крім того відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 16.12.2019 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Також з метою повідомлення відповідача 2 про розгляд справи судом, ухвала суду від 16.12.2019 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом із повідомленнями про вручення на адресу реєстрації місця проживання відповідача 2, яка зазначена у відповіді Відділу адміністративних послуг Лисичанської міської ради на запит суду, а саме: АДРЕСА_1

Станом на дату розгляду справи по суті до суду надійшло рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0103052988024 відповідно до якого ухвала Господарського суду міста Києва від 16.12.2019 була вручена відповідачу 2.

Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідачі у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2019 не подали до суду відзиву на позов, а відтак не скористалися наданими їм процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

19.07.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово - промислова компанія "Вест" звернулось до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", яке змінило найменування на Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", із заявою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг (Умови), що розміщені у мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua та разом з тарифами банку складають договір банківського обслуговування (договір).

Відповідно до умов даного договору відповідачу 1 було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № НОМЕР_2 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку банка і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами і правилами надання банківських послуг.

Пунктом 3.2.1.1.1 Умов визначено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банка та клієнта.

Згідно п.3.2.1.1.3 Умов - кредит надається в обмін на зобов`язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Відповідно до п.3.2.1.1.8 Умов - проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах кліент-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - Угода),

Відповідно до п.3.2.1.1.6. Умов зазначає, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши Угоду клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Згідно розділу 3.2.1.4. Умов, яким встановлено порядок розрахунків за користуванням кредитом, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За сумами кредиту, отриманими з 10.02.2017, при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 28 (двадцять вісім) % річних для договорів забезпечених порукою, 34 (тридцять чотири) % річних для договорів незабезпечених порукою. Списання нарахованих відсотків проводиться по 1 -х числах кожного місяця, за попередній місяць (п.3.2.1.4.1.2 Умов).

За умовами п.3.2.1.4.1.3 Умов за сумами кредиту, отриманими з 10.02.2017 року у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів* з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31-го* дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 56 (п`ятдесят шість) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості для договорів забезпечених порукою, 68 (шістдесят вісім) % річних для договорів незабезпечених порукою. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня , наступного за датою порушення зобов`язань.

* - Банк залишає за собою право продовжити період, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню , і не вважати такий кредит простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості - порушеними. Таке право реалізується шляхом повідомлення клієнта за допомогою повідомлення в системі Banking Приват-24 або рекомендованим листом на юридичну адресу клієнта. При цьому, додаткових погоджень з клієнтом не потрібно.

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п.3.2.1.4.1.4 Умов).

Відповідно до п.3.2.1.2.3.4 Умов - банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов`язань за кредитом в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору банківського обслуговування від 19.07.2017 позивачем у період з 19.07.2017 по 06.06.2018 надавались відповідачу 1 кредитні кошти у межах ліміту в розмірі 200000,00 грн, що підтверджується виписками банку з рахунку відповідача 1.

02.04.2018 між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк", яке змінило найменування на Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) було укладено договір поруки №Р1522679168801981753 (договір поруки), предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово - промислова компанія "Вест" зобов`язань за договорами приєднання до розділу 3.2.1. "кредитний ліміт" Умов та правил надання банківських послуг (Угода-1) та до розділу 3.2.2. "кредит за послугою "гарантований платіж" Умов та правил надання банківських послуг (Угода-2), що розміщені на офіційному сайті банку у мережі Інтернет за адресою http://privatbank.ua.

Так, за умовами п.п.1.1.1, 1.1.2 договору поруки поручитель надає поруку за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово - промислова компанія "Вест" перед кредитором по сплаті:

За Угодою-1:

а) процентної ставки за користування кредитом:

- за період користування кредитом згідно п.3.2.1.4.1.2 Угоди-1 - 21% річних для договорів забезпечених порукою, 34% річних для договорів не забезпечених порукою,

- за період користування кредитом згідно п.3.2.1.4.1.3 Угоди-1 - 42% річних для договорів забезпечених порукою, 68% річних для договорів не забезпечених порукою;

б) комісійної винагороди згідно з п.3.2.1.1.17 Угоди-1 в розмірі 3% від суми перерахувань;

в) винагороди за використання ліміту відповідно до п.3.2.1.4.4. Угоди-1 1 числа кожного місяця у розмірі 0,5% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць;

г) кредиту в розмірі 200000,00 грн.

Якщо під час виконання Угоди-1 зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Угодою-1 в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень, повідомлення поручителя та укладання окремої угоди про такі збільшення з поручителем не потрібні.

За угодою 2:

а) процентної ставки за користування кредитом:

- за період користування кредитом згідно п.3.2.2.2 Угоди 2 - 64% річних;

б) винагород, штрафів, пені та інші платежі, відшкодовувати збитки, у відповідності, порядку та строки, зазначені в Угоді-2;

в) кредиту в розмірі 1000,00 грн.

Якщо під час виконання Угоди-2 зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Угодою-2 в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень, повідомлення поручителя та укладання окремої угоди про такі збільшення з поручителем не потрібні.

Відповідно до п.1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов`язків за Угодою-1 та Угодою-2 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

У випадку невиконання боржником зобов`язань за Угодою-1/або Угодою-2, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п.1.5 договору поруки).

У п.5.1 договору поруки сторони домовились збільшити встановлену законом позовну давність, дійшовши згоди, що до передбачених цим договором вимог кредитора до поручителя позовна давність встановлюється тривалістю 15 (п`ятнадцять) років.

Спір у справі виник у зв`язку з наявністю у відповідача-1, як вказує позивач, заборгованості станом на 23.10.2019 заборгованості зі сплати кредиту, зі сплати відсотків, що стало підставою для нарахування пені.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення договору банківського обслуговування від 19.07.2017 між сторонами згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Відповідно до абз.2 п.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 Цивільного кодексу України).

У відповідності з ч.2. ст.639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Частиною 1 ст.628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст.1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1056-1 Цивільного кодексу України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов`язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника (ч.4 ст.1056-1 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що 19.07.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово - промислова компанія "Вест" звернулось до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", яке змінило найменування на Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", із заявою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг (Умови), що розміщені у мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua та разом з тарифами банку складають договір банківського обслуговування від 19.07.2017.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов цього договору позивачем з 19.07.2017 по 06.06.2018 надавались відповідачу 1 кредитні кошти у межах ліміту в розмірі 200000,00 грн, що підтверджується виписками банку з рахунку відповідача 1.

Однак, як встановлено судом, відповідач 1 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за договором, у зв`язку з чим станом на 23.10.2019 в останнього виникла заборгованість по кредиту на суму 114449,82 грн, заборгованість за відсотками на суму 39256,29 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не було спростовано відповідачем.

Таким чином оскільки відповідач 1 в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов договору не здійснив своєчасне погашення заборгованості за кредитом та відсотками у передбачений договором строк, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по кредиту на суму 114449,82 грн та заборгованості за відсотками на суму 39256,29 грн з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово - промислова компанія "Вест" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення 69130,40 грн пені за прострочення виконання грошових зобов`язань за період з 11.06.2018 по 23.10.2019.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п.3.2.8.10.1 Умов у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов`язань щодо сплати комісії за користування кредитом, передбачених п.п.3.2.8.3.2, 3.2.8.3.1 цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п.3.2.8.9, 3.2.8.3.1, 3.2.8.3.2 цього договору, клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.

Судом встановлено, що відповідачем 1 у встановлений строк своїх обов`язків за договором не виконано, чим допущено прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням зобов`язання (ст.610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст.612 Цивільного кодексу України), а тому позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховано пеню.

При цьому, ч.6 ст.232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Встановлений наведеною нормою строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання не є строком позовної давності, в межах якого особа може звернутись за захистом свого порушеного права або інтересу, а тривалість цього може бути встановлена договором за домовленістю сторін.

Нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов`язань здійснюється протягом 15 років з дня, коли зобов`язання мало бути виконано клієнтом (п.3.2.8.10.3 Умов).

З огляду на викладене, перевіривши розрахунок заявленої до стягнення суми пені, господарський суд дійшов висновку про те, що він є обґрунтованим та таким, що відповідає положенням договору та приписам законодавства про порядок та строки нарахування, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення пені в сумі 69130,40 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З приводу позовних вимог Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово - промислова компанія "Вест" та ОСОБА_1 заборгованості, суд зазначає наступне.

Як вже вказувалось судом, 02.04.2018 між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк", яке змінило найменування на Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) було укладено договір поруки №Р1522679168801981753 (договір поруки), предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово - промислова компанія "Вест" зобов`язань за договорами приєднання до розділу 3.2.1. "кредитний ліміт" Умов та правил надання банківських послуг (Угода-1) та до розділу 3.2.2. "кредит за послугою "гарантований платіж" Умов та правил надання банківських послуг (Угода-2), що розміщені на офіційному сайті банку у мережі Інтернет за адресою http://privatbank.ua.

Відповідно до умов договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов`язків за Угодою-1 та Угодою-2 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків, а у випадку невиконання боржником зобов`язань за Угодою-1/або Угодою-2, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Вказаний договір підписаний представниками сторін та скріплений печаткою юридичної особи - позивача.

Згідно з частинами 1, 2 ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1, 2 ст.554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 1 ст.543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Разом з тим, оскільки порука є видом забезпечення виконання зобов`язань і при цьому водночас сама має зобов`язальний, договірний характер, на правовідносини поруки поширюються загальні положення про зобов`язання та про договори (розділи І та II кн.5 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Враховуючи характер поруки (похідний, залежний від основного зобов`язання), до істотних умов договору поруки слід віднести, зокрема визначення зобов`язання, яке забезпечується порукою, його зміст та розмір, зокрема реквізити основного договору, його предмет, строк виконання тощо.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 31.07.2019 у справі №922/2913/18.

Судом встановлено, що предмет договору поруки визначено як надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово - промислова компанія "Вест" зобов`язань за договорами приєднання до розділу 3.2.1. "кредитний ліміт" Умов та правил надання банківських послуг (Угода-1) та до розділу 3.2.2. "кредит за послугою "гарантований платіж" Умов та правил надання банківських послуг (Угода-2), що розміщені на офіційному сайті банку у мережі Інтернет за адресою http://privatbank.ua.

З системного аналізу всіх умов вказаного договору поруки не вбачається, яке ж саме основне зобов`язання забезпечене порукою, оскільки з наданого договору неможливо встановити ані правочин, який як основне зобов`язання забезпечене порукою, ані поточний рахунок, на який надається послуга кредитного ліміту. Лише визначено особу, первинні зобов`язання якої забезпечені порукою.

За таких обставин, на думку суду, твердження позивача про те, що договір поруки №Р1522679168801981753 від 02.04.2018 укладено між сторонами саме в забезпечення виконання зобов`язань за договором банківського обслуговування від 19.07.2017 матеріалами справи не підтверджуються, а суд позбавлений можливості зі змісту означеного правочину встановити які саме первинні зобов`язання забезпечені порукою.

Отже, укладення між позивачем та відповідачем 2 договору поруки №Р1522679168801981753 від 02.04.2018, у сукупності з відсутністю в матеріалах справи належних та допустимих доказів, що підтверджують факт надання згоди відповідачем 2 на забезпечення виконання зобов`язань саме за договором банківського обслуговування від 19.07.2017 спростовують твердження позивача щодо наявності солідарного обов`язку відповідачів сплати заборгованість за договором банківського обслуговування від 19.07.2017 у загальному розмірі 222836,51 грн.

Згідно зі ст.ст.73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відтак, враховуючи об`єктивну неможливість ідентифікувати які саме зобов`язання та за яким первинним правочином забезпечені порукою, суд дійшов висновку, що вимоги позивача до відповідача 2 - ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, у зв`язку з чим в частині позову щодо солідарного стягнення заборгованості слід відмовити, оскільки така вимога не доведена належними та допустимими доказами.

Враховуючи наведене вище заборгованість у розмірі 222836,51 грн, з яких: заборгованість за кредитом 114449,82 грн, заборгованість за відсотками - 39256,29 грн, 69130,40 грн пені підлягає стягненню на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово - промислова компанія "Вест".

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача 1.

Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово - промислова компанія "Вест" (01042, м. Київ, вул.Чигоріна, будинок 49, приміщення 82, офіс 5, ідентифікаційний код 41460833) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" (01001, м.Київ, вул.Грушевського, будинок 1Д, ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за кредитом у розмірі 114449 (сто чотирнадцять тисяч чотириста сорок дев`ять) грн 82 коп, заборгованість за відсотками на суму 39256 (тридцять дев`ять тисяч двісті п`ятдесят шість) грн 29 коп., 69130 (шістдесят дев`ять тисяч сто тридцять) грн 40 коп. пені та судовий збір у розмірі 3342 (три тисячі триста сорок дві) грн 55 коп.

3. У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 - відмовити

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Відповідно до ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Відповідно до ч.1 ст.256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Згідно з п.п.17.5. п.17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 02.03.2020 року.

Суддя М.Є.Літвінова